О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Культура  26 марта 2017 15:29:09

Вартові Великоанадольського лісу

  • А ви знаєте, хто живе в цих кам’яних бабах? – запитали нас місцеві діти.
  • Хто?
  • Душі лісу! Вони охороняють цій ліс! Ви їх тільки не будіть  і їм не  шкодьте. Розсердяться і знищать все.
  • А с кільки ж років цим бабам?
  • Ми не знаємо, мабуть років зі сто,  – хлопці розгублено переглянулися . – Це ще  граф поставив.  Вони його ліс бережуть.
  • А що за граф?
  • Ну той, що цей ліс  посадив. Він і поставив тут своїх вартових і в них живуть духи.
  • А чиї ж там духи?
  • Це дух людей, що йому допомагали цей ліс садити.
  • Вартові Великоанадольського лісу

Ми стояли біля половецьких баб, а неподалік гриміла війни. До нас луною долітали звуки вибухів, а на галявинці, серед лісу, відбувається  вічний  курултй половецьких баб. Черговий  раз велетні  мудро перечікують  нові військові  перегони на українській землі, чекають змін та спокою.

Чого тільки вони не бачили за сотні років, чого тільки не пережили! Але мовчали, ховаючи свої  таємниці під  кожухом  зелено-сріблястого  лишайника.

Вартові Великоанадольського лісу

-Бідні ви мої, бідні, – бідкається заступник директора з наукової роботи Донецького обласного краєзнавчого музею Віра Кушнір. Вона пестить скульптури тендітними пальцями, відшукуючи залишки виступів.  – Вже ні лиця, ні сережок, ні орнаменту не видно. А які вони  гарні були до реставрації!   Минулий директор дозволив  зробити реставрацію польським студентам і знищив баб – захисний шар здерли, а замість нього покрили якимось розчином. Тепер лишайник росте, а під ним з’явились каверни. Цей лишайник з’їсть цю унікальну колекцію! На жіночих постатях і гривни, і сережки, і орнамент був! Тепер майже нічого не видно, – Її тонкі пальці хутко пробігли по  кам’яній  бабі.

– Подивіться, ось залишки вусів, тут є бляшки, ніж, пояс. Це чоловіча постать.  Таких аналогів в Україні  і не знайдеш. Тут зібрано майже три десятки половецьких баб. І все  без накриття, без особливого догляду, поруч  з війною.

Вартові Великоанадольського лісу

Ми стояли в оточені кам’яних баб біля обеліску  Віктору фон Граффу – полковнику Корпусу лісничих, першому засновнику степового лісу, сподвижнику – ліснику та професору Петровської землеробської і лісової академії.

Віктор Графф народився в Овручі у Волинській  губернії. Закінчив Санкт-Петербурзький лісовий і межовий інститут (1841). Ним було закладено перше в Російській імперії зразкове степове Великоанадольське лісництво (157 га), довівши тим самим можливість залісення степу. Організував школу лісників у Великому Анадолі, яка згодом була перетворена в лісогосподарський технікум.

Протягом 23 років (1843-1866) Віктор Єгорович займався всім степовим лісорозведенням  на півдні Росії, України і Бессарабії, вів метеорологічні і фенологічні спостереження в збудованій ним першої в Росії лісової обсерваторії в степу, заклав 18 розплідників в Біловодському кінно-заводському окрузі Харківської губернії, випробував близько 100 деревних і чагарникових порід для створення стійких лісових степових насаджень, створивши на 156 га ліс з розплідниками, розробив цілий комплекс лісотехнічних  прийомів по вирощуванню в степу лісових насаджень, підготував близько 170 сільських лісників.  На основі набутого ним  досвіду, була підготовлена «Інструкція по управлінню навчальними степовими лісництвами і взагалі про деревовирощування  в південних степових губерніях».

Віктор Графф цікавився не тільки лісництвом, але й збирав історичні артефакти. Сама він і привіз до  лісу   кам’яних  «вартових»  – половецьких баб.

Вартові Великоанадольського лісу

Як не дивно, невеличкий будинок  Віктора  Граффа, побудований у 1852 році по типу обсерваторії при Гірничому інституті  у Санкт- Петербурзі, зберігся. Після Граффа тут проживав його послідовник лісничий М.Я.Дахнов.   З 1991 року у будинку відкрито  відділ Донецького обласного краєзнавчого музею «Великоанадольський музей лісу», який тематично поділявся на  розділи: «Етапи степового лісорозведення», «Природні умови та багатство Великоанадольського лісу», «Меморіальний комплекс», «Побут кінця ХІХ- початку ХХ ст..».

Після початку військових дій у 2014 році, музей залишився відрізаним від головного офісу. Напередодні війни всі цінні експонати були вивезені до Донецька, за несплату та борги відрізано електропостачання. Невеликий колектив відділу було кинуто на самовиживання. Музейники два роки без світла, без оплати зберегли не тільки свою колекцію, але й приміщення, підтримуючи музейне життя в активному стані.

І ось, нарешті, Донецький обласний краєзнавчий музей, завдяки наполегливості нового генерального директора Світлани Глушко, перереєстровано в м. Краматорську, самовідданим працівникам виплачена заробітна плата за два роки, підключили світло. Тепер музей чекає перезавантаження, реекспозицію і нове життя.

Не зважаючи на близькість лінії розмежування, до Великоанадольського лісу їдуть туристи. На сьогодні Великоанадольський ліс – найбільший рукотворний ліс у світі. Все, що тут росте, кожне дерево посаджено людиною. З кожним деревом пов’язана величезна праця і людське терпіння. Чотири рази суховії майже повністю знищували посадки. Вченим довго довелося шукати таке співвідношення дерев, чагарників і трав та штучних озер, при якому степовий ліс перетворилося б в єдину стійку екосистему.

Основні породи – дуб, клен, ясен, липа. Прижилися тут сосна, модрина, граб, а також екзотичні породи інших частин світу: бархат амурський, софора японська та інші. У заказнику налічується понад 600 видів рослин, з яких 37 охороняються законом. Багато дерев, які ростуть в лісі, мають вік понад 170 років. Сьогодні цей ліс – лісовий заказник, державного значення площею 2543 га. Охороняється з 1969 року, отримав статус державного заказника в 1974 році.

Для багатьох Донбас – Терра Інкогніто – земля, де йде війна. Сьогодні це наше  горе і майбутнє  України.

Але, ми хочемо показати, що Донбас – це не тільки шахти та терикони. Це  цікавий куточок України, який може відкрити  не одну таємницю української історії. Сподіваємося, ми  доведемо, що Донеччина може стати туристичною  родзинкою  України.

Вартові Великоанадольського лісу

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 187
delete
наталья иванченко, Киев, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +1
Всего комментариев: 1, Всего рецензий: 2
Читайте также

string(170) "SELECT link,pubDate,img,nazv,content,id FROM search WHERE img!='' and (pubDate <= UNIX_TIMESTAMP( NOW() ) ) order by id desc LIMIT 0,3"
Поклонская полна решимости добить "Матильду"Поклонская полна решимости добить "Матильду"

Депутат отправила в компетентные органы 13 коробок с обращениями граждан об оскорблении их чувств фильмом Учителя, а также депутатский запрос, который ...

&quot;Посунули пекло на десятки кілометрів&quot;: Порошенко привітав три міста на Луганщині з річницею звільнення"Посунули пекло на десятки кілометрів": Порошенко привітав три міста на Луганщині з річницею звільнення

19 липня 2014 року Нацгвардія і ЗСУ розпочали спільну операцію зі звільнення Лисичанско-Сєвєродонецької агломерації. ...

Бойовики на Донбасі прискорено набирають колишніх ув&#039;язнених і відправляють на передову - розвідкаБойовики на Донбасі прискорено набирають колишніх ув'язнених і відправляють на передову - розвідка

"Групи негайного реагування" окупантів формують "загороджувальні загони", щоб новобранці не втікали з поля бою. ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

16:27 26/03/17
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
viktor trigub Киев
Поруч - Новотроїцьке і окупований Докучаєвськ... Музейники молодці - вберегли!
23:00 26/03/17
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
ivp_paster Тернополь
Українська земля чекає змін та спокою.

Комментарии

viktor trigub Киев
Рекомендует этот материал. Почему? Війна і музеї...
16:27 26/03/17

Live

3 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал Савченко и Медведчук близко знакомы ещё с 2006 года

4 час. назад

Писной Андрей публикует статью ТРИ ДЕВЯТОЕ...

4 час. назад

Писной Андрей публикует статью УБОГИЙ

5 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал ЛЕТНИЕ ПОХОЖДЕНИЯ ГОРЛОВСКИХ «ЗАЩИТНИКОВ РУССКОГО МИРА» (Часть 1)

5 час. назад

Сергей Кувалда рекомендует материал ЛЕТНИЕ ПОХОЖДЕНИЯ ГОРЛОВСКИХ «ЗАЩИТНИКОВ РУССКОГО МИРА» (Часть 1)

7 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Савченко и Медведчук близко знакомы ещё с 2006 года

7 час. назад

ASPI публикует статью Польский музыкант и активист Артур Прузовский о массовых протестах в Польше

7 час. назад

Влочега публикует статью БЛАЗЕНЬ, ЯКИЙ ГУЛЯЄ САМ ПО СОБІ або ЧОМУ ЛУЦЕНКО ТОЧИТЬ СОКИРУ ДЛЯ МАТІОСА

12 час. назад

Оксана Яблонська публикует статью Не тільки вчити, а й виховувати

13 час. назад

Иво Муркинс комментирует материал После пластики.

13 час. назад

Дмитрий Соловьев комментирует материал ЛЕТНИЕ ПОХОЖДЕНИЯ ГОРЛОВСКИХ «ЗАЩИТНИКОВ РУССКОГО МИРА» (Часть 1)

13 час. назад

Петро Гоцуляк комментирует материал После пластики.

13 час. назад

Петро Гоцуляк комментирует материал После пластики.

13 час. назад

Петро Гоцуляк комментирует материал После пластики.

13 час. назад

Петро Гоцуляк рекомендует материал После пластики.

14 час. назад

Иво Муркинс комментирует материал После пластики.

14 час. назад

Гоцулячка Вика комментирует материал После пластики.

14 час. назад

Гоцулячка Вика комментирует материал После пластики.

14 час. назад

Иво Муркинс комментирует материал После пластики.

14 час. назад

Иво Муркинс комментирует материал После пластики.

14 час. назад

Иво Муркинс комментирует материал После пластики.

14 час. назад

Иво Муркинс комментирует материал После пластики.

14 час. назад

Сергей Власов комментирует материал После пластики.