О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Философия  10 января 2017 20:53:47

Автор: Семчук Анна

Психологічні аспекти творчості,що це?

Проблема творчості стала в наші дні настільки актуальною, що по праву вважається «проблемою століття». Цією проблемою вже кілька десятків років займаються як західні, так і російські психологи. Але феномен творчості довгий час вислизав від точного психологічного експерименту, так як реальна життєва ситуація не вкладалася в його рамки, завжди обмежені заданої діяльністю, заданою метою.Творчість далеко не новий предмет дослідження. Вона завжди цікавило мислителів усіх епох і викликало прагнення створити «теорію творчості».На рубежі XIX - XX століть, як спеціальна галузь досліджень, почала складатися «наука про творчість», «теорія творчості» або «психологія творчості».Ситуація науково-технічної революції другої половини ХХ століття створила умови, що відкривають новий етап розвитку досліджень творчості: індивіду доводиться самому шукати відповіді на нові питання, до яких не застосовуються старі підходи; НТР породжує нові види мистецтва, робить твори мистецтва доступніше для людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

Творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтванаукові відкриття, інженерно-технологічніуправлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).

В психології Творчість вивчається головним чином у двох аспектах: як психологічний процес творення нового і як сукупність властивостей особистості, які забезпечують її включеність у цей процес.

Творчість як процес розглядалася спочатку, виходячи із самозвітів діячів мистецтва й науки (опис «натхнення», «мук творчості» тощо). Деякі великі натуралісти (Г. Гельмгольц, А. Пуанкаре, У. Кеннон й ін.) виділили кілька стадій у процесі від зародження задуму до моменту (який не можна передбачати), коли у свідомості виникає нова ідея.

Англійський учений Г. Воллес (1924) розчленував творчий процес на 4 фази: підготовкудозрівання (ідеї)осяяння (інсайт) й перевірку. Подібні стадії виділяв і Анрі Пуанкаре, описуючи процес здійснення їм декількох математичних відкриттів. На думку вченого творчий процес починався з постановка задачі, далі проходив процес несвідомої роботи, раптового знаходження ключа для розв'язання і, нарешті, заключна обробка результатів.

Оскільки головні ланки процесу (дозрівання й осяяння) не піддаються свідомому-вольовому контролю, це послужило доводом на користь концепцій, що відводили вирішальну роль у Творчість підсвідомому й ірраціональному факторам. Однак експериментальна психологія показала, що несвідоме й свідомому, інтуїтивному й розумове в процесі.

Сукупність психічних властивостей, характерних для творчої особистості, стала об'єктом конкретно-наукового вивчення з винаходом тестів і методик їхньої обробки й аналізу. Цей напрямок сходить до Ф. Гальтону. Положення Гальтона про спадкоємний характер творчих здібностей була піддана критиці в психологічній науці (роботи швейцарського вченого А. Декандоля й ін.), як і зближення геніальності із психічним розладом у Ч. Ломброзо й ін. Інтерес до дослідження психологічних аспектів Творчість (особливо наукового) поглибився в середині 20 в. під впливом науково-технічної революції. В статистичних обстеженнях учених вивчається співвідношення між утворенням і продуктивністю роботи, віком і динамікою творчості, розроблялися методики стимуляції групової творчості.

 

2.

Протягом усього психічного розвитку людини виявляються дві взаємопов’язані тенденції. Людина, по - перше, шукає своєї спільності зі світом, свого єднання з ним, і вона тим більше стає особистістю, чим більше вбирає в себе багатство світу

Розвиваючись у колективах, усвідомлюючи інтереси своєї держави і всього людства – вона стає громадянином. Усе краще, всі заслуги цього великого цілого стають її надбанням. Будь-яке нехтування цього єдиного спільного людина сприймає як приниження, втрату власної гідності. По-друге, вона прагне поєднати себе з цим великим спільним не як незначна, невиразна істота, а як неповторна індивідуальність.

Вище вираження своєї індивідуалізації людина знаходить у творчій діяльності. Це стосується не тільки художньої творчості, де індивідуальність художнього бачення і зображення є основною вимогою. Навіть наукова творчість, яка має своєю метою відкривати об’єктивні закони дійсності, не може відбуватись інакше як шляхом використання "індивідуальної методики", індивідуального таланту і його своєрідних хитрощів, які примушують природу розкривати свої таємниці.

Психологічні аспекти мистецької діяльності людини

Одним з найвищих видів діяльності людини є мистецтво, у якому втілюються думки та почуття митця.Що відрізняють творчу людину від інших з точки зору психології людини? Чи може бути кожна особистість творчою ? Ці та інші питання вивчає та дає відповіді психологія як наука.Зокрема, завданням психологічної науки є вивчення індивідуально-психологічних особливостей творчих людей, їх діяльність та соціально-психологічні аспекти розвитку, а також вивчення продуктів творчої діяльності.При розгляді індивідуально-психологічних аспектів творчої людини, стає зрозумілим, що їм притаманні:

свіжість та цілісність як властивість сприйняття, спроможність бачити те, чого не бачать інші;

особливості пам’яті, що мають прояв у швидкому засвоєнні головного, та відокремлення другорядного, пам’ять на рідкісні факти, образи, слова;

здатність відчувати підтексти, багатозначність слів;

гнучкість, відкритість та оригінальність мислення.

Дослідженням психологічних особливостей мистецької діяльності людини займалось та продовжує займатись багато видатних вчених та психологів, серед яких можна назвати таких як Г.С. Костюк,Б.Г. Ананьєв, З.І. Калмикова, Я.А. Пономарьова, О.І.Кульчицька, Л.П. Міщуха, З. Фрейд, К. Юнг, Є. Фромм, А. Маслоу та ін..

 

Можна виділити слідуючи психологічні аспекти творчої людини:

 

1) автор — носій культуро творчих тенденцій;

2) особистісна позиція митця у його творах;

3) проекція образу «Я»-автора на образ «Я»-героя.

 

Отже, автор перебуває під постійним впливом оточуючого суспільства, яке на протязі віків набуває, зберігає і проносить соціально духовні цінності, без яких людина не може мати своєї неповторності та ментальності. Митець створює у своєму оточуючому середовищі, та, безперечно, прагне дати новий поштовх для розвитку цього середовища крізь призму свого творіння. З’являються нові шляхи розвитку суспільства, культури та науки, що приводить до наступного витка людського прогресу.

Особистість митця, відображена в поетиці та стилі твору, обов’язково відбивається у його творах. Існує пряма залежність між потребою у самовираженні автора та його художньою обдарованістю. Повнота думок і почуттів митця приводить до повноти вираження. І справжній талановитий митець прагне досягнути цього. Художник грає роль передавача інформації, та його особистісні якості відображаються у творі. І аналіз твору дозволяє робити висновки про особистість автора.

Духовний стан митця, творчі та пізнавальні порухи його думок, його світосприймання та психофізичні особливості знаходять своє місце у творі. Розпізнавши цю інформацію у тексті, можливо створити образ автора. Модель художнього мислення автора пояснює особливості притаманної йому поетики (композиція, ритм, мова) та і сам характер її функціонування як системи праці автора.

Безумовно, митець також здатен проектувати свій образ як автора на образ героя твору. В основі психобіографічного методу (за Фрейдом) покладений аналіз розвитку і подолання едіпового комплексу. Наприклад, не маючи за мету написання автобіографічної праці, автор наділяє та переносить на головного героя свої особисті риси характеру, поведінку та портрет, списанні зі свого Я. Що буває цілеспрямованим , а також і без усвідомлення цього самим автором твору.

Творча думка людини – вища форма індивідуалізації – прагне абсолютної співвіднесеності зі світом як основної мети пізнання. Вища, ідеальна форма співвіднесеності виражається у світогляді людини, а вища практична форма – в її вчинках. Людський геній – найбільш індивідуалізоване явище, і тільки геній співвідноситься з усім людством. Багатство творчого життя індивіда полягає в багатстві його дійсних відношень до світу.

Уся практична сфера людської діяльності є вираженням прагнення людини до неповторності. Найважливішими сторонами духовного життя особистості, в яких найповніше виявляється її неповторна індивідуальність, можна вважати, зокрема, кохання, світогляд і творчість. У науці та художній літературі мало звертають увагу на те, які високі вимоги до людської індивідуальності ставить кохання.

Розглянемо, наприклад, кохання. Жоден не стане заперечувати, що кохання – дуже сильна емоція, яка спроможна мати вплив на всю самосвідомість людини, є одним з найефективніших "стимуляторів" творчої думки людини. І, хай це не звучить занадто дивно, журналістика також є проявом творчої думки. В. Роменець говорить про різне кохання та на ступінь впливу цього почуття на творчу самосвідомість людини, зокрема юнацьке кохання виступає однією з центральних проблем віку і здатне шалено стимулювати творчу діяльність, воно, проте, значно поступається перед зрілим індивідуалізованим почуттям – більш обмеженим, стриманішим, спокійнішим, але разом із тим незрівнянно багатшим своїм духовним змістом. воно визнає людину в її своєрідності, живиться цією своєрідністю.

Лише в такому високо індивідуалізованому коханні може настати і високе духовне розуміння між людьми. Ось чому кохання є найпершою природною школою, де людина вчиться мужності сприймати явища в їхній індивідуалізованій неповторності. У формуванні індивідуалізованого світогляду відбувається теж саме, що і в процесі виникання індивідуалізованого кохання. Людина від пізнання найзагальніших принципів переходить до розкриття реального світу.

Світогляд – зазначає дослідник - визначається рівнем суспільної свідомості, рівнем знань, з яких складається наукова картина світу. Та людина крім цього визначає своє місце у природі, суспільстві, спрямованості своєї діяльності. І в цьому виявляє свої особливі риси, що забарвлюють характер усього її світогляду. Індивідуальні риси у світогляді не заперечують його науковості, об’єктивності, а лише виражають своєрідність світосприймання, його теплоту або холодність, більшу або меншу активність у діянні, в емоційній реакції на оточення.

Творцем справжніх художніх цінностей можна вважати того, хто, спираючись на об’єктивні закономірності явищ дійсності, вміє відтворювати їх з неповторною індивідуалізацією. Багатство світу – передумова розкриття художньої своєрідності митця, а ця своєрідність – передумова розкриття об’єктивних рис дійсності. Лише оригінальний підхід дає змогу побачити смисл, красу довколишніх явищ, предметів.

Коли ж індивідуальність починає розуміти іншу людську індивідуальність, виникає творче спілкування між людьми. Кожна людина вбирає в себе духовне багатство людства.

У спілкуванні оригінальностей є певна суперечність. Те, в чому люди розходяться, що їх відрізняє, стає ґрунтом для змістовного зв’язку. Кожен професіональний журналіст, наприклад, потребує спілкування з іншими журналістами – професіоналами, або людей дотичних до журналістської професії, задля обміну творчим досвідом, це вже не кажучи про життєво необхідну комунікацію з представниками різних галузей для творчого процесу та правдивого висвітлення реальності.

"Загальнолюдське, гуманізм, людяність найповніше розкриваються тільки у формі неповторної індивідуальності та її творчих можливостей. Справжня неповторна індивідуальність є інструментом проникнення людства у природу речей. Ця індивідуалізована суб’єктивність розкриває загальні закони буття, об’єктивні закони світу. Їх можна бачити лише з оригінальної точки зору." - каже В. Роменець, хоча, якщо вищесказане спробувати на прикладі журналістики, ми стикнемося з протиріччями. Як відомо, існує декілька так би мовити журналістських шкіл в світі, які в багато чому мають розбіжності.

Так західна школа журналістики, має на меті висвітлення реальності без виявлення індивідуальності журналіста, до цієї школи відносяться Сполучені штати Америки, Західна Європа. Тут творчість журналіста вбачається в безособистісному викладі фактів, утримання від оцінки подій, від аналітики.

Тут, на нашу думку, втрачається цілий жанр журналістських творів, а саме аналітика, та в дечому публіцистика. Ряд вчених-журналістикознавців, говорять, що саме через це на Заході відкрилося так зване "полювання на сенсацію", справа в тому, що без елементів аналітики, індивідуального бачення журналістом події, матеріал втрачає свою неповторність, оригінальність і фактично стає "прісним", становище може врятувати оригінальність не самого матеріалу, а фактів, які є основою будь якого журналістського твору. Така тенденція не є позитивною, адже при відсутності сенсації, журналісти не рідко вдаються до вигадування сенсації, а це вже не є журналістикою.

Будь яка творчість не мала би розвитку без фантазії (уяви). Творча уява становить значний інтерес як здібність, яка відіграє важливу роль у всіх сферах людської діяльності і є її складовою частиною. Щодо участі фантазії у художній творчості існує багата цікавих міркувань. Творча фантазія бере участь також і в духовному формуванні особистості.

Активне життя людини починається в грі, і саме в ній фантазія створює особливий новий світ, в якому дитина почуває себе повним господарем і завдяки якому вона, граючись, дістає можливість збагнути найпростіші відношення в оточуючій її дійсності. Творча фантазія має знайти духовний вихід у людських вчинках. У зрілому віці фантазія не деградує, як думають деякі психологи, а лише переключається на виконання нових завдань, які ставить перед людиною суспільство, та істотно перетворюється.

Існує таке загальноприйняте формулювання фантазії: це "створення нових образів із старого досвіду" або "нова комбінація старих елементів". Чи не можна на основі самого лише мислення прийти до нової ідеї? Як відомо, у звичайному логічному міркування людина встановлює досить довгу низку опосередкувань, щоб мати суцільний логічний ланцюг доказів. Але для виникнення самого процесу мислення людина повинна вже мати перед собою проблему, ідею, задум. І тут на допомогу приходить фантазія.

Саме вона, ніби ігноруючи цей мислений ланцюг, дає можливість зіставляти віддалені речі - ланки цього ланцюга, повертати їх у різних площинах так, що між ними раптом виникла певна спорідненість. І от, коли таке зіставлення відбулося і фантазія зіграла свою роль у наближенні фактів, з’являється, нарешті, можливість детально їх проаналізувати, з’ясувати тонкі структурні зв’язки тощо. Як свідчить досвід науки, мистецтва, творча знахідка часто приходить до людини зненацька, в найнесподіваніший для автора момент. До речі, ця особливість так зближує фантазію та інтуїцію, що їхні творчі механізми деякі дослідники небезпідставно ототожнюють.

Як художня, так і наукова фантазія відтворюють певну подію у формі відповідного образу чи думки. Але подія в художній інтерпретації побудована та, що вона показує одиничне явище і разом з тим відображає типові характери, обставини, вчинки. При цьому саме одиничне повинно підноситися до типового, але так, що при створенні образу і при його сприйманні виступає насамперед індивідуальне явище. Інакше зникає сила художньої правди. В науці навпаки, індивідуальна подія має місце тільки як момент, що зникає, указуючи на існування закону. Художня фантазія може бути пояснена насамперед тією її особливістю, що вона створює ефект присутності людини, яка сприймає твір, стає свідком і навіть незримим актором, героєм, співучасником події.

Ефект присутності можна також назвати ефектом перенесення в зображувальний світ.Тут не можемо не згадати такий жанр журналістського твору як репортаж. Адже ключовим у репортажі є саме ефект присутності. Читач (глядач, слухач) ніби переноситься у самий центр події і якість репортажу залежить не тільки від інформативності, а й від фантазії журналіста, його вміння яскраво зобразити подію, створивши таким чином "прилад телепортації". Прикладом вдалих репортажів може послугувати авторська передача Леоніда Парфьонова "Намедни", що виходила на російському телеканалі НТВ до 2003 року. Яскраві, насичені образністю, але разом з тим не уступають в інформативній насиченості.

 

сихологічні аспекти творчої особистості.

 

Питання розвитку творчої особистості вивчалось та продовжує цікавити

вітчизняних та західних психологів, серед яких можна назвати таких як

Г.С. Костюка, З. І.Калмикову, В. А. Роменця, Я. А. Пономарьова, В. О.

Моляко, В.М. Дружиніна, О. І. Кульчицьку, Т. М. Титаренко, В.В.

Клименко. Серед західних психологів вагомий внесок у розуміння творчої

природи особистості зробили видатні вчені З.Фрейд, К. Юнг, Є.Фромм, Т.

Рібо, А. Маслоу, Д.Дьюї, Р. Стернберг, Дж. Гілфорд, Е.де Боно та ін.

 В сучасній психології існує уявлення про особистість як відкриту

багатовимірну цілісну систему, що розвивається (Костюк Г.С., Ананьєв

Б.Г., Максименко С.Д., Непомнящая Н.І).

 Російський психолог Н.І.Непомнящая, обстоюючи позицію

цілісно-особистісного підходу до вивчення людини, вбачає в творчості

форму життя особистості .

 

Науковці, що досліджують природу творчої особистості ставлять питання,

що саме відрізняє творчу особистість від інших, чи кожна особистість є

потенційно творчою? Психологи вивчають індивідуально-психологічні

особливості творчих людей, соціально-психологічні аспекти розвитку та

діяльності творчих людей, особливості продуктів творчої діяльності.

Зокрема, вивчення індивідуально-психологічних особливостей творчої

особистості включає дослідження специфіки перебігу психічних процесів,

характеріологічні особливості, структуру та рівень здібностей,

спрямованість та ціннісно-смислові оріентації особистості, її прояви на

рівні поведінки, спілкування та ін.

 

Розуміння поняття творчої, обдаровної, креативної особистості в

психологічних концепціях витікає з визначення категорії творчості.

значення категорії творчості.

 

В.В.Моляко пропонує “реєстр” обдарованості, куди входять задатки,

нахили, здібності, загальні здібності, спеціальні здібності,

обдарованість, творча обдарованість, талант, геніальність. Так,

творча обдарованість визначається вченим як здатність особистістю

успішно розв’язувати творчі завдання, виконувати творчу діяльність більш

оригінально, ніж за наявності “простих” творчих здібностей.

 

В основі градації рівнів прояву творчих здібностей В.В.Клименко також

розглядає здатність людини оригінально вирішувати задачі, що

зумовлюються механізмом творчості, який забезпечується повноцінною

роботою трьох складових: енергопотенціалу, психомоторики та критичності.

Важливою характеристикою творчості є, на думку вченого, процес

асиміляції дисгормонії в гармонію, і відповідно, дослідником

розглядається здатність творчої особистості відчувати дисгармонію та

відчувати внутрішню потребу перетворювати її в гармонію, що відбувається

в процесі постановки та оригінального вирішення задачі .

 

Представники гуманістичної психології, вбачаючи в творчості вищу людську

потребу, прояв психологічного здоров’я та особистісної інтеграції,

розглядають творчу особистість як особистість, що самоактуалізується

(А.Маслоу), продуктивну особистість (Е. Фромм), людину, що є

“повноцінно функціонуюча” (К.Роджерс). Для представників

гештальт-терапії уявлення про здорову цілісну особистість також

пов’язане із здатністю жити спонтанно, усвідомлено, брати

відповідальність за свої рішення, бути “тут і тепер”, що забезпечує

уміння творчо адаптуватись до середовища, тобто на їхню думку, здорова

зріла інтегрована особистість і є джерелом творчості.

 

Згідно з уявленням В.В.Клименко, творчі люди наділені фізичним та

душевним здоров’ям, оскільки для роботи механізму творчості мають бути

повноцінно задіяні такі компоненти як енергопотенціал, психомоторика та

критичність, а це можливо для людей здорових та гармонійних .

 

Водночас, починаючи, з Ч. Ломброзо, ряд науковців дотримуються

протилежної точки зору, згідно якої, творчі люди мають проблеми з

психічним здоров’ям . Російський дослідник в області функціональної

асиметрії головного мозку М.М.Ніколаєнко приводить данні, що свідчать

про високу кореляції між талановитістю та схильністю до депресій,

психічних захворювань . В.М.Дружинін визнає, що численні

дослідження виявили взаємозв’язок креативності з нейротизмом. Він

пояснює це таким чином, що творчий процес у геніальної особистості в

більшій мірі протікає на активності несвідомого, в зв’язку з чим,

виходить з під раціонального контроля, що може проявлятись у вигляді

перепадів настрою. Вчений також стверджує, що креативні особистості

мають бути схильні до психофізіологічного виснаження під час творчої

активності, оскільки творча мотивація працює за принципом позитивного

зворотнього зв’язку, а раціональний контроль емоційного стану

ослаблений.

 

З іншого боку, В.В.Клименко пропонує своє пояснення механізмів

відновлення та накопичення енергії, вважаючи, що здатність відновлювати

накопичення енергії, вважаючи, що здатність відновлювати

енергію — природна здібність організму. А витрачена в дії енергія не

тільки відновлюється, але й кількісно зростає. Головне, навчитись

слухати себе та розуміти свої психічні стани.(с.397—420). Цікавими

є також погляди Р. Мейя: «Безумовно, творчі здібності та оригінальність

асоціюються з людьми, що не пристосовані до своєї культури. Проте, це

зовсім не означає, що творчість є продукт неврозу».

Для розуміння існуючого протиріччя щодо поглядів на творчу особистість і

проблеми її здоров’я, слід звернутись до розмежування понять

психологічного та психічного здоров’я, на чому зосереджує увагу В. О.

Моляко. Прикладом таких суперечностей, з одного боку можуть бути

геніальні творці, що самоактуалізувались, але страждали психічними

розладами та комуністичні і нациські злочинці-довгожителі, що

відзначались непохитною психічною рівновагою, не мали ні «комплексу

провини», ні думок про самогубство .

 

Розглядаючи індивідуально-психологічні аспекти творчих людей, звернемось

до досліджень Я. А. Пономарьова, який прийшов до висновку, що на рівні

протікання психологічних процесів креативним людям, притаманні :

 

· цілісність, свіжість, синтетичність як властивості сприйняття,

здатність побачити те, чого не бачать інші, певні перцептивні

особливості, пов’язані з високою чутливістю до субсенсорних подразників;

 

· певні особливості пам’яті, що проявляються в швидкому засвоєнні

головного і в легкому забуванні другорядного, в здатності пригадати

малосуттєву дрібницю; пам’ять на рідкісні в повсякденному житті слова,

образи, факти;

 

· здатність помічати багатозначність слів, відчувати певні

підтексти;

 

· швидкість, гнучкість, оригінальність, відкритість мислення,

вміння узагальнювати явища, не пов’язані між собою видимим чином .

 

Слід зазначити, що існують суттєві відмінності в поглядах на

взаємозв’язок творчих та інтелектуальних здібностей в структурі психіки

творчої особистості. Так, послідовники Ф.Гальтона обстоюють думку, що

творчі здібності є вродженими та зумовлені високим рівнем інтелекту. З

іншого боку, існують погляди, згідно яких інтелект та креативність —

поняття незалежні (Дж.Гілфорд, Е.Торренс, В.В. Дружинін, О.І.

Кульчицька ). Я. А.Пономарьов вживає термін “креатив”, маючи на увазі,

осіб, що проявляють високий рівень творчих здібностей. Автор вважає, що

креативні особистості відрізняються від інтелектуалів тим, що

інтелектуали вирішують задачі поставлені кимось, тоді як “креативи” самі

займаються постановкою задачі .

 

Серед природних предумов розвитку творчих особистостей залишається

дискусивним роль спадковості та вроджених здібностей. Говорячи, про

природні передумови таланту, І.П. Волков зазначає, що у кожного

індивіда існують задатки, тип нервової системи, темперамент. У кожного

свій набір цих компонентів, що визначається власним генотипом. Від цього

залежать потенційні можливості досягнення того чи іншого рівня.

 

Психологічні аспекти творчості,що це?
Количество просмотров: 431
delete
Семчук Анна
Семчук Анна, Львов, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +1
Всего комментариев: 1, Всего рецензий: 0
Читайте также

Україна може довести, що РФ продає в Європу вугілля з ОРДЛО, - ТукаУкраїна може довести, що РФ продає в Європу вугілля з ОРДЛО, - Тука

Довести, що Росія через фірми-прокладки продає вугілля з ОРДЛО в Європу важко, але можливо. Про це заявив заступник міністра з питань тимчасово окупов ...

На Крещатике прошла репетиция военного парада ко Дню независимостиНа Крещатике прошла репетиция военного парада ко Дню независимости

По центральной улице столицы прошли более 4,5 тысяч бойцов ВСУ, СБУ, Сил специального назначения полиции и пограничников ...

HPE відправила суперкомпHPE відправила суперкомп'ютер в космос

Компанія Hewlett Packard Enterprise (HPE) повідомила про розробку суперкомп'ютера під назвою Apollo Spacebourne Computer, який буде відправлений на Мі ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

Зурла Лоци Ужгород
Рекомендует этот материал. Почему? Треба розкрити специфіку творчості на початку інформаційної епохи. Як творчість в інтернеті змінює світогляд та спосіб життя взагалі. Це дуже цікава та актуальна тема.
08:06 11/01/17

Live

22 мин. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Светлые Силы против Сил Тьмы. Игра по правилам и без...

1 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

1 час. назад

Володимир Бровко комментирует материал Ченстохов. Раздумья

1 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Светлые Силы против Сил Тьмы. Игра по правилам и без...

1 час. назад

Володимир Бровко рекомендует материал Ченстохов. Раздумья

1 час. назад

Володимир Бровко пишет рецензию на публикацию Ченстохов. Раздумья

2 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Светлые Силы против Сил Тьмы. Игра по правилам и без...

2 час. назад

Сергей Кувалда рекомендует материал Не їдьте , братчики, у Крим

2 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Светлые Силы против Сил Тьмы. Игра по правилам и без...

2 час. назад

Сергей Кувалда рекомендует материал Светлые Силы против Сил Тьмы. Игра по правилам и без...

2 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Українська влада знає, як повернути на свою користь ППО РФ біля кордонів

2 час. назад

Жиго публикует статью Із дерева злітав пожовклий лист...

2 час. назад

Марк Львович комментирует материал Светлые Силы против Сил Тьмы. Игра по правилам и без...

2 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

2 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

2 час. назад

Андрей Марин публикует статью Ченстохов. Раздумья

3 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

3 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим

3 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Українська влада знає, як повернути на свою користь ППО РФ біля кордонів

3 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Українська влада знає, як повернути на свою користь ППО РФ біля кордонів

3 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Светлые Силы против Сил Тьмы. Игра по правилам и без...

3 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Светлые Силы против Сил Тьмы. Игра по правилам и без...

3 час. назад

Марк Львович комментирует материал Не їдьте , братчики, у Крим