О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Общество  27 ноября 2016 20:10:57

Спадщина Приазов’я – невивчені сторінки полікультурності

Спадщина Приазов’я – невивчені сторінки полікультурності
У листопаді цього року відбулося святкування ювілею зоологічного музею Мелітопольського державного педагогічного університету -  учбовому музею випонилося 60 років. В рамках святкування  проходив круглий стіл за темою «Співпраця  етноспільнот, релігійних громад та краєзнавців у збереженні культурної спадщини Приазов’я» - сучасне поняття збереження навколишнього середовища немислимо без збереження культурних ландшафтів та  без збереження етносів.
 На засіданні круглого столу були присутні  ректорат  університету, наукові співробітники, викладачі, краєзнавці,  історики, представники національних громад, які розповідали про свою роботу по вивченню інтеркультурного середовища Приазов’я.

15181678_1817042078585263_9143909224396823004_n.jpg


Піднімалися питання про  збереження національних культур - адже традиції, ремесла та фольклор етноменшин мають шанс стати елементом нематеріальної культурної спадщини України. Мелітопольські караїми повідомили, що готують документи для внесення своєї національної кухні до списку нематеріальної спадщини України. Для популяризації етнокухні вирішили  започаткувати фестиваль вуличної їжі – такі заходи популярні в усьому світі.  Постало питання щодо розширення направлень університетських  експедицій і залучати  до  пошуків представників з інших галузей науки: етнологів, біологів, геологів, географів, мовників, істориків. Проговорили про методи  збереження архітектурних пам’яток Мелітополя, про розвиток туристичних маршрутів етнічними селам Приазов’я.

Багато питань було про роботу з молоддю та дітьми – вони повинні  знати про людей  інших національностей, які стали гордістю області.  Робота круглого столу показала, що національні спільноти відкриті до співпраці, люди готові йти на  діалог і мають цікаві пропозиції для подальшого  розвитку  Мелітополя, як інтеркультурного міста.

15192635_174902366307380_4944216130545287215_n.jpg

Валентин Молодиченко, ректор МДПУ ім. Б. Хмельницького:

- За роки роки панування Російської імперії та Радянського Союзу цілі народи  втрачали своє коріння, культуру, свою національну самосвідомість і гідність. І зараз Російська Федерація  продовжує нав’язувати  великоросійське мислення народам, які знаходилися  за межами свого постійного ареалу проживання, розгойдуючи прикордонні території суверенних держав. Наші поліетнічні регіони Криму і Донбасу не витримали натиску пропаганди і стали платформою для втілення «руського миру» в Україні.  Мелітополь теж знаходиться в зоні ризику війни -  тут проживає понад 140 національностей. Враховуючи поліетнічний склад населення впродовж останніх років, у Мелітополі ведеться  активна робота по вивченню та збереженню полікультурної  спадщини регіону: відбуваються етнографічні експедиції, інтеркультурні фестивалі, семінари, круглі столи. Ведеться активна робота з молоддю щодо толерантності та взаєморозуміння між народами.  У місті зареєстровано 31 громадські національно-культурні організації, працює 9 недільних шкіл із вивчення рідної мови при національних товариствах,  ведеться постійний  діалог між мешканцями міста. Завдяки такій роботі місто вистояло перед «руським миром»  - городяни  стали на захист свого міста  і  не  допустили  «зелених чоловічків» у Мелітополі.

15219395_174902649640685_4006661433312076120_n.jpg

Людмила Афанасьєва, директор Центру соціологічних досліджень МДПУ ім. Б. Хмельницького :

- З 2008 року у Мелітополі працює Програма “Інтеркультурні міста: управління й політика громад, що відрізняються розмаїттям”. Це програма співробітництва між Радою Європи та Україною в галузі культурного розвитку яка має  на меті розробку стратегії розвитку інтеркультурних міст як моделі відновлення міста шляхом якісної трансформації взаємовідносин між культурними спільнотами. До Програми входять десятки  міст-учасників: з  Великобританії, Німеччини, Італії, Швейцарії, Норвегії, Голландії, Польщі, Сербії, Росії, Греції, Франції . Учасником програми Ради Європи “Інтеркультурні міста” є і  місто Мелітополь Запорізької області. На сьогодні Міськрада Мелітополя затвердила «План міжкультурної інтеграції міста Мелітополь на 2015-2020» . План чітко визнає сьогоденні й перспективні можливості і потреби міста, поєднуючи п’ять тематичних напрямів інтеркультурної політики: інтеркультурна свідомість, освіта; активізація громадської діяльності, економічне та інформаційне забезпечення інтеркультурного розвитку; інтеркультурне спрямування та облаштування креативного міського простору; культурно-духовні практики громад; туризм і краєзнавство.  

В жовтні цього року у Мелітополі відбувся інтеркультурний фестиваль «Віра. Надія. Любов», де представники національних меншин міста показували свої традиції,  національний одяг, свої ремесла, частували  національною кухнею. А на сцені розгорнувся  цілий мюзикл «Свято врожаю». 

Нещодавно Мелітополь відвідала керівник Української Мережі  Інтеркультурних Міст Ксенія Хоанова-Рубіконда. Вона визнала, що  Мелітополь  доказав, що жителі поліетнічного міста спроможні  дружньо співіснувати і шукати мирні шляхи для вирішення складних соціально-економічних, демографічних та політичних питань, навіть в той час, коли країна перебуває у  нестабільній ситуації.

15193607_174902909640659_1428881499219750395_n.jpg

Поліетнічність характерна для багатьох регіонів України. Українці сотнями років  живуть пліч-о-пліч з багатьма народами, які знайшли притулок на наші землі.

Українська кухня поповнилася традиційними блюдами інших етносів, народи-пілигрими прилаштувалися до нових умов і асимілювалися. Але представники різних народів й досі   зберігають родинні скарби: мову, книги, одяг, пісні, казки, прикраси, рецепти та  інші матеріальні та нематеріальні елементи національної культури. Все це  передається матерями донькам, від батьків – синам. І  українцям дуже важливо не розірвати цей родовий ланцюжок та закріпити міжкультурний зв'язок. Зберігаючи культуру наших співвітчизників, ми оберігаємо спокій нашої  країни.

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 1832
delete
наталья иванченко, Киев, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +7
Всего комментариев: 5, Всего рецензий: 4
Читайте также

Меланья Трамп блеснула на Сицилии в жакете за 51 тысячу долларовМеланья Трамп блеснула на Сицилии в жакете за 51 тысячу долларов

Дорогой наряд  еще не представлен в большинстве магазинов, пишут СМИ  ...

В Сети высмеяли российский аналог SkypeВ Сети высмеяли российский аналог Skype

В социальных сетях подняли на смех новость о том, что российская компания "Булат" разрабатывает прототип аналога Skype для государственных ведомств и ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

11:57 28/11/16
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Цікава аргументована і змістовна стаття
13:47 28/11/16
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
цікаві спостереження про поліетнічність
20:08 28/11/16
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
viktor trigub Киев
варто...
23:28 28/11/16
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
ivp_paster Тернополь
Україна різна, але вона одна.

Комментарии

Рекомендует этот материал. Почему? Дуже цікаво і пізнавально
11:57 28/11/16
Рекомендует этот материал. Почему? цікава інформація
13:48 28/11/16
Рекомендует этот материал.
17:10 18/12/16
Рекомендует этот материал.
09:33 21/12/16
Рекомендует этот материал.
08:07 08/02/17

Live

19 мин. назад

Житель из Харькова рекомендует материал Шепоче світ чужими голосами

1 час. назад

Житель из Харькова комментирует материал Шепоче світ чужими голосами

5 час. назад

viktor trigub рекомендует материал Ошибка поэтессы

5 час. назад

viktor trigub пишет рецензию на публикацию ОНИ БОРОЛИСЬ С КОММУНИЗМОМ Книга 2 Гл.1 ч.5-4

5 час. назад

sdv публикует статью Як витік інформації змусив бойовиків назвати імена полонених українських розвідників

5 час. назад

viktor trigub пишет рецензию на публикацию Як витік інформації змусив бойовиків назвати імена полонених українських розвідників

5 час. назад

sdv публикует статью Як витік інформації змусив бойовиків назвати імена полонених українських розвідників

7 час. назад

Геннадий Москаль рекомендует материал ЕРЕТИК

8 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал ЛЮБИ МЕНЯ

8 час. назад

Alik Bahshi комментирует материал 2017, Украина не упусти шанс!

9 час. назад

Геннадий Москаль рекомендует материал ЛЮБИ МЕНЯ

9 час. назад

Володимир Бровко публикует статью ОНИ БОРОЛИСЬ С КОММУНИЗМОМ Книга 2 Гл.1 ч.5-4

9 час. назад

ivp_paster пишет рецензию на публикацию С днем филолога вас!

9 час. назад

надия мацкая олейник комментирует материал Conditio sine qua non

9 час. назад

надия мацкая олейник рекомендует материал Conditio sine qua non

10 час. назад

Геннадий Москаль рекомендует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

10 час. назад

Julie Trini комментирует материал ЛЮБИ МЕНЯ

10 час. назад

Геннадий Москаль пишет рецензию на публикацию Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

10 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

10 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

10 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

10 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

10 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!