О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

История  29 сентября 2018 13:55:57

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Пам’яті отця митрата Василя Гриника та піонерів утворення прибалтійської української громади

 

«І тільки образ Йосафата Кунцевича, звісного гонителя православних, намальованого в ряді українських князів і преподобників, нагадує релігійну межу, яка розділює український світ. Розділює більше в теорії, хвалити Бога, і, може, не ділитиме вже ніколи в житті, в практиці…»

М. Грушевський «По світу», 1909 р.

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Історія українських слідів на Східному Помор’ї – Ельблонзькій височині – це переважно наслідок драматичних подій, які огорнули найбільш західні українські землі в 1945-47 рр. Навесні 1945 р. радянські війська, у складі яких було багато українців, в жорстоких боях опанували Східну Пруссію. Її територія відійшла до Польщі. Жорстокі бої, такі як штурм Ельблонга, залишили багато могил, в тому числі і українських. На прусські землі почали приїжджати численні польські колоністи, яких комуністи виселяли з українських чи білоруських земель, поляки з Центральної Польщі, які шукали тут землі, кращої долі, або хотіли заховатися від комуністичних органів безпеки. Проте справжня драма була ще попереду. Навесні 1947 р. комуністична Польща розпочинає депортацію усіх українців, що ще залишилися на своїх етнічних землях на так звані «Землі Одзискане». В рамках цієї «акції» на Помор’я направляють транспорти з поселенцями «W» - жертвами акції «Вісла»,як православними так і греко-католиками. Історія українського Ельблонга, українських поселень над Балтійським морем – це історія народу, який і на новому місці зберіг свій дух. Що було ключовим для збереження національно-культурної самосвідомості депортованих? Діяльність греко-католицьких священиків. Незважаючи на переслідування, вони супроводжували своїх людей в місця депортації та запалювали нові вогники українського життя.

Це історія написана енергією окремих яскравих особистостей, серед для Помор’я перш за все треба згадати постать Василя Гриника – українського греко-католицького священика, який в умовах постійного переслідування комуністами заклав початки українського відродження в Північній Польщі. Василь Гриник – переслідуваний польськими орагнами безпеки був довгорічним пастирем в Циганку (1956-1968), Гданську (1957-1968), Маренчино (Marzcinie) (1957-1968), Боболіцях (Bobolicach) (1958-1963), Щетинку (Szczecinku) (1959-1963) і Перемишлі (1968-1977). Одна людина, що уникла депортації для СРСР всю свою діяльність протиставила злочинним намірам «акції Вісла».

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Отець митрат Василь Гриник

 

Польська автокефальна православна церква, нажаль, не відіграла подібної ролі серед православних депортованих. Національно-орієнтовані її діячі емігрували. Тож влада використовувала священиків, що залишилися для полонізації депортованих (православна церква прийняла польську мову відправ), рівень національної свідомості яких і так не був дуже високим. Більшість православних українських родин збігом часу сполонізувалися. Українська самосвідомість вціліла та укріпилася лише там де діяли греко-католики.

Значно пізніше в деяких місцевостях з’являться українські культурні організації. Проте значення греко-католицької церкви для збереження українців та їх нащадків на Помор’ї досі залишається найважливішим, а подекуди і єдиним фактором.

В цьому циклі статей ми здійснимо подорож історичними слідами українців навколо Ельблонга та познайомимося з слідами присутності тут українців та історією становлення тутешньої громади.

Передісторія

 

Там де Вісла виносить в Балтику масу мулу, утворилася її велична дельта. Внаслідок відкладання наносів частина моря поступово відділилася косою, утворивши Вісляну затоку. В районі, де дельта Вісли – Жуляви зустрічається з Ельблонзькою височиною знаходиться місто Ельблонг.

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Дельта Вісли в XIV ст.

 

В давні часи ця височина була своєрідним островом над поверхнею значно більшого тоді Балтийського моря. Мореновий цоколь Ельблонзької височини (найвищий на Масляній горі, 197 м н.р.м.) спадає крутими схилами, розсіченими ярами до Вісляних Жуляв, Вісли, Вісляної затоки та Браневської низовини. Її круті схили фактично є берегами прадавнього моря.

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Масляна Гора – найвища точка Ельблонзької височини

 

Ельблонзька височина була вкрита густими бучинами і мішаними лісами з дубами. Один з дубів-патріархів - тисячолітній дуб Бажинського зберігся у Кадинах.

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Дуб Бажинського в Кадинах

 

Сучасна дельта Вісли – це один з найважливіших сільськогосподарських районів Польщі, який представляє собою неозорі поля, які перетинають меліораційні канали. Але колись тут все було геть по іншому. Дельта Вісли була великим масивом непрохідних заплавних лісів, які перетинали окремі рукави Вісли та її староріччя. Таким свого часу був і славетний Великий Луг Запорізький на Дніпрі. Наразі уявити собі як колись виглядала дельта Вісли дозволяє озеро Дружно, яке знаходиться на південь від міста Ельблонг.

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Озеро Дружно – релікт дельти Вісли

 

Через тутешні ліси у середині І ст. германські племена готів рушили на південь – зі Скандинавії на континент і висадились у районі гирла Вісли. Їх прибуття ототожнюють із виникненням Вельбарської археологічної культури. Цвинтар цієї культури знайдений, зокрема, поблизу Векліц (Weklicy) неподалік Пасленка. Кінцевою зупинкою готів була суч. Україна.

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Посудина вельбарської культури

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Готські прикраси з колекції музею в Ельблонгу

 

Натомість у ІІ ст. н.е. римський історик Тацит згадує тут естів (що не мають нічого спільного з естонцями), які як вважають історики були першою назвою балтів – північних сусідів слов’ян. Кордон між слов’янами та балтами проходив у ІХ-ХІ ст. по річці Ельблонг та Держгонь – слов’яни на захід та південь, пруси а схід та північ від цих річок. Біля 860 р. англійський мандрівник Вульфстан відвідав ремісничо-торгівельний осередок Трусо. Розташована біля суч. Янова під Ельблонгом - ця факторія була місцем за посередництвом якого, з Русі до Скандинавії поступало арабське срібло.

На Ельблонзькій височині розміщувалася історична прусська Погезанія, а на сусідніх Жулявах – Помезанія.

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Схема районування Прусських земель

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Пруське гродище у Толкмицька – так звані вали Толкміта

 

Перші сліди пов’язані з русинами українцями з’являються в околицях Ельблонга у XVII ст. Детально описане використання загону запорожців під началом полковника Костянтина Вовка на чайках на акваторії Балтики та Вісляної затоки польським королем Владиславом IV (епітафію на його честь можемо оглянути у кружганку ельблонзького костелу домініканців – наразі галереї El) проти шведів.

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Ептафія Владислава IV в ельблонзькому костелі домініканців

 

У 1634 р. Польща почала готуватися до війни зі Швецією, оскільки закінчувався строк попереднього перемир’я 1629 р. Однією з умов перемир’я була окупація шведами головних портів у Пруссії, що давало Швеції можливість у значній мірі контролювати польський експорт збіжжя до Європи. Владислав IV збудував флот з 10 кораблів і однієї галери. Та цих сил не вистачало, тому вирішено було скористатися Запорозьким реєстровим військом, для якого в Кролевці (Кенігсберзі) виготовили чайки на 1500 козаків.

За словами великого канцлера литовського Альбрехта Радзівіла «найняті були на цю війну 1500 запорожців під проводом хороброго команданта Волка (Wok), який через Литву під Юрборк (Jurbork) провів козаків чемно, без грабунків, бо козаки вдовольнялися тим, що їм давали добровільно». На Німані, біля Юрборка, їх чекали чайки, збудовані на королівський кошт. Сутички козаків із шведами почалися у Висляній затоці. Несподівано з’явившись під Пілавою (суч. Балтійськ), козацькі чайки швидко наближалися до ворожих кораблів. Шведи, за словами Радзівіла, з подивом дивилися на маленькі суденця, які так сміливо йшли на них. Подив, однак, змінився на страх, коли козаки вправним маневром захопили ворожий корабель. Проте Польща під тиском французького правителя кардинала Рішельє, який не хотів послаблення Швеції, змушена була піти на укладення Штумсдорфського миру (1635 рік). У таких умовах потреба в козацькому війську минула, і йому було наказано повернутися на Україну (детальніше див. тут ).

 

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

 

Українські чайки виправдали себе у боях з шведськими фрегатами на Балтиці та Вісляній затоці

 

В сусідньому з Ельблонзьким повіті - Браневському у колишньому місті Браунсберг (Бранево) розташовувався єзуїтський колегіум, де вчилося уніатське духовенство русинів. Проте, постійне пристановище в Ельблонзькій землі українці знайшли лише після другої світової війни. Проте опинилися вони тут не зі своєї волі.

 

Новий Двір - Циганек - початки

Переселенці «W» - українці на теренах Помор’я, Вармії та Мазур в рамках депортації були розселені дуже нерівномірно. В липні 1947 р. на Жулави прибуло 115 греко-католицьких родин, депортованих з сіл: Угринів (Uchrynow), Корні (Kornie), Мости (Mosty) i Тенетиска (Tenetyska). Їх розселено в гміні Осташево (Ostaszewie: Gniazdowie, Nowej Cerkwi, Palczewie, Jezierniku) – 36 родин, Маренчино (Marzcino) – 32 родини, Янтарі (Jantarze) – 11 родин, Пшемиславі (Przemysawiu) – 10 родин, Стегні (Stegnie) і Стегенці (Stegience) – 9 родин, Глобиці (Globicy) – 5 родин, Штутові (Sztutowie) – 2 родини, Бронові (Bronowie) – 4 родини, які походили з місцевості Мости. Частина з цих родин після 1958 р. повернулася на рідні землі.

Вже тоді польські комуністи оцінили найважливіший для української самосвідомості поселенців фактор – греко-католицьке визнання. Згідно рішенню комуністичної партії Польщі від квітня 1952 р., його передбачалося побороти за допомогою православної церкви в Польщі, яка після еміграції її по-українськи налаштованих діячів була повністю контрольована владою та проводила полонізаційний курс. Ще в 1947 р. до Ольштинського воєводства прибув православний о. Євген, який зайнявся створенням православних парафій на Мазурах, заходячи і до суч. Браневського повіту. До липня 1948 р. він заклав дві парафії. До кінця 1949 р. в Ольштинському воєводстві діяло вже 9 православних парафій.

Навесні 1948 р. о. Василь Гриник, якому вдалося уникнути арешту та вивозки на Сибір з Перемишля, після перебування в Кракові (див. Краків для українця) за згодою примаса зайняв вакантне місце резидента в римсько-католицькому костелі Божої матері в Верцинах (Wiercinach) повіті Мальборк. Згідно не підтвердженим джерелам, до Верцин він приїхав 18.03.1948 р. В цей час тут не було парафії тільки ректорат. Духовний офіційно зайняв його 26.03.1948 р. До переїзду на Помор’я його переконав особисто в 1945 р. апостольський адміністратор Гданської і Пепілінської дієцезії о. Анджей Вронка. Як ректор в Верцинах, о. Василь одночасно розпочав також відправляти богослужіння в латинському обряді в каплицях в близьких селах – Покладах (Pokladach- ? авт.) та Язовій (Jazowej) в повіті Ельблонг. Він також навчав релігії в середніх школах у Верцинах і Покладах.

В 1947 р. при лютеранському костелі в Новому Дворі утворилася православна парафія. О. Зайонц (римсько-католицький декан в Новому Дворі) намагаючись відтягнути греко-католиків від православ’я, звернувся до отців василіан у Варшаві (їх осередок за комуністичної влади зберігся) з проханням визначення пастиря для греко-католиків в Новодворському повіті. Отець П. Пушкарський (тогочасний пріор) запропонував особу Василя Гриника. Виконуючи служби в латинському обряді, о. Василь з 1948 р. почав регулярно відправляти в Новому Дворі Гданському (Nowym Dworze Gdanskim) для депортованих українців в неділю та більші свята по юліанському календарю (за дозволом пробоща з Нового Двору о. Зайонца) греко-католицькі служби. В перший раз богослужіння в східному обряді він відправив перед Великоднем 07.04.1948 р. «В свято Благовіщеня в парафіяльному костелі в Новому дворі Гданському (вул. Дримали - Michala Drzymaly, 3) відправив першу службу з церковним співом – згадував потім священик – на першій нашій службі людей не прийшло багато, бо не всі греко-католики були поінформовані про час та місце”. На наступну службу – Великодню - 19 квітня 1948 р. кількість значно виросла і на наступні служби стало прибувати все більше людей і не тільки з Жуляв.

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Спаський костел в Новому Дворі Гданському – місце першої греко-католицької служби о. Василя Гриника на Помор’ї

 

Отець Василь Гриник в північній Польщі був не один - 2 липня 1947 р. о. Мирослав Рипецький запалив перший вогник греко-католицької церкви на Мазурах. В приміщенні недіючої школи в Хшаново (Chrzanowо), які приділили йому для життя, він організував першу каплицю. Внаслідок цього багато вірних їздило аж до 200 км до Хшаново. В 1954 р. на Вармії та Мазурах вже діяло кілька греко-католицьких священиків.

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Церква в Хшаново

 

У зв’язку з неприхильністю місцевої влади, о. Василь Гриник змушений був робити проповіді польською мовою. Навесні 1952 р. він повністю перейшов на працю в греко-католицькому обряді. Згодом він перейшов до Циганка (суч. Желіхово), де 14 березня 1952 р. відправив першу літургію св. Іоанна Златоуста в місцевому костелі св. Миколая. 

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Первісний вигляд костелу св. Миколая в Желіхово

 

Отець Гриник від кінця 1940-х рр. перебував у розшуку комуністичних служб безпеки, а після встановлення його локалізації був під пильним оком УБ з Гданська. Особливо компрометувало його в очах Безпеки те, що він регулярно відправляв до Риму інформацію про становище греко-католицької церкви в Польщі. З огляду на це, він шукав контакт з сіткою українського підпілля. Проте зв’язався з підставною мережею, яка була інспірована польським УБ з використанням зрадника з УПА Леона Лапинського «Зенона». Контакт Гриника в 1952 р. з цим «підпіллям» став приводом для арешту. Підозрювали також що Гриник є таємно посвяченим єпископом.

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Церква св. Миколая в Желіхово

 

20 квітня 1954 р. о. митрат Василь Гриник був арештований з оскарженням в переховуванні партизанів. Священик перебував у в’язниці «Вронкі» біля Познані 2 роки і 4 місяці (див. Великопольща та Познань для українця). Під час його відсутності комуністична влада закрила церкву св. Миколая а на плебані оселили циган. Після повернення отця Василя з в’язниці необхідно було через суд відсудити частину плебані (другу залишили циганській родині).

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Всередині церкви св.  Миколая під час презентації книги 

 

До 1952 р. ніхто з греко-католицьких священиків в Польщі не отримав офіційного дозволу від примаса на служіння в своєму обряді. Тільки в 1952 р. С. Вишинський надав Василю Гринику дозвіл на відправлення служби в трьох місцях, в тогочасній Вармінській дієцезії. З 1950 р. о. Отець Гриник утримував тісний контакт з іншими греко-католицькими священиками та ієрархами римсько-католицької церкви.

У 1961 р. о. Василь перевіз до себе свою сестру з території СРСР. На плебані разом з отцем Василем та його сестрою почали мешкати сестри юзефітки. В 1962 р. розпочато ремонт церкви – виконано фундаменти, в прусському мурі змінено балки та побілені стіни.

Перебуваючи в Циганку, о. Василь Гриник бував з пастирською допомогою скрізь, де були розпорошені вірні греко-католики – на Лемковщині, у Битові, Квасові (наразі Славно Slawno), а також у Щетинку (Szczecinek). Так він також запалив перші вогники українського релігійного життя на Західному Помор’ї.

В 1957 р. о. Василь почав відправляти богослужіння в Гданську, куди їздив на мотоциклі. У Гданську у костелі Св. Варфоломія ним 19.05. і 26.05.1957 р. відслужені перші візантійські літургії (про подальший розвиток цієїпарафії читайте Гданськ для українця). Під час літніх канікул о. Василь в костелах в Стегні, Маренчино i Осташкове навчав релігії, біблійній історії, проведенню літургії і церковному співу.

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Пам’ятна дошка на честь 1000-ліття Хрещення Русі, костел св. Миколая в Желіхово

 

16 липня 1968 на парафію прийшов о. Михайло Вергун, a о. митрат Василь Гриник був переведений до своєї рідної парафії, де 31 травня 1977 р. помер. В тих роках з церкви в Циганку користувалися також місцеві прихожани-католики, які підступом переписали храм та плебанію собі у власність.

11 червня 1978 р. в церкві в Циганку вибухла пожежа. Було знищено закристію та дах Швидке втручання та жертовність парафіян дозволили швидку і добру відбудову храму. О. Михайло Вергун закінчив свою працю в парафії Циганек 12 липня 1981 р. і теж переїхав до Перемишля. Тут він помер 3 листопада 1982 р.

Новим пробощем парафії у 1981 р. став о. Михайло Бундзь, який перебував у Циганку майже 10 років. Він провів невеликий ремонт церкви, поставив іконостас та у 1985 р. почав „Малу Сарепту” – відзначення пам’яті св. Йосафата, що продовжується і зараз.

У 1990 р. на парафію в Циганку прибули отці студити – ієромонахи Никодим Стецюра Якуб Мадзелян та брат Мирон Спольский. 7 липня цього ж року помер Никодим Стецюра і був похований поблизу церкви. У 1993 р. працю в парафії розпочав о. Богдан Дрозд – настоятель парафії св. Варфоломія у Гданську, який сюди їздив.

Від 1995 до 2000 р. на парафії працював Ростислав Процюк священик з України. В цей час утворено дві дієцезії греко-католицької церкви в Польщі Перемишльсько-Варшавську та Вроцлавсько-Гданську (Циганек, як і усі парафії Ельблонзького деканату належить до першої).

В день Спаса 2000 р., свою працю в Циганку розпочав Іван Марияк. З 27 лютого 2014 р. декретом Перемишльсько-Варшавського митрополита архієпископа Івана Мартиняка, адміністратором, а з 1 липня того ж року настоятелем парафії став о. Павло Потічний.

Протягом 56 років в парафії відбулися істотні зміни – значно зменшилась кількість парафіян в гмінах Маренчино і Осташево. Натомість, збільшилася кількість парафіян в надморських місцевостях, таких як Стегна чи Янтар. З парафії Циганек – родоначальниці інших в цьому регіоні вийшло багато видатних людей заслужених для української культури та греко-католицької церкви, деякі з яких живуть за кордоном. З цієї ж парафії походить кілька греко-католицьких священиків: о. Богдан Степан, о. Андрій Вербовий (Канада), о. Григорій Назар, о. Ярослав Стороняк та о. Роман Стороняк. У 2018 р. розпочалася відбудова вежі церкви св. Миколая.

Українці над Вісляною затокою. Частина 1. Початки

Схема розміщення парафій  сучасного Ельблонзького деканату греко-католицької церкви 

Ця парафія - один з перших вогників відродження греко-католицької церкви та української культури в північній Польщі, куди було вислено в рамках акції «Вісла» українців, стала основою для формування мережі парафій сучасного Ельблонзького деканату. Про це в наступних частинах цього циклу (Наступну частину див. тут).

 

Дивіться також:

Цикл Гданськ для українця

Цикл Краків для українця

Дорогичин - Данилова твердиня на Підляшші

Цикл Холм та Холмщина – подорож для українця

Цикл Познань для українця 

Замойські прикордонні зустрічі - українські акценти Замостя

 

Джерела:

Халагіда Ігор о. Митрат Василь Гриник – перший пробощ парафії в Циганку

Сайт греко-католицької парафії в Желіхово

Греко-католицькі парафії деканату Ельблонгського

Історія Ельблонга

Weber M. Wzniesienia Elblaskie, Zakad Wydawniczo-Propagandowy PTTK Warszawa 1981 r.

Запорожці на Балтійському морі 

Українці з Холмщини і Підляшшя на Вармії та Мазурах

Українці Вармії та Мазур

Кандидат на місцевих виборах від української громади у Ельблонгу

 

Науковий співробітник національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця», к.б.н.

Парнікоза І. Ю.

Бжезіна під Ельблонгом

10.07.2018 р.

Количество просмотров: 3265
Отредактировано: 29-09-2018 [15:04]
delete
Іван Парнікоза
Іван Парнікоза, Киев, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +1
Всего комментариев: 1, Всего рецензий: 2
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

14:58 29/09/18
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Цікаво, що у війні Польщі проти Швеції 1634 року брали участь 1500 запорожців:

"Шведи з подивом дивилися на маленькі суденця, які так сміливо йшли на них.

Подив, однак, змінився на страх, коли козаки вправним маневром захопили ворожий корабель!"
23:40 29/09/18
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
ivp_paster Тернополь
Багатогранна, конструктивна і цікава розповідь! Підкріплена реальними фото-світлинами.

Комментарии

 Цікаво про козаків на Балтиці за посиланням

15:12 29/09/18

Live

54 мин. назад

Алекс Скиталец комментирует материал Захурделив...

1 час. назад

Khomiaklit рекомендует материал ХТО МАЛЮЄ РЕЙТИНГИ?

1 час. назад

Khomiaklit пишет рецензию на публикацию ХТО МАЛЮЄ РЕЙТИНГИ?

3 час. назад

antov рекомендует материал БИТВА ЗА БРЕСЛАУ ч.2

3 час. назад

antov пишет рецензию на публикацию БИТВА ЗА БРЕСЛАУ ч.2

3 час. назад

antov рекомендует материал БИТВА ЗА БРЕСЛАУ ч.1

3 час. назад

antov пишет рецензию на публикацию БИТВА ЗА БРЕСЛАУ ч.1

3 час. назад

antov публикует статью ХТО МАЛЮЄ РЕЙТИНГИ?

12 час. назад

Вікторія Івченко рекомендует материал ЧТО ВО ВЛАСТИ НА УМЕ, У ДЕПУТАТОВ И ЧИНОВНИКОВ НА ЯЗЫКЕ, ГРАЖДАНЕ?

12 час. назад

Вікторія Івченко пишет рецензию на публикацию ЧТО ВО ВЛАСТИ НА УМЕ, У ДЕПУТАТОВ И ЧИНОВНИКОВ НА ЯЗЫКЕ, ГРАЖДАНЕ?

13 час. назад

Владимир Некрасов публикует статью ЧТО ВО ВЛАСТИ НА УМЕ, У ДЕПУТАТОВ И ЧИНОВНИКОВ НА ЯЗЫКЕ, ГРАЖДАНЕ?

15 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Садюга

15 час. назад

Наталія Безсонова комментирует материал Листопад

15 час. назад

Наталія Безсонова рекомендует материал Листопад

16 час. назад

Ганка Гличка публикует статью Захурделив...

16 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Шахраї з «КиївТрансПаркс
ервісу» вчиняють замах на Свободу слова!

16 час. назад

Володимир Бровко публикует статью БИТВА ЗА БРЕСЛАУ ч.2

16 час. назад

Наша Версия публикует новость Шахраї з «КиївТрансПаркс
ервісу» вчиняють замах на Свободу слова!

17 час. назад

Володимир Бровко публикует статью БИТВА ЗА БРЕСЛАУ ч.1