О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Проза  23 марта 2016 23:07:14

СКОРИНКА ХЛІБА, МОЛОКО, І САРДЕЛЬКИ…

 

…Брудне полотно безсніжного асфальту пливе під ногами. Відгороджуюсь від всюдисущої похмурості капюшоном куртки. Бачу з-під нього лише  носки черевиків, що обминають  вибоїни лютневого замерзання-розмерзання …

           Цього досить, аби рухатись знайомою дорогою від квартири до супермаркета неподалік. Прихоплене курткою домашнє тепло не дає тілу розчинитись між чорними стовбурами оголених дерев,  привидами будинків у каламуті вогкого холодного надвечір’я. Я вийшов з дому  ніби  не увесь, на половину, не повністю... У вухах ще звучав голос відомого політика з екрану телевізора, не вимкнутого мною на час цієї короткої подорожі «туди і назад», про корупцію, олігархат, сумнівні тендери, закулісні домовленості. Він обурювався і тими, що вже  пішли, і тими, хто керує сьогодні, говорив пристрасно й  так стерильно-правильно, що від того стало сумно. Трохи навіть огидно. Адже казане уже було чуте-перечуте, а тепер ще й без розуміння того, чому парламент дав негативну оцінку уряду, але на відставку прем’єра  голосів забракло… Захотілось перебити цю оскомину з такою ж пристрастю чимось свіжим, чистим, елементарно-зрозумілим.

         Я не вимкнув телевізор. Спалах розчарування вигнав мене з кімнати на кухню так, ніби там збігало молоко. Але пластикова «півторачка» з «ранішнім», принесеним  «будинковим Іванком», який сумками у двох руках постачав постійним споживачам «домашнє» з приміського села, стояла на столі  закритою. Мені завжди здавалось, що у тих ношах з пляшками молока, банками сметани, вузликами сиру було ще щось не закручене, не зав’язане, з духом лісу, землі, сіна, з самовідтворенням життя — простим і незбагненним одночасно.  Захотілось туди — у самовідтворення, де незбагненне є незбагненним, а зрозуміле — без фальші, з предметним результатом селянської праці, з очевидністю того, що якщо корова не дає молока, то або корова не та, або ґазда не той…

         Пучки пальців в’їлись в  реберця закривки — аж побіліли, бо Іванко надто міцно закручував тару, аби не розхлюпалось дорогою.  Але то було приємне подолання опору, що давало вихід бажанню щось змінити і тепер, і з тих пір, як на Майдані в калюжах крові умирав цвіт нації, як молоді хлопці один за одним гинули і гинуть в безперервній війні, аби настало  життя зрозуміле для всіх, а не для окремих… 

           Краєм вуха почув, що політик з телевізора говорить про вчорашнє депутатське голосування… Я не повернувся у кімнату послухати пояснення того нонсенсу, збагнути, чому не міняють ні корову, ні ґазду...  З’явилось бажання вчинити щось супроти, може, і не на зло тому політику, а просто будь-що  інше, що мало б глузд. Знайшов його в прикладеному зусиллі до закривки, і налив у склянку молока… І хоча зробив це майже механічно, ніби спересердя, вирішив ковтнути того еліксиру життя, і не просто ковтнути, а зі смаком, з скоринкою хліба — свіжою, щойно з печі, щоб хруснула під пальцями, провалилась у м’якоту, в  глибінь самовідтворення з духом землі, сіна, Іванковим  глуздом.

         Згадав, що там, у супермаркеті через дорогу, в самому кінці праворуч напроти входу у хлібному відділі завжди свіжий, іноді ще й гарячий хліб — отой популярний «комбінатівський», без хімії…  Я пірнув за ним у їдку лютневу вогкість з конкретним наміром туди і назад, з однією думкою під капюшоном куртки...

         Знайоме клацання метронома на пішохідному переході прискорило ходу «наосліп».  Інтуїтивно уникнув зіткнень з тими, хто рухався назустріч. Пройшов між заляпаними болотом автомобілями на стоянці, піднявся сходами… Скляні двері супермаркету розсунулись «Сезамом»,  сяючий, ситий світ з розмаїттям сортів, звабливих етикеток прокричав: «Бери мене»! Але мені потрібен був «комбінатівський» хліб…

         Зсунув капюшон на плечі, впевнено повернув праворуч до кінця зали, і знайшов його там в корзинах теплим, ще не розкладеним на полицях. Узяв буханець, як порятунок... Повернув до каси на вихід з відчуттям досягнутого, великим пальцем натискаючи на край хлібини. Вона хруснула, провалилась, наче в надра життя. Я відщипнув шматочок того причастя нетерпляче, як в дитинстві, і, раптом, побачив перед собою старенького чоловіка, що робив те саме з такою ж хлібиною… Він стояв біля скляної вітрини з м’ясними виробами у вицвілому сірому пальто, що звисло на худій постаті з сутулих плечей, як з вішалки. Над сірим зморшкуватим обличчям, високим інтелектуальним чолом, сивим волоссям домінував погляд широко відкритих очей із зацементованим у них якимось надто важливим для цього чоловіка питанням… Він ніби роздумував над тим, що мав зробити ось-ось, але не наважувався. Мені чомусь здалось, що чоловік у молодості був, можливо, інженером на великому підприємстві, або працював у  конструкторському бюро, де отак розмірковував над прийняттям якогось рішення...  Його паличка стояла припертою до вітрини. Однією рукою він притискав до грудей    буханець, а у другій тримав шматочок відщипнутої скоринки... Я чекав, що він причаститься нею так,  як хотілось це зробити мені. І майже був упевненим у тому, що трапиться саме так…

         Однак, старенький перевів погляд на вітрину з розчахнутою ситістю м’ясної вареної, копченої, соковитої смакоти, і почав торкатись шматочком хліба  вітринного скла, ніби умокав його у те, що було під ним…

         Йому, очевидно, вистачало пенсії лише на хліб... Я зрозумів це одночасно з мурашками по спині, купив пакунок сардельок, і сказав «Візьміть»… Він  тихо відповів «Дякую»…

         …Назад ішов швидко, не одягаючи капюшона, розсікаючи ходою  всюдисущу похмурість, не обминаючи вибоїн лютневого замерзання-розмерзання на асфальті, в такт метронома на пішохідному переході. 

         На кухні відрізав ножем хрустку скоринку. Почув з телевізора в  кімнаті того, що ще продовжував пристрасну мову, від якої я втікав:

         — У парламенті, — говорив політик,— за неголосування за відставку прем’єра, давали мільйон доларів, а людям копійки не вистачає на буханку хліба…

         Я ковтнув еліксиру життя, принесеного Іванком з приміського села, відкусив шматок скоринки… Як у дитинстві, коли про межу добра і зла мені було відомо більше, ніж тепер…

Анатолій Томків

          

 

 

СКОРИНКА ХЛІБА, МОЛОКО, І САРДЕЛЬКИ…

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 670
delete
Анатолий Томкив
Анатолий Томкив, Черновцы, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +3
Всего комментариев: 6, Всего рецензий: 0
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

Леся Одинець Тернополь
Рекомендует этот материал. Почему? страшно...
18:48 24/03/16
Рекомендует этот материал. Почему? Добра, щира розповідь з нашого життя
20:24 24/03/16
yarina Киев
Рекомендує цей матеріал.
21:32 24/03/16
yarina Киев
Ne vpyskae xakerust
21:33 24/03/16
yarina Киев
Teper pruyshlo. Xtos polyue...
21:36 24/03/16
yarina Киев
так сталося. натиснула на рекомендацію рекомендація злетіла в безмежний простір, просто зникла і так пару разів.потім написала , що не впускає ХАКЕРИСТ раптом ПОЯВИЛАСЬ РЕКОМЕНДАЦІЯ. НАЧЕ ЯКАСЬ НЕЧИСТА СИЛА НАСТУПАЄ НА п"ятки".
грець нечистій силі.
07:21 25/03/16

Live

1 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Русский язык происходит от украинского

1 час. назад

Влочега комментирует материал Русский язык происходит от украинского

2 час. назад

Белка Белкина удаляет комментарий к материалу Русский язык происходит от украинского от Белка Белкина

3 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Русский язык происходит от украинского

4 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Русский язык происходит от украинского

4 час. назад

Наталия Кальсонова рекомендует материал Русский язык происходит от украинского

5 час. назад

Саньков Сергей публикует статью ЕРЕТИК ОТ АЛЛОПАТИЧЕСКОЙ МЕДИЦИНЫ. ПОЭТ КОФЕЙНОЙ КЛИЗМЫ. ДОКТОР МАКС ГЕРСОН

6 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Русский язык происходит от украинского

6 час. назад

ШАРОМЫГА рекомендует материал Русский язык происходит от украинского