О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Наука  12 декабря 2007 20:39:53

«Маленькі» захистники від «великого» стресу

 

Словом «стрес» прийнято називати сукупність реакцій організму на зовнішні подразники. Постійний невеличкий рівень стресу просто необхідний усім живим істотам, для «підтримання тонусу». Небезпеку можуть становити занадто інтенсивні (сильні) чи тривалі (хронічні) стреси або поперемінна дія кількох стресових факторів різної тривалості та інтенсивності. Саме із такими видам стресу боротися найважче, проте не неможливо.

Що стосується подразників (або стресогенів) із якими ми стикаємося щодня то їх десятки: недосипання, недоїдання, забруднене повітря, високий рівень шуму та багато інших. Однак, як не дивно, нашому організму вдається успішно протистояти та справлятися із найрізноманітнішими стресами. Виникає цілком закономірне питання – яким чином?

«Маленькі»  захистники від «великого» стресу

Виявляється, для цього у клітинах організму існують спеціальні «тонкі» механізми. А початок розкриттю цих механізмів було покладено дослідами із впливу температури (одного із найпоширеніших стресових факторів), проведеними на дрозофілах майже півстоліття тому. У 1962 році Ф. Ритоза спостерігав цікавий феномен на так званих політенних хромосомах слинних залоз дрозофіл. Гігантські розміри цих хромосом дозволяють не тільки бачити їх під світловим мікроскопом, а й, навіть, розрізняти окремі ділянки (темні диски), що відповідають певним генам. Так ось, при підвищенні температури повітря ємності, де жили мушки із 20 до 37 градусів, на цих хромосомах окремі диски набували вигляду петельок. Це означало, що відбувається активація генів даної області. Такі гени отримали назву генів теплового шоку. Хоча, згодом, було показано, що дані гени можуть активуватися і за нормальної температури, але при дії інших стресових факторів.

Пройшло ще дванадцять років і, нарешті, було ідентифіковано білки, які кодуються даними генами – так звані білки теплового шоку (англ. heat-shock proteins), БТШ (hsp) або шаперони (chaperones). Власне, саме вони і є справжніми молекулами-«захистниками» від стресу.

Шаперон у французькій мові, означає опікувати, супроводжувати.Функціонування білків теплового шоку також дуже нагадує роль опікуна.

Так, під час дії якогось стресового фактору (зневоднення, зміна концентрації солі, збільшення температури, атака вільних радикалів та ін.) у ядро клітини, через каскади сигнальних шляхів, надходить інформація про небезпеку. Цей сигнал активує гени БТШ і вже за кілька хвилин (!) синтезуються шаперони, які беруться «рятувати» клітину від загибелі. Ці диво-білки здатні зв'язуватися із структурними білками, забезпечуючи стабілізацію їх поліпептидних ланцюгів у просторі, а також приєднуватися до ферментів запобігаючи їх повній інактивації. Більше того, деякі шаперони можуть «ремонтувати» та відновлювати структуру та активність білків, що її вже втратили! А, протягом того часу, поки шаперони ліквідовують наслідки дії стресу, клітина вже встигає синтезувати нові білки та повністю відновити функціонування порушених ланок метаболізму.

«Маленькі»  захистники від «великого» стресу

Комплекс шаперонів hsp70, hsp40 та hsp90 у клітині

 

Звичайно, при продовженні дії стресогену (наприклад, подальшому підвищенні температури) ушкоджень накопичується так багато, що шаперони вже не можуть захистити клітину, і вона гине. Межі ефективної протекторної дії шаперонів не однакові для різних типів клітин та різних стресових факторів.

Та всеж, саме шаперони дають клітині та організму шанс пристосуватися та вижити. Без їх швидкої активації та стабілізуючої дії, адаптивні властивості живих організмів були б меншими на кілька порядків! Цікаво, що при старінні кількість та активність шаперонів поступово зменшується. Як наслідок, в організмі накопичується все більше зруйнованих та «недоремонтованих» білків, що являється одним із факторів передчасної смерті клітин організму.

Шаперони присутні у представників усіх царств живих організмів: бактерій, грибів, рослин, тварин різних рівнів організації – від одноклітинної амеби до людини. Причому їхня структура є висококонсервативною, тобто мало відрізняється навіть у таких здавалося б далеких організмів як бактерія та людина.

На сьогодні уявлення про роль шаперонів у клітині значно розширилися та доповнилися новими даними. Окрім захисту від стресів, встановлена їхня участь у низці інших процесів клітини: допомога у «збиранні» новосинтезованих молекул білків, внутрішньоклітинний транспорт, регулювання роботи органел (ендосом). Також, зберігається і підвищений інтерес наукових кіл до шаперонів, і подальші дослідження їх функцій тривають...

На завершення, знову повертаючись до питання стресу, хочеться ще раз наголосити – людина, вже на молекулярному та клітинному рівнях, досить надійно захищена від дії стресових факторів. І не витримує стресу найчастіше не організм, а психіка його власника. Навіть сильні та тривалі стреси, як показує досвід багатьох видатних діячів людства, при правильному підході можуть стати корисними. Адже, часто, саме гарний «копняк» отриманий від життя змушує людину рухатися вперед та досягати нових вершин, як матеріальних, так і духовних.

Количество просмотров: 7055
Посмотреть оценки Посмотреть оценки
delete
Олександр Швидкий
Олександр Швидкий, Киев, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 8, Всего рецензий: 2
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

16:33 25/01/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Цікава інфорамація, дякую, Олександре.
Нагадує реанімацію під мікроскопом ;-)
Хоч і не все зрозумів...
Влучно підмічено про мікроскоп ‘wink‘
А якщо якісь моменти незрозумілі - не соромтеся - пишіть,
зі свого боку обіцяю:
1. відповісти в межах своєї компетентності
2. мати на увазі які блоки інформації потрібно простіше та доступніше подавати читачам в майбутньому
дякую, ‘smile‘
Олександр
18:31 25/01/08
Цитата:
Ці диво-білки здатні зв‘язуватися із структурними білками, забезпечуючи стабілізацію їх поліпептидних ланцюгів у просторі, а також приєднуватися до ферментів запобігаючи їх повній інактивації.

А яку функцію у клітині виконують структурні білки?
Цитата:
стабілізацію їх поліпептидних ланцюгів у просторі

Оце мені зовсім не зрозуміло... ‘smile‘
А що таке інактивація, можливо мені простіше буде зрозуміти це слово російською мовою. Я розумію, що це процес обратний активації, так?
21:48 25/01/08
Структурні білки, забезпечують формування у клітині своєрідного "каркасу" - такої собі просторової впорядкованості. Тобто, у клітині всі органели (ядро, мітохондрії, вакуолі) не просто "зависають" у цитоплазматичному розчині, яким вона наповнена. Уся клітина ще пронизана щільною павутиною білків цитоскелету (актин, міозин, мікротрубочки). До цих білків, що і є структурними прикріплені усі інші компоненти клітини (ті ж вищезгадані органелли). Крім того, структурними також є деякі білки інтегровані (вбудовані) у оболонки (мембрани) самих органел.
Тому, основною функцією структурних білків є створення впорядкованої структури, неповторної "архітектури" живої клітини,
якою ми потім можемо милуватися розглядаючи клітину під мікроскопом ‘wink‘
Стосовно інактивації, Олександре, Ви абсолютно праві -
це процес протилежний активаціїї (російською - инактивация), - у
біохімії такий термін вживається при характеристиці ферментів - аналог "дезактивації".

Про поліпептидні ланцюги -
кожна білкова молекула складається із великої кількості з"єднаних між собою амінокислот. Зв"язок, яким сполучені амінокислоти - називається пептидним, а об"єднання 2,3,4 амінокислот - пептидами. Тому сам великий білок явлчє собою довгий ланцюжок із амінокислот або із багатьох (полі-) пептидів ‘smile‘

дуже дякую за питання,
сподіваюся дещо прояснив ситуацію?
‘wink‘ ‘smile‘
10:52 26/01/08
Дякую, Олександре, найбільше сподобалось про цитоскелет, виявляється у клітини також є свій порядок та хребет! ‘smile‘
18:17 26/01/08
19:03 26/01/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
lavra Киев
На жаль уже виставлені оцінки, але я не можу не виставити. Досить цікава стаття.Беру в бібліотеку.
Дякую Вам, Лавра
дуже радий, що стаття Вас так зацікавила‘smile‘
19:14 26/01/08

Комментарии

Цікаво! ‘read‘ 5 ‘best‘
20:34 13/12/07
Дуже цікаво! Забираю до бібліотеки. ‘smile‘
"гарний "копняк" отриманий від життя змушує людину рухатися вперед та досягати нових вершин" - ‘best‘
22:33 12/12/07
Дякую, Вікторіє,
дуже радий, що Вам сподобалося ‘smile‘
22:40 12/12/07
Може хто не читав про необхідне тут додаткове прояснення щодо "ангедонії", яку не минає кожний?
http://h.ua/story/66298/
Пані Вікторіє, дякую Вам. Цікаво.
10:07 13/12/07
дуже цікаво! Заслуговує висркої оцінки. 5 ‘best‘
20:10 13/12/07

Live

44 мин. назад

Гамаюн Исетский публикует статью Врождённый инстинкт

45 мин. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Недра Украины ещё богаты!

1 час. назад

Элина Данилина рекомендует материал Идея власти неземной

1 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Про нову книгу Миколи Сядристого «Молох ленінізму. Ідеологія державного терору». Перший розділ.

1 час. назад

Ltna Prikolova комментирует материал Идея власти неземной

2 час. назад

Вікторія Івченко комментирует материал Сьогодні о третій... Юля і Саакашвілі. Короткі замальовки.

2 час. назад

Вікторія Івченко комментирует материал Про нову книгу Миколи Сядристого «Молох ленінізму. Ідеологія державного терору». Перший розділ.

3 час. назад

Жиго публикует статью Я бачу дощ...

4 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал Идея власти неземной

4 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал Про нову книгу Миколи Сядристого «Молох ленінізму. Ідеологія державного терору». Перший розділ.

4 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал На Майдані Незалежності. 10 грудня 2017 року.

4 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал Дуэли Великих Людей и нелепых путиноидов

4 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Как защищать Украину, - вперёд!.. А в благодарность, - позор и забвение...

7 час. назад

Петро Гоцуляк комментирует материал Как защищать Украину, - вперёд!.. А в благодарность, - позор и забвение...

8 час. назад

Петро Гоцуляк комментирует материал Чи варто нам підтримувати Міхо?

8 час. назад

Петро Гоцуляк комментирует материал Чи варто нам підтримувати Міхо?

8 час. назад

Владимир Некрасов публикует статью ПРЕЗИДЕНТ СКАЗАЛ – ПРЕЗИДЕНТ СДЕЛАЕТ, ГРАЖДАНЕ?

8 час. назад

Петро Гоцуляк комментирует материал Чи варто нам підтримувати Міхо?

9 час. назад

Влочега рекомендует материал Как защищать Украину, - вперёд!.. А в благодарность, - позор и забвение...

10 час. назад

Юрий Ермоленко публикует статью Идея власти неземной

11 час. назад

Влочега комментирует материал Как защищать Украину, - вперёд!.. А в благодарность, - позор и забвение...

13 час. назад

кмета олег публикует статью Как организовать рыбалку в велопоходе в Украине

14 час. назад

Александр Ткач комментирует материал Как защищать Украину, - вперёд!.. А в благодарность, - позор и забвение...