О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

Путешествия  20 ноября 2018 12:38:35

ТАМ, ДЕ ГОРИ, ПОЛОНИНИ…

Це про Коломийський район, що в Івано-Франківській області, за майже сімсот кілометрів від нашої Олександрівки, що у Кіровоградській області. Розореної землі там мало, тому полонин дійсно багато,  а ось гори починаються за декілька десятків кілометрів. І все ж гірське повітря, вологе і свіже, відчувається як у самій Коломиї, так і у всіх навколишніх селах.

У цьому мали можливість переконатися журналісти з Кіровоградщини,  Тернопільщини, Харківщини, Дніпропетрівщини та Миколаївщини, які минулого тижні брали участь у прес-турі, який організував Український кризовий медіа-центр в рамкам програми DOBRE, яка підтримує децентралізацію в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Разом з місцевими жителями ми намагалися знайти  відповіді на запитання, як і чим зараз живе цей, багатий славною історією, регіон. 

ДАЮТЬ РАДУ СМІТТЮ

  Село Сопів за десять хвилин їзди від Коломиї. Входить воно до Печеніжинської об’єднаної  територіальної громади. Староста села Любов Паландюк хвалиться, що останнім часом вже 80 відсотків доріг відремонтовано і нарешті успішно вирішується проблема сміття.

   Не секрет, що у них різний непотріб можна було побачити на берегах річок, обабіч доріг, у лісі. Власне, так і у нас, на Олександрівщині. І проблема ефективного поводження з відходами, передусім твердими побутовими була однією найгостріших питань сьогодення. Була у минулому!

З цієї весни Печеніжинська ОТГ намагається проблему вирішити. Сприяє їй у покращенні надання послуг поводження з відходами програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) DOBRE, яке закупило індивідуальні 1362 контейнери (на суму 1212180 грн.) та 15 майданчиків для роздільного збору сміття (на суму 552187 грн.).

-     А  Сопів вже привчається до чистоти! – з гордістю сказала староста  і розповіла, що кожне подвір’я зараз щомісяця платить за вивіз сміття 45 гривень. За її словами, мешканців ця сума цілком влаштовує і проблем з оплатою немає.

    Хоча невдовзі  для одних плата буде більшою, а для інших – меншою. Більшою для тих, хто здаватиме несортоване сміття, меншою – для тих, хто старанно сортуватиме сміття.

     У Сопові вже обладнано три спеціальні сортувальні майданчики з контейнерами для скла, паперу та пластикових пляшок, а загалом у всіх населених пунктах Печеніжинської ОТГ, населення якої становить біля трьох тисяч осіб, – п’ятнадцять.

   Населення сортувати сміття привчають, як вже зазначала, з весни. А ось у місцевій школі Сопова учні, а їх 245, та вчителі цим займаються  два роки.

 - Зазвичай, дорослі вчать юних, у нас – навпаки, - кажуть педагоги навчального закладу і гордяться, що саме дітвора подала таку ініціативу.

   А керує цим відповідальним процесом семикласниця Соломія Грицанюк. І не дивлячись на її юний вік, дівчинка  серйозна і дуже відповідально ставиться до цього питання. Разом з однолітками вона змайструвала з цупкого картону великі коробки, поставила їх у трьох корпусах школи, і уважно слідкує, щоб сміття потрапляло за призначенням.

  Цей почин – сортувати сміття – перехопили, до речі, і самі працівники Печеніжинської ОТГ. У її приміщенні також стоять три контейнери для різного непотребу.

   У комунальному підприємстві, що займається в ОТГ вивезенням сміття, розповіли, що відходи з паперу вони здають по 3 гривні за кілограм, по 40 копійок – за скляну пляшку. А пластикові пляшки пресують і відвозять на сміттєвий полігон в Івано-Франківськ.

   Особливих прибутків підприємство ще не має. Комунальники радіють, що вистачає на пальне і заробітну плату. Але ж не про гроші розмова, зазначають самі, а про те, щоб чистими і охайними були території, щоб дотримана була екологія. І це якраз головне.     

ЯГОДА-МАЛИНА ЇХ ПРИМАНИЛА

 - Роботи в регіоні нам з дружиною знайти не вдалося. Що робити? Ми – молоді, і гарний будинок звести хочемо, і дітей на ноги поставити… Поїхали на заробітки у Польщу. Там збирали малину у фермера. Тоді я й задумався, а чому б і в своєму селі не посадити плантацію цієї ягоди і вже самому  забезпечувати роботою односельців? - розповідає один з нинішніх аграріїв Іван Копильців.

  І чим більше він думав про це, тим більше позитиву знаходив. Перше, підрахував, що для того, щоб зайнятися вирощуванням малини, великих капіталовкладень, яких власне у чоловіка й не було, не треба, для початку достатньо у межах 1000 доларів.

  Друге, вирощуванню малини  на Прикарпатті якраз сприяють і унікальні кислі ґрунти, якими гарно живиться рослина, і клімат. Тому ця ягода росте та щедро родить навіть у лісовій місцевості.

  У 2014 році подружжя повернулося у село з твердим бажанням  зайнятися вирощуванням малини.

  Перші саджанці придбали в середньому по 3 гривні за штуку на Рівненщині. Дорожчі, елітні, саджанці купували у тій же Польщі. До речі, як  пояснив чоловік, на одному гектарі потрібно посадити 8 тисяч саджанців. Але навіть перший рік господарювання виявився вдалим – одержали невеликий прибуток.

  Згодом знайшлися й однодумці. Зараз  громада вже вирощує понад 6 гектарів малини.

  Але… Як відомо, малина швидко псується. Тому, не дивлячись на те, що Печеніжинська ОТГ за декілька  годин їзди від Польщі, реалізувати її свіжою за кордоном – великий ризик. Фермерам треба обладнання для різних видів заморозки ягід. Коштує воно не дешево. Потрібен був інвестор!

  Тоді Печеніжинська об’єднана територіальна громада бере участь у  в соціальному реаліті-шоу телеканала «1+1» та програми DOBRE «Громада на мільйон», вдало представляє там «малиновий» бізнес і виграє головний приз – мільйон гривень інвестицій від фонду WNISEF.

   А тепер за інвестиційні кошти фермери, які об’єдналися у ягідний кооператив, планують придбати обладнання – камеру шокової заморозки, нові  саджанці, тару, а також використати кошти для навчання та інформаційної компанії. Перший транш – 300 тисяч гривень вже надійшов у громаду. І ще – «малинники» вже налагодили зв’язки з найбільшою в Східній Європі фабрикою, де реалізовують та здійснюють переробку цих ягід.

   І вже зараз колишні заробітчани, а нині – успішні фермери радять землякам не шукати щастя за кордонами, а самим налагоджувати виробництво у своєму краї. Вони впевнені, ідей для бізнесу вистачає, потрібно лише озирнутися. 

СЛАВНИЙ НАЩАДОК ОЛЕКСИ ДОВБУША

   Думку фермерів – роботи вистачає й на рідній землі - цілком підтримує і Василь Стефурак з села Молодятин тієї ж  Печеніжинської ОТГ. Він  – вівчар,  місцевий депутат, член громадської організації «Молодятинські опришки» -  дуже активна, прогресивна людина.

-   …І  справжній гуцул! – серйозно додає він, а, посміхнувшись, пояснює, - Знаєте, хто такий гуцул? Це – той же українець, але дикий.

  Це так він жартує, бо «дикістю» ніде тут, на Прикарпатті, як кажуть, й не пахне.

  Народився і виріс він у Молодятині. До речі, мешкає на подвір’ї, де жили його дідусь з бабусею, а пізніше - батьки. Правда зараз тут вже стоїть сучасний будинок з усіма благами цивілізації.

   П’ятнадцять років працював під Москвою, з його слів, навіть мав там власний бізнес. Та коли у листопаді 2013 році над Україну почали згущуватися чорні хмари, повернувся у рідні краї.

   Господарство вести розпочав з чотирьох овець і барана. Зараз утримує отару на 200 голів. Гордиться, що йому вдалося вивести власну породу  – вагою від 100 кг, з тонкорунною вовною, м’ясом без ланоліну.

   Чому зайнявся вівчарством? Та тому, що саме ці тварини з діда-прадіда завжди були на подвір’ї Стефураків. А де вчився вівчарській грамоті? «Мої університети - на полонині!» - відверто каже він.

 - Дякую вівцям й за свою хорошу фізичну підготовку, - знову посміхається Василь.

   Хоча сказано це цілком серйозно. Будь-якої пори року, доглядаючи отару, він на свіжому повітрі, яке вважає цілющим, а за сезон, як сказав сам, ще й перекидає біля 100 тонн сіна – отака постійна фізпідготовка. Ось тому такий статний і сильний.

  Вівчарством чоловік не просто займається, а постійно живе. І з болем у серці сприймає різні негаразди. Зокрема, за словами Василя, сьогодні держава не достатньо підтримує  вівчарство. «Не вигідно»! – ніби пояснюють у Києві.

   - Як не вигідно?! – обурюється Стефурак. - У Швейцарії вигідно, в Австрії вигідно, а у нас, де всі  умови утримання тільки «за», не вигідно… Прикро!

   Тому так активно завжди відстоює права вівчарів і у районі, і в області, і у столиці. А ще – щиро вірить, що українська сільськогосподарська продукція вже незабаром буде успішно конкурувати з європейською.

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 259
Отредактировано: 22-11-2018 [07:51]
delete
Галина Шевченко
Галина Шевченко, Александровка, свободный журналист "ХайВей"

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +2
Всего комментариев: 3, Всего рецензий: 1
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

19:18 20/11/18
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
З життя і про життя. Чудовий матеріал. З задоволенням читаю Ваші матеріали.

Комментарии

Рекомендует этот материал. Почему? Очень интересные эти Ваши рассказы, уважаемая Галина Шевченко из Александровки Кировоградщины, о нашем Прикарпатье.

И про то, как люди налаживают жизнь в чистоте с своевременным вывозом мусора, который сортируют, из-за чего даже денюшку начали зарабатывать.

И о организации бизнеса по выращиванию малины, чего ото в Польшу для этого ехать, если дома самим можно этим бизнесом заниматься, и по овцеводцу тоже.

С уважением, Юрий Мельник из Харькова.
13:36 20/11/18
Да, уважаемая Галина Шевченко из Александровки Кировоградщины, интересно было бы узнать подробнее об этом прес-туре, где собрались журналисты не только Вашей Кировоградщины (Крапивницкого теперь), но и моего Харькова, Днепра теперь, Николаева, Тернополя, так сказать Восток, Юг, Центр и Запад Украины.

Что это за идеи "децентрализации" такие?

О, еще, пользуясь случаем, коль Вы на Ивано-Франковщине побывали, хотел спросить у Вас, там больше проявлений русофобной бандерщины нет, как раньше случалось, когда к человеку с неприязнью относятся за то, что он на русском языке говорит.

А то одни мои знакомые мне сейчас говорят, что сейчас и там одинаково по-доброму относятся к людям, независимо от-того, на русском языке он говорит, или на украинском, как в том же культурном Львове всегда было.

А другие мне говорят, что и сейчас в Ивано-Франковщине можно нередко столкнуться с проявлением злобной русофобной бандерщины, когда к человеку с неприязнью относятся за то, что он говорит на русском языке.

Кто из моих знакомых правду говорит, очень хотелось бы мне знать.

Ну, от знакомых в Вашем Крапивницком Центра Украины слышал я то, что в городе люди в большей части на русском языке говорят, а в селах м малых городах Кировоградщины,- преимущественно на украинском языке говорят, как и на моей Харьковщине.

Но и в Харькове, хоть он весь практически на русском языке говорит, к людям, говорящим на украинском языке, доброе отношение, как и в Вашем Кировограде.

Странно, как по мне, плохо где-то в Украине относиться к людям за то, что они на русском языке думают и говорят, учитывая тот факт, что пол Украины думает и говорит на русском языке.

С уважением, Юрий Мельник из Харькова.
17:36 20/11/18
Рекомендує цей матеріал. Чому?
Знаєте, хто такий гуцул? Це – той же українець, але дикий.

Це так він жартує, бо «дикістю» ніде тут, на Прикарпатті, як кажуть, й не пахне.
19:19 20/11/18

Live

2 час. назад

Владимир Некрасов публикует статью КТО НА РАМБЛЕРЕ «КОСИТ» ПОД НОСТРАДАМУСА, ГРАЖДАНЕ?

5 час. назад

Андрей Шаргородский публикует статью Как не обрыгаться в Третьяковке

6 час. назад

Влочега рекомендует материал Російські спецслужби готують чергову провокацію щодо захоплених у полон українських моряків

6 час. назад

sdv публикует статью Російські спецслужби готують чергову провокацію щодо захоплених у полон українських моряків

7 час. назад

Влочега рекомендует материал Зажурена Вкраїна

7 час. назад

Влочега рекомендует материал ПРО ТОМОС І ЗРАДУ

8 час. назад

Myhail Antonyshyn публикует статью Чого хочуть орбани та чого хочуть угорці

19 час. назад

ivp_paster пишет рецензию на публикацию ПРО ТОМОС І ЗРАДУ

.........

19 час. назад

Вікторія Івченко публикует статью Зажурена Вкраїна

...

21 час. назад

Alla Dubovaya рекомендует материал Блокпосты наизнанку.

...

21 час. назад

Alla Dubovaya пишет рецензию на публикацию Блокпосты наизнанку.

22 час. назад

Егор Сыроид публикует статью АТОвцям спростували причетність головного військового прокурора до зупинок оформлення експортованих волоських горіхів

22 час. назад

Егор Сыроид публикует статью Податкова міліція Києва виявила 32 кримінальних правопорушення в сфері будівництва

......

23 час. назад

Анжелика Исидина рекомендует материал Блокпосты наизнанку.

23 час. назад

Анжелика Исидина пишет рецензию на публикацию Блокпосты наизнанку.

23 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал ПРО ТОМОС І ЗРАДУ