О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Культура  10 октября 2017 18:25:41

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Поколінням українців, що невтомно будували діаспору присвячується

 

Попередню частину див. тут.

                 

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора
                   

Буенос-Айрес розкинувся на прибережній Аргентинській рівнині неозорою мережею кварталів. Щоб оглянути його треба багато походити. А одночасно уявити собі як виникло це місто, як воно розвивалося, з’являлися все нові і нові квартали, виростали в небо стрункі будівлі. З кінця ХІХ ст. в цьому комплексі почали заявлятися і українські елементи, проте особливо виразно вони стали відчуватися після другої світової війни, коли низка національно-свідомих емігрантів, користуючись з гостинності першопрохідців з попередніх хвиль еміграції, піднесли культурне та духовне життя української діаспори на новий рівень. В попередній частині (Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 2. Під покровом Богородиці) ми відвідали матеріальні пам’ятки створені українською діаспорою в цей період. А як живе українська діаспора в Буенос-Айресі зараз і які місця та пам’ятки пов’язані з її діяльністю з набуттям Україною незалежності? Метою даної частини нашої роботи було відшукати та зробити доступними для широкого загалу історичні місця, пам’ятники та інші матеріальні об’єкти столиці Аргентини пов’язані з подальшим розвитком української діаспори в Буенос-Айресі після набуття Україною незалежності.

***

 

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Будівля першого українського посольства в Буенос-Айресі по вул. Лафінур (Lafinur), 3057

 

1991 р. Аргентинська діаспора дочекалася радісної звістки про незалежність своєї материнської країни – України. Як ми вже знаємо з попередньої частини, Аргентина була єдиною країною Америки, яка 1921 р. визнала УНР і встановила з нею дипломатичні взаємини. 5 грудня 1991 р. Аргентина першою серед країн Латинської Америки визнала незалежність України і знову ж першою в регіоні 6 січня 1992 р. встановила з нею дипломатичні взаємини. Цьому неабияк сприяла українська громада Буенос-Айреса. В цій частині перш за все прогуляємося в фешенебельний район Палермо, зокрема на вул. Лафінур (Lafinur), 3057. В цьому білому будинку у березні 1993 р. відкрилося українське посольство в Буенос-Айресі. На фасаді будинку ще навіть помітно місце від кріплення прапору. Відкривав українське Посольство у якості Тимчасово повіреного у справах Олександр Миколайович Никоненко, який перебував на посаді до липня 1994 р. У листопаді 1993 р. першим Надзвичайним і Повноважним Послом Незалежної України в Аргентині було призначено Пащука Віктора Вікторовича, який прибув до Буенос-Айреса 21 січня 1994 р., а 9 лютого 1994 р. вручив вірчі грамоти тодішньому Президенту Аргентини Карлосу Саулю Менему.

В травні 1993 р. в Києві відкрилося перше посольство Аргентини. Першим послом став Луїс Бекерісо. 1995 р. Аргентину відвідав президент Л. Кучма, який домовився з приводу торгівлі та знесення віз для дипломатів. В 1996 р. Міністр закордонних справ Аргентини відвідав Київ, де провів перемовини щодо вступу України в СОТ, який відбувся в 1998 р. 1997 р. в Буенос-Айресі підписано меморандум про створення міждержавної комісії по співробітництву. Перше засідання цієї комісії відбулося в 1998 р. В Києві також перебував президент Аргентини К. Менем, він підписав угоду про співробітництво в галузях науки та техніки. 

Пізніше, у 2001 р. українське посольство в Буенос-Айресі переїхало у район Бельграно, за адресою вул. Конде (Conde), 1763.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Будинок українського посольства на вул. Конде (Conde), 1763

У січні 2001 р. В. В. Пащука змінив на посаді Майданник Олександр Іванович. У лютому 2004 р. головою дипломатичного представництва України в Аргентині знову став О. Никоненко, але цього разу у якості Надзвичайного і Повноважного Посла.

В жовтні 2006 р. Київ відвідала багатогалузева місія до Києва аргентинських посадовців та бізнесменів.

23 квітня 2008 р. Указом Президента України Надзвичайним і Повноважним Послом України в Аргентинській Республіці було призначено Олександра Тараненка.

Традиційно Посли Україні в Аргентині виконують також функції Послів за сумісництвом у Парагваї, Уругваї та Чилі. Так, 26 грудня 2008 р. О. Тараненка було призначено за сумісництвом послом України в Республіці Чилі та у Східній Республіці Уругвай. 28 січня 2009 р. чинний Посол України в Аргентині також почав виконувати функції Надзвичайного і Повноважного Посла України за сумісництвом у Республіці Парагвай. 2011 р. була укладена умова про скасування віз з Аргентиною.

З листопада 2015 р. в Києві по вул. І. Федорова 12, поверх 2, де також розташовано посольство республіки Аргентина, діє Аргентинський дім.

Далі пройдемо на вул. Оллерос (Olleros), 2169 , де з 11 січня 2016 р. і до нашого часу знаходиться українське посольство.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Сучасний будинок українського посольства вул. Оллерос (Olleros), 2169

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Майстер-клас з петриківського розпису в приміщенні українського посольства вул. Оллерос, 2017 р.

 

Буенос-Айрес ще більше зблизився з Україною, коли 1993 р. аргентинська столиця та Київ стали містами-побратимами. Наразі успішно проходять Дні України на щорічній Міжнародній книжковій виставці в Буенос-Айресі. Від 1996 в них беруть участь книговидавці України, зокрема такі видавництва, як «Либідь», «Освіта», а також об’єднання «Укрпошта», Книжкова палата України, т-во «Україна». Динамічно розвивається обмін спортивними делегаціями обох країн.

Таким чином, в українському вимірі Аргентини додалося трохи нових українських впливів. Але як розвивається життя самої діаспори тепер вже державної нації?

Насправді, проголошення незалежності України мало вплинуло на реалії життя української діаспори в Аргентині. Зайнятій своїми проблемами Україні аж ніяк не до своїх діаспор, зокрема на віддаленому Південноамериканському континенті. Проте українська громада в Буенос-Айрес набраних темпів не здає, намагаючись дбати на користь своєї першої батьківщини та пам’ятати про свою власну історію. І це стосується як окремих творчих особистостей, так і громадських організації в країні.

Наразі українці старих хвиль еміграції в Аргентині займаються переважно дрібним та середнім бізнесом в сфері послуг.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Інформаційний буклет виданий до свята 90-річчя «Просвіти» в Буенос-Айресі

 

Проте серед сучасних аргентинських українців і світової слави особистості, як наприклад нейрохірург - Петро Лилик, якого можна побачити на українських акціях, або вже згадуваний нами Чанго Спасюк (нащадок українців з Місьйонес) – музикант, лауреат престижної премії. У 1999 р. на честь 100-річчя української еміграції він награв виключно український альбом Polcas de mi tierra (Польки моєї землі) , що мав велику популярність в Аргентині, розповів, яке місце в його творчості посідає українська музика.

 

Народна пісня емігрантів до Місьйонесу 

 

Концерти Чанго Спасюка відбувалися також і на головній театральній арені Південної Америки в театрі «Колон».

 

Виступ Чанго Спасюка в театрі «Колон», Буенос-Айрес, 2014

На кафедрі економіки Аргентинського Католицького університету, натомість плідно працював проф. Михайло Василик. Він був сучасним дослідником української діаспори в Аргентині і автором книги «Українці Аргентини: історія та сучасність» (укр. мовою).

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

проф. Михайло Василик

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Будівля Аргентинського католицького університету

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Над монотонністю та суєтою повсякденного життя здіймається величний собор Покрови.

 

1997 року Владика Андрій (Сапеляк), який довго вірою і правдою служив українцям Аргентини вийшов на пенсію та повернувся в Україну. На 80-у році життя він поїхав з пасторальною місією у місто Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, де працював до 2014 року. У 2014 році переїжджає у м. Винники (Личаківського району м. Львова). 

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Владика Андрій (Сапеляк) повернувся до України та прийняв українське громадянство

Восени 2013 року 93-річний Єпископ Української Греко-Католицької Церкви у Львові отримав паспорт громадянина України. Отримуючи документ, владика оповів що зробив це з любові до України:

«Я 15 років живу в Україні і тішусь з того, що можу тут жити і вмирати. Коли я був поза Україною, я завжди працював для українців. Я так жив Україною, працював для України, що хотів їхати в саме її серце. Це моє свідоме рішення — стати громадянином України».

06.11.2017 р. на 98 році життя владика відійшов до Господа. Вічна йому пам'ять!

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці в Буенос-Айресі

 

2000 р. кафедральний собор Покрови греко-католиків відвідав світлої пам’яті Любомир Гузар у рамках свого візиту в Аргентину.

6 березня 2011 р. пройшли урочисті святкування з нагоди 50-річчя освячення наріжного каменя, була відслужена Архієрейська Божественна Літургія, відбулася конференція з цього приводу.

З 2016 р. єпископом для українців Аргентини служить Данило Козелінський.

В березні 2017 р. з візитом в Буенос-Айресі перебував голова греко-католицької церкви владика Святослав. Він взяв участь в святкуванні річниці народження Тараса Шевченка, відвідав українські організації міста.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Владика Святослав за традицією робить запис в книзі відвідувачів «Просвіти», де зробили записи його попередники патріарх Йосип Сліпий, владики Ярослав Любачівський та Любомир Гузар

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Владика Святослав промовляє біля пам’ятника Т. Шевченка в Буенос-Айресі

 

В Буенос-Айресі продовжують діяти УКТ «Просвіта» (Asociacin Ucrania de Cultura "Prosvita") та «Відродження» (Asociacion Ukraniana Renacimiento). Продовжує свою діяльність і Українська Центральна Репрезентація в Аргентині (УЦР - Consejo Superior de la Representacion Central Ucrania) - громадська надбудова котра координує діяльність українсько-національно наставлених товариств. Нажаль наразі одна з двох найпотужніших аргентинських українських організацій - УКТ «Просвіта» відсутня на засіданнях цієї громадської надбудови. Садиба УЦР ротативно працює одну каденцію в будинку «Просвіти», а в наступну в домівці «Відродження».

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Табличка на будинку українського товариства «Відродження» в Буенос-Айресі за адресою, вул.  Маза, 150

 

Нині «Відродження» — один з основних колективних членів Української Центральної Репрезентації в Аргентині. Головою є Віктор Будзінський. Це товариство центральне відділення в м. Буенос-Айрес та три філії в провінції Буенос-Айрес у містах БеріссоАвельянеда, Мунро. При товаристві діє центр відпочинку «Калина», балет «Дунай»,

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Учасниці балету «Дунай на оселі «Калина»

 

Українські громадські організації Аргентини, зокрема в Буенос-Айресі спрямовують великі зусилля на протидію швидким процесам асиміляції, які розвиваються в українців в Аргентині. Зокрема, значна частина другого покоління українських емігрантів ще вважає себе українцями, натомість нащадки українських колоністів в третьому поколінні, наприклад в Місьйонес вважають себе аргентинцями українського походження.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Філія товариства «Відродження», Авелянеда, Sarmiento 469 

 

Головною проблемою є, звичайно, збереження української мови. Зважаючи на це, великий натиск робиться на мовні курси для української громади та зустрічі із спілкуванням українською.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Централя «Просвіти» на вул. Солер, сучасний вигляд

 

Відвідаємо знову будинок з тризубом на фасаді, в якому розміщується «Просвіта». Продовжуючи традиції «Рідної школи» просвітяни одночасно проводять кілька курсів української мови: для дорослих людей та дітей різного віку.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

«Рідна Школа», портрет Ольги Кобилянської

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Клас навчання української мови для найменших

 

Важливе значення має плекання власної культури. В цьому ключі просвітяни ставлять на підтримку традицій свого фольклорно-танцювального колективу – відомого з 1961 р. т.зв. Український балет. Наразі це низка фольклорно-танцювальних колективів, які розвиваються під крилом «Просвіти»: кілька гуртків та професійний, дитячий танцювальні ансамблі та ансамбль для старших людей.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Балет «Просвіти» разом з Ч. Спасюком на оселі «Веселка», 1998 р.

 

Свій танцювальний ансамбль є і у «Відродження» - зветься він «Дунай» (діє при філії Авеланеда). Окрім того при цьому товаристві діє також ансамбль українського танцю «Журавлі» (при філії Беріссо).

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Один з залів «Просвіти»

Важливу складову культурної діяльності "Просвіти" наразі становить капела бандуристів ім. Тараса Шевченка, яку організував і провадив Василь Качурак. Капелу утворено в 1961 р. при "Просвіті" в Буенос-Айресі. В 2017 рр. вона відмічала 56 років. Наразі керівником капели є Рикардо Олександр Береговий. В репертуарі капели старі українські мелодії та аргентинська музика. При Просвіті також зберігається колекція бандур, вироблених Йосипом Сніжним (харківського типу), Антіном Чорним (кубанського типу), Наумом Пауком (учень А.Чорного). Побачити їх можна під час ночі музеїв у "Просвіті". Цікаво, що в Аргентині традиційна технологія виготовлення бандури була поєднана з місцевими традиціями виготовлення музичних інструментів, зокрема застосуванням місцевих рецептів лаків, що надало українській бандурі нову – «аргентинську душу».

«Просвітянами» організовано також низку тематичних вистав та інформаційних матеріалів відносно української історії для широких верств аргентинського суспільства. В аргентинських школах з місцевостей де багато українців передбачено вивчення курсу української історії. Проте іспаномовних матеріалів для цього відверто бракує.

 

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Експозиційні стенди «Просвіти» в м Буенос-Айрес

 

Подібні завдання виконують і філії «Просвіти», зокрема філія «Просвіти» в передмісті Буенос-Айреса Алявенеда – продовжувачка традицій одної з перших та найактивніших - філії №2 в Док-Суді.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Філія «Просвіти» в передмісті Буенос-Айреса – Алявенеда, Gral Paz 162, B1870CQD Avellaneda

Уся ця діяльність фінансується українськими емігрантами. Аргентина – країна емігрантів не визнає національних меншин і не виділяє їм фінансової допомоги. Але, «Просвіта» наразі завдяки старанням просвітян визнана аргентинським урядом точкою культури, що дозолить отримати фінансову допомогу на впорядкування бібліотеки та документального центру.

Неподалік від садиби філії "Просвіти" в Авелянеді знаходиться кладовище Авелянеда. За наявною інформацією саме тут похований Йосип Сніжний – виробник бандур та музикант, який започаткував вироблення та гру на бандурі в Аргентині.

Важливе значення має продовження регулярних українських урочистостей. Пройдемося місцями їх проходження.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Театр Сервантеса в м. Буенос-Айрес

 

Оглянемо Театр «Сервантеса» (Teatro Nacional Cervantes), вул. Лібертад (Libertad), 815, який став місцем святкування 100 років української діаспори в Аргентині відбулося під егідою Української Центральної Репрезентації в Аргентині в 30.08.1997 р.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Буклет виданий до урочистостей 100 років української діаспори в Аргентині

 

Знову відвідаємо кафедральний собор Буенос-Айреса на Плаза де Майо та оглянемо встановлену тут у 2008 р. меморіальну дошку в пам’ять про Голодомор українців 1932-33 рр.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Кафедральний собор Буенос-Айреса

 

2008 р. в центрі Буенос-Айресу пройшли масштабні заходи щодо пам’яті Голодомору 1932-33 рр.: півтора тисячна колона пройшла вулицями центру міста. Хода була координована Спілкою Української Молоді (СУМ) та Українською юнацькою організацією «ПЛАСТ», танцювальними колективами та цілою громадою. Усі учасники ходи мали символи «Незгасимої свічки».

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Масштабна хода в пам’ять про голодомор в Україні в 1932-33 рр., Буенос-Айрес, 2008 р.

 

В колоні також були присутні свідки Голодомору, які при вході до Кафедрального Храму міста Буенос-Айрес дали інтерв’ю пресі. Міська Рада Буенос-Айреса видала Декларацію 217/2008, приєднання до Акції. «Незгасима свічка», організованою Центральною Репрезентацією за ініціативи Світового конгресу українців (Підписана Діезом Сантілі - Головою та Карлосом Перес).

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Екуменічний Молебень в Кафедральному Храмі м. Буенос-Айрес - Аргентина

 

Траурна хода завершилася в Кафедральному Храмі міста Буенос-Айрес, в якому відбувся екуменічний молебень, який очолив від Української Греко-католицької Церкви Владика Кир Михайло Мекицей в супроводі отців д-ра Люіса Ґлинки, Михайла Гримача та Карлоса Баління, від Української Автокефальної Православної Церкви її Адміністратор в Аргентині Отець Вадим Дробниця, від Української Євангельсько-Баптистської Церкви Пастор Михайло Бахор. Від Аргентинської Католицької Церкви був присутній та звернувся із зворушливими словами Генеральний Вікарій Архидієцезії Буенос-Айреса Владика Хоакім Сукунса. Так само був присутній Ректор Кафедрального Храму Вч. Отець Хорхе Хунор. На молебні була присутня делегація від Українського Посольства, яку очолив Радник Олександр Хрипунов та весь склад дипломатичного Корпусу, від Громади були присутні Голова Управи Української Центральної Репрезентації Євген Юзва, Голова Головної Ради Др. Марія Зінько, Голова Аудиторської Комісії Маріо Дмитрів, Юрій Данилишин Секретар Управи УЦР та координатор акції та всі голови українських товариств. Серед присутніх були присутні живі свідки Українського Геноциду 1932-1933 рр: Тетяна Тарасенко-Гавриш, Сіма Дорошко-Бугай, Марія Козель-Блідий, Параскевія Касяненко, Марія Панасенко-Паук, Микола Ромчик, Микола Козубський, Максим Мировський та Дмитро Грабар.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Відкриття меморіальної дошки в Кафедральному Храмі міста Буенос-Айрес

 

По закінченню Екуменічної Відправи Священики, Управа та всі учасники звернули увагу до бічних каплиць, де знаходяться меморіальні дошки Вірменського Геноциду та Єврейського Голокосту, поруч з якими була відкрита дошка в пам’ять про Український Голодомор 1932-1933 рр. Після цього естафету акції «Незгасима свічка» було передано до Чилі.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Дошка в пам’ять українського Голодомору 1932-1933 років в бічній каплиці, 2016 р.

21.11.2017 р. виставка присвячена Голодомору 1932-33 р. в Україні відкрилася в парламенті Аргентини - Національному конгресі. Пізніше проведено жалобне богослужінння в кафедральному соборі аргентинської столиці.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Виставка присвячена Голодомору в національному конгресі Аргентини

Українська діаспора не байдужа до того що відбувається в Україні. В 2013 р. сотня протестувальників вийшла під українське консульство в Буенос-Айресі (тоді на вул.  Конде), щоб протестувати проти сумно відомих мовних законів, яким проросійський запроданець Янукович та його партія Регіонів намагалися просунути в Україну другу державну мову – російську.

 

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Протести українців Аргентини проти мовних законів під українським консульством в Буенос-Айресі, 2013 р.

 

В 2014 р. в Буенос-Айресі також відбувся протест проти агресії Росії по відношенню до України і проти співпраці президента Аргентини Кристіни Фернандес з міжнародним терористом Путіним.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Протест українців Буенос-Айреса проти агресії Путіна в Україні, 2014 р.

 

Наступним місцем нашої подорожі стане сучасна зала «Белграно» за адресою Virrey Loreto 234б, де в новітній період історії української громади відбуваються українські урочистості. Зокрема тут в 2011 р. відбулося святкування 50-тої річниці танцювально-фольклорного колективу «Просвіти» (через декілька днів ансамбль відвідає Львів, де відсвяткував в львівській опері 125 річницю міграції українців до Аргентини). А в 2014 р. в залі «Белграно» відмітила своє 90-річчя «Просвіта».

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Зала «Белграно», в якій урочисто відзначено 90-річчя «Просвіти»

В жовтні 2017 р. в цій же залі "Белгарно" відбулися урочистості з нагоди 25-ти років встановлення дипломатичних зв’язків між Аргентиною та Україною, а також 120-річя української еміграції до Аргентини. 

Наступним місцем, яке ми відвідаємо буде Національна бібліотека ім. Мар'яно Морено, вул. Agero 2502. Тут усі українські фонди були зібрані під єдиною назвою Української бібліотеки. Акт відкриття цієї бібліотеки 17 вересня 2017 р. мав символічний характер.

 

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

На відкритті української бібліотеки в Національній бібліотеці Аргентини, 2017

 

Національна бібліотека Аргентини

Найбільш наочним зовнішнім проявом української громади в Буенос-Айресі є щорічний фестиваль української культури в Парку 3 лютого (в якому розміщується Пам’ятник Тарасу Шевченку), який супроводжується презентаціями українських організацій та виступами художніх колективів.

Окрім відзначення власних річниць, проведення фестивалю, українці в Буенос-Айрес відмічають усі поточні українські державні свята, повністю синхронізувавши свій календар пам’яті з Батьківщиною.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Святкуванння дня Незалежності України в "Просвіті" 

Найважливішим святом в календарі аргентинських українців звичайно ж є День Незалежності України. Адже скільки поколінь українців наближали цей день. Перед 1991 р. українці Аргентини урочисто відмічали 22 січня як День Державності. В цей день українські делегації покладали квіти під пам’ятник борцю за свободу Аргентини – генералу Х. Сан-Мартину. Після набуття Україною незалежності квіти до пам’ятника Сан-Мартину покладають на це свято.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Покладання квітів до пам’ятника генералу Сан-Мартину представниками українського консульства та української громади, 2017 р.

 

Тож і зараз відбувається покладання квітів під пам’ятник, проте вже на день Незалежності України. Такі акції сприяють створенню важливих інформаційних приводів. Для України це зараз дуже важливо. Так в 2017 р. одне з найбільших і найвпливовіших періодичних видань Аргентини нарешті заговорило про цензуру і придушення свободи слова як цілеспрямовану політику Кремля та про російську агресію проти України.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Акція підтримки в’язнів режиму Путіна під пам’ятником Шевченку в Буенос-Айресі, 2015 р. 

На 26-річницю Незалежності України фольклорно-танцювальний ансамбль «Просвіти» виступив на фестивалях у Тернополі та Львові. Його виступи користувалися особливою увагою глядачів. Адже надзвичайно було побачити українців з-за океану – українців, дехто з яких вперше був на Батьківщині, але так добре володіючих танцями свого народу.

Набуття Україною Незалежності призвело до нової хвилі еміграції українців до Аргентини. Після появи можливості виїжджати за кордон та суттєвих економічних негараздів в нашій державі значна частина українців в пошуках кращої долі поїхала за океан. Таким чином, фактично повторилася ситуація з кінця ХІХ ст. Дана хвиля еміграції як і тоді була переважно заробітчанською. І як і тоді, аргентинський уряд заохочуючи еміграцію планував вирішити питання заселення віддалених та малозаселених провінцій, зокрема Вогняної землі. Проте більшість українців що емігрували до Аргентини після 1991 р. осіли в Буенос-Айресі. Рівень їх національної свідомості дуже різний, а ступінь інтеграції з старою українською еміграцією дозволяє бажати кращого.

Деякі новітні емігранти, такі як Лідія Бичкова  – оперне сопрано або піаніст Юрій Квартирмейстер дуже вдало представили Україну в Аргентині.

За інформацією доступною в мережі, в Аргентині були спроби створити деякі нові українські організації скеровані на потреби цієї останньої хвилі еміграції. Це зокрема Товариство імені Лисенка чи «Оранта», яке було зареєстроване за адресою вул. Тукаман (Tucuman), 1655  (керівник Леся Палюк Lesia Paliuk), що ставило собі за мету захист соціальних прав іммігрантів з країн колишнього СРСР та Східної Європи. Проте інформації про конкретну діяльність цієї організації бракує. Фактично дана організація наразі розпалася.

Здається, українські культурні пам’ятки, тут на південноамериканському континенті, ніби відтворюють тисячолітню історію українського народу. Так діють певно усі народи, представники яких вирвані з корінням перенеслися в Новий Світ. Варто би порівняти. Інколи вони вважають своїми одних і тих же предків. Так на вулицях Буенос-Айреса опинився великий князь Київський – хреститель Русі – Володимир, поставлений на бульварі неподалік однієї з російських православних церков міста. Росіяни давно намагаються привласнити собі давньоруську історію.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Пам’ятник князю Володимиру – хрестителю Русі в Буенос-Айресі

 

Далеко прийшлося пройти щоб сфотографувати його, але натомість ви тепер самі можете побачити, українська національна пам’ять міцно просякла південноамериканський ґрунт. В районі Lanus Oeste великого Буенос-Айреса наявна також вулиця св. Володимира.

***

Післявоєнний розвиток привів до того що українська спільнота в Аргентині стала самодостатньою, зважаючи на що навіть проголошення незалежної України мало вплинуло на реалії її існування. Наші прогулянки вулицями на теплих берегах Ла-Плати призвели до того що з екзотичного міста, Буенос-Айрес поступово перетворювався на місто близьке і зрозуміле в контексті нашої власної української історії. Місто, яке попиваючи духмяний чай «Червона Калина» зібраний руками українців в Місьйонесі, хочеться згадувати і згадувати.

Повертаючись до антарктичної тематики (нагадаю, що саме в рамках українських антарктичних експедицій автор мав змогу відвідати та приготувати цей нарис про Буенос-Айрес), варто зазначити, що українська «Просвіта» в Буенос-Айресі здавна запрошує на вареники учасників українських антарктичних експедицій, що регулярно транзитом в Антарктиду та додому перебувають в Буенос-Айресі. Столиця країни, яка так гостинно приймає нас, стала гостинним домом для багатьох наших співвітчизників. Адже менталітет пересічного аргентинця звиклого до постійних економічних криз та проблем, а в той же час веселого і відкритого до світу є таким близьким до українського менталітету.

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Інформаційний матеріал присвячений подіям на Майдані в 2014 р. підготований «Просвітою»

 

Історія становлення української діаспори записана в багатьох конкретних історичних місцях та збережених матеріальних об’єктах, частину з яких ми відшукали та відвідали в цій подорожі. Найкращою візуалізацією українського виміру Буенос-Айреса стали величний необароковий собор Покрови греко-католиків та пам’ятник Тарасу Шевченку. Поза цими об’єктами-символами відомі десятки інших. Імовірно, ще більше місць, подій, особистостей залишилося не охоплених цією розповіддю. Напевне, не все викладене в нашому демо-путівнику на 100% відповідає тому як все було насправді. Адже будь-який пошук в подіях минулого супроводжується припущеннями, версіями, гіпотезами. Тож ще дуже багато подорожей і пошуків перед нами долучайтеся!

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

Обкладинка книги М. Данилишина «Українці в республіці Аргентина», 1979 р., художник М. Каплун

Див. також:

Цикл Гданськ для українця

Цикл Краків для українця

Дорогичин - Данилова твердиня на Підляшші

Цикл Холм та Холмщина – подорож для українця 

Цикл Познань для українця 

Замойські прикордонні зустрічі - українські акценти Замостя

Цикл Мюнхен для українця 

Консультант – Голова Управи українського культурного товариства «Просвіта» Ю.М. Данилишин

Автор також дякує Національному антарктичному науковому центру МОН України та своїм супутникам по подорожам Буенос-Айресом О. Колоскову, Д. Луценко. О. Савицькому, Р. Кудрявцеву та Є. Накалову. 

Прогулянка Буенос-Айресом для українця. Частина 3: Сучасна діаспора

 

Використані джерела:

Українські організації в Аргентині 

Українці в Буенос-Айресі 

Нащадок українських емігрантів з Аргентини Чанґо Спасюк здобув престижну музичну нагороду в Лондоні 

Спасюк Ч. Пісні моєї землі 

Asociacion Ucraniana RENACIMIENTO - Filial Avellaneda  

Кадри про діаспору в Аргентині 

Українська діаспора в Аргентині 

Посольство України в Аргентині 

Подобєд П. Наші в Аргентині (Вояки УНР в Аргентині)

Єпископ для українців Аргентини 

Площа Святого Володимира в Буенос-Айресі 

Фестиваль української культури в Буенос-Айресі 

Інформаційний матеріал присвячений Голодомору 1932-33 рр. 

Виступ балету «Просвіти» з Буенос-Айреса 

Вшанування 80-ї річниці Голодомору 1932-33 рр. в Буенос-Айресі 

Радянські шпигуни в Аргентині 

Святкування 50-ї річниці ансамблю «балет Просвіти» в аудиторії «Белграно» Буенос-Айрес, 2011 р.  

Владика Андрій (Спеляк) прийняв українське громадянство 

Святкування 20-ї річниці Незалежності України в Беріссо. Товариство «Відродження»

Протести українців Аргентини проти мовних законів під українським консульством в Буенос-Айресі 

Протест українців Аргентини проти агресії Путіна в Україні 

Аргентинець українського походження Мирон Гоник підготував плани відновлення маяку на Ісла де Естадос 

Святкування 26-ї річниці Незалежності України 

Вшанування 203-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка 

Українська бібліотека в Буенос-Айресі 

н.с. Національного історико-архітектурного музею "Київська Фортеця"

Іван Парнікоза

Київ, 10.09.2017 р.

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 1239
Отредактировано: 29-11-2017 [14:32]
delete
Іван Парнікоза
Іван Парнікоза, Киев, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +3
Всего комментариев: 10, Всего рецензий: 3
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

13:47 11/10/17
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
1. Майстерно.
2. Грамотно і цікаво.
3. Насичено фактами.
4. Корисно і пізнавально.
20:25 11/10/17
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Геннадий Москаль Днепропетровск
Побільше б таких публікацій на ХВ.
23:02 11/10/17
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
ivp_paster Тернополь
Дуже цікавий інформаційний матеріал.Ілюстрований.




Читать полностью: http://h.ua/story/440658/#ixzz4vEQ6QzdA

Комментарии

Рекомендує цей матеріал. Чому? Рекомендую цікаву розповідь про українських аргентинців!
13:48 11/10/17
Petro Boriwiter Запорожье
Шановний. Це якщо аргентинці в україні тоді вони називатися будуть українськими аргентинцями. А в Аргентині українці називаються аргентинськими українцями.Іменник підкреслює належність, а не прикметник.
18:58 11/10/17
Згодний з зауваженням! Припустився помилки. Саме про аргентинських українців йшла мова! confused clever
19:25 11/10/17
Виправив, дякую Петре за підказку!
19:30 11/10/17
Petro Boriwiter Запорожье
smile best
20:13 11/10/17
Petro Boriwiter Запорожье
smile best
20:13 11/10/17
Petro Boriwiter Запорожье
Рекомендует этот материал. Почему? Змістовна стаття.Респект автору.
18:55 11/10/17
Знімає свою рекомендацію
19:26 11/10/17
Рекомендує цей матеріал. Чому? Рекомендую дуже цікаву розповідь про українців в Аргентині!
19:28 11/10/17
Геннадий Москаль Днепропетровск
Рекомендует этот материал. Почему? Цікава інформація. Я у тому році був під час відпуски у друзів в Канаді. Там теж є свій український колорит.
20:20 11/10/17

Live

49 мин. назад

Геннадий Майборода комментирует материал НАШІ ІМЕНА... ЧИ РІДНІ ВОНИ НАМ?

54 мин. назад

Геннадий Майборода комментирует материал НАШІ ІМЕНА... ЧИ РІДНІ ВОНИ НАМ?

55 мин. назад

Геннадий Майборода комментирует материал НАШІ ІМЕНА... ЧИ РІДНІ ВОНИ НАМ?

55 мин. назад

Геннадий Майборода комментирует материал НАШІ ІМЕНА... ЧИ РІДНІ ВОНИ НАМ?

57 мин. назад

Геннадий Майборода рекомендует материал НАШІ ІМЕНА... ЧИ РІДНІ ВОНИ НАМ?

58 мин. назад

Геннадий Майборода комментирует материал То яке ж справжнє призначення церкви?

1 час. назад

Геннадий Майборода комментирует материал То яке ж справжнє призначення церкви?

1 час. назад

Геннадий Майборода рекомендует материал То яке ж справжнє призначення церкви?

1 час. назад

Дмитрий Соловьев рекомендует материал Как защищать Украину, - вперёд!.. А в благодарность, - позор и забвение...

3 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал На Різдво ялинки у хатах ставили ще у 17 - му сторіччі, а зірка була - Віфліємська!

8 час. назад

Любавка комментирует материал То яке ж справжнє призначення церкви?

8 час. назад

Любавка комментирует материал То яке ж справжнє призначення церкви?

8 час. назад

Любавка комментирует материал То яке ж справжнє призначення церкви?

8 час. назад

Любавка комментирует материал То яке ж справжнє призначення церкви?

8 час. назад

Любавка комментирует материал НАШІ ІМЕНА... ЧИ РІДНІ ВОНИ НАМ?

8 час. назад

Любавка комментирует материал НАШІ ІМЕНА... ЧИ РІДНІ ВОНИ НАМ?

8 час. назад

Любавка комментирует материал НАШІ ІМЕНА... ЧИ РІДНІ ВОНИ НАМ?

9 час. назад

antov рекомендует материал Перестройка в РПЦ МП ч.6-2

9 час. назад

antov рекомендует материал Перестройка в РПЦ МП ч.6

9 час. назад

antov пишет рецензию на публикацию Перестройка в РПЦ МП ч.6

9 час. назад

antov рекомендует материал Перестройка в РПЦ МП ч.5

9 час. назад

antov пишет рецензию на публикацию Перестройка в РПЦ МП ч.5

10 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью На Різдво ялинки у хатах ставили ще у 17 - му сторіччі, а зірка була - Віфліємська!