Нема ландшафту, красивішого за заплаву. Тому, що нема ландшафту більш дикого, більш природнього. Всі заплави, що збереглись до цього часу - збереглись такими, якими були завжди. Навіть ліси хоч колись рубали, а потім саджали знову. Або ж вони самі виростали. А от заплави,якщо вони вже збереглись, то такими, якими мають бути. Кожної весни заплава вкривається водами річки, що змивають всі сліти людей, які були тут минулого літа... заплавою плавають риби... а коли вода сходить, тут виростає висока трава... в ній живуть ящірки і ховають гнізда птахи. А коли стає зовсім сухо, заплава розфарбовується у нескінченну кількість кольорів життя - де сухіше ростуть одні трави, де трохи вологічше - інші, ще вологіше - ще інші. А коли подивитись на все це зваерху, видно, як весь ландшафт розмальований різними жовтими і зеленими фарбами - різними травами. Вони так і розташовуються смугами, залежно від того, де вологіше. А через місяць кольори зміняться і на зміну цим травам виростуть трави іншого місяця і розмалюють землю по-іншому.

А ще в заплавах живуть русалки. По-перше, їм тут ліпше, ніж будь-де, а по-друге, їм тепер і жити більше ніде.