О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

Биография  27 мая 2015 20:37:57

Гуго Конвенц – піонер охорони природи Європи

 

«У Західній Європі найстаріша урядова установа з охорони природи заснована в 1906 р в Пруссії. Засновником її є Гуго Конвенц, якого заслужено вважають засновником і Нестором охорони природи не тільки в Пруссії, але й у багатьох європейських державах…»

Український піонер охорони природи Г. Бризгалін

img-1 

Гуго Конвенц

В цій статті ми розповімо про людину, яка без перебільшення поклала початок організованій охороні природи в Європі. Охорону природи як цілеспрямовану діяльність в значній мірі спричинила варварська діяльність людини в ході так званої індустріальної революції, коли спрямовані виключно на отримання зиску підприємці породили загрозу існуванню традиційних природних ландшафтів, чистого повітря та води. В Сполучених Штатах в кінці ХІХ ст. окремі романтики такі як художник Джордж Кетлін, спостерігаючи як навала індустріалізації та сільського господарства стирає з лиця землі фантастичні краєвиди Нового Світу, прийшли до необхідності збереження великих запасів природи в вигляді національних парків . Романтики, які такі вважали збереження дикої природи та історичних краєвидів справою честі для патріота своєї країни, знайшлися і в Старій Європі. На початку ХХ ст. тут гриміло ім’я німецького піонера охорони природи Гуго Конвенца (20.01.1855 – 12.05.1922). З лекціями по охороні природи він виступав не тільки в Німеччині, але й в Швеції, Англії, Голландії, Франції, Швейцарії, Австрійській та Російській Імперії. Невтомний вчений обґрунтував і популяризував концепцію створення пам’яток природи, впровадив в практику природоохорони створення перших територій з режимом заповідності – повних резерватів. Активно пропагував створення національних парків. Ким був вчений? Який творчий шлях пройшов?

***

Народився Г. Конвенц в родині вихідців з Голландії - менонітів (вони рятувалися від релігійних переслідувань в своїй країні, втікаючи до Німеччини) у місцевості св. Войцех під тогочасним Гданськом (наразі - район міста). Голландців охоче запрошували переселятися в дельту Вісли як спеціалістів по меліорації. Родинний будинок, який носив назву «Червона долоня» (номер 7) імовірно зберігся до цього часу (проте його ще потрібно відшукати).

img-2

Місцевість Святий Войцех на сучасній мапі Гданська

 

Згодом родина Г. Конвенца переїхала до Гданська, де закупила ділянку землі поблизу Мотлави під склад для дерева та вугілля, якими торгувала. Тут і був збудований згадуваний раніше будинок по вул. Маріацькій, 28. Він  зберігся, проте він відбудований по війні дещо коротшим. На сусідній вул. Мидляній (Mydlana) мешкав також друг та колега Конвенца по навчанню в Вроцлавському Університеті – Конрад Ласковиць.

img-3

Кам'яниця під номером 28 по вул. Маріацькій

 

 

img-4 

 

Орієнтир - садиба археологічного музею, навпроти якої знаходиться кам'яниця Гуго Конвенца

 

 

img-34

 

Наріжна кам'яниця, в якій мешкав Гуго Конвенц в Гданську за адресою Маріацька, 28

Ще одним будинком пов’язаним з життям вченого є колишня реальна гімназія при костелі св. Яна в комплексі будинків на розі вулиць святого Духа і Злотників (Sw. Ducha i Zlotnikow) в Гданську. Тут зокрема розташовується будинок, в якому гімназія знімала зали для початкової школи. Як згадував вчений після життя в селі, йому було надзвичайно важко адаптуватися до кам’яних джунглів.

 

img-29

img-30

Будинки колишньої гімназії святого Яна

img-31

Університет в Гетінгені на Wilhelmsplatz, в якому Г. Конвенц вчився два семестри  

img-5 

Вроцлавський університет – місце де навчався Г. Конвенц. У Вроцлаві він планував залишитися на докторантуру

 

Вищу освіту Г. Конвенц здобував в Геттінгені (усього два семестри) та Вроцлаві. В 21 рік обіймав посаду асистента у Вроцлавському ботанічному саду. В цей самий рік підготував і захистив кандидатську дисертацію на тему «Скам’янілі дерева північно-німецького плейстоцену». Керівником роботи був професор Генріх Гоперт.

Г. Конвенц планував залишитися в Вроцлаві для підготовки докторської дисертації, проте за вимогами того часу не маючи гуманітарної освіти, він не був прийнятий до докторантури Вроцлавського університету. Тож, 1878 р. вчений повертається до Гданська, де в 1879 р. займає посаду директора природничого музею провінції Західна Пруссія (сучасне Польське Помор’я). Директором музею вчений є з 1860 по 1906 р. Офіційне відкриття музею відбулося в 1880 р. Одразу після вступу на посаду Г. Конвенц розпочинає інвентаризацію зборів музею. Виявивши що колекції не відповідають вимогам збереження історико-культурної спадщини та вивченню природного світу Помор’я, активно включається в їх поповнення. У 35 років Конвенц отримує титул професора за свої роботи з палеоботаніки, які здобули світове визнання. З 1887 р. Г. Конвенц починає активно займатися природоохороною.

img-9

 img-6

img-7

Зелена брама в Гданську – садиба природничого музею провінції Західна Пруссія

Природоохоронною заслугою Г. Конвенца є перш за все впровадження в природоохоронну практику поняття „пам’ятка природи” (ідея, хоча і не реалізована, належить мандрівнику О. Гумбольту) і широка пропаганда охорони видів флори і фауни та природних утворень. На природоохоронні рейки вчений перейшов не маючи змоги байдужо спостерігати наслідки промислової і сільськогосподарської експансії перелому ХІХ-ХХ ст. Вже в 1900 році він написав у своєму щоденнику: "Все більше і більше, зразків природи в нашій країні, як і в інших країнах, страждає від передової культури. Ґрунт, який народжується внаслідок дії природних сил протягом значного часу, значно перетворений людиною і часто повністю зруйнований. Якщо ми не бажаємо втратити в наших людях зв’язок з розвитком природи в цілому, настав час, щоб намагатися зберегти свідки минулого і чудового укладу в наших місцевостях, щоб дізнатися і захистити все що можна. Держава має розглядати це як одне з найважливіших завдань, на додаток до своїх обов’язків, з огляду на нематеріальні вигоди від такого збереження. І не тільки в нас люди вже дійшли висновку, що щось має бути зроблено без зволікання, щоб запобігти повному руйнуванню первісної природи в майбутньому. Тепер настав час коли держава, яка вже давно опікується збереженням стародавніх художніх і культурних скарбів також звернула свою увагу на пам'ятки природи».

Вчений так окреслив поняття пам’ятки природи: «власне, тільки незаймана місцевість, а також рослини і тварини, які без сприяння людей потрапили на свої місця проживання, повинні розглядатися як пам'ятник природи. Це поняття тут і там має потроху розширюватися, оскільки повністю незаймані ландшафти у нас, як і в інших культурних країнах, навряд чи ще існують. Так, наприклад, який-небудь чудовий ландшафт, що має покинуті терикони або населені пункти, не повинен через це викреслюватися зі списків пам'яток природи; точно також гідний уваги ліс, штучно проріджений, але який відновився виключно завдяки порослі та самосіву, також зараховується до пам'ятників природи. Навпаки, посаджені дерева як безліч сільських лип, алеї й цілі паркові насадження, хоч і можуть бути цікавими самі по собі - вони не вписуються в тісні рамки поняття «пам'ятки природи».

Теорію створення пам’яток природи, особливості забезпечення їх охорони з використанням потенціалу приватних осіб та держави викладено в фундаментальні праці «Загрози пам’ятникам природи та пропозиції по їх збереженню» (1900-1911), яка в перекладі на російську мову видана Київським еколого-культурним центром під назвою «Практика охорони пам’яток природи».

img-8

«Загрози пам’ятникам природи та пропозиції по їх збереженню» - життєва програма Г. Конвенца

Вчений виконав кропітку інвентаризацію найбільших післяльодовикових каменів і списку вікових дерев, які оголошувалися пам’ятками природи. Він також активно пропагував впровадження північноамериканської концепції національних парків. Так, після виступів в чотирьох шведських університетах в 1904 р. Швеція прийняла природоохронний закон, а в 1909 р. тут також було створено перші в Європі національні парки. За його життя постав і перший національний парк в Німеччині - Люнебург-Хіт, 1919 р.

Необхідно відмітити, що для Г. Конвенца охорона природи була тісно пов’язана з охороною Батьківщини. Втім вчений не виколював міжнародних ініціатив в випадку необхідності охорони морських ділянок, північних оленів на Шпіцбергені та вівцебиків в Гренландії. Щодо цих територій та Антарктики вчений писав: «Також доречно подібні розпорядження віддавати і в Антарктиці. З описів мандрівників виходить враження, що відповідний тваринний світ там ще не знає страху перед людьми. І тому необхідно без зволікань визнати певну обмежену територію недоторканою, щоб зберегти для майбутніх поколінь ще природно спокійну частину недоторканої природи».

img-10 

Антарктика на думку Г. Конвенца мала залишитися територіє недоторканої природи

Наведена вище цитата не випадкова. Г. Конвенца з певністю можна вважати і предтечею ідеї абсолютної заповідності. Описуючи засади охорони природи в державних лісах, вчений вказує «Так, в адміністративному порядку необхідно створити хоча б деяку кількість нових резерватів, в яких скарби природи користувалися б абсолютним захистом». В характерній для себе манері вчений не тільки формулює теоретично, але й практично вперше реалізує третью сучасну природоохоронну концепцію – концепцію заповідності. Дана концепція передбачає створення територій з режимом невтручання – природних заповідників і була реалізована в тогочасній Німеччині створенням невеликих замкнених від людської присутності резерватів (такі собі аналоги суч. заповідних урочищ). Один з них – т.з. «Пташине святилище» був розташований на Собішевському острові біля гирла Сміливої Вісли, на озері Пташиний Рай. Це пункт відпочинку для водно-болотяних птахів під час їх сезонних міграцій.

img-12

Краєвид сучасного резервату «Пташиний Рай»

Резерват був створений в 1909 р. з ініціативи Г. Конвенца. У зв’язку з проблемами з передачею землі офіційно він був відкритий лише в 1915 р. Резерват займав 182 га, при цьому 28 га дюн та 106 га озера. Окрім Мессінської коси (Mierzei Messynskiej) до резервату відносилися також розташовані на південь від нього луки та болота на площі 86 га. Ця територія з боку суходолу була обгороджена з інформацією про заборону входу. В часи Вільного міста Гданська резерват доглядало надлісництво Стегна. В резерваті було налагоджено наукові дослідження. Заповідний режим дав свої наслідки – відомий професор і натураліст Альберт Ібарт (Albert Ibarth) нарахував тут 123 різних видів птахів, з яких 27 належало до рідкісних в європейському масштабі. Після другої світової війни резерват був відновлено 1959 р. на площі 198 га під назвою «Пташиний Рай». Наразі тут зустрічається ще більше - 200 видів, в тому числі 50 гніздуючих видів.

img-11

Схема сучасного резервату «Пташиний Рай», створеного в 1909 р. Гуго Конвенцом

Нажаль в Польщі резерват не було відгороджено від туристів, що викликає проблеми з несанкціонованим проникненням та турбуванням птахів. Зважаючи на це регіональна дирекція охорони навколишнього середовища в Гданську врешті решт прийняла рішення про закриття греблі з боку Сміливої Вісли для проходу туристів (http://www.trojmiasto.pl/wiadomosci/Koniec-spacerow-po-kamiennej-grobli-w-Ptasim-Raju-n84752.html).

 img-13

Схема резервату Плагефен з зазначенням меж заповідного урочища – повного резервату

 

Необхідно згадати і інший резерват – розташований на землі Бранденбург «Плагефен» (Plagefenn, 177 га), який був створений Конвенцом з ініціативи лісничого Макса Кініца. В 1907 р. Конвенц навів його в якості прикладу збереження первинних лісів на 8-му Міжнародному конгресі сільського та лісового господарства у Відні. Але найважливіше не це. Вражає, що цей резерват і досі функціонує в Німеччині в складі біосферного резервату Schorfheide-Chorin і є родоначальником заповідних урочищ, чи повних резерватів (Totalrezervat) функціонуючих в цій країні. Дані резервати відповідають категорії 1а IUCN. Низка наших «експертів», які активно пропагують доступні для людини форми природоохоронних територій про існування таких резерватів в Європі навіть не здогадуються.

img-14

Краєвид повного резервату «Плагефен»

 img-15

Камінь на честь Гуго Конвенца в повному резерваті «Плагефен»

 

У 1915 р. вченому йому підвернулася зовсім несподівана оказія. Г. Конвенц відвідав захоплену німецькою армією Біловезьку Пущу. В той час як його співвітчизники кинулися прокладати вузькоколійки та вирубати цей ліс, він висунув план створення «парку природи» поміж Наревкою i Гвознею – тобто територію де наразі розміщується заповідна зона Біловезького національного парку. На думку вченого то мало сприяти охороні пралісу. Вчений також пробував порятувати останніх зубрів. В результаті в 1916 р. фрагмент Пущі площею біля 3 тис. га виведено з-під вирубки та блоковано плани будівництва вузькоколійки для вивезення лісу. Цей фрагмент в вигляді заповідної зони Біловезького національного парку зберігається і по сей день.

 img-16

Урочисте відкриття пам’ятної дошки Г. Конвенца в адміністрації Біловезького національного парку

 

Зважаючи на це Г. Конвенца можна вважати основоположником заповідання Біловезької Пущі. Діяльність вченого в пущі не забуто. 12 серпня 2013 р. в приміщенні адміністрації Біловезького національного парку відкрито пам’ятну дошку Г. Конвенца, а потужний пущанський дуб 6,9 м висотою 36,8 м, віком 400-450 років з ініціативи пущанських екологів названо дубом Гуго Конвенца.

 img-17

Дуб Конвенца на терені заповідної зони Біловезького національного парку

 

Окрім своїх прямих результатів, вчений справив величезний вплив на вчених інших країн. Він активно співпрацював з відомими природоохоронцями свого часу – поляками В. Шафером та М. Рациборським, вчинив великий вплив на таких активних піонерів охорони природи Росії та України, як академік І. П. Бородин та професор В. І. Талієв. Безумовно саме в нього вивчав досвід німецької природоохорони автор ідеї абсолютної заповідності та створення природних заповідників  російський вчений Г. О. Кожевніков.

В Російській Імперії Г. Конвенц був кілька разів. В 1895 р. в Петербургу в лісовому інституті його приймав І. П. Бородин. В липні 1913 р. Конвенц виступав в Тифлісі на 13 з’їзді російських натуралістів та лікарів з доповіддю «Про охорону пам’яток природи загалом та на Кавказі зокрема». І. П. Бородин залишив про Конвенца такі слова: «Цей вислів (пам’ятки природи – авт.), воскреслий з забуття завдяки професору Конвенцу, зокрема дякуючи фанатичній, можна сказати діяльності останнього, в наш час на устах у багатьох, швидко завоювавши собі велику популярність…Діяльність останнього являє собою повчальний приклад того, яких результатів може досягнути навіть одна людина, якщо вона має велику енергію і фанатично віддана цій ідеї. Можна сказати без перебільшення, що незвичайне пожвавлення зацікавлення до збереження пам’яток природи, яке ми знаходимо останнім часом не тільки в Німеччині, але й в інших західноєвропейських державах викликано, головним чином, невтомною та вмілою пропагандою Конвенца». Ідеї Г. Конвенца реалізовані в Україні також безпосередньо шляхом створення пам’яток природи, , а також заповідних урочищ, які складають значний відсоток природно-заповідного фонду України

В 1913 р. вчений виступає в Чехії в Празі і Брно, де незабаром допомагає в створенні природоохоронної організації для Чехії і Моравії.

Ще одним фундаментальним досягненням вченого в природоохороні було те, що в 1906 році Г. Конвенц добився також створення в Гданську першого в Європі природоохоронного закладу – Державної комісії з охорони пам’яток природи, яку й очолив. Пізніше її перенесено до Берліна до будинку колишнього ботанічного музею "Das Haus am Kleistpark". Тут вчений працював тут аж до смерті. Зараз тут міститься художня галерея, а також музична школа. Про історію цього музею і розташованого поблизу ботанічного саду можна прочитати на місці. Проте тут нажаль, ні словом не згадано Г. Конвенца. Тільки величезний тис перед входом позначений як "пам’ятник природи" є наочним тріумфом справи життя - Г. Конвенца.

 img-18

img-19

Будинок колишнього ботанічного музею в Берліні, куди було перенесено з Гданська Державну комісію з охорони пам’яток природи

 img-20

Величний тис – пам’ятка природи біля приміщення колишнього ботанічного музею

 

Завершенням ідеологічної програми Конвенца мало стати законодавче закріплення обов’язку охорони пам’яток природи та інших природохоронних заходів. Перша спроба прийняття в Пруссії закону про охорону пам’яток природи не вдалася. У 1912 р. прусський парламент відхилив проект його закону з меркантильних міркувань. Європа була ще не готова зрозуміти свого пророка. Проте вчений не задається. У 1919 р. він вносить необхідність охорони природи і ландшафту до Конституції Веймарської Республіки, а два роки потому добивається закону, який бере резервати та природні пам'ятки під правовий захист Прусського уряду та лісової поліції.

Необхідно зазначити, що Г. Конвенц був яскравим прикладом інтелектуалів свого часу, які не бажали обмежувати свою діяльність однією дисципліною, а посідали фантастичний кругозір та ерудицію. Вчений вважав, що такі дисципліни як ботаніка, археології, етнологія, геологія та ніші пов’язані між собою і мають вивчатися в тісному зв’язку. Звідси широка наукова амплітуда вченого. Г. Конвенц займався вивченням бурштину, зокрема його походженням. Пліній Старший (24–79 ст. н.е.) був першим хто висловив припущення що бурштин формується з смоли сосни. Ці уявлення були підтверджені в 1890 р. дослідниками, серед яких був Гуго Конвенц. Базуючись на своїх дослідженнях включень рослинних решток в бурштині, він відмітив в ньому залишки як мінімум п’яти видів сосни.

img-21

Включення комахи в бурштині

 

Цікавили вченого і археологічні дослідження. Саме йому ми завдячуємо відкриттям та описом поселення балтійських мисливців на тюленів кам’яного віку в Жуцеві (Rzucewio). Він не тільки провів перші розкопки слов’янського городища в Сопоті (VIII-X ст.), яке являє собою один з найстаріших та найцінніших пам’ятників цієї частини потрійного міста (Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії), але і блокував розбудову Сопоту за рахунок знищення важливих археологічних пам’яток. Історія знає мало прикладів таких людей, які з однаковою енергією боронили як культурні та природні скарби.

 img-22

img-23

Реконструкція городища в Сопоті, яке досліджував Г. Конвенц

 

Він же дослідив таємничі помости – дерево-земляні дамби на р. Дзержгонь в районі с. Святий Гай на Помор’ї. Вчений на основі виявленої кераміки оцінив час їх створення періодом римських впливів і висловив припущення що ці гаті слугували для проходження бурштинового шляху. Детальні радіо-вуглецеві дослідження підтвердили висновки вченого оцінивши час функціонування помостів I-IV ст. н.е.

Працював вчений і в районі Ельблонга, де розташовувалася факторія Трусо. В районі Янова Поморського (де згодом відкриють Трусо) вчений відкрив поховання шляхом тілопокладання з ранньосередньовічним матеріалом.

 img-24

Локалізація помостів Бурштинового шляху в районі с. Святий Гай

 img-25

Фрагмент одного з помостів в музеї м. Ельблонг

 

Гуго Конвенц відшукав та дослідив дерев’яні палі містків, які вели в поселення на островах озера Кробенст біля Лодигова (Lodygowo). На трьох островах цього невеликого острова були відкриті поселення раннього середньовіччя, які належали прусам. На найменшому острові натомість розміщувалося поселення раннього кам’яного віку. Загалом Конвенц дуже цікавився давніми прусськими пам’ятками на Помор’ї і збирав до Гданська кам’яні прусські баби. Він же заклав основу методики археологічної консервації.

img-26 

Прусські баби біля будинку археологічного музею – колишнього помешкання Г. Конвенца

 

Закінчив свій шлях вчений в Берліні в 1922 р., залишивши по собі велику кількість створених пам’яток природи і резервати, працюючу державну структуру та 262 друковані праці. Немає сенсу шукати його могилу на кладовищі Шенберг (Schneberg), де було первинно поховано вченого. Цей цвинтар вже не існує. Альберт Шпеер, головний архітектор Третього Рейху ліквідував його та кілька інших цвинтарів, щоб перебудувати Берлін в "світову столицю Німеччини". Поховання ексгумоване та перенесено на приміський тоді цвинтар в Штахнсдорфі (Stahnsdorf). Тут в старій досить занедбаній частині цвинтаря (Блок перепоховання, поле 17, дільниця 178) знаходиться могила Гуго Конвенца. Символічно, що поміж старими нагробками зростає майже справжній ліс. Проте біля могили можна скористатися з аудіо-гіда по цвинтарю і довідатися про те яка гідна людина тут похована.

 img-27

img-28

Могила Гуго Конвенца

 

Федеральна асоціація спеціалістів з охорони природи заснувала в пам’ять про Г. Конвенца його медаль, яка щорічно вручається діячам, які зробили вагомий внесок в природоохороні.

 

Джерела: 

Конвенц Г. Практика охраны памятников природы. Сокращенный перевод с немецкого. Составитель В.Е.Борейко. Серия: «История охраны природы». Вып. 23. – К.: 200- 88 с. 

Сліди Гуго Конвенца в Берліні 

Слідами Г. Конвенца в Гданську 

Мандрівка слідами Гуго Конвенца 

Біографія Гуго Конвенца http://www.deutsche-biographie.de/sfz8702.html

Пам'ятна дошка Г. Конвенцу в Біловезькій пущі 

Могила Г. Конвенца 

Факторія Кауп 

Пам’ятна дошка Г. Конвенцу 

Створення природного парку в Біловезькі пущі та дуб Конвенца 

Походження бурштину 

Давньопруські пам’ятки 

Резервати природи в Гданську 

Мережа повних резерватів в Німеччині 

Поселення мисливців на тюленів в Жуцеві 

Гуго Конвенц – класик охорони природи 

Резервати з повною охороною в Словенії 

Повний резерват Плагефен 

 

Науковий співробітник національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця»

Парнікоза І. Ю.

Количество просмотров: 2277
Отредактировано: 27-08-2016 [10:21]
delete
Іван Парнікоза
Іван Парнікоза, Киев, свободный журналист "ХайВей"

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +0
Всего комментариев: 0, Всего рецензий: 1
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

19:19 28/05/15
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
outsider 'Винница'
Cстаття насичена інформацією

Комментарии

Live

............

5 час. назад

ivp_paster рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

5 час. назад

ivp_paster рекомендует материал Ректор НМАУ віддав премії студентам!

.........

13 час. назад

viktor trigub публикует статью Планетарний бас Анатолій Кочерга отримав звання Почесного професора НМАУ

...

14 час. назад

Влочега рекомендует материал Ректор НМАУ віддав премії студентам!

14 час. назад

Влочега рекомендует материал Реальнiсть....

14 час. назад

Влочега рекомендует материал Рiзноманiття осенi

14 час. назад

Влочега рекомендует материал Украiна i я.....

14 час. назад

Влочега рекомендует материал ВТОМЛЕНИЙ ДЕНЬ...

14 час. назад

Влочега рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

...

16 час. назад

Горбатюк Микола публикует статью Мої передвиборчі обіцянки на уявних \"Біг-мордах\":

17 час. назад

Алекс Скиталец рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

19 час. назад

viktor trigub публикует статью Ректор НМАУ віддав премії студентам!

...

1 дн. назад

Вікторія Івченко публикует статью \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"