О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Культура  7 августа 2018 18:20:10

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

«Терміні! Ми в вічному Римі».

М. Грушевський «По світу»,1909 р.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Благодатна земля Італії дала світу одну з найбільш розвинених античних цивілізацій – римську. Впродовж століть Рим мечем і гнучкою політикою розширював зону свого панування. Живим музеєм римської цивілізації є сучасна столиця Італії. В Римі ми опинилися по дорозі до Антарктиди. Адже через столицю Італії в березні-квітні 2018 р. відбувалася ротація 22/23-ї української антарктичної експедиції. Візуально, розташований на семи пагорбах Рим, так схожий на Київ, а тутешні середземноморські краєвиди мимоволі викликають асоціації з південним берегом Криму.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Головні історичні римські пагорби

 

Подорожуючи вулицями вічного міста, варто звичайно перш за все оглянути славетно-відомі античні пам’ятки.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Колонна на форумі Траяна в Римі

 

Слід пригадати, що кордони Риму сягали території сучасної України. Адже завойована Траяном – Дакія то сучасний сусід України – Румунія, а траяновими валами називають безліч не ідентифікованих за часом побудови земляних валів-насипів на Подністров’ї. Звичайно, пам’ять про римлян з більшої частини України – це лише легенди та зрозуміле прагнення прив’язатися до величного римського минулого. Це було властиво усім народам Старого континенту. Проте розкопки античних Тири на Дністрі, Херсонеса та фортеці Харакс на мисі Ай-Тодор в Криму бездискусійно доводять в Україні римську присутність. Оглядаючи давньоримські пам’ятки, прекрасно розуміємо, що ми далеко не перші українці, які це роблять і які це робитимуть. Минуле Риму залишало, залишає і буде залишати глибокий слід в нашому мисленні, літературі та мистецтві…

Проте, перебуваючи в Римі, дуже варто зупинитися на наших власних слідах. Завдяки зусиллям українських дослідників, ми вже досить багато знаємо про перебування українців та українські пам’ятки давнього міста над Тибром. Адже Рим, який свого часу здійснював сакральну владу над усією Європою, постійно прагнув підпорядкувати собі духовно відмінну Русь. Історії судилося, що саме через драматичний вибір частини східного духовенства - Берестейську Унію, Русь-Україна – була втягнута до орбіти європейської культури. Запрошую вас прогулятися слідами української спільноти в Римі та Італії. В цій подорожі ми будемо перш за все користуватися унікальним українським путівником по Риму складеним Дарією Маркусь (1988 р.). Цікавим також є порівняти наші враження з тими, які отримував від тих же пам’яток подорожуючий тут Михайло Грушевський. Пізніше він виклав їх у своєму циклі «По світу» вперше опублікованому 1909 р.

***

Як українці з’явилися в Італії? На відміну від інших країн Європи, в Італії ніколи не існувало української громади з постійним населенням. Українці перебували тут здебільшого тимчасово як члени певних, головним чином, релігійних організацій. Багатотисячні припливи українців, спричинені подіями світових війн, мали короткочасний характер та супроводжувалися масовим відтоком на материнську землю чи в інші країни на еміграцію. Водночас українська діаспора в Італії вважається одною з найстаріших.

Чи не найстарішою пам’яткою Риму пов’язаною з Україною є церква св. Клімента (S. Clemente), яка знаходиться на Via di S. Giovanni in Laterano. Першу церкву тут, на руїнах храму Мітри збудовано ще в IV ст. У XI ст. ця церква була знищена норманами. Після цього на старих фундаментах побудували сучасний храм. В його підземеллях розкрито рештки храму IV ст., в якому Кирило та Мефодій у 867 р. склали мощі св. Климента знайдені ними у Криму. Культ св. Климента був дуже поширений в Русі. Частина його мощів зберігалася в Десятинній церкві у Києві (Див. Польські сліди в Києві).

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Мощі папи св. Климента зберігалися в Десятинній церкві в Києві

 

Тут також поховано самого слов’янського просвітителя Кирила (помер у Римі у 869 р.). Зважаючи на це, тут у підземеллі розміщено подяки від слов’янських народів. Наявна окрема дошка 1988 р. і від українців.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Місце поховання Кирила. Рим, церква св. Климента

 

25.03.1927 р. у цій церкві прийняв хіротонію Владика Павло Гойдич з Пряшівщини, який в 1961 р. загинув за віру в тюрмі в Чехословаччині.

З запровадженням слов’янських мов до літургії пов’язано одну з папських базилік у Римі – Санта Марія Маджоре (Santa Maria Maggiore). Тут папа Адріан ІІ вперше дозволив Кирилу та Мефодію відправляти літургію слов’янською мовою.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Ватиканська базиліка Санта Марія Маджоре у Римі

 

А пам’ятна таблиця встановлена болгарами свідчить, що тут цей папа також затвердив перекладені солунськими братами на слов’янську мову літургійні книги. Ця дошка знаходиться в першій каплиці з права, як входити до церкви головним входом на стіні зліва. Наявна в цій базиліці і інша цікава пам’ятка. У каплиці св. Павла, де знаходиться надпрестольна візантійська ікона Божої Матері, високо в лівій арці, намальовані в східних ризах два єпископи. Вони підписані як Потій та Ігнатій – святі ефіопські єпископи з IV ст. Проте, як свідчить Д. Маркусь, українці в Римі часто показували на них відвідувачам, стверджуючи що це і є творці Унії - Іпатій Потій та Кирило Терлецький.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Дошка встановлена в церкві Санта Марія Маджоре болгарами на честь визнання слов’янських мов літургійними

 

Пам’ять про Хрещення Русі та княжу добу ми можемо знайти в головному соборі Ватикану – базиліці св. Петра. Необхідно зазначити, що перша базиліка на місці поховання апостола Петра була зведена ще за імператора Костянтина. Наразі в каплиці св. Еразма собору святого Петра можна побачити мозаїчні зображення княгині Ольги та Володимира Великого – хрестителів Русі. Вони були встановлені тут з нагоди 1000-літнього ювілею хрещення Русі. При цьому на зображенні Володимира виконано тризуб.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Мозаїчні зображення Володимира та Ольги в соборі святого Петра в Римі

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

 

 

Тож, наразі Україна є єдиною державою у світі (окрім самого Ватикану), чий герб зображено у соборі св. Петра в Римі.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Собор святого Петра

Роздивляючись фасад собору святого Петра, звернемо також увагу на колонаду площі перед собором авторства Л. Берніні, на якій зверху розміщуються численні фігури святих. 3 фігура зліва від портику навпроти лівого фонтану - це Яцек Одровонж. Його постать в Римі тримає монстранцію – символ євангелізації. Цей легендарний святий породив стільки легенд та залишив численні згадки на прикордонні Русі та Польщі (Див. наприклад: Забута київська легенда про те як Святий Яцек перейшов Дніпро не замочивши ніг).

У Ватиканській бібліотеці – так званому секретному архіві зберігаються цінні документи з історії України, зокрема, листи папи Григорія VII до київського князя Ізяслава Ярославича 1075 р. та в обороні його до польського короля Болеслава Сміливого датовані 17 і 24.04.1075 р. З інших цікавих документів в надрах папської бібліотеки можна відшукати лист папи Олександра IV до короля Данила Романовича від 3.02.1257 р., рукопис болгарського літописця Менасія з 1344-45 рр., в якому наявна мініатюра Володимир хрестить Русь-Україну, Служебник київського митрополита Ісидора з XV ст., документи щодо Берестейської унії та багато інших цінних документів.

Цікаво, що резиденцією папи довгий час був не Ватикан, а Латеранська базиліка  - найважливіша з усіх храмів Риму.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Латеранська базиліка – споруджена ще за імператора Костянтина Великого

 

Латеранська базиліка, при вході до якої знаходимо статую її фундатора імператора Костянтина, справляє враження своїм величезним внутрішнім об’ємом. Цим вона абсолютно не програє храму св. Петра.

Ось які враження від відвідування лютеранської базиліки залишив Михайло Грушевський: «З семи римських церков, пізнішою традицією називаних Константиновими, найміцніше ся традиція зв’язана з «золотою базилікою» Латерана, резиденцією середньовічного папства, «матір’ю й головою церков Рима і світу». В її старій хрестильниці папа Сильвестр охрестив першого християнського цісаря Рима (що в дійсності прожив вік не хрещений і, як каже церковний історик, прийняв хрещення на смертній постелі). І сю церкву збудував він для сього папи, подарувавши йому при тім город Рим і його околицю. З старої базиліки зісталася в цілості гарна мозаїка олтарної абсиди, з XIII віку. Ліпше заховалася стара хрестильня, збудована, як приймають, папою Сикстом в V в., з старими колонами і великою античною ванною з зеленавого базальту посередині. В бічних каплицях старі мозаїки V–VII віків на золотім тлі».

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Апсида латеранської базиліки у Римі

 

Зауважимо, що з усіх папських базилік Риму, лише одна зберегла риси, які були властиві базилікам часів Костянтина – базиліка св. Павла за мурами. Хоча вона в значній мірі є реконструйованою в ХІХ ст., проте найкраще передає те як виглядали перші собор святого Петра, Латеранська базиліка, чи навіть собор Святої Софії в Константинополі побудовані імператором Костянтином.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Базиліка святого Павла за мурами - зразок того як виглядали перші християнські базиліки часів імператора Костянтина

В сучасному Римі збереглася також церква св. Власія при якій у будинку по вул. Гілія (Giulia) 64 доживав свого віку митрополит київський Ісидор . Він приймав участь у Флорентійському соборі щодо злуки західної та східної церков. За це він був вигнаний з Києва. Брав участь в оборонній битві Константинополя і в 1453 р., куди привів найманий загін. Пізніше він перейшов жити до Риму. Тут він займав чільні пости і був відомий як руський кардинал.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Ісидор Київський

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Будинок Ісидора в Римі по  вул. Гілія (Giulia) 64

Після падіння Константинополя культурним орієнтиром для земель України стала Європа з Римом. Тож, наступні пам’ятки української присутності пов’язані з Берестейською Унією. Згадку про неї знаходимо в серці міста, на Капітолійській площі (Campidoglio) на стіні римської ратуші – т.зв. Палати сенатора (Palazzo Senatorio). Плата сенатора збудована в середньовіччі на місці давньоримського храму Юпітера. Палату було перебудовано в 1582-1602 рр. З цієї оказії папа Климент VIII вмурував у фасадну стіну мармурову дошку з своїми досягненнями, серед яких об’єднання русинів з римською церквою в 1595 р. – тобто та сама Берестейська Унія.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Меморіальна дошка із згадкою про Берестейську Унію на фасаді римської ратуші

 

В Римі, а конкретніше у Ватикані - у соборі св. Петра - знаходимо також олтар св. Василя Великого, під яким спочили мощі одного з найактивніших уніатів св. Йосафата Кунцевича.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Престол святого Василя Великого, базиліка св. Петра, за Д. Маркусь

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Мощі св. Йосафата Кунцевича під престолом святого Василя, базиліка св. Петра, за Д. Маркусь

 

Зважаючи на це, у вівтарі святого Василя часто проводяться українські богослужіння.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Розміщення престолу св. Василя у базиліці св. Петра (24) та каплиці св. Еразма з зображенням св. Володимира та св. Ольги (29)

 

Наступна наша зупинка - Грецька колегія св. Анастасія по вул. Бабуїно (Via del Babuino), 149. Як справедливо зазначає Дарія Маркусь, це місце формування найстарішої української громади в Римі. Колегія була заснована 1576-77 рр. для студентів східних католицьких церков. Поруч знаходиться церква св. Анастасія збудована в стилі ренесансу в 1580-83 рр. В цій церкві відправляли першу після підписання унії літургію єпископи Іпатій Потій та Кирило Терлецький.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Грецька колегія св. Анастасія 

Літургічні відправи в цій церкві досі відбуваються в східному обряді грецькою мовою. В 1963 р. церкву призначено як кардинальську Йосипу Сліпому. Першим українським студентом колегії був Петро Потій, який супроводжував батька до Риму для підписання унійного акту. Наступні студенти – це Йосиф Веніамін Рутський (з Білорусі), що потім став Київським митрополитом та Ілля Мороховський  (зі Львова), який став єпископом Володимирським та Берестейським.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Йосиф Веніамін Рутський

Вони закінчили студії 1603 р. Загалом, між 1596 та 1803 рр. в колегії навчалося 139 українських студентів (за іншими даними впродовж XVI-XIX ст. Грецьку колегію св. Атанасія закінчило 250 студентів з Київської митрополії).

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Церква св. Анастасія у Римі

 

Серед них був Феофан Прокопович (1681-1736) – православний архієпископ, який свій твір «Володимир» присвятив Івану Мазепі. З 1803 по 1845 рр. колегію було зачинено, а після відкриття у зв’язку з домінуванням українських студентів – русинів, назву змінили на Грецько-Руську колегію. 1897 р. було засновано окрему колегію для українців «Collegium Nationis Ruthenorum», тож українські вихованці перейшли до її приміщення при церкві св. Сергія та Вакха на Piazza della Madonna dei Monti, 3.

Як свідчить Д. Маркусь, в колишньому приміщенні колегії по вул. Бабуїно в коридорі на першому поверсі знаходиться портрет митрополита Й. В. Рутського у старшому віці. У вестибюлі на другому поверсі можемо оглянути також портрети українських митрополитів, єпископів, випускників колегії, виконаних переважно ще за їх життя: Й. В. Рутського у молодому віці, Р. Корсака, К. Жоховського, Г. Коленди та Г. Палковича.

Церковна унія 1596 р. поклала початок постійному перебуванню вихідців з України не тільки у Римі, але й по всій Італії. Починаючи з XV ст., українські студенти навчалися в університетах Болоньї та Падуї. Один з вихованців університету в Болоньї – Юрій Котермак з Дрогобича був у 1482 р. його ректором (Див. Краків для українця. Найдавніші пам’ятки). Його праця «Прогноз на поточний 1483 р.» опублікована в Римі стала першою надрукованою книгою українського автора.

В Італії збереглася низка згадок про українських козаків. Пам’ятна табличка на церкві св. Розалії біля Палермо на Сицилії розповідає як групі козаків вдалося втекти в 1622 р. з турецької неволі на честь чого вони допомогли збудувати цю церкву. Відомо також, що козаки на боці австрійського імператора брали участь у війні в Північній Італії в 1626-1627 рр. Помітну роль в історії відносин відіграли дипломатичні місії. Зокрема, у XVII ст. відбувся обмін такими місіями між Б. Хмельницьким та Венецією.

Пам’яткою пов’язаною з українським козацтвом можна вважати граціозний бароковий костел пресвятого імені Марії (Santissimo Nome Maria)  збудований поблизу форуму Траяна – подяку польського короля Я. Собеського за перемогу під Віднем. Як ми знаємо важливу роль у цій битві відіграли українські козаки.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Костел пресвятого імені Марії - подяка Я. Собеського за віденську перемогу

Після підписання і ратифікації Берестейської Унії у 1596 р. виникла потреба мати постійного представника Київської (греко-католицької) Церкви при Апостольському Престолі. У 1626 р. Київський Митрополит Йосиф Веніамін Рутський відправив до Риму свого першого прокуратора священика Миколу Новака, який своїм осідком мав церкву Жировицької ікони Божої Матері та святих мучеників Сергія і Вакха на Piazza Madonna dei Monti та прилеглі до неї території. 1637 р. (за іншими даними 1639 р.) церкву св. Сергія та Вакха та малий будинок при ній папи Урбан VIII подарував українцям для створення «Collegium Nationis Ruthenorum». Таким чином, це найстаріша греко-католицька церква за межами України (другою напевне, є церква св. Норберта в Кракові – де парафія існує з 1788 р., див. Краків для українця Частина 2: серед "Моїх народів" ХІХ ст.-1918 р.).

 

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Церква св. мучеників Сергія та Вакха

Брат папи Урбана VIII - кардинал Антоніо Барберіні докупив сусідній будинок та збільшив фонд нової установи. Будинок служив як представництво (Прокуратура) Київської митрополії та Василіанського чину. Будинок і церкву кілька разів перебудовували аж розібрали і звели наново у 1741 р.

Церква розташована на одній з галасливих площ Риму. Проте варто переступити її поріг і атмосфера цілковито змінюється. Як і всі греко-католицькі церкви за кордоном – це своєрідний музей української історії та церкви а також простір наповнений нашою культурою.

Ось як згадує про перебування в цій церкві М. Грушевський: «Руський Великдень», по старому календарю, застає нас в Римі. Маніфестуємо свою приналежність до «східної культури» в пансіоні. Кажемо собі в Велику п’ятницю й суботу варити maigre, – се їм не диво, бо маса побожних католиків, що приїздять сюди ad limina apostolica, щотижня кажуть собі варити пісне (яке то вже те пісне, як на правовірного християнина з наших українських сторін!). І на Великдень їдемо до своєї церкви – до collegium Ruthenum при piazza dei Monti, до земляків. Маленька церквочка Сергія і Вакха – єдина українська церква в Італії, в вічнім Римі, з іконостасом, помальована образами українських святих, і тільки образ Йосафата Кунцевича, звісного гонителя православних, намальованого в ряді українських князів і преподобників, нагадує релігійну межу, яка розділює український світ.

Розділює більше в теорії, хвалити Бога, і, може, не ділитиме вже ніколи в житті, в практиці…

По Службі відвідуємо земляків. Сим разом я з жінкою, і нас приймають не в рефектарі, куди вступ жінкам заборонений, а в салоні, і сюди по своїм обіді сходиться вся колегія – 16 питомців з Галичини. Від останнього разу, коли я був у ній, в 1904 p., колегія українізувалася дуже значно, бо її заряд перейшов до галицьких василіян, а відколи зроблено кінець перешкодам для її вихованців женитися перед свяченням (давніше не випускали звідси, не посвятивши, і тим способом, хочеш не хочеш, змушували до безженності), колегія стратила свій характер сильця целібату для української молодіжі, а через те стало якось привітніше і свобідніше в ній і нам – припадковим її гостям.

Якби високі мури Пропаганди не загорожували так сильно весь інший світ від вихованців колегії, з неї могла б вийти незвичайно цінна з становища українського культурного життя українська колонія, де українське життя входило б в ближчу стічність з західноєвропейським, італійським спеціально. А якби подбати, щоб при сій колегії давано місця людям з науковими інтересами (на жаль і стид, їх так страшенно мало серед галицького духовенства, навіть в порівнянні з православним духовенством Росії!), могла б тут зав’язатися й певна учена традиція на взір деяких голосних в історії європейської культури духовних конгрегацій католицьких…Проводимо кілька годин в приязній розмові, на теми українські й римські».

Д. Маркусь пише: «Переступаючи поріг Мадонни (так зазвичай називали патріарший двір з цією церквою – авт.), ви переступаєте 350 років української історії в Римі».

У грудні 1897 р. в новозбудованому триповерховому будинку на Piazza Madonna dei Monti папа Лев VIII на зміну «Collegium Nationis Ruthenorum» заснував Українську Папську Колегію Святого Йосафата, які її ще називають Велику Семінарію.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Колегія св. Йосафата при осідку прокуратури Отців Василіан і Київської митрополії

До 1904 р. колегія була під наглядом єзуїтів, а після цього передана василіанам. В ХІХ ст. це майно намагалися привласнити собі Росія, Італія та Австрія, а в 1925-28 рр. Польща. Серед багатьох відвідувачів цієї обителі варто згадати групу паломників до святої землі на чолі з Митрополитом Андрієм Шептицьким в 1906 р. та історика Михайла Грушевського з родиною в 1908 р. Перед першою світовою війною передано звідси до Національного музею у Львові цінний василіанський архів з XVII-XVIII ст. У 1932 р. українська колегія св. Йосафата (Велика Семінарія) переїхала на пагорб Джанікольо.

Давній архів пам’яток пов’язаних з Україною зберігається в будинку Конгрегації для Поширення Віри біля Іспанських сходів на Via dela Propaganda Fide, 1. Цю інституцію заклав в 1622 р. папа Григорій XV і до часу створення Східної Конгрегації в 1917 р. усі листи та папери, що стосуються українських справ зберігаються тут. Серед них і листи щодо унійних перемовин, листи Київських митрополитів (між ними Й. В. Рутського та П. Могили), листування Ставропігійного львівського братства, декрети відносно української греко-католицької церкви. При цій конгрегації Папа Урбан VIII заснував Колегію пропаганди віри, в якій з середини XVII ст. також навчалися українські студенти.

Ще з часів ренесансу Італія приваблювала до себе українців – студентів, письменників, артистів, релігійних діячів, а також тих, хто мав можливість поправити своє здоров’я в умовах чудового клімату цієї країни. Серед них були Максим Березовський. Михайло Драгоманов, Юрій Федькович, Василь Григорович-Барський, Михайло Коцюбинський, Соломія Крушельницька, Леся Українка. Свої враження від відвідування Риму найбільш повно виклав Михайло Грушевський в циклі «По світу». Надзвичайно цікаво порівняти його враження від відвідування античних пам’яток зі своїми власними. Ось як він описує, наприклад, римський форум: «Глибоко, як розрита могила, лежить під ногами гробовище старого, республіканського Риму – Forum Romanum. Грунт сучасного Рима піднявся над старим його рівнем взагалі дуже значно, а тут особливо, може, тому, що се була низина, окружена горбами: старий рівень форуму республіканського лежить на кільканадцять (до 13) метрів нижче сучасного, а будови ще старші – як славна «могила Ромула» й інші пам’ятки під «чорним каменем» лежать ще на півтора метри нижче пізнішого рівня форуму».

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Римський форум

 

А неподалік від вокзалу Терміні і зараз висяться також потужні терми Диоклетіана. М. Грушевський так описує їх: «Чого тільки не зробили з останків їх мурів і на їх звалищах! Абсида старих терм стала півкруглою площею Термів з розкішною фонтаною. Одна з бічних веж – церква. Центральні склепіння – церква Марії degli Angeli, перебудована Мікельанджело. За нею картезіанський монастир, будований ним же і тепер перемінений в національний музей.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Терми Диоклетіана та церква Марії degli Angeli розташована в них

 

Найстарші римські церкви: Марії in Cosmedin і особливо св. Климента (описана нами на початку цього екскурсу-авт.), де під новішою, XII віку, знайдено в 1860-х роках старшу церкву, з IV в. (зруйновану в 1084 p., і через те не перебудовану, як перебудовувалися інші), – дають нам досить живе поняття про ту стару «базиліку» християнську. В Римі можемо бути свідками народження і перших стадій розвою церковної архітектурної форми, що мала таке величезне значення в розвої всеї пізнішої артистичної творчості».

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Костел св. Марії на Космедіні (Bazylika Santa Maria in Cosmedin)  в Римі

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Базиліка Санта Марія де Пополо (Basilica of Santa Maria del Popolo) в Римі

 

В Римській базиліці Basilica of Santa Maria del Popolo відспівували кохану Ференца Ліста – Кароліну Вітгенштейн, яка походила з Вінниччини. У Римі вона мешкала на вул. Бабуіно (Babuino), 89.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Будинок, в якому мешкала Кароліна Вітгенштейн по вул. Бабуіно, 89

 

Свої адреси в Римі має і Микола Гоголь – також виходець з України. Першу римську адресу письменника можна знайти поблизу розкішної via Veneto: Via Degli Artisti, 17

А на via Sistina, 123  існує навіть музей М. Гоголя. У цьому будинку він написав "Мертві душі", про що свідчить пам'ятна дошка на фасаді.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Будинок на via Sistina, 123, де зупинявся М. Гоголь і де знаходиться його музей.

 

Микола Гоголь також любив проводити час в кафе «Греко» - via Condotti 86. Тут з ним познайомився друг художник Тараса Шевченка - Василь Штернберг. Тарас Шевченко після закінчення Петербурзької Академії мистецтв, отримавши золоту медаль, сам мав право відвідати Рим. Проте перешкодило заслання.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Кафе "Греко" у Римі

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Тарас Шевченко, вечір в Альбано біля Риму

 

Автор численних київських краєвидів - Василь Штернберг помер 1846 р. під час свого перебування в Римі, маючи всього 27 років. Його могилу можна відшукати на протестантському кладовищі біля стіни Авреліана.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Василь Штернберг. Портрет роботи Т. Шевченка

 

Для цього треба йти навкіс направо до могили Андерсона, а тоді вправо рядком, який починається пам’ятниками Гольмо та Бигеля. 13 поховання в цьому ряду – це могила В. Штернберга. Коли В. Штернберг від’їжджав до Риму Шевченко написав вірш:

Поїдеш далеко,

Побачиш багато,

Задивишся, зажуришся -

Згадай, мене, брате!

У Римі знаходиться також могила художника К. Брюлова, який прийняв активну участь у викупі Тараса Шевченка з кріпацтва. Могила з великим мармуровим пам’ятником та написом «Carolus Bruloff» знаходиться близько входу на цвинтар біля стежки, як веде під гору, трошки навкіс наліво.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Могила К. Брюллова у Римі

 

Неподалік від Piazza del Popolo у готелі De Russie у свої приїзди до Рима мешкала Марія Вілінська, відома під псевдонімом Марко Вовчок.

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Готель De Russie у Римі

В період перед першою світовою війною Рим відвідував також Андрій Шептицький. Роман саме так його тоді звали) Шептицький вперше приїхав до Риму у квітні 1886 р., після того як його батько Граф Іван Шептицький дозволив сину цілковито віддатися під духовну опіку о. Генриха Яцковського. Роман послухав батька та прийняв його пропозицію поїхати до Риму, вирішивши використати цю можливість для приготування до чернецтва. Приїхавши до Риму з рекомендаційними листами, молодий Роман поселився у Польській колегії на віа дей Мароніті (Via dei Maroniti) 22 .

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Фото польської колегії на вул. Via dei Maroniti, 22

 

 

В друге Роман приїхав до Риму у 1888 р., де знову поселився у Польській колегії. 4 березня цього ж року його мати приїхала до Риму зі своїм наймолодшим сином Левом і Казимиром Стефанським. Роман на один місяць винайняв помешкання на віа дель Кваттро Фонтане, навпроти Шотландської колегії (десь тут), щасливий від того, що може приймати матір «у себе вдома», тим паче, що знав – це вперше і востаннє. Він водив рідних по місту. Невдовзі майбутній чернець Андрій мав аудієнцію у тронній залі Ватикану у папи, який благословив його стати василіанином. У 1900 р. Кир Андрій – Станіславівський Єпископ – очолював паломництво своїх вірних до Риму і з цієї нагоди 29 жовтня мав аудієнцію у Святішого Отця, на якій Папа сповістив Кир Андрія, що його рекомендують на Митрополичий престол. 1906 р., як ми вказували раніше він зупинявся з групою паломників до святої землі в колегії Йосафата при церкві св. Сергія та Вакха. У грудні 1909 р. Митрополит знову приїхав до Риму. Цього разу він приїхав, щоб розпочати пошуки та працювати в архівах Конгрегацій, Ватикану, Ватиканській бібліотеці та, навіть, у приватних бібліотеках деяких княжих родин, над збором документів та матеріалів, які стосуються УГКЦ. Побачивши, що врожай цієї праці може вийти надзвичайно великий і Митрополит сам не впорається з цією клопіткою працею, він шукав когось, кому б міг її довірити. У цей час до Риму якраз приїхав о. Кирило Королевський, який вже не належав до юрисдикції Антіохійського Патріярха, але до Митрополита Андрія, який доручив йому збір цих матеріалів. Через п’ять років Митрополит, востаннє перед Першою Світовою війною, приїхав до Риму, а саме, в червні 1914 р. Тоді він взяв до друку першу частину зібраних о. Кирилом матеріалів…

***

Над римськими пагорбами заходить сонце. Його останні промені ковзають бо баням церков та величним руїнам. Ось і добігла кінця перша частина нашої подорожі. Цілий світ архітектурних та скульптурних шедеврів, який розкинувся поміж мальовничими пагорбами в долині сивого Тибру містить і українські акценти, маніфестуючи приналежність нашої країни до європейської цивілізації. Перебуваючи у вічному місті не полінуйтеся і відвідайте їх. Рим подібний о великої енциклопедії, яку ніколи не вдасться прочитати з одного заходу. Краще періодично повертатися до неї, вдумливо гортаючи окремі сторінки кожного разу, коли доля занесе вас до вічного міста (наступну частину див. тут).

Українські сліди Риму. Частина 1. Русини-українці у вічному місті

Дивіться також:

Цикл Гданськ для українця

Цикл Краків для українця

Дорогичин - Данилова твердиня на Підляшші

Цикл Холм та Холмщина – подорож для українця 

Цикл Познань для українця 

Замойські прикордонні зустрічі - українські акценти Замостя

 

Джерела:

М. Грушевський По світу 

Українська парафія у Римі 

Українська греко-католицька церква в центрі Риму 

Трощинський В.П.. Шевченко А.А. Українці в світі. - // Україна крізь віки. Т. 15. К.: Альтернативи – с. 155-159.

Грецький колегіум в Римі 

Український Рим 

Українські адреси Риму 

Український путівник по Риму 

Маркусь Дарія «Слідами українців в Італії» 

Україника в Римі 

Бібліотека української діаспори 

Храми Риму 

Митрополит Йосиф Рутський 

Яцек Одровонж у Римі 

Ватиканський архів – лист папи до Ізяслава Ярославича 

 

с. н.с. Національного історико-архітектурного музею "Київська Фортеця"

Іван Парнікоза

Бжезіна під Ельблогом

04.07.2018 р.

 

 

 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 1195
delete
Іван Парнікоза
Іван Парнікоза, Киев, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +3
Всего комментариев: 3, Всего рецензий: 3
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

07:29 08/08/18
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
1. Майстерно!
2. Цікава історія.
3. Добре офрмлено, пізнавально, грунтовно!
4. Дуже корисний історичний екскурс...
23:10 08/08/18
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
ivp_paster Тернополь
Багатогранна, конструктивна і цікава розповідь!
Підкріплена світлинами.
23:54 08/08/18
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Рим як складова частина сторії України)

Комментарии

Рекомендует этот материал. Почему? Рекомендую цікаві фактим закарбовані в історії Риму!
07:30 08/08/18
Рекомендует этот материал. Почему? Чудова публікація, Іване. Немов екскурсію Римом з Вами пройшов. Дякую!
23:21 08/08/18
Рекомендує цей матеріал. Чому?
Рим як складова частина історії України)
23:55 08/08/18

Live

1 час. назад

Геммороев Сырожа рекомендует материал ГАДАНИЕ НА ТАРАКАНЕ

3 час. назад

Прохвессор Анальных наук Кувалда рекомендует материал ГАДАНИЕ НА ТАРАКАНЕ

11 час. назад

Барон рекомендует материал ГАДАНИЕ НА ТАРАКАНЕ

11 час. назад

ivp_paster пишет рецензию на публикацию Музей у Верхівні чекає підтримки

11 час. назад

Барон рекомендует материал «ПРОДАМ И СДАМ ЛЮБОГО!» - Владимир Романенко, позывной «ПРИЗРАК»