Втомилися від буденності – займіться танцями!

Танець здатен змінити життя людини

Готуючи цей матеріал згадала один фільм, який припав мені до душі – про те, як звичайні танці кардинально змінили життя багатьох людей. Виявляється, що це справді працює! Адже часом ми, заклопотані своїми проблемами, втомлені і роздратовані, відпочиваємо тільки тупо сидячи перед телевізором, не знаючи куди себе подіти, виливаємо свою негативну енергію на рідних і близьких. Але є вихід і він дуже простий. Потрібно просто знайти собі заняття, можливо навіть невеличку таємницю для всіх інших, розкрити в собі приховані здібності. Саме це допоможуть зробити танці. Я особисто в цьому нещодавно переконалася і раджу іншим спробувати також…

Андрій Романович Кушка-Пранечук декілька років тому переїхав у Берегово зі Львова. Нині офіційно працює системним адміністратором на одному з берегівських підприємств. Але є в нього одне захоплення, для деяких людей воно здається досить незвичним. Ще у 14 років він почав займатися танцями. А до того, займався різними видами спорту, але саме танці стали для нього – так би мовити, «коханням з першого руху». Незабаром став справжнім професіоналом, адже вже через кілька років почав самостійно викладати. В одному з львівських колективів став адміністратором педагогом одночасно. А згодом з’явилася ідея створити ансамбль парного та сучасного танцю під романтичною назвою «Акверіас» Оксани Лань, в якому він брав безпосередню участь. Цей ансамбль виступав навіть разом з відомою співачкою Софією Ротару. Але з тих пір багато чого змінилося. На початку 1990-х років не тільки економіка опинилася у важкому стані, а й культурне життя, а з ним і танцювальний рух пережив неабияку кризу. Танці прийшлося відкласти на другий план…

Нині у Берегові діє декілька танцювальних гуртків. Але всі вони розраховані для певної вікової категорії – займаються там, в основному діти або підлітки. А для дорослих, які б хотіли оволодіти мистецтвом танцю, такої нагоди не було. Побачила цю зацікавленість Вікторія Домаскіна, відомий на Закарпатті педагог танців – її вихованці вже декілька років поспіль стають лауреатами престижних міжнародних конкурсів. Тож якось оголосила набір у свою студію як дітей, так і їх батьків. Але потім виявилося, що займатися з дорослими непросто. Тим паче, більшість охочих були саме жінки, а як навчити їх танцювати без пари? Андрій Романович тоді запропонував свою допомогу. З тих пір у Берегові з’явилася ще одна танцювальна група – але вже саме для дорослих. Нині у цьому клубі займається трохи більше 10 чоловік, але це тільки початок. Тим більше після нової хвилі захоплення танцями в Україні, спровокованої відомою телепрограмою, є надія, що ця зацікавленість тільки набирає обертів.

- Пане Андрію, а з якого віку найкраще починати займатися танцями?

- Для дівчат, я вважаю, чим раніше - тим краще, практично вже з 6 років. А у хлопців, на мою думку, трохи інакше – у них це рішення має бути свідомим. Тобто після 12 років, коли дитина вже усвідомлює, що займається саме улюбленою справою, а не робить це під тиском батьків. Є навіть така думка, що раннє заняття танцями формує у хлопців трохи «дівчачі» риси.

Щодо верхньої вікової планки, то вона - необмежена. Деякі педагоги світового масштабу займалися танцями аж до глибокої старості. Наприклад, український танцюрист Чапкіс, якому вже за 70 років досі активно займається педагогічною діяльністю і сам чудово танцює.

- Чи вплинула передача «Танці з зірками» на популярність танців серед населення?

- Загалом в Україні це дуже відчутно – особливо був вибух популярності у великих містах. На жаль, про Берегово сказати цього поки що не можу. Але, можливо, проблема полягає у інших причинах. По-перше, люди просто не знають про наш клуб. І також не всі мають можливість після роботи виділити час для свого хобі. Хоча танці здатні знімати втому і стрес, покращувати самопочуття і піднімати настрій.

- Як залучити до танців чоловіків, адже вони не так як жінки цікавляться танцями?

- Однозначно, передача "Танці з зірками" дала поштовх для того, аби зацікавити чоловіків. Але потрібно цей рух підтримувати. Сподіваюся, що так колись і буде. А поки що викладачі танців змушені самостійно шукати і орендувати зали. Раніше держава більше піклувалася про культурний відпочинок своїх громадян – так було насправді. Це відчувалося і відповідно були свої результати. І справа навіть не у грошах. Була пропаганда естетичного виховання і здорового способу життя, а культура в цьому плані - це перший крок. Можна було собі дозволити і поїздки, і якісь костюми купити. А нині все лягає на плечі ентузіастів, і дуже добре, що вони ще залишилися! Але коли людина чимось займається тільки собі у збиток, то чи довго вона так витримає?

- Які танці є найпопулярнішими серед ваших учнів?

- Я намагаюся викладати всю класичну бальну програму. Але є рідкісні танці, які раніше не дуже практикувалися: це свінг, бугі-вугі, сальса. Якщо їх подавати не в класичній формі, а ближче до "побутового" рівня, то людина швидко їм навчається. Трохи окремо від інших стоїть аргентинське танго. Це цілий культурний шар, і латиноамериканська музика дуже незвична, цікава, вона захоплює з перших акордів. Хоча кожна людина має спочатку cпробувати і зрозуміти, що їй більше до душі. Адже кожний танець є неповторний по своєму.

- А який ваш улюблений танець?

- Це танго. Але з віком все змінюється. Колись я божеволів від фокстроту, хоча і зараз він мені дуже подобається. Взагалі парний танець - це своєрідна квінтесенція відношень між чоловіком та жінкою. Це незбагненний ідеал, гармонія, чого у сучасному житті часто не вистачає, не вдається досягнути. Потрібно у танці бути не замкненим, відпустити свої емоції, повністю довіритися партнеру. Інакше нічого не вийде. Саме це виражено у аргентинському танго, коли партнер веде - це сила, сплеск, грація.

- Чому корисно займатися танцями?

- Всі види спорту мають свою спеціалізацію. Наприклад, плавання, біг, бокс розвивають певну групу м’язів. Танці розвивають все і не тільки м’язи. Особливо коли практикувати не тільки один певний стиль. Особливо варто сказати про музику, під яку виконуються класичні танці. Вона протрималася довгий час і на неї не вплинули сучасні віяння, вона не перетворилася на "жуйку", не стала просто непотрібом. Можу ствердно сказати - ця музика впливає навіть на здоров’я людини. Адже більшість хвороб виникають на психологічному рівні, а музика поєднана з танцем здатна лікувати. Я часто помічаю - хто прийшов на заняття з головною біллю або нежиттю, і через силу починає танцювати, потім йде додому майже повністю здоровим або принаймні значно краще себе почуває, ніж до цього. Тобто коли людина рухається під приємну музику, то організм вмикає свої захисні механізми - і сам виліковується, очищується. Окрім того танці вчать бути особистістю, людина починає будувати свій власний стиль, поведінку у суспільстві, і це потім дуже допомагає їй у житті. І це скоро помічає все оточення - як змінюється ця жінка або чоловік! Присутня і певна ейфорія - це політ душі, фантазії, творчості. А з цього і повинно складатися наше життя, аби бути красивим і радісним. Це своєрідна психотерапія.

- Як змінюється життя у ваших учнів?

- Мої перші учні, а займаюся я виключно з дорослими людьми, потім зізнавалися - що раніше були дещо закомплексованим, деякі з приводу своєї зайвої ваги чи з невміння викласти свою думку. Танці, звісно не аеробіка і немає гарантії, що ви одразу схуднете після цих занять. Але якщо ти вмієш впевнено рухатися і володіти собою, то і у житті це дуже пригодиться. І навіть вага вже не має значення. Адже те, що людина навчилася вперше в житті керувати своїм тілом - одразу підвищує її самооцінку. Ще варто додати таке: у кожній людині десь, іноді дуже глибоко, сидить артист. І коли на тебе дивляться із заздрістю - о, він вміє робити таке, чого не вмію я - це також значний плюс.

- Я бачу блиск у очах ваших учнів, бачу, що вони цінують кожну хвилину, яку можуть віддати танцям. Але де можуть вони показати свою майстерність, окрім занять? Це також дуже важливо чи не так?

- Звісно показати себе вони можуть на будь-яких танцювальних вечірках. Головне, аби музика була підходяща. На жаль, у парних танцях обов’язковою умовою є - наявність партнера. На жаль, з цим часто проблеми. Тому я закликаю приходити і навчатися танцям саме сімейні пари. Тоді вони мають змогу розкрити у своєму партнері щось таке, про що не здогадувалися раніше. Окрім цього завжди будуть дивувати своїх приятелів, адже коли буде підходящий момент - обов’язково продемонструють свої вміння танцювати і гарно рухатись!

- Деякі люди вважають, що ніколи не зможуть навчитися танцювати.

- Однозначно, це міф. Оволодіти танцем може будь-хто. В мене були учні від яких відмовлялися інші педагоги. Але їм потрібно було просто позбутися психологічного бар’єру – і тепер вони танцюють прекрасно. До речі, з власного досвіду можу сказати, що найкращими танцюристами стають не ті, хто мав талант, а ті, хто наполегливо йшов до своєї мети. Головне мати бажання і терпіння.

Опубліковано у газеті "Трембіта"