О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Экология  25 июня 2007 11:27:33

Экотаж: можно, если осторожно

Написать эту статью меня подтолкнул опубликованный на Хай Вее материал Гоши Деревянного «Время барикад…». В статье автор приводит пример экоэкстремизма, сабботирования уничтожения природы, как один из наиболее ярких примеров общественной борьбы за что-либо (с чем-либо). Без лишних комплиментов, впервые в Украине пресса произнесла слово «экотаж». Аналогично, восхищение радикальными природоохранниками найдем и в других источниках, например в книгах по медиаактивизму («Поваренная книга медиаактивиста», «Медиавирус!») или по социологии («Философия панка»).

Во многих странах бюрократическая система достигла такого уровня развития, что процес решения любых вопросов затягивается на слишком долгий период. Это очень на руку тем, против кого протестует общественность. И особенно выгодно тем, кто своими действиями уничтожает природу, так как прежде чем общественность что-либо решит, беспомощно барахтаясь в бюрократической паутине, всё уже будет уничтожено. Протест исчезнет сам собой, так как спасать будет уже нечего. Старовозрастный лес вырубят лесники, живописный каньён взорвут динамитом старатели, а браконьеры выловят всю нерестящуюся рыбу. Как же быть? Единственный достаточно жесткий ответ на этот вопрос – ЭКОТАЖ. Экотаж – это скрытое повреждение техники, инструментов и приспособлений, разрушающих дикую природу, убивающих животных и уничтожающих растения. Экотаж применим исключительно к неживым предметам. Экотажные акции тайно проводят наиболее радикальные экологические группы, когда уничтожению природы невозможно восприпятствовать никаким иным образом.

Немного истории.

«Экотаж», или все же «экологический саботаж», берет свое начало из деятельности радикальных экологических групп типа «Eart First!» (В разных переводах – «Земля прежде всего!» или «Уступите дорогу Земле!»), появившихся в США и Канаде в 80-х. Позже экотажники дали знать о себе и в Европе.

Экотаж: можно, если осторожно
В отличии от более известных организаций типа GREENPEASE и прочих, «Eart First!» и другие группы начали действовать гораздо радикальнее, нежели просто обвинять человечество в уничтожении дикой природы, устраивать акции протеста и распространять агитационную литературу. В то же время, настоящие радикалы, избрав своей тактикой герилью против разрушающей дикую природу механизации, действовали более скрытно. Ещё бы, действия эковоинов как правило заканчивались (да и сейчас заканчиваются) разрушением техники, энергоснабжения антиприродных объектов и, увы, нередко – тюремным заключением. Визитными карточками «Eart First!» стало шипование деревьев (вбивание в деревья гвоздей с целью предотвратить их спиливание), выведение из строя лесопилок, разрушение мостов и строительной техники. Ах да – и разрушение дорог, ведущих в укромные уголки дикой природы. Дороги всевозможными методами перекапывают, перекрывают и вбивают в них пробивающие колеса шипы.

Экотаж: можно, если осторожно

Идеолог и многие годы руководитель «Eart First!» Дейв Формен закончил свою радикальную карьеру в тюрьме, вследствие уничтожения нескольких опор высоковольтной линии электропередач. Многие, так же, как Формен, закончили за решеткой. Но осознанное, согласно специальному «Кодексу эковоина» ощущение себя воином на войне, воодушевляет заключенных экотажников. Пребывая в тюрьме, они остаются воинами, воинами в плену. Никто из эковоинов не видит вины в своих действиях. Эковоины защищают от разрушения природу, частью которой являемся и мы сами. А антитела не нуждаются в оправдании.

Экотаж: можно, если осторожно

Сказанного выше не скрыть. Но экотаж не всегда и даже далеко не всегда переступает черту Закона. К примеру, ни в одном Законе не написано, что в деревья нельзя вбивать гвозди. Зато эффективность его непревзойденна! К примеру, ничто так надежно не убережет от вырубки старое дерево, как вбитые в ствол толстые гвозди. И ничто так не спасет нерестящуюся рыбу, как уничтожение браконьерской сети.

На постсоветском (да вобщем-то и на Советском) пространстве, экотаж нашел применение тоже в основном на фронте шипования деревьев и дорог, а также на уничтожении охотничьих (читай - браконьерских) сетей, капканов и, естественно, уничтожении охотничьих вышек. 

Согласно работам Владимира Борейка, переиздавшего в русском переводе 4 книги об экотажниках, в СССР к радикальной природоохране имело отношение Движение Дружин Охраны Природы (ДОП), существующее среди студентов с конца 1960-х. Между прочим, Движение ДОП осталось единственным массовым движением в «Совке», которое за 30 лет советской истории так и не вошло в Комсомол. Советский экотаж, акцентируемый в основном на борьбе с браконьерством, во многом граничил с инспекторской работой. Жизнь дружинников не была обделена экстримом, Движение помнит многих героев, часть из которых погибли в неравных схватках с браконьерами.. Среди известных украинских ДОПовцев – руководители заповедников и национальных парков и даже лучший писатель Украины – 2006 – Тарас Прохасько. 

«Щось подібне було і з ременем. Дзядзьо вважав, що чоловік мусить носити ремінь і не попускати його, щоби не дозволяти собі нарощувати живіт. Подарований тоді ж пояс перетерся аж в університеті. Ціле дитинство я ще й записував на внутрішньому боці паска назви усіх міст і місць, в яких бував. Пояс порвався на Кавказі, в горах Абхазії, на кордоні Пслух. Там відбувалася таємна конференція всесоюзної нелеґальної студентської природоохоронної екстремістської організації, і я був делеґатом від Львова і Західної України» (…) «Іноді приходив Лаціс, латиш, котрий сформував у заповіднику експериментальний загін швидкого реаґування у боротьбі з браконьєрами. Ми пішли подивитися, як Лаціс працює у переслідуванні. Якісь стрільці з абхазького боку завалили тура і тягнули його додому. Лаціс гнав їх горами, іноді вони стріляли у наш бік. Врешті почався травневий снігопад, і абхазців разом з тілом тура забрала лавина. Усі делеґати жили у бараку з двоповерховими нарами. Більшість цих сімнадцятирічних хлопчиків і дівчаток перейшла через справжні бої з озброєними і бєзпрєдєльними заготівельниками ікри, червоної риби, ведмежого жиру, тисячолітньої модрини, гагачого пуху, тигрячих шкір, женьшеневого кореня» (Тарас Прохасько «З цього можна зробити кілька оповідань).

Во многих ВУЗах ДОПы работают и сейчас.

Экотаж: можно, если осторожно

Эбби и «Банда гаечного ключа»Трудно найти первые исторические факты саботирования уничтожения природы. Но непосредственно экотажное движение возникло весьма неординарным образом. В 1975 году выходит книга малоизвестного писателя Эдварда Эбби (1927-1989) «Банда гаечного ключа» (БГК) - роман о четверых американцах, всячески препятствующих освоению остатков дикой американской природы. Герои книги взрывают мосты, ломают, сжигают и сбрасывают в каньоны экскаваторы и бульдозеры, уничтожают портящие пейзаж бигборды. Каждое действие героев автор описывает в мельчайших подробностях – как с точки зрения идеологии, так и с методологической стороны. Внимательно изучив весь роман, читатель не только получит достаточную дозу эмоций и волнения, а и обретет бесценный инструктаж типа того, какой именно провод нужно перекусить, что бы трактор марки «N» больше не сдвинулся с места.

 Книга почти сразу привела к появлению последователей «БГК». Возможно есть смысл утверждать, что движение эковоинов во многом возникло как прямое следствие книги Эбби. Вскоре появилось продолжение «БГК», а также несколько менее известных романов. Но это уже не имеет особого значения. Движение уже в силе. Во многих городах анонимные экстремальные эко-группировки беспощадно и бескомпромиссно вставляют палки в колеса индустриальной машины. Со временем даже Национальная Служба Леса США начинает ежегодное освещение суммы убытков лесной промышленности, нанесенных эковоинами и шипованием деревьев в частности. Суммы называются в порядке десятков миллионов долларов.

Сам Эдвард Эбби принимает активное участие в Движении. Одно из наиболее известных интервью он даёт на природе, спокойно вырывая по ходу разговора колышки геодезической разметки.

Феномен книги Эбби попробовал повторить Киевский эколого-культурный центр, переиздав в начале 2000-х фундаментальное «Пособие по радикальной природоохране» Дейва Формена, историю движение эковоинов Рика Скарса, воспоминания самого Формена и, естественно, виновника торжества – «Банду гаечного ключа» в Украине. Небольшой тираж и, возможно недостаточно удачная социальная обстановка в Украине и России в начале 2000-х не содействовали становлению движения эковоинов на постсоветском пространстве. Феномен не повторился и, собственно, остался феноменом.

Экотаж: можно, если осторожно

Тем не менее, локальные происки «славянского» экотажа таки появились. Чаще всего это всё то же шипование деревьев и разрушение дорог. Перекапывание дорог в последние годы вообще стало общепринятым методом ограничения въезда в заповедники и национальные парки. А что касается Движения ДОП, то, к примеру, на сайте ДОП КГУ вообще имеется целый экотажный раздел, название которого, между прочим, позаимствовано для названия этой статьи. «Можно, если осторожно» - считают дружинники. И очевидно, не столько можно, сколько нужно.

Экотаж: можно, если осторожно

О перспективах перевоплощения экологического экстремизма в ультрасовременную экстрим-субкультуру.

Лично мне мало понятно, почему на волне появления всё новых и новых экстрим-субкультур, экотаж не стаёт одной из них. В последние годы выделение новейших течений в рамках молодежной экстрим-культуры происходит в основном за счет обособления новых музыкальных жанров и освоения новых экстримальных видов спорта. К примеру, огромные перспективы сейчас имеет паркур, что по сути не является чем-то новым, а лишь внедряет в массы акробатические приёмы, практикуемые в цирке и восточных единоборствах.

Так почему же среди всего этого нет экотажа? Неужели это так несовременно или не эпатажно? В конце концов, неужели экотаж менее экстремален, чем катание на роликах и скейтах, хард-кор или пирсинг? Или слишком экстремален? В чем же дело? Возможно в ответственности. Или в искренности. Экотаж вызывает непонимание и агрессию большинства людей - чем не субкультура?

А может быть, эта субкультура давно есть? Всегда была и никуда не девалась? Ведь эковоины не хвастают достижениями и не носят опознавательных знаков типа рыжей челки или трубы в ухе. Специфика жанра.

Жизнь эковоина подобна жизни самурая. Он предан своему делу до последнего и ступил на тропу войны из искренних переживаний за дикую природу.

«- Представьте себе семью кабанов, регулярно приходящую к прикормочной площадке. Откуда им знать, какую угрозу несёт им охотничья вышка на краю площадки? Вот как-то они приходят пообедать… а с вышки высовывается какой-то ублюдок из ментовского начальства со служебным АК и просто их расстреливает, доказывая тем самым превосходство человеческой подлости и жестокости над диким зверем. Я не могу не жечь такие вышки». (из записей украинских эковоинов)

Дикой природы осталось слишком мало, что бы никто так отчаянно не встал на её защиту.

Экотаж: можно, если осторожно
Ещё в своей «Исповеди эковоина», Дейв Формен подмечает, что в США нет ни единой точки, более чем на 20 км отдаленной от дорог. Достаточно вскользь посмотреть на карту Украины, что бы понять, что у нас ситуация обстоит куда хуже. Дикой природы почти не осталось. Экотажники смотрят на природу крайне искренне и объясняют свои действия удивительно просто: «Лесная дорога выглядит гораздо естественнее, если поперек неё лежит упавшее дерево. Куда лучше, чем колеи от джипов. Не могу, просто не могу пройти мимо упавшего ствола, не выкатив его на дорогу».

Хотя в своих розовых мечтах эковоины пытаются откусить слишком большой кусок, например взорвать все сковывающие плотины реки, может всё-таки попробовать подставить плечо помощи Матери-Природе хотя бы в чем то меньшем? Ведь на Земле так много мест, где люди убивают животных. разрушают ландшафты? Кто сказал, что не мы сами должны встать на их защиту? Вбить, для начала, в десяток деревьев по нескольку гвоздей, перекрыть дорогу или закупорить строительной пенкой сточную трубу, направленную в реку? Может стоит?

Экотаж: можно, если осторожно

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 9381
Посмотреть оценки Посмотреть оценки
delete
Степан Жабка
Степан Жабка, Киев, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +2
Всего комментариев: 22, Всего рецензий: 1
Читайте также

Украинцы могут потерять заграничную недвижимость: что делатьУкраинцы могут потерять заграничную недвижимость: что делать

Украинцев с недвижимостью за рубежом поставили перед непростым выбором. Либо доплатить налоги в нашей стране, либо лишиться заграничных активов. Как л ...

«Поцелуй меня»: в Колумбии открыли отель с ролевыми играми«Поцелуй меня»: в Колумбии открыли отель с ролевыми играми

В странах Южной Америки весьма популярны мотели с почасовой оплатой. Недавно в Колумбии открыли еще один - Kiss Me («Поцелуй меня»), сообщает BigPictu ...

Половина бомбардировщиков Пентагона не может взлететьПоловина бомбардировщиков Пентагона не может взлететь

После того, как Северная Корея пригрозила сравнять с землей Гуам, американцы пересчитали стратегические бомбардировщики. Оказалось, что часть их наход ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

22:37 05/04/08
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление

Комментарии

Класна стаття 5
11:34 25/06/07
ны, це не заклик, це щось типу "Отдать должное".
11:40 25/06/07
познавательно и интересно....
11:58 25/06/07
цікаво
12:02 25/06/07
Заставляет задуматься
13:14 25/06/07
Молодец! Отличная статья!
14:04 25/06/07
ну. думою коректно буде просто сказати, що я не згоден з вами в усіх ваших доводах. Ми тут нещодавно сперечались про пиатння етики у справі відстрілу собак. там стало зрозуміло. що в таких пиатаннях спільну мову не можуть знайти дві групи людей - ті, хто дивиться на світ матеріально і практичноі і ті, хто ставить на перше місце питанн етики. я не хочу сперечатись з вами. але приклад Фінляндії дійсно класний. Втім, це ви про міські парки. а ця стаття по тих, хто захищає від людського вторгнення незаймані куточки дикої природи - десь в лісових хащах, болотах і горах. а щодо Європи, є приклад Голандії, де викупляються цілі поля. в них проривають колишні русла спрямлених в минулому річок і закривають ці території для людського відвідування, даючи природі можливість віновити колись втрачену красу і дикість.
15:51 25/06/07
Мальва Киев
Не можу не згодитись із Сергієм стосовно деяких фактів, зокрема ядерної і теплової енергії, синтетичного одягу. Проте де ж цей ідеал - енерго і ресурсозбереження? Гадаю, якщо дивитися глибоко, то і в "розвинутих" країнах його немає, не тільки у нас. А якщо "сильні світу цього", діють "нечесно", то чому ж "спалити вежу для полювання" повинно бути соромно?
16:09 25/06/07
звісно, ідеалів ні де нема.
іншими проблемами займаються інші люди. всі, хто хочуть зробити в житті щось гарне - роблять на свій страх, у свій час і на свою совість.
я написав про цих, саме про цих людей, бо захотів анписати саме про них. можливо тому, що це найбільша крайність.
якось спробую написати по те, які природоохоронні рухи є в принципі і чим вони займаються.

але поки часу нема. мій час відданий охороні природи. але колись я це точно зроблю.
16:14 25/06/07
Маклюк Юлія Ирпень
тю, а при чому тут взагалі носіння синтетики чи енергозбереження? то ж зовсім окрема розмова! нагадує ситуацію, коли просиш людину вимикати світло, коли вона ввечері йде з офісу додому, а вона тобі каже, що "Ви, тупі грінпісівіці! ви шо, хочете повернути людство жити в печери?!" ставлення до екотажу у кожного своє, а стаття-то непогана, як не крути. словом, мухи окремо, а енергозбереження - окремо.
17:18 25/06/07
Бах Винница
Екстремізм будь якого роду -- паскудний. Лицарі йдуть у бій тільки з відкритим забралом. Те що Ви описали -- екотероризм.
20:26 25/06/07
Бах Винница
20:29 25/06/07
До Баха: а захищатися зі зброєю в руках від насильника чи нападника - теж, по-вашому, тероризм?
Екотаж рулить!
00:10 26/06/07
Ого, розкричались!
втім, можемо ще посперечатись про доцільність терроризму.
Але зараз не про це. хочеться відповісти на наїзди.
хоча і дивно, коли журналіст відповідає за наїзди на герооїв свого матеріалу.

отож. прІступІм.
Цитата:
Пояснюю - всякого роду екстремізм, екотаж також - це неосвіченість і вади вихованості. Це - зло! Це - нічим не ліпше від технократичного знищення природи.

Екстремізм - показник того, на скільки суттєва проблема, якщо люди вже зважуються на ризикову боротьбу такого гатунку.

Цитата:
Екстремізм будь якого роду -- паскудний. Лицарі йдуть у бій тільки з відкритим забралом. Те що Ви описали -- екотероризм.

а партизани по вашому, теж паскудні екстремісти?

Цитата:
Інша купка лайливих створінь виходить з криком "Не дамо вбивати тварин" - і навзамін пропонують вдягатися в синтетику, виробництво якої отруюює середовище.

вибачте ця репліка не до розмови про гуманність вбивства тварин.
ви скажіть щось про гуманність.

Цитата:
Наприклад, "тупі грінпісівки" дійсно (і по Інтернету - також) закликають до повернення в природні, доісторичні умови - мовляв найкраще для природи і людини - печера і багаття, не знаючи, що багаття - найНЕефективніший спосіб здобувати теплову енергію - його К.К.Д менше 1 %, тоді як новітнє опалювальне обладнання має загальний К.К.Д більше 90%.

то і сперечайтесь з ними. Я, наприклад не прихильник життя біля багатття. хоча б тому, що вистачить 10-х діб, щоб всі люди планети спалили на багаттях всі ліси.
Цитата:
Найбільша користь природі (і найменша шкода) - коли людина ефективно використовує її багатства - і для їжі, і для забезпечення своєї середи існування (житла), і для виробництва. Найкорисніше всім - коли віикористовується енергія вітру і сонця. Найкорисніше всім - коли людина сама обмежує своє споживання, тобто живе за законами природи - візьми стільки, скільки тобі потрібно, не вживай зайвого! Не вбивай заради вбивства! Не марнотрать будь що!

ось тут я згоден, що використовувати треба помірковано і розумно, що не можна вбивати заради вбивства, не треба вживати зайвого. А що робити з тим, де все нищиться і врятувати його практично неможливо? Ось ви, уявімо, раціонально використовуєте. збираєте макулатуру і не вбиваєте тварин. це добре. навіть дуже добре. але це не має значення для лісу, який тупо десятками гектарів валять браконьєри, щоб штовхнути за бугор!
Цитата:
До речі, в Фінляндії дозволено ходити і розбивати палатки всюди (!), і на приватній території також, аби тільки ти не заважав - ні людям , ні природі.

у нас теж майже все дозволено. от тільки у Фінляндії немає. мабуть такиїх місць. де і намеиту ніде поставити, щоб не прорізати дно об биті пляшки. і не страшно вночи спати в лісі, так, щоб на тебе не наїхали джипом. Останнє я перебільшив. але ви зрозуміли про що я. якби у нас жили фіни, все було б трохи не так.
11:18 26/06/07
згоден в плані огорож.
знаю, що зараз ведеться робота над тим, щоб трохи законодавчо попустити тих огороджувачів. зокрема вікрити доступ до берегової смуги всіх річок і озер.

Цитата:
соціум радше буде захищатися від антисоціальної поведінки, чим вишукувати виправдання для нєї - отже проблема (і її вирішення) залишається в стороні.
Звісно. соціум захищається від антисоціальної поведінки. Про це і мова, що більшість людей захищають соціум в якому вони виросли. а деякі всеж стають на захист природи, яка не може адекватно протистояти знищенню себе. більшість людей переконані, що вони частина соціуму І ВСЕ. Але соціум, люди, наша цивілізація - теж частина всього, що є на планеті. і ми вчиняємо категорично неправильно щодо цієї планети, нищачи її ландшафти і інші види, що мають з нами співіснувати. тому люди, які захищають планету від інших людей - це моральнісно вищий прошарок соціуму, адже його мораль адекватно розповсюджується на всю планету а не лише на наш соціум, який є лише частиною всього.

Цитата:
Наголошую - екстремізм, навіть "зелений", явище деструктивне по своїй суті.
Звичайно. Відповім словами з пісні.

"Вітер говорить: "Майбутнє настане тільки там, де разаз тліє прах".

я хочу сказати, що якщо перед твої очі випинається якась гидота, яку ти вважаєш шкідливою і зайвою - до неї треба вживати деструкцію (і не обов*язково террор чи насилля".
17:27 26/06/07
о. ми скоро прийдемо до спільної думки.

може хтоссь з нас неправильно розуміє поняття конструктив або деструктив?
лежачий мент на дорозі - це конструктивно для вас і для мене. Для нічного гонщика - це деструктив, саботаж і більше того - загроза його життю, якщо він, бовдур не попуститься, правильно?
те саме і з екотажем.для природи конструктивно демонтувати те. що її нищить. для водія ж трактора є деструктивом нищення його техніки.

втім, екотаж ніколи не направляють на фізичну шкоду людям чи іншим тваринам. тому ніхто не палить з дробовика по браконьєрах. так? я визнаю, що якби такий маньяк виник хоч один, браконьєрів би як вітром здуло звідусіль. але я такі метолди не поділяю. сподіваюсь ви згодні. і тому згоджуюсь з екотажниками, що для того, щоби не пустити в сезон гніздування в ліс джипи з гепаючим в радіусі 5км шансоном "Я мать родную нє зарєзал..." достатньо перекрити дорогу, а не палити по них з дробовика.

одне ще маю вам заперечити. екотаж - не війна з наслідками, а попередження назріваючого лиха. а палити з дробовика по найт-рейсерах - оце вже була б війна з наслідками.
18:13 26/06/07
Є ще така сторона питання. Кожен займає свою нішу. це зрозуміло.
В питанні охорони природи є табір тих, хто нищить її і тих, хто захищає. а правда проходить десь посередині. Я особисто переконаний. що тим більше буде компроміс ближчий до природоохоронців, чим більш радикальні ніши породить їх табір. І так в усьому. Це як дитяча гойдалка - чим далі ти від центру, тим більша імовірність, що ти переважиш.Я на боці радикалів, адже вони як мінімум значно подовжують нашу половинку екологічної гойдалки. між усім - ту половинку, на якій і ви знаходитесь. :)

в той же час. влада завжди боялась екстремістів і радикалів. адже вони поза Системою і боротись з ними дуже важко. Простіше піти на поступки. Позитивні приклади цього бачимо з досвіду США.
11:16 27/06/07
із "замкнутим колом" гарно скзали.

пропоную цитату з сайту російських захисників парків:
Цитата:
Под девизом "Соблюдайте закон – и никаких гвоздей!" прошла сегодня акция экологической самообороны жителей г. Пушкина. Исчерпав все возможности обращения к органам власти и закону, граждане прибегли к методам прямого действия. В стволы деревьев-ветеранов вбивали "шипы" – двадцатисантиметровые гвозди, способные остановить любую пилу. (...)Зелень во дворе жилых домов по улицам Оранжерейной, Магазейной, Конюшенной и Октябрьскому бульвару – это, конечно, не тропические леса, которые представляют огромную экологическую ценность для всей планеты. Но для жителей квартала они дороже, чем все пальмы мира.
(...)

На сегодняшний день законных оснований для сноса деревьев и кустарников в этом квартале не имеется. Тем не менее, зеленые насаждения регулярно подвергаются "набегам". Сначала "скосили" молодые деревья, которые жители посадили на субботнике. Две недели назад произошел очередной инцидент, когда жители обнаружили под окнами группу людей с пилами и канистрами бензина. Никаких разрешительных документов на рубку у них не было, однако их это не смущало. (...)

Жители квартала продолжили восстановительные посадки на местах, где раньше росли деревья, а также начали собственный учет зеленых насаждений. Все деревья и кустарники будут маркированы и занесены в ведомость. После этого никому не удастся срубить лишнее. Свежие посадки будут огорожены, а наиболее крупные деревья "зашипованы", причем количество и размещение шипов будут также зафиксированы в ведомости. "Если нам покажут правильно оформленный порубочный билет, – говорят члены инициативной группы, – мы предоставим наши данные, и работы не будут представлять никакой опасности". В разных участках двора появились таблички "Осторожно, зашиповано!", предупреждающие о том, что попытка свалить дерево может дорого обойтись.


http://www.ecominfo.spb.ru/for_press/index.php?id=170
11:51 27/06/07
Виявляється, в мене не повний текст "З цього можна було зробити декілька оповідань" Прохаська. Хтось таки зробив декілька оповідань, і певні частини викинув, перш ніж дати почитати мені.
Хай живе пряма дія!
22:29 28/09/09
Рекомендует этот материал. Почему? Полезная статья, правильный подход!
03:32 12/01/10
Рекомендует этот материал.
10:32 23/01/10
Олександр Дядюк
Шановні кияни, ви знаєте, що недавно, на новорічні свята було здійснено варварську вирубку парку по вулиці Малишка, поблизу станції метро "Дарниця".
Відомий київський мерзотник "Космос" продав її фірмі "Ярус", причому лише землю, але не дерева. Попри те "Ярус" почав їх знищувати і гектар поблизу станції метро "Дарниця" лише перша "проба пера" (бензопили). Ярусу взагаліто відвели 15 гектарів. Крім того, іншим фірмав відвели все іеше по лінії метро "Гідропарк-Лісова".
Ми зібрали понад 1000 підписів за накладення мораторію і відновлення праку і подали їх в Київраду. Але хіба Льоня це підтримає?
Я готую позов до суду, але як юрист-практик зазначу, що суди затянуться на кілька років і навіть якщо ми виграємо лісу вже не буде, а парк забудують.
Тому єдиний реальний спосіб зупинити подальшу вирубку - це провести "шипування" дерев, що залишились.
Я пропоную розглянути можливість здійснити таку акцію в цю недію 31 січня з 11-00. Чи є бажаючі прийняти участь? Для звязку звертатись [email protected]
07:59 29/01/10

Live

18 мин. назад

Саньков Сергей публикует статью АМЕРИКАНСКИЙ ИНТЕРЕС

22 мин. назад

Valery Khvostov публикует статью Тайное оно не совсем тайное, оно явное.

1 час. назад

Valery Khvostov публикует статью Новый Постпред Президента Украины в Крыму

1 час. назад

Карина Вильнштейн комментирует материал ПРЕМ'ЄРИ ПРИ ВЛАДІ

2 час. назад

Литвиненко Анатолий рекомендует материал ПРЕМ'ЄРИ ПРИ ВЛАДІ

4 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Ченстохов. Раздумья

4 час. назад

Alik Bahshi публикует статью Национальные интересы России

5 час. назад

ksanya пишет рецензию на публикацию Оранжевый ЛюБлюз

5 час. назад

Myhail Antonyshyn публикует статью Вхід у сонце...

6 час. назад

Кристина Павлюк публикует статью Броварщина: хто постачатиме школярам їжу?

6 час. назад

Кристина Павлюк публикует статью Війна між комунальним і приватним підприємствами триває: переможцю дістануться покійники

16 час. назад

Марк Львович комментирует материал Українська влада знає, як повернути на свою користь ППО РФ біля кордонів

17 час. назад

Марк Львович комментирует материал Ченстохов. Раздумья

17 час. назад

Larisa Potapova рекомендует материал "Звездные войны" ч.4-2

17 час. назад

Larisa Potapova пишет рецензию на публикацию "Звездные войны" ч.4-2

18 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Ченстохов. Раздумья

19 час. назад

ASPI публикует статью Артур Прузовский о кадровом кризисе в Польше

19 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Кристофер Марло (В.Шекспир) Сонет 41

19 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Кристофер Марло (В.Шекспир) Сонет 39

19 час. назад

Виталий Боровец публикует статью Почему рейдер Величко и российский бизнес чувствуют себя в безопасности?

19 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Путин компроментирует
Украину: двигатели для ракет КНДР

19 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

19 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим