О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Сніжне: Авіаудар 15 липня 2014 року. Як все це було.

Згадуючи події дворічної давності, якось втрачаєш канву їх важливості. Те що боліло тоді, зараз притупилось. І вже не хотілось ворушити старе, зовсім як стару присохлу рану, що вже не болить а свербить. Та коли хтось інший її тривожить, то стає образливо і викликає великий гнів у серці. Сааме в цьому році цим зайнялись діячі так званої «ДНР» , що з трагедії зробили шоу для російських телеканалів. Спочатку розповім про цей день в році поточному, щоб людям було зрозуміло, чому я взявся описати цю подію для широкого загалу. В минулому році день пам’яті жертв авіаудару відмітили доволі скромно. В місцевому кінотеатрі зібрали чоловік 200 з підприємств та бюджетних установ. Ніхто з Донецьку не приїхав на це дійство. Збирали людей в примусовому порядку, по наперед розісланим телефонограмах, де була визначена кількість об’єктів масовки. Врешті кінотеатр так і не вдалось заповнити повністю. Показали фільм, про місто Сніжне влітку 2014, виступили місцеві бонзи-діячі адміністрації. Потім хто хотів чи за призначенням пішли до розвалин будинку по Леніна 14 та запалили свічки і поклали квіти. Врешті особливо ніхто й не кидав звинувачень в бік України, й не дивлячись на те, що зібрали більшу частину людей в примусовому порядку, був сум, і горе. І не було російського телебачення. Місто залишилось наодинці з своєю пам’яттю, і ніхто брудними руками її не паплюжив. Та й зрозуміло чому сталось саме так. Бо ж питання в багатьох виникає саме в тому, чий то був штурмовик Су-24, що на світанку 15 червня знищив житловий будинок в центрі провінційного українського міста Сніжного. Бо всі події розгортались по сценарію російських вибухів в житлових будинках 2000 року. Та часи міняються. І цього року з Москви прийшла вказівка широко показати злочини української влади на Донбасі, а так як їх важко придумати, бо ж як тільки починаєш щось розкручувати, наприклад обстріли житлових будинків Донецьку, чи цілого мікрорайону в Маріуполі, чи то знищення «Градом» під Волновахою автобуса з пенсіонерами, то відразу ж проглядає російський чи російських найманців слід. От і вирішила маріонеткова влада «ДНР» повернутись в минуле, можливо хоч по Сніжному повірять в злочин «Київськоїхунти». С початку ніхто не планував широких заходів до цієї події . В місцевій пресі та на сайті адміністрації 11.07.16 зявилось таке повідомлення: «Снежное скорбит и помнит… 15 июля 2016 года в 12 часов состоится митинг-реквием, посвященный памяти жертв авиаудара 15.07.2014 года. Мероприятие состоится возле разрушенного дома по улице Ленина д. 14. Приглашаем всех снежнянцев принять участие в митинге. Администрация города Снежное» Як бачите, нічого про злочини «хунти» ніяких рознарядок та телефонограм. Та й сам захід планувалось провести в обідню перерву, і розрахований він був мабуть хвилин на 20 не більш. Та вже 14 липня починається нервозність. Викликають керівників , вимагають людей вже на 10 годину ранку. Хтось запустив слушок про те що їде сам Захарченко. Мабуть в місцевій адміністрації немало попотіли, перекроюючи весь сценарій. Врешті людей почали зганяти вранці 15 липня на 9 годину. Треба бачити те місце, де проходив мітинг – реквієм. Це вузька вулиця, схожа на коридор з двох сторін перекрита пятиповерхівками, що тісно притислись одна до одної. Треба сказати, що в місті впродовж вулиці Леніна тягнуться зварені з водопровідних труб огородження викрашені ще в минулому десятиріччі в жовто-блакитний колір. Так от, напередодні в районі розвалин огорожу негайно перекрасили в якийсь дикий ядовито-зелений колір. Мабуть в спішці використали все , що було під руками. На самих розвалинах почалась імітація відбудови. Загнали кран, почалось начеб - то демонтаж плит перекриття. Скажу відразу, що місцеві жителі вже й самі приклали руку, розбираючи стіни будинку на цеглу. Та на цей раз був загодя зведений високий паркан навкруги, і щоденно в розвалинах колупались два три робітники. Так от на цьому вузенькому проміжку , в тридцятиградусну спеку було зібрано до трьохсот осіб. Весь час дійство переносилось. Нікого не відпускали . всі підходи до місця були перекриті автоматниками з поліції та комендатури. На вулицях, що примикають до вулиці Леніна стояли кулемети. Мабуть і снайпери на чердаках засіли. Появились бонзи аж 10.30 Захарченко приїхав не сам. З Пушиліним. До того люди вже падали на асфальт, втрачаючи свідомість. То я бачив на власні очі. Три випадки. Один з них стався з дитиною. Зате було як не дивно чимало російських та Донецьких телеканалів. Хочу привести вирізку з місцевого інформаційного сайту про офіційну версію даного заходу:«Наперекір жаркому сонцю до місця трагедії стікаються городяни. Вшанувати пам'ять загиблих сніжнянців сюди на руїни будинку №14 по вулиці Леніна приїхали перші особи Республіки – Голова Донецької Народної Республіки Олександр Захарченко, Голова Народної Ради ДНР Денис Пушилін. Поруч з ними голова міста Андрій Дарковський, інші посадові особи Республіки та адміністрації міста, представники Громадського Руху «Донецька Республіка» та ГО «Молода Республіка», делегації підприємств та організацій, жителі Сніжного. У повній тиші пролунали слова спогади жительки, зруйнованого в той ранок будинку, Олени Мартиненко. Зі словами співчуття, скорботи, ненависті до ворога звернулися до сніжнянців Голова Донецької Народної Республіки Олександр Захарченко, Голова Народної Ради ДНР Денис Пушилін, представник Громадської організації «Молода Республіка» Микита Кіосєв». Але в цій замітці немає основного, на чому наполягали виступаючі. Всі вони стверджували про те що, атакували Сніжне два літак і вони були українські. Так от , це злісна брехня. Розповім про той день липня 2014 року . Весь початок липня українська авіація атакувала російські війська, що закріпились на Саур-Могилі, пануючій висоті над цієї місцевістю. В 1943 за наказом Сталіна при штурмі цієї висот було втрачено більш ніж 10 тисяч солдатів. Та втрати до цього часу не озвучені. Так от , ще в червні 2014 року в оточення потрапилао угрупування української армій в м. Амвросієвка на кордоні з Росією. З висоти якраз дуже зручно коректувати вогонь артилерії, яка наносила удари з території РФ. Всьму томку ми є свідками, все розгорталось на наших очах . на початку липня над висотою російські винищувачі атакували і збили два українські штурмовики. А потім , здається 12 липня був збитий український АН 22. Під Донецьком. Тоді вже в Сніжне втягнули російський «Бук». Були й комплекси «Стріла 10». При підльоті авіації ВСУ росіяни відкривали шалений загороджувальний вогонь. Було багато зенітних установок. Так от після збитого АН 22 українська авіація припинила польоти над Сніжним. Бої йшли десь вдалині, і місто поступово приходило до тями. Особливо місцевих «ополченців ніхто не підтримував, і в їх ряди не вступав. В основному там були місцеві покидьки та малочислені релігійні православні фанатики. А ще наркомани та алкоголіки. Тому і потрібна була провокація з масовою загибеллю людей. Що пам’ятається напередодні. В місті появились російські телеканали. Вони наче чогось очікували. Росіяни, що стояли в пенсійному фонді та спортивній школі, що знаходяться якраз по вулиці Леніна, тільки вище та нижче будинку за №14 були абсолютно спокійні, тобто не сподівались на якісь напади. Це абсолютно контрастувало з їх більш ранньою поведінкою. Серед них було чимало п’яних та мабуть під дією наркотиків. Навкруги їх розташування появились таблички, що попереджували про замінування території. В той час був уже під комендатуру та місце утримання військових ЗСУ , захоплених в полон, воєнкомат та профспілкова бібліотека. Також було захоплено приміщення банно-пральниго комбінату. Всі ці будівлі знаходяться в радіусі одного кілометру. Помічу, що незважаючи на це українська артилерія та авіація не обстрілювали місто. В червні були нанесені авіаудари по блокпостах сепаратистів, але вони не пошкодили жодної будівлі, і не було чути про постраждалих цивільних. Таким чином, говорити про український обстріл було неправомірно. Цивільні більш потерпали від рук місцевих «ополченців» ніж від українців. Тоді багато пропало безвісти і їх ніхто не шукав. Були випадки і знаходження біля блок-постів замордованих дівчат. Та все це списувалось на випадкових людей, яких тут же розстрілювали. О 6.30 15 липня вже була спека. Літак вигулькнув несподівано,0 промчався на малій висоті, потрясаючи місто ревом реактивних двигунів. Люди від звукового удару валились з ніг. Потім мені розповіли що прилетів Су 24 з боку російського кордону, і зайшов на сніжне по великому колу , спочату пролетівши над тими місцями де пізніше збили М17. Промчався він над головою на великій швидкості і вигулькнув над центром міста. Цей район знаходиться в урочищі, і тому із-за териконів доволі важко атакувати. Що було помітно, то навіть мельком не побачили українських тризубів. А ще, на цей раз зенітні установки, ракети та навіть п’яні ополченці не стріляли в літак. Тай на відміну від минулого, вони не панікували при його появі. Зовсім не сполошились. Літак випустив ракету з касетною боєголовкою і пішов в напрямку села Степанівки, де знаходилася національна гвардія України. Штурмував село і далі зник на території Рф. Що характерно для цього авіанападу. 1. Штурмовик був один. Весь час українці літали парами. Один штурмував, інший зверху його прикривав. Бувало й по три. В одиночку ніколи не було, щоб появлявся штурмовик. 2. Розмови про те, що хтось бачив розпізнавальні знаки просто смішні. Їх або не було, або просто зливались при тій величезній швидкості, на якій пройшов літак. 3. Вогонь по літаку не відкривали, хоча це не характерно. Вже тоді в місті стояли російські радіолокаційні станції. Це станції раннього перехоплення, і повітряна тривога об’являлась сиренами завжди вчасно. 4. Російські телевізійники з’явились на місті трагедії всього менш ніж годину з усією апаратурою. Доступ жителям до місця удару був перекритий, залишки ракети в першу чергу були зібрані і вивезені. Результат авіаудару; знищена двоповерхова будівля податкової адміністрації, чотириповерховий житловий будинок, та приватний будинок що знаходився між загиблою будівлею та огорожею хлібзаводу. 12 мешканців загинули. Будівля знаходилась рівно посередині між спортивною школою та пенсійним фондом. Ясно видно що ціллю касетної боєголовки був саме цей, єдиний чотириповерховий будинок. Всі інші значно більші, і при п’яти поверхах. Їх знищення несло небезпеку для російських військових. Крім того, поговорювали що вночі ці будівлі були залишені військовими. Але то вже неперевірені дані. Врешті свого росіяни добились. Хоча й не масова, але після 15 липня в «ополчення» сніжнянці почали вступати. Другої цілі – звинуватити Україну в міжнародних судах в геноциді проти мирного населення досягнути так і не вдалось. Збитий «Боїнг» перекреслив всі плани. Говорили , що чекають представників слідчого комітету з РФ. Та після загибелі М17. Всі згадки про авіаудар були зам’яті. Сніжнянці залишились наодинці з бідою. Згадали лише через два роки.

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 167
delete
Валерий  Иванович Александрович
Валерий Иванович Александрович, Донецк, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 1, Всего рецензий: 0
Читайте также

Вибух у Харкові: колишній боєць АТО підірвав себе гранатоюВибух у Харкові: колишній боєць АТО підірвав себе гранатою

Співробітники поліції встановили нові обставини вибуху в житловому будинку у Харкові. Про це повідомляє прес-служба поліції у Facebook. Так, правоохо ...

У Житомирі деталь від тролейбуса травмувала 2-річну дівчинкуУ Житомирі деталь від тролейбуса травмувала 2-річну дівчинку

Олексій Кузьменко вже звернувся в поліцію і має намір йти до міської ради, щоб розібратися в цій ситуації. ...

В Житомирі стартував набір до ПЛАСТуВ Житомирі стартував набір до ПЛАСТу

Метою Пласту є сприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі. ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Комментарии

Petro Boriwiter Запорожье
Якщо були літаки з боку Росії, то де була українська протиповітряна оборона? Чому не засікла. А може засікла і доложила? Тоді, якщо так, то злочинці дійсно в Києві на Грушевського сидять. та правди не сховаєш, як і шила в мішку. Десь-колись вигулькне, і тоді вже прийдеться відповідати тим, хто в цей час при владі був. Питань більше ніж відповідей. Ось робота журналістам для розслідування.
16:41 12/03/17

Live

48 мин. назад

antov комментирует материал ЯК НА ПАРАД В ДОНБАС ЛЕТІЛИ РАШКИ, А ВЗАД ПІШЛИ – ТО ВЖЕ РАЗЧОРОВАШКИ !

1 час. назад

Писной Андрей публикует статью УБОГИЙ

2 час. назад

Писатель77 комментирует материал Наш дворик ( рассказ №2)

8 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал ГАЛЬМА РЕФОРМАМ, ДРЮЧОК В КОЛЕСА ВР, ЧИ ЗАНОЗИ В ОЧІ ПРЕЗИДЕНТОВІ

8 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал ГАЛЬМА РЕФОРМАМ, ДРЮЧОК В КОЛЕСА ВР, ЧИ ЗАНОЗИ В ОЧІ ПРЕЗИДЕНТОВІ

8 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал ГАЛЬМА РЕФОРМАМ, ДРЮЧОК В КОЛЕСА ВР, ЧИ ЗАНОЗИ В ОЧІ ПРЕЗИДЕНТОВІ

9 час. назад

Larisa Potapova комментирует материал ГАЛЬМА РЕФОРМАМ, ДРЮЧОК В КОЛЕСА ВР, ЧИ ЗАНОЗИ В ОЧІ ПРЕЗИДЕНТОВІ

9 час. назад

ivp_paster пишет рецензию на публикацию "Кляті москалі" і срібники Київської Русі. Знову!

9 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал ГАЛЬМА РЕФОРМАМ, ДРЮЧОК В КОЛЕСА ВР, ЧИ ЗАНОЗИ В ОЧІ ПРЕЗИДЕНТОВІ

9 час. назад

ivp_paster пишет рецензию на публикацию Стрес стати батьком або як довести що бути батьком для донечки – це щастя?

10 час. назад

Larisa Potapova комментирует материал ПАРАЛЕЛЬНІ МИРИ!

10 час. назад

Дмитро Сінченко публикует статью Карати чи милувати: «Подарунок» підприємцям від міськради Кропивницького

10 час. назад

Larisa Potapova комментирует материал ГАЛЬМА РЕФОРМАМ, ДРЮЧОК В КОЛЕСА ВР, ЧИ ЗАНОЗИ В ОЧІ ПРЕЗИДЕНТОВІ

10 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал Путин и его бандиты - фашисты "русского мира"

11 час. назад

antov комментирует материал Коррупция как часть нашей современной экономической культуры

11 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал Венгрия и Румыния не желают знать украинский язык государственным
в Украине?

11 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал Кристофер Марло (В.Шекспир) Сонет 151

11 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал ЯК НА ПАРАД В ДОНБАС ЛЕТІЛИ РАШКИ, А ВЗАД ПІШЛИ – ТО ВЖЕ РАЗЧОРОВАШКИ !

11 час. назад

antov рекомендует материал Цей дивний світ...

11 час. назад

antov комментирует материал ЯК НА ПАРАД В ДОНБАС ЛЕТІЛИ РАШКИ, А ВЗАД ПІШЛИ – ТО ВЖЕ РАЗЧОРОВАШКИ !

11 час. назад

Писатель77 комментирует материал Наш дворик ( рассказ №2)

12 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Наш дворик ( рассказ №2)

12 час. назад

Писатель77 комментирует материал Наш дворик ( рассказ №2)