О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

Образование  6 августа 2005 15:42:12

Модуль, Рейтинг та ще Кредити

Від сесії до сесії живуть студенти весело

Одним з головних недоліків системи вищої освіти України є недостатня стимуляція студентів до навчання протягом всього семестру (див. епіграф). Подолання цієї проблеми є одним з найважливіших чинників підвищення якості освіти в наших вищих навчальних закладах та наближення до Болонського процесу.

Віднедавна (а саме з 23 січня цього року) Київський національний університет імені Тараса Шевченка, є одним із 73 вузів України, які беруть участь в педагогічному експерименті з впровадження кредитно-модульної системи (згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 23 січня 2004 р № 48).

Напевно, у більшості читачів постав в пам’яті ще один схожий термін, який активно використовується у нашому вузі – модульно-рейтингова система. Отже, до двох, для більшості студентів загадкових, понять “модуль” та “рейтинг” відтепер додалося ще одне – “кредит”.

З проханням роз’яснити, що таке модульно-рейтингова та кредитно-модульна системи та навіщо їх запроваджувати в наших вузах, ми звернулися  до проректора з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувача кафедри міжнародної інформації Гондюла Валерія Петровича. Ось що Валерій Петрович нам розповів.

Запровадження кредитно-модульної системи – важливий крок України на шляху приєднання до Болонського процесу. Як відомо, метою цього процесу є забезпечення єдиних стандартів систем вищої освіти європейських країн та, відповідно, підвищення мобільності студентів і випускників. Під мобільністю студентів розуміється можливість вільного навчання у вузах різних країн за єдиними стандартами.

Цікаво, що у XVIIІ-XIX століттях студенти володіли досить високою мобільністю. Студент міг провчитись рік в Парижі, рік в Санкт-Петербурзі та рік в Москві. Але після Другої світової війни, коли світ розділився на два табори, наші студенти втратили всіляку мобільність. Вона була відсутня навіть в межах самого Радянського Союзу. Для того, щоб перевестися з одного вузу до іншого, потрібні були поважні причини, але просто поїхати, скажімо, до Московського державного університету та послухати лекції відомих професорів було неможливо.

З 1991 року система вищої освіти України була багато в чому змінена. Наприклад, здійснено перехід до двоступеневої системи вищої освіти. Але доволі значна різниця з європейською системою вищої освіти існує й досі. Зокрема, в середньому випускники наших вузів є фахівцями в більш вузьких галузях, аніж в Європі. Ми можемо мати фахівців з економічного права, господарчого права чи екологічного права, в той час як на Заході випускають просто фахівців з права.

Отже, потрібно переходити до єдиної класифікації спеціальностей та професій. Але цього, звісно, недостатньо. Необхідно також мати і спільну “начинку”, тобто спільні зміст підготовки та критерії його якості. Наприклад, в Європі пропонується уніфікована 6-бальна система оцінювання (можливі оцінки: “відмінно”, “дуже добре”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно з можливістю повторного складання” та “незадовільно з обов’язковим повторним курсом”). Питання, як переводити наші оцінки, що були виставлені за 4-бальніою шкалою в 6-бальну, наразі залишається відкритим.

Що таке кредити? Припустимо, ми маємо двох випускників – один із Сорбонни, інший – з нашого університету. У обох в дипломах написано, що вони пройшли курс теорії держави та права. Але ж це можуть бути різні курси. В одного, наприклад, він зайняв 108 годин усіх видів занять, а у іншого – 72 години. Тобто за трудомісткістю вони різні, але як це відобразити? Для цього нам кредити і потрібні. Кредит – це мінімальна неподільна одиниця виміру трудомісткості курсу. Європейський кредит дорівнює 36 годинам. Таким чином ми можемо говорити, що в першого студента курс був на 3 кредити, а у іншого – на 2.

Ще одна складність переходу до спільного знаменника з європейцями полягає в тому, що один наш кредит дорівнює 54 годинам, а за рік український студент отримує 44 кредити. Водночас європейський кредит дорівнює, як вже було сказано, 36 годинам і за рік європейські студенти отримують 60 кредитів. Таким чином, для того, щоб перейти до європейської системи вимірювання, нам треба змінювати структуру ледь чи не усієї навчальної програми.

За кредитно-модульною (чи модульно-рейтинговою) системою робочі навчальні програми дисциплін розбиті на модулі. Модуль – це логічно та структурно відокремлена частина дисципліни, яку можна вивчати та оцінювати незалежно від інших частин. В ідеалі за одним модулем прив’язано по одному кредиту.

Окреме питання, навіщо потрібні рейтинги. Візьмемо за приклад ситуацію, яка склалася в кінці минулого навчального року. За правилами переходу на навчання на наступні освітньо-кваліфікаційні рівні студенти після 4-го курсу, якщо їх середній бал вищий четвірки, мають право навчатися за освітньо-професійною програмою магістра.. Що нам робити, якщо 17 студентів з МІ отримали диплом з відзнакою, тобто їх середній бал був вищий 4.75, коли ми маємо лише 15 бюджетних місць? Саме тут рейтингова система нам і допомогла б. Якби студенти після кожного модулю отримували свій рейтинг, то підрахувати 15 найкращих не викликало б жодних труднощів. Поступово таку рейтингову систему ми будемо впроваджувати, та, якщо все піде нормально, вже через декілька років у нас взагалі може не бути сесій. Підсумкова оцінка студентів формуватиметься на основі їхніх рейтингів. На Заході питання рейтингів не є таким актуальним, як у нас, бо у них таких ситуацій не виникає хоча б тому, що отримання вищої освіти в них чи повністю платне, як в США або Англії, чи повністю безкоштовне, як в Німеччині або Швеції

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 18802
Фото: автора
delete
Петро Берьозін, Киев, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 4, Всего рецензий: 0
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

Студент
Хочу в Болонью
20:02 06/08/05
Анонім

15:37 09/08/05

Залишається відкритим питання, а як щодо технічних спеціальностей?


Чомусь усі посилаються на філологів та право...


А медицина? А інженери?


і врешті решт, якими нормативними документами ми будемо керуватись? Хто складе нові програми за якими вже викладачі будуть читати лекцій та складати модулі. Коли будуть готові спски тем, які вивчаються?


Так на штурм усі лізуть, а чомусь таке враження, що ніхто не кeрує...

13:31 05/01/06
Анонім
Фото треба було розвернути в центр статті (про яку ні слова не можу сказати) або виключити справа, бо таке її розташування підсвідомо спрямовує людину не читати. Принаймні так кажуть психологи.
15:49 12/08/05

Live

............

8 час. назад

Алекс Скиталец рекомендует материал Не найшвидший, але найстійкіший

8 час. назад

Алекс Скиталец рекомендует материал Лучше по-честному

...............

1 дн. назад

Kanareyka публикует статью Сбыть или не сбыть: судьба предприятий ОРДЛО

1 дн. назад

Алекс Скиталец публикует статью Поразмышлял о "томосе" в письме другу Сергею Лебедеву

......

1 дн. назад

Вікторія Івченко публикует статью ВЕЗУВІЙ НАРОДНОГО ГНІВУ

......