О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Жизнь журналиста  9 августа 2007 15:43:02

Драгобрат: літній похід до зимового курорту

Місце порятунку від глобального потепління

 

Шанувальники гірських лиж знають це місце – і не стільки навіть закарпатські, скільки з інших регіонів України, та й з „ближнього зарубіжжя”. Тому що „Драгобрат” – це не лише назва урочища в Карпатах, а й сама високогірна лижна база України. Розташований на висоті близько 1400 метрів над рівнем моря, Драгобрат славиться серед лижників тим, що сніг тут тримається як мінімум шість місяців на рік. На тлі очевидного глобального потепління, коли вже й альпійські курорти починають потерпати від відсутності снігу взимку, ця місцевість дивує – на протязі останніх трьох десятків років сніг тут лежав навіть в самі теплі зими. Справа не стільки у висоті, як у особливостях рельєфу. Гори Свидовецького хребту створюють своєрідну „підкову”, в якій, на межі між хвойними лісами і трав’янистою альпійською зоною, в підніжжі гори Стіг (1707 м.) та ще вищого гірського масиву Близниця й ховається урочище Драгобрат. Аби добратись до нього, слід вирушити до Рахівського району і доїхати до смт Ясиня. З Ясинів до Драгобрату 16 км, які лижники долають за допомогою місцевого „таксі” – потужних вантажівок, бо лише вони й в змозі вивезти людей наверх по одній з двох крутих і майже необлаштованих доріг (одна з яких взагалі для лісовозів), де любителів такого нині популярного „екстріму” чекатимуть зависання над прірвами, каменепади і інші радощі. Тих, хто не спасував, нагорі чекає ціла розсип готелів та притулків, де за доволі кусючі ціни можна розміститись з різним рівнем комфорту (від невибагливого до класу „VIP”), поїсти різних страв, „зігрітися” спиртним, попаритись у саунах, зіграти у більярд чи навіть потанцювати на самій високогірній в країні дискотеці. Хоча, зрозуміло, їдуть сюди не задля цих „цивільних” розваг – лижники та сноубордисти прагнуть жаданого снігу. І вони його матимуть з кінця осені і ледь не до травня. Нині урочище Драгобрат облаштоване мережею підйомників, а свою трасу знайде як початківець, так і загартований професіонал. Необхідну амуніцію можна взяти й напрокат, а досвідчені інструктори навчать і тих, хто досі не стояв на лижах. Тож не дивно, що Драгобрат стає такою собі столицею фанатів швидкої їзди по снігу (не лише звичайних, хоч і непростих спусків з гір, а й навіть таких екстремалів, яких підіймають на гірські спуски з неторканим раніше снігом, по якому можна летіти кілометрів з п’ять). Один факт – тут наприкінці квітня (!) Український гірськолижний клуб проводить змагання з слалому, на які приїздять як юні спортсмени, так і сиві ветерани. Більш того, найбільш палкі прихильники мріють про проведення тут... Зимових олімпійських ігор, і знаходять, як на їх думку, вагомі для цього аргументи.

Тут і Звонар не дзвонить, і Бідні – не бідні

Питається – але до чого тут лижі, коли на дворі спека? А до того, що відвідати зимовий курорт Драгобрат цілком можна і варто й влітку. Я особисто не належу до ярих прихильників кататися з гір, проте „хворію” на необхідність хоч би раз на рік в ці гори підійматися. Тому знаю, що Свидовецький хребет вартий не меншої шаги, аніж більш розкручений Чорногорський (останній відомий насамперед через Говерлу, яку вважає за необхідність покорити кожен турист-початківець, тоді як більш досвідчені віддають перевагу Петросу, Попу Івану та іншим красеням). Свидовець – друга за висотою гірська гряда в українських Карпатах, її найвища гора Близниця Велика сягає 1883 метрів. (Близниць, як і личить близнюкам, кілька – окрім Великої, є й Мала (1567 м) і власне Близниця (1872 м)). З Свидовецького хребту можна помилуватись як Чорногорами (і Говерлою, і Петросом), так і прикарпатськими Горганами (суворими скелястими горами, трохи нижчими, але значно складнішими і небезпечними). На скелястих схилах гір Свидовця росте славетний едельвейс (шовкова косиця), а ще – „Карпатський женьшень”, він же „золотий корінь” або ж „родіола рожева”. Збирати їх порадити не маю права – обидва види є вимираючими і занесені до Червоної книги. До слова, едельвейс став першою рослиною у світі, яку заборонили рвати спеціальним законом, і сталося це ще у 1878 році у Швейцарії, і лише значно пізніше – у нас. Тож, можна обійтись і фотоколекціонуванням, благо сучасна техніка дозволяє й аматору робити гідні знімки. Ще, як пишуть довідники, на схилах Близниці росте найменше дерево в Україні – верба туполиста. Власне, це кущики в 12-15 см заввишки, і роздивитися їх може хіба що вправний ботанік.

Ну, а тим, хто не прагне до пошуку ботанічних унікумів, на Свидовці раджу просто відпочити. Вперше наша маленька і плинна туристична команда побувала тут у 2000 році. Що й казати – за ці роки зміни відбулись разючі. Тоді ледь не єдиним об’єктом туристичної інфраструктури на Драгобраті був готель місцевого підприємця Звонара. Той нещодавно відсудив у держави належний йому шмат гірської землі, експропрійованої радянською владою, збудував доволі велику, хоч і не надто гарну хату і відчував себе повноправним господарем. На цих правах запросив нас, вочевидь, не частих ще в тих місцях гостей, до столу прямо біля дороги і похвалився успіхами. В його готелі із сауною, параболами та іншими зручностями, мовляв, відпочивав сам В’ячеслав Чорновіл (тоді ще живий і популярний), інші важливі персони. На питання щодо податківців гордо відповів, що митарі сюди, в гори, не доберуться. Ми разом посміялись – господар власному жарту, а гості – тому факту, що один з них в той час якраз працював у податковій. За кілька років потому чув, що у першопроходця туристичного бізнесу були великі проблеми і з місцевими податківцями (не через нашого друга, звісно), і з тими, кого нині ми знаємо як рейдерів. Сім років потому хату Звонара на Драгобраті вже так просто не помітиш. З тих часів Драгобрат явно преобразився, підтверджуючи твердження фахівців про бум гірськолижного туризму в Україні (так, за п’ять років, з 2000 по 2005, в країні збудовано нових підйомників в кілька разів більше, аніж за попередні двадцять). Тут виросло ціле селище – із домами, що справляють неабияке враження (навіть, не враховуючи купівлі землі, деякі будівлі тягнуть на сотні тисяч „умовних одиниць”). Є тут і будиночки простіші, але також не з дешевих. Десь серед них є й дім нашого випадкового знайомого Звонара. Шукати не стали, зате дізнались, що й інші власники мають цікаві прізвища. Так, можна відпочити „у Бідних” (братів з Полтавщини) і навіть „у Звіздарюка”. Літні ціни значно нижчі за зимні – не сезон, відтак, день проживання без харчів потягне від 30 гривень (ну, і значно вище – в залежності від рівня об’єкту).

Будуйся де можеш! -
Будуйся де можеш! -

 

- бо землі на всіх не вистачить
- бо землі на всіх не вистачить

 Але жити у будівлях ми не стали – це був би вже справжній „матрац” (так туристи звуть надто вже легкий відпочинок, із всіма надбаннями цивілізації). Вирішили поставити намет у хвойному лісі, і щодня робити вилазки на хребет. Щоправда, в перший же день „обламались” – зарядив дощ, і наша трійка пішла по пиво – бо від цього надбання цивілізації ми не відмовлялись. Розташувались на дерев’яній веранді притулку з нехитрою назвою „Драгобрат”. За кілька годин меланхолічного споглядання дощу, що не збирався закінчуватись, поспілкувались з двома групами іноземців. Спочатку на тому ж ганку вирішили заховатись хлопці та дівчата з Чехії. Ті мали амбітні плани після Свидовцю взяти ще й Чорногорський хребет. Загалом, у наших горах чехів чимало – наші Карпати безпечніші за скелясті сусідські словацькі Татри, до того ж, в Словаччині на головних маршрутах треба за чималу оплату брати провідника. Бувають в нас і поляки, і угорці. Між двома затяжками дощу чеська молодь вирушила далі, а незабаром їх змінила група ... німецьких пенсіонерів. Бадьорі жінки та чоловіки років так за 60, у супроводі двох наших провідників, спустились до притулку і розташувались по його кімнатах. З короткої розмови дізнався, що їх подальша мета – також Чорногорський хребет.

Хто не хоче в Луна-парк – поспішайте!

В наступні два дні ми вибрались на всі вершини Близниць, зустріли на найвищій з них металеву конструкцію, яку свого часу власноруч зробив і затяг туди вже згаданий пан Звонар, подивились на три невеличких гірських озера в різних частинах Свидовецького хребту (може, їх омине доля більш відомих озер на Чорногорі – Бребенескула і Несамовитого, околиці яких потерпають від звалищ туристичного сміття?), віднайшли чималий кусень снігу (володарі одного з притулків казали, що за кілька днів до нас – а це кінець липня! – на ньому каталися сноубордисти) на одному з гірських схилів. „Попаслись” у кущах дикої малини та у заростях яфин, напились „про запас” гірської води... Та що там писати? Хто бував в горах, той сам знає, хто не бував – все одно не зрозуміє.

Дорога на Близниці
Дорога на Близниці

Вид із Свидовецького хребта
Вид із Свидовецького хребта

Повертатись додому не хочеться, але треба. Мандрівка на Драгобрат викликала у всіх подвійні почуття. З одного боку, це явний прогрес, коли туристу вже є де переночувати, поїсти чогось смачного, культурно „промочити горлянку”. Сюди можна вибиратись сім’ями чи дружніми компаніями, а то й на самоті медитувати на вершинах гір. З іншого боку, не перетворилося б все на черговий „гірський Луна-парк” (колись так називав місцевість у словацьких Татрах тамтешній директор заповідника, дивлячись на розважальну мережу очами еколога), із захмарними цінами та без жодної можливості відпочити від цивілізації, яка наздоганяє й тут.

"Матрац" поруч, не хвилюйся!
"Матрац" поруч, не хвилюйся!

А здається, до того йде. Ціни на землю в колишній глухомані вже б’ють рекорди – сотинка у межах Ясині чи села Свидовець вже сягає 500 доларів, на Драгобраті рахунок йде на тисячі, але, здається, продавати вже немає чого – усе поділене. Місцеві люди кажуть, буде ще й переділ – мовляв, російський „Газпром” вже кинув на це місце око і прагне купити все. А переконливі аргументи у цього державно-олігархічного гіганту, як відомо, завжди знаходяться. Та навіть якщо це лише чутки, у хоч відносному спокої цій місцевині залишилось жити недовго. Будівництво кипить, і господарі, які знають рахунок грошам, не дадуть своїй власності права на літній відпочинок. Зорганізують купу альтернатив суто зимовим розвагам – гірські велосипедисти, шанувальники кінних прогулянок, власники потужних джипів та квадроциклів вже почали освоєння цієї території. Тож, хто бажає відпочинку на поки що майже дикій природі, але не відмовляється від принад цивільного життя – поспішайте!

 

Опубліковано на сайті Інтернет-Репортер

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 22788
Посмотреть оценки Посмотреть оценки
Фото: фото учасників походу
delete
Олег Супруненко
Олег Супруненко, Берегово, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 5, Всего рецензий: 0
Читайте также

Пограничники посчитали, сколько нелегалов хотели попасть в УкраинуПограничники посчитали, сколько нелегалов хотели попасть в Украину

Пограничники за год работы задержали более 2,5 тыс. нелегалов и отказали в пропуске в Украину более 29 тыс. лиц. Об этом сообщается на сайте Государст ...

Сын Кости Цзю одержал пятую подряд победу на профи-рингеСын Кости Цзю одержал пятую подряд победу на профи-ринге

22-летний боксер среднего веса Тим Цзю нокаутировал соперника в третьем раунде боя в Австралии ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

‘best‘ .5
15:51 09/08/07
viktor trigub Киев
‘best‘ ‘bravo‘
16:47 09/08/07
Виктор

dragobrat.tourportal.ua/ Здесь еще больше информации. ;) 

22:44 25/08/10
‘bravo‘ і я там був. з палаткою :)
20:18 09/08/07

Live

33 мин. назад

Жиго публикует статью Запахи літа

1 час. назад

Володимир Бровко публикует статью ОНИ БОРОЛИСЬ С КОММУНИЗМОМ Кн.2 Гл.1 ч.5-5

1 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал Як витік інформації змусив бойовиків назвати імена полонених українських розвідників

1 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал КОНСТАНТИНОВКА,
- ЭТО НЕ УКРАИНА...

1 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал Суд обязал НАБУ расследовать дело об $800 млн в офшорах Турчинова. Документ

1 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

1 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

1 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

1 час. назад

Дмитрий Старицев комментирует материал Як витік інформації змусив бойовиків назвати імена полонених українських розвідників

1 час. назад

Дмитрий Старицев рекомендует материал Одноповерхова Новомиколаївка не забута

1 час. назад

Дмитрий Старицев рекомендует материал НАРОД

3 час. назад

Житель из Харькова комментирует материал СТАТЬ БЫ…

3 час. назад

Александр Ткач публикует статью КОНСТАНТИНОВКА,
- ЭТО НЕ УКРАИНА...

6 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал 2017, Украина не упусти шанс!

6 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал 2017, Украина не упусти шанс!

7 час. назад

Julie Trini комментирует материал ЕРЕТИК

8 час. назад

Julie Trini комментирует материал Ошибка поэтессы

8 час. назад

Julie Trini комментирует материал Ошибка поэтессы

8 час. назад

Myhail Antonyshyn публикует статью Китайські раби

8 час. назад

Julie Trini комментирует материал Ошибка поэтессы

9 час. назад

Нина Черкасова рекомендует материал Ошибка поэтессы

9 час. назад

Нина Черкасова комментирует материал Ошибка поэтессы

9 час. назад

viktor trigub пишет рецензию на публикацию Одноповерхова Новомиколаївка не забута