О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Стихи  17 июля 2017 09:18:30

В. Шекспир (К. Марло) Сонет 117

Усім я нехтував, вини мене;
Твої заслуги важко оцінити .
Є зради, у любові... все земне:
Готовий бути з іншими щомиті...
 
Чужих я часто плутаю в тобі,
Так, юнка - подруга, раптово
Ласкаво гляне з милої юрби -
Твій образ зве у кожне слово.
 
Бажання мрій, позбав світ від турбот
Незадоволення думок квапливих;
Бо ненависть твоя - з ікон кіот..,
Дарує збіг думок від нечестивих.
 
Наважусь вірність визнати твою;
Я, винен - так одну тебе люблю.
Количество просмотров: 154
delete
Харламов Виктор Георгиевич
Харламов Виктор Георгиевич, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 2, Всего рецензий: 0
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

"ПО-ПЕРШЕ, НЕ ТРЕБА ПОПУЛЯРИЗУВАТИ ІДІОТІВ»

Христина ШКРЯБІНА, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова:

— В одному зі своїх нещодавніх блогів ви зазначили, що «популісти принесли із собою заперечення науки як інструменту прогресу». Тож як правильно захищати знання?

Ю.К.: — По-перше, не треба популяризувати ідіотів. По-друге, не треба подавати лише факт, треба висвітлювати картину взаємопоєднаних даних. Наприклад, трава зелена. Це факт? Ні, це дані. Лише, коли сформується картина взаємозв’язків, ми отримаємо факт. Його не можна буде привязати до магічного чи міфологічного світогляду... Якось спостерігав одну програму по телевізоруі. Лікар пропонував родині розпочати курс лікування. Йому відповіли: «Так, але спочатку ми хочемо піти до екстрасенса». Чому так? А тому, що вони, умовно, чотири години перед тим дивилися «Битву екстрасенсів». Тут немає нічого дивного, тому що світогляд вже сформовано. Все сприймається відокремлено, немає зв’язку між фактами. Так формується усе, тільки не наукова картина. Єдиний вихід — встановити зв’язки між фактами.



ПРО ПОТРЕБУ СПІЛЬНИХ КРИТЕРІЇВ

Антон СЕСТРІЦИН, університет Карлтон, (м. Оттава):

— Пане Юрію, на Заході словосполучення «сталий розвиток» вже стало нормою. Цю концепцію розвитку суспільства обговорюють на місцевому, регіональному та загальнонаціональному рівнях. Навіть на громадському рівні місцеві громади дбають про навколишнє середовище свого району або вулиці. На жаль, в Україні й досі відсутній загальнонаціональний план практичного впровадження ідеї сталого розвитку у життя. Чим це загрожує Україні? Якщо держава не доросла до серйозного обговорення цих питань, можливо, суспільство має почати цю критично важливу розмову?

Ю.К.: — Дійно, з початку 1990-х всі говорять про сталий розвиток. Почнімо з того, що в нас є розвиток. Якщо систему не турбувати, вона буде зростати. Час від часу відбуваються впливи на систему. Тоді відбувається «шок» — а потім з точки, на яку система впала, відбувається таке саме зростання. Потім може бути ще один «шок». Якщо система буде в сталому режимі — розвитку не буде. Як зробити зростання стабільним? Ось це і називається сталим розвитком.

Усе було добре, допоки не виявили, що не існує ніяких окремих галузевих показників безпеки. Існує одна велика інтегрована безпека. Якщо ви втрутилися в одну частину системи, це обов’язково проявиться у іншій. Ось чому останні понад десять років усі вводять показники сталого розвитку, безпеки і таке інше. Ці набори показники є водночас критеріями цього розвитку. Їх зміни описують різні типи зростання і деградації залежно від часового інтервалу та просторового масштабу. Цю проблему досі не вирішено на загальному масштабі.
У нас працює кілька груп науковців при Міністерстві соціальної політики. Вони зараз намагаються створити таку програму, яка б досліджувала розвиток рівня регіонів — до рівня муніципального. Якщо таке станеться, це стане рішучим кроком вперед — на західноєвропейському рівні.
Ще одна роблема сталого розвитку полягає в тому, що у нас немає спільних критеріїв. Всі говорять про одне і те ж, але різними термінами. У цьому випадку зростає роль міжнародних міжнародних фахових спільнот. Ми звикли до того, що міжнародна організація — «діжка з грошима»: можна туди «пірнути» і «схопити» щось. Але ж ні. Міжнародна організація — це фахове середовище. Коли ми напрацюємо спільні критерії, тоді ми вирішимо це завдання. Добре те, що на найвищому рівні зараз хоча б щось говорять про це...
«КОМУНІКАЦІЯ І СПІВПРАЦЯ Є ОСНОВОЮ ВИЖИВАННЯ»

Марія НИТКА, Львівський національний університет ім. І. Франка:

— У своєму останньому пості на «Фейсбуці» ви писали про журналістів, які бувають, м’яко кажучи, некомпетентні у своїх матеріалах і журналістстські розслідування яких стосувалися людей, що згодом постраждали. Що б ви порадили нам, аби в майбутньому не виникало подібних постів на нашу адресу? Яка, на вашу думку, місія журналіста в сучасному середовищі і в Україні, зокрема?

Ю.К.: — Ми люди, що живуть у складному інформаційному середовищі. Та ніхто не знає, як на нашу інформацію зреагує це середовище. Навіть, якщо я буду дуже обережним, єдиний спосіб убезпечити себе — навіть не мовчати, а померти. Але... я маю бути готовий до визнання своєї помилки. Та сказати про це.

У мене просте запитання: «Навіщо ворожа агентура, якщо є такі корисні ідіоти, які все викладають?» Дані про розташування військових, координати... Є така річ, як людське життя, людина, яка сидить поруч, і мені не може бути байдуже, що його вб’ють. Ось чому єдиний спосіб виживання — це співпраця та комунікація. Я багато спостерігав за ЗМІ, певний час працюю у галузі соціальної психології. Деякі розслідувачі — це такий прогресуючий нарцисичний комплекс. Вони не здатні до комунікації. Саме тому несуть найбільшу загрозу. Помилитися може хто завгодно. Питання полягає в тому, ми визнаємо чи не визнаємо цю помилку.
Суспільство — це складна адаптивна система. Як працює звичайна система? Дуже просто. У нас є якийсь виклик. Система починає давати багато відповідей на нього. Чому демократія краще? Тому, що є багато компонентів і відповідей на одне питання багато. Серед них завжди є неправильні, але правильних набагато більше. Більше половини дають системі безпеку, інша — розвиток Ось чому система виживає завжди, та ще й розвивається. Якщо система є авторитарною, простір відповідей звужується. Кількість агентів, що дають відповідь, зменшується. Якщо у вас одна відповідь — ймовірність того що вона буде помилковою, збільшується. Рано чи пізно така система знищиться. Тобто помилкові відповіді є і мають бути . Якщо їх не буде — не буде розвитку. Суть полягає в тому, що комунікація і співпраця — є основою виживання системи.
«МОВА — НЕ ЗБРОЯ, А ІНСТРУМЕНТ»

Олександр ПОДВИШЕННИЙ, Національний університет «Острозька академія»:

— Пане Юрію, у одному зі своїх блогів ви порівняли мову зі зброєю, засуджуючи її руйнівне використання. А як щодо «самозахисту»? Як захистити український соціокультурний простір?

Ю.К.: — Насправді, у цьому середовищі відбувається багато процесів. На щось ми можемо впливати, на щось ні, щось можемо контролювати, а за чимось лише спостерігати. Питання полягає у тому, буде цей вплив позитивним чи негативним, отримаємо ми те, що хочемо, чи ні? Ми могли б дати відповідь, якщо б дізналися в якому стані перебуває наше суспільство. У нас нема ні кількісного, ні якісного опису стану нашого суспільства. Це проблема.

Наше суспільство складне, багатошарове, дуже неоднорідне та гетерогенне за всіма показниками. Воно швидко змінюється як за останні 20 років, так і за три—п’ять. Спостерігаються демографічні, міграційні процеси, а загального опису в нас немає. Коли кілька років тому ми прогнозували реакцію нашого суспільства на деякі кризові дії, то пов’язали соціокультурні особливості з особливостями землекористування та з особливостями розміщення людей, бо це ми можемо спостерігати з супутника, наприклад. І це спрацювало.
Щодо мови: так, ми можемо вводити будь-які обмеження, інша справа, що ми не можемо точно сказати, як це спрацює, але бачимо небезпечні процеси, на які можна впливати. Ми можемо вводити обмеження, чому ні? Як, наприклад, із соціальними мережами. Мова — не зброя, мова — інструмент. Зрозуміло, що ми маємо будувати інший соціокультурний простір. У нас люблять, умовно говорити, що там, де превалює російська мова — там може бути «русский мир» і навпаки. Це не зовсім правда. Бо якщо запустити там нормальний статистичний аналіз, от за критерієм Колмогорова, то вийде, що це не так. Ці території, де є «ОРДІЛО», відрізняються від територій, де його нема, за мовною ознакою на 3—5%. Так само як і за етнічною. Зараз це працює, бо є примусове переміщення та є така різниця, а в 2014 році її не було. Працюють саме соціокультурні патерни, те, на чому і спрацювала пропаганда. Значення мови було вторинним, хоч, безсумнівно, це було індикатором, а не рушієм процесів. Що там спрацювало, я можу сказати. Це «ОРДІЛО» є на відстані 40 км (один денний перехід) від основних трас і залізничних вузлів. Ось там, де вони змогли дотягнутися одним таким кидком, там є «ОРДІЛО», а де не змогли, там нема. Тут визначальна логістика. Це говорить про те, що все інспіровано іззовні. Від кордону уздовж трас беремо 40 км і визначаємо територію «вільного» Донбасу. Ніякої волі, «ніякого руського язика» там немає."
18:10 17/07/17
http://skelet-info.org/vadim-rabinovich-sekrety-podpolnogo-milliardera/- здесь многое о рабиномураевиче и истоках этого тандема путиноидов - азаровичей ( ведь именно неизвестный мураевич, спасая от Майдана рыга Азарова, переправил в феврале 2014 года, метра украинского языка из Киева в Москву.)!)

Читать полностью: http://h.ua/story/439265/#ixzz4nB2NMRdi
13:17 18/07/17

Live

40 мин. назад

Андрей Андре комментирует материал Как военная прокуратура Украины, "ломает" добровольцев

52 мин. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал Как Укразлизныця «разводит» пассажиров по их «многочисленным
просьбам»

59 мин. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал Как военная прокуратура Украины, "ломает" добровольцев

1 час. назад

Геннадий Балашов публикует статью Лежачая стена

4 час. назад

Александр Ткач публикует статью Как военная прокуратура Украины, "ломает" добровольцев

4 час. назад

Александр Ткач комментирует материал Как защищать Украину, - вперёд!.. А в благодарность, - позор и забвение...

4 час. назад

Володимир Бровко комментирует материал Усміхнися мені здалека!

4 час. назад

Володимир Бровко рекомендует материал Усміхнися мені здалека!

4 час. назад

Виталий Сокол публикует статью Как Укразлизныця «разводит» пассажиров по их «многочисленным
просьбам»

4 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Романс о сумасшедшей Любви

6 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал Сжигаю листья - книг страницы

6 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Крым-это яйца меж ног России

6 час. назад

Александр Жовноватый комментирует материал Как защищать Украину, - вперёд!.. А в благодарность, - позор и забвение...

7 час. назад

Александр Жовноватый комментирует материал Крым-это яйца меж ног России

7 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал Крым-это яйца меж ног России

7 час. назад

Nataliy Glinskay публикует статью Усміхнися мені здалека!

7 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Сжигаю листья - книг страницы

7 час. назад

AirAdvisor публикует статью Названы только 2 блюда, которые безопасно есть в самолете

7 час. назад

Антон Кучко публикует статью Крым-это яйца меж ног России

16 час. назад

Larisa Potapova рекомендует материал Космические Боги с созвездий Большого пса и Ориона ч.7

16 час. назад

Larisa Potapova пишет рецензию на публикацию Космические Боги с созвездий Большого пса и Ориона ч.7

17 час. назад

lusi рекомендует материал Сводка новостей

17 час. назад

lusi рекомендует материал Идея власти неземной