О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

История  1 августа 2018 22:03:26

Від роду до роду. Рейтари

******************************

Окрім Григорія Безсонова, землю у селі Високе (Щетинівці) у 1684 році отримав Іван Безсонов. 
У Списку Лупандіну 1700 року згадується "рейтар Бессонов Митрофан Иванов".
 Дослідниця архівів Л.Орехва знайшла про нього наступну інформацію: 
"1) 1719-РГАДА.Ф350.2.284 (Болховец), Перечневой табель и ведомость итогов переписи 1719-1720 года Болховца и уезда, лист 495
Увечен, глух
2) Книга переписная однодворцев, помещичьих и монастырских крестьян Болховецкого стана Белгородского уезда выбывших после 1-й ревизии, 1748 год (2-я ревизия) умре. На первую ревизию ему 80 лет.

Хто ж такі рейтари?
Рейтари - це назва кіннотників в Європі та Московській державі у 16-17 столітті. 
Від роду до роду. Рейтари
У 17 столітті наймогутнішою вважалася турецька 
кіннота - сипахи, основу її складали елітні загони «поділи», які не боялися смерті. Знамениті турецькі яничари громили кращі армії Європи. Формувалися вони з найсильніших, здорових хлопчиків з підкорених країн. У знаменитій яничарській школі Аджамі Огхлан їх з дитинства вчили мистецтва гюреш - турецької війни, володінню шаблею і ятаганом, стрільбі з луків та рушниць. 
Від роду до роду. Рейтари
Однією з кращих в Європі була польська важка кавалерія, так звані "крилаті гусари".
 Основу її склав інститут «товаришів в обладунках». Товариш в обладунках (майстер) мав під своїм началом трьох рейтарів (підмайстрів), яких він постійно навчав бойовому мистецтву і якими керував в бою. У бій вони вступали з ніг до голови закуті в лати, озброєні важкими мечами, палашами і довгими (до п'яти метрів) піками. 

Однак, у 1630 році під час тридцятирічної війни видатний австрійський полководець Валенштейн відмовився від наданих йому польським королем Сізігмундом III крилатих гусар, а натомість наполегливо вимагав прислати йому «запорізьких козаків»

Від роду до роду. Рейтари
Пам'ятник запорізьким козакам у Відні в пам'ять про звільнення Відня у 1683 році

Француз Шантрье так описує козацьку кінноту
«Їхня зброя - спис (піку) довжиною близько 12 футів, пара пістолетів, які вони носять за поясом з лівого боку ... Вони мають дуже криві шаблі, рукоятки яких дуже прості - залізні, виготовлені у вигляді хреста. 
Козацькі коні низькорослі, але витривалі і жваві. Козаки користуються сідлами на манер гусарських. Вони ніколи не пускають своїх коней в прямому напрямку, але йдучи галопом вони змушують їх приймати різні напрямки.
Коли вони спокійні, то тримають свої списи (піки) прикріпленими до ноги; під час бою вони направляють їх проти ворога, тримаючи майже за середину, затиснувши внизу (під пахвою) руки. Постійні вправи дають їм можливість користуватися списом з винятковим умінням."

Від роду до роду. Рейтари

Від роду до роду. Рейтари
У 1649 році у Москві був створений Рейтарський приказ і полк чисельністю 2000 людей з дворян та дітей боярськихв основному з "украинных" територій. 
Московські рейтари були дуже дорогим для скарбниці видом кінноти: до 35 000 рублів на рік витрачалися тільки на платню одного полку, крім того, полк забезпечувався за казенний рахунок зброєю, прапорами і кіньми.

Щодо козаків на службі у царя, то за словами Котошихіна, "и даны им дворы и места и земля пахотная; а оброку царю и податей не платят никаких... им жалованья даётся погодно, начальные люди у них, голова, атаманы, сотники, есаулы, из дворян и из рейтарских начальных людей."

Від роду до роду. Рейтари
У січні 1665 року для рейтарських рот Бєлгородського розряду було виготовлено в Казенному наказі 3  блакитних, 4  червоних і 9  зелених рейтарських прапорів. Кількість зірок на полотнищах вказувало номер роти. 

У 1668 - 1669 рр. корпус Бєлгородського розряду у складі московського війська брав участь в бойових діях проти українських гетьманів Івана Брюховецького та Петра Дорошенка, потім в російсько-турецькій війні 1673 - 1681 рр. разом з козаками гетьмана Самойловича, в кримських походах 1687 року з козаками гетьмана Самойловича і 1689р. з козаками гетьмана Мазепи, в Азовських походах 1695 - 1696 рр з козаками гетьмана Мазепи.
Під час першого Кримського походу у 1687 році московське військо Голіцина та козаки гетьмана Самойловича відступили, оскільки татари підпалили степ (в чому пізніше звинуватили козаків гетьмана Самойловича, який  в такий спосіб ніби перешкоджав просуванню Москви на південь). Частина військ Бєлгородського полку під командуванням Косагова, залишена для прикриття відходу основних сил, незабаром відбила атаку татарів. Їй на підтримку прийшли козаки під командуванням сина гетьмана Самойловича.
Під час другого Кримського походу 1689 року рейтари московського війська не змогли протистояти татарській кінноті, але воєнну майстерність продемонстрували козаки Сумського та Ахтирського полків, відбиваючи атаку за атакою. З Перекопу армія відступила через нестачу провізії. Воєводи сказали: "Служить и кровь свою пролить готовы. Только от безводья и от безхлебья изнужились, промышлять под Перекопом нельзя, и отступить бы прочь".

Від роду до роду. Рейтари
Під час походу 1696 року московські і козацькі війська взяли в осаду Азов. Козаки атаманів Лизогуба і Минаєва пішли в наступ і закріпились на валу, визначивши падіння Азова.
В Європі в той час існувало переконання, що кордони Московії розширюються в сідлі козацького коня.
У 1698 році австрієць І. В. Корб написав: «Зброя, якою користуються московські вершники: лук, стріли, короткий дротик або спис, у деяких тільки шаблі, і все це за зразком турецьким. Піше-кінним солдатам цар протягом двох останніх років дав рушниці і пістолети...
.... Важливим посиленням для царських (військових) сил є козаки. Московити схиляють їх на свою сторону щорічними подарунками, і намагаються утримати їх вірність щедрими обіцянками, щоб вони (козаки) не замислювалися перейти до поляків, бо разом зі своїм переходом вони можуть забрати з собою цілий нерв московського війська; цей народ (козаки) сильний і перевищує Московитів і військовим умінням і мужністю »

В 1701 році рейтарські полки були переформовані в драгунські.

**************************

 
********************

 

Количество просмотров: 595
Отредактировано: 12-08-2018 [16:34]
delete
Наталія Безсонова
Наталія Безсонова, Киев, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 10, Всего рецензий: 0
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

Цікаві свідчення. Прикро,що найкращі роки нашої історії нас використовували і Європа і Схід у власних інтересах. Шкода,що ми так і не спромоглися довірити власне майбутнє, довіривши комусь із лідерів формувати державу.
Єдиний, хто реально міг розбудувати Україну в той час був Іван Богун, якого зрадили братчики по боротьбі і купились на улесливі обіцянки Зіновія вихреста , що взяв прізвіще від малесенького містечка того часу Хмільника. А той служив власним інтересам , заручившись підтримкою і царя Московії, і круля Сігізмунда. Обом служив.
Гарні були воїни, смерті не боялись, бо за честь її мали, та поневоленні релігією чужою пішли "за братом"по вірі.
22:34 01/08/18

Цитата:

Шкода,що ми так і не спромоглися довірити власне майбутнє, довіривши комусь із лідерів формувати державу.


Думаю, що в той час жоден лідер не зміг би відстояти українську державу, тому що воювати довелось би  на три фронти - з Польщею, Московією і Туреччиною. Виговський, Дорошенко, Самойлович, Мазепа,  - гетьмани, які в союзі з обраним сусідом намагалися відстояти самостійність Козацької України. Але кожна з цих сусідніх держав була зацікавлена в союзі саме з нею з метою, звісно, що власного зміцнення, тому й купувала грошима та обіцянками прихильність все нових гетьманів. Звідси постійні зради і період Руїни


Іван Богун, прекрасний воєначальник, який під Берестечком фактично врятував козацьке військо після зради татарів, не прийняв домовленості Хмельницького з царем у 1654 році, але теж вів переговори з Московським царем після розгрому козаків гетьмана Виговського (який боровся за автономію у складі  Речі Посполитої Трьох народів). Тому, мабуть, Богун і страчений поляками. Московський цар виявився більш далекоглядним. Він не стратив опального Дорошенка ( а зробив воєводою на засланні) чи Самойловича ( теж вислав у заслання). Після арешту Самойловича була вказівка з Москви вивчати ситуацію, як на його арешт реагує населення. 


В цей час йшов процес формування нового московського війська. Новостворені рейтарські полки були ще не зовсім навчені, але поруч з козаками пройшлу хорошу школу війни.

08:44 02/08/18
Цікаво, а звідки така інформація щодо " вів переговори з царем"?

"Жоден лідер не зміг би відстояти укр. державність "
-----------------------------------------------------
Думаю, що це не правда. Саме Богун міг!
А для цього потрібно не вестись на побрехеньки щодо Берестечка, які розпустили Сігізмунд і вся Європа. Адже біля Берестечка зрадили не тільки татари, а в першу чергу Зіновій із Хмільника, який довідвшись про геніальний план розгрому збірного війська з усієї Європи , ( не був украдений татарами)а втік до царя, попередньо продавши інформацію Сігізмундові. І завдяки йому король зумів зібрати золото для купівлі гнилих союзників - татар.
Богун вивів війська козаків, які прикривали триста характерників( стали на смерть) і через дві неділі повністю знищили 150 тисячну армію зі всієї ЄВропи.
До речі, а Ви знаєте про цих 300 козаків ? Якщо ні,то я радо поділюсь забутою історією!
Так що під Берестечком Богун виграв , а не програв, як пишуть істричні підбріхувачі.
09:18 02/08/18

Я не сумніваюсь в лідерських  та воєнних талантах Богуна.


Він, думаю, мав свої плани збереження автономії. Особливо проти був союзу з Польщею. В 2 томі "Історії запорізьких козаків" (глава 13) я читала про поїздку Івана Богуна в складі делегації до царя у 1658 році. Одним з прохань було прислати воєвод в українські міста ( що суперечило домовленості 1654 року) і скоротити кількість реєстрового козацтва. Можливо, це мало викликати незадоволення гетьманом Виговським, який на той час був союзником царя, але вів переговори з Польщею про союз.


У 1659 році Іван Богун разом із Іваном Сірком виступив проти Виговського разом з московськими військами воєводи Богановського, у 1664 році проти польської шляхти з воєводою Ромоданівським.


Про події під Берестечком читала. І про дивне зникнення Хмельницького, і про татарів. Про те, як за наказом Богуна загатили болото, щоб козаки відійшли. Також, як польський король був вражений обороною останнього захисника з трьохст, який, поранений,  косою змітав нападників. Це не було поразкою, це було перемогою воєнного мистецтва Богуна і хоробрості козаків.

10:56 02/08/18
Сірко так! Але це окрема тема. Сірко повівя на спільну віру. я вже Вам писав, що маю можливості перекладати з латини цінні листи. Так от по них я писав цю поему. Вибачте, якщо зловживаю Вашою сторінкою, але розписувати не маю часу, тому вимушений ще уривок написати:

Богун.

Частина перша.

За рогом виникла Москва.
КозАки спішились спочити,
Сміятись стали: -Це ж моква!
-І як тут можуть люди жити?
-З гнилого дерева хати,
Поперекошувані всюди,
-Болото скрізь та, мов кроти,
Живуть в землянках темні люди,
-І сморід лине навкруги!
Помиї лиють на дороги,
-Щоб задихнулись вороги!
-Та черв"яки залізли в ноги...
Отак сміялись, ідучи,
І реготали до несхочу:
Хтось поли у багно вмочив,
Хтось замастив собі сорочку.
На коней сіли й до Кремля...
А там до бані запросили.
Курілось щось страшне здаля
(Дрова у бані розпалили...)
-Та це "по чорному" у них -
Тлумач промовив зовсім тихо.
-Це для царів? Не для простих?
Навіщо нам це чорне лихо!
Богун глузливо підморгнув...
Від диму було гірко в роті,
Москвин за хмизом знов майнув,
Лиш "лапті" чавкали в болоті...

На дерев’яному настІлі
Стояло крісло із аршин,
Стрільці рядами занімілі,
Боярин бігав - галатин.
Посеред крісла чолов’яга,
Звисала низько борода,
В руці була якась "коряга",
Блистіла, начебто слюда,
На голові висока шапка
Або по - їхньому "колпак",
А з -під "кафтану" весь у крапках
Виглядав скрючений "башмак".
Цариця була в "сарафані"
І біля неї "караул",
Та "батирі" ходили п’яні,
Мабуть, почався в них загул...
Застигли слуги у поклоні,
Підноси, наче в яничар,
Іржали за стіною коні.
Тлумач промовив: це є "ЦАР"

- Страхи господні! Що за диво?-
Козак крізь зуби пробубнів...
Та тут заносили вже пиво
І люд раптово заревів...
Столи розставили рядами,
На них кидали аби як
Шматки свинини із грибами
Та рибу з іменем судак.
Бояри влізли,сіли й гості
Та з рогів пити почали,
Під ноги викидали кості,
Хорти хапали, що могли...
Подали смажені їм зайці,
Аж кожен з рук їх виривав
І заяложені геть пальці
Боярин в бороду втирав,
Руками рвали печенИну,
До долу з рук стікався лій,
Кидали в пельки осетрину,
Що там творилось! Боже мій!
Хтось п’яний бив когось по пиці,
Когось за бороду тягли,
Хтось рвав одежу з молодиці,
Когось підняли й повели...

Нарешті втихли…Під столами
Тіла лежали і хропли.
Сиділи козаки з чубами,
Гляділи мовчки, та сопли...
Дивився цар на все пихато,
Та раптом товмача позвав:
- Чому не п’яні ці чубаті?-
Цар через зуби запитав.
- Ці люди надзвичайно крепкі,
Їх медовуха не візьме.
Їдять по трохи, бо є клепка.
А цар "корягу" злісно жме...
- Мені потрібні такі люди!
Я буду над царями цар!
Боятись шведи мене будуть
І поважатиме швейцар!
Ми маємо на церкву жати,
Бо віра з ними в нас одна
Та й обіцяти, обіцяти...
Там ситуація складна.
Нехай їх рвуть на різні боки,
Немає єдності в Русі.
Ми ж дочекаємось, аж доки
Там не загинуть вої всі...

Назад верталися в зажурі,
Бо розуміли - це дурня.
Сховався вовк в овечій шкірі
Ота геть дика кацапня
І віри їм не може бути,
Бо це не руський зовсім люд.
Ордою плем’я тут забуте
Та править злий, кривавий Блуд!

Величне місто. Били дзвони
І всюди мури кам’яні.
Чернігів мав свої закони,
Туди не в"їдеш на коні.
Потрібно спішитись, вклонитись,
Щоби бруківкою дійти
До храму білого. Молитись...
Це Русь - країна красоти!
Величні кам’яні будівлі
Втопали в зелені садів,
Блистіли золотом покрівлі,
В дворах лунав душевний спів...
Та бився об Десну в відлунні.
Чарує краєвид здаля
Перлина руської красуні...
Блажена Сіверська земля!

Зайшли у місто. Вечоріло.
Та побратими молодці
На мурі зранку ще висіли
Та й виглядали посланців.
Зустріли радо. Обнялися
І,як годиться, хліб та сіль
Такі порядки тут велися,
Гостям раділи звідусіль.
Чекали всі таємну раду.
Сидів Нечай та Радивил
Сірко із Опанасом ззаду
Розреготались, що є сил…
Веселий небіж Богуна
Сірка старого завжди слухав
Нехай сміються, бо війна
Від сміху закриває вуха…


На вечір зовсім тихо стало,
Дрібненький дощик моросив,
Богун дістав сухе кресало
Та ледь багаття розпалив.
Думки важкі лягли на груди,
Уже й заснули козаки…
- Будемо радитися, люди?
Спитав у друзів.
– Залюбки!
- Клялись у дружбі москалі
Та обіцяли допомогу
Та , видно, хочуть теж землі,
Бо склали дулю нам в дорогу.
На Півдні турки і татари,
А Захід шляхта зайняла
Ще й угри знову сіють чвари,
Щоб Русь покірною була,
Брати – словаки рвуть земельку
Австрієць суне до Карпат…
Наситимо ворожу пельку?
Хай слово скаже кожний брат…

Пройдисвіт вихрещений Хміль,
Що рахувався дипломатом,
Ще зраду принесе і біль,
Торгуючи землею з катом

Недарма серце в Богуна
В той час кричало і щеміло.
В надії Русь жила дарма
І часу колесо скрипіло...

Щасливим був ти, наш Іван,
Бо не дожив до того часу,
Коли зухвалий, мов баран,
Петро, що корчив скрізь гримасу,
Геть ім’я Русь від нас забрав
Ціною царського указу
Та й МосковІї передав,
Щоб приховати всю відразу,
Що накопилась за віки
В часи зухвалого розбою.
Ще й в Русь погнав свої полки,
Щоб та умилася сльозою...
13:34 02/08/18
Листи в перекладі - це цікаво. Варто виставити окремим матеріалом, як і поетичні рядки, давши на них посилання, оскільки не тільки довгі коментарі, а й довгі матеріали погано читаються з екрану.
20:48 02/08/18
Якось, вивчаючи цю тему я написав поему "Богун" пропоную відривок:


Віват! – Кричали їм магнати.
І Казимирові : Віват!
Що козакам зумів загнати
Свою людину. Шах і мат !
Який із цього результат?
Два дні за сто їхніх гармат
По козаках ядром гатили
Сім тисяч кращих загубили!
«Віват», Зіновію, «віват» !!!

Та полководець пан Іван
Талан військовий мав від Бога.
Він написав вже інший план:
Війська б лиш вивести з облоги…

До козаків звернувся сам,
Зняв шапку, низько поклонився:
- Хто наплював на смерть від ран?
- Не вмре лиш той, хто не родився!
Хтось з характерників сказав
Й до шаблі вусами припав…
- Одна лиш смерть на всі сім бід!
Всі триста на коліно стали.
- На смерть давно ми наплювали,
Тож забезпечимо відхід !


Маленька Пляшівка – ріка
Була загачена для зросту.
Прикрила з боку козака
І утворила дивний острів.
Піднялася свята вода,
Орду з Європи підтопила.
Немов сказилася орда
І всю свою могутню силу
Та нерозтрачений ще гнів
На триста вільних козаків
З всієї люті напустила!

Ви лиш подумайте: Три дні!
Тримали армію герої !!!
Сидів король, мов чорт на пні:
Чотири тисячі впокоїв,
Навіки найманців поклав
На цьому острівцеві сліз,
Куди пихатий марно вліз,
Бо вже тоді він бій програв!

Мовчать історики блудливі,
Бо в них спартанці є чужі!
Мовчать політики зрадливі,
Що догнивають від іржі,
Мовчать письменники сонливі,
Що свій талан втопили в пиві,
Лиш вороги точать ножі !


А ми , вам браття - козаки,
Хоч і мовчить про вас держава,
Уклін кладемо залюбки
І тричі скажемо всім: Слава!
09:25 02/08/18

Хороша присвята. Я була у Пляшевій останній раз у 2009 році. Місце не забуте, але треба про минуле писати і говорити. За цим посиланням мої світлини меморіалу "Козацькі могили"

11:03 02/08/18
Без знання минулого, немає усвідомлення сучасного.
13:30 02/08/18

Live

1 час. назад

Роман Доля публикует статью Глава Госавиаслужбы Бильчук скрывает смертельные аварии в летной школе своего брата

1 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал рассказ из жизни "Последний разговор с Олей в Храме"

1 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал рассказ из жизни "Последний разговор с Олей в Храме"

7 час. назад

Вікторія Івченко публикует статью Друге Народження Душі

8 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Дозволь тобою милуватись

8 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Дозволь тобою милуватись

8 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Дозволь тобою милуватись

9 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Дозволь тобою милуватись

9 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Дозволь тобою милуватись

9 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Дозволь тобою милуватись

9 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал Дозволь тобою милуватись

9 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Дозволь тобою милуватись

9 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Дозволь тобою милуватись

9 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Дозволь тобою милуватись

9 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Дозволь тобою милуватись

9 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал Дозволь тобою милуватись

10 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Дозволь тобою милуватись

11 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал Дозволь тобою милуватись

11 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Дозволь тобою милуватись

11 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Дозволь тобою милуватись

11 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Дозволь тобою милуватись

11 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Дозволь тобою милуватись

11 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Дозволь тобою милуватись