О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Проза  23 марта 2016 23:07:14

СКОРИНКА ХЛІБА, МОЛОКО, І САРДЕЛЬКИ…

 

…Брудне полотно безсніжного асфальту пливе під ногами. Відгороджуюсь від всюдисущої похмурості капюшоном куртки. Бачу з-під нього лише  носки черевиків, що обминають  вибоїни лютневого замерзання-розмерзання …

           Цього досить, аби рухатись знайомою дорогою від квартири до супермаркета неподалік. Прихоплене курткою домашнє тепло не дає тілу розчинитись між чорними стовбурами оголених дерев,  привидами будинків у каламуті вогкого холодного надвечір’я. Я вийшов з дому  ніби  не увесь, на половину, не повністю... У вухах ще звучав голос відомого політика з екрану телевізора, не вимкнутого мною на час цієї короткої подорожі «туди і назад», про корупцію, олігархат, сумнівні тендери, закулісні домовленості. Він обурювався і тими, що вже  пішли, і тими, хто керує сьогодні, говорив пристрасно й  так стерильно-правильно, що від того стало сумно. Трохи навіть огидно. Адже казане уже було чуте-перечуте, а тепер ще й без розуміння того, чому парламент дав негативну оцінку уряду, але на відставку прем’єра  голосів забракло… Захотілось перебити цю оскомину з такою ж пристрастю чимось свіжим, чистим, елементарно-зрозумілим.

         Я не вимкнув телевізор. Спалах розчарування вигнав мене з кімнати на кухню так, ніби там збігало молоко. Але пластикова «півторачка» з «ранішнім», принесеним  «будинковим Іванком», який сумками у двох руках постачав постійним споживачам «домашнє» з приміського села, стояла на столі  закритою. Мені завжди здавалось, що у тих ношах з пляшками молока, банками сметани, вузликами сиру було ще щось не закручене, не зав’язане, з духом лісу, землі, сіна, з самовідтворенням життя — простим і незбагненним одночасно.  Захотілось туди — у самовідтворення, де незбагненне є незбагненним, а зрозуміле — без фальші, з предметним результатом селянської праці, з очевидністю того, що якщо корова не дає молока, то або корова не та, або ґазда не той…

         Пучки пальців в’їлись в  реберця закривки — аж побіліли, бо Іванко надто міцно закручував тару, аби не розхлюпалось дорогою.  Але то було приємне подолання опору, що давало вихід бажанню щось змінити і тепер, і з тих пір, як на Майдані в калюжах крові умирав цвіт нації, як молоді хлопці один за одним гинули і гинуть в безперервній війні, аби настало  життя зрозуміле для всіх, а не для окремих… 

           Краєм вуха почув, що політик з телевізора говорить про вчорашнє депутатське голосування… Я не повернувся у кімнату послухати пояснення того нонсенсу, збагнути, чому не міняють ні корову, ні ґазду...  З’явилось бажання вчинити щось супроти, може, і не на зло тому політику, а просто будь-що  інше, що мало б глузд. Знайшов його в прикладеному зусиллі до закривки, і налив у склянку молока… І хоча зробив це майже механічно, ніби спересердя, вирішив ковтнути того еліксиру життя, і не просто ковтнути, а зі смаком, з скоринкою хліба — свіжою, щойно з печі, щоб хруснула під пальцями, провалилась у м’якоту, в  глибінь самовідтворення з духом землі, сіна, Іванковим  глуздом.

         Згадав, що там, у супермаркеті через дорогу, в самому кінці праворуч напроти входу у хлібному відділі завжди свіжий, іноді ще й гарячий хліб — отой популярний «комбінатівський», без хімії…  Я пірнув за ним у їдку лютневу вогкість з конкретним наміром туди і назад, з однією думкою під капюшоном куртки...

         Знайоме клацання метронома на пішохідному переході прискорило ходу «наосліп».  Інтуїтивно уникнув зіткнень з тими, хто рухався назустріч. Пройшов між заляпаними болотом автомобілями на стоянці, піднявся сходами… Скляні двері супермаркету розсунулись «Сезамом»,  сяючий, ситий світ з розмаїттям сортів, звабливих етикеток прокричав: «Бери мене»! Але мені потрібен був «комбінатівський» хліб…

         Зсунув капюшон на плечі, впевнено повернув праворуч до кінця зали, і знайшов його там в корзинах теплим, ще не розкладеним на полицях. Узяв буханець, як порятунок... Повернув до каси на вихід з відчуттям досягнутого, великим пальцем натискаючи на край хлібини. Вона хруснула, провалилась, наче в надра життя. Я відщипнув шматочок того причастя нетерпляче, як в дитинстві, і, раптом, побачив перед собою старенького чоловіка, що робив те саме з такою ж хлібиною… Він стояв біля скляної вітрини з м’ясними виробами у вицвілому сірому пальто, що звисло на худій постаті з сутулих плечей, як з вішалки. Над сірим зморшкуватим обличчям, високим інтелектуальним чолом, сивим волоссям домінував погляд широко відкритих очей із зацементованим у них якимось надто важливим для цього чоловіка питанням… Він ніби роздумував над тим, що мав зробити ось-ось, але не наважувався. Мені чомусь здалось, що чоловік у молодості був, можливо, інженером на великому підприємстві, або працював у  конструкторському бюро, де отак розмірковував над прийняттям якогось рішення...  Його паличка стояла припертою до вітрини. Однією рукою він притискав до грудей    буханець, а у другій тримав шматочок відщипнутої скоринки... Я чекав, що він причаститься нею так,  як хотілось це зробити мені. І майже був упевненим у тому, що трапиться саме так…

         Однак, старенький перевів погляд на вітрину з розчахнутою ситістю м’ясної вареної, копченої, соковитої смакоти, і почав торкатись шматочком хліба  вітринного скла, ніби умокав його у те, що було під ним…

         Йому, очевидно, вистачало пенсії лише на хліб... Я зрозумів це одночасно з мурашками по спині, купив пакунок сардельок, і сказав «Візьміть»… Він  тихо відповів «Дякую»…

         …Назад ішов швидко, не одягаючи капюшона, розсікаючи ходою  всюдисущу похмурість, не обминаючи вибоїн лютневого замерзання-розмерзання на асфальті, в такт метронома на пішохідному переході. 

         На кухні відрізав ножем хрустку скоринку. Почув з телевізора в  кімнаті того, що ще продовжував пристрасну мову, від якої я втікав:

         — У парламенті, — говорив політик,— за неголосування за відставку прем’єра, давали мільйон доларів, а людям копійки не вистачає на буханку хліба…

         Я ковтнув еліксиру життя, принесеного Іванком з приміського села, відкусив шматок скоринки… Як у дитинстві, коли про межу добра і зла мені було відомо більше, ніж тепер…

Анатолій Томків

          

 

 

СКОРИНКА ХЛІБА, МОЛОКО, І САРДЕЛЬКИ…

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 649
delete
Анатолий Томкив
Анатолий Томкив, Черновцы, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +3
Всего комментариев: 6, Всего рецензий: 0
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

Леся Одинець Тернополь
Рекомендует этот материал. Почему? страшно...
18:48 24/03/16
Рекомендует этот материал. Почему? Добра, щира розповідь з нашого життя
20:24 24/03/16
yarina Киев
Рекомендує цей матеріал.
21:32 24/03/16
yarina Киев
Ne vpyskae xakerust
21:33 24/03/16
yarina Киев
Teper pruyshlo. Xtos polyue...
21:36 24/03/16
yarina Киев
так сталося. натиснула на рекомендацію рекомендація злетіла в безмежний простір, просто зникла і так пару разів.потім написала , що не впускає ХАКЕРИСТ раптом ПОЯВИЛАСЬ РЕКОМЕНДАЦІЯ. НАЧЕ ЯКАСЬ НЕЧИСТА СИЛА НАСТУПАЄ НА п"ятки".
грець нечистій силі.
07:21 25/03/16

Live

1 час. назад

Виченд Тутс комментирует материал Сьогодення. Веселе і невеселе

1 час. назад

Виченд Тутс комментирует материал Сьогодення. Веселе і невеселе

2 час. назад

Писной Андрей публикует статью СТАРЫЙ ПЁС

2 час. назад

Boriwiter Petro комментирует материал Сказка о подружках и братишке для детей и взрослых.

2 час. назад

Boriwiter Petro рекомендует материал Сказка о подружках и братишке для детей и взрослых.

3 час. назад

Феликс Пресман Москаль комментирует материал Сказка о подружках и братишке для детей и взрослых.

12 час. назад

Сергей Павлюченко комментирует материал Сказка о подружках и братишке для детей и взрослых.

12 час. назад

Сергей Павлюченко комментирует материал Сказка о подружках и братишке для детей и взрослых.

12 час. назад

Сергей Павлюченко комментирует материал Сказка о подружках и братишке для детей и взрослых.

13 час. назад

Вікторія Івченко публикует статью Випросити у Долі

14 час. назад

Юрий Ермоленко комментирует материал Путь по кругу

14 час. назад

Юрий Ермоленко комментирует материал "Добрый" стрелок

14 час. назад

Юрий Ермоленко комментирует материал "Добрый" стрелок

14 час. назад

Юрий Ермоленко комментирует материал "Добрый" стрелок

14 час. назад

Юрий Ермоленко комментирует материал "Добрый" стрелок

14 час. назад

Юрий Ермоленко публикует статью Святое веселье

15 час. назад

Феликс Пресман Москаль рекомендует материал Сьогодення. Веселе і невеселе

15 час. назад

Феликс Пресман Москаль комментирует материал Сказка о подружках и братишке для детей и взрослых.

15 час. назад

Феликс Пресман Москаль комментирует материал Сказка о подружках и братишке для детей и взрослых.

15 час. назад

Феликс Пресман Москаль комментирует материал Сказка о подружках и братишке для детей и взрослых.

15 час. назад

Феликс Пресман Москаль комментирует материал Сказка о подружках и братишке для детей и взрослых.

15 час. назад

Феликс Пресман Москаль комментирует материал Сказка о подружках и братишке для детей и взрослых.

15 час. назад

Белка Белкина рекомендует материал Сьогодення. Веселе і невеселе