О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Политика  11 сентября 2016 21:11:22

Війна сепаратистів - 2

Нещодавно я опублікував статтю «Війна сепаратистів», що розміщена за адресою: http://h.ua/story/432069/, в якій частенько апелював до Вікіпедії та Конституції України.

 

Зізнаюсь, я очікував, що цей матеріал зацікавить Читача. Та от, що під ним виникне така жвава дискусія, для мене було неочікувано приємно. Це говорить про те, що в статті затронуті теми та питання, на які досі багато українців не можуть знайти відповіді. Та вдвічі приємно те, що український Читач ці відповіді шукає... прагне їх знайти. І це спонукало мене до продовження початої теми.

Тож, мета публікації, яку я Вам пропоную, шановний Читач, це більш широке розкриття фактів, які Вас цікавлять, більш чітке визначення подій, та як кажуть в народі – проставлення хоча б якої кількості крапок над «і».

 

Назва публікації «Війна сепаратистів» була обрана мною з тих причин, що термін «сепаратизм» сьогодні дуже поширений в українському інформаційному просторі. Та в самій статті я зауважив, що «сепаратизм» не є злочином. А це означає, що українська влада, використовуючи цей термін, намагається вивести всі дії, які відбуваються в Україні, в законне поле. Вона намагається приховати справжнє ім*я тому вирію подій, в якому ми з Вами опинились.

Так от, останній раз в історії нашої країни, сепаратизмом було від*єднання України від СРСР. Тоді це було законно і на законних підставах. Тоді, в 1991 році, народ України (українці) прийняв рішення про від*єднання... вихід зі складу СРСР, з метою утворення власної держави з власною економікою, власною державною мовою, власними кордонами, власним національним надбанням, власною Конституцією, власною грошовою одиницею та власною міжнародною політикою. Це було «сепаратизмом», тобто, законним дійством. Тому воно й було сприйняте міжнародним співтовариством, як законне... у правовому полі, а Україна стала новим політичним гравцем на міжнародній арені.

 

Події ж, які сьогодні відбуваються в Україні, сепаратизмом назвати не можна, бо нема жодних законних підстав для їх визначення, як «сепаратизм», та виправдання.

Як я згадав у попередній статті, ці події мають розглядатись як злочин, пов*язаний з посяганням на територіальну цілісність суверенної країни. Тобто, це зрада національних інтересів українського народу. Жоден клаптик української землі не може бути відокремлений від решти території України, бо він є національним надбанням всього українського народу, а не тільки частки населення, яке його населяє.

Закону про регіональні референдуми, в якому було б чітко визначено його права і законність... перелік питань, можливих до обговорення, українське законодавство також не має. Звичайно, це є недоліком. Та за пограбунком державного бюджету, нашим депутатам завжди не вистачає часу виправити такий недолік.

Не можна вважати законним і референдум в Криму, який взяла собі за виправдання сусідня Росія.

Звертаючись до Вікіпедії, ми знову звертаємо увагу на те, що референдум – це  цілком законне волевиявлення народу, (народності). Але це не може бути волевиявленням частки якогось народу про від*єднання від основної маси цього ж народу. Тим більш, якщо мова заходить про визначення подальшого статусу, курсу, або зміни державного устрою та державних кордонів.

Отже, корінний народ Криму, яким є кримсько-татарський народ і який мав би на це всі законні права, ніякого референдуму не проводив. Решта ж кримчан (жителів Криму) такого права не мала. Тож сам факт проведення того референдуму є злочином міжнародного масштабу. Він має розглядатись світовим товариством, як міжнародний злочин, та ми чомусь такого не спостерігаємо. Виникає питання – чому?  

Відповідь на це питання лежить на поверхні, та нам про це нічого не кажуть. Що ж, спробуємо самі дійти певних висновків. А зараз, поки що, пропоную повернутись на ту територію України, яка сьогодні ще продовжує бути Україною, і в якій продовжується війна, що носить досить загадкову назву – «АТО».

 

Тож, чому – «АТО», а чому не війна?

Багато хто з українців неодноразово над цим замислювались. Варіантів відповідей достаньо багато. Але в основі лежить саме це визначення. Якщо це війна, то має бути проголошено військовий стан. Вся промисловість України має переорієнтуватись на забеспечення фронту. Має бути визначено країну-агресора. При чому, це має бути цілком обгрунтоване і підтримане міжнародним співтовариством, визначення, яке несе за собою звинувачення в адресу лідера країни-агресора. Він стає військовим злочинцем, який переслідується міжнародним законодавством. Та ми цього не спостерігаємо.

Російський президент вільно пересувається країнами Європейського Союзу та відвідує Вашингтон. А скажіть, чи міг так вільно пересуватись світом Гітлер, під час Другої Світової війни? Ні! Тож, українська влада, проголошуючи в стінах Верховної Ради Росію країною-агресором, не надає цьому значення та офіційного забарвлення, і не поспішає з правдивим визначенням подій на Донбасі. Чому? Згодом ми дійдемо правдивого висновку.

 

Тепер давайте спробуємо згадати, що саме послужило детонатором сьогоднішніх подій. А це був – так званий «євромайдан», який, в незаконний спосіб... оминаючи плебісцит, взяв на себе сміливість проголосити курс України на приєднання до Європейського Союзу. По суті, це означає часткову відмову від суверенитету, державного устрою та Положень Конституції України. Це відмова від побудови в Україні національної республіки та відмова від національного надбання українського народу, яке має бути в подальшому приватизованним закордонними олігархами та ТНК. Іншими словами, Україна перестає бути самостійною.

Знову запитання – а чи згоден український народ відмовитись від ст.13. Конституції України? Звичайно, він і раніше не відчував себе співвласником невичерпних багатств української землі, та раніше він хоч плекав надію на те, що справедливість у світі є. Тепер ця надія має відійти в минуле.

 

А зараз давайте поглянемо на цю, досить незначну, кількість піднятих питань у вимірі геополітики.    

Так от, багата на ресурси Україна, має доведений до зубожіння народ.

Звичайно, кожен українець прагне кращої долі для себе та своїх нащадків.

От і виникає пропозиція, взяти курс на приєднання до багатої Європи. Людям починають розповідати, що в дружбі з багатими, вони теж стануть багатими. Та чомусь не кажуть про те, що вони і без того багаті. Тільки от, уряд країни, ігноруючи та гвалтуючи Конституцію України створює умови для пограбунку власного народу. Навіть не тільки створює умови, а й сам активно грабує.

Багато хто, забуваючи про те, що достатньо забрати награбоване та заборонити пограбунок в майбутньому, починає піддаватись пропаганді, відносно інтеграції в бік ЄС. Ця ідея потужно рекламується всіма ЗМІ, що є власністю можновладців та космополітично налаштованих бізнесменів... олігархів. Чи це не єполітикою Уряду на користь інших держав?

 

З іншого боку, Росія, яка не може змиритись із тим, що Україна, яку вона завжди бачила часткою своєї імперії, може назавжди стати недосяжною.

Кремль, за посередництва кума російського президента Віктора Медведчука, довгий час нав*язує українському суспільству ідею федералізації, що теж протирічить українській Конституції. Але федералізація дозволить Кремлю більш результативно впливати на українців. Вона дозволить проводити референдуми, щодо від*єднання українських регіонів від України, та визначати свій курс подальшого існування, на користь сусідньої Росії.

 

Отже, Україна опинилась перед викликом з двох сторін.

З обного боку – західні магнати прагнуть заволодіти, багатою на ресурси, українською землею. З другого – імперіалістична Росія.

А якщо взяти до уваги тенденцію в бік глобальної світової кризи, пов*язаної з нестачею на планеті прісної води, якої ще вдосталь має Україна, то і взагалі починає вимальовуватись пояснення всім питанням, стосовно запрограмованого переділу світого впливу, що зветься утворенням «Нового Світового порядку».

Таким чином, Україна сьогодні стала об*єктом уваги, так званої, «закуліси».

 

Тепер повернемось до української війни.

На Донбасі гинуть люди. Гинуть росіяни, та гинуть українці. Президента Росії не визнано військовим злочинцем. Міжнародній спільноті Росія не представлена, як країна-агресор. А війна продовжується.

 

Зазвичай, мир може бути досягнутим або в разі повної перемоги, або в разі повної поразки. Російська армія сильніша і чисельніша української. Тільки от, країни Заходу та Америка не поспішають виступити союзниками України та надати їй летальну зброю. Отже, Захід та Америка не зацікавлені в досягненні миру, шляхом повної перемоги України. В той же час, вони не зацікавлені в повній поразці України у війні з Росією, бо вклали в неї вже достатню кількість грошей, і мають серйозні плани на майбутнє. Війна не визнається війною. Російського президента не визнано злочинцем. З ним ведуться перемовини.

Питання – про що?

 

Це питання могло б стати риторичним, якби не ініційований Заходом, «мінський формат», в якому представляє Україну, все той же кум російського президента.

І про що домовляється цей «мінський формат»?

Він домовляється про припинення вогню українськими бійцями, та не веде до виводу російських військ та озброєння з території Донбасу. Не визнає Росію агресором, та домовляється про встановлення лінії розмежування, яка в майбутньому має стати державним кордоном.

В той же час, на мирній території України ведеться переслідування та приниження бійців, які пройшли через цю війну. Розформовуються бойові підрозділи, які складаються з активістів та добровольців. В зоні конфлікту російські війська продовжують вогонь по українським позиціям, що має ціллю максимальне знищення активної частини українського суспільства чоловічої статі.  

І що це нам нагадує?

Особисто мені це нагадує програму по знищенню української незалежності, національного устрою, Української Конституції і, взагалі України, всіма можливими засобами – пропаганда, війна, деморалізація, дезорганізація, пограбунок, здача національних інтересів, відмова від національного надбання.

 

На «світовому політичному ринку» йдуть торги. Україну між собою ділять потужні світові гравці. З одного боку Росія, з іншого – США, за посередництва ЄС.

Здати країну в повному обсязі під кураторство Європи наші «керманичі» не змогли. Їм цього не дозволила Росія. Тож і йде війна на Донбасі, та окуповано Крим.

 

Знову запитання – а що в цей час робить український Уряд?

А український Уряд продовжує знищувати національну економіку, гальмувати розвиток перспективних галузей, ганьбить власний народ та отримує кредити від МВФ, збільшуючи таким чином державний борг України. Він продовжує грабунок державного бюджету та виводить величезні суми грошей в офшорні зони.

Продовжується «євроінтеграція».

 

Уважно вивчивши написане, що не є повним переліком «досягнень» українського Уряду, на чолі з президентом України, можна сміливо дійти висновку, що дії бунтарів на Донбасі, які лобіюють інтереси Росії, та дії Уряду України, що лобіює не національні інтереси українців, а інтереси США та Європи в Україні, не є такими, що підпадають під визначення «сепаратизм». Для таких дій є інше визначення. І правий був Читач попередньої публікації, коли зауважив, що речі мають називатись своїми іменами. А «ім*я» цим діям визначається іншим терміном – «колабораціонізм», що є діями, направленими на користь інших держав. По суті це – державна зрада, ст.111 ККУ.

При прийнятті ст.111. Кримінального Кодексу України, Верховна Рада, з невідомих причин, не визначила міру покарання за таку діяльність на окупованих територіях. А це наводить на те, що державна зрада скоро в Україні може бути узаконена. Чи не наводить це на роздуми? Чи не є це спрямованим і опосередкованим знищенням України?

 

Який вихід?

Вихід є лише один – формування національного руху та утворення політичної свідомої організації нації. Тільки відродження нації може спинити курс країни в небуття. Тож ми маємо схаменутись та перестати слухати й дивитись маячню, яку нам пропонують олігархічні ЗМІ. Ми маємо замислитись над дійсним станом речей, та пам*ятати, що друзів Україна в світі не має. Вони з*являться лише тоді, коли ми зможемо заявити про себе в повний голос. А це можливо лише, побудувавши на своїй землі справжню національну республіку, де народ буде сам визначати свої пріоритети, та як йому жити. Коли Україна-Русь відродиться із поплу, яким вона стала за останні роки.

Ми маємо стати незалежними, про що й говорить наша Конституція.

 

Звісно, повної незалежності в міжнародних відносинах не бува. Та це стосується лише економічного розуміння цього терміну. Але ж є ще й незалежність політична. Це та незалежність, коли ми самі визначаємо, як ми маємо працювати, скільки ми маємо отримувати за свою роботу, як ми маємо жити, що маємо дивитись та що любити. І ніхто не має права диктувати нам умови життя, та в якому віці ми маємо ставати пенсіонерами. Ми самі маємо розпоряджатись своїм національним надбанням, та визначати міру покарання за злочини, в залежності від ступені їх тяжкості.

Все, що нас оточує – наше національне надбання, яке ми отримали у спадок від своїх пращурів та Всевишнього. Тож ніхто не має право все це розпродувати.

Ми маємо свою Конституцію, яку нажаль доведеться трохи переглядати, бо наші керманичи добре над нею познущались, наповнивши її підміною понять та неоднозначним тлумаченням.

Але спершу треба відбутись, як нація... як незалежний народ, що не вірить у казку про безкоштовнеє щастя, а вірить у щастя, яке він сам для себе взмозі здобути.

 

Тож, якщо є ще питання, запрошую до дискусії.

Давайте разом діставатись до Істини.

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 195
Отредактировано: 12-09-2016 [14:34]
delete
Юрий Самсыка
Юрий Самсыка, Запорожье, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 2, Всего рецензий: 0
Читайте также

"Оскар-2017": Кейси Аффлек признан лучшим актером"Оскар-2017": Кейси Аффлек признан лучшим актером

За победу в номинации "Лучшая мужская роль" также боролись актеры Эндрю Гарфилд, Райан Гослинг, Вигго Мортенсен и Дензел Вашингтон ...

Оскар-2017: фільм "Манчестер біля моря" переміг у категорії "кращий оригінальний сценарій"Оскар-2017: фільм "Манчестер біля моря" переміг у категорії "кращий оригінальний сценарій"

Приз Оскар-2017 в категорії "кращий оригінальний сценарій отримав фільм "Манчестер біля моря", автором сценарію якого є Кеннет Лонерган. "Манчестер б ...

"Оскар-2017": лучший сценарий - фильм "Манчестер моря""Оскар-2017": лучший сценарий - фильм "Манчестер моря"

Главный герой картины – ленивый и безответственный сантехник Ли, которого после внезапной смерти брата назначают опекуном племянника-подростка ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

СКАНДИНАВ Одесса
Шаг вперед-два назад
22:33 11/09/16
Юрий Самсыка Запорожье
Це все, що Ви хотіли сказати? Буже об*ємно. best smile
22:50 11/09/16

Live

26 мин. назад

Топал-паша комментирует материал Вынужденная реплика

33 мин. назад

Топал-паша комментирует материал Вынужденная реплика

55 мин. назад

Топал-паша комментирует материал Российские С-400 бессильны против американских F-35

7 час. назад

Влочега пишет рецензию на публикацию Ціль

7 час. назад

Влочега комментирует материал ПЕРШИЙ ПРЕЗЕНТ КРАВЧУК, ВІДМОВИВСЯ ПРАВИЛЬНО…

7 час. назад

Влочега комментирует материал За что убит Немцов

7 час. назад

Влочега комментирует материал Росіяни зробили свій вибір

8 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Российские С-400 бессильны против американских F-35

8 час. назад

Дмитрий Старицев комментирует материал Вынужденная реплика

8 час. назад

Топал-паша комментирует материал Российские С-400 бессильны против американских F-35

8 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Вынужденная реплика

8 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Российские С-400 бессильны против американских F-35

8 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Вынужденная реплика

8 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Вынужденная реплика

8 час. назад

Анна Телегина комментирует материал Вынужденная реплика

8 час. назад

Топал-паша комментирует материал Российские С-400 бессильны против американских F-35

8 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Вынужденная реплика

8 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Вынужденная реплика

9 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Вынужденная реплика

9 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Вынужденная реплика

9 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал Вынужденная реплика

10 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Вынужденная реплика

10 час. назад

Геннадий Москаль рекомендует материал Сьогодні про небо мовчать дерева