О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Экономика  10 января 2008 12:30:20

Три кити ринку збуту періодики у Львові

 

Якою б геніальною газета не була – вона миттю перетвориться в стосу макулатури, якщо не потрапить до читацьких рук. Тому в структуру медіа-ринку невідємною ланкою входить мережа розповсюдження періодики. Її стан у Львові є дуже й дуже специфічним.

По-перше, нинішня мережа газетних кіосків розподілена лише між трьома активними гравцями, тому рівень недоброзичливості між ними аж зашкалює – проте це чомусь не стає конкурентною суперечкою, від якої вигравали б газети-клієнти. По-друге, дві з трьох мереж у Львові належать діючим газетам, тому їхні мережі збуту є опосередкованим інструментом боротьби проти газет-конкурентів. І по-третє, в ринок розповсюдження преси деструктивно втрутилася міська влада, проголосивши тимчасовий мораторій на встановлення кіосків, який уже триває третій рік. Як наслідок, ринок газетних кіосків у Львові законсервувався, стигматизувався – відтак позбавив себе природного ринкового шляху розвитку. А це вже стає проблемою і для мереж, і для їхніх клієнтів.

ВАТ „Торгпреса”: спадкоємець „Союздруку”

Як і в більшості містах, ринок розповсюдження преси у Львові – це безкоштовний спадок від УРСР. Уся мережа „Союздруку” вже була розроблена і утверджена, тож із настанням ринкових реалій питанням номер один стало те, хто першим швидше зорієнтується і підхопить весь союздруківський актив. На кону стояли понад 100 кіосків по всьому Львову, які за радянські десятиріччя виховали вірного покупця з міцною звичкою купувати і читати пресу. Взяти цю готову мережу означало стати свіжоспеченим монополістом і диктувати свої умови на ринку.

Такою унікальною нагодою скористалося ВАТ „Торгпреса”. На зорі незалежності ця структура була флагманом ринку збуту періодики, привнісши у „святу” справу продажу газет ринкові комерційні елементи. „Торгпреса” доповнила газетні вітрини усіляким супутнім крамом – канцтоварами, батарейками, жуйками, кульковими ручками, фломастерами тощо. Очевидно, в такий спосіб підприємство мусіло компенсовувати ще радянські „замашки” менеджменту. Досі, як відзначають учасники ринку, у „Торгпреси” сильно роздутий штат, невеликі зарплати кіоскерів на півставки і фінансова неповороткість.

Якраз останній чинник і став основною причиною того, що безсумнівний монополіст за якихось кілька років різко втратив свої позиції, і зі 100 кіосків зараз у „Торгпреси” лишилася половина, причому часто-густо у газетах безкоштовних оголошень можна знайти «торгпресівські» пропозиції „продається кіоск, недорого”. Найсвіжіша інформація – «Торгпреса» зараз веде переговори з київською структурою – Всеукраїнською передплатною агенцією про продаж частини кіосків. Якщо ці перемовини увінчаютья успіхом, то дуже символічно вийде, що іногородня структура зайде на львівський ринок яксамраз через зачинателя і першого монополіста цього ринку.

Тим не менше, станом на зараз „Торгпресу” вважають у Львові таким собі уламком старої системи. Приміром, відомий у Львові збутовик Роман Габа (кілька років тому він із нуля ставив власну мережу збуту усопшій газеті „Поступ”) зазначає, що з „Торгпресою”, звісно, треба рахуватися і годитися на певну специфіку в роботі з цим підприємством. Найперше – з більш ніж дивним принципом розрахунків: „Наприклад, ви дали газету в розповсюдження через „Торгпресу” в січні. То ви маєте бути готові, що гроші й аналіз збуту ви отримаєте аж у березні. Для ринкових умов, коли і оборотні кошти, і відсотки списання є основними показниками поточної діяльності газет це є дуже незручно. Ми у приватних бесідах з іншими розповсюджувачами теоретично припускали, що коли будь-яке видання через суд спробує взяти у „Торгпреси” свої гроші за лютий, то „Торгпреса” не буде фізично здатна це зробити. Я вважаю, що це є суттєвою помилкою менеджменту”.

Хоча треба сказати, що останнім часом „Торгпреса” врахувала реалії ринку і запровадила оперативний аналіз збуту через мерчендайзерів. Однак усе-таки більшість редакцій та конкурентів сходяться на думці, що кращі часи „Торгпреси” позаду. Значна міра забюрократизованості заважає підприємству лідирувати на ринку. Маленька ілюстрація: поганим тоном для газети вважається не привітати керівника „Торгпреси” із днем народженням на своїй кольоровій сторінці, а також приїхати на прийом без коньяка. Якщо таке, не приведи Господи, трапляється, то „вибити” свої гроші навіть у березні стане дещо важче. Зрештою, головним свідченням здачі вихідних позицій стало те, що „Торпреса” дуже легко впустила на ринок зразу двох потужних конкурентів, які дуже швидко перегнали її.

ТзОВ „Преса”: консерватизм на користь „Високого замку”

Першим конкурентом „Торпреси” стало ТзОВ „Преса”. Це був 1991 рік, коли газета ”Високий замок” ще була виданням Львівської обласної ради. Довголітній директор „Преси” Василь Михайлович (наголос – на „о”) розповідає, що це була продумана інвестиція „Високого замку”, адже в роботі „Торгпреси” не все задовольняло. То були дикуваті часи, і на початках, приміром, „високозамківці” поміняли один свій автобус на 27 залізних кіосків новокраматорського заводу. Так, на принципі „міняйл” засновувалася мережа „Преси”. Хоча конкуренти не без заздрості розповідають, що в той час величезний авторитет голови облради Вячеслава Чорновола зіграв свою роль настільки, що на яке місце вказав пальцем „Високий замок” – миттю зявлявся дозвіл на встановлення кіосків. Саме облрадівський статус „Високого замку” зумовив його безболісне та стрімке входження на ринок збуту періодики.

Зараз мережа „Преси” нараховує 66 кіосків, і кількісно це найбільше у Львові. У кабінеті пана Михайловича навіть висить диплом Національного бізнес-рейтингу „Лідер галузі”. У центрі міста „Преса” має деревяні (дубові) кіоски, які добре ансамблюють із архітектурним середовищем. І до честі цієї мережі треба сказати, що металеві старі кіоски з решітками „Преса” старається розміщати у спальних районах Львова – і від туристичного ока подалі, і кіоскерові безпечніше.

Утім, інші учасники ринку констатують, що „Преса” зупинилася і вже не живе амбіціями розвитку. По старинці вся документація у „Пресі” ведеться від руки і зберігається в потертих папках, тож сучасними методами моніторингу своєї мережі там не пахне. Редакції, які співпрацюють із „Пресою”, відзначають, що ця мережа є мало мобільна, вона дуже боїться працювати зі збільшеннням накладів, уникає перекидати залишки з кіоска на кіоск і будь-як експериментувати з товаром. «Проте «Преса» - це одна з найпорядніших мереж мереж, і до директора можна нормально прийти з новим виданням та домовитися про його збут. Тоді як в інших мережах прийнято доплачувати за це», - розповвідає досвідчений збутовик Оксана Заяць. До заслуг „Преси” всі одностайно зараховують вчасність і скурпульозність розрахунків – тут дійсно все вельми чітко. Також слід відзначити ноу-хау, яке вперше застосувала „Преса” – безпосередньо в її кіосках, а не на пошті, можна було передплатити „Високий замок” (цей досвід навіть здобув відзнаку фонду „Євразія”).

Попри позірний консерватизм і керівництва „Преси”, і її офісу, насправді „високозамківська” мережа має своє принципове бачення стану ринку. „Ринок збуту преси у Львові продовжує бути диким, - розповідає Василь Михайлович. – Приватні розповсюджувачі не мають ні дозволу на продаж, ні дозволу на місце продажі, ні реєстрації в податковій – але вони все одно стають де попало зі своїми розкладками. І хоча мерія їх витіснила з центру міста, та цього мало. Ми ж суворо дотримуємося вимог щодо встановлення кіосків – не ближче 20 метрів до зупинки, 10 метрів до дороги та 5 метрів до споруди. Чого не завжди скажеш про конкурентів. Також ми маємо плани поставити ще 17 своїх кіосків, але через мораторій мерії цього не можемо зробити».

Зараз «Преса» продаєо понад 200 назв видань – від газети „Комуніст” до націоналістичної газети „Шлях перемоги”. Зі слів Василя Михайловича, його мережа намагається не русифікувати покупців, і російськомовні журнали в «Пресі» не перевищують 50% асортименту. «Ми розуміємо, що конкуренція досить значна, тому конкуруємо через оперативність, через сервіс і, що важливо, через мінімальні націнки. Також можу відзначити, що наші кіоски працюють без вихідних”, - каже пан Михайлович.

Чистий бізнес від „Інтерпресу”

Наймолодша і найагресивніша за темпами розвитку мережа кіосків від ТзОВ „Інтерпрес” – це взірець жорсткого бізнесового підходу. Співтворцями „Інтерпресу” є засновник газети „Експрес” Ігор Починок та теперішній керівник „Інтерпресу” Роман Чміль. Починок – представник когорти новітніх підприємців, яким характерна доброякісна нахабність, а Чміль – „битий вовк” у видавничій та збутовій справі, позаяк довго працював у ще радянському видавництві „Вільна Україна”. Цей симбіоз молодечих амбіцій і досвідченого управлінства витворили найдинамічніше і найсучасніше у Львові підприємство на ринку збуту періодики. І при цьому – найспецифічніше в роботі.

Як розповідає Роман Чміль, усе почалося 1996 року, коли у Львові зявилося оголошенння про продаж 36 будок, де в старі часи продавали трамвайні квитки. Звісно, половину з них виграли спритні ділки під „снікерси” і „баунті”, а молодий редактор тоді ще жовтуватого видання „Експрес” Починок зумів отримати 19 кіосків під торгівлю газетами. Так у Львові зявилися кіоски яскраво-червоного кольору, стилізовані під англійські телефонні будки.

„Робота існуючих тоді мереж збуту мало кого задовольняла, - ділиться спогадами Роман Чміль. – Грошей тоді треба було чекати по кілька місяців, а для газети оборот грошей є життєво необхідним. Видання, яке хоче бути незалежним і успішним, повинно мати свою мережу збуту. Розвиток «Інтерпресу» відбувався не зразу. Це була самоінвестиція, тобто ми по ходу запускали кілька кіосків, і коли вони почали приносити гроші, то ці гроші ми вкладали в наступні кілька кіосків”.

Зараз на балансі „Інтерпресу” є 51 кіоск плюс у кишені дозвіл Львівської міськради на встановлення ще 55 кіосків. Тобто реально „Інтерпрес” вийшов у лідери. Причому не лише за кількістю. Приміром, „Інтерпрес” першим у Львові запровадив модемний звязок кожного кіоску з офісом, відтак в онлайн-режимі офіс знає, скільки якої газети продає кожен кіоск. Мережа „Інтерпресу” єдиною з-поміж усіх практикує потижневе оперативне списання. Кожен кіоскер має під 800 грн зарплати і корпоративну „мобілку”. „Інтерпрес” також не пошкодував понад 10 тисяч доларів на створення екслюзивної компютерної програми, яка дає можливість автоматично моніторити тенденції продаж по всій мережі й видавати математичні прогнози-підказки щодо асортименту та його обсягу. У планах мережі – запровадити в кожному кіоску безкоштовну довідку, перевести кожен кіоск на касовий апарат. Також уже розроблений новий дизайн кіосків, в якій вітрина матиме площу 17 кв м і майже 3 м висоти, причому завдяки спеціально розробленим підтримувачам ціла обкладинка видання стоятиме безпосреденьо в вітрині. На „куполі” такого кіоску буде біжуча стрічка з рекламою та анонсами.

Експерт ринку газетних кіосків Роман Габа теж визнає, що найактивніше розвивається саме „Інтерпрес”: „Досвід підприємства „Експресу” перенесений на мережу збуту. „Інтерпрес” дуже вдало співпрацює з владою в плані отримання дозволів, також постійно вдосконалює дизайн кіосків і систему внутрішнього обліку. З погляду менеджменту Починок дуже правильно зробив, що всі свої підрозділи (газету, друкарню, мереж збуту) розбив на окремі юридичні особи – це значно оптимізує податки і дає змогу відстежувати фінансові потоки по кожному з напрямків. Я можу сказати, що мережа „Інтерпресу” – це зразок ринкового збуту”.

Наскільки ринковий підхід спрацьовує у „блатному” Львові (мається на увазі слово „блат”) – можна зробити висновок по тому, що „Інтерпресу” вдалося взяти дозвіл на встановлення кіосків достеменно в тих самих місцях, де відмовили „високозамківській” мережі „Преса”. Більше того, пакетний дозвіл міської ради на встановлення 55 кіосків „Інтерпрес” отримав приблизно в той самий період, коли Ігор Починок перебрав у мера Садового газету „Поступ” і почав видавати її під старим новим титулом „Пост-Поступ”. Власне, це й дало підстави припускати, що між Починком і Садовим могла відбутися бартерна домовленість на предмет кіосків. Також невипадково саме в „Експресі” щотижня зявляється ціла шпальта „Площа Ринок, 1”, на якій прес-служба мера радісно рапортує про чергові удачі міської влади. Не менш дивовижним чином „Інтерпрес” умудрився поставити цьогоріч 27 нових кіосків – у той час, коли в місті діє мораторій, який конкурентам ходу не дає. Також дуже двозначно виглядає, коли кіоск «Інтерпресу» зявляється яксамраз поверх місця, з якого щойно влада зігнала приватника.

Мерія оголосила джихад кіоскам

Як уже говорилося на початку тексту, несподівано в ринок збуту періодики втрутилася міська влада. Офіційно це називається „наведення ладу з МАФами (малими архітектурними формами)”. Ратушу можна зрозуміти, оскільки понатикувані всюди кіоски з цигарками, мівінами і крупяними палочками не додають ошатності історичній частині міста. Проте під гарячу руку потрапили й газетні кіоски.

І в принципі неспроста. Адже попри газети та журнали кіоски торгують канцтоварами та супутніми (так званими імпульсивними) товарами не першої необхідності. Керівники мереж одностайно запевняють, що також проти того, аби всіялкі „снікерсні” кіоски засмічували урбаністичний простір. Однак при цьому вони виправдовуються, що, приміром, цигарками їхні кіоски торгують суто задля зарплати кіоскерів. І практика показала, що цигарки дають продавцям до 20%. Однак мерія невблаганна, і, судячи з усього, таки налаштована зробити газетні кіоски суто газетними (чи бодай безцигарковими). Тим паче, що газетні кіоски сплачують містові не 10% від вартості землі (як комерційні), а лише 2%. При цьому торгують у тому числі комерційним крамом.

Мораторій на встановлення кіосків створює ще один менінгіт для пресових збутовиків. Для прикладу, „Інтерпрес” вже другий рік справно сплачує оренду землі, але досі не може її освоїти через мораторій. „Це не є нормально”, - констатує Роман Чміль.

Як утиснути конкурента

Як би „Експрес” та „Високий замок” не розділяли свої редакції від своїх мереж збуту – все одно мережі використовуються в конкуренції між виданнями. Найперше це стосується „Експресу” та „Високого замку”, яких обєднує кількарічне ворогування. Звісно, наклейку „Експресу” ні за яких обставин не почепиш на кіоск „Преси” та навпаки. Так само мережі „Преса” та „Інтерпрес” змагаються в найбільшому списанні газет (відповідно) „Експресу” та „Високого замку”.

Співпраці між мережами збуту немає ніякої – однак чомусь це не грає на користь інших газет, які є клієнтами мереж. Головний редактор аналітичного тижневика „Новий погляд” Роман Онишкевич не мав проблеми з заходом своєї газети в мережі збуту рівно рік тому, проте і він відзначає, що контроль за списанням має лише мережа збуту: „Ми працюємо на ринку вже рік часу, але аналіз свого збуту робити дуже важко. Наприклад, якщо порівнювати списання нашої газети у всіх трьох мережах, то отримуємо не зовсім адекватну інформацію. Наприклад, якщо „Торгпреса” і „Преса” дають 18% списання, то „Інтерпрес” може дати всі 40%. Чимось пояснити це дуже важко”.

„Дійсно можна погодитися, що через списання мережі можуть грати проти газет-конкурентів. Але довести це ніхто ніколи зможе і вголос сказати це також, - упевнений Тарас Смакула, колишній шеф-редактор „Аргумент-газети” та „Аргумент-Влади”. – Турбує трохи інше. Газети, які є клієнтами мереж, мають право мати відкриту, негайну і повну аналітику про продаж своєї газети впритул до кожного кіоску. Але цю інформацію мережі не надають. Я не виключаю, що всі нові удосконалення, які готує той же „Інтерпрес”, не обернуться тим, що нові газети змушені будуть вносити додаткову плату за отримання вигідного місця для продажу. Знову ж таки, це можна лише припускати”.

Показовим можна вважати дворічний досвід згадуваної „Аргумент-Влади”. Списання в „Інтерпресу” неодноразово викликали усмішку в видавців газети. Умовно: даєш у мережу 100 примірників – у кінці місяця отримуєш 40% списання. Даєш 50 примірників – ті самі 40% списання. Даєш 300 примірників – відсоток списання ідентичний. Логічні пояснення тут не спрацьовують.

Самі власники мереж рішуче переконують, що вони торгують пресою задля фінансової вигоди, а не для того, щоб воювати з кимось. Директор ТзОВ „Преса” Василь Михайлович каже: „Ми зацікавлені більше продати. Хоча я не буду приховувати, що для нас на першому місці стоїть реклама і викладка рідної газети „Високий замок”.

В аналогічному зізнається директор ТзОВ „Інтерпрес” Роман Чміль: „Теоретично мережі можуть використовуватися як інструмент боротьби проти газет-конкурентів. Але на ділі кожен із нас працює задля прибутків, тому ми продаємо всіх, хто проситься. Звичайно, кіоскер першим ділом пропонує покупцю газету „Експрес”, але все одно вирішує сам покупець”.

Експерт Роман Габа теж схильний думати, що жорстка конкуренція змушує мережі постійно розширювати свій асортимент і пропонувати кращий сервіс. „Це логічно, що на свій кіоск ти не дасиш рекламу прямого конкурента, - погоджується Роман Габа. – І, звичайно, „Експрес” та „Високий замок” стежать за тим, щоб у своїх мережах конкурент продавався менше, ніж рідна газета. Але все одно ринок перемагає. І взагалі треба відзначити тенденцію, що газети програли глянцевим журналам – бо основним хлібом кіосків тепер став продаж яксамраз журналів”.

Ринок збуту періодики у Львові вже перейшов фазу капіталістичного становлення. Три кити, на яких тримається ринок, демонструють, що цей бізнес є неабияк вигідний. Якщо ти в добрих стосунках із владою, то дозвіл на встановлення кіоску можна отримати, а півтори тисячі доларів на цілковите облаштування кіоску можна „відбити”. Адже специфікою цього бізнесу є його медіаторська, посередницька суть. Третина ціни кожного примірника газети – це навар мережі. Ще й до того, редакції самі привозять товар, а потім непродані газети є неліквідом редакції, а не мережі збуту. Фактично збутовик робить свій оборот чужими грішми – грішми покупця. Тож щільність кіосків у Львові, яка є вдвічі більшою, ніж у Києві, якраз і свідчить про прибутковість цього бізнесу. Потужну інтервенцію на цьому ринку вже навряд чи хтось новенький зробить, а засновники нових газет („Новий погляд”, „Скандальна газета”, „Газета по-львівськи”) не ставлять собі за ціль створювати власні мережі збуту. Та й навряд чи їм дали б це зробити...

Текст висів на сайті „Телекритики”

 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 59095
delete
Остап Дроздов
Остап Дроздов, Львов, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 2, Всего рецензий: 8
Читайте также

РФ должна выполнять взятые на себя обязательства, – МакронРФ должна выполнять взятые на себя обязательства, – Макрон

Кандидат в президенты Франции Эммануэль Макрон заявил, что его ничего не связывает с Российской Федерацией. Больше информации на странице - http://www ...

Олега Ляшко подозревают в незаконном обогащенииОлега Ляшко подозревают в незаконном обогащении

Директор Национального антикоррупционного бюро Артем Сытник заявляет, что Антикоррупционная прокуратура передала в НАБУ дело относительно незаконног ...

Автолюбители боятся пересаживаться на летающие автомобили без парашютов - исследованиеАвтолюбители боятся пересаживаться на летающие автомобили без парашютов - исследование

Летающие автомобили последнее время стали одной из актуальных тем для обсуждения. Поэтому в Мичиганском университете разработали специальную научную п ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

12:43 10/01/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Якісний огляд даної ніші ринку
13:20 10/01/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Серый Лев Харьков
Харьковские киоски отстояли!
14:41 10/01/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Оксана Л. Киев
Хорошо построенная статья
15:37 10/01/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Стаття - супер! Дуже цікаво!
Добре памятаю і деревяні, і металеві кіоски - було цікаво дізнатися, яка між ними різниця =)
16:06 10/01/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Sveta Rybalko Харьков
Змістовна стаття, ретельний аналіз - хто є хто на львівському ринку і чому. Корисно не тільки львів"янам. Гарні структура, стиль викладення та форматування. От би ще фото додати!
16:31 10/01/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Статью оцениваю высшим баллом, но есть некоторые погрешности:
"По-перше, нинішня мережа газетних кіосків розподілена лише між трьома активними гравцями, тому рівень недоброзичливості між ними аж зашкалює – проте це чомусь не стає конкурентною суперечкою, від якої вигравали б газети-клієнти." - это целых два предложение, использование столь сложных реплик приводит к сильному ухудшению читабельности работы.
И опять таки - пишем про АЗС - сфотографируйте заправку, цены, пистолет бензоколонки, пишем про бомжей - сфотографируйте хоть одного, ну хоть на мобилку, хоть с интернета типаж похожий...
Работа серьёзная и заслуживает соответствующей оценки!
18:51 10/01/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Гарний матеріал. Дійсно не вистачає фоток.
00:33 11/01/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Отлично освещённый материал, раскрытый по всем правилам... фотоматериалы действительно были бы не лишними... А в остальном - статья заслуживает высокой оценки...

Комментарии

Нормальный осмотр рынка, я во Львовском сегменте данного рынка не ориентируюсь, но знаю, что быстро здесь деньги сейчас не отбиваются это было в середине 90-х, Якщо ти в добрих стосунках із владою, то дозвіл на встановлення кіоску можна отримати, а півтори тисячі доларів на цілковите облаштування кіоску можна „відбити”. Адже специфікою цього бізнесу є його медіаторська, посередницька суть. Третина ціни кожного примірника газети – це навар мережі. Ще й до того, редакції самі привозять товар, а потім непродані газети є неліквідом редакції, а не мережі збуту. Фактично збутовик робить свій оборот чужими грішми – грішми покупця. люди просто меньше читают газет. Автору к сведенью в Ровно "Интерпресс" фактически провалился. ‘best‘
12:54 11/01/08
Романко Львов
Мені стаття була шалено цікавою і корисною для мого курсака.
02:06 11/03/11

Live

2 мин. назад

viktor trigub пишет рецензию на публикацию Рубки заповедных лесов продолжаются угрожающими темпами - активисты

40 мин. назад

Максим Донбасенко комментирует материал Навіщо дертись туди, куди нас не кличуть...

59 мин. назад

Максим Донбасенко комментирует материал Днище украиноязычных общественных наук.

1 час. назад

Максим Донбасенко комментирует материал Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

1 час. назад

Anatolij Avdeev рекомендует материал Президенту Франції-39.Жінц
і-64! 7 онуків!

1 час. назад

Anatolij Avdeev пишет рецензию на публикацию Президенту Франції-39.Жінц
і-64! 7 онуків!

1 час. назад

Максим Донбасенко комментирует материал Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

1 час. назад

Василь Чорний рекомендует материал Президенту Франції-39.Жінц
і-64! 7 онуків!

1 час. назад

Василь Чорний пишет рецензию на публикацию Президенту Франції-39.Жінц
і-64! 7 онуків!

1 час. назад

Myhail Antonyshyn публикует статью Чому Ле Пен переможе: необхідність кардинальних змін

2 час. назад

Влочега пишет рецензию на публикацию Президенту Франції-39.Жінц
і-64! 7 онуків!

2 час. назад

Влочега рекомендует материал Президенту Франції-39.Жінц
і-64! 7 онуків!

3 час. назад

Іван_Галенко комментирует материал Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

3 час. назад

Галина Гаврищук рекомендует материал Війна дитячими очима. Лілія Дорошенко

3 час. назад

Галина Гаврищук комментирует материал Війна дитячими очима. Лілія Дорошенко

4 час. назад

Myhail Antonyshyn публикует статью Бог

4 час. назад

Myhail Antonyshyn комментирует материал Як Сексизм врятував людство від Апокаліпсису

4 час. назад

Myhail Antonyshyn комментирует материал Як Сексизм врятував людство від Апокаліпсису

4 час. назад

Наша Версия публикует статью Рубки заповедных лесов продолжаются угрожающими темпами - активисты

4 час. назад

Галина Гаврищук комментирует материал Днище украиноязычных общественных наук.

4 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

5 час. назад

Чачанидзе Владимир комментирует материал Всегда есть в жизни выбор...!

6 час. назад

Галина Гаврищук комментирует материал Всегда есть в жизни выбор...!