О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Политика  24 декабря 2017 21:14:40

Автор: antov

«САТАНА ЧИНИТЬ РОЗВОД УСІМ» частка 2 СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

«САТАНА ЧИНИТЬ РОЗВОД УСІМ» частка 2   СТОРІНКИ ІСТОРІЇ
  
«САТАНА ЧИНИТЬ РОЗВОД УСІМ» частка 2   СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

ТЕ що БУЛО:

«САТАНА ЧИНИТЬ РОЗВОД УСІМ» частка 2
 

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ: СПРОБА ВІДНОВЛЕННЯ САМОСТІЙНОСТІ УКРАЇНИ 1917..1921:

      Зараз деякі істоики з не зовсім, як на мене мотивованих причин, починають вести Історію України минулого сторіччя з 1914 року. У мене іншае бачення, тому мова піде про лютневу Революцію в Росії та спробу під час повалення Російської імперії відновити незалежнісь України. Адже незалежності до того, перед Революцією та її керівництвом вимагала не тільки Фінляндія, або ж, Прибалтика, ще і інші народи поневолених країн… Послідовність тез прийнята за одним з підручником, що викладає події сторічної давнини!

       Для поліпшення  сприймання поведу розмову за цитатами:  (жирний шрифт – теза, а от курсив -- автора)….

1.   «Отримавши звістку «Лютнева революція в Петрограді і повалення самодержавства» актив українських політичних, культурних і громадських організацій вирішив негайно створити повноважний орган, який би міг стати там виразником українських інтересів (українців) перед російським Тимчасовим урядом. Таким чином, там ( у Пітері), і було утворено Українську Центральну Раду. Головою, суспільним моральним авторитетом , заочно обрали відомого вченого-історика Михайла Грушевського. Невдовзі, провели і з’їзди українських селян, військових, профспілок, земств!  Цілком демократично, вони висловили  підтримку Центральній Раді і делегували до її складу своїх представників. Організації національних меншин, також визнали Центральну Раду та отримали в ній своє представництво. Таким чином, вже на початку літа 1917 року, - Центральна Рада змогла говорити із петроградським Тимчасовим урядом як повноважний представник усієї України. (І Універсал)

2.   ПЕРШИЙ УНІВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ – ПРОГОЛОШЕННЯ АВТОНОМІЇ УКРАЇНИ. СТВОРЕННЯ ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУ (УРЯДУ):

Після невдалих перегорів у Петрограді, які таки завершилися відмовою Тимчасового уряду визнати автономію України, Центральна рада, хоч в односторонньому порядку проголошує, що буде «творити новий лад вільної автономної України». Показово, що проголошення Першого Універсалу відбулося вже під час Другого Військового з’їзду – лідери Центральної Ради скористалися (записане слово скористалися з боку настролїв які панували серед українців - ніяк не відповідають дійсності) обуренням українських вояків, яких тоді, ще обурила спроба заборонити проведення з’їзду, та розраховували на їхню підтримку в разі загострення відносин із Петроградом. І через декілька днів, було оголошено про створення Генерального секретаріату – Уряду української автономії, на чолі із одним Заступників голови Центральної ради Володимиром Винниченком.

3.   Рішуча позиція Центральної Ради все ж змусила Тимчасовий уряд піти на продовження перегорів та пошук компромісу. З якого боку не дивитися, але проголошення автономії України було не аби-яким досягненням. Не тільки Радянська імперія, а ще і нинішнє керівництво Пострадянькою імперією вимушені, хоча би формально, але рахуватися, з нашою етнічною ідентичністю, інакше важко і визначити що тоді встановили би не зовсім прихильні рашки, щось набагато все ж таки гірше за малоросів, про яких написали би історики ще ущербніші та безграмотніші ніж Бузина, і наголосили б себе намісниками російського дідька, Пуки І-ої і мали б ми у цьому столітті ще більше захарченків, плотницьких і аксьонових… Вибачте за сміливе припущення, але такі думки ще і зараз виникають!

4.   Із метою легітимізувати діяльність Центральної Ради (і за ініціативою її керівництва) був скликаний представницький з’їзд представників українських організацій – УНК, Всеукраїнський національний конгрес. В його роботі взяли участь близько 900 делегатів із правом голосу, а також близько 600 делегатів із дорадчим голосом та гостей. До Києва приїхали представники не лише з усіх українських губерній, але й від українських організацій з Кубані, Бессарабії, Криму, Петрограда, Москви. Фактично, заявку на участь у конгресі з правом дорадчого голосу міг самотужки подати кожен «організований українець» за власною ініціативою. Можна вважати, що прагнення Українського народу до незалежності нічим не поступалося прагненню до незалежності фінського народу, прибалтів чи кавказців та інших. Та інші плани були, образно кажучи у сатани, тому і пролилася кров…

5.   Український Національний Конгрес, УНК, що відбувся 19..21 квітня, зажадав створення Української національно-територіальної автономії, затвердив склад Центральної Ради – ЦР, делегувавши туди 115 депутатів, а також обрав її керівництво – Голову і двох Заступників. Як потім згадував обраний Голова Української Центральної Ради, Михайло Грушевський, головною метою проведення Конгресу було показати Тимчасовому уряду і всьому російському народові, і революційному громадянству серйозність українських домагань. Здавна, ще з часів об’єднання з Росією не було в Українського народу більшого бажання, ніж набуття незалежності та відновлення попраного, ще Російською Імперією, повного рівноправія, українського народу та його українського  керівництва країною. Повної самостійності прав Української громади та її Рішень. Про це було негайно заявлено.  (ІІ Універсал)

6.   Революційні події 1917-го розгорталися на тлі Першої світової війни, за умов значної мілітаризації у суспільстві. На той час російська армія налічувала понад 9 мільйонів осіб, із яких українці становили не менше, ніж третину. Невдовзі після Лютневої революції, українські вояки почали самоорганізовуватися за національною ознакою. У травні в Києві відбувся Перший Всеукраїнський військовий з’їзд. Понад мільйон українців із фронтових та тилових підрозділів російської армії та флоту делегували на нього понад 700 представників. Попервах, сильний вплив на військовий рух мали самостійники, ідейним лідером яких був Микола Міхновський. Проте помірковані лідери Центральної Ради нівелювали їхній вплив. Невдовзі командування російської армії, все ж таки було вимушено надати згоду на українізацію окремих підрозділів української армії. «Не своєї армії нам треба, а знищення усяких постійних армій, – переконував солдатів-українців заступник голови Центральної Ради Володимир Винниченко. – Українського мілітаризму не було і не повинно бути!»

7.   В результаті переговорів, Тимчасовий уряд (все ж таки) остаточно визнав сворений Центральною Радою Генеральний секретаріат, але тільки, як крайовий уряд України. Однако, відповідно до затвердженої Інструкції Генерального секретаріату, його повноваження значно обмежувалися – як у питаннях компетенції, так і територіально – лише на п’ять губерній: Волинську, Київську, Подільську, Полтавську та Чернігівську (частково). Чому саме, та яка при цьому була мотивація, у тезах (по яких невідомих мотиавах) зовсім не було зазначено і у автора на це мотивів чи впевнених відповідей нема. Це відбулося тому що Ленін і більшовики, інші коливалися, зробили більшовицький десант на Харків і утворили Донецько-Криворізьку Радянську Республіку з центром чомусь у Харкові, куди зразу же був зроблений "десант більшовиків". Тобто в Донецькій, Дніпропетровській і Харківській губерніях.

8.   Тимчасовий уряд визнавав право України на автономію, натомість Центральна Рада оприлюднила Другий Універсал, в якому погоджувалась на те, що питання автономії України остаточно вирішать Всеросійські Установчі збори. В результаті переговорів, Тимчасовий уряд визнав створений Центральною Радою Генеральний секретаріат як крайовий уряд України. Однак, відповідно до затвердженої Інструкції Генерального секретаріату, його повноваження значно обмежувалися – як у питаннях компетенції, так і територіально – лише на п’ять губерній: Волинську, Київську, Подільську, Полтавську та Чернігівську (частково). Цей факт по суті, якщо не зради, то практично нелегитимних дій старанно замовчувався. Ленін був на той час у меньшості.

9.   Втрачаючи вплив на військовий рух, самостійники спробували скористатися низкою факторів, щоби перехопити політичну ініціативу і проголосити незалежність. Для цього підбурили на збройний виступ полк імені Полуботка, де внаслідок поганого постачання було сильним невдоволення солдатів. Полуботківці захопили низку об’єктів у центрі Києва і закликали Центральну Раду взяти владу в свої руки, проте українські лідери засудили їхній виступ. Не отримавши підтримки, полуботківці склали зброю. Ось тут багато перекручено і українські історики повинні ще працювати над версіями. Відтак самостійники (начеб-то) були повністю усунуті з політичної арени. Не все так гладко, як малювали російськи та радянськи історики ленінського напрямку. А скільки більшовицьких зрад було ще. І досі не все відомо, тим більше ясно…

10.         У роботі проведеного за ініціативою Центральної Ради в Києві з’їзду взяли участь 85 (не всі) делегацій від 12 народів колишньої імперії. Ухвалили резолюції про повну (а це дуже і дуже сумнівно, як завжди, більшовицьки брехливі маневри) побудову Російської республіки на федеративних засадах та закликали до створення Ради національностей при Тимчасовому уряді. Українські діячі (значна меншість привеличезній кількості супротивників) стали лідерами федералістського руху в загальноросійських масштабах (і знову відверта брехня, бо як рахувати за етнічними чи національними ознаками, то ця ідея не мала багато прихильників). Про попереднє не згадано багато фактів, а той збройний спротив (сама Громадянська війна) не підтверджує російську версію.  Проте, з огляду на швидку зміну політичних реалій, далекосяжних наслідків це не мало. Так, бо не тільки брат йшов на брата, а народ на народ, та так що сатана теж в цьому не дуже розібрався. Ленінці  історики тільки нещадно перекрутили геть усе сатанинською думкою Кремлівського шулера.

11.      З огляду на повалення Тимчасового уряду та захоплення влади більшовиками, Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку (УНР), перебрала на себе всю повноту влади та поширила її на ще чотири губернії: Катеринославську, Таврійську (без Криму), Харківську, Херсонську. «Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів», – йшлося в ІІ Універсалі. «Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів», – йшлося в ІІ Універсалі (ось вам і мах на сонце і трах об землю). Хоч тут Центральна Рада не визнала влади більшовицької Ради народних комісарів та закликала до переговорів про створення нової російської влади на засадах федерації.

12.         ІІІ УНІВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ – ПРОГОЛОШЕННЯ УНР:

З огляду на повалення Тимчасового уряду та захоплення влади більшовиками, Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку (УНР), перебрала на себе всю повноту влади та поширила її на ще чотири губернії: Катеринославську, Таврійську (без Криму), Харківську, Херсонську. «Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів», – йшлося в Універсалі. Центральна Рада не визнала влади більшовицької Ради народних комісарів та закликала до переговорів про створення нової російської влади на засадах федерації. Та усі спроби знайти якусь дотичність поглядів та взаєморозуміння скінчилися нічим…

                                                                 (далі буде)

Вибачте завдання моє ускладнюється.

 

 

 

ДЖЕРЕЛА:

1.    «Вісті Української Центральної Ради, 1917», вижимки з ж. «УІ»

2.   I. Хміль «Всеукраїнський національний конгрес», Енциклопедія історії України п/р Смолія, т. 1

3.    «ЕНЦІКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ»,  http://esu.com.ua/search_articles.php?

4.    Солдатенко «Українська революція», Історичний нарис: Монографія. — К.: Либідь, 1999

 

«САТАНА ЧИНИТЬ РОЗВОД УСІМ» частка 2   СТОРІНКИ ІСТОРІЇ
  
«САТАНА ЧИНИТЬ РОЗВОД УСІМ» частка 2   СТОРІНКИ ІСТОРІЇ
   
«САТАНА ЧИНИТЬ РОЗВОД УСІМ» частка 2   СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 971
delete
antov
antov, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +11
Всего комментариев: 26, Всего рецензий: 4
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

20:45 25/12/17
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Влочега Львов
Фахово, продумано, читабельно і неймовірно актуально.
23:12 25/12/17
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
ivp_paster Тернополь
Істинно кажу, що це доволі клопітка робота.
Потрібно спочатку знайти джерела, а потім з них сформувати текст.
18:02 27/12/17
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
5555 Історію варто поважати.
22:35 17/01/18
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Геннадий Москаль Днепропетровск
Цікаво, познавально.

Комментарии

Petro Boriwiter Запорожье
Рекомендует этот материал.
10:45 25/12/17
Дякую, вельмишановний друже Петре, за увагу та Рекомендацію!
15:38 25/12/17
Petro Boriwiter Запорожье
smile best
16:43 25/12/17
Рекомендует этот материал. Почему? best
10:56 25/12/17
Щиро дякую, вельмишановний пане Антонее, за увагу та Рекомендацію!
15:40 25/12/17
Рекомендует этот материал.
11:02 25/12/17
Дякую від душі, вельмишановний пане Гивчик, за увагу та Рекомендацію!
15:42 25/12/17
Рекомендует этот материал.
11:04 25/12/17

 Гречно дякую, вельмишановний пане Петре, за увагу та Рекомендацію!

15:48 25/12/17
Рекомендует этот материал.
11:07 25/12/17
Дякую від душі, вельмишановний пане Бабенко, за увагу та Рекомендацію!
15:50 25/12/17
В Кагановский Днепропетровск
Рекомендует этот материал.
11:12 25/12/17
Від серця дякую, вельмишановний пане Кагановський, за увагу та Рекомендацію!
15:53 25/12/17
Рекомендует этот материал. Почему? Стислий історичний екскурс в події 100-річної давнини. Буде корисним багатьом сучасним невігласам для розуміння історичної диалектики та чинників того, що ми бачимо.
15:21 25/12/17
Дякую дуже, вельмишановний друже пане Сергію, за увагу та Рекомендацію!
15:56 25/12/17
Рекомендует этот материал.
18:41 25/12/17
Дякую від душі, вельмишановна мила пані Білочка Білкина, за увагу та Рекомендацію!
19:08 25/12/17
Влочега Львов
Рекомендует этот материал.
20:45 25/12/17

Від всієї душі щиро дякую вельмишановний друже пане Влочего, за увагу, Рецензію і Рекомендацію!

21:45 26/12/17

Від всієї душі щиро дякую вельмишановний друже пане ivp_paster, за увагу, Рецензію і Рекомендацію!


Так доволі кропітка робота, накопичити, перевірити, написати та знов перевіряти....


 


 

21:52 26/12/17
Рекомендует этот материал.
18:02 27/12/17

Від всієї душі щиро дякую, вельмишановна мила пані Вікторіє, за увагу, Рецензію і Рекомендацію!


 
21:12 27/12/17

Від всієї душі щиро дякую, вельмишановна мила пані Вікторіє, за увагу, Рецензію і Рекомендацію!

08:33 30/12/17
Геннадий Москаль Днепропетровск
Рекомендует этот материал.
22:36 17/01/18

Live

1 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал КАК ЖЕ РАДОСТНО С МАРИЕЙ НАМ С СЕРЕГОЙ ГОВОРИТЬ

11 час. назад

Назар Слюсар комментирует материал Роксолани

11 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Роксолани

11 час. назад

Назар Слюсар комментирует материал Роксолани

11 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Роксолани

11 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Роксолани

11 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Роксолани

11 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Роксолани

11 час. назад

Назар Слюсар комментирует материал Роксолани

11 час. назад

Назар Слюсар комментирует материал Роксолани

11 час. назад

Назар Слюсар рекомендует материал Роксолани

11 час. назад

Сергей Павлюченко рекомендует материал Роксолани

11 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Роксолани

11 час. назад

Родослав Корченюк удаляет комментарий к материалу Роксолани от Родослав Корченюк

11 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Роксолани

12 час. назад

Родослав Корченюк удаляет комментарий к материалу Роксолани от Родослав Корченюк

12 час. назад

Отхожий комментирует материал Роксолани

12 час. назад

Светлана Балагула комментирует материал не йди

12 час. назад

Светлана Балагула комментирует материал не йди