О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Общество  14 января 2018 09:38:31

Автор: Виченд Тутс

"На вроду в воду задивилась хата..."

                                                                                                                                      Прощальное стихотворенье

                                                                                                           напишут, вальсируя, листья,

                                                                                                            наполнив щемящим смиреньем

                                                                                                         безбожника и нигилиста.          

                                                                                                                                            Евгений Пугачев

 

      Коли почав готувати наступний нарис, виникло питання, в якій послідовності розміщувати поетів. Подумав, що краще в хронологічній послідовності.

      І тому стихійно вийшло на перше місце ім’я Володимира Булаєнка (8 червня 1918 – 19 серпня 1944). Біографія у нього куценька, як видно з років його життя. Народився в селі  Сорокодубах Хмельницької області в селянській родині. Після десятирічки він навчався на філологічному факультеті Дніпропетровського університету.

      В 1941 році з 3-го курсу пішов добровільно на фронт. Наприкінці літа того ж року потрапив на Донбасі у полон. Скрізь у біографіях його і йому подібних бійців пишуть, що втік з полону і продовжував боротьбу. Але це не так. На початку війни німці відпускали полонених з України додому. Так вийшло і з Булаєнком. Повернувся додому і знаходився там, доки не прийшла Червона Армія. В партизанах не був. Хто його зна чому.

      Коли повернулися радянські війська, знову був призваний на фронт і 19 серпня 1944 року був смертельно поранений в боях за місто Бауска Латвійської РСР, тепер незалежна Латвія. Там і похований.

      Оце і все. Як у багатьох хлопців з України. А потім з’явилися вірші, які зберегла його мама і приніс додому матері його невідомий побратим із фронту. І всі зрозуміли, якого поета втратила Україна, геніального, який тільки піднімався на увесь зріст…

 

 *  *  *

                     Осінь в димах. Підводь, мати, коня.

                     Витри сльози – війна навколо.

                   Сиву шапку потяг зняв

                   Над німим і печальним полем.

                  Чуєш, сурми зовуть. Не сумуй, не тужи,

                  Не молися світанком на небо.

                 Якщо вб’ють – кінь прибіжить,

                Заірже під вікном у тебе.

                1941р.

 

            *  *  *

Де падали, як сльози, зорі

В полатаний рукав ночей,

Від важкої коновки горя

Вгиналося моє плече.

Де нивам серп щербатий сниться,

Хребтам мужичим – нагаї,

Мов камінь, кинутий в криницю,

Минув світанок днів моїх.

Де бунт рабів розкуті крила

Не дав скувать кайданам знов,

Ревнивою сльозою вмилась

Моя розхристана любов.

Де вітер брови рижі хмурив

В провулках кострубатих стріх,-

З-під каменю тих днів похмурих

Б’є джерело пісень моїх.

 

                 *  *  *

Коли шляхи снігами замело,

В німих полях затихли батареї,-

Виходиш ти за спалене село

І думаєш над долею моєю?..

А може, вже другому віддала

Ключі від серця, то й нехай заходить,

Як подорожній в пустку край села,

Коли за вікнами шумить негода.

 

                 *  *  *

Згадалось давнє: станція, лісок,

Дрімає каганець в вікні чужому.

Біжить і сперечається візок

Із молодим весняним громом.

Ставок розгладив лоб від зморщок хвиль,

На вроду в воду задивилась хата,

А соняшник взяв в руки жовтий бриль,

Щоб зір достиглих з дна дістати.

Біжать кудись, спішать кудись хмарки,

Поміж житами, ніби в снах, пливем ми…

О час благословенний! В час такий

Народжуються люди і поеми.

 

            Вечір

Нахиливсь журавель над криницею,

Пахне з вулиці кропива.

День пробіг голубою лисицею.

Заховавсь.

Білокорими осокорами

Вечір нишком забіг

І під зорями

Ліг.

 

             *  *  *

Вигинали хребти ешелони

Над сплетіннями чорних доріг,

Витираючи очі червоні

Голубим рукавом зорі.

А вітри їм співали славу

І несли легенду про них…

Чи не молодість нашу біляву

Із собою забрали вони?

   16.ІІ.1944р.

 

30.12.2017р.

 

     

 

 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 331
delete
Виченд Тутс, Запорожье, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +4
Всего комментариев: 9, Всего рецензий: 0
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

Petro Boriwiter Запорожье
Рекомендує цей матеріал.
14:39 14/01/18
Виченд Тутс Запорожье
Дорогий друже, дякую!
15:18 14/01/18
Petro Boriwiter Запорожье
smile best
16:37 14/01/18
ivp_paster Тернополь
Рекомендує цей матеріал. Чому?
А скільки теперішня війна забрала талантів...

***
Вже досить тих, чиї могили
Замінили нам широкії степи.
Де, жито ще до недавно колосило;
Вже нині там, покопані гроби...
23:04 14/01/18
Виченд Тутс Запорожье
Дякую дуже, дорогий друже!
08:43 15/01/18
Рекомендует этот материал.
12:51 15/01/18
Виченд Тутс Запорожье
Дорога Ярослава! Дякую ВІам!
14:43 15/01/18
Геннадий Москаль Днепропетровск
Рекомендует этот материал.
22:49 17/01/18
Вадим Дуров Харьков
Жалко, что ты Феликс Пресман не читал стихотворений , предоставленных для знакомства с поэтом.
Тупо и глупо нажал на клашишу "Рекомендую" и побежал дальше "рекомендовать", а стихи пристойные.
23:06 17/01/18

Live

11 мин. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал Дети Порошенко и дети Трампа

23 мин. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал Звёзд тысячи растаявших свечей

47 мин. назад

Ltna Prikolova комментирует материал Вкус его еды

54 мин. назад

Ltna Prikolova комментирует материал Вкус его еды

1 час. назад

Ltna Prikolova комментирует материал НОВІ ПАРАДИГМИ, або нові слова із старим пустозвонством

1 час. назад

Ярослава Слободянюк рекомендует материал Влад Мороко запрошує до фотоконкурсу!

2 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Нам нужны новые деньги

2 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Зачем нам КриптоДемократи
я?

2 час. назад

I.Htoz`ivsalo рекомендует материал Должны строить… "Маємо будувати Україну…", вопрос: кто, какую и для кого?

2 час. назад

Виченд Тутс комментирует материал Кримінальна історія

3 час. назад

Геннадий Москаль рекомендует материал Кримінальна історія

3 час. назад

Чачанидзе Владимир публикует статью Высыхали губы...

3 час. назад

Юрий Ермоленко комментирует материал Вкус его еды

4 час. назад

Виченд Тутс комментирует материал Кримінальна історія

4 час. назад

Khomiaklit рекомендует материал Кримінальна історія

4 час. назад

Khomiaklit пишет рецензию на публикацию Кримінальна історія

4 час. назад

Жиго публикует статью Неділя і вечір.

4 час. назад

Khomiaklit комментирует материал НОВІ ПАРАДИГМИ, або нові слова із старим пустозвонством

4 час. назад

Khomiaklit комментирует материал НОВІ ПАРАДИГМИ, або нові слова із старим пустозвонством

4 час. назад

Khomiaklit комментирует материал НОВІ ПАРАДИГМИ, або нові слова із старим пустозвонством

4 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Кримінальна історія

4 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Вкус его еды

4 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Вкус его еды