О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

На місті нацпарків: сміттєзвалища і можлива забудова

У Черкасах вже 50 років не можуть визначитися зі статусом «Соснівки», а перетворення Холодного Яру в національний природний пар «зависло в повітрі». Між тим Україна в порівнянні з Європою має втричі менше територій з особливим природоохоронним статусом і мусить виправляти ситуацію, згідно Угоди про Асоціацію з ЄС.

Студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького збирають сміття в Сосновому Бору. Джерело: cdu.edu.ua
Студенти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького збирають сміття в Сосновому Бору. Джерело: cdu.edu.ua

Черка́ський бір — лісовий масив, що розташований на північно-західній та північній околиці міста Черкаси в Центральній Україні, є відомим пристеповим бором. Ліс утворився ще за часів дольодовикової епохи. Зараз це найбільший в Україні сосновий масив природного походження, який зберігся на південній межі ареалу сосни звичайної.
Цитата з Вікіпедії

Частина природного масиву Черкаський Бір опинилася під сміттєзвалищем, інший шматок планували забудувати, хоча відповідно до програми розвитку заповідної справи, ця земля призначена для створення національного природного парку. На громадських слуханнях черкащани рішуче висловилися «проти» забудови своїх «зелених легень» і будівництво житлового мікрорайону так і не почали. Зрештою, як і створення рекреаційної зони, за створення якої агітували громадські активісти, екологи та частина депутатів Черкаської міської ради. Лісопаркова зона не має офіційного статусу вже 50 років.

Зависла «в повітрі» і доля іншого національного природного парку Холодний Яр. Робота по створенню, нацпарку розпочалася ще у 2014 році. З ініціативою виступили представники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Проте у 2016-му довкола створення нацпарку «Холодний Яр» розпочалися справжні баталії. Якщо «за» виступили представники Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», Мотронинського монастиря, Держземагенства та Чигиринськогої райдержадміністрації, то аргументи «проти» знайшли в Кам’янській РДА та місцевих громадах. Начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко в свою чергу пропонував альтернативний варіант вирішення питання зі створенням нацпарку на території 3,5 гектарів замість 5-ти або навіть 8-ми гектар (таку цифру називала під час свого візиту на Черкащину заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко).

Які нині перспективи у обох лісових зон, що не стали нацпарками та позиції сторін дискусії читайте у матеріалі.

Сміттєзвалище під лісом

До знищення частини лісу призвело розростання Черкаського полігону твердих побутових відходів, який функціонує вже 24 роки. Іншого «місця прописки» черкаське сміття не має, оскільки розмови про будівництво сміттєпереробного заводу в межах чи поблизу міста ведуться вже 10 років.

Голова Черкаської еко-асоціації «ЕКО-СВІТ» Людмила Ткаченко
Голова Черкаської еко-асоціації «ЕКО-СВІТ» Людмила Ткаченко

Черкаський полігон твердих побутових відходів був введений в експлуатацію уже далекого зараз 1992 року. За словами голови Черкаської еко-асоціації «ЕКО-СВІТ» Людмили Ткаченко, протягом 6 років з початку роботи, сміттєзвалище експлуатувалося з грубим порушенням природоохоронного законодавства.

Проектний термін його роботи становив лише 18 місяців, а дозволу та лімітів на роботу звалища з 1995 року не видавалося,- коментує Людмила Ткаченко. - За цей час був практично знищений ліс у радіусі 50-100 м навколо полігону. Під час відкриття полігону твердих побутових відходів у 1992 році місцеве керівництво обіцяло жителям не допускати порушень в експлуатації та запевняло, що його існування тимчасове, до вирішення питань з утилізації відходів. Однак жодної обіцянки виконано не було.

Черкаський полігон твердих побутових відходів
Черкаський полігон твердих побутових відходів

Тим часом черкащани продовжували продукувати побутові відходи зі швидкістю понад 144 тисячі тонн у рік, тож частину полігону було рекультивовано (на ній зараз розміщено майже п’ять мільйонів метрів кубічних сміття). І почалася підготовка до введення в дію другої черги.

У березні 1999 року Управлінням екобезпеки був погоджений проект розширення полігону й у грудні 2000 року введена в експлуатацію друга черга проекту полігону з проектним терміном роботи 20,4 місяця. При цьому у висновку державної експертизи не були враховані всі вимоги Закону «Про відходи», але й ті зауваження, що були зроблені, не виконані, а полігон почав експлуатуватися, що є також грубим порушенням природоохоронного законодавства, зокрема ст.42 п.1 закону «Про відходи». Громадськість неодноразово зверталася до місцевих органів влади та обласного Управління екобезпеки з питань кардинального вирішення проблеми й запропонувала проект програми роздільного збору та утилізації відходів на спеціалізованих підприємствах. Однак підтримки не знаходила.

«Соснівка»: рекреаційна зона чи елітне житло

Забудова в сучасній Соснівці
Забудова в сучасній Соснівці

Іншу, південно-східну околицю Черкаського бору «Соснівку» представники фірми ПП «Міськбудплюс» пропонували забудувати житловими будинками. За проектом у Соснівці мало б з’явитися 50 тисяч квадратних метрів житлової площі та спеціалізований заклад для навчання і виховання дітей, спрямований на розвиток ІТ-технологій на 1,5 тисячі «квадратів». Власне, серед лісу планували побудувати 5 висотних «свічок», декілька десятків котеджів, магазини, клуби і гаражі. Загальна запланована сума інвестицій складала близько 30 мільйонів доларів.

Спочатку депутати Черкаської міської ради проголосували «за» розробку проекту забудови у Соснівці, але вже на громадських обговореннях, що відбулися за кілька днів, зауважили, що їх ввело в оману пакетне голосування.  

Керівник фракції ВО «Свобода» у Черкаській міській раді Ярослав Нищик
Керівник фракції ВО «Свобода» у Черкаській міській раді Ярослав Нищик

-Зазвичай групуються питання типу того, яке було запропоновано до розгляду депутатів по Соснівці – розроблення детальних планів територій або ж уточнення та виправлення технічних помилок. І Черкаська міська рада подібні питання у цій каденції теж голосувала, які називалися схожим чином, але  там не було ніяких «слизьких» пунктів, які, як виявилося, були у цьому проекті рішення, - пояснив керівник фракції ВО «Свобода» у Черкаській міській раді Ярослав Нищик.

Додатковим аргументом забудовників стало укріплення берегової смуги, яке вони мали провести за власний рахунок та очищення яру довкола «дачі Андрєєва», де мало вестися будівництво та утилізація 10-метрового шару будівельного сміття.

Активно вирубуватися Соснівка почала в 2006 році, коли депутати міської ради старого скликання виділили 23 земельні ділянки під приватні забудови. − 300-400 річні дуби та сосни падали під бензопилами працівників нових власників. Під тиском громади міста, екологічних активістів, рішення все ж відмінили, проте, як це часто буває, власники виграли апеляцію в київському суді.
Голова Черкаської еко-асоціації «ЕКО-СВІТ» Людмила Ткаченко

-Проте, необхідно згадати причини та походження утвореного звалища будівельних відходів на території Соснівки. Так, у 2008 році було виявлено несанкціоноване розміщення будівельних відходів, яким фактично було засипано вщент урвище по вул. Менделєєва, поблизу об’єкту «Дача Андрєєва». За результатами перевірки проведеної Державною екологічною інспекцією в Черкаській області було нараховано мільйонні збитки. Матеріали перевірки були передані до УМВС України в Черкаській області. У своє обґрунтування відділ екології Черкаської міської ради, в 2008 році, надав пояснення, що дане засмічення вони розглядають як боротьбу з ерозією ґрунту. То б то дана територія була засмічена саме з ініціативи Черкаської міської ради та за їх сприяння, розповідає Людмила Ткаченко. Причини з яких винних осіб не було притягнено до кримінальної відповідальності за нанесену шкоду засміченням земельної ділянки у відповідності до ст. 211 Земельного кодексу України невідомі.

За словами природозахисниці, з 2008 року до Черкаської міської ради неодноразово направлялись приписи ДЕІ в Черкаській області щодо необхідності проведення рекультивації даної земельної ділянки згідно з вимогами ст.ст. 166, 167 Земельного кодексу України. Останній припис датовано 2010 роком. На сьогодні Державна екологічна інспекція у Черкаській області не висловила своєї чіткої позиції щодо можливої забудови та подальшого використання даної території. 

Громадські слухання з приводу забудови Соснівки кілька разів переносилися та врешті жителі Черкас проголосували «проти» будівництва. У той же час Черкаський Бір так і не став національним парком чи хоча б не повернув собі славу всесоюзної здравниці, яку мав до початку Другої Світової війни.

Краєзнавець Борис Юхно
Краєзнавець Борис Юхно

-Унікальність цього масиву полягає в тому, що сотні тисяч років тому льодовик, який тут проходив «зім’яв» рівнинну поверхню, сформувавши яри і балки. Клімат, який унаслідок у нас сформувався, чимось схожий на балтійські варіанти, - коментує краєзнавець Борис Юхно.

Курортна історія Соснівки бере відлік з початку 20-го століття з легкої руки поміщиці Балашової, яка володіла маєтками у Мошногір’ї та лісами поблизу сучасних Черкас.

- У той час 23 та 24 квадрати Дахнівського лісництва були відведені під оздоровчу зону. Тоді ж почалося будівництво Соснівських дач, рештки який можна побачити там і досі. Тоді це був комплекс – Черкаська Соснівка, Дахнівка і село Василиця (нині це околиці Черкас). Зелений туризм в ті часи процвітав. Відпочивали люди «середньої руки», які привозили на дачі на літо своїх дружин і дітей. Тоді ж до Черкас ходив «причіпний» вагон із Варшави, але Польща у той момент входила до складу Російської Імперії, тому «закордоном» це не вважалося. Відпочивали в Соснівці і члени царської сім’ї, але це були досить далекі родичі правителів Російської Імперії. Власне про «самодержців», звісно, не йдеться.

Соснівка у 1910-му році
Соснівка у 1910-му році

Справжнього розквіту Соснівський курорт зазнав після революції 1917 року. Вже з середини 20-х років 20 століття почалося освоєння Соснівки як курортної зони для робітників та колгоспників. У кращі свої роки курорт приймав до 12 тисяч відвідувачів за сезон, у той час як в Черкасах жило всього 50. Деякий час навіть планувалося перетворити Черкаси на прикурортне місто, інфраструктура якого обслуговуватиме всесоюзну здравницю (серед відпочиваючих були кращі працівники практично з усієї європейської частини Радянського Союзу). Проте планам завадила війна. А вже з початку 50-х років, після отримання статусу обласного центру, Черкаси почали розвиватися як промислове «місто хіміків».  Розвитку туристичного потенціалу та перетворенню лісів на рекреаційні зони це, звісно, аж ніяк не сприяло.

Верховна Рада «за» національний природний парк, а міська – «проти»?

Сосновий Бір на карті
Сосновий Бір на карті

Постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року №123/97-ВР «Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води» та Законом України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» в області передбачалось провести організацію Національного природного парку «Черкаський бір». Територія Соснівки та всі міські ліси, які належать до комунальних земель міста повинні були входити до складу парку та мати наукове рекреаційне та естетичне значення. 


Частина Черкаського бору віддана під військовий полігон, а частина — під міське сміттєзвалище. Сьогодні постає питання про організацію національного природного парку «Черкаський бір» площею в 16,25 тисяч га.
Цитата з Вікіпедії

Своїм листом від 09.01.01р. №6911-01-18 міськвиконком не заперечував та підтримав ініціативу створення Національного природного парку. На таких землях забороняється господарська діяльність, яка негативно впливає на навколишнє середовище та може призвести до зміни ландшафту. 
Проте, вочевидь, в цьому напрямку програма залишилась не виконаною. Національний природний парк «Черкаський бір» так і не було створено. Об’єктивні причини для такої бездіяльності з боку органів місцевого самоврядування та природоохоронних органів відсутні, резюмує Людмила Ткаченко.

50 років без статусу

Соснівка була передана Черкаській міської раді народних депутатів у 1967 році
Соснівка була передана Черкаській міської раді народних депутатів у 1967 році

Основна проблема Черкаського Бору та більшості лісовопаркових зон – відсутність статусу, що дає широкі можливості для махінацій.
Соснівка, як частина Черкаського бору була передана Черкаській міської раді народних депутатів під лісопаркову частину зеленої зони міста ще у 1967 році. Проте з того самого часу міська влада не може надати офіційного статусу Соснівці як землям лісів, парків, чи будь який інший статус, що охороняється державою.

Це можливість для махінацій, переконана Людмила Ткаченко. - Бо кожна нова влада розглядає цю територію як можливість побудувати там, або індивідуальні котеджі, або взагалі багатоповерхівки.

За Генеральним планом забудови міста, затвердженим розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 29.03.84 р. №144, статус Соснівки був визначений, як парково-оздоровча зона міста. Генеральним планом також було передбечено винесення за межі Соснівки обєктів, розміщення яких суперечить санітарним та функціональним вимогам цієї зони. Житлове будівництво не передбачено.

Територія Соснівки рішенням обласної ради народних депутатів від 29.03.91року №64 оголошена заповідною територією «Черкаські берегові схили». Відповідно до п.2 згаданого рішення, проектування будь-яких обєктів, а також проведення будівельних та інших робіт повинно погоджуватись із державними органами охорони памяток історії та культури, державними органами охорони природи.
Натомість і по цей час дана територія не винесена в натуру, не розроблений проект та не встановлені чіткі межі заповідної території «Черкаські берегові схили».

Холодний Яр: збереження національної спадщини чи втрата робочих місць?

Зі статусом «завислим у повітрі» перебуває зараз і урочище Холодний Яр. Частину лісового масиву екологи Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького запропонували перетворити на національний природний парк ще три роки тому. Планувалося створення додаткових 50 робочих місць зі збереженням уже існуючих та протидія незаконній вирубці лісу (дуба та ясена), яку фіксували представники «Правого сектору Черкащини» у липні 2016 року. Додатковий статус, а отже, інфраструктура та охорона, сприяла б і боротьбі зі стихійними сміттєзвалищами, якими обростають заповідні ліси. Щороку волонтери збирають його сотнями мішків, проте така діяльність – «крапля в морі».

Екскурсовод у філіалі «Холодний Яр» НІКЗ «Чигирин» Ольга Галушко
Екскурсовод у філіалі «Холодний Яр» НІКЗ «Чигирин» Ольга Галушко

-Уздовж туристичних маршрутів немає облаштованих місць для утилізації побутового сміття, та відповідної організації яка б займалась його збором. Таким чином у місцях відпочинку стабільно відбувається накопичення сміття та утворення стихійних сміттєзвалищ, - екскурсовод у філіалі «Холодний Яр» НІКЗ «Чигирин» Ольга Галушко. - А при сільських населених пунктах взагалі немає відповідно облаштованих сміттєзвалищ. Тобто людям в дійсності немає куди скидати сміття. Ми щороку проводимо екологічні волонтерські заходи, під час яких ще й доводиться прибирати сміття в Холодному Яру. За один такий екорейд можемо зібрати від 50 до 250 мішків. І це лише на малих територіях вздовж дороги. Але прибрати усе сміття в ярах вручну практично неможливо. Адже воно там могло накопичуватись впродовж років. 

В ході обговорення площі парку звучали цифри 3,5 та 5 гектарів, а заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко під час візиту на Черкащину заявила, що позиція профільного міністра – мінімум 8 гектарів під новостворений нацпарк.

Голова Кам’янської районної ради Сергій Сундуков
Голова Кам’янської районної ради Сергій Сундуков

Ці заяви викликали гостру реакцію голови Кам’янської районної ради Сергія Сундукова.

-Два з п’яти кам’янських лісництв практично випадуть з господарського обороту і тоді постане питання доцільності функціонування цього підприємства, яке сьогодні є основним бюджетонаповнювачем району. Важливим є й те, що в національному парку не дозволено полювати. Ми не можемо забувати про мисливців, які споконвіку проживають і полюють у цих лісах, адже їх близько 1200 осіб. Рішенням обласної ради ці угіддя їм надані для ведення мисливського господарства. Тобто, створюючи цей парк, виникнуть серйозні соціальні проблеми, - прокоментував Сундуков свою позицію газеті «Аграрний край».

Голова райради висловив побоювання, що створення національного парку може бути черговим проектом з розкрадання державних коштів, як це сталося з сумнозвісною «Золотою підковою Черкащини».

Схвилювала перспектива створення нацпарку і жителів довколишніх сіл. До держлісагенства України надійшли численні звернення від Грушківської, Мельниківської, Жаботинської, Головківської та Лубенської сільських рад, у яких громади сіл висловлюються проти ідеї створення національного парку, адже вилучення такої площі лісів у держлісгоспу призведе до зупинки єдиного працюючого промислового підприємства в цій місцевості.

Як підтвердження небажання розширення площі та створення НПП, жителі цих сіл приводять приклад існування на території Черкащини державного заповідника «Трахтемирів», який з 2000 року якимось чином став приватним, а також нацпарків «Білозерський» і «Нижньосульський», які перетворені в приватні маєтки та мисливські угіддя.

Представники громад кілька разів приїжджали мітингувати проти створення нацпарку. У той же час черкаські «Свободівці» навіть блокували трибуну, щоб не дати депутатам ухвалити рішення про недоцільність його утворення. Проте «за» це рішення назбирали 51 голос.

Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак
Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак

Про підготовку Указу Президента про створення Національного природного парку «Холодний яр» Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак повідомив, ще в липні минулого року. Презентуючи ідею створення парку, Міністр наголосив, що відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року і Програми Президента, вже у 2017 році площа ПЗФ повинна становити 11 % від площі держави, а у 2021 – 15 % відповідно. Збільшувати кількість територій з особливии природоохоронним статусом Україна мусить ще з огляду на Угоду про Асоціацію з ЄС. На території держав Європейського Союзу особливий природоохоронний статус має близько 18% території. В Україні ця цифра втричі менша.

Проте через звернення до міністра АПК, комітету ВРУ, Прем’єр-міністра, підготовлене фракцією «УКРОП» у Черкаській обласній раді, що передбачає «не допустити створення парку на території Чигиринського і Кам’янського районів без погодження з громадами сіл» віз і нині там.

Завідуючий філією «Холодний Яр» національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Богдан Легоняк
Завідуючий філією «Холодний Яр» національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Богдан Легоняк

-Всі користуються тим, що місцева громада проти, хоча її невдоволення не має законної сили, - коментує завідуючий філією «Холодний Яр» національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Богдан Легоняк.Законодавча процедура така: готується подання на профільне Міністерство (що було зроблено Черкаським національним університетом), Міністерство в свою чергу готує указ Президенту, а той уже вирішує це питання: підписує його чи не підписує. Але треба не забувати, що в цій ситуації є сильні гравці – представники великих підприємств «Наша Ряба» та «Миронівський Хлібокомбінат», які уже провадять екологічно небезпечне виробництво, а створення нацпарку – це ще одна для цього виробництва перепона. Жителів довколишніх сіл же просто залякали: що їм не можна буде ходити до лісу, всіх виселять, парк обтягнуть колючим дротом, заселять патріотів і створять Холодноярську Республіку. Смішно слухати, але насправді це слова голови Кам’янської райради.

Противники створення національного парку у Холодному Яру часто посилаються ще й на децентралізацію, як причину, брати до уваги думку громади при вирішенні усіх важливих питань на території її проживання.

Перший заступник голови Черкаської ОДА Віталій Коваль
Перший заступник голови Черкаської ОДА Віталій Коваль

Зокрема, перший заступник голови Черкаської ОДА Віталій Коваль погоджується, що жорсткої вимоги законодавства щодо погодження з сільськими та селищними радами немає, але в межах децентралізаційних процесів з жителями довколишніх сіл мають проводитись детальні консультації.

Тож поки-що питання створення нацпарку, який, згідно проекту, мав би сприяти розвитку туризму на території області, залученню інвестицій, збереженню природно-заповідного фонду та збільшенню кількості робочих місць, зайшло в глухий кут.

Голова Держлісагентства України Христина Юшкевич
Голова Держлісагентства України Христина Юшкевич

За словами Голови Держлісагентства України Христини Юшкевич, більшість деревостанів лісництв, які пропонується включити до нацпарку – лісові культури дуба звичайного, а серед них, 318 га віком до 20 років. Такі насадження потребують систематичного проведення лісогосподарських заходів і не представляють цінності для заповідання.

-В урочищі вже існує комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Холодний Яр» площею, яка створена саме в історичних місцях та має суворий режим заповідання. Всі історичні об’єкти, а також насадження, які знаходяться на території існуючого природно-заповідного фонду, збережені та належним чином доглядаються протягом багатьох років ДП «Кам’янський лісгосп», – наголошує Христина Юшкевич.

Вона також повідомила, що Держлісагентство визначило оптимальну площу для відведення під створення національного природного парку, яка складає майже 3,5 тис. га.

-Однак, остаточне вирішення цього питання залежить від позиції місцевих громад Черкащини. Позиція Держлісагентства полягає в тому, що існує необхідність проведення додаткових узгоджувальних нарад на місцевому рівні за участю всіх зацікавлених сторін для вирішення питання створення Національного природного парку «Холодний Яр», – зазначила Голова Держлісагентства.

Солідарні з колегами й представники Черкаського обласного Управління лісового та мисливського господарства. Як контраргумент словам Ірини Геращенко про відсутність інфраструктури та необлагороджену територію Холодного Яру лісівники наводять цифри: нині в підпорядкуванні ДП «Кам’янське лісове господарство» перебуває 20 рекреаційних пунктів. Кожен з них облаштований необхідними побутовими зручностями, інформаційними стендами на природоохоронну тематику та під’їзними шляхами або ж має пряме сполучення з автомобільними дорогами.

Альтанка на 150 осіб біля Гайдамацького ставу поблизу Мотронинського монастиря
Альтанка на 150 осіб біля Гайдамацького ставу поблизу Мотронинського монастиря

6 таких пунктів минулого року встановили в Креселецькому та Грушківському лісництві (землі яких пропонують перетворити на нацпарк). А біля Гайдамацького ставу поблизу Мотронинського монастиря побудували дерев’яну альтанку, яка одночасно може розмістити до 150 осіб, - повідомляють у прес-службі відомства.

Як альтернативний варіант черкаські лісівники пропонують створення нацпарку лише на землях Краселецького лісництва в межах комплексної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Холодний Яр» включно із заповідним урочищем «Атаманський парк» із загальною площею близько 3,5 тисяч гектарів. Такий компромісний варіант не ставив би під питання доцільність існування Кам’янського лісгоспу та допоміг би більш безболісно вирішити цю проблему для членів Чигиринського районного добровільного товариства мисливців і рибалок, щодо угідь, якими вони користуються. Хоча лісівники притримуються думки, що спочатку «за» такий варіант мають висловитися громади довколишніх сіл.

Количество просмотров: 1510
delete
Ира Коваль, Черкассы, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 0, Всего рецензий: 0
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Комментарии

Live

36 мин. назад

Petro Boriwiter комментирует материал "Кіборги" проти української. Хто кого?

41 мин. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Как военная прокуратура Украины, "ломает" добровольцев

42 мин. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Как военная прокуратура Украины, "ломает" добровольцев

52 мин. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Как военная прокуратура Украины, "ломает" добровольцев

57 мин. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Как военная прокуратура Украины, "ломает" добровольцев

1 час. назад

Александр Ткач комментирует материал Как военная прокуратура Украины, "ломает" добровольцев

1 час. назад

Александр Ткач комментирует материал Как военная прокуратура Украины, "ломает" добровольцев

1 час. назад

Александр Ткач комментирует материал Как военная прокуратура Украины, "ломает" добровольцев

1 час. назад

Александр Ткач комментирует материал Как военная прокуратура Украины, "ломает" добровольцев

2 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Как военная прокуратура Украины, "ломает" добровольцев

11 час. назад

Ltna Prikolova комментирует материал "Кіборги" проти української. Хто кого?

11 час. назад

Ltna Prikolova комментирует материал Лежачая стена

12 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал Дуэли Великих Людей и нелепых путиноидов

13 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал "Кіборги" проти української. Хто кого?

13 час. назад

lusi комментирует материал Как военная прокуратура Украины, "ломает" добровольцев

13 час. назад

Петруха Гивчик комментирует материал Интересные факты о Египетских пирамидах

14 час. назад

Антон Кучко комментирует материал "Кіборги" проти української. Хто кого?

14 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал Романс о сумасшедшей Любви

14 час. назад

Антон Кучко комментирует материал Интересные факты о Египетских пирамидах

14 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал "Кіборги" проти української. Хто кого?

14 час. назад

AirAdvisor публикует статью Интересные факты о Египетских пирамидах

14 час. назад

Оксана Михайлова публикует статью Украинцы признали лифты завода «Евроформат» лучшими в стране

14 час. назад

Саньков Сергей публикует статью ПРОГУЛКИ ПО ЛОНДОНУ. Образ женщины в экспозиции Tate Britain – London