О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Культура  20 августа 2018 14:34:20

Музей у Верхівні чекає підтримки

Музей у Верхівні чекає підтримки
18 серпня ми вирішили відвідати маєток Ганських у селі Верхівня Житомирської  області, наче відчували, що саме в цей день, тільки у 1850 році, Оноре де Бальзака не стало. Річниця смерті. Здавалося б, тут мали  відбуватися якісь заходи, літературні читання, екскурсії тощо. Проте музей був зачинений, і нам довелося телефонувати екскурсоводу, щоб зробив нам ласку і показав, що всередині величезного старовинного будинку в античному стилі. Поки екскурсовод з сусіднього села на перекладних добиралася до Верхівні, ми досхочу нагулялися у чудовому парку з віковими деревами.

Маєток Ганських і прилегла територія, невеличкий яр, озеро, старі господарські будівлі, капличка-усипальниця, винний погріб,  двохсотрічний каштан кохання, місток, вимощені давньою бруківкою доріжки  – все це створює незбагненно атмосферну картинку того часу. А людська недбалість – лише підкреслює невловимий плин часу, адже парк був закладений  польським графом Яном Ганським ще  у 1780-1790 роках, а сам палац в ампірному стилі   у 1800 році збудував вже його син – Вацлав Ганський. Саме він у 1819 році  одружився на дев’ятнадцятирічній красуні Евеліні Жевуській (або Ржевуській),  яка була на двадцять років молодшою за нього одною дочок збіднілого польського шляхтича Ржевуського.

Музей у Верхівні чекає підтримки
До речі, багатодітна сімейка Жевуських була не проста. Діти отримали чудову освіту і стали відомими людьми, наприклад, Евеліна знала п’ять мов, мала неабиякий літературний талант і  після смерті Оноре де Бальзака літературно доводила до завершеності деякі  не дописані письменником твори. Її брат став письменником, а сестра Кароліна Розалія Текля Жевуська стала відомою Кароліною Собанською – демонічною красунею, фігурою таємничою, але неймовірно привабливою для Олександра Пушкіна, Адама Міцкевича та інших відомих людей, які присвячували їй свої твори. Подейкують, що сестриця була ще тою авантюристкою і навіть таємною агенткою Третього відділку царської охорони.

Останнім володарем маєтку став брат Евеліни  генерал Адам Жевуський, він викупив його у дочки Евеліни Ганни, яка отримала  ці землі у спадок від матері. На противагу попередньому господарю Вацлаву Ганському, який був жорстким і владолюбним поміщиком, Адам зробив багато хорошого для селян.  Наприклад, збудував млин, лікарню, школу.  Певно тому, після Жовтневого перевороту селяни маєток  не спалили, а зберегли, хоч і добряче розграбували.

Яке ж відношення має Оноре де Бальзак, відомий французький письменник, автор близька 96 романів, до цього закинутого у глушині Житомирських лісів невеликого за чисельністю населення, але розтягнутого на кілька кілометрів села.

Річ у тім, що юнак Бальзак п’ятдесяти років (так було написано у книзі записів у бердичівській церкві, де вінчалися вдовиця Евеліна Ганська і юнак Оноре де Бальзак, що вперше брав шлюб), письменник, який ніколи не мав свого помешкання, поневірявся по чужих оселях і жив чужим коштом, мріяв про затишну домівку. І не просто оселю. «Великому кораблю – велика пристань, а геніальному письменнику – гідні апартаменти», – певно, так думав знаменитий француз, коли отримав можливість гостювати у своєї коханки, яка на той час вже втратила законного чоловіка.

Це було у вересні 1847 – січні 1848 р. і протягом останніх місяців 1849-го до квітня 1850 року. Ганська виділила Бальзаку три кімнати на другому поверсі палацу. Вони гарно опалювалися, освітлювалися зі справжніх скляних вікон, якими Бальзак хвалився перед французькими друзями. І взагалі він був на повному забезпеченні, оточений увагою і піклуванням, міг плідно працювати і милуватися чудовою природою, спостерігати за лебедями й купатися у прозорій воді озера, до якого вела вимощена бруківкою доріжка. Солодко і смачно їсти, зустрічатися з відомими людьми, які наносили візити відомій Верхівнянській поміщиці.

Окрім Верхівні, маєтку Ганської, він кілька разів був у Бердичеві. Україна вразила його своїми полями і родючою землею. «…Це пустеля, царство хлібів, ці мовчазні прерії Купера, — захоплено зазначав він. — Тут починається український чорнозем, шар чорного і тучного ґрунту завтовшки футів п'ятдесяти, а іноді навіть і більше. Його ніколи не угниють…»

Разом з Ганською Бальзак відвідав Київ і так описав його красу і велич у листі до Лори де Сюрвіль: «…Ось я і побачив цей Північний Рим, це місто з трьомастами церквами, з багатствами Лаври і Святої Софії українських степів. Добре поглянути на це ще разок…».

І він плідно попрацював саме тут, написав п’єсу «Мачуха», працював над «Депутатом від Арсі», «Мадмуазель де Віссар або Франція за часів Конституції», «Дрібними буржуа», «Жінкою-письменницею».

 Історія сімнадцятирічного листування, оповита романтичною таємницею забороненого кохання, скритих від людських очей зустрічей, схожа на авантюрний роман, гідний пера Бальзака. І це окрема історія.

Музей у Верхівні чекає підтримки
Мені хочеться звернути увагу суспільства до теми пам’яті й збереження цього чудового і незвичайного місця як частини національної культурної спадщини, яка, на жаль, знаходиться у занедбаному і не гідному свого змісту стані. Маєток Ганських занесений до реєстру національних святинь України, але в будівлі, якій вже понад двісті років, і досі розташований сільськогосподарський технікум, в величезній бальній залі з ліпниною, виконаною відомими майстрами того часу, тепер актовий зал, де гримить сучасна підсилена у звучанні музика і гупають ногами, а скеля тріскається і частки виліплених античних фігур загрожують впасти комусь на голову.

За всі ці роки маєток жодного разу не реставрувався. Лише  у 1995 році, завдяки ініціативі колективу технікуму, було обладнано три меморіальні кімнати, які й стали Верхівнянським літературно-меморіальним музеєм Оноре де Бальзака. Коштом навчального закладу  відбувається і підтримка будівлі, тобто її косметичний ремонт.  Але дах тече і роки беруть своє.

Потребують уваги і господарські будівлі: флігель кухня, де зараз розташована їдальня, флігель управителя, де жили педагоги і залишилася лише одна викладачка поважного віку (палац був з’єднаний з цими будівлями підземними ходами, які, певно, теж можна було б відновити й водити ними екскурсії), винний погріб, сімейна усипальниця Ганських і Ржевуських, де тепер розташована єдина у селі православна церква з вкритими пліснявою давно не біленими стінами. У такому ж занедбаному стані й інші цікаві об’єкти (місток, колодязь з цілющою джерельною водою, старовинний каштан, якому близька двохсот років, сам парк).

Звісно, на все це потрібні гроші, державна підтримка.

Але навіть інформаційна допомога, якої не вистачає працівникам музею, що опікуються ним майже на громадських засадах, теж не була б на заваді. До речі, коли ми в’їхали в село, зустріли хлопчика років дванадцяти, питаємо в нього: «Де тут музей Бальзака, палац Ганських?» Він ледве з велосипеда не впав: «Я такого не знаю, в нас нема палаців».

Звісно ж, нема, хіба можна назвати стару будівлю технікуму, потріскану і погано фарбовану, палацом. Правий пацан. А от його вчителі  – неправі, що не розповіли йому про місце, яким всі у Верхівні мали б пишатися.

 В музеї нема ні розкладу, ні комп’ютерної техніки, щоб створити свій сайт, блог або сторінку в Інтернеті. Колись, розказує екскурсовод, до них завітав Кузьма Скрябін і дуже здивувався, що така перлина паркової архітектури й культурної спадщини України перебуває у ганебному стані забутості й занедбаності. Він зробив для музею інформаційну підтримку у вигляді чи то сайту, чи то блогу. Чесно кажучи, я не знайшла їх в Інтернеті.  У Вікіпедії сторінка порожня поки. От гідне завдання до енциклопедистів – вікіпедистів. Для кожного з нас!

Адже все в наших руках,  ми з вами разом можемо так розігнати потужну культурну хвилю, що вона, нарешті, досягне цих забутих державою національних святинь України. Це місце просить перетворення у справжній туристичний клондайк, куди з задоволенням приїздитимуть і французи, і німці, і поляки… Дійсно, ми іноді самі не розуміємо, якими скарбами володіємо…

Як досягти цього чудового атмосферного місця? От ще одне важке питання, бо дороги наші бажають кращого…

Проте, в кого є колеса, можна їхати або через Попельню (там довга дорога через ліс ґрунтовкою і посипану гравієм погану частку), або (там хоч більше асфальту) через Ружин і Ягнятин, де можна заразом прихопити екскурсовода Наталію Володимирівну, яка проведе вас по всім потаємним і зачиненим кімнатам палацу, усипальниці, покаже каштан кохання, який приносить щастя закоханим (перевірено!) і т. ін. Краще дзвонити й домовлятися завчасно. Мобільний телефон Наталії Володимирівни 0687276350

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 2499
delete
Ирина Власенко
Ирина Власенко, Киев, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +7
Всего комментариев: 18, Всего рецензий: 2
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

17:14 20/08/18
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
viktor trigub Киев
В музеї нема ні розкладу, ні комп’ютерної техніки, щоб створити свій сайт, блог або сторінку в Інтернеті. -
То хай в бюджет закладуть на наступний рік і комп та інше куплять! А сайт за 10 хвилин робиться безкоштовно у Вордпресі. Набридло читати про ТУПІСТЬ керівників музеїв! Автору - допоможіть тим калхознікам сайт зробити! Мені вже набридло!
Взагалі, після таких публікацій варто давати запити на Упр культури і МОЧИТИ!
23:54 20/08/18
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
ivp_paster Тернополь
Це дійсно актуальна і болюча на сьогодні тема. Але музей якимсь-то чином, потрібно врятувати. Це ж історія для майбутніх поколінь.

Комментарии

В них навіть комп'ютера нема. Це глухе село!
18:51 20/08/18
Але я ще пошукала і сайт знайшла))) http://balzac-museum.com/
18:54 20/08/18
viktor trigub Киев
Хай не придурюються! Комп можна купити! Якщо бюджетна установа - все можна закласти на наступний рік. Спонсорів знайти... Ми коли почали працювати у прифронтовій зоні, виявили, що музеї не мають сайтів, сторінок у ФБ! Зробили 15 сайтів, навчили. Просто - тупі директори! Їм просто варто добряче давати по голові і вчити. Якщо наступного разу щось таке сльозогінне будете писати про інший музей з тупим директором - майте на увазі! Тупорилі не повинні очолювати музеї! ХХІ століття!!! Вже нічого плакати! Тре ПРИМУШУВАТИ працювати нормально! В цьому суть!
19:10 28/08/18
На мій погляд, тільки від директора може і залежить придбання комп'ютера, на жаль я не спитала про фінансування і зарплату. Але я не думаю, що зарплатня велика. Та і відвідувачів там практично немає. Так, все це людський фактор, але чому тоді їх ніхто не контролює. Складно це все.
20:03 28/08/18
Геннадий Москаль Днепропетровск
Рекомендует этот материал.
20:26 20/08/18
Нажаль, ніякі зойки та молитви не допоможуть,якщо не зробити це місце привабливим для туриста. А для цьлго дуже багато треба - дорогу, готельчик, якісь інші, крім музею, принади - щось скажімо фольклорне, але не шароварне, оселити в селі цікавого майстра - або зробити рекламу існуючому, зробити рекламу у Франції (це я трошечкии спробую, але треба ще французьку версію сайту)
13:03 28/08/18
Природа там розкішна. Навіть при тому стані, що є, можна підняти це місце, хоча б інформаційно, щоб про нього знали. Якщо буде багато відвідувачів, будуть фінанси і буде увага до культурної спадщини. Увага потрібна! Розголос!
20:06 28/08/18
Рекомендует этот материал. Почему? За вболівання
13:04 28/08/18
Рекомендует этот материал. Почему? Дякую, Ірино! Безумовно цікавий пізнавальний історичний матеріал. Садиба Ганських, числені маєтки Потоцьких, Горохольських... Усі вони, переважно, знаходятся в занедбаному стані. З 1992 року з держбюджету України на підтриммку їх хоча б в нормальному стані не виділено жодної гривні. Лише за рахунок місцевих бюджетів вони продовжують жевріти. Вже не йде мова про їх реконструкцію, відновлення... А про те, які мізерні кошти може для них виділити місцевий бюджет навіть говорити марно...
Коли я замислився щодо такого стану справ, згадав свої поїздки до країн Балтії, які стали членами Євросоюзу. Бачив такі ж самі маєтки, будівлі. Майже усі мов "лялечки" - відремонтовані, реконструйовані. Цікавився у своїх прибалтійських візаві. Ті відповіли, що згідно з умовами вступу до ЄС, РЕСТИТУЦІЯ( повернення нерухомого майна їх колишнім власникам та їх нащадкам) є обов"язковою (!!!) Нашадки ( а таких після 1940 року виявилсь чимало) заявили свої права на реквізоване совєтами майно, підтвердили це документально і безпроблемно повернули собі маєтки своїх предків у власність. Після цього, окремі будівлі передали в аренду приватним особам, а в центрі Риги - державним установам. На своїх умовах.
Повертаючись до маєтків Ганських-Потоцьких- Горохольських та інших польських, російських, мад"ярских магнатів. Україна задекларувала свій намір стати членом ЄС. Приймуть її повноправним членом Євросоюзу чи ні - спірне питання. Занадто багато політичних спекуляцій з цього приводу. Але якщо така перспектива є реальною, то держава не стане витрачати бюджетні кошти на те, що врешті-решт відійде у власність нащадків Ганських-Горохольських-Потоцьких та інш.
Ось у чому я бачу основну причину бездіяльності державних структур, в той час, коли історичні пам"ятки архітектури поступово перетворюються в руїни.
З повагою, Сергій
14:41 28/08/18
Ірино, виходячи як Родо-Бєлковий клонарник зазвичай кидається на мої рекомендаці та коментарі, що залишені на сторінках інших авторів ( у мене вони всі в ігнорі), і на те що сюди приповзе ця мерзота, раджу Вам:

Для визначення клон це чи реальний автор потрібно небагато, а саме:

1. Кликнути на профіль коментуючого: якщо він створений протягом лютого-серпня цього року - це ймовірний клон;
2. Переглянути сторінку підозрілого профілю: якщо відсутні публікації, а є тільки однотипні коментарі - це 100% клон. Сміливо ставте цю гидоту в ігнор та видаляйте її коментарі


Дякую за розуміння.
15:44 28/08/18
Цікаво, я про це не знала, було б добре, щоб ці маєтки перейшли у власність спадкоємців, є шанс відновлення їх.
19:59 28/08/18
Серега, привет.

Чего-то Ира не ответила на твои эти интересные размышления, почему этот памятник исторический никто не реставрирует особенно.

Ну, к государства нашего Украины сейчас нет денег даже на то, чтобы пенсионерам сделать нормальные пенсии, а не такие, как сейчас у многих, что их не хватает даже за коммуналку заплатить в отопительный сезон.

Понятное дело, что не до памятников Истрии сейчас.

Хотя, это, конечно же вариант,- вернуть их их дореволюционным владельцам, точнее,- их потомкам в частное пользование.

Чтобы они, как в Прибалтике, отдали их в аренду частным бизнесменам, которые их реставрируют и приведут в порядок.

Странно, почему Ира на своём блоге проигнорировала эти твои, Сергея Лебедева из Винницы, интересные размышления.

Наверное, даже за рекомендацию ее материала не сказала "спасибо".

Наверное и со мной, ее старым знакомым, Юрием Мельником их Харькова, в этом профиле "Алекс Скиталец" не захочет Ира общаться.

Возможно потому, что по сайту бегает куча самозванцев и под тебя с твоим ником и аватаркой, и под меня, с моим ником и аватаркой, с недавними датами регистрации.

Дата регистрации твоего настоящего "Сергея Кувалды"- 2012 год, а этого моего сейчас "Алекса Скитальца", которого ты мне подарил в связи со снятием вечного бана с твоего "Сергея Кувалды"- 2015 год.

Умным людям легко по датам регистрации отличить коменты тебя и меня настоящих от комментов беснующецся Ирины Бириной из Одессы в самозванцах под нас.

О, вижу, Ира Бирина, всунула в самозванца под меня, фальшивого "Алекса Скитальца", в аватарку то фото из фильма "17 мгновений весны", которое ты, Серега, использовал раньше в "Алексе Скитальце".

И пищит так смешно из него, что ты украл у нее профиль "Алекса Скитальца" и подарил его мне.

Это шизофреническое беснование Иры смешное напоминает мне ее беснование множеством самозванцев под меня с моим фото четыре года тому назад здесь на "ХайВее"

Которые кричали так смешно тогда то, что я украл у них свою уже всемирноизвестную сказку Рождественскую "Свет Добра".

Помню, в ответ на визжание то Ирины Бириной в самозванцах под меня Жека Вермут с присущим ему юмором с улыбкой смайликом сказал:

"Как можно что-то украсть у себя самого?!"

Да, Серега, скопирую это в наш разговор на "Прозе ру" в рецензии на мой материал ПРОЗЫ нашего друга с тобой, писателя и поэта из Красноярска России Марии Левиной.

На случай если или модератор, или Ира захотят этот мой коммент на ее блоге удалить.

Что раньше с моими комментариями наш с тобой старый знакомый Ирина Власенко из Киева частенько делала, увы.

Чтобы РУКОПИСИ НЕ ГОРЕЛИ, как говорится.

По этим причинам я сейчас все свои бестсселеры размещаю сразу на пяти рейтинговых сайтах России: в "Прозе ру", "Избе Читальне", в "Фабуле дебюте", в самлибе Мошкова и в "Неизвесном гении".

Теперь точно ничего мною сказанное людям не пропадет поэтому, как пропали все мои беседы здесь на "ХайВее" за полтора года при стирании моего профиля "Юрий Мельник", и еще потом более десяти моих профилей здесь.

Хотя с пол дюжину моих профилей здесь всего лишь навечно забанили с сохранением материалов моих в них и моих бесед на различных блогах.

Ну, когда количество и тех, и других уничтоженных моих здесь профилей достигло 23, решил я на "ХайВее" больше не региться.

Ну, раз, Серега, мой старый друг, и затащивший меня на этот украинский сайт почти пять лет тому назад, подарил ты мне этот профиль "Алекса Скитальца", то можно здесь через него немного погутарить, сказать Ирине Власенко из Киева "Привет".

Говорю:

"Ирочка, привет, дорогая. Слышал, у Вас вышла новая книжка из печати.
Поздравляю Вас с этим.
Ну, я изданием своих книг по миру не занимаюсь совсем.
Просто разрешаю издавать все написанное кто желает без выплаты мне авторских гонораров и даже без согласования этого вопроса со мной.
Часто лишь случайно от Земляков-Харьковчан, живущих в США сейчас узнаю то, что и "вся Калифорния книжки какого-то Юрия Мельника читает", и что в библиотеке Нью-Йорка лежат мои книги с моей противной физиономией почти в 30 лет.

С уважением, дорогая Ирина Власенко.

Пусть хранит Бог Вас и Ваших близких.

Ваш старый знакомый Юрий Мельник из Харькова".
06:45 29/08/18
Рекомендует этот материал. Почему? Ой, дорогая Сестричка Ирина Власенко, забыл рекомендацию дать этому Вашему материалу.
Рекомендую, конечно же, потому что он хороший

Да, вспоминаю я то, что Вы поменяли аватарку старую свою на эту после разговора со мною, типа: ГОВОРИТЕ ТИШЕ

Еще раз с уважением к Вам, Ваш старый знакомый писатель из Харькова Мельник Юрий Адамович
08:45 29/08/18
Уважаемая Ирина Власенко из Киева, мы, я, Юрий Мельник из Харькова, с Сергеем Лебедевым из Винницы, сделали на этом Вашем блоге по одному комменту рекомендации материала, и по одному простому комменту из наших профилей "Алекс Скиталец", 2015 года регистрации, и "Сергей Кувалда" 2012 года регистрации.

Если Вас не затруднит, уберите, пожалуйста беснование психически больного флудера с профилей с нашими никами и аватарками, которые он недавно нашлепал на "ХайВее", что Вы можете видеть по дате регистрации этих ников, и включите на них "игнор".

Чтобы психически больные люди не мешали нам обсуждать этот Ваш интересный материал.

С уважением, Юрий Мельник из Харькова
15:35 29/08/18
Рекомендует этот материал.
20:46 29/08/18
Большое спасибо, уважаемая Ирина Власенко, за то, что делаете Ваши блоги чистыми от бесования лживых флудеров с никами и аватарками других авторов.

Что рождает у меня желание еще чего-нибудь прочесть из Ваших материалов.

Ну, если бы Вы, милая Ирина, мне, Вашему старому знакомому, Юрию Мельнику из
Харькова еще что-то и сказали в ответ на мою рекомендацию Вашего материала и мой "Привет Вам" в комменте Серёги, то точно еще что-нибудь прочел из Вашего.

Может быть, Вы, милая Ирина Власенко, не заметили моего "привета Вам" в комменте Сергею Лебедеау?

Тогда повторю его в комменте Вам:


Ирочка, привет, дорогая. Слышал, у Вас вышла новая книжка из печати.
Поздравляю Вас с этим.
Ну, я изданием своих книг по миру не занимаюсь совсем.
Просто разрешаю издавать все написанное кто желает без выплаты мне авторских гонораров и даже без согласования этого вопроса со мной.
Часто лишь случайно от Земляков-Харьковчан, живущих в США сейчас узнаю то, что и "вся Калифорния книжки какого-то Юрия Мельника из Харькова читает", и что в библиотеке Нью-Йорка лежат мои книги с моей противной физиономией почти в 30 лет.

С уважением, дорогая Ирина Власенко.

Пусть хранит Бог Вас и Ваших близких.

Ваш старый знакомый Юрий Мельник из Харькова".
01:26 30/08/18
Присоединяюсь, Юра, к твоей благодарности Ирине Власенко за поддержание чистоты своих публикаций. Но и тебе желательно не дублировать одинаковые абзацы из своих комментариев, ибо это делает их ленту малочитабельной для зашедших читателей и авторов.
10:43 30/08/18

Live

4 мин. назад

Алекс Скиталец комментирует материал Как Нашей ракетой сбить Наш самолет вместо Нашего

1 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал Как Нашей ракетой сбить Наш самолет вместо Нашего

6 час. назад

Alik Bahshi публикует статью О том, как Эрдоган спас Путина от позора

7 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Ни в зуб мудрости

9 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Евробляхеры, вы согласны терпеть?

10 час. назад

viktor trigub публикует новость Ірина Суслова: Вибори ректора Національної музичної академії під загрозою зриву!

12 час. назад

Егор Сыроид публикует статью Большая приватизация: еще ничего не продали, а "схемы" уже наладили

12 час. назад

Sveta Rybalko комментирует материал Ни в зуб мудрости

12 час. назад

Khomiaklit рекомендует материал Ни в зуб мудрости

13 час. назад

Наталія Безсонова комментирует материал From my Library of Jazz Romances / Star Dust

13 час. назад

Наталія Безсонова рекомендует материал From my Library of Jazz Romances / Star Dust

13 час. назад

Наталія Безсонова комментирует материал From my Library of Jazz Romances / Star Dust

13 час. назад

viktor trigub публикует новость 40 років Музею історії сільського господарства Волині

13 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал Как Нашей ракетой сбить Наш самолет вместо Нашего

14 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал Как Нашей ракетой сбить Наш самолет вместо Нашего

15 час. назад

Геннадий Балашов публикует статью Евробляхеры, вы согласны терпеть?

16 час. назад

Юрий Ермоленко комментирует материал Я пришёл из листопада

16 час. назад

Khomiaklit публикует статью From my Library of Jazz Romances / Star Dust

16 час. назад

Sveta Rybalko комментирует материал Ни в зуб мудрости

17 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Ни в зуб мудрости

17 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Ни в зуб мудрости

17 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Ни в зуб мудрости

18 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал Как Нашей ракетой сбить Наш самолет вместо Нашего