О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Природа  17 мая 2017 22:47:05

БАЙРАКИ – БІБЛІЙНІ ЧОВНИ ПРИРОДИ

БАЙРАКИ – БІБЛІЙНІ ЧОВНИ ПРИРОДИ

Ліс – це завжди диво. Ліс у степу – диво у квадраті. В дитинстві, ступивши на стежку натураліста, я велосипедом добирався до найближчого від рідного містечка Верхівцевого степового переліска біля години. Зустріч з лісовою природою стовідсотково компенсувала затрати часу і енергії. Саме лісове повітря, насичене вологою і особливими лісовими парфумами, весняний пташиний хорал, нори борсуків, гнізда хижих птахів, восени рідкісні для степу гриби-опеньки і десятки інших видимих і невидимих деталей, які так радують душу природолюба. Ось що таке ліс!

Пізніше довідався, що ліс мій – зелена пляма площею біля гектара – справжній байрак, один з намиста зелених оазисів, розкиданих понад витоками Мокрої Сури. За ними збереглась назва Лобинські (землями цими володів пан Лобинський). У найближчому селі Семенівці, знаменитому двохсотлітньою Свято-Вознесенською красунею-церквою, він мав маєток, фруктовий сад,  парк, мальовничі ставки, полюбляв полювання.

Про краї ці з глибини віків дійшло свідчення посла австрійського імператора Еріха Лясоти, який занотував у подорожньому щоденнику: «До цього місця степ був цілком оголений, ніде не видно жодного деревця, звідціля вже починаються зарості, які називають у них (запорожців) байраками».

Дмитро Яворницький свідчить, що запорожці серед деревної рослинності відрізняли власне ліс, гай, чагарник і байрак. Остання назва походить від тюркського «баїр», що значить косогір – невеликий ліс з товстих і важких порід дерев, переважно в балках та по їх схилах. Вікіпедія пропонує одне з визначень байраку як – «Характерний північно-степовий природно-територіальний комплекс рангу урочища».

Певну роль в історії України відіграли знамениті Княжі Байраки – балка, де 16 травня 1648 року відбулася битва гетьмана Богдана Хмельницького з поляками на Жовтих Водах. Дніпропетровський історик Іван Стороженко багаторічними пошуками довів – остаточний розгром залишків відступаючої польської армії відбувся за Княжими Байраками на балці Злодійка біля сучасного сільця Пахарівка Олександрійського району Кіровоградщини, хоча монумент на відзнаку битви поставлено  біля  села Жовтоолександрівка П’ятихатського району Дніпропетровської області.

В Україні назву Байрак мають кілька населених пунктів у Харківській, Полтавській і Сумській областях. Та й прізвище це доволі поширене.

 «Ой не шуми, луже,

 Зелений байраче!...

 Не плач, не журися,

 Молодий козаче!» -

співає Петро в опері Миколи Лисенка «Наталка Полтавка».

Дніпропетровський поет Віктор Начиняний з властивою усім справжнім поетам афористичністю порівняв байрак з біблійним човном, де природа знайшла останній притулок. І це дійсно так…. Байрак – осереддя контрастів. Ось як сформулював цю особливість степових перелісків професор ботаніки О.Л. Бельгард: «В будь-якій облісненній балці зосереджено велике різноманіття екотопів, які породжують дуже строкатий і надзвичайно різний за своїми екологічними особливостями рослинний покрив. Різноманіття це формує крутизна  і експозиція схилів, мікроклімат, ґрунтова вологість, вітровий режим тощо. Тут ми маємо стик вельми різних типів рослинності: степового, лісового, лугового, болотного, солончакового і навіть напівпустельного».

Байрачні ліси складом своїх деревостанів і багатством трав’яного покриву залишають далеко позаду рукотворні лісові масиви, хоча більшість з них мають порослеве походження, тобто тою чи іншою мірою зазнавали в минулому масових рубок.

Основні породи, що утворюють подібні ліси – дуб, клен, в'яз, берест, ясен, липа, груша, яблуня. У деяких байраках також зустрічаються черешня, осика, граб. У підліску найчастіше зростають клен татарський, глід, калина, бузина, гордовина, ліщина, бруслина, місцями скумпія, на узліссях - терен, шипшина, степова вишня, дикий мигдаль.

Байрачні ліси зростають переважно в лісостепових та степових районах центру Східноєвропейської рівнини. Особливо поширені вони на горбистих територіях (Середньоруська височина, Приволзька височина, Донецький кряж). Сучасний ареал байрачних лісів в Україні охоплює північну частину Одещини, Кіровоградську, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську області. У сусідній Росії байраки є в Ростовській, Воронезькій, Саратовській, Самарській, Волгоградській і Оренбурзькій областях.

На південному сході України байрачні ліси приурочені переважно до еродованого правобережжя Дніпра і його приток. З понад двох сотень відокремлених байрачних масивів Дніпропетровщини моїми експедиційними маршрутами пройдено більшість. Ось штрихи до портретів найбільш знаних байраків степового Подніпров’я.

Славиться своїми лісами Верхньодніпровський район  Дніпропетровщини. Ліси займають  15% його площі, з них байрачні у вигляді 80 відокремлених урочищ – понад    800 га. Одне з них – урочище Паськове було віднесене до переліку пам’яток природи ще в 20-х роках минулого століття як «остання ділянка старовинного байрачного лісу». Воно є зразком верхового байраку. Давно немає села, яке подарувало урочищу свою назву, а зелений байрак шумить кронами дубів і кленів, як і сотні років тому. В його вершині, в глибині темного яру, просочується через шари глини кристалічно чиста вода і, збираючись в маленький потічок, продовжує свій невпинний біг до річки Домоткані і далі до батька Дніпра-Славути.

Урочище Яців Яр належить до системи байраків порожистого Дніпра. Розташоване воно в безпосередніх околицях Дніпропетровська і має свої екологічні особливості і цікавинки, котрі чергуються, як у калейдоскопі: гранітні оголення, струмок, що жебонить у пониззі, дивом та Божою милістю збережені дуби-велетні у кілька обхватів. В одному з виярків вода розмила береги, утворивши глиняні урвища до 10 метрів висотою. Саме тут нерідко можна зустріти рідкісну змію – чотирисмугого полоза.

Справжнім пташиним раєм або краєм неляканих хижих птахів називають орнітологи Волошинську дачу – крупний масив байрачного лісу на північному сході Дніпропетровської області в межиріччі Орелі і Самари. Орнітологічний заказник з такою  назвою існує тут уже понад  25 років і славиться не тільки великим різноманіттям пернатих. На карті цей зелений клаптик має обриси серця. Були спроби в околицях Волошинської дачі  провести промислову розвідку газових покладів та, слава Богу, обійшлося!

Байрачні ліси Присамар’я загальною площею понад 2000 га приурочені до правого берегу Самари, порізаного складною системою ярів і великих балок Новопетрівська, Розсохувата, Бражина, Козина. По їх верхів’ям найшли собі притулок  чисельні байраки. Байрачні діброви, які спустилися до корінного берегу Самари, отримали назву пристіни. Флора їх багата середземноморськими видами, і в літній день, залиті сонячним світлом, вони дійсно нагадують ландшафт Середземномор’я. Це враження підсилює спів цикад, також середземноморського елемента цих лісових осередків. В одному з байраків, у балці Бандурці, на березі струмка зустрічаються потужні зарості реліктової рослини хвоща великого – свідка останньої льодовикової епохи. Окремі екземпляри його досягають двохметрової висоти. В Присамарських байраках на виходах пісків полтавського ярусу трапляються  незначні соснові оазиси. Розкидані по крутих схилах сосни утворюють своєрідний передгірський ландшафт.

Мої улюблені Лобинські байраки! Я буваю тут в різні пори року. Приходжу сюди вже з дорослими синами. Дасть Бог – прийду з онуками! Повертаємось трохи втомлені, але зі спокоєм на душі, як після щирої сповіді.

Спасибі тобі, байраче! За гриби, за плями сонця на мозаїці опалого листя, за вечірню прохолоду балки, за човник місяця на сіро-синьому небі, за силует одинокої груші, за безшумний політ сови і, врешті-решт, за щемливі миттєвості натхнення:

Байрак, байрак… а поміж ними степ,

Грудьми здіймає хвилі ковилові

Відвідав я чарівний цей вертеп

Люблю його – ловлю себе на слові.

Он там у вибалку, колись текла Сура.

Хоч Мокрою її назвали люди.

Вона суха – мала сестра Дніпра,

І мокрою вона уже не буде.

Осіннє сонечко сіда за горизонт,

Його з печаллю проводжають круки.

Їх чорнокрила тінь, неначе зонт,

Який нас не рятує від розлуки…

 

Золота осінь
Золота осінь
Цвіте ряст
Цвіте ряст
Количество просмотров: 108
Отредактировано: 18-05-2017 [10:08]
delete
Петро Чегорка, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 0, Всего рецензий: 0
Читайте также

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

Live

35 мин. назад

Жиго публикует статью Запахи літа

1 час. назад

Володимир Бровко публикует статью ОНИ БОРОЛИСЬ С КОММУНИЗМОМ Кн.2 Гл.1 ч.5-5

1 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал Як витік інформації змусив бойовиків назвати імена полонених українських розвідників

1 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал КОНСТАНТИНОВКА,
- ЭТО НЕ УКРАИНА...

1 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал Суд обязал НАБУ расследовать дело об $800 млн в офшорах Турчинова. Документ

1 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

1 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

1 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

1 час. назад

Дмитрий Старицев комментирует материал Як витік інформації змусив бойовиків назвати імена полонених українських розвідників

1 час. назад

Дмитрий Старицев рекомендует материал Одноповерхова Новомиколаївка не забута

1 час. назад

Дмитрий Старицев рекомендует материал НАРОД

3 час. назад

Житель из Харькова комментирует материал СТАТЬ БЫ…

3 час. назад

Александр Ткач публикует статью КОНСТАНТИНОВКА,
- ЭТО НЕ УКРАИНА...

6 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал 2017, Украина не упусти шанс!

6 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал 2017, Украина не упусти шанс!

7 час. назад

Julie Trini комментирует материал ЕРЕТИК

8 час. назад

Julie Trini комментирует материал Ошибка поэтессы

8 час. назад

Julie Trini комментирует материал Ошибка поэтессы

8 час. назад

Myhail Antonyshyn публикует статью Китайські раби

8 час. назад

Julie Trini комментирует материал Ошибка поэтессы

9 час. назад

Нина Черкасова рекомендует материал Ошибка поэтессы

9 час. назад

Нина Черкасова комментирует материал Ошибка поэтессы

9 час. назад

viktor trigub пишет рецензию на публикацию Одноповерхова Новомиколаївка не забута