О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Интервью  30 августа 2015 11:59:39

"Із золотим левиком на рукаві..."

В час протистояння російській агресії доречно буде пригадати попередній досвід боротьби нашого народу. Бо історія, як відомо, має здатність повторюватись, і дуже цінними для нащадків є одкровення живих свідків тих подій.

Тому ми запросили до діалогу одного з найстарших членів ОУН на Прикарпатті та ветерана Дивізії «Галичина» Павла Дмитровича Лаврука. Павлу Дмитровичу виповнився 91 рік, але він досі зберіг військову осанку та добру пам’ять. А ще чоловік щоранку долає 5 км – займається бігом. Події  72-річної давності пригадує з точністю до деталей і ділиться спогадами дуже охоче.

-          Я народився 27 серпня 1924 року в с. Загвіздя. Мій батько, на жаль, не хотів слухати про якусь науку для мене, а я дуже хотів вчитися. Закінчив 4 класи. Я допомагав батькам по господарству, а ще носив молоко до Михайла Зорія, відомого художника. Якось Михайло Йосипович спитав мою маму: «А що Ваш син робить у вільний час?» А мама відповіла, що у її сина вільного часу нема. То дійсно було так. В 40-х роках я жив в Станіславові, доглядав за інвалідом. Мене мій «шеф» двічі рятував від німецьких облав, приходив відпрошувати. В той час для юнаків існувала обов’язкова Служба Батьківщині – «бавдінст», це дисципліна і робота. Я пішов замість його сина туди служити. А «шеф» мені за це платив. Це помогло моїй родині в скрутні часи. Уже підтримував зв’язки з ОУН, мені доручили організувати «п’ятірку» ( це коли всі учасники знають лідера, але не знають один одного). Третя облава знайшла мене у «шефа» в магазині, то він попросив, щоб мене взяли на державну роботу в колегію помічником, хоч я робив ту роботу ліпше за старших. Робота важка, треба було переносити і ставити рейки. Також було створене вагонне депо, яке треба було склити. Колійовцям давали зупу, я пайку віддавав додому. Туди навідувався часто, бо був в селі завклубом, бібліотекарем.

-          Як Ви зголосились до Дивізії?

-          То був квітень, 1943-го року. Мені повідомили, щоб я відкрив клуб, бо мають бути збори. Прийшло двоє, один у формі вермахту, а другий у цивільному – перекладач. Говорили про те, що створюється українська армія, яка буде воювати на Східному фронті проти большевиків. Обіцяли шість місяців підготовки. «Чи згідні ви?»  - питали. Але ніхто в залі не сказав ні «так», але й не казали «ні». Люди вже знали, що таке Дем’янів Лаз, пивниці-катівні, тортури. Я сам бачив, як у Лазі могили «дихали», прикинуті лише галуззям. То ж ми вже знали, на що здатна Радянська влада. Показав свої зуби Ковпак, ковпаківці робили шкоду, бо грабували кооперативні магазини. В. Кубійович, офіцер Січових Стрільців, сподівався, що Гітлер і Сталін знищать один одного, імперії розпадуться, і кожна держава матиме незалежність. Тому ми, молоді, йшли виборювати свою державу. Відбір у Дивізію був строгий: ріст, здоров’я, освіта. Я в той час уже непогано знав німецьку мову.

-          Розкажіть нам про вишкільні табори.

-          Спочатку ми поїхали до Львова, там зібрали ешелон. Ми відбули богослужіння, і нас відправили до Польщі, на військовий полігон Гайделягер. Там уже були сформовані дивізії різних національностей. У своїй частині я вже був перекладачем, знав ще польську мову, тож мене менше муштрували. Були також старшинська і підстаршинська школи. Панувала залізна дисципліна, ідеальна чистота, гігієна. Але годували поганенько: або морква, або редька. Проводились часті «алярми» на швидкість реагування… Розкажу вам один казус. Якось хлопці ту набридливу зупу з редьки позливали в одну бочку і залишили у кабінеті офіцера. За вихідний зупа збродила, розповзлася по підлозі… Що тут зчинилося! В наплічник наказали покласти цегли і заставили повзти. Хлопцям треба було плакати, а вони реготали, що довели німця до сказу. Або ще цікава історія: я перебував у шпиталі, поранений, а поряд лежав німець-фронтовик. Він просив йому читати газети, я читав. Він думав, що я німець. І була санітарка, полька, вона часто провідувала мене, приносила гостинці. Ми тишком цілувались з нею під ковдрою. То була така любов! От вона мене спитала, звідки я, я відповів. Німець почав кричати: «Ти хто такий?! Як посмів!» Через три місяці нас відправили на вишкіл до Чехії, в місто Бенешов. Я був у важкій артилерії. Одну гармату тягнуло п’ятеро коней. Якось я ходив до фотографа на знимку, то пілотку зняв і пожбурив геть. Ще по дорозі повернув по конверти, а у крамницю якраз зайшов німецький офіцер і каже: «І мені!» А продавчиня йому зі злістю: «Нема!» Хотіла показати, хто тут господар. Мені ж віддала і гроші, і конверти. А нас, українців, там любили, ставились дуже добре. Місцеве населення було зачароване нашими співами. Коли нас, курсантів, вели в кіно, дівчата табунами бігли, чекали закінчення сеансу, і просили заспівати. Якби ви бачили, як чехи нас проводжали!.. Принесли, хто що міг. Отож в 1944-му ми приїхали до Нойгаммеру, в Німеччину. Там нам привели коней, хлопці побігли вибирати повненьких. А мені дістався молодий, але дуже худющий коник. То я носив конюхам свою пайку і куриво, щоб вони краще за ним дивились. Мій кінь одужав швидко, став прудким та швидким, нісся як вітер!

-          Битва під Бродами – переломний момент Вашого життя…

-          Так, це був липень, 1944-го року. Дивізія «Галичина» зайняла другу лінію оборони фронту. Нам наказали шукати місце для обзорного бункера. Ми встановили нагорі бункер. Недалеко було село Суходіл. Боїв ще не було, і я пішов шукати наших партизанів, жодного не знайшов. Я ходив по лісу, а то лише німці в окопах сидять. Вони мені сказали, що Гітлер і Сталін домовились про обмін полоненими. Що цікаво, що німці тому вірили. Але я вже знав, як Сталін ставиться до полонених, і зрозумів, що наша справа пропала… Але війна є війна, всяке може бути. З 12 на 13 липня німці почали відступати і відкрили наші позиції. Так як їм не довозили харчів, то вони  забирали в людей худобу. Люди пожалілись дивізійникам, і піхота вступилась за своїх земляків. Німці цього не чекали, і перестрілка почалась раніше, ніж наступ радянських військ. Я польовою дорогою побіг до села. На варті стояв всього один солдат, ще молодший за мене. Я приблизився, обеззброїв, а він просив: «Тільки не вбивай!» Хлопці-дивізійники таки відстояли тоді село. Коли я вернувся до свого бункеру, там вже був наш поручик, а дорогою йшли польові поліцаї, які мали необмежені права. А в мене пістолет ще теплий з перестрілки… Тим часом йшов бій. Просто на мене їхали два танки, за ними ішли солдати, близько, я чув їхні матюки. Відстрілюватись вже не було чим. Я витягнув пістолет і приставив до скроні… Але Ангел прошепотів мені того не робити. Я прикинувся мертвим. Потім заліг в полі… Зранку знову щось мені шепнуло відрізати «левиків» з комірця. А пістолет я зарив в землю. Тим часом червоні прочісували територію, і мене виявили. По нас лупили катюші, поки мене вели до колони полонених, ми падали, вставали, і знову падали…

-          Як ви пережили полон?

-          Я став до колони разом із німцями. Усіх українців, грузинів, росіян заставили вийти зі строю. А мені Ангел шепче: «А ти стій!». Чекіст пройшовся по рядах, пізнавав. Підходить до мене і матом рявкнув: « А ты стоишь какого…?» Я відповів спокійно так, німецькою: «Я не розумію, що ви хочете…» Він сплюнув і пішов. А тих погнали в балку, на болото, почали розстрілювати. Підійшов офіцер і наказав припинити. Нас гнали довгий час колоною, я йшов по фронтових дорогах босим (чоботи давно забрали). Кров скипілася з пилюкою. Конвой щоразу кричав, що крок вліво, крок вправо – розстріл. Була спокуса відступити вбік, але я сам себе заставив витримати… Привели нас в польовий табір в Тернопільській області. Цікаво, що німцям зробили подвійні нари, а ми перебували просто на поляні. Постало знову питання, де мені бути, і я таки пішов зі своїми. Далі нас погрузили у вагони по 50 чоловік, люди задихалися, потім, правда, розділили. На деяких вокзалах давали баланду. Завезли в Пермську область, поселення Половинка.

-          Як далі склалася Ваша доля?

-          Півтора роки був на спец перевірках, працював в шахті. Щоб рятуватись від блощиць, замастив стелю і стіни гіпсом. Возили дерево в люті морози, розвантажували вагони… Поблажок не було. Мене на слідстві питали, яка в мене освіта. Я й кажу: 3 класи. Дали мені 2 роки. В 1946-му призначили на спец поселення, там я відбув ще 6 років. Як відбув термін, зміг приїхати додому на невеличку відпустку. Але остаточно повернувся на рідні терени лише в період Хрущовської відлиги. Пішов працювати електриком. Отакою була моя боротьба за Україну.

-          Павле Дмитровичу, що би ви хотіли сказати нащадкам?

-          Ми гинули тисячами, відстоюючи нашу Незалежність. Донині шукають могили тих, які склали голови за Україну. У нас свою історична правда. Але тепер ваша черга боронити рідну землю, хай вам Бог помагає!

 

Павло Лаврук, стрілець Дивізії
Павло Лаврук, стрілець Дивізії "Галичина", 1944 рік

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 6271
delete
Гелена Вербіцка
Гелена Вербіцка, Ивано-Франковск, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +11
Всего комментариев: 65, Всего рецензий: 4
Читайте также

Ученые обнаружили в космосе необычный светящийся объект: опубликовано видеоУченые обнаружили в космосе необычный светящийся объект: опубликовано видео

Астрономы указывают на уникальность находки, так как ранее об этом не было известно науке ...

Ford останавливает производство на пяти заводахFord останавливает производство на пяти заводах

Продажи американской компании падают ...

В Киеве загорелся припаркованный MercedesВ Киеве загорелся припаркованный Mercedes

На месте работали спасатели ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

13:05 30/08/15
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Александр1979 Харьков
 
15:34 30/08/15
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Aleksandr Tork Киев
 
23:16 30/08/15
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
ivp_paster Тернополь
Зворушлива розповідь про людські долі.
Події і спогади 72-річної давності.
04:17 31/08/15
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
yarina Киев
ІСТОРІЯ НАШОГО НАРОДУ

Комментарии

Александр1979 Харьков
Рекомендует этот материал.
13:05 30/08/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Вдячна Вам за "зорепад"!)) І за рекомендацію також спасибі!
18:06 30/08/15
Александр1979 Харьков
Вам дякую за цікавий текст та Особу...
20:11 30/08/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
На все Прикарпаття лишилось їх двоє - Лаврук та ще один ветеран-дивізійник. Мені пощастило, що я встигла з ним поспілкуватися... Знаєте, пане Олександре, між героями моїх статей - Ветерани ОУН-УПА, Дивізії, вояки АТО - дуже багато спільного. Вони говорять одні і ті ж ідеї. У них в очах той самий вогонь боротьби і непримиренності з ворогом. Вірю, у нас все буде добре!
21:20 30/08/15
Александр1979 Харьков
І я у це вірю!!! Не може бути по іншому!!!
15:43 01/09/15
Дожились. Гордятся своим фашистским прошлым. Хренотень какая то в головах неонацистиков или комплекс неполноценности. crazy
15:51 17/09/15
Aleksandr Tork Киев
Рекомендует этот материал. Почему? Мы должны знать и уважать любое мнение, не зависимо от отношения к событиям. Это наша история. Все в мире стремительно меняется. Происходит переоценка "ценностей"......
15:38 30/08/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Я мала сумнів щодо публікації статті, хвилювалася, як читачі сприймуть трохи "слизьку" історичну тему, в якій багато білих плям. Тому я дуже вдячна Вам, пане Олександре, за увагу, за підтримку, і звісно, за такі приємні оцінки bravo
18:13 30/08/15
Aleksandr Tork Киев
Только глупцы судят о исторических событиях из одного источника.Каждый имеет право на свое мнение, но оно должно быть как то обосновано, а это возможно только после ознакомления с несколькими источниками.А лучшие источники, это свидетельства очевидцев и участников.....
Вы правильно сделали опубликовав это интервью. smile
11:20 31/08/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Спасибі, Олександре!..
12:52 31/08/15
Aleksandr Tork Киев
smile
06:31 01/09/15
Рекомендует этот материал. Почему? Iсторичнi подi
17:48 30/08/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Дякую щиро Вам за підтримку! wink
18:05 30/08/15
Слава Україні! Скільки же трагедій випадає на долю українського народу, цих трагедій вистачило б десяткам народів, але ці трагедії чомусь концентруються на теренах України...Саме тому Господь з Україною!
18:13 30/08/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Героям Слава! Рада Вам, пане Валерію!
"Катки історії" - як висловилась Ліна Костенко... Частково причина в географічному положенні (наша держава відіграє роль своєрідного буферу), а ще сусідоньки вже життя пили кров з тої України. Згідна з Вами, вірю, що благополуччя Господнє зійде на ясні зорі і на тихі води.
Дякую за відгук)
18:20 30/08/15
ivp_paster Тернополь
Рекомендує цей матеріал.
23:17 30/08/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Як же я рада Вас бачити! Приємно зустріти на ХВ старих друзів!
Щиро дякую за увагу і зірочки!
12:50 31/08/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Нарешті знаюча людина! І давно цікавитесь мілітарними аспектами іторії?..
Знаю такий факт, перерила купу матеріалу, готуючи статтю. А редактор її порізав(( На ХВ - саме той спрощений варіант.Чому обрали лише 14 тисяч? Не можу сказати однозначо,це мабуть пояснюється німецьким прагненням якості, самі бачимо, якби обирали просто гарматне м'ясо, йшлося би про кількість. Але тут явно ще якісь причини, тож яка Ваша думка?..
16:08 31/08/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Обирали між одним злом і другим, ще більшим.
18:16 31/08/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Сумно все це...
18:31 31/08/15
Рекомендует этот материал.
23:47 31/08/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Величезне спасибі за рекомендацію, Дмитре!
16:32 01/09/15
Рекомендует этот материал.
02:10 01/09/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Щиро дякую, рада Вам!
16:32 01/09/15
Леся Яковлева Житомир
Рекомендует этот материал. Почему? Це шлях героя
21:11 01/09/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Щиро вдячна Вам за рекомендацію, я передам п.Лаврукові Ваші слова, йому буде приємно!
14:12 05/09/15
ДУХОВИТИЙ ЧОЛОВІК. ПРИЄМО ЧИТАТИ
23:35 06/09/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Перекажу йому) дякую!
22:48 07/09/15
Да уж. До чего докатились. Хвастают своим фашистским прошлым.
16:40 07/09/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Між москалями і фашистами вони обрали других. То була їхня історична правда. Уявіть, що Ви виносите трупи з катівні "червоних визволителів". Проти кого будете боротися?..
22:52 07/09/15
Ну вот мы и имеем нацистский переворот и полу-нацистское государство. LOL
12:32 10/09/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Ви у свої роки плутаєте поняття націоналізму і нацизму. Почитайте вікіпедію. А влада зосереджена в руках охлократів і олігархів.
14:53 10/09/15
Геннадий Москаль Днепропетровск
Почему полу-? Ведь очевидно же, что Россия полностью неофашистское образование.
22:09 10/09/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Абсолютно згідна, думаю, Гітлер був би щиро здивований)
20:22 11/09/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Вітаю, хлопці) Бачу, вам тут без мене не скучно. Олександре, по паспорту я Гелена, будем знайомі. Щодо цього дядька, Татьянова (Онєгіна?)) чи як там його... та не погоджувалась я з ним) просто намагалась спростити його логіку, та де там!..
Про фашизм щоб говорити, треба лізти аж по Муссоліні, а ще детально розбирати всі політико-ідеологічно-мілітарні концепти.
Справа в іншому: тут, під боком, лернейська гідра Росія виростила свій, абсолютно видозмінений фашизм. Як голови чудовиська, виростають нові брехні, які здатні пролити кров. Колись і це явище буде вивчатись в підручниках історії...
23:44 12/09/15
Вместо, чтоб поесть, помыться, уколоться и забыться. Вся безумная больница на майдане собралась
19:05 30/04/16
Национализм - первая стадия нацизма. Вы Гелена не путайте патриотизм с национализмом. Патриоты любят свою Родину, националисты ненавидят людей другой национальности.
17:13 10/09/15

Стертый. Мы Одесситы, коренные конечно, видим что в последнее время к нам приезжают много людей с других регионов Украины. Усраиваются на работу, на учебу.  Они другие, иначе образованные или вообще не образованы, многие даже говорят на украинском языке. Ну и что. Мы как коренные жители относимся к ним с пониманием. Рано или поздно они войдут в нашу культуру, поймут ее и признают.  Вообще Одесситам не пресуще говорить о каких то коренных нациях. Да и нет у нас коренной нации. Есть коренные Одесситы. А они различных национальностей. Да и традиции у нас Одесские а не националистические. Стертый, попробуйте быть толлерантным. 

22:37 10/09/15
Европа это другой вопрос. Там идет столкновение цивилизаций. Европейская цивилизация в свое время подчинила и угнетала различные Страны мира. Последнее время этим занимаются США, путем насильственного внедрения демократии по европейски. Перевороты, цветные революции, убийства лидеров и т.д. Но мир изменился. США, как всегда, нагадили и отбежали в сторонку. Участь же Европы, стать жертвой. Арабская цивилизация их подомнет и растворит в себе.
17:42 11/09/15
читаю Вашу суперечку... не розумію, про що ви сперечаєтеся?
Обидвоє ж говорите про одне й те ж саме, тільки різними словесами.

За винятком:ось пан Стертий написав: "КАК К НИМ ДОЛЖНА ОТНОСИТЬСЯ КОРЕННАЯ НАЦИЯ?".
А яку саме "корінну націю" ви маєте на увазі? І на якій саме території????
Сьогоднішня Україна - це як лоскутна підстилка, як печворк... Тут існують території, де ніколи не існувало корінної нації, а так само існують території, де корінних націй було водночас кілька.

Якоїсь універсальної "української" нації практично не існувало ніколи.

У часи так званої "Київської Русі" ще існували окремі племена: поляни (навколо Київа), древляни (Коростень, Житомирщина), Сіверяни (Новгород-Сіверський) і т.д. (це щоб коротко). Не існувало єдиної якоїсь "української" нації. Навколишні території були заселені половцями, кипчаками, хозарами усілякими, печенігами, тощо.

Черкаси. Черкаси були засновані черкасами (касогами), котрі після перемоги Мстислава над Редедею тривалий час перебували на службі у Мстислава, а потім їх було з Чернігівщини зіслано на Південні кордони будувати фортецю для захисту від кочівників. От вони й збудували тут фортецю на Дніпрі. Але черкаси - не українці. Тут черкаси змішувалися з місцевими печенігами, іншими кочівниками.

Потім - нашестя "татаро-монголів". Татаро-монголи прийшли не самі, а з тими ж половцями і т.п. Полян відтіснили на північ та на захід. На Заході були галичани, волиняки, поліщуки, тощо.

Де тут якісь "українці"? - Нема.
Після нашестя татаро-монголів частина черкас пішли до Поланду служити тамтешньому королю. А частина осідлих черкас, що змішалися з місцевим населенням, з печенігами, залишилися тут.(А потім вже сама Польща прийшла в Черкаси).


Потім - нашестя з Півночі Литовців. Литовці відтіснили татаро-монголів. Утворилося Велике князівство Литовське. Де українці?- Нема. Литовці зараз є, українці зараз є. А тоді литовці були, українців - не було.

Водночас на півдні виникає могутнє Кримське Ханство. Котре згодом стає васалом Туреччини. Території Півдня насичуються татарами, турками, тощо.
Татари постійно нападають на так би мовити "українські землі" (бо ніякої "України" тоді не існувало, було або Велике Князівство Литовське, або Річ Посполита, тобто Поланд, на Північному Сході - Московія, а прикордонні території були пустелею - Великий Луг, Дике Поле, тощо).

Далі - ключовий момент. Бунт чигиринського сотника Богдана-Зіновія Хмельницького. Це не було передбачено історичним процесом, а відбулося спонтанно, через бабу (як і Троянська війна). У таких "бабських" війнах не буває переможців. Коли на кону перебуває честь якоїсь однієї людини, а через це гинуть сотні, тисячі і десятки тисяч з обох сторін, - який у цьому зиск для історії?

Слід сказати, що і у цей момент ніякої ще "України" як держави, чи як натяка на державу, не існувало. Розумієте, не існувало жодного якогось "українського" Люксембургу, жодного "українського" Монако чи Андорри. Уся територія Черкащини вважалася територією Речі Посполитої, простіше кажучи - Польщі. В Умані збереглися польські будівлі, та навіть у Мошнах за 25 кілометрів від Черкас є залишки польського католицького костелу.

Дехто каже - так от же існують карти Гійома Левассера де Боплана, на яких чітко вказана територія під назвою "Україна".

Так, але це назва території. Так само, як на картах Боплана існує назва території "Трансільванія". Але ніколи такої держави, як Трансільванія, не існувало. Не існувало такої держави, не існувало такої державності, а оскільки мова йде про середньовіччя, то не існувало такого монарха, котрий би себе йменував "українським".

Далі, після тимчасової перемоги Богдана-Зіновія Хмельницького у тій громадянській війні утворюється тимчасове квазідержавне утворення "Гетьманат", котре відразу ж стає васалом (автономією) Московії, а за 10 років унаслідок т.зв. Андрусівського миру розпадається на дві частини, і Правобережна частина цього квазідержавного утворення знову стає частиною Поланду. А Лівобеежний Гетьманат існує деякий час автономно, час від часу потерпаючи від набігів "любих друзів" із Півдня - кримських татар. Хоча й під час громадянської війни ("хмельниччини") кримськотатарське військо періодично вступало у військовий союз із військами Хмельницького.

І на цьому місці, перед подіями так званої Північної війни 1709 року, котра докотилася аж до Півдня, ми тимчасово зупинимося.

Отже, до середини 17го століття, до Хмельниччини, ніякої "України" не існувало. На картах Боплана "Україною" були позначені окраїнні землі Речі Посполитої (Поланду). Це були не лише окраїнні землі Речі Посполитої, це були також, згідно тодішніх європейських розумінь і уявлень, окраїна Європи. Далі - Великий Луг, Азія. Тому ця Окраїна й мала таке велике значення, що її назву писалося з великої літери.

У момент громадянської війни 1648-1654 років у Речі Посполитій "окраїнцями" чи "українцями" стали звати ту частину населення Речі Посполитої, котрі проживали на Окраїнах. Ну, щоб якось відрізняти одних поляків від інших.

Ну, це так, коротко.
Тобто про яку "корінну націю" може йти мова на територіях сьогоднішньої держави Україна?

Мине ще якихось 50 років, і території більшої частини сьогоднішньої України будуть активно заселятися "прийшлими людьми" - росіянами, німцями, євреями, сербами і ще багато-багато ким. Утворюється цілий регіон "Новосербія", будуються фортеці Новоархангельськ, Новомиргород, Єлисавети, тощо. Згодом будуються Єкатеринослав, Херсон. Єкатеринослав мав стати південною столицею Російської імперії. На той час "корінними" тут вважалися прийшлі 100-150-200 років тому запорожці та їх нащадки.
А далі на Південь - сьогоднішні Херсонщина, Миколаївщина, Донеччина, Мелітопольщина, Крим- то все було зайнято "корінними" кримськими татарами, котрі прийшли сюди наприкінці 14го століття, та яничарами і нащадками яничарів - потатарщеного люду з півночі.
12:07 12/09/15
А звідкіля ж узялася сьогоднішня назва "Україна", чи, точніше, її сьогоднішній суспільно-політичний смисл?

А все від Шевченка, від Тараса Григоровича.
Найчастіше слово "Україна" у ті часи зустрічалося саме у його творах.

Тому й не дивно, що Шевченка часто називають "творцем української нації", "батьком", тощо. А не лише піонером української сучасної літератури.

Але, якщо проаналізувати усю історію України і співставити її з шевченковими творами і вживанням у них відповідного топоніму, то можна зрозуміти, що термін "Україна" у творах Шевченка - це щось на кшталт Земноморря (чи Земномор'я) у творах Урсули Ле Гуїн, чи Авалону у творах Роджера Желязни ("Хроніки Амберу"), чи й навіть самого Амберу.
12:27 12/09/15
Взагалі термін "корінні жителі" має зміст вживати для території, обмежених якимись географічними, геологічними, геоморфічними чи навіть астрономічними перегородами.

Наприклад, для якихось марсіан ми усі є корінними жителями планети Земля.


Для якихось жителів зоряної системи Сіріусу ми разом із цими марсіянами є корінними жителями Сонячної системи.

Аналогічно, десь у горах Кавказу у кожній долині, придатній для життя, обмеженої з усіх боків непрохідними гірськими хребтами, живуть корінні жителі саме цієї долини.

Аналогічно, лемки-русини були корінними жителями Лемківщини, аж поки їх не виселили з рідних місць великополяки.

але говорити про корінних жителів рівнинних територій... де основним способом ведення життя було кочове скотарство та полювання чи рибальство, - то це абсурд. А саме рівнинною є більша частина території України.

Десь на Буковині є корінні жителі - гуцули. Їх сьогодні гуртом називають "українцями", Але самі себе вони українцями не вважають. Бо гуцул - він і в Африці гуцул.
12:34 12/09/15
Корінним може вважатися житель якогось міста. Бо місто підпадає під визначення "обмеженої території".
Проте саме місто є обмеженим у часі існування. До виникнення міста тут не було корінних жителів, якщо це рівнина, або ж там існувало якесь поселення якихось інших корінних жителів.

Якщо йдеться про Одесу, то можна говорити про "корінних одеситів", якщо йдеться про Єкатеринослав, то можна говорити про корінних єкатеринославців. Але до заснування Одеси чи Єкатеринославу на цих територіях могли жити інші корінні жителі. А могли й не жити.

А взагалі-то ця вся "корінність"- це все умовно.
Це для того вигадано, щоб комусь приписати більші права, а комусь менші.
А далі слід читати Конституцію: якщо у Конституції записано, що ус громадяни мають рівні права, незалежно від віри, походження, тощо, - то до чого тут "корінний" - "некорінний"???
12:40 12/09/15
звідки взялися так звані "русичі"????
і що означає Ваша фраза "ми є РУСИЧАМИ".
Хто це - "ми"?
Були поляни, древляни, сіверяни, полочани, вятичі, кривичі, дреговичі, дуліби, хорвати тощо.

З іншого боку були мерь, чудь, русь, тверь, комь тощо.

Ніяких "русичів" не існувало.
Термін "Русичі", ймовірно, з'явився пізніше, коли вікінги\варяги\свени завоювали території по Дніпру, встановили столицею Київ і підкорили навколишні племена полян\древлян\сіверян тощо.

Щодо "корінної нації" - про таке краще не говорити, бо поняття "нації" спокон віків просто не існувало. Нації стали виникати з розвитком капіталістичних відносин. Ще тисячу років назад ніяких націй не існувало.

Хіба що римляни. Яких тисячу років назад ВЖЕ не існувало.

Про "нарід, який споконвічно проживає на території" краще також не говорити, бо це просто смішно. Народи мігрують туди-сюди, і жоден народ ніде споконвічно не проживає :) Хіба що якісь негри в Африці. І сам термін "споконвічно" є швидше художнім прийомом, але не історичним інструментом. Жоден історик чи археолог ніколи не скаже, що хтось десь проживав "споконвічно" :) Оно, динозаври на Землі також нібито споконвічно проживали, а потім взяли - і всі раптом чомусь виздихали.
21:33 12/09/15
А між ким і ким?
Сьогодні визначення постійно змінюються, тому я зазирнув до Вікіпедії.
Овва! виявляється, Гадяцький Договір було укладено (точніше - повинно було бути укладеним) між Річчю Посполитою (тобто, фактично, Поландом) і так званим "Великим Князівством Руським".

Щодо назви останнього - то це маячня.

Щоб існувало Князівство - потрібно усього нічого, маленька деталь: потрібно існування князя. Щоб існувало Велике Князівство - потрібно існування Великого Князя. Це так само, як і те, що щоб існував бджолиний рій - потрібне існування бджолиної матки.

Блін, ну не може існувати князівство без князя.
Королівство не може існувати без короля, царство - без царя, імперія - без імператора.

Виговський видавав бажане за дійсне. Писав "Велике Князівство Руське" у надії, що коли ця угода буде ратифікована, то він буде мати підстави вибитися у дворяни і стати першим Великим Князем Великого Князівства Руського.

Але польський Сейм при обговоренні і ратифікації тексту Гадяцького Договору просто викреслив ці три слова "Велике Князівство Руське". Розумієте? Тобто - ніякого "Великого Князівства Руського" де-юре не існувало.
12:18 13/09/15
єдине раціональне зерно у вашій записці - це те, що назва "українці" нам нав"язана. Причому, якщо так відслідкувати, то першим почав цю назву широко вживати поет-фантаст Тарас Григорович ШЕвченко. Потім ця назва деякий час "устаканювалася" у масовій свідомості, а наприкінці 19- початкові 20го століття терміном "українці" почали широко цікавитися сіоністи, а також діячі Австро-Угорської Імперії, котрі намірилися використати це слово для послаблення Російської Корони.
21:38 12/09/15
Щоб зрозуміти, "хто тоді ви" - вам слід прослідкувати свій родовід до 10-12 коліна.
Може виявитися, що ви є татарин, або єврей, або навіть москаль.

Мене взагалі тішить, коли люди просторікують "ми тут на цих землях живемо споконвіку!", а самі й не знають, що їхніх дідів чи прадідів "сюди" переселили під час якогось чергового великого переселення народів.

Слід відрізняти реальну історію від пропаганди.
12:34 13/09/15
ви дещо плутаєте :)
мій Новий Рік не сьогодні і не завтра, а дещо в інший день...
як говориться - не судіть по собі.
12:05 13/09/15
це називається "конфлікт інтелектів".
Людині з менш розвиненим інтелектом важко даються до розуміння тексти, написані людиною з більш високим інтелектом.
Так само, як шахіст-початківець не в змозі осилити і осмислити рівень гри гросмейстера.
12:31 13/09/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Ні, не будьте толерантним)Рубайте правду-матку, може, якась її частина дійде до адресата)
20:34 11/09/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
ну дуже спірні тези... Я уважно перечитала Ваші міркуванння, намагаючись зрозуміти позицію. Спершу думала, космополіт - патріот землі, і все таке) Аж ні! Виявляється, граджанин одесской национальности) crazy
20:32 11/09/15
почитати їхній "Шулхан-Арух" - то вони себе називають людьми, а усіх неєвреїв - "гоями". Тобто, для розуміння, "гої" - це не люди, а щось таке проміжне, між "людьми" (тобто євреями) і домашньо худобою.

Хоча, дивлячись на сьогоднішні події в Україні, інколи й замислишся: А, може, євреї таки мають рацію?
12:14 12/09/15
Теперь я понял вас Стертый. Ваши герои Гитлер и Бандера. Гитлер ненавидел и уничтожал евреев, цыган, славян. Бандера тоже делал против евреев, поляков и русских.
Стертый, поймите наконец, ненависть не способна созидать. Она разрушительная сила. Не нравится вам Одесса. Не приезжайте к нам. Этим летом, как никогда, в наш город через чур много приехало отдыхать и работать западенцев. Если вы нас так ненавидите, какого хрена едите. Без вас мы точно проживем. А вы без нас навряд ли.
15:05 12/09/15
Евреи разные, так же как и разные украинцы.
Если и есть кто-то и где-то, кто хочет управлять миром, то едва ли это желание можно отнести к одесситам, а так же к миллионам других простых евреев, живущих в разных странах мира.

-"Вы и Ваши соплеменники, господин Татьянов, извечные паразиты на теле общества, "гибкий демон упадка человечества"-

Что бы лучше понять, кто это такие "паразиты на теле человечества", я взял и набрал: "Нобелевская премия и евреи: загадка национального гения".

http://www.forumdaily.com/nobelevskaya-premiya-i-evrei-zagadka-nacionalnogo-geniya/

И вот что я там нашел.

-" Нобелевские премии были присуждены 850 людям, из которых 173 были евреями, а у еще 20 лауреатов один из родителей был евреем. Таким образом, евреи являются обладателями 22 процентов всех Нобелевских премий, составляя менее 0,2 процента населения земного шара. Получается, что доля евреев среди Нобелевских лауреатов в 100 (!) раз превышает их долю в населении планеты."

Не правда ли, впечатляет и очень даже любопытно.

Я, конечно, понимаю, что сажать гарбузы с картошкой- это весьма почетный труд, но продвигать вперед науки, технику, да и вообще цивилизацию,- это тоже что-то да значит.

Не первый раз поднимается здесь вопрос о "коренных народах". Можно, конечно, спорить до хрипоты, ломая копья, стучать головой об экран и плевать в чужой текст, благо никто не видит. Но вот, что говорит ООН по этому вопросу:-

"Народ считается "коренным народом" ввиду того, что его представители являются потомками того народа, который населял территорию теперешнего государства до установления современных границ".

Как известно, государство Украина существует с 1991 года, (кому хочется пусть с 1924г.), поэтому все народы на тот момент жившие в оном, считаются коренными.
23:16 12/09/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Дійсно цікаво, ознайомилась. Ця стаття п. Будзея ще декілька питань у мене викликала: наприклад, ідеологія Бейтару (пригадуєте такий молодіжний жидівський рух?..) багато в чому з фашизмом перегукується.
А Коку Черкаського, убийте, не розумію; хоч мабуть і не варто))
00:01 13/09/15
що саме Ви не розумієте в мені?
15:11 13/09/15
Я також поважаю автора Будзея.
Та... НА ДИВО! Не жалкую, що зараз не зустрічаю тут його публікацій. Бо не той вже цей майданчик разом з татьяновими, щоб тратити сюди сили...
Можливо, я і помилаюся щодо Олега. Коли таке йому "приписую"... Та чомусь у свою здогадку вірю.
06:26 13/09/15
Ну и что вам та рехволюция гидности принесла? Гидности добавила или гидотности. Жить стало лучше, жить стало страшней.
Вместо, чтоб поесть, помыться, уколоться и забыться. Вся безумная больница на майдане собралась
.
19:13 30/04/16
Геннадий Москаль Днепропетровск
Рекомендует этот материал.
22:08 10/09/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Дякую, рада Вам!
20:20 11/09/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Дякую за увагу)
23:46 12/09/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Щиро вдячна!
20:35 17/09/15
Рекомендує цей матеріал.
15:41 05/10/15
Гелена Вербіцка Ивано-Франковск
Дуже вдячна, Григоре!
19:11 05/10/15
Виченд Тутс Запорожье
Дорога пані Гелена! Прочитав Ваше інтерв’ю з героєм нашого народу. Сподобалося! Спасибі Вам. І ще. Не всі одесити такі, як цей пан Татьянов. Не може навіть слово сказати на мові нороду, серед якого він живе.
08:13 18/07/16

Live

43 мин. назад

Писатель77 комментирует материал Гордим

1 час. назад

yarina рекомендует материал Розчарована весна

1 час. назад

yarina рекомендует материал Вокзал

1 час. назад

yarina рекомендует материал Ранок осінній. Слизько.

1 час. назад

yarina рекомендует материал Украина, Казахстану готовиться ..., далее по списку

2 час. назад

Василь Чорний рекомендует материал Украина, Казахстану готовиться ..., далее по списку

2 час. назад

Василь Чорний пишет рецензию на публикацию Украина, Казахстану готовиться ..., далее по списку

5 час. назад

Геннадий Москаль пишет рецензию на публикацию Украина, Казахстану готовиться ..., далее по списку

5 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Украина, Казахстану готовиться ..., далее по списку

5 час. назад

Геннадий Москаль рекомендует материал Украина, Казахстану готовиться ..., далее по списку

5 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Порошенковский цугцванг

5 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал ГАЛЬМА РЕФОРМАМ, ДРЮЧОК В КОЛЕСА ВР, ЧИ ЗАНОЗИ В ОЧІ ПРЕЗИДЕНТОВІ

5 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал ГАЛЬМА РЕФОРМАМ, ДРЮЧОК В КОЛЕСА ВР, ЧИ ЗАНОЗИ В ОЧІ ПРЕЗИДЕНТОВІ

5 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал ГАЛЬМА РЕФОРМАМ, ДРЮЧОК В КОЛЕСА ВР, ЧИ ЗАНОЗИ В ОЧІ ПРЕЗИДЕНТОВІ

5 час. назад

Геннадий Москаль рекомендует материал ГАЛЬМА РЕФОРМАМ, ДРЮЧОК В КОЛЕСА ВР, ЧИ ЗАНОЗИ В ОЧІ ПРЕЗИДЕНТОВІ

6 час. назад

Элина Данилина рекомендует материал Холодец

8 час. назад

Геннадий Москаль рекомендует материал НАЗАД В СОВОК!

8 час. назад

Геннадий Москаль рекомендует материал Холодец

8 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал Кристофер Марло (В.Шекспир) Сонет 142

8 час. назад

antov публикует статью ГАЛЬМА РЕФОРМАМ, ДРЮЧОК В КОЛЕСА ВР, ЧИ ЗАНОЗИ В ОЧІ ПРЕЗИДЕНТОВІ

8 час. назад

Геннадий Москаль рекомендует материал Гординне

8 час. назад

Вла Ринд комментирует материал Коли в мені моє переболить...

8 час. назад

Вла Ринд рекомендует материал Коли в мені моє переболить...