О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

История  22 октября 2016 15:21:20

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

150 річниці з дня народження М. Грушевського присвячується

 

Попередню частину див. тут.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

«Город же Холм так був споруджений за божим велінням. Коли ото Данило княжив у Володимирі, спорудив він город Угровськ і поставив у ньому єпископа [Іоасафа]. Але [якось], коли він, [Данило], їздив по полю і діяв лови, то побачив він на горі гарне і лісисте місце, оточене навкруги його полем, і запитав тамтешніх жителів: «Як іменується се місце?» І вони сказали: «Холм йому ім’я є». І, уподобавши місце те, надумав він, що поставить на ньому невеликий городок. Він дав обітницю богу і святому Іоанну Златоусту, що спорудить на честь його церкву»

Літопис Руський

***

І ось нарешті українсько-польський кордон з його корумпованими митниками та масою контрабандистів позаду і ми в Холмі. Проте не з метою продати пару захованих пачок цигарок. Ми тут заради міста Холма – його давньої історії. З багатьох пунктів сучасного Холма добре видно Високу гірку та розташований на ній собор. Це природне піднесення домінує над навколишньою місцевістю. Саме воно колись привернуло увагу Данила Романовича, який розташував в Холмі свою нову столицю. Саме з постаттю цього князя пов’язано становлення Холма як відомого ранньосередньовічного осередку.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Данило Романович – пам’ятник у Львові

 

Виникнення Холма пов’язане з відновленням Галицького-Волинського князівства під владою Данила та зміною локалізації його столиці подалі від старих столичних міст Володимира та Галича. Після того як Данило в 1217 чи 1219 р. відібрав у Лешка Берестя та землі між Бугом та Вепром, його столиця, імовірно була перенесена до Угровська. В Угровську тоді розташовувалося православне єпископство. Проте остаточний свій вибір великий руський князь зупинив саме на районі суч. Холма.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Просторова реконструкція Холму ХІІІ ст.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Галицько-Волинська Русь, ХІІІ ст.

 

Дата заснування Холма докладно не встановлена; за літописами, князь Данило Романович збудував тут в 1230 рр. «градець мал». Проте вже незабаром його замінив більший град, який протистояв татарській навалі 1240 р.

В 1241-1246/1247 рр. до Холма із знищеного татарами Угровська було перенесено епископство: «Оскільки ж бог зволив, то Данило звів город, на ймення Холм,— але про його спорудження ми іншим разом скажемо,— і за божою волею єпископом князь Данило вибрав і поставив Іоанна, із кліру великої церкви святої Богородиці володимирської. Бо перед тим був єпископ Іоасаф у [городі] Угровську,— який скочив на митрополичий престол і за те звергнутий був зі стола свого,— і переведена була єпископія у Холм».

Повідомлення літопису свідчать про те, що Холм було збудовано протягом відносно короткого періоду. Підтверджує це і літописне повідомлення, яке відноситься до 1236 р., коли Конрад Мазовецький, виступив проти Данила, «ставшу кде нынe градъ Холмь стоить». З цього повідомлення, зрозуміле що під час компанії мазовецького князя Холм ще не існував як місто.

Перше повідомлення про існування Холма як невеликої фортеці відноситься до осені 1238 р. чи зими 1239 р.: «Данилу во Холъмe будущю ему, яко Ростиславъ сошелъ есть на Литву со всими бояры и снузникы сему же прилучившуся. Изииде Данилъ со воии со Холъма и бывшю ему третии дeнь у Галичи». Ми дізнаємося що Данило перебував в межах готової бази, імовірно фортеці на Високій гірці. В 1243 р., вірогідно, з Холму Данило виступив на допомогу Болеславу V Сором’язливому.

В літописному описі Холма ми можемо відшукати інформацію як Данило переконався що положення нового городища сприятливе і почав розвивати його. Це було пов’язано з тим, що монголи взимку 1240 р. не змогли його здобути.

«І поставив він невеликий городок, та, побачивши, що бог помічником йому, а Іоанн підпомагачем йому є, спорудив він інший город, що його татари не змогли взяти, коли Батий всю землю Руську захопив…Коли ж побачив се князь Данило, що бог сприяє місцю тому, став він прикликати приходнів — німців і русів, іноплемінників і ляхів. Ішли вони день у день. І юнаки, і майстри всякі утікали [сюди] од татар — сідельники, і лучники, і сагайдачники, і ковалі заліза, і міді, і срібла. І настало пожвавлення, і наповнили вони дворами навколо города поле і села...».

Прагнення отримати нову столицю було пов’язано з необхідністю звільнитися з-під впливу боярської опозиції. Холм же знаходився далі від татарської загрози та ближче до сусідніх держав (на шляху з Володимра до Любліна), з якими Данило підтримував активні стосунки. Фундація нових міст також була частиною загальної політики князя спрямованої на збільшення прибутків держави. Фундації нового міста сприяла і та обставина, що Галицький шлях, який сполучав Україну з Близьким Сходом і Півднем, втратив значення через занепад Царгороду та опанування степів кочовиками; натомість знову набрав значення відомий ще з племінного періоду шлях, який сполучав Балтику і володіння Німецького Ордену (зокрема, місто Торунь над Віслою) з західноукраїнськими землями через Холм (так званий Бузький шлях).

Разом з тим наявність монгольської загрози та сумна доля багатьох давньоруських міст змушували Данила шукати місця укріпленого самою природою. Схили Холмської гори настільки круті, а саме підвищення таке високе, що монголи не мали можливості застосувати проти нього пороки. Це сприяло тому що Холм два рази в 1240 та 1259 рр. Холм успішно протистояв монгольській осаді.

 

Висока гірка

Висока гірка (190 м н.р.м., площею 0,3 га) - серце стародавнього Холму з приводу неї збереглися легенди, що тут знаходилося поселення та місце поганського культу. Легенда розповідала про напад ворогів, який оборонцям святині начебто допомагав відбивати білий ведмідь, який вийшов з гори. З того часу білий ведмідь прикрашає герб Холма.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Висока гірка в Холмі

Дослідження показали, що первинна гірка в порівнянні з сучасним рівнем материку була на 2 м вищою. З цієї глауконітової скелі було вирубано блоки використані для будови. Водночас внаслідок забудови сучасна Висока гірка, на думку археологів, щонайменше на половину сучасної висоти є штучним витвором, який виник з численних решток монументальних світських та сакральних будівель із ХІІІ-XIV ст. Як стверджує А. Буко, 8-10 м Високої гірки то культурні пласти, які накопичилися під час забудови узвишшя.

Цікаво що в стратиграфічному розрізі на глибині 4,5 м на поверхні материка спостерігається смуга пожежі. Проте наразі важко зрозуміти, що це було - рештки першого малого городка ХІІІ ст, чи поселення. яке передувало Данилу.

На вирівняній після цієї пожежі поверхні було розбудовано унікальні не тільки для Русі споруди укріпленої резиденції Данила. Для цього треба було підтягнути кілька сотень будівничих. Аналогії палацового комплексу Данила наявні в Угорщині чи на Близькому Сході. Перші дослідження на території Високої гірки проведені в 1910–1912 рр. російськими вченими Петром Покришкіним та Федором Кораловим. Тоді відкрито три будівлі з блоків глауконітового пісковику. Головну будівлю асоційовано з палацом (палатіум), а мури в північній частині комплексу було інтерпретовано тоді як церкву св. Іоанна Златоуста.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Розкопки Петра Покришкіна та Федора Коралова

 

Не були інтерпретовані квадратні мури в центрі резиденції, які вважали баштою. Адже справжню велику вежу вони розкопати не могли, вона знаходилася під фундаментами збудованої тоді російської каплиці свв. Кирила і Мефодія, яку розібрано 1921 р. Нижче муру відкрито дерев’яні конструкції скринь валу, посилених палісадом. Дослідження на Високій гірці проводила також група польських археологів під керівництвом В. Зіна в 1960-х рр. Останні детальні розкопки польських археологів призвели до уточнення багатьох деталей відносно резиденції Данила. Тож здійснимо віртуальну прогулянку по розкопу та постараємося зрозуміти, що саме виявили тут науковці.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Схема розкопок на холмській Високій гірці, позначено виявлені кам’яні споруди: A1, B, C, C1 i споруда D, в північній частині пагорбу

 

Наразі на місці резиденції відомо вже 6 мурованих будівель (A, A1, B, C, C1 i D), які функціонували близько 150 років, поміж серединою XIII ст. та кінцем XIV ст. Дослідження дозволили виявити три фази розбудови комплексу:

Перша фаза: будівництво стабілізаційного насипу і периферійних мурів – подвір’я та/або палац. Таким чином, було утворено найстарішу і найбільшу прямокутну будівлю A1, яка мала виміри 22,5 x 33 м була зведена з зеленого пісковику. Об’єкт виконував якусь функцію – можливо палацової будівлі, яку не закінчено. Тобто мур фортифікаційної споруди одночасно утворював житлові приміщення, які виходили в чотирикутний двір. Або він мав вигляд закритого двору з в’їзною брамою і прилеглими будинками. Варто додати, що мури товщиною 2,2 м збереглися до висоти від 1,5 до 3 м в південній частині, західній і північній. З тої фази отримано багато архітектурних деталей, витесаних з м’якого зеленого пісковику. Виявлений фрагмент наріжника північно-східного виконаного в техніці блоків з зеленого пісковику підтверджує, що та частина резиденції була також щільно забудована.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Відкрито наріжник добре збереженого муру з каміння (глауконітовий пісковик) з першої будівельної фази, яка відноситься до середини ХІІІ ст. Вважається, що з-за незнайомості будівничих з властивостями зеленого холмського каменя, одна з стін збудованої таким чином резиденції завалилася під час будівництва

 

На в’їзді до резиденції поруч наріжника збереглося також місце, де був витончено оформлений портал, від якого збереглися підстави пілястрів. Тут також знаходилася брама шириною 3 м. Про будівельну катастрофу свідчить також той факт, що в археологічних пластах цієї фази будівництва відсутні сліди вжитку.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

База рельєфного порталу брами резиденції Данила Романовича

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

База під пілястр та фрагмент брукованої дороги на вході до резиденції

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Пази в мурованих стінах, які імовірно використовувалися для приєднання дерев’яних конструкцій, імовірно, мосту

 

До першої фази належить і зведення будівлі А в центрі комплексу. Можливо сама будівля була виконана вже в фазі 2. З будівлею А пов’язують церкву св. Іоанна Златоустого (?). З Галицько-Волинського літопису відомо, що в межах своєї резиденції Данило звів цю церкву, яка скоріше це була палацовою каплицею. Проте під час перших розкопок російських археологів цю споруду було асоційовано з згаданою в літопису вежею. В світлі останніх досліджень будівля А інтерпретується як будівля храму з апсидою та прямокутним презбітеріум.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Будівля А, з якою пов’язують церкву Іоанна Злотоустого

 

Припускають, що ця церква, була схожа на храм св. Пантелеймона кінця ХІІ ст., який зберігся у селі Шевченкове біля Галича і являє собою єдиний збережений до нашого часу зразок білокам’яного давньоруського храму Галицької землі.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Церква святого Іоанна Златоустого нагадувала храм св. Пантелеймона у Галичі

 

Ось як описує церкву Іоана Златоустого літописець: «Звів також [Данило] церкву святого Іоанна [Златоустого], красну і гожу. І споруда її була така: склепінь чотири; з кожного вугла — склепіння, і стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем; троє вікон прикрашені [були] склом римським; при вході в олтар стояли два стовпи з цілого каменя, і на них — склепіння; а верх же вгорі прикрашений [був] зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитий з міді і з чистого олова, так що блищав він, як дзеркало. Дверей же її двоє [були] прикрашені каменем тесаним — галицьким білим і зеленим холмським; різьблені одним умільцем Авдієм горорізьби [їх були] всяких барв і золоті; спереду ж їх [на західних дверях] був зроблений Спас, а на північних — святий Іоанн [Златоустий], так що всі, хто дивився [на них], дивувалися. Прикрасив [Данило] камінням дорогим, бісером і золотом також ікони, які він приніс із Києва, і образ Спаса І пресвятої Богородиці, що їх йому сестра Федора дала з [київського] монастиря [святого] Феодора; приніс він також ікону Стрітення з [города] Вручого од отця його [Мстислава Мстиславича]. Диву подібні [були образи сі], що погоріли в церкві святого Іоанна; один [архангел] Михаїл зостався [з] чудових тих ікон. І дзвони [Данило] приніс із Києва, [а] інші тут вилив. Усе це вогонь спалив». Після пожежі Данило відбудував цю церкву.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Фрагмент оздоблення резиденції, сучасні розкопки

Польські історики вважають, що храм Іоанна був зведений в змішаній латинсько- візантійській традиції. На думку дослідниці М.  Сморанг-Ружицької за планом цей храм належав до русько-візантійської традиції, натомість техніка виконання та типи оздоблення, наприклад багата пластична орнаментація, відмічена на фасаді та порталах будівлі, вітражі в вікнах, різьблені капітелі колон, та інше були проявами романської культури Заходу. В часи російських розкопок на початку ХХ ст. в Холмі знайдено численні оздоби цієї церкви: бази колон, фрагменти архівольт і портали. Частина з них була виконана з зеленого глауконіту. Нажаль, під час I першої світової війни вони були вивезені з евакуацією російських військ з Холма. Сучасне місце їх збереження залишається не відомим.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Різблена деталь резиденції знайдена під час розкопок П. Покришкіна

Дійсно, в описі церкви Іоанна Златоустого зустрічаємо згадку про нетиповий для Русі вид мистецтва, який набув поширення в Галицько-Волинській землі - скульптуру. Даний вид мистецтва розвивався у формі рельєфу, яким прикрашалися храми. Яскравим зразком скульптури тієї доби є шиферний рельєф ХІІІ ст., який зображує Св. Дмитрія. Зараз він зберігається в Кам’янець-Подільському музеї. Під час розкопок руїн Успенського собору в Галичі було знайдено рельєфне зображення дракона, із пащі якого виростає пишна гілка. Багато прикрашені рельєфами також були церкви Св. Пантелеймона в Галичі та Іоанна Златоуста в Холмі. Їхнім творцем був «великий хитрець Авдій». Це перше ім’я майстра скульптури, яке знає історія українського мистецтва.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Розкопки вежі в резиденції Данила Романовича

 

Друга фаза: Знищення першого комплексу внаслідок будівельної катастрофи? Нівеляція його решток. Зведення будівлі B з вежею в центрі. Відбудова східного схилу та будівництво укріплень. Найбільше даних походить з дослідження вежі (будівля B), яку збудовано на руїнах мурів. Її дужі розміри, будова в нижній частині партії з каменя, в верхній з дерева знаходить підтвердження в Галицько-Волинському літописі: «І вежа [стояла] посеред города висока, щоб бити з неї довкола города. Знизу зведена з каменю п’ятнадцять ліктів у висоту, а сама зроблена з тесаного дерева і вибілена, як сир, сяяла вона на всі сторони». Об’єкт, основа якого була викладена з пісковику, мав виміри 11x12 м і мав напевне кілька поверхів: житловий, репрезентаційний і господарчий.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Мури вежі з XIII ст.

 

В приземних шарах в господарських приміщеннях знайдено тисячі керамічних виробів, предмети щоденного вжитку, прикраси, кістки риб, худоби та свиней. Вежа побудована на пісковику на ямі 2 м засипаній каменями. Загалом вона могла мати 20 м висоти.

Вежу цю вперше виявив В. Зін, який не довго думаючи пов’язав її з Казимиром Великим. Проте за останніми висновками ця вежа була лише перебудована в часи Казимира, про що свідчить знахідка празького грошу чеського короля Яна І Сліпого з династії Люксембургів. Наразі абриси вежі музеєфіковані та доступні для огляду.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Реконструкція вежі 

 

Третя фаза: розбудова комплексу і зведення так званої будівлі С (кам’яної платформи), зведення конструкції що обкладала мур будівлі А (поновлення церкви?). Призначення будівлі збудованої на цій кам’яній платформі досі не вирішене. Як пише А. Буко, припускається, що це міг бути або храм, або кілька стадій побудови ще однієї вежі (С, С1).

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Кам’яна платформа С – фундамент під будівлю невідомого призначення

 

З боку від резиденції в північно-східній частині гірки виявлено також муровану споруду D, призначення якої досі становить загадку. Ця будівля складена з пісковику з овальним внутрішнім простором. Її характеристики подібні до вежі в Стовп`ю.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Будівля D – відрита в північній частині Високої гірки

 

Звісно, княжу резиденцію охороняли сильні укріплення, важливим елементом яких рів, який оточував резиденцію та мав ширину до 10 м.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Реконструкція укріпленої резиденції Данила на Холмській гірці

 

Через рів був прокладений міст з боку Кафедральної гірки, там де зараз знаходяться гаражі кафедрального собору. Під час археологічних досліджень відкрито також кам’яні кріплення схилів узгір’я. Збереглися два горизонтальні кам’яні ступені довжиною 180 см кожний, сформовані на схилі узгір’я. На них укладалися скрині наповнені каменями з вапняку. Внаслідок цього була сформована характеристична ступінчаста структура схилу з обкладкою з вапняку.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Ще один варіант реконструкції послідовних стадій розвитку резиденції Данила в Холмі

 

Таким чином, результати дослідження показують кілька фаз використання Високої гірки. Значні культурні шари яскраво демонструють інтенсивне використання. Тут зроблено знахідки численних предметів: рогова фігурка для шахів, оброблений гірський кришталь, срібні прикраси, скляні браслети, окуття, монети, кам’яні і металеві хрестики, а також тисячі фрагментів кераміки.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Фрагмент плитки підлоги Холмської резиденції

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Гірський кришталь та фрагмент скляного браслету знайдені при розкопках резиденції Данила

 

В охороні резиденції служили вої Данила. Свідченнями сучасного озброєння війська князя є окремі промовисті знахідки: накічнечники стріл та болтів, а також кавалерійські остроги. Численні військові предмети знайдено і в інших пунктах тогочасної Холмщини остроги з Романова (Romanowa), колекція зброї з Сутейська XI–XIII ст. булава з Стовп`я датована XII–XIII ст., наконечники стріл, фрагменти сокир (Холм, Холм-Белавін) датованих між XII та XIV ст.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Булава з Стовп`я

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Воїни Данила Романовича

 

Неподалік укріпленої резиденції на кафедральній гірці вивищується бароковий кафедральний собор. Саме його високу дзвіницю здалека можна побачити на Холмській гірці. Традицію початків храму на цьому місці перший історик Холма греко-католицький єпископ Я. Суша пов’язав з особою Хрестителя Русі Володимира Великого. Саме така традиція була записана в пергаментних книгах в Юрієвській церкві волинського міста Любомля, а в самому соборі «число на склепінні мальованому, року тисячного першого по грецьку написане... від давності зотліле, немалим було доказом. [...] Адже і мури стародавні, як з олова вилиті, нічого іншого а старовинність оповідають». Також князеві Володимирові, хрещеному під іменем Василія, Суша приписував заснування холмської церкви св. Василя, напевне легендарної.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Креслення фундаментів першого собору Богородиці на тлі фундаментів сучасного кафедрального собору

 

Насправді перший храм на місці сучасного барокового собору звів Данило на честь Пресвятої Богородиці. Тут на відділеній від резиденції на Високій гірці вершині крейдяного узвишшя виникла ця нова архітектурна домінанта. Ось як описує це Галицько-Волинський літопис в 1260 р. «Спорудив він також превелику церкву в городі Холмі на честь пресвятої приснодіви Марії, величиною і красою не меншу од тих, що були раніш, і прикрасив її пречудовими іконами; приніс він також чашу із землі Угорської з багряного мармуру, вирізьблену з дивовижним умінням, — навіть змієві голови були навкруг неї, — і поставив її перед дверима церковними, що їх називають царськими. Зробив він також у ній хрещальню — хрестити воду на святе Богоявлення, а блаженний єпископ Іоанн зробив у ній вирізаний із гарного дерева і позолочений усередині та ззовні [ківорій?], диву подобен». У цій церкві, в її підземеллі у 1264 р. був похований князь Данило. Там же пізніше похоронили його синів Шварна (коло 1269 р.), Романа та правнука Михайла Юрійовича (1287/1288). Церква Різдва Богородиці, яка виконувала роль кафедрального храму холмських єпископів, з огляду на значнi пошкодження внаслідок пожежі 1640 р. та невмілих перебудов, була розібрана у 30-х рр. ХVIII ст. На її мiсцi у 1735-1756 рр. зведено набагато більшу соборну церкву в стилi захiдньоевропейського барокко. Вона і збереглася донині, і разом з усіма навколишніми спорудами, які виникли у XVII-ХІХ ст., м. ін. єпископськими палатами та василіянським монастирем, перебуває зараз у власності римо-католицької парафії.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Різні частини розкопок церкви Богородиці фундації Данила Романовича

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Апсида церкви Богородиці фундації Данила Романовича

 

Фундаменти цієї церкви були розкопані українсько-польською групою археологів в 2014-16 рр. Церква в романському стилі мала три нефи. Досліджено східний мур церкви з вендською кладкою з плінфи. Встановлено, що дана церква була побудована, головним чином, з плінфи, а камінь грав другорядну роль. На вході церква мала різьблений портал.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Привходова частина церкви Богородиці фундації Данила Романовича, зліва видно основу різьбленого вхідного порталу

 

Церква збудована по пожежі 1256 р. Її довжина сягала 22,4 м, ширина 15 м. Розкопками відкрито зовнішні мури церкви ХІІІ ст. західний з залишкми входу та порталу з каміння та цегли, північний та південний. Стіни викладені з цегли-плінфи з вапняковим розчином і в наземній частині мають ширину 1,25 м. Нижче мури розширюються під фундаменти і мають зовнішній цоколь. Плінфа має виміри 280х120-125х80-90 мм, її покладено двома характерними для Західної Європи типами кладки – вендським та ранньоготичним. В середині будівлі знайдено фундаменти двох колон та цегляний мур, який відділяв нартекс.

Храм мав два входи по вісі, цегляно-кам`яний портал та прямокутну апсиду. Аналогії цієї церкви ми можемо відшукати в Гродні та Смоленську.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Церква в Гродні так звана Каложа  – імовірний аналог собору Богородиці в Холмі

 

Церква мала підлогу з полив’яних плиток, фрески, вітражі та можливо навіть мозаїки. До неї також вела спеціально викладена з цегли дорога.

Наразі фрагменти розкопаної стіни церкви можна оглянути через спеціальне віконечко в правій наві сучасного собору.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Музеєфіковані рештки верхівки лівого нефу церкви Богородиці фундації Данила Романовича

 

Оосбливі результати дали розкопки в центральній наві храму. Про розкопки тут розповів керівник української науково-дослідної групи Юрій Лукомський: «Поховання були виявлені в основному в розкопі 12, який розташовується в центральній наві теперішньої святині. Ще в 2013 році, в першому сезоні в 5-му розкопі нашому викопали цей так званий саркофаг – не монолітний, а споруджений із цегли. Ми зачепили його тільки кутик, але, оскільки подальша його частина була пов’язана з цим центральним простором, ми не мали можливості його дослідити вчасно. Тому в цьому році ми прийняли рішення його все-таки дослідити, і це відбулося. Це відбулося вже наприкінці місяця, бо це є досить складна робота. Хоча ми працювали, як я казав, дуже інтенсивно, але, все одно, там настільки багато нашарувань, і це є глибина 2 метри 80 сантиметрів. Уявіть собі, що поховань там в 5-6 «поверхів» (якщо так можна сказати). Бо це були різночасові поховання – від пізніших часів до раніших часів. Тобто, на останньому етапі, вже в самому кінці вдалося дослідити цей саркофаг. В цьому саркофазі було дійсно знайдено похованого молодого мужчину, 25-30-річного віку. Ну, і було виявлено цей ґудзичок, бубонець, з калаталом посередині». Окрім цього знайдено ще біля 9 поховань з ХІІІ-ХIVст.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Церква Богородиці фундації Данила Романовича, червоним позначено місце, де виявлено вказаний саркофаг

 

Поруч з городищем на Високій гірці в Холмі розташовувалось підгороддя (3,5 га). Пройдемося гомінкою вул. Люблінською, яка становить центр сучасного холмського старого міста. Підгороддя - власне міське поселення було розташоване саме тут на місці сучасного центру міста на західному плато височини, на верхівці якої – Високій гірці - зведено городище. Її вісь становила дорога, яка з Володимира до кордону і далі до Любліна (приблизно – вул. Люблінська). На території міста ця дорога розширювалася в прямокутний ринок, який напевне був менший за сучасний Плац Лучковського. Він виконував роль торгівельного центру поселення. Навколо цієї дороги та нерегулярної системи вулиць (такою вона збереглася  до нашого часу), як згадує літописець люди, які оселялися в Холмі, зводили свої двори.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Схема просторової організації Холма ХІІІ ст.

 

На території підгороддя стали також дві церкви св. Козьми та Дем’яна та св. Трійці, які існували перед 1240 р. та були спалені біля 1255 р. «Посадив він також сад гарний і спорудив церкву на честь святих безмездників Кузьми [і] Дем'яна; має вона чотири стовпи, витесані з цілого каменя, що держать верх; з таких же [каменів витесані] і другі [стовпи]; а в олтарі перед бічними дверима стоїть також гарний [образ] пресвятого Дмитрія [Солунського], принесений здалеку». Про другу згадка ще коротша «… Тоді й церква святої Трійці запалена була і знову була споруджена.».

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Територіальні частини Холму часів Данила Романовича

 

Ці церкви на території сучасного Холму наразі не знайдені. Втім дослідники прийшли до висновку, що сучасне просторове планування Холму є реліктом ХІІІ ст.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Сучасна просторова структура міста та найстаріша частина – Висока гірка: 4 – міський колодязь, 19 – місце археологічних розкопок по вул. Люблініській, 14-18 

 

Холмське підгороддя мало природну обороноздатність, адже з заходу та півночі було оточене болотистими теренами.

Підгороддя в свою чергу оточував Посад. Він виявлений біля місця, де знаходиться наразі Комплекс загальноосвітніх шкіл на вул. Чернецького. (S. Czarnieckiego) .

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Вид з Високої гірки на комплекс загальноосвітніх шкіл на вул. Чернецького - Холмський Посад

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Розкопки в районі комплексу загальноосвітніх шкіл на вул. Чернецького (S. Czarnieckiego)

 

В 1995–2000 рр. тут у зв’язку з будівництвом басейну та спортивної зали реалізовано систематичні дослідження на Посаді Холму XIII ст. Виявлено залишки міської дільниці, де знаходилася садиба ремісника, а під суч. басейном – житлова забудова, яка мала характер багатих дворів. Виявлені тут артефакти чекають на опрацювання. Розкопки в Холмі проведено також на прикостельному цвинтарі. Загалом площа Холму того часу складала біля 8 га.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Уявити собі дерев’яну забудову Холма, дозволяють розкопки Берестя

 

Кам’яні вежі та церква в Подгужу (Спасі)

 

Від середини ХІІІ ст. на Волині під впливом західноєвропейської оборонної архітектури починається будівництво нового типу оборонних споруд — мурованих «башт-стовпів». В 1250 – х рр. було також збудовано муровані вежі в Белавіні та Стовп`ю. Ці таємничі вежі стали предметом окремого дослідження археологів та істориків, з приводу чого накопичено велику літературу.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Вежа в Стовпю

 

Столпійська вежа єдина яка зберігалася до нашого часу, хоча і частково перебудована і реставрована. Вежу поставлено на спеціальному насипі, який розміщений в западині, з якої втікає струмок. Будівельники врахували це і збудували спеціальну опорну стінку з східного боку вежі. Під прилеглим насипом знайдено прямокутну платформу 12,5 x 15,4 м, яка вивищувалася на 2,5 м над поверхнею території. В наріжнику цієї плити і була поставлена вежа. Плита ця імовірно була обнесена дерев`яними стінами, які виходили за межі платформи. Двір було викладено кам`яними плитами, частина яких проглядається і зараз. В  північно-східній частині комплексу знаходився вхід. При джерелі з західного боку виявлено також дерев’яний поміст. На останньому поверсі вежі була каплиця, від якої мало що залишилося. Під час розкопок виявлено фрагменти будівельних матеріалів, в вигляді полив’яних плиток та окремих кам`яних елементів.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

План розкопок комплексу в Стовпя

 

При цьому цікаво, що елементи оздоблення даної вежі, належать до тої ж самої майстерні, що і з резиденції на Високій гірці. Яке призначення мала ця загадкова будівля? Найчастіше її пов’язують з церквою в близькому Підгуржу-Спасі, зокрема у зв`язку з інформацією про існування тут середньовічного монастиря.

 

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Реконструкція комплексу в Стовпї

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Болти від самострілів знайдені при розкопках вежі в Стовпю

 

Даний храм розташований на відстані 1,5 км в південно-східному напрямку від вежі в Стовп`ю. Історію Його історія до кінця не з’ясована. Якуб Суша розповідає легенду, про те що первинно тут мало стояти поганське святилище збудоване з каменю київським князем Щеком. З часом його перебудовано в церкву Спаса.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Церква в Спасі суч. вигляд

Храм в Спасі дійсно має цікаві особливості. Дослідження, проведені на початку 90 років XX ст. показали, що він зведений як неоднорідна конструкція. Загадку породжує найстаріша частина храму - презбітерум.

 

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Схема послідовних етапів будівництва храму в Подгуржу (Спасі) з позначенням його найдавнішої частини - презбітеруім

 

Презбітеріум, який згодом включили в споруду пізнішого костелу, збудовано на переломі XIII i XIV ст. з блоків ламаного каменю (аналогічно як і у випадку з вежею в Столп`ю), а також блоків зеленого глауконіту. Важко сказати чи цей храм функціонував самостійно чи входив до складу більшого комплексу. Імовірно, що в XV ст. до сформованої споруди храму, добудували прямокутний об’єм. Рівночасно презбітеріум перебудували. У XVII ст. західну частину храму наростили, внаслідок чого сучасна будівля костелу є значно більшою. Біля XVII ст. фасад і наріжники були укріплені спеціальними контрфорсами.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Фрагмент кладки з глауконітового вапняку презбітерію храму в Спасі

 

Не менш цікавою за вищеописані об’єкти є ще одна мурована вежа – Белавінська. Наразі ця вежа відбудована на висоту 2 м в вигляді муру. Її збудовано на піщаному пагорбі серед заболочених лук. Мури вежі зберігалися тут ще до другої світової війни, і завалилася внаслідок обстрілу німців у 1944 р. Об’єкт розташований на території відомого з часів римських впливів, описаного в попередній частині нашого циклу, белавінського поселення. В Х ст. поселення з Белавіну переноситься на Високу гірку. Белавінська вежа мала зовнішні виміри від 1,60 до 1,75 м і була вдвічі більшою за вежу в Стовп`ю. Каміння для цієї вежі збиралося з найближчих околиць. Для декорування внутрішнього простору використовувалися полив’яні плитки. Будівельний матеріал був скріплений вапняковим розчином - та сама техніка будови, як і у випадку вежі в Стовп`ю. Виходячи з відстані, імовірно саме про Белавінську вежу літописець розповідає також, що: «За поприще од города [Холма] стоїть також башта кам’яна, і на ній — орел кам’яний вирізьблений; висота ж каменя — десять ліктів, а з верхівками і з підніжжями — дванадцять ліктів».

 

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Белавінська вежа станом на початок ХХ ст.

 

Залишається не відомим джерело ідеї зведення кам’яних веж та задум їх локалізації саме в цих місцях. Імовірно ця ідея походить з Греції, де на невеликій відстані одна від одної збудовано значну кількість таких веж. Аналогічні стовпи – башти було зведено також у Кам’янці, Бересті, закладено в Чорторийську. Цікаво, що будівництво стовпів-донжонів на Русі в ХІV ст. безпосередньо передувало будівництву кам’яних замків. За останніми відомостями першим серед них був замок у Луцьку, який почали зводити наприкінці ХІІІ ст.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Розкопки Белавінської вежі

 

Белавінська та Столпійська вежі, церква в Спасі, які весь час стимулюють людську уяву до різноманітних домислів про їхнє минуле, привернули у половині XVII ст. увагу холмського єпископа та історіографа Якова Суші, який записав м. ін. здогад, що були це “ідолопоклонні” тобто язичницькі храми. Існувала також леґенда, звісно книжного походження, що після поділу Руси поміж трьох братів – Кия, Хорива та Щека, землі над Бугом припали цьому останньому, і це саме він побудував обидва ці “стовпи” (за іншими переказами Щек був засновником літописного города Щекарева, розташованого західніше Холму, який згодом отримав назву Красностав).

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Сучасний вигляд нижньої частини вежі в Белавіні

 

Життя Холма за Данила

З чого жив і чим жив Холм за Данила. Найімовірніше це була активна столиця великої держави. В 1253 р. в Холмі Данило прийняв легата папи римського Опізо, який привіз йому королівську корону. Втім Данило не схотів коронуватися в столиці, а зробив це між справою перед походом на ятвягів з Дорогичина (Дет. див. Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші )

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Верхівка стратиграфічного розрізу Високої гірки: білий шар – забутовка житлового рівня часів фундації резиденції Данила Романовича, вище неї тонкий шар використання резеденції, чорний шар – горизонт пожежі 1255 р. , вище лише шари ХІХ-ХХ ст.

Трагедією Холма була велика пожежа, яка відбулася 1255 р. Ось як її описує Галицько-Волинський літопис: “Але прилучилося ото за гріхи (наші) загорітися Холмові, через окаянну бабу… і полум’я було таке, що зо всієї землі (Холмської) заграву (було) видіти. Навіть і зо Львова дивлячись було видно (її), по белзьких полях од палахкотіння сильного полум’я” і в іншому місці: «Храми [були] прекраснії, і мідь од вогню повзла, як смола».

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Енколпіони давньоруського періоду з Холму, археологічний відділ регіонального музею в Холмі

 

Проте Данило підійшов до втрат раціонально: «Побачивши ж таку пагубу городу, — [а] ввійшовши в церкву, він теж побачив пагубу, — [Данило] вельми пожалкував. Помолившись богу, він знову обновив церкву, і освятив [її] єпископ Іоанн. А ще помолившись богу, він спорудив [город Холм] кріпшим і вищим, але вежі такої не зміг зробити, бо інші городи він ставив проти безбожних татар, — через те й не зробив він її». А ми при нагоді вперше дізналися про існування Львова.

Довідавшись про коронацію Данила та його дипломатичні успіхи, хан Берке наказав своєму полководцю Бурундаю провести каральний похід проти Данила та його союзників. Спочатку монголи змусили русинів йти походом на Литву і таким чином нейтралізували союзні відносини між обома державами. Вони ж намовили прусів підняти повстання, внаслідок чого до анти-монгольського руху не могли приступити хрестоносці. За цим відбувся похід з метою знищення укріплених міст держави Данила. Проте, під час походу Бурундая Холм вдруге не піддався монголам. Монголи запровадили Василька до брами міста та змусили того вимагати від мешканців здати місто монголам. Втім, Василько удався до хитрощів та дав знати співрозмовникам, щоб місто не задавали: «А після цього рушив Бурондай до Холма, і Василько-князь [пішов] із ним, і з боярами своїми, і слугами своїми. Але коли вони прийшли до Холма, то город був запертий. І стали вони, прийшовши до нього, одаль його, і не добились вої його нічого, бо були в ньому, [Холмі], бояри і люди доблесні, а город сильно укріплений, [з] пороками і самострілами.

Бурондай тоді, роздивившись укріплення города, [побачив], що не можна взяти його, і тому став він мовити Василькові-князю: «Васильку! Се город брата твойого, їдь скажи городянам, щоб вони здалися». І послав він із Васильком трьох татаринів, на ім’я Куйчія, Ашика, Болюя, і Хому, тлумача б, який розумів руську мову, [аби знати], що мовитиме Василько, приїхавши під город.

Василько ж, ідучи під город, узяв собі в руку каміння [і], прийшовши під город, став мовити городянам, а татари, послані з ним,— слухати: «Костянтине-холопе, і ти, другий холопе, Луко Іванковичу! Се город брата мойого і мій,— здайтеся!» Сказавши, та й кине камінь додолу, даючи їм знак хитрістю, щоб вони билися, а не здавалися. Так ці слова мовивши і тричі кидаючи каменем додолу, сей же великий князь Василько ніби богом посланий був на поміч городянам: він подав їм хитрістю знак. І [посадник] Костянтин [Положишило], стоячи на заборолах городських стін, збагнув умом знак, поданий йому Васильком, і сказав князю Василькові: «Поїдь звідси, а то буде тобі каменем в лоб. Ти вже не брат єси брату своєму, а ворог єсь йому.

І татари, послані з князем під город, чувши [це], поїхали до Бурондая і повідали річ Василькову, як він мовив городянам і що тоді городяни сказали Василькові

Таким чином, князь Василько Романович мусив вимагати здачі міста у бояр Костянтина та Луки Івановича, які його обороняли. Втім, оборонці зрозуміли з поведінки князя, що монголи, певно, не штурмуватимуть Холму, тому що відповідь їхня була призначена, радше, для вух ординських достойників. Метальна артилерія на стінах Холму також, можливо, переконала ординського воєначальника відступити від міста. В подальшому Бурундай блискуче завершив свою кампанію знищенням Сандомир (Див. Бастіони русько-польського Прикордоння – Завихост і Сандомир), чим залякав останнього союзника Данила – Польщу.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

В 1258–1260 Литва, Холмщина та Польща (Сандомир) стали метою карального походу Бурундая 

Але не будемо суворо і дуже критично оцінювати дії Данила Романовича, адже не знаємо чи виявився б хтось з нас на його місці справнішим політиком?

В 1264 році в віці 63 років Данило Романович помер. Князь був похований в побудованій ним церкві Богородиці. Поховання Данила досі не виявлено.

 

Пам’ятки матеріальної культури

 

На жаль від княжого Холму та тогочасної Холмщини до нашого часу не зберігся жоден зразок монументальної архітектури чи скульптури.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Фрагмент декоративного оздоблення княжої резиденції – палатіум в Холмі

 

Однак з періоду розквіту столичного тоді Холму походить низка пам’яток матеріальної культури та мистецтва. Зокрема, в зборах археологічного відділу регіонального музею в Холмі зберігаються численні пам’ятки знайдені в місті та околицях. З XII–XIII/XIV ст. пов’язують енколпіон з рельєфами з Холму, дротяні та стрічковидні персні (Холм, Крейдяна Гора) обплетені завушники (Холм) та заушники з пустими бусинами (Холм, Белавін). В цій групі пам’яток також можна помістити три циліндричні замки знайдені в Стовп`ю і один, що походить з поселення в Холмі, а також залізні ключі (Холм Стовп`я) і скляні браслети.

 

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Хрестики та іконки виявенні при розкопках резиденції на Високій гірці, археологічний відділ регіонального музею в Холмі

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Хрест – енколопіон знайдений на холмському підгородді, вул. Люблінська, 5-7

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

В Холмі виявленно численні жіночі прикраси: колти, персні, завушники, типові для давньорського культурного кола

 

До кінської збруї належить добре збережений екземпляр залізного стремена з виконаними на ньому латунними аплікаціями, знайдений в Грабняку (Grabniaku), XI-XII ст.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Кінське стремено давньоруського періоду

 

Увагу привертає також формочка для виготовлення прикрас – колтів знайдена в Холмі на вул. Шкільній – Кривій (Szkolnej – Krzywej), оздоблена зображенням птахів зі сплетеними між собою хвостами. Ця пам’ятка походить з XII-XIII ст. і має однозначно руське походження.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Мініатюра з Холмського Євангілія

 

Пам’яткою духовного життя українців-русинів княжої доби, яка дійшла до наших днів, є також «Холмське Євангеліє» кінця ХІІІ ст., церковнослов’янський текст якого має виразні риси української фонетики. Наразі ця книга переховується в Бібліотеці ім. Леніна у Москві.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Ікона Холмської Божої Матері

 

Щасливо склалася доля найбільшої святині Холмщини – Чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, поява якої у Холмі безсумнівно пов’язана з особою Данила Романовича або когось із його нащадків. Її копію можна побачити в олтарі сучасного холмського собору Богородиці на Високій гірці. Після довгих поневірянь, котрі почалися у 1915 р., коли внаслідок воєнних подій місцеве українське населення було примусово евакуйоване на схід, оригінал ікони опинився у Луцьку. Наразі це найдавніша пам’ятка іконопису в Україні. Нещодавно закінчилася її багаторічна реставрація тож ікону можна побачити у Музеї Волинської Ікони.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Копію Холмської ікони можна побачити в холмському кафедральному соборі

Цей образ намальований на трьох кипарисових дошках, згідно з найновішими результатами Володимира Олександровича був створений на замовлення влади в Константинополі, імовірно в XI ст. Риси ікони мають багато спільного з традиціями пізнього античного часу, які були розповсюджені в Середньовіччі, зокрема в басейні Середземного моря. Тут також можна знайти найближчі аналогії. Олександрович вважає, що цей образ є оригіналом, копії якого можна знайти в середньовічному італійському мистецтві. Високий рівень виконання образу, багате виконання шат з перетинчастою емаллю, на думку цього автора, вказують на майстрів, які працювали на константинопольську владу. Натомість за виконанням шат інші дослідники вважають, що цей образ написаний не раніше за XII ст. Обставини появи ікони на Русі залишаються поки не зрозумілими.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Фундаменти Федорівського собору в Києві

 

Відомо, що Данило Романович прикрасив Холмську церкву святого Іоанна, іконами привезеними з Києва. В Києві південніше ротонди знаходився Федорівський собор, закладений великим князем Мстиславом Володимировичем у 1128 р., який став родинною усипальницею всього «Мстиславова племені». Його згадує Іпатіївський літопис під 1259 р. Сестра Данила (прямого нащадка Мстислава) Феодора передала князю для прикраси новозбудованої церкви Іоанна у Холмі дві ікони з собору — «Спаса и пречистое Богородици». Ця передача невипадково була відзначена літописцем й мала символічний характер. Данило Романович намагався підкреслити своє спадкоємство від останніх київських «єдиновладців Руської землі».

Чи була серед них описувана тут святиня? Це залишається не ідомим. Проте фактом є те, що вже в ХІІІ ст. в Холмі розпочався культ Богоматері. Саме їй заступництвом пояснювалася охорона міста перед походами монголів: в роках 1240, 1256 i 1260 рр.

Як і Белзька (Ченстоховська) Божа матір, Холмська ікона є елементом, який об’єднує культури. Адже вона є реліквією, як українського, так і польського народів.

З Холмом пов’язано і створення найважливішого джерела історії західних земель Русі -— Галицько-Волинського літопису. Нині він просто приєднаний до Київського літопису. Початок його було втрачено ще в прото-оригіналі Хлєбниковського списку. Тут немає відомостей про важливі події 1199 — 1204 років, а відразу йде згадка про смерть Романа Мстиславича, який загинув 19 червня 1205 року. Закінчується літопис 6800(1292) роком (фактично — зимою 1289/90 року). Це було окреме літописне зведення. Як доводять, над ним працювало не менше п’яти авторів-укладачів (чи редакторів). Перший, що трудився десь у 1255 році, /VIII/ довів розповідь до 1234 року включно (за датуванням Іпатського списку); другий продовжив літопис до 1265 чи 1266 року, а писав коло 1269 року; десь у 1286 році працював третій укладач, який закінчив виклад 1285 роком включно; четвертий автор трудився близько 1289 року і до цього ж року включно довів літопис, але ґрунтовно переробив, починаючи з 1261 року матеріали другого і третього редакторів; п’ятий автор написав кілька сторінок на початку XIV ст. і 1292 роком закінчив остаточну редакцію Галицько-Волинського літопису. Є спроби встановити імена редакторів. Вважається що перші дві редакції були створені саме в Холмі відповідно Кирилом (в подальшому київським митрополитом), що працював в 1246–1247 рр., та єпископом Іоаном, що писав в д.п. 50-х рр. XIII ст. Не всі згодні з такою ідентифікацією, проте зрозуміле одне: перший і другий літописці належали до оточення Данила Романовича і діяли головним чином у Холмі; переважно із середовища Володимира Васильковича були третій і четвертий редактори, хтось, можливо, з духівництва Перемишля та Любомля; п’ятий міг бути жителем Пінська.

 

Кордони та міста Холмщини княжої доби

Кордони Галицько-Волинської Русі проходили від Дорогичина (див. також Дорогичин - Данилова твердиня на Підляшші) на півночі через прикордонні фортеці Воїнь, Андріїів, Верещин і далі на південь вздовж лінії р. Вепр з фортецями Бусовно, Стовп’я (Волинська земля), Щекарів (суч. Красностав) та Сутейськ або Сутійськ (сучасна Сонсядка). Дві останні фортеці знаходилися безпосередньо на прикордонній річці Вепр та захищали найстаріші домени давньоруської Волині - Червенську та Белзьку землі. Наіпівденнішим містом Белзької землі був Унов. Від Унова руський кордон прямував на захід, вододілом між Західним Бугом і Сяном, до згаданого вже Ярослава. Далі на південь кордон проходив по лінії верхів'я річок Танів та Сян, а далі по річці Віслок, включаючи в склад Русі один з найстаріших на західних землях Русі доменів – Перемишльську землю.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Галицько-Волинські землі в ХІІІ ст.

 

Проходження польсько-руського кордону збігалося з розташуванням малозаселених місцевостей вкритих малопорушеною природною рослинністю. В якійсь мірі це нагадує сучасну ситуацію з річкою Буг, яка внаслідок прикордонного положення є однією з найбільш диких річок Європи. В волинській (північній) частині кордон проходив від гирла р. Нура майже просто на південь через верхів’я р. Кросни уздовж Вепра до вододілу річок Вепра і Лади. На просторі між Вепром та Віслою простяглося величезне плоскогір’я, обмежене з півдня горішнім Віслоком. Цей безлюдний простір у давньоруські часи мало привертав увагу поселенців.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Безлюдний простір вздовж українського берегу Бугу – так і в середновіччі виглядало і русько-полське прикордоння

 

Окрім самого Холма в Галицько-Волинському літописі зустрічаємо повідомлення і про інші міста та городища Холмщини. Це були або старі городища, подекуди відомі з племінного часу, або нові прикордонні міста-фортеці. Пояснюючи, чому після пожежі Холму Данило не відбудував тут вежу, літописець пише: «Він будував інші міста проти безбожних татар, тому й не збудував башту». Північними форпостами Холмської землі були Воїнь та Влодава. Андріїв, Верещин, Тернава, Бусовно, Охож, Стовп`я та Комів. В Південній частині Холмщини, перед цим Червенській землі – продовжував функціонувати Червень та Сутейськ, на північ від Сутейська на Вепрі стояв Щекарів. Між Бугом та Вепрем розташовувались Орельськ, Ухані, Грабовець, Грубешів та Чернечеськ. А з північного-сходу прилягала ще Белзька земля з градом Белз.

Бусовно (Busowno) характеризуються походженням з IX ст. та довгим періодом існування, аж до XIV ст.

В 1210 р. Галицько-Волинський літопис сповіщає про те що: «Олександр узяв Угровськ, Верещин, Стовп`я, Комів і дав Василькові Белз». В такому самому порядку перелічені ці міста 1219 р. у зв’язку з їх поверненням Данилом.

Щекарів (Красностав) Перші згадки про місто, яке тоді називалося Щекарів, є у “Літописі Руському” під 1219 р. Можна припустити, що вже в той час в місті існувала церква.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Вид на Щекарів - Красностав, ХІХ ст.

 

Де знаходилося городище Щекарів, поблизу сучасного Красноставу поки що не відомо. 

 

Влодава чи Володава стояла на впадінні однойменної річки до Бугу. 1242 р., дізнавшись, що татарське військо переможно повертається з Угорщини, «Данило зачинив Холм і поїхав до брата свого Василька, взявши з собою митрополита Кирила. Татри спустошили все до Володави і по озерах багато зла вчинили».

На південний захід від Влодави був збудований, найімовірніше на початку 30-х у 40-х рр., інший порубіжний град Волинської землі – Андріїв. Його окраїнне положення визначається словами Галицько-Волинського літопису: «Приїхали поляки і воювали поблизу Андрієва». Наслідком цих подій був похід у відповідь Данила та Василька з Холма на Люблін. Андріїв стояв у верхів’ях р. Влодава, поблизу іншого прикордонного міста Верещин.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Православна церква у Влодаві

 

На південь від Андрієва знаходився інший прикордонний пост – Тернава, згадана в літописі у зв’язку з подіями 1262 р.: «Був з’їзд князів руських з Болеславом, і зустрілися вони в Тернаві». З цього повідомлення не зрозуміло кому належало це місто. Але слова літописця за 1266 р. впевнено свідчать, що це було волинське місто: «Потім князь Болеслав відправив свого посла…до Василька, щоб той так сказав: «Свояче давай зустрінемось! Василько відповів : «Я радий!» І вони домовились про зустріч в Тернаві». Трохи на захід від Тернави було збудовано два порубіжні замки – Бусовно та Охож. Обидва згадуються літописом приблизно під 1244 р.: «Воювали ятвяги біля Охожа і Бусовна і всю сторону ту полонили, поки ще Холм не був поставлений Данилом». Холм на той час вже існував. Проте літописець хоче підкреслити що набіги ятвягів були постійними і будівництво Холма було одним з заходів спрямованих на боротьбу з ними. Виникнення Бусовна та Охожа навчене відноситься до 1230-х рр.

Нарешті, надалі на південь серед названих літописом після 1241 р. західних та волинських міст стояв Грубешів, розташований на р. Гучва, що впадає в Західний Буг. Він побіжно згадується в розповіді про мисливські подвиги Данила 1252 р.: «Поїхав він до Грубешова і убив шістьох вепрів» (детальніше див. Грубешівська атака).

На межі першого та другого десятиріч ХІІІ ст. вперше названі Галицько-Волинським літописам два інші порубіжні міста Волині: Орельськ та Ухані. 1209 р. згадується зокрема Орельськ: «Потім Інгвар сів у Володимирі і взяв Лешка його дочку в жінки, але, покинувши її, пішов до Орельска», тобто до русько-польського кордону. Це місто стояло на правому березі Вепря.

В розповіді про русько-польську війну 1265-1266 рр. згадується Грабовець: «Далі Василько попрямував до Тернави на снем. Коли він був у Грабовці. Прийшла до нього звістка, що поляки обман вчинили…Василько швидко пішов від Грабовця і прийшли вони до Червена». Це місто локалізується на р. Калинівка між Грубешовом і Щекарівом (Красноставом) на схід від лінії Орельськ-Червень. Тобто не виступало за той західний рубіж, який встановився під час князювання Данила. В Грабовці знайдено городище датоване Х-ХІІІ ст.

Винесеним на кордон замком були Ухані, згадані в подіях 1210 р.: «Литва та ятвяги спустошували землю. Вони спустошили Турійськ та околиці Комова майже до Червена і бились у воріт Червена, а застава булла в Уханях». Цей замок прикривав Червень з півночі.

Холм та Холщина після смерті Данила

 

Після 1264 р. Холм згадується у літопису лише спорадично. Після смерті Данила Романовича в ньому мали резиденцію його наступники: князь Шварно Данилович. При ньому Холм завдяки своїм укріпленням також успішно відбивав усі атаки. Шварно помер в 1269 р. і похований в церкві Богородиці разом зі своїм батьком. Існує версія, що саме його саркофаг знайшли археологи під час останніх ґрунтовних пошуків в підземеллях церкви.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Князь Юрій Львович на печатці ХІІІ ст.

 

Після Шварна Забужжям володів Лев Данилович, столицею якого був Львів. Від його імені на Холмщині правив його син Юрій.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Роман Мстиславич та Романовичі: Данило, Лев І, Юрій І, Лев ІІ. Рисунок І. Качора

Проте в 80-х рр. ХІІІ ст. Лев особисто керує цими землями. В цей час на перше місце в Галицько-Волинських землях висуваються старий Володимир та молодий Львів. Так, у Володимирі вже існувала спільнота на німецькому праві. Військова ситуація на прикордонні також не сприяла подальшому розвитку Холму. Частково скористався Холм лише з нового торгівельного шляху, який пройшов над Балтику і в Західну Європу з генуезьких колоній над Чорним морем – Кілії, Білгороду, Кафи та Судака. В середині XIV ст. в Холмі функціонувала митна комора. Купці Ганзи та держави хрестоносців в цей час просили про можливість торгових контактів з Володимиром та Львовом.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Мапа торгівельних шляхів, які проходили з території Русі через Польщу, за А. Буко

Невеликий вплив на Холм спричинив і прихід до влади пяста Юрія (Болеслава) II Тройденовича, який перейшов на православ’я, адже складні взаємовідносини Локетка з Чехією Яна Люксембурзького та хрестоносцями не сприяли розвитку торгівлі. Юрій ІІ сприяв оселенню на руських землях поляків та німців, а також притягав західноєвропейських купців і ремісників. Частими гостями на його дворі були міщани з Кракова, Сандомира, Бохні та Варшави. Влада князя викликала численні незадоволення. Внаслідок цього в Володимирі чи Львові 7 квітня 1340 р. його отруїли. Це відкрило полякам дорогу на Галичину.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Польський король Казимир Великий - пам`ятник в Бидгощі

Після смерті Юрія розгорілася боротьба за землі Русі між Польщею, Литвою та Угорщиною. Використовуючи поразку литовців у війні з хрестоносцями, 1349 р. поляки ідуть на надбужанські терени і після короткої облоги здобувають Холм. Я. Длугош так це описував, що «замок Холмський штурмовали за допомогою важких арбалетів, з яких без зупинки викидані снаряди».

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Війська Казимира у 1349 р. захоплюють Львів, візія художника М. Добронравова

Проте литвини, за підтримки місцевих русинів відбили місто. В 1352 р. було підписано мир, які закріпив ці землі за Литвою. Казимир званий поляками Великим чинив зусилля щоб підпорядкувати Холм владі польського католицького єпископа. Черговий його похід 1366 р. призвів до переходу Холмщини під польське панування. Було укладено перемир’я 1366 р. за яким ця частина Русі відійшла до Польщі. Від імені князя тут правив Юрій Наримунтович – підданий Казимира. Після смерті Казимир в 1370 р. Юрій розірвав зв’язки з Польщею та знову повернув Холмщину і Волинь під владу Литви. Лише збройна інтервенція проти Литви в 1377 р. дозволила повернути ці землі.

В цей час польсько-угорське військо польського короля Людвіга Угорського пішло на Волинь. Сам король пішов на Белз, а на Холм пішло лицарство Кракова та Сандомира під керівництвом Седзівоя з Шубіна. Після восьмиденної облоги було захоплено замок в Холмі і навколишні міста. Князь Юрій Наримунтович залишив Холм і Белз. Здобич від імені Людвіга була передана як угорські землі князю Владиславу Опольському. Вони були включені до руського князівства. Після отримання Опольським реєнції в Польщі Холмщина на 9 років перебувала в складі Угорського королівства. Після польсько-літовської унії 1385 р. в Креві, королева Ядвіга робить збройний похід на Русь в 1387 р. та повертає Холмщину під польське панування. Так, Холм остаточно перейшов у володіння Польщі…

***

За історією свого походження та зведеними тут спорудами, Холм є надзвичайно оригінальним давньоруським містом. Зважаючи на це збережена в ньому спадщина є дуже важлива як для українського, так і польського народів. Як писав археолог А. Буко, великою суспільною метою наразі реалізованих та майбутніх досліджень має статті включення виявлених археологічних об’єктів в сучасний міський ландшафт, так щоб історія та сучасність взаємно одне в одне проникали та доповнювали. Тільки в цей час може бути реалізований далекосяжна мета археології, якою в випадку пам’яткових міських ансамблів є з’ясування минулого і процес накопичення культурної спадщини.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Музеєфіковані фундаменти вежі на Високій гірці

 

Найважливішу складову цієї спадщини складають саме свідчення початків міста над Угеркою. Тож приємно відзначити, що на Високій гірці вже розпочато створення відкритої експозиції, а в сучасному Холмському кафедральному соборі відкрито для огляду релікти церкви Богородиці фундації Данила. В 2015 р. в Холмі біля підніжжя Високої гірки також створено парк імені Данила Романовича. Дуже бракує Холму пам’ятника свому засновнику.

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Сквер Данила Романовича в сучасному Холмі

 

На додаток до цього, варто також встановити інформаційні щити, подібні до встановленого біля музеєфікованих фундаментів Данилової вежі, в місцях знайдених археологами кварталів давньоруського Холма. Це сприятиме кращому відчуттю відвідувачами незалежно від національності давнини цього міста його розмірів та значення в тогочасній Русі та Європі.

Закінчуючи другий етюд з історії Холму, хочеться підкреслити що, з переходом під полське панування історія руської а потім української культури в Холмі не закінчилася. Подальші століття додали Холму нових споруд та слідів від буремних історичних подій, нові і нові історичні виміри, про український аспект яких ми розкажемо в наступних частинах нашого циклу (Наступну частину див. тут).

Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм

Автор висловлює глибоку подяку К. Войцеховському, Р. Ясинському, Л. Костецькій без яких ця робота і такі теплі почуття від Холму не були б можливими. 

Дивіться також:

Цикл Гданськ для українця

Цикл Краків для українця

Дорогичин - Данилова твердиня на Підляшші

Цикл Холм та Холмщина – подорож для українця 

Цикл Познань для українця 

Замойські прикордонні зустрічі - українські акценти Замостя

 

Використана література:

Оборонні вежі Галицько-Волинської держави 

Поховання велетня в холмській базиліці 

Chelm i Chelmske w dziejach. Pod redakcja R. Szczygla- Chelm, 1996.

Історія Холмщини

Вишневська, Галина Петрівна. Холмщина і Підляшшя [Текст] : історія, культура, назви поселень / Г. П. Вишневська, П. П. Левчук. - Київ : Пульсари, 2008. - 192 с. ; 21 см. - ISBN 978-966-8767-94-4 (в м. обкл.).

Ruszkowska U. 2011. Wczesnosredniowieczne grodisko w Majdanie Nowym, pow. Chelm // Rocznik Chelmski T.15 S.: 7-68.

Dabrowski D. 2011. Dzeje Chelmsczyzny w swietle informacii latopisow (lata 1170-1218) // Rocznik Chelmski T.15 S.: 7-68.

Холм Прадідівська слава. 

Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 166.

Церква Іоанна Златоустого в Холмі 

Холмський Православний Катедральний Собор Пречистої. // Холмський православний народний календар на 1944 рік. – Холм, 1934. – С. 2.

Літопис руський. За іпатським списком переклав Л. Махновець. – Київ, 1989. – С. 412.

Площанский В. Прошлое Холмской Руси по архивным документам XV-XVIII ст. и др. источникам. – Вильна. Т. 2, 1901. – С. 57.

Холмський народній календар на 1931 р. – Варшава, 1931. – С. 50-54.

Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Wojewodztwo Chelmskie 6. Orodek dokumentacji zabytkow. – Warszawa, 1999. – S. 9.

Кубійович В. Українці в Генеральній Губернії 1939-1941 рр. – Чікаго, 1975. – С. 294.

Prozogo  K. Chem. Przewodnik. – Warszawa, 1993. – S. 36.

Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 429 – 434.

Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. Серія Україна крізь віки. Т.5. Видавничий дім «Альтернативи». – Київ – 1998. – 335 с.

Літопис руський 

Борисенко В. та ін. Холмщина і Підляшшя. Історико-етнографічне дслідження. – К.: Родовід. – 1997.- 383 с.

Толочко А.П. Очерки начальной руси. – Киев; Санкт-Петербург: Лаурус, 2015. – 336 с.

Golub S. Polsko-Ukrainski project badan cerkwi Bogurodzicy wybudowanej w Chelmie przez Daniela Romanowicza w XIII. Wyniki badan w 2014 roku // Rocznik Cheleminski – T. 19 – 419-

Холмський регіональний музей, археологічний відділ– офіційна сторінка 

Jan Dlugosz Roczniki czyli kroniki sawnego krlestwa polskiego, ks. I, II, oprac. i red. J. Dbrowski, Warszawa 1962

Холм старі почтівки 

Русь та Польща https://www.youtube.com/watch?v=0GXnidoclyU

Розкопки в Церкві Різдва 

Buko A. Srodnowiecznie kamienne wiezy ziemi Chelmskej // Przegld Archeologiczny Vol. 62, 2014, pp. 125-146.

Buko A. Stopie Tajemnice kamiennej wiey – Instytut Archeologii i Etnologii PAN Warszawa 2009.

Храм св. Пантелеймона в Галичі –Шевченковому 

Войтович Л. В. Війна з монголами на Волині у 1258–1260 роках // Розділ І. Історія України. 22, 2010 – С. 9-14.

Буко А. Холм и Столпье: русско-византийский контекст средневековых памятников Юго-Восточной Польши // Российская археология, 2012, № 4, с. 26–36. 

Юсупович А. «Богу же изволившю Данилъ созда градъ Холмъ»: когда и как Холм стал столичным городом // ROSSICA ANTIQUA. 2014 (1) – c. 44-62.

Mazuryk J., Panyszko S., Ostapiuk O. Badania archeologiczne latopisowego Uhrowieska [Archaeological research of the ancient Uhrowiesk]. Archeologia Polski Srodkowowschodniej. 1998, vol. 3, pp. 175-182.

Dzienkowski T. Wczesnosredniowieczne osadnictwo ziemi chelmskiej [Start of settling the land of Chelm in the Middle Ages]. Chem, 2011 (PhD dissertation (History), manuscript). (In Polish).

Buko A. Monumentalna zabudowa Gory Katedralnej w Chemie we wczesnym sredniowieczu [Cathedral Gry monumental buildings in Chelm in the early Middle Ages]. Archaeologia Historica Polona. 2005, vol. 15/1, pp. 69-89.

Александрович В. Мистецтво Холма доби княжіння Данила Романовича. Княжа доба. Історія та культура. 2007, №. 1, С. 136-153.

Dzienkowski T. Wczesnoredniowieczna zabudowa Gory Katedralnej w Chemie jako przykad europejskiego dziedzictwa kulturowego // Rocznik Instytutu Europy rodkowo-Wschodniej 2014 - R. 12, z. 6 – S. 113-129.

Фільм "Град на ім’я Холм" 

Фільм "Холм - таємниці середньовічної метрополії"

Щекарів локалізація городища 

Терський С.В. Археологія доби Галицько-Волинської держави. – К.: «Давній Світ». – 2014. – 164 с. 

Od cerkwi katedralnej Krola Daniela Romanowicza do bazyliki pw. Narodzenia NMP w Chelme. Wyniki badan interdyscyplinarnych sezonu 2013-2014. Chelm: Museum Ziemi Chelmskej im. Wiktora Ambroziewicza w chelme- 2016. – 324 s. 

 

Науковий співробітник національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця»

 

Парнікоза І. Ю.

Київ, 2016 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 7728
Отредактировано: 14-05-2017 [11:55]
delete
Іван Парнікоза
Іван Парнікоза, Киев, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +2
Всего комментариев: 2, Всего рецензий: 5
Читайте также

В Средиземном море за четыре дня спасли около 10 тысяч мигрантовВ Средиземном море за четыре дня спасли около 10 тысяч мигрантов

С начала 2017 года более 50 тысяч мигрантов прибыли к берегам Италии, а более 1,4 тысячи человек утонули или пропали без вести ...

Талассотерапия: чем морская вода полезна для здоровьяТалассотерапия: чем морская вода полезна для здоровья

Морская вода полезна за счет содержания минеральных солей и микроэлементов, биологически активных веществ, планктона и микроскопических водорослей ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

20:37 22/10/16
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
 
21:21 22/10/16
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
viktor trigub Киев
 
22:34 22/10/16
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Геннадий Москаль Днепропетровск
Цікава інформація. Ми дуже мало знаємо про наше минуле.
23:42 22/10/16
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
ivp_paster Тернополь
Цікаві факти, про які мало кому відомі.
00:48 23/10/16
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
"Але прилучилося ото за гріхи (наші) загорітися Холмові, через окаянну бабу…"
Грішили тоді наші предки, грішим і нині ми... І тоді бабам не треба було сильно вірити, і зараз теж!

Комментарии

Рекомендует этот материал.
20:37 22/10/16
Геннадий Москаль Днепропетровск
Рекомендует этот материал.
22:34 22/10/16

Live

1 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

1 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

1 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

3 час. назад

I.Htoz`ivsalo рекомендует материал ЕРЕТИК

5 час. назад

Julie Trini рекомендует материал ЛЮБИ МЕНЯ

6 час. назад

Жиго публикует статью Запахи літа

6 час. назад

Володимир Бровко публикует статью ОНИ БОРОЛИСЬ С КОММУНИЗМОМ Кн.2 Гл.1 ч.5-5

7 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал

7 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал КОНСТАНТИНОВКА,
- ЭТО НЕ УКРАИНА...

7 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал Суд обязал НАБУ расследовать дело об $800 млн в офшорах Турчинова. Документ

7 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

7 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

7 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

7 час. назад

Дмитрий Старицев комментирует материал Як витік інформації змусив бойовиків назвати імена полонених українських розвідників

7 час. назад

Дмитрий Старицев рекомендует материал Одноповерхова Новомиколаївка не забута

7 час. назад

Дмитрий Старицев рекомендует материал НАРОД

9 час. назад

Житель из Харькова комментирует материал СТАТЬ БЫ…

9 час. назад

Александр Ткач публикует статью КОНСТАНТИНОВКА,
- ЭТО НЕ УКРАИНА...

11 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал 2017, Украина не упусти шанс!

12 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал 2017, Украина не упусти шанс!

12 час. назад

Julie Trini комментирует материал ЕРЕТИК

14 час. назад

Julie Trini комментирует материал Ошибка поэтессы

14 час. назад

Julie Trini комментирует материал Ошибка поэтессы