Доки кияни готувались до національного свята, міські чиновники прийняли ряд безпрецедентних рішень. Як повідомлялось раніше, 22 серпня 2007 року в стінах Київської міської ради народні обранці ліквідували природно-заповідний об’єкт м.Києва, визнаний міськими екологами найціннішим – заказник «Острів Жуків» ( http://h.ua/story/55430/ ). Однак тільки з часом природоохоронці зібрали та опублікували приблизні обриси усіх територій, які роздерибанили ( http://h.ua/story/56643/ ). Київрада категорично проти афішування таких рішень. Адже цього разу за півтори години засідання було ліквідовано приблизно 1/5 усіх зелених зон міста.

А це не тільки об’єкти природно-заповідного фонду України і складові елементи всеєвропейської екологічної мережі, а й парки з територіями, перспективними для їх облаштування, місця відпочинку тощо.

На днях було опубліковано фоторепортаж із парку Дружби народів – єдиного в своєму роді (за масштабністю) в сусідніх Троєщині та Оболоні, що знаходиться між цими масивами, на острові Муромець ( http://h.ua/story/56117/ , http://h.ua/story/56119/ ). Виявляється, то був тільки «пробний» дерибан.

 До нас потрапила документація по іншій ділянці - одному із об’єктів дерибану затвердженого засіданням Київської міської ради 22 серпня - що займає значну частину острова на північ від існуючого будівельного майданчика.

Доки ми відпочивали

Пакет документації був підготовлений та узгоджувався влітку 2007 року. Оперативно, та не виключено за активного сприяння з боку владних структур. Завершальним акордом в підготовчій кампанії стало позитивне рішення Київської міської ради.

Якщо незабаром у місті з’являться рекламні оголошення на кшталт «Елітне котеджне містечко, 0 км від Києва» - то розпродують наші парки, пляжі біля річки, де ми знаходили порятунок від літньої спеки.

508 котеджів завадять відпочинку сотням тисяч киян

острів Муромець вже розділили

Пакет документів містить обґрунтування та дозволи відповідних інстанцій на розбудову котеджного містечка у складі 508 ділянок, де очікувано будуть проживати 2500 людей. Так, киянам не вистачає житла, а місто має розвиватись. Однак аналогічна кількість людей проживає у трьох 16-поверхівках, яких побудовано безліч на прилеглих масивах Оболонь та Троєщина. В той же час сотні тисяч людей, проживаючих на цих масивах не мають поруч із своїм житлом жодного великого парку. Ним міг би стати Парк дружби народів при розширенні на північ. Звісно, місця відпочинку на межі котеджів причепурять та обладнають, створять комфортні умови для перебування. Втім, відпочивати там будемо не ми, а «еліта» із зазначених котеджів, які простягнеться на всю навколишню територію. Нам же лишаться численні генделики та витовкана автівками земля.

Природна цінність острову Муромець

Як і заказник «Жуків острів», острів Муромець є невід’ємною складовою Дніпровсього екологічного коридору, існуючого відповідно до Закону України «Про екологічну мережу України» та Загальнодержавної програми формування Національної екологічної мережі України.

Дніпровський екологічний коридор, є частиною Всеукраїнської та Всеєвропейської екологічних мереж і відіграє визначну роль у міграції птахів, кажанів та комах у Європі. Щороку через Дніпровський екологічний коридор здійснюються сезонні міграції великої кіолькості видів тварин, щодо охорони яких Україна підписала низку міжнародних угод та конвенцій. Серед них Конвенція про охорону диких видів флори та фауни у Європі (Бернська конвенція), Конвенція про охорону мігруючих видів у Європі (Боннська конвенція), Міжнародна угода про охорону афро-євраазійських мігруючих видів птахів (AEWA), Конвенція про охорону кажанів Європи та інші. Крім того, деякі мігруючі види охороняються Червоною книгою України, Міжнародною Червоною книгою та Європейським Червоним Списком ( http://h.ua/story/55430/ ).

Зберігаємо природу… гідронамивом

Фрагмент витягу з протоколу засідання секції формування та упорядкування малоповерхової забудови архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища:

Зберігаємо лугові комплекси та цінні дерева... гідронамивом піску товщиною 4-5 метрів

«… На наступних стадіях проектування: розробити заходи з інженерної підготовки з урахуванням збереження лугового комплексу, цінних дерев, виключити при цьому застосування суцільного гідронамиву територій»

В реальності уся територія на схемі забудови поділена на рівні ділянки під котеджі, а шар намивного піску становитиме 4-5 метрів. Годі й сподіватись на те, що комусь випаде шанс зберегти цінний луговий комплекс на своїй ділянці: усе піде під пісок.

Отже, навіть коли лишилось кілька дерев біля озера, не підкопаєшся: формально гідронамив не є суцільним.

Чиновники прислухаються до «громадян»

Землі, які виділили житловим кооперативам "Житло для громадян", "Деснабуд" та "Метробудівець" увійшли до переліку зелених зон, зазначених в Програмі комплексого розвитку зелених зон міста Києва та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, тож до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони чиновниками було люб’язно внесено зміни.

Ми мали право знати про це

У пункті 19.1.4 погодження з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у м. Києві зазначено, що

«…З метою урахування громадських інтересів при розробці проектної документації, оголосити заяву про екологічні наслідки діяльності в засобах масової інформації (копію публікації надати в комплекті з проектними матеріалами).».

До широкого загалу публікація, звісно, не дійшла. Однак неважко припустити, що публікація таки вийшла... у виданні із назвою на кшталт «Вісник кооперативу "Деснабуд"».

На благо власним кишеням

Цю заплаву роздерибанили, і скоро тут можуть лишитись тільки натяки на природу у вигляді декоративних кущиків

Не слід думати, що землевідводи було здійснено через брак коштів на облаштування парку – облаштування велосипедних та бігових доріжок з лавочками по узбіччях це не розкіш, а запорука здорового життя міських жителів. Але, якщо ви помітили, влада полюбляє облаштовувати невеличкі, але помпезні парки. Тут арифметика проста – чим більше грошей із казни, тим більший відкат у кишеню.

 Очевидно, над проектом працювала команда у складі фахівців та чиновників. Напевне, вони і раніше відшліфовували свою майстерність не одним подібним проектом. І доки у місті не буде затверджено справедливої та технічно обґрунтованої концепції розвитку, доки не буде дієвого механізму громадського контролю за її дотриманням -

доти вони встигнуть урвати ще багато нашого життєвого простору.

Автор висловлює щиру подяку колегам по боротьбі за Київ «для всіх і назавжди», у тому числі громадській організації “Київська ландшафтна ініціатива” за альтернативне бачення стратегії розвитку міста ( www.lik-kiev.org.ua )