О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Культура  20 мая 2015 22:19:05

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Чи знаєш ти ту землю слов’янський сину, гаптовану золотом бурштину – чи знаєш ту землю, де гриф від світу почину має свою батьківщину?

Марія Вольська

 

 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

 

Сонце підсвічує шпилі та дахи готичних споруд. Над вузькими вуличками роздаються пронизливі крики мартинів. Так було тут напевне і сотні років тому. Не знаю чому, але мені завжди хотілося побувати в Гданську. З усіх міст Польщі чомусь завжди вабило саме це «бурштинове місто». І це не тільки тому що розташований в гирлі Вісли Гданськ не має собі рівних по красі серед міст Помор’я. Надзвичайно драматичною і повчальною є історія міста готичних шпилів. Впродовж століть воно кілька разів повністю змінило свій етнічний вигляд, ставало місцем розбрату між народами, та навіть послугувало одним з претекстів до початку другої світової війни. Це тут прогриміли перші її постріли. Історія Гданська є прикладом того, як місто населене одним народом може без проблем входити до складу держави іншої нації. Німецькомовним місто стало ще за поморських князів в силу натуральних причин: розвитку торгівлі та співпраці поморських князів з хрестоносцями проти прусів. Втім, дуже швидко хрестоносці зрадницьки захопили молодий Гданськ і нав’язали місту свої умови життя. Падіння ордену, яке спричинила його війна з Польщею, та економічна зацікавленість міста в торгівлі продуктами Речи Посполитої, призвели до взаємовигідного входження Гданська під протекцію польських королів. Маловідоме що з поч. ХІІ ст. до Гданська Бугом і Віслою скеровувалася північна гілка торгівельного шляху з Русі до ринків Західної Європи. А в XVI-ХІХ ст. Гданськ був головними морськими воротами не тільки Польщі, але й України, а вивіз сільськогосподарської продукції - основою процвітання шляхетських фільварків та самого Гданська. Ось чому в момент розподілу Польщі Гданську аж ніяк не хотілося йти під наступника хрестоносців – Прусське королівство. А вже в ХХ ст. цей же самий Гданськ вважав важкою образою спогад про своє польське минуле. Цей Гданськ прикрашений свастикою з тріумфом зустрічав біснуватого фюрера, навіть не розуміючи, що це початок кінця німецько-мовного Данцига-Гданська. Чим цікаве бурштинове місто для українця? З якими природними дивами ми можемо познайомитися тут? Що ми можемо довідатися на рахунок власної історії, поринувши в найдавнішу історію міста? Про все це в цій статті.

Необхідно зауважити, що сучасний Гданськ становить єдине ціле з двома іншими міськими центрами, які виникли пізніше – Сопотом та Гдинею. Агломерацію цих центрів називають потрійним містом. Зважаючи на це в своїй мандрівці ми будемо час від часу мандурувати за межі власне Гданська, в інші частини потрійногоміста. Необхідно зауважити, що путівників по Гданську з українськими акцентами наразі немає, а путівник «Українські місця в Польщі» С. Семенюка містить велику кількість інформації, яка при перевірці не підтверджується джерелами. Зважаючи на це даний цикл стане першою спробою створити такий путівник на основі реальних фактів та конкретних історичних місць. Тож подорожуємо пам’ятаючи, що вулиці та пам’ятки якого завгодно міста на землі стають тим ближчими чим більше ми дізнаємося про їх зв’язок з нашою власною історією.

 

У самого Варязького моря

 

Цікавою є топографія Гданська. Його стара частина лежить в заплаві Вісли, як київський Поділ. Саме тут виникло місто. З заходу над містом височіють пагорби краю Кашубської височини - такі подібні до київських гір. Вони зберігають на собі сліди катастрофічних подій минулого – послідовних зледенінь плейстоцену. Численними є післяльодовикові пагорби. Піщане морське узбережжя з подекуди високими кліфами. На схід від міста від Пруща до Ельблонга знаходиться естуарій пра-Вісли, наразі представлений низиною Жуляв та реліктовим озером Дружно. В давнину цю територію займала мілководна затока на кшталт сучасного Дністровського лиману в Україні.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Піщані дюни над Балтійським морем нагадують свої причорноморські аналоги

 

Холодні води Балтики розбиваються о піщаний берег. Тутешня прибережна смуга заросла специфічною рослинністю яка виявляє велику близькість за аналогічною з нашого Чорноморського узбережжя. Тільки миколайчики приморські (Eryngium maritimum) тут вже рідкісні та зникаючі. А от колосняк чорноморський (Leymus arenarius) ще поки що звичайна рослина. Цікаво, що миколайчики приморські вперше взято під охорону ще на початку ХХ ст в Прусії.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Миколайчики приморські на балтійському узбережжі зникають у зв’язку зі збором на сувеніри та надмірною експлуатацією узбереж під пляжі

 

Прадавній Гданськ це заплава Вісли та її притоки Мотлави. Як показали археоботанічні дослідження ще в VII ст. н.е. в численних рукавах Вісли зростала знайома нам з Дніпра водна та прибережно-водна рослинність. В Мотлаві, наприклад, можна побачити знайомі нам з літнього відпочинку на Дніпрі глечики жовті (Nuphar lutea). На просторі від Дніпра до Вісли вони також мають дуже давню дольодовикову прописку. Цікавою є історія поширення в Гданську реліктової водної папороті сальвінії (Salvinia natans), яка є індикатором клімату минулих століть. В VII-VIII ст. спостерігалася експансія цього виду в долині Нижньої Вісли. Наразі сальвінія широко поширена в водоймах київської заплави (сальвінія плаваюча)

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Реліктова водна папороть сальвінія плаваюча – індикатор клімату

 

Гданськ називають містом бурштину. І то не випадково, адже Балтійське, чи як його називали русини – Варязьке море, викидає на прибережний пісок цей найбільший скарб півночі. Понад 40 млн. років тому тутешні береги вкривали вологі ліси еоцену з великою кількістю голонасінних рослин. Вони захищаючись від хвороб та комах виділи смоли, подібно до того як зараз смолу виділяють такі хвойні дерева як сосна чи ялина. Давня смола скам`яніла, перетворюючись на дорогоцінний бурштин, який річки виносили в Балтійське море. Прогулятися бурштиновим лісом можна в музеї в холі біологічного факультету Гданського університету вул. Віта Ствоша (Wita Stwosza), 59. Тут ми також зустрілися з давніми комахами, які навіки законсервовані в бурштині.

 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Діорама бурштинового лісу на біологічному факультеті Гданського університету

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

 

А от найбільшу колекцію бурштину можна оглянути в музею бурштину в Гданську, Передбрам’я вул. Довгої (ul. Duga).

 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Музей бурштину. Передбрам’я вул. Довгої - башта за Золотою брамою (Przedbramia ulicy Dugiej)

Тут навіть наявний макет славетної бурштинової кімнати. А от найбільша експонована там брила важить 4 кг і походить з України. Тут експонується подарунок майстрів з Помор’я для диктатора Сталіна. В цьому музеї ми також довідаємося що на світі існує біля сотні видів бурштину, найстаріший з яких має 230 мільйонів років. Балтійському ж бурштину біля 40 млн. років. А за бурштином потягнулися на північ торгівці з старих цивілізацій Європи.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Схема родовищ бурштину Польщі та України

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Український бурштин в колекції музею біологічного факультету Гданського університету

 

Наразі в Україні поширене варварське добування бурштину, зради чого знищуються будь-які природні угіддя. Натомість знайдене безоглядно залишає Україну.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Реконструкція факторії в Прущу-Гданському та схема її розміщення

 

З добуванням золота Балтики пов’язано найдавнішу писану історію околиць суч. Гданська. Як свідчить археологія, потреба в балтійському бурштині існувала вже в епоху бронзи. В цей час з ареалу егейсько-адріатичної цивілізації до польської Прибалтики через Карпати протягнулися перші торгові шляхи. Пізніше посередниками для ласих на бурштин римлян стали факторії в районі тодішнього берега моря - районі суч. Пруща-Гданського. Наразі в цьому невеликому селищі на південній околиці Гданська діє скансен торгівельної факторії (На території Міжнародного балтійського парку). Перше поселення тут з’явилося перед VIII ст. до н.е. В період величі Римської Імперії поселення було одним з ключових портів в тогочасному гирлі Вісли. Тут розвивалося ремісниче виробництво з бурштину і доходила більшість купецьких караванів. Римські каравани рухалися сюди і з сучасної території України з міст Ольвії та Херсонесу, Тири вздовж Богу та Дністра. Так виник т. з. бурштиновий шлях – одна з перших торгівельних доріг та цивілізаційних векторів стародавньої Європи. Він функціонував з II ст. до н. е до IV ст. н.е. Кінець функціонуванню факторії поклав період переселення народів, який тривав з IV до VII ст. н.е. Остаточно факторія на терені Пруща-Гданського припинила існування після занепаду Риму та відступу морського узбережжя.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Римські торгівельні шляхи в Польську Прибалтику (Фото з експозиції історико-археологічного музею в Гданську)

Визначним народом, який проживав на території сучасного Гданська і який варто згадати у зв’язку з Україною були готи. Первісно готи найімовірніше походили з Скандинавії. У середині І ст. германські племена готів рушили на південь – зі Скандинавії на континент, висадившись у районі гирла Вісли. Їх прибуття ототожнюють із виникненням Вельбарської археологічної культури.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Схема імовірної міграції готів з району Гданська на терени сучасної України: червоний – Оксивська культура, рожевий та помаранчевий – Вельбарська культура, синій – Ястрофська культура, жовтий – Пшеворська культура

 

Припускають, що далі вони мігрували з півдня Балтики до Чорного моря та Дунаю, досягнувши кордонів Римської імперії та утворивши одне з перших державних утворень на території сучасної України. Проте наразі питання походження готів є дискусійним і залишається відкритим. Безперечним є той факт, що готи з'явилися в Дунайському регіоні та на північно-західному узбережжі Чорного моря вже на початку III ст. Цю територію вони називали Ойум. Готське державне утворення впало в VI ст. під ударами войовничих гунів. Найдовше Готи протрималися в Криму, який вони захопили в 258 р. «Готських дів» згадує автор «Слова о полку Ігоревім», а так звані «готські ігри» зображені на фресці Софії Київської.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Готські ігри на фресці Софії Київської

 

Кримські готи протягом багатьох століть зберігали свою мову — ще в XVI ст. фламандцю Бусбеку при зустрічі з кримським греком, який знав готську мову в Константинополі вдалося записати близько 70 слів. Лише в XVIII ст. кримські готи остаточно зникають серед місцевого населення. На території України готи прийняли участь у формуванні черняхівської культури (надзвичайно поширеної на теренах України), яка належала до різних етнічних груп. Апелювання до давньої готської батьківщини привело до спроб німців виправдали своє володіння не тільки Помор’ям, але й Україною, зокрема Кримом. Це також призвело до перейменування збудованої поляками Гдині на Готтенхафен (Готську гавань) та ідеї перетворення Криму на німецьку колонію під назвою «Готенланд».

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Під готськими впливами на території України розповсюдилися пам’ятки черняхівської культури

 

Після переслення готів в Гданському (або східному) Помор'ї з`явилися слов`яни та вікінги. Сучасному українцю вихованому в повазі до всього західного важко повірити, що там де зараз знаходиться респектабельна Німеччина (землі між Лабою та Одрою) колись мешкали численні слов’янські племена (Див. Любек, Гамбург і Бремен для українця). Слов’янські землі простягалися аж до Пруссії, де слов’ян змінювали балти. Давньоруський літопис вказував, що: «Ляхи ж, і прусси, і чудь сидять поблизу моря ВарязькогоПо сьому ж морю сидять варяги: сюди, на схід,— до наділу Симового; по тому ж морю сидять вони на захід — до землі Англійської і до Волоської» та «Коли ж волохи найшли на слов’ян на дунайських, і осіли між них, і чинили їм насильство, то слов’яни ті, прийшовши, сіли на Віслі і прозвалися ляхами. А від тих ляхів [пішли одні, що] прозвалися полянами, другі ляхи [прозвалися] лютичами, інші — мазовшанами, ще інші — поморянами». В той же час поморян консолідувала необхідність протистояння всезростаючій німецькій та датській експансії.

Давня Русь та Помор’я мають спільну рису формування. Їх державність формувалася під потужним впливом досвідчених вояків, мореплавців, купців та ремісників з півночі – вікінгів, які організовували в зручних місцях балтійського узбережжя свої емпорії, населені мішаною скандинавсько-слов'янською спільнотою. 

В нових умовах портові функції в гирлі Вісли з кінця VIII ст. н.е. до початку ХІ ст. спочатку прийняла на себе емпорія Трусо на балтсько-слов'янському прикордонні. В. Лосинський припускав що біля 880 р. був активований новий торгівельний шлях - Бузький. Це ініціювало прямий торгівельний зв’язок від району сучасного Києва через Прип’ять, Буг та Віслу з Балтійським узбережжям. 

Початки портового Гданська, як і Києва, досі вивчені археологами недостатньо. Припускають, що найдавнішим портом на Гданській затоці є Пуцьк, який функціонував в VIII ст. Вказується також, що у Гданської затоки на суч. Оксивському плато могло жити одне з поморських слов’янських племен, яке після загадкового зникнення Трусо, зайняло його місце. При цьому гаванню став Пуцьк. Роль вікінгів в виникненні цього порту чомусь взагалі не обговорюється. Порт в Пуцьку перестав функціонувати за різними припущеннями або з-за виникнення впоперек Гданської затоки т.з. Мартинячої мілини, або з-за військової експансії держави полян.

Що ж стосується Гдаснька як граду, то його початки  пов`язують з городищем, яке знаходилося на місці сучасної Градової гори і було одним з сторожових пунктів, які охороняли Пуцьк та племінний центр від зовнішніх атак. Як вважається старе городище на Градовій горі згодом перетворилося на спостережний пункт. В Гданську ж до ХХ ст. збереглася легенда, що саме звідси походить усе місто. Наразі на цій горі встановлено великий хрест на честь початку нового тисячоліття.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Градова гора в Гданську

 

Загалом, мережа оборонних городищ порту в Пуцьку розлягалася на Захід від Гданської затоки смугою від Жарновецького озера по Отомін (наразі поблизу адміністративного кордону Гданська), де закінчувалася племінна територія і повертала на сході до затоки. 

На території сучасного Гданська вдодержавний період розміщувалися окремі слов’янські городища та поселення. Одним з них є  городище VIII-X ст. в Сопоті. Воно являє собою один з найстаріших та найцінніших пам’ятників цієї частини потрійного міста. Популярно воно називається Замковою горою чи Пательнею і розташовується на високому післяльодовиковому пагорбі на вул. Гафнера (ul. Haffnera), на відстані біля 400 м від берега Гданської затоки. Перші пошукові дослідження на городищі провів в 1885 р. видатний діяч свого часу, природоохоронець, палеоботанік і археолог Гуго Конвенц (про нього ми детально розповімо в 2 частині наших прогулянок). Багаторічні розкопки розкрили життя укріпленого городища поморських слов’ян. Тут було знайдено залишки валів, палісаду, брами, окремих хат, численні пам’ятки матеріальної культури. На реконструйованому городищі організовано скансен, де окрім всього іншого можна відчути яким був перший Київ на Старокиївський горі ще в Х ст.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Реконструйоване городище в Сопоті дозволяє уявити типовий для слов’ян від Лаби до Сіверського Дінця укріплений град

 

За даними археологічних досліджень в VІІ ст. в центрі сучасного Гданська на підвищеннях в заплаві Вісли існувало також не укріплене рибацьке селище. 

 

Гданськ – слов’янська метрополія Помор’я

В X ст. Польща, як і Русь, експансувала на прилеглі землі підпорядковуючи собі сусідні слов’янські племена. Вважається, що полянський князь Мешко I приєднав до держави Пястів частину Помор’я з Гданськом, Щецином та Колобжегом. 

Втім Гданськ Х ст. то велика загадка. Археологічних слідів міста цього часу не виявлено. У зв’язку з цим, загадковим виглядає перше повідомлення про нього як "urbum Gyddanyzc", який нібито існував біля 997 р. Тут Святий Войцех нібито охрестив низку гданьчан в поселенні на сучасному Домініканському плато.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Загибель св. Войцеха – рельєф київського костелу св. Миколая

Згідно розкопкам з 2005 р. і даним дендрохронології залишків валів гданського граду, стало зрозуміло що цей град постав а ні за Мешка І, а ні за Болеслава Хороброго, а лише в середині ХІ ст. Як вважає А. Буко, він постав як новий торгівельний центр на Балтиці для важливої міжнародної торгівлі та імовірно для нейтралізації розташованого неподалік «датського» Трусо (кінець якого припадає на середину ХІ ст.). Якщо не розглядати скандинавську гіпотезу (про яку пізніше) то місто мало виникнути не раніше 1047 р. (при Казимирі Відбудовнику) і не пізніше 1060 р. (при Болеславі ІІ Сміливому). 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ кінця XI ст. Показано укріплене городище і пригроддя обнесені укріпленнями. Проте не показано приградове поселення на іншому боці Мотлави на захід від граду на т.зв. Домініканському плато (Фото з експозиції історико-археологічного музею в Гданську)

В цей час будується новий град - обронна резиденція польського намісника. Град займав сучасний район вулиць Na Dylach i Dylinki з півночі, Rycerskiej i Karpiej зі сходу, Wapienniczej i Wartkiej з півдня, та Sukienniczej з заходу. Початок житлової забудови всередині граду датується 60-ми рр. XI ст. Ще в XI ст. поселення, яке знаходилося безпосередньо під градом було також оточено укріпленнями. В результаті цього все місто зайняло біля 2,25 га. Тут розташувалося біля  250 будинків, в яких мешкало близько тисячі мешканців. При граді  постав порт. 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Розкопки в районі локалізації гданського городища при гирлі Мотлави

Проте необхідно зупинитися і на варязькому сліді в історії винекнення Гданська. Цікаво, що конструкція скринь укріплень гданського городища на думку археолога Анджея Зберського аналогічна таким з скандинавських городищ в Усті над Нотецю чи Бірці (Стокгольмі). Окрім того в найдавніших культурних шарах XI ст. з цього міста трапляються численні матеріали, які мають скандинавське походження, як наприклад латунне окуття ажурне "готландського типу", оздоблена дерев’яна ложка з сплетеним орнаментом в стилі Борее (відомого з Воліна та Швеції), оливкового кольору тесемка з тканини візантійського походження, багато орнаментовані гребені, дерев’яна підвіска в формі молота Тора, яка дуже подібна до бурштинового молотка Тора з Воліна, датованого VIII ст. Про перебування вікінгів в гирлі Вісли свідчить також скарб арабських монет знайдений в місцевості Стегна на схід від Гданська. В самому Гданську знайдені монети, які вибиті задового до його виникнення як міста. Як і у випадку Русі і Києва, подібна ситуація породжує норманську гіпотезу початків міста. Місто цілком могли  заснувати датчани чи шведи в період незалежності Помор’я від молодої держави Пястів.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

"Варяги", картина В. Васнецова

Достатньо згадати, що за активної ролі скандинавів в ранньому середньовіччі вздовж південного узбережжя Балтики виникли такі емпорії як Хедеби, Волін, Колобжег та Трусо. На переломі X і XІ ст. останнє було знищено. Після цього на його місце висунувся Гданськ. 

В будь-якому разі при зведенні Гданська напевне не обійшлося без допомоги скандинавських будівельників, а в подальшому купців та ремісників. Такий висновок можна зробити не тільки на підставі подібності гданських укріплень до скандинавських та численних артефактів, але і з аналізу соціально-політичної ситуації, яка склалася в Польщі в той час. В 1038-1039 рр. тут тривала політична криза, яка супроводжувалася бунтом аристократії, вигнанням з краю князя Казимира та народне повстання з метою відновлення язичництва та напад на чеського короля Бретислава І. Країна була зруйнована, а ремісників бракувало до такого ступеня, що Болеслав Сміливий атакував Чехію (невдало) з метою повернення ремісників, яких увів в полон Бретислав.

Одночасно з збудованим градом, на захід від нього по іншому боку Мотлави на так званому Домініканському плато (район суч. костелу св. Миколая і Торгової зали) постало приградове поселення на краю заплави, найімовірніше рибацьке. Первинні вогнища оселення, що виникли на найбільш підвищених ділянках заплави Вісли, поступово розповсюджували свої впливи на прилеглі території. В міру відкладання культурного шару вони також займали надзаплавне положення. Тобто відбувалися процеси аналогічні формуванню давньокиївського Подолу (Див. Поділ в період давньоруської держави). 

Центр рибацького поселення знаходився при перехрещенні доріг в районі сучасного костелу домініканців. Тут, поблизу Домініканської площі (Plac Dominikanski) під час археологічних досліджень відкрито рештки поселення з XI i XIII ст. з напіземлянками, а також цвинтар середини X ст. - 1813 р. Аналогічні житла були розповсюджені в тогочасних слов’янських землях. Трохи на південний схід звідси, в районі сучасної ратуші Головного міста, біля важливого торгівельного шляху до Прусії та Вісляної коси, функціонувала переправа на р. Мотлаві (відбрані тут проби дерева походять з 908–932 рр.). 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Напівземлянки з поселення XI i XIII ст. на т.зв. Домініканському плато

 

З історією освоєння «домініканського» кварталу можна ознайомитися на вул. Домініканський плац, 1, в музеї романського підземелля трапезної домініканського монастиря.

Свідченням функціонування торгівельних зв’язків Прибалтики з Руссю в 20–40-х рр.  ХІ століття є виявлення в шарах Подолу цього часу бурштину. Зокрема в заповненні шару цього часу в розкопі по Спаській 35 виявлено підрізаний бурштин прибалтійського походження і виготовлений з нього хрестик.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Бурштин та вироби з нього з київського Подолу, за (Сагайдак та ін, 2015)

 

Назва Гданськ слов’янського походження – її утворено за допомогою праслов’янського суфіксу ськ- від не збереженої назви тутешньої річки (найімовірніше Мотлави – її сучасна назва походить з прусської мови, яка принесена з околиць Пpуща Гданського в другій половині XIII ст.), яка зараз би звучала Гданья. Такий спосіб створення назви міста від назви річки був в слов’янській мові розповсюджений (наприклад Пуцьк від Путниці, Міньск від Меньї, Пінськ від Піни i багато інших). Якщо йдеться про назву Гданья, слово гьд- означала вологий, підмоклий (наприклад Гдині, Гацька gъdьska, Гдиня і т.і.), в той час як набір суфіксів -Vnьja є для назв річок і струменів в Помор’ї типовий (Гдиня, Радуня, Оруня).

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданьчане ХI-ХІІ ст. (Фото з експозиції історико-археологічного музею в Гданську)

В 1069, за панування Болеслава Сміливого Помор’я вийшло з під влади Пястів. Повернути його пробував його молодший брат і наступник Владислав Герман. В результаті походу 1090 р. зайняв Східне Помор’я „аж по море”, тобто разом з Гданськом. Проте залишені ним намісники не змогли втриматися тут, через що князь наказав всі гради в 1091 р. спалити. Теоретично в цей час міг бути спалений також гданський град біля гирла Мотлави, що наразі не підтверджено археологічно. Остаточно проблему належності Гданська до польської держави вирішив син Владислава Германа - Болеслав Кривоустий. В 1119 р. остаточно зайняв східне Помор’я з Гданськом. Біля 1125 р. град в Гданську був під контролем пястовського намісника (Собєслав І чи його невідомий попередник). Так звана булла Влоцлавська 1148 р підтвердила приналежність «castrum Kdanzc» до влоцлавського єпископства. Єпіскопу належала десятина від мита, яке збиралося в гданському граді від кораблів, які входили до порту. В середині XII ст. назва Гданськ стала постійновживаною.

Проте поморяни не збиралися піддаватися. В 1217 і 1227 рр. відбулися поморські походи Лешка Білого і знову встановлено зверхність Польщі над Гданським Помор’ям.

До 1227 р. Гданськ і ціле Східне Помор'я перебували під владою польських князів з династії Пястів. В Гданьску від їх імені правили князі (на думку інших дослідників - намісники: Самбор І (фундатор монастиря в Оливі в 1186 р., який отримав доходи з гданських шинків і з мита, яке належало до гданського граду, в фундаційному акті вперше згадуються гданські портові пристрої), Мсцівоя І (фундатора в 1212 р. кляштору норбертіанок в Жукові, якому було віддано третю частину миту зібраного в гданському граді від сукна) та Святополка. 

В 1226 р. напад пруссів на околиці Гданська спричинив знищення Оливського кляштору. Нападники підійшли під гданський град, знищуючи поселення на Домініканському плато і костел святого Миколая. Напад організований Пястами: Владиславом Лясоногим і Конрадом Мазовецьким, зумовив те, що в січні 1227 р. Святополк, який до цього був намісником польських князів, зірвав з пястовською династією і оголосив себе незалежним князем. Тим самим Гданськ як його головна садиба дочекався звання окремої столиці Східного Помор'я.

Святополк ІІ Великий (народився перед 1195, помер 11 січня 1266 р.) був першим з слов’янських князів Помор’я, якому довелося битися з хрестоносцями.

Баумгартен робив припущення що першою жінкою Святополка Великого була Саломея (біля 1220 р.), донька Романа Мстиславича, князя Галицького та його жінки Предслави Рюриківіни. Натомість М.Ф. Котляр чітков вказує, що Данило Романович перебував у союзницьких відносинах з князем Святополком ІІ Поморським, якому руський літописець приписав вбивство Лешка. 1228 р. Данило сподіваючись на союз проти татар Данило начебто видав за нього свою сестру Саломею.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Першою дружиною Святополка ІІ могла бути русинка Саломея

Наявна також інформація, що до 1225 р. жінкою (першою?) князя стала Єфросинія (23 серпня 1235), яка не зважаючи на своє ім’я не мала з Руссю нічого спільного і походила з Помор’я.

Правління Свтяополка - час активного розвитку Гданська. В гданському осередку почала утворюватися колонія купців та моряків з німецьких країн, головним чином з ЛюбекаЇх приваблювала можливість налагодження прибуткової торгівлі на основі ресурсів Польщі і зв’язків з іншими краями, зокрема з Новгородом. Зв’язуючись з Гданськом на завжди, утворили вони швидко німецьке самоврядування, члени якого згадуються в збережених документах з 1224 р. В 1227 р. вони вже виступають під визначенням бюргерів, чи міщан. Наразі припускають, що в Гданську в цей час утворилося перше самоврядування - місто, локоване на любецькому праві. Згідно думці інших науковців, момент локації міста відноситься до району 1263 р. Саме тоді Любек на прохання Святополка прислав до Гданська Любецький кодекс, збір правових норм, регулярний внутрішній міський устрій, що однозначно підтверджує наявність міської локації в Гданську. 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Схема просторового розвитку Гданська в середньовіччі. На тогочасному острові в районі вул. Гродська (Grodska) розташовувалися дитинець князя, а по його периферії селище рибалок Осек (Х-ХІІІ ст.)

До цього часу не точно не встановлено де розміщувалося перше закладене згідно локаційному привілею місто. Частина дослідників вважає, що місто було локоване на новій території сучасного Головного міста, інші, що йдеться про раніш описане поселення на захід від дитинця – суч. Старе Місто. 

Поміж локованим містом та княжим дитинцем знаходилися ремісничі та рибацькі поселення – т.зв. Осек. Також існувало поселення в районі сучасного Довгого Ринку.

Традиційно з часом діяльності Святополка в Гданську пов’язують виникнення найстарших гданських костелів – св. Миколая та св. Катерини на Старому місті, а також кляштору в Оліві.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Торгова зала в Гданську на фундаментах першого мурованого костелу св. Миколая

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Фундаменти та залишки склепінь порталу першого мурованого костелу св. Миколая фундації князя Святополка

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Романський костел в Іновроцлаві дозволяє уявити собі як виглядав перший гданський костел св. Миколая

Перший мурований костел святого на честь св. Миколая, був збудований найбільш імовірно в 1185 р. (перед 1190 р.) і знаходився на місці суч. торгівельної зали поблизу Домініканської площі (Plac Dominikanski). Як ми веж зазначали, тут знаходився центр тогочасного торгового поселення та перетин торгівельних шляхів. Наразі фундаменти першого костелу можна оглянути на першому поверсі зазначеної зали. Це була базиліка з однією навою, напівкруглою апсидою, двома вежами при вході та округлим романським порталом. Залишки кладки склепіння у порталу представлені разом з фундаментами в експозиції в торгівельній залі. Храм нагадував романський костел, який зберігся в Іновроцлаві. Поблизу костелу утворилося велике кладовище. Як ми вже зазначали раніше, в жовтні 1226 р. Гданськ був атакований прусами, які знищили кляштори в Оливі та Жукові, значно постраждав і костел святого Миколая. Романський костел втратив вежі, була зруйнована і апсида.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Під час нападу прусів в 1226 р. костел святого Миколая зазнав суттєвих пошкоджень

Домініканців запросив з Кракова в 1227 р. князь Святополк, який передав їм костел св. Миколая для створення кляштору. Справу залагоджував Св. Яцек Одровонж зі слідами, якого ми зустрічаємося в Сагдомирі, Кракові, який начебто перебував на Оусі, хокрема в Києві (легенда), а вирогідніше у Львові (Див. Забута київська легенда про те як Святий Яцек перейшов Дніпро не замочивши ніг). В пам`ять про нього в Гданську навіть після 1945 р. було названо найвищу вежу міських укріплень - баштою Яцка

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Готична башта Яцка - колись її вінець оточувала  дерев’яна бойова галерея

Так було покладено початок так домініканському кляштору, від якого походить назва «домініканського» кварталу. Князь планував використати домініканців для християнізації прусів, з землями яких межувала його поморська держава. Після нападу прусів 1226 р. тривала відбудова костелу. В цей час він набуває форми хрестоподібної базиліки без веж. Поруч з будівлею костелу, на південь від нього, зводяться муровані споруди монастиря, серед яких були трапезна (Refektarz) та ще одна мурована споруда призначення якої не з’ясовано. При обстеженні трапезної археологи виявили тут залишки кухні, а в ній великої цегляної печі. Ці підземелля є найдавнішим мурованим об’єктом, який зберігся в Гданську і походить з середини XIII ст. Дослідження даного об’єкту показали, що він походить з часу перед тим, як хрестоносці захопили місто.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Після нападу прусів храм святого Миколая відновлюється в хрестоподібній формі

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

На південь від будівлі костелу зводяться муровані будівлі, одною з яких була трапезна

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Підземелля на Домініканській площі, 1 є реліктами трапезної домініканців зведеної ще до захоплення хрестоносцями Гданська в 1309 р.

 

Даний об’єкт є надзвичайно цінним зразком пізньороманської архітектури. Наразі деякі вчені припускають, що залишки аналогічного стилю збереглися в підземеллях костелу домініканців у Львові (дивіться Княжий Львів). В гданській трапезній застосовано унікальний і в масштабі Польщі тип склепінь (це дозволяє припускати що не обійшлось без західноєвропейських майстрів). Наявні чотири поля еліптичних склепінь, що спираються на вітрила та центральний стовп на гранітній підставці. Дуже важливо що даний об’єкт зберігся в такому стані, що його вдалося відтворити в формах, які він мав в XIII ст. в часи свого функціонування. В пізніші часи цей льох було перероблено, а тому його структура стала майже непомітною.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Хрестик-енколіпон з «домініканського» кварталу ХІІІ ст. – аналогічний до тогочасних енколпіонів з Києва

Площа трапезної 54 м2, а її ефектне склепіння знаходиться на висоті 3,5 м. Трапезна займала приземний поверх, на 1 м заглиблений до землі. Вона перестала функціонувати імовірно після спалення міста хрестоносцями в 1308 р. Хто знищив забудову костелу того часу, хрестоносці чи оборонці міста (адже споруда знаходилася за міськими укріпленнями та була зручною для накопичення сил для атаки) невідомо.

На місці спаленого кляштору, вже за хрестоносців зводиться новий монументальний готичний комплекс. При цьому готичний костел переноситься на південь від місця двох його попередників, де він і зберігся до нашого часу. Колишня романська трапезна в новому кляшторі під кінець XIV ст. була адаптована як льох під готичною галереєю.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Собор святого Миколая (хронологічно третій) в Гданську та пам’ятник Святополку ІІ Великому

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Комплекс кляштору домініканців під кінець XIV ст.

 

1813 р. російські та прусські гармати знищили забудову кляштору домініканців, де французи Наполеона влаштували лазарет, після чого зберігся лише костел XIV ст. В 1826 р. руїни кляштору було розібрано, а в 1833 р. домініканців вигнано з Гданська. Збережений костел св. Миколая став парафіяльним католицьким храмом.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Домініканський костел у Львові

 

Відвідуючи собор св. Миколая в Гданську українець: православний чи греко-католик неодмінно знайде щось для себе. Адже тут неодмінно треба поклонитися Одигітрії – образу Божої Матері Переможної, який є чудовим зразком візантійсько-руського мистецтва, який перенесений сюди з костелу домініканців у Львові. В квітні 1945 р. після 111 років перерви домініканці знову повернулися до Гданська та оселилися поблизу свого старого костелу. Вони переселилися з Львова, з якого після приєднання до СРСР примусово виселяли поляків.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Образ Божої Матері в костелі св. Миколая в Гданську

 

Монахи перевезли середньовічну ікону з собою і по сьогодні вона знаходиться в гданському костелі. Легенда гласить що чудотворна ікона була подарована ордену домініканців в 1260 Констанцією, дружиною галицько-волинського князя Лева – сина засновника Львова. Тож, ікона зберігалася в палаці князя Лева (дивіться Княжий Львів).

.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Князівна Констанція – зображення на стіні костелу Іоанна Хрестителя у Львові

 

Існує версія, що цей образ був створений в Галицько-Волинському князівстві, як копія ікони Богородиці Смоленської. Як показують найновіші дослідження, вона походить зі спадщини візантійського малярства Венеції, виконана у XIV ст. правдоподібно вона належить до раннього доробку провідного майстра Венеції середини століття Паоло Венеціано. Створена приблизно в 1340-х р., тому могла потрапити до львівського домініканського монастиря на початках його історії. Як твердили у Львові на початку XVII ст., це копія константинопольської «Одигітрії святого Луки» з оригіналу роботи легендарного родоначальника християнського релігійного малярства. Якби там не було, а ця ікона одна з найстарших в Польщі.

На площі неподалік домініканського храму можна оглянути пам’ятник князю Святополку ІІ Великому, який поставило місцеве кашубське товариство. Цікаво, що в Україні поширено прізвище Кашуба. Сучасні кашуби – нащадки поморян невеличкий слов’янський народ, який зберігся на території центрального Помор’я. Кашуби вважають Гданськ своєю столицею та називають його на своїй мові Гдунськ.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

 

Костел св. Катерини в Гданську

 

Другим найдавнішим костелом Гданська є костел святої Катерини на Старому Місті. Його патроном є св. Катерина Олександрійська з Єгипту.

Він був заснований в 1227-1239 рр. і був парафіяльним храмом Старого Міста. Його фундаторами також були поморські князі. Початково костел мав однонефний презбітеріум (олтарну частину). Подальша розбудова храму припадає на XIV ст. Для порівняння цікаво довідатися, що в кінці XIІ – на поч. XIІІ ст. на Русі зводяться стрілчасті церкви: близько 1190 р. святого Василя в Овручі, в кінці ХІІ ст. церква (Василя Великого?) на Вознесенському узвозі у Києві, в перші роки XIII ст. П’ятницька церква в Чернігові та ін. В 1555-1945 рр. костел св. Катерини належав протестантам.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

П’ятницька церква в Чернігові – своєрідна давньоруська «готика»

 

Згадуючи про слов’янський Гданськ не можна не згадати про комплекс Олівського кляштору цистерців, вул. єпископа Едмунда Новицького (Biskupa Edmunda Nowickiego), 5. Перший романський ораторіум (сучасний презбітеріум кафедрального собору) тут за переказами заклав вищезгадуваний поморський князь Мсцівой. Розбудовував кляштор вже Святополк ІІ. Собор став усипальницею поморських князів, тож тут поховано і самого Святополка ІІ Великого.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Поховання поморських князів в Оливському соборі в Гданську

 

Поморський гриф

Емблемою Поморської землі, до якої належить Гданськ є грифон – напів-лев, напів-орел. Саме ця тварина була символом поморської княжої династії Грифітів, яка правила в Гданську. Наразі грифон є офіційним смволом Поморського воєводства та гербом Кашуб. В той же час цей міфічний звір є емблемою одного з українських регіонів – Криму.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Грифон на сучасному гербі Поморського воєводства

 

Яка історія цього символу, і що поєднує такі віддалені регіони? Найстарший на Помор’ї символ грифона походить з Каменя з 1124 р., коли єпископ Отто з Бамбергу (званий апостолом Помор’я) перебував з візитом в цьому княжому місті. Зображення чотирьох грифонів було вміщено на поліхромії дерев’яної миски початку XII ст. знайденій в цьому місті. Грифони розміщені регулярно на полях розділених двома пасами, які перехрещуються на дні посудини. Симетрія смуг, які створюють знак хреста, свідчить про їх романський характер. В той же час грифони з висунутими вперед лапами є типовим елементом для культури вікінгів. Характер цієї пам’ятки свідчить, що вона належала до міської верхівки, яку в той час становив в Каменю двір князя Вартислава І. Ця пам’ятка на 100 років старша ніж печатка поморського князя Богуслава ІІ з 1214 р., яку вважають найстаршим зображенням грифона, як герба князівської династії Грифітів. Зображення грифона вживалося в офіційних документах Грифітів як мінімум з 1194 р., як виникає з опису печатки на збереженій копії дарчого акту княжни Анастасії і її синів Казимира ІІ i Богуслава II для маріацького костелу в Колобжегу.

З зображень грифона, розміщених на гербах біля 130 міст та земель в Європі більшість належить до земель поморських слов’ян та ободритів (82 герби). Символом грифона користувався поміж іншими князь любишевський (гданський) Самбор ІІ, що зафіксовано на його печатці з 1229 р., а також литовський рід Ходкевичів, що походить з русинів. Інше найбільше скупчення грифонів існує на землях Малопольски, Куяв і Силезії (11 гербів). На краю відомої віслицької плити вміщено два леви, грифона, дракона, кентавра, лева і василіска (суміш змії з хижим звіром). Синхронним до "плити орнатів", і на 100 років молодшим за грифонів з празького Вишеграда, є рельєф на вапняку з підземелля колегіати в Вслиці, який представляє двох грифонів, які тримають хрест. В наві сучасного костелу наявний також лицарський герб з зображенням грифона, що належав до роду Грифітів з Малопольщі, яких ще називали Свебодичами – одного з найсильніших польських родів у XII-XIII ст. Третє за кількістю зображень грифона місце в Європі знаходиться у Франції - Британії, Лотарингії, Ельзасі (6 гербів). В той же час грифон набагато раніше використовувався в якості символу на Сході. Греки зокрема вважали, що грифони мешкають в землях скіфів, що включали українське Причорномор’я. Саме для того вони оздобляли його зображенням золоті вироби так званого звіриного стилю, які продавали скіфській знаті. Пізніше цей символ активно використовувався в Візантії. А в часи зацікавлення античною та середньовічною історією повернувся до архітектури та геральдики, ставши одним з символів Криму. 

 

Хрестоносці

Біда слов’ян та балтів - хрестоносці з’явилися в Східній Європі дякуючи недалекоглядності польського князя Конрада Мазовецького, який планував використати їх проти язичників-прусів, а породив постійну загрозу слов’янським народам Європи внаслідок агресивної німецької держави, яка дошкуляла усім навколо. Це з ними хрестоносцями воювали і Олександр Невський і Данило-Галицький, на битву з їх потужною державою в 1410 р. під Грюнвальд зібралися представники всіх народів Речи-Посполитої, в тому числі й русини з українських земель. Недобиті хрестоносці стали предками прусаків. За іронією долі німці-переможці були згодом названі ім’ям підкореного і винищеного ними балтського народу. Гданськ було підступно захоплено хрестоносцями в 1308 р. Спочатку опанували княжий град, а згодом атакували Старе місто на ярмарок св. Домініка, спалили його та вчинили різанину.

 

 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

 

Різанина гданьчан хрестоносцями в день св. Домініка

 

Під владою хрестоносців Гданськ слугує їх економічним інтересам, але одночасно виходить на місце одного з домінуючих міст Ганзи. Місто активно розвивається. Захопивши Гданськ, хрестоносці звели на місці княжого міста свій замок. Проте вони не чіпали розташовані поблизу квартали так званої Осеки – рибацького кварталу в районі славетної Польської пошти на площі Хевеліуша (Plac Heweliusza). Старе Місто повернуло собі міські права лише в 1377 р. Головним творінням хрестоносців стало ново-закладене Головне Місто, яке було локоване в 1342 р.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Домінуючим елементом Головного міста і й всього історичного центру Гданська є величезний Маріацький костел

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Свята Софія в Константинополі

 

Вражаючим є його головний елемент - величезний Маріацький костел. Загалом, культ Матері Божої має в середньовічному Гданську має глибоке коріння. Перший костел св. Марії відомий з ХІІ ст. Існує цікава легенда, яка пов’язує костел св. Марії з візантійськими традиціями. Начебто в планах фундатора великого магістра Людольфа Коніга (яки походив з Саксонії) Маріацький костел мав бути збудований за зразком найславнішого собору східної церкви – Константинопольської Софії. Згідно з цією легендою Коніг навіть вислав навіть майстра Ульріха Ріттера (родом з Страсбурга) до Константинополя, аби той детально вивчив цю церкву, щоб звести чудову копію її в Гданську. Але смерть Великого магістра перекреслила ці плани.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Реконструкція вигляду замку хрестоносців в Гданську (Фото з експозиції історико-археологічного музею в Гданську)

 

Втім жадібність хрестоносців призвела до блокади такого важливого для Польщі та Гданська сплаву зерна Віслою, що було одним з головних факторів тривалої війни. Панування хрестоносців в Гданську скінчилося на Грюнвальдському полі в 1410 р. Довідавшись про поразку ордену, гданчани повстали, захопили і знищили замок, від якого залишилося лише місце, де він знаходився (вул. Лицарська Rycerska) і монументальний фрагмент підмурків Підзамча у основи камениць по вул. Гродська (Grodska).

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Фрагмент підмурків Підзамча у основи камениць по вул. Гродська (Grodska)

Місце де Підзамче поєднувалося з міськими укріпленнями наразі маркує башта Лебідь (поміж Таргом Рибним і Варткою). Цікаво, що на цьому місці спочатку була Рибацька вежа підзамча хрестоносців, яка контролювала рибацький порт. Після зруйнування замку, на її фундаментах звели башту міських укріплень Гданська. Тож тепер вона звернена в протилежний бік колишнього замку. Ще однією пам`яткою по замку хрестоносців є романські бази колон Гданського Журавля, які є копіями з оригіналів, які зберігаються в Дворі Артура. 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

 

Місце, де фортифікації Підзамча поєднувалися з міськими фортифікаціями, маркує башта Лебідь поміж Рибним ринком і Варткою (Targ Rybny i ul. Wartka)

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Копія романської бази для колони, яка походить з замку хрестоносців та була використана в гданському Журавлі

В той час, як на Помор`ї точилася війна Литви та Польщі, а також німецьких бюргерів з хрестоносцями, українські землі та Київ переживали важкий час татарських набігів. Німецький хроніст з Гданська Каспар Вейнріх так описував події 1489 р. (повторне вторгнення татар на Київщину) у Києві: «...влітку вийшли татари та турки з жінками та дітьми, трьома метальними машинами і 100 тисячами людей.., сплюндрували місто Київ і вирушили далі». 

 

Центр торгівлі і історія сільськогосподарських культур

 

В XVI ст. Річ Посполита вступила в своє Золоте століття. Величезні панські фільварки, велика кількість яких була розміщена на родючих землях України виробляли велику кількість сільськогосподарської продукції, яка реалізувалася через Гданськ в багато країн Європи і не тільки. В цей час хроніст О. Гваньїні в «Своїх хроніках української Сарматії»: пише: «При цьому місті є прекрасний порт, який славиться в Короні Польській, Прусській та Поморській землі, вважай по всьому світі, він дуже потрібний багатьом заморським країнам, провінціям королівствам і далеким землям. Адже до нього прибувають кораблі з Англії, Британії, Шотландії, Франції, Іспанії, Швеції, Данії і Норвегії. Також з Литви, Русі, Волині, Поділля і Польщі, судноплавними річками вони привозять до нього товари, насамперед жито, пшеницю, та іншого збіжжя величезну кількість».

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Войцех Герсон – Гданськ в XVII столітті

Wojciech Gerson – Gdansk w XVII wieku

 

Він же вказує: «Гданськ – головне місто у всій Поморській землі, має в собі три міста, добрі мури, рови, вали, вогнепальну зброю наземну і на  стінах. Воно є столицею, головою інших двох – Старого міста і Лошатата; має прекрасні кам`яні склади для збіжжя; потужним муром, де треба, обнесено, сім миль від Мальборка з боку Великої Жулави, все на високих греблях над Віслою веде до довгого, що стоїть на два поверхи передмістя, яке вони звуть довгим селом. У місті є великий кам’яний костел, від поля місток і міцна дерев’яна брама…дещо вище до моря при площі, або гродзиську, де стояв прекрасний замок, у визначений час перекривають води Мотлави великими колодами, так що і найменшим човном не проплисти до міста, хіба що з дозволу сторожі. Недалеко від цього міста Мотлава впадає до Вісли, а потім десь за милю в замочку Лятерні (фортеця Віслоустя – авт.) Вісла впадає в море; а це місце звуть портом».

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданська патриціанка

 

Станом на початок XVIІ ст. Гданськ був чи не найбільшим містом Речі Посполитої, яке нараховувало 70 тис. мешканців, Варшава тоді мала 30 тис., Краків – 28 тис., а Львів щонайменше 22-23 тис. мешканців. Тогочасний Київ мав 10-11 тис. мешканців, що відповідало таким середнього розміру містам того часу як Торунь, Ельблонг та Люблін. Що забезпечило такий успіх? З цим був пов’язаний феномен міцного зв’язку майже повністю німецькомовного міста з слов’янською Річчю Посполитою? Причина була у взаємній вигоді: Гданськ багатів на майже монопольній торгівлі продуктами з усієї Речи-Посполитої, в той же час сплав сільськогосподарських продуктів складав основу прибутків шляхетського фільварку. Величезну кількість збіжжя та інших сільськогосподарських продуктів везли Віслою через Сандомир та Казимир Дольний вниз по течії до зерносховищ Гданська.  Втім, Гданськ був морськими воротами не тільки для Польщі, але й для всіх українських земель. Мало відомо, що окрім суто Віслянського сплаву в той же час існував ще сплав Бугом та Нарвою, який розпочали завдяки пристосуванню русел цих річок до судноплавства в 30-х рр. XVI ст. В Модлині в місці впадіння Нарви до Вісли дві гілки спливу зустрічалися. В той же час Буг через притоки Прип'яті, а згодом т.зв. Королівський (Дніпро-Бузький) канал через Прип'ять був поєднаний з долиною Дніпра. Внаслідок цього величезна маса сільськогосподарських продуктів з України потрапляла Бугом і Нижньою Віслою до Гданська. Н. Яковенко показала, що пристосування Бугу до судноплавства стало початком великої господарської експансії українських земель на ринках Європи. Для комерційного судноплавства Дніпром використовували спеціальні судна - ком'яги. Київські ком'яги мали свої особливості, які описує М. Груневег в 1584 р.: «Була причина, що ми так довго затрималися в Києві. Ми виклали там товари і купили дві великі ком’яги, які в Гданську по іншому називають «шмаками». Вони такі самі, як судна на Віслі, але так криті дошками, що дощ не може пошкодити товарів, а люди працюють на палубі, а не на бортах при палубі. Навантаживши товари, 25 жовтня увійшли і ми на судна […]. 26 жовтня ми відпливли».

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Віслянська шкута, модель

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Віслянська шкута

 Судно мало невелику осадку, зважаючи на що його можна було використовувати на мілких річках. Найбільш цікавою характеристикою даного судна була його одноразовість. Після прибуття до порту призначення та вивантаження товару, судно розбирали, а матеріал продавався (наприклад на дрова). Команда судна поверталася додому сухопутною дорогою. Судно обслуговувала зазвичай команда з 9-11 корабельщиків-флісів, а її тоннаж досягав 70 т. Малою різновидністю ком`яги була коза, яка брала 16-20 т. збіжжя і обслуговувалася 4-6 людьми. В XVIII ст. застосовувався спрощений варіант ком`яги – т.зв. Галар (galar) становив собою плоскодонну платформу з дещо задраними догори носом та кормою. На кормі було стерно та шкіперська будка. Команда налічувала 6-8 чоловік, з яких один обслуговував стерно. Інші весла. Для транспорту вантажів, як вниз так і вверх за течією використовувалася також Шкута (szkuta) – плоскодонне вітрильне судно, без палуби. Шкута могла взяти на борт до 100 т. збіжжя. Для виготовлення використовували дубові та соснові шпангоути обшиті дошками з цих же порід. Ніс корабля був заокруглений доверху. Посередині кріпилася щогла. На кормі корабля знаходилася шкіперська будка. Шкуту обслуговувало 16-20 флісаків по 2 при кожному веслі.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданьчани, XVII ст.

Схожим на шкуту був дубас (dubas) – судно, яке в XVI- XIX ст. також використовували для навігації як вгору так і вниз річкою. Він був менший за шкуту та мав 8 весел та вітрило для того щоб плисти проти течії. Дубас мав плоску корму та загострений ніс. Корабель обслуговувало 8-14 чоловік. Усі вище перелічені судна легко сідали на мілини, і так як були дуже навантажені, важко було їх зняти. 

Але які саме сільськогосподарські дари наповнювали гданські зерносховища? Залишки головних видів злаків: вівса, пшениці, жита і ячменю виступають в містах північної Польщі з XIII ст. В цей час були поширені озимі пшениця та жито, а також ярий ячмінь. В приморських містах Колобжегу та Ельблонгу ярі та озимі хлібні культури відгравали велику роль. В XIII-XIV ст. зростала роль озимини. В приморському Гданську в XII-XIV ст. наявні усі чотири види хлібних культур. Вже в XIV ст. в гданських зерносховищах зберігали головним чином озиме жито (Secale cereale). В наступних століттях спостерігається виразне збільшення частки пшениці (Triticum aestivum) та ячменю (Hordeum vulgare). В XV-XVIII ст. часто фігурує овес, який використовували для приготування вівсянки. В XIII-XV ст. в північних містах Польщі використовувався ячмінь. В наступних століттях частота його знахідок виразно зменшується. Гречку (Fagopyrum esculentum) знайдено в пробах XIV ст. з Колобжега, а також XVI та перелому XVII-XVIII ст. з Гданська. На переломі XV-XVI ст. в Гданську з’являється рис (Oryza sativa).

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Острів гданських зерносховищ - штучний острів між природним руслом Мотлави та штучним руслом Нової Мотлави

В матеріалах XIII ст. з Колобжегу та Ельблонгу знайдено насіння кропу (Anethum graveolens), селери (Apium graveolens), гірчиці (Brassica nigra) та ріпака (Brassica rapa). В Ельблонгу в матеріалах цього ж часу знайдено рідкісну приправу мускатний горіх (Myristica fragrans). В Гданську в матеріалах XIII ст. знайдені гірчиця, боби (Vicia faba), огірок (Cucumis sativus), горох (Pisum sativum), чечевиця (Lens culinaris). На переломі XIII-XIV ст. зафіксовано буряки (Beta vulgrais, Колобжег), цибуля (Allium cepa, XIV ст. Ельблонг). В цей же час в Ельблонгу знайдено плід чорного перцю (Piper nigrum). В Гданську перець з’являється лише на переломі XIV/XV ст. В середньовіччю він використовувався не тільки як цінна приправа, але й в аптекарстві як міра ваги, а також як валюта. В XV ст. в Гданську можна зустріти фенхель (Foeniculum vulgare), петрушку (Petroselinum crispum), руту (Ruta glareolens), чабер (Satureja hortensis), коріандр (Coriandrum sativum), Цікавими приправами, які з’являються лише в районі XVIII ст., є гвінейський перець (Afromomum melegueta), пімента лікарська (Pimenta dioica). Це приправи, які загалом рідко фіксуються в Європі. Тим самим періодом датовано насіння солодкого перцю (Capsicum anuum).

 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Одне з гданських зерносховищ

 

В культурному шарі знайдено також фруктові дерева і кущі, зокрема діаспори екзотичних видів. В усіх трьох містах з XIII ст. з’явилися залишки яблука (Malus sp.), груші (Pyrus communis) та вишні (Cerasus vulgaris). В пробах з Колобжега та Ельблонга знайдено черешню (Cerasus avium), сливу (Prunus domestica). З екзотичних фруктів попадаються залишки інжиру (Ficus carica), кісточки винограду (Vitis vinifera) і персиків (Persica vulgaris). Частина з них може походити з місцевих садів. Цікавим видом, присутність якого зафіксовано на переломі XIII-XIV ст. лише в Гданську є айва (Cydonia oblonga). В матеріалах датованих XІV ст. в Гданську знайдено перші насіння червоної порічки (Ribes rubrum). Інші види цього роду - чорна смородина (Ribes nigrum) та аґрус (Ribes uva-crispa) зустрічаються з XV ст. В Гданську на переломі XVII-XVIII ст. зафіксовано також білу шовковицю (Morus alba).

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Квітує черешня

 

Такі давні культури як мак (Papaver somniferum), льон (Linum usitatissimum), коноплі (Cannabis sativa) та хміль (Humulus lupulis) найбільш часто зустрічаються в усіх досліджених містах. При цьому вони споживалися в їжу чи з метою лікування. В Гданську в пробах датованих переломом XIV-XV ст. з’являється цікава лікарська рослина – вербена (Verbena officinalis). У XVIII ст. знайдено гісоп (Hyssopus officinalis), в XVI-XVII ст. культивували фізаліс (Physalis alkekengi), плоди якого споживали та використовували для лікування. З XVII-XVIII ст. походить культура орликів (Aquilegia vulgaris).

З XIII-XIV ст. в усіх містах регулярно трапляються лісові горіхи та ягоди: ліщина (Corylus avellana), суниці (Fragaria vesca), чорниця (Vaccinum myrtillis), малина (Rubus ideaus), ожина (Rubus caesus) і терен (Prunus spinosa). Рідше відмічаються брусниця (Vacciunum vitis-idea), буяхи (Vaccinium uliginosum), журавлина (Oxycoccus palustris), калина (Viburnum opulus), бузина чорна (Sambucus nigra) та горобина (Sorbus aucuparia). В пробах з Колобжега XIII ст. виявлена блекота чорна (Hyposcyamus niger). В середньовічній Німеччині ї вживали для наркозу, а до офіційної медицини ця рослина увійшла в 1762 р. Іншою лікарською рослиною знайденою в Колобжегу та Ельблонгу є буквиця лікарська (Betonica officinalis). В середньовіччі її застосовували для лікування хвороб травної і нервової системи. Знахідки решток дуба (Quercus robur) пов’язані з вироблення шкіри. Проте жолуді могли збиратися як корм для домашніх тварин, а інколи були змелені та додавалися до хліба. В культурних шарах з Гданська датованих XIII ст. знайдено насіння півників болотяних (Iris pseudacorus), які в той час широко використовувались як фарбувальна рослина. До групи рослин, які активно застосовувалися в господарстві належать також мохи. Вони застосовувалися для законопачування щілин разом з глиною.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданські міщанки знали багато кулінарних секретів

 

Вже в XIII ст. в портових містах польської Прибалтики розвивалося городництво та садівництво на високому рівні, що дозволяло ввести до вирощування види, які потребують спеціального догляду. Значний перелом в городництві та торгівлі рослинним матеріалом наступив в XV ст., як і в інших частинах Речи-Посполитої, і був пов’язаний з географічними відкриттями. Нові овочі та приправи, привезені з-за моря були доступні перш за все в портових містах з широкими торговими контактами, таких власне як Гданськ, звідки поширювалися вглиб Європи, зокрема в Україну та Київ. В той же час незалежно від зростаючої частки вживання культивованих рослин, високе значення відігравав збір дикорослих рослин. 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Малюнок Києва Мартина Груневега, 1584 р., показано зокрема домініканський костел на Подолі 

Серед гданських купців траплялися і зовсім непересічні особистості. Так, завдяки гданському купцю Мартину Груневегу збереглися надзвичайно цікаві свідчення про Україну, якою він мандрував у кінці XVI ст. Зокрема, він залишив цікаві відомості та спостереження за життям київських міщан, детальні описи різних місцевостей Києва й аматорські малюнки автора, зроблені у 1584 р. Ким був Груневег? Мартин народився в м. Гданську 22 квітня 1562 р., одержав типову для вихідця з міського купецького середовища освіту, спочатку навчався у парафіяльній школі, пізніше служив у різних купців i практично оволодівав купецьким ремеслом. Зокрема, 1579–1582 рр. він працював у варшавського купця Георга Керстнера, 1582–1588 рр. – у львівських вірменів, разом з якими шість разів відвідав Константинополь і один раз Москву. Ставши ченцем домініканського ордена, до 1602 р. залишався у Львові, а після того проживав у Ратіборі (Сілезія), Бохні, Кракові, Плоцьку. Протягом 1601–1606 рр. він писав німецькою мовою свою працю до якої увійшли родинна хроніка і спогади про життєвий шлях автора, насамперед про його численні мандрівки. І ця праця досі слугує одним з найцінніших свідчень про тогочасну Україну і Київ тим цікавішою, що автор вдається до порівняння баченого. Так, пишучи про історію Києва та його архітектуру, Груневег нерідко вдається до порівняння зі своїм рідним Гданськом. Він навіть співставляє відстані між вулицями та будівлями у Києві і Гданську. Це природно, оскільки читачами мали бути земляки автора. Цілком зрозуміло також, що бачене на Україні оцінюється крізь призму вражень від інших країн. Так, київську Софію автор порівнює з константинопольською. Він висловлює також думку, що засада вільної планувальної структури запозичена киянами від греків, оскільки, мовляв, для українців грецька культура так само приваблива, як для німців італійська (докладніше див. Мартин Груневег і його опис Києва). Він же залишив описи Львова, зокрема план садиби кляштору домініканців з його найдавнішими частинами, які за припущеннями деяких вчених походять з часів князя Лева Даниловича (див. Княжий Львів).

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Біля гданської Довгої набережної швартувалися морські торгові судна. Сюди ж прибували малі річкові суда: по центру шкута, а зліва ком’яга, малюнок XVIII ст.

У 1628 р. міська громада Києва звернулася до великого канцлера Речи Посполитої Т. Замойського з проханням про зменшення оподаткування товарів, які привозили до Києва з Любліна, Торуня та Гданська. 3 жовтня 1629 р. канцлер звернувся листом до київського земського судді Стефана Аксака з проханням взяти під контроль дану ситуацію, вважаючи недоцільним збільшення оподаткування киян, які мешкали на приграниччі, з чим взагалі погоджувалися і королівські комісари. 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Флісаки тягнуть своє судно, XVII ст.

Торгові зв’язки Гданська з Україною не припинилися і в подальшому. Так, у XVIII ст. до вже прусського Гданська їздили київські подільські купці. Ось як описує це М. Берлінський: «Сверх того некоторые ездят во Гданск, Силезию, Лейбциг и другие места Германии, куда отвозят мерлушки, получаемую чрез Москву мягкую рухлядь, чай, китайку, юфть, говяжье сало и воск, а привозят помянутые немецкие товары и фарфор».

Напрямок експорту на Гданськ до кінця ХІХ ст. не дуже поступався такому на Одесу. 

Богдан Хмельницький в Гданську: легендарний похід та реальний портрет

Про Богдана Хмельницького, з визвольною війною якого пов’язано остаточний кінець Золотого віку Речи-Посполитої і Гданськом пов’язано одну легенду. Навіть в серйозній історичній літературі часто можна прочитати, що Хмельницький бував в Гданську, звідки вирушав на перемовини з французами щодо військової допомоги козаків проти іспанців. І вже у жовтні 1644 року французький посол граф де Брежі, начебто двічі зустрічаючись із Б.Хмельницьким, проводив довготривалі переговори про службу запорозьких козаків у французькій армії. Згодом, у березні 1645 року Б.Хмельницький та Іван Сірко їздили у Фонтенбло, неподалік від Парижу. А 19 квітня Хмельницький особисто вів переговори з французьким командуванням. Домовились про вербунок на службу 2600 українських козаків (1800 піхотинців і 800 кінних) терміном на два роки. У вересні 1645 року запорожців було переправлено морем з Гданська (Польща) в Кале (Франція). Тут вони начебто приймали участь в облозі та опануванні фортеці Дюнкерк.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Участь запорожців у взяття Дюнкерка не більш ніж легенда, проте пов’язана з Гданськом

 

Проте ретельні дослідження даного питання українським істориком В. Глобуцьким показали, що найімовірніше а даному випадку йдеться про звичайний найм польських, а скоріше навіть німецьких солдатів, які в той час перебували в Польщі. Він зокрема вказує: «Замість козаків до Франції було відправлено полковника Пшиємського з 2400 польськими і німецькими піхотинцями. Про це знаходимо додаткове свідчення у Альбрехта Радзівілла. В своїх споминах від 7 березня 1646 року він зауважує, що «Пшиємський набирає для походу до Франції 2 тисячі жовнірів». Отже участь в цій історії козаків є не більше ніж романтичною легендою, яка тим не менш пов’язана і з Гданськом.

Проте Б. Хмельницький таки пов’язаний з Гданськом, і то в спосіб дуже незвичайний. Саме тут виник його єдиний прижиттєвий і написаний з оригіналу портрет Великого гетьмана.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданська серія портретів Богдана Хмельницького

 

Портрет, а вірніше серію портретів Б. Хмельницького виконав в Гданську місцевий гравер Вільгельм Хондіус, який відомий своїми портретами діячів Речи Посполитої, в 1651 р. А основою для цього портрета напевно був малюнок голландського художника А. ван. Вестерфельда – придворного художника Я. Радзівіла.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Вільгельм Хондіус

 

Вестерфельд найімовірніше зробив малюнок гетьмана під Германівкою (Київська область), під час перебування Б. Хмельницького в польському таборі по укладенню Білоцерківського миру. Той же В. Хонудіус на замовлення когось з Польщі виконав і сатиричний портрет Хмельницького з кролячими вухами. Загалом вийшло три портрети: один відповідав фікції покірності Хмеля королю, другий – реальності – а третій думці про нього поляків.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Десь тут в серці міста на тихих вуличках Гданська XVII ст. працювали гравер В. Хондіус та золотар С. Дадлер

Хондіус (Гондіус) такж є гравером відомих мап, на яких зображено територію України: «Найновішої мапи Руссії» голландського купця та картографа Ісаака Масси, виданої 1633 р., а також «Генеральної карти України», 1648 р. Гійома Левассера де Боплана.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

«Найновіша мапа Руссії» голландського купця та картографа Ісаака Масси, 1633 р.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

 «Генеральна карта України» Гійома Левассера де Бoплана, 1648 р.

В Гданську найімовірніше вибито пам’ятну медаль на честь взяття Києва Радзівілом 1651 р., яку можна оглянути в сучасному музеї Історії Києва. Медаль є витвором золотих справ майстра аугсбурського імператорського двору Себастьяна Дадлера (чи Даттлера), який під час свого перебування в Гданську виготовив низку медалей для Польщі. На медалі знаходимо алегоричне зображення передачі королю приборканого міста. При цьому помітно зображення верхнього і нижнього міста, Золотих воріт Януша Радзівіла з воїнами та короля Яна Казиміра, з охоронцями, який приймає місто у володіння. Над ними крилатий геній з кушею (арбалетом) – давнім гербом Києва. Медальєр імовірно також був знайомий з малюнками А. Вестерфельда і міг використати їх при створенні даної медалі.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Пам’ятна медаль вибита на честь взяття Києва Янушем Радзивілом, 1651 р.

 

Зразки гданського золотарства можна знайти також в Холмі. Зокрема слід загадати розкішний antepedium (прикрасу олтаря) – срібний з кафедрального собору в Холмі, виконаний В. Йоде в 1720-50 на честь коронації образу Холмської Богоматері та в пам’ять про битву під Берестечком, а також пару барочних підсвічників з Савіна (Sawina) виконаних в 1690 р. Йоганном Роде II, келих з Депутич (Deputtycz) з 1 половини XVIII підписаний Якубом Гасе (Jakub Hase) і келих того ж часу з Свіржа (Swiera) а також стопа сховища для реліквій з Холма - витвір Бенджаміна Берента (Beniamina Berenta I).

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Срібний аntepedium (прикраса олтаря) з кафедрального собору в Холмі

Цікаво, що саме через Гданськ вирушив у якості посла до європейських країн польського короля Владислава IV пізніший ватажок союзного Б. Хмельницькому польського селянського повстання Олександр Костка-Напірський. 

Ще одна "козацька" легенда Гданська пов’язана з будівлею Великого Арсеналу в районі Вугільного торгу. На західній стіні цієї будівлі варто звернути увагу на так звану скульптуру козака з довгими вусами, представленого з шаблею в римському обладунку. У його ніг лежить щойно відрубана людська голова. Згідно гданській легенді, коли король Стефан Баторій схопив козацького ватажка Івана Підкову, він довго не міг знайти у Львові ката, який підніме руку на цього велетня-козака. Проте як завжди серед українців знайшовся зрадник, який виконав доручення короля. Перед смертю Іван Підкова обізвав Баторія, який боявся що походи козаків призведуть до війни з Туреччиною, слугою султана. Це сподобалося мешканцям Гданська, які не любили цього короля. Тож на згадку і пересторогу зобразили на зведеному в 1602-1605 рр.  Арсеналі голову господаря у ніг свого слуги.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Скульптура козака на стіні Великого Арсеналу в Гданську

Храми гданських суверенів

Наступною нашою метою буде потужна брила пізньоготичного костелу св. Трійці  по вул. Св. Трійці (Sw. Trojcy). Після переходу Гданська під владу Польщі, місто перебувало під опікою польських королів. Були серед них і такі, що мали руську кров. Наприклад син Ягайла та Софії Гольшанської – Казимир IV Ягеллончик, який опікувався будівництвом даного костелу францисканців. Привілей закладання кляштора францисканців надав новообраний папа Римський Мартин V 9 жовтня 1419 р. Для цього в міської ради було отримано ділянку на дільниці Lastadie. В 1422 р. розпочато будову кляштору. В 1422-1431 рр. було збудовано костел Таємної Вечері – презбітеріум сучасного костелу.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Казимир IV Ягеллончик – зображення в дворі Артура (під час другої світової війни втрачено)

 

Після розгрому хрестоносців в ході тринадцятирічної війни виникла думка перебудувати кляштор, збудувавши ще більший костел. Праці розпочато в 1480 р. Волею Казимира IV Ягеллончика в 1480-1484 рр. біля головного костелу побудовано костел св. Анни з призначенням на польсько-мовні богослужіння. Одночасно в 1481-1514 рр. розбудовано східне крило кляштору. Будову костелу св. Трійці розпочато в 1514 р.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Костел Святої Трійці, з права помітний колишній костел св. Анни

 

Справи торгівельного Гданська вирішував і талановитий польський король руського походження Ян ІІІ Собеський. Далі помандруємо на Дров’яну Площу до пам’ятника цьому королю. Пам’ятник з’явився тут після 1945 р. і був перенесений із Львова.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Пам’ятник Яну ІІІ Собеському, Дров’яна Площа

 

Ян Собеський Народився в Олеську (тепер селище Буського району Львівської області), в сім'ї магната Якуба Собеського та його другої дружини — представниці спольщеного руського роду Софії Теофіли з Даниловичів. Дитячі роки провів разом зі старшим братом Мареком у Жовкві. Ян Собєський успадкував посаду яворівського старости після смерті батька Якова 1647 р. Надамо слово біографу Яна III Собєського Збіґнєву Вуйціку: «Без сумніву, найбільше король любив свої спадкові маєтки в Червоній Русі — Жовкву й Яворів, у них почувався найкраще і там найохочіше перебував. Там також полагоджувалося чимало справ державної ваги».

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Ян Собеський – був ласкавим королем для Гданська

 

Якщо так можна сказати, наступною «столицею» короля Яна був, схоже, найбільше улюблений ним Яворів, який лежав на відстані 48 кілометрів на північ від Львова. Великий королівський замок, розташований там, збудовано з дерева, зате його було пристосовано до оборони від татар, які неодноразово проникали в ці краї. Саме тут Ян Собеський прийняв послів від м. Гданська та скерувався до Балтики особисто вирішувати суперечки поміж цехами міста. Я. Собеський і до цього ще не будучи королем часто бував в Гданську. Цей же візит був найдовшим з 1677 до середини лютого 1678 р. Король зупинився в Зеленій Брамі. Під час цього візиту за традицією закладеною Казимиром Ягеллончиком, Ян Собеський своїм коштом збудував бароковий собор – т.з. королівську католицьку каплицю біля плебані Маріацького костелу. Таким способом було вирішено суперечку за право користування Маріацьким костелом поміж католиками та протестантами.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Королівська каплиця у Гданську колись і сьогодні

 

Облога Гданська 1734 р. і пам’ятник «російським» солдатам

 

Наступним пунктом нашої подорожі буде узвишшя Гродиско – верхівка одного з крайових схилів Кашубської височини. Тут ми оглянемо найстаріший з збережених в місті пам'ятників - пам’ятник російських солдат, як загинули при штурмах Данцига по вул. генерала Домбровського (gen. H. Dbrowskiego). Це пам’ятка про ті часи коли німці та росіяни розпочали роздирати Річ Посполиту, намагаючись відкусити від неї Гданськ.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Узвишшя Гродиско в Гданську та пам’ятник російським солдатам

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Пам’ятник російським солдатам

 

Величний гранітний монумент поставлений у п.п. ХХ ст. (Фундатором був Миколай ІІ, а слідкувало за його будівництвом польське консульство) згідно напису на ньому увічнює російських солдатів, які загинули при штурмах Данцига (німецька назва Гданська) в 1734, 1807 та 1813 р. Чим були ті осади? Російська імперія з часів Північної війни, коли цар Петро І, перебував у Гданську, все більше втручалася в вирішення ситуації з занепадаючою Річчю Посполитою. Зважаючи на що російські війська регулярно з’являлися під стінами Гданська, а в їх складі і російські невільники – українці.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Гармати ХІХ ст. на площі Довгий Ринок

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Мапа Гданська, 1734 р.

Росія мала своє бачення ситуації в Польщі. В 1734 р. бравурне кидання солдатів на штурм Гродзіска було зумовлено виключно необхідністю посадити саксонського курфюрста на польський трон. Обрання свого маріонеткового короля, як то все нагадує її сучасну політику, а Гданськ дивним чином нагадує сучасний Крим. Облозі протистояли польські війська на чолі з Станіславом Лещинським, шведські та французькі волонтери загальним числом біля 20 тисяч. Російськими військами командував Б. Мініх.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Круті схили валів Гродзіска -"легко було на папері, але забули про яруги"

Бурхард Мініх був німцем, якому ще за Петра І було доручено вести інтенсивне будівництво в Петербурзі, Виборзі і Кронштадті. До цього часу Мініх показав себе діяльним, наполегливим і розпорядчим адміністратором з вельми грунтовними знаннями в області гідротехніки і військової справи. Саме він керував закінченням робіт на Ладозькому каналі (куди було зігнано масу робітників в тому числі з України), забезпечити безпеку плавання в обхід бурхливого Ладозького озера і мало надзвичайно велике значення для економіки міста. 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Будівництво Ладозького каналу

 

Не забував він і про Гданськ-Данциг. При ньому покладено було початок регулярному морському сполученню з Європою. З Кронштадта на Любек і Данциг почали рейси поштові та пасажирські пакетботи з квитком вартістю 3 рублі. 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Командуючий російською армією під Гданськом Б. Мініх

Щодо Б. Мініха варто також згадати, що під час російсько-турецької війни 1735–1739 Мініх — головнокомандувач Дніпровською армією, що тривалий час була дислокована на території Гетьманщини і Слобідської України; військовий губернатор Білгорода і Києва. 28 травня 1736 заволодів фортецею Перекоп, 17 червня 1736 — Бахчисараєм, але за браком продовольства і фуражу залишив Крим. 12—13 червня 1737 керував штурмом Очакова. У Ставучанській битві 28 серпня 1739 розгромив армію сераскера Вєлі-паші, заволодів Хотином і майже усією Молдовою. Будучи в цей час необмеженим правителем України, Мініх силоміць згонив українських селян і козаків на побудову фортець, земляних укріплень тощо, де вони змушені були працювати «своїм коштом» і зі своїм знаряддям. Масові реквізиції робочої худоби, залучення населення до обозної служби в армії, що здійснювалися за ініціативою Мініха, призвели до руйнування господарства України. За його наказом українські козацькі полки, які перебували в складі російської армії, під час бойових дій виконували здебільшого різні фортифікаційні роботи.

Найбільш відомим його фортифікаціями були так звані «вали Мініха» в Києві на Подолі (по лінії Юрковицького ручаю), які включили до складу Києва передмістя Плоске на Оболоні.

Пруссія в цьому конфлікті об'явила нейтралітет і блокувала військові перевезення між Росією та групою фельдмаршала Мініха. І ось тепер цей німець вів російські війська (разом з запорожцями та гетьманськими козаками) здобувати Гданськ.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Довге узбережжя та Журавель в середині. XIX ст. Меєрхейма, 1850

 

Франція відрядила на підтримку Ліщинському та власним волонтерам флот, який намагався блокувати сполучення групи Б. Мініха з Росією Балтійським морем, але важкі облогові мортири все ж були доставлені в російську армію з Саксонії каретами під виглядом екіпажів курфюрста вюртембергського. Спроби поляків деблокувати Гданськ не мали успіху. Спочатку було перервано контакт Віслоустя з Гданськом (заняття Острова – острів на Віслі вище середмістя).

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Російська армія в поході, XVIII ст.

 

6 травня 1734 р., отримавши важку артилерію, Мініх кинув солдат імператорської армії на криваві та безрезультатні штурми Гродзиска. Ці штурми коштували російській армії 3000 вбитих. Але хто з владних персон рахувався з тим, що щодня сотні родин втрачали своїх батьків та синів.

Розуміючи безвихідь ситуації Ліщинський залишив Гданськ, який не маючи сенсу далі боронитися здався. А потім будуть написані ці рядки, від яких віє ідеологією дозрілого російського імперіалізму:

Ах! Гданск, ах! на что ты дерзаешь?

 Воззови ум, с ним соберися:

К напасти себя приближаешь.

Что стал? что медлишь? покорися.

Откуда ты смелость имеешь,

Что пред Анною не бледнеешь?

Народы поддаются целы,

Своевольно, без всякой брани;

Чтоб не давать когда ей дани,

Чтут дважды ту хински пределы.

В милости нет Анне подобной,

Кто милости у нее просит;

К миру нет толико удобной

С тем, кто войны ей не наносит.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Облога Гданська, 1734 р. 

 

А потім будуть штурми 1807 та 1813 рр. тут українці в російських мундирах будуть гинути в боях проти наполеонівських французів, надовго ховаючи надію Польщі на незалежність. Пам’яткою про загиблих є вищезгаданий пам’ятник, а також давня назва північної частини сучасної вулиці Лучної (ul. Lakowej) – Reussengasse (Російська вулиця).

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Вулиця Російська (сучасна Лучна) на мапі Гданська

Оборонці Гданська від російсько-прусських сил мають натомість скромний монумент на цвинтарі по вул. ген. Гелгуда.

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Пам'ятник оборонцям Гданська під час його облоги 1734 р.

 

Цікаво, що в описуваний час в Україні все ще користувалися популярністю гданські ювеліри. Зокрема в Національному музеї історії України зберігаються ювелірні чарки з гербом Романа Копи – архімандрита Києво-Печерської Лаври, виготовлені в Гданську в 1730-х рр. 

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Ювелірні чарки виготовлені в Гданську для лаврського архімандрита

На схилах Гродзиска нас застає вечір червоне сонечко повільно втікає за схили кашубської височини, а місто запалює свої вечірні вогні. Що ж час відпочити і переварити враження щоб бути готовими до наступної подорожі історією (Наступну частину див. тут).

Гданськ для українця: Частина 1. Замальовки з давньої історії

Дивіться також:

Цикл Краків для українця

Дорогичин - Данилова твердиня на Підляшші

Цикл Холм та Холмщина – подорож для українця 

Цикл Познань для українця 

Замойські прикордонні зустрічі - українські акценти Замостя

Джерела:

 

Ранньосередньовічна історія Гданська та Помор'я. Впливи вікінгов

Ян Собеський в Гданську http://www.wilanow-

Гданські фортифікації 

Смирнов Я.И. Рисунки Кіева 1651 г. по копіям их конца XVIII века, 1908. – Москва.

Запорозьке козацтво під час повстань 1625, 1630 — 1631 років. здобуття Кодака запорожцями в 1635 році. українські козаки в тридцятилітній війні 

Zespol forteczny Gdansk-Wisloujscie. Materialy Ogolnopolskej konferenciji naukowej Towrzystwa Przyjaciol Fortyfikacji zorganizowanej pod auspicjami Generalniego konserwatora Zabytkow w ramach Krajowego programu Ministerstwa kultury I sztuki “Ochrona I Konserwacjia Architektury obronnej”, Gdansk, 29-31-maja 1998 r.

От киммерийцев до крымчаков (народы Крыма с древнейших времен до конца XVIII в.) – 2 изд. Перераб. и доп. – Сімферополь: Издательство «Доля», 2004 -288 с.

Kilarski Jan Gdansk. Wydawnictwo Poskie “R.Wegner”. – Poznan – 1937 (reprint)

Buko A. “Tribal” societies and the rise of early medieval trade: archaeological evidence from Polish territories (eighth-tenth centuries) // Post-Roman Towns, Trade and Settlement in Europe and Byzantium – Vol. 1 The Heirs of the Roman West. S. Walter de Gruyter Berlin New York 2007 – 431-450.

Святополк ІІ Великий

Мартин Груневег і його опис Києва

Початки міста Гданська

Найстаріший пам'ятник Гданська

Романські пам’ятки Гданська

Шляхами гданської готики частина 1. 

Шляхами гданської готики частина 2. 

Науковий співробітник національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця», к.б.н.

 

Парнікоза І. Ю.

 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 5435
Отредактировано: 06-07-2018 [15:36]
delete
Іван Парнікоза
Іван Парнікоза, Киев, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +1
Всего комментариев: 1, Всего рецензий: 2
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

18:20 21/05/15
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
outsider Винница
Капітально
18:47 21/05/15
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Александр1979 Харьков
 

Комментарии

Александр1979 Харьков
Рекомендует этот материал.
18:47 21/05/15

Live

4 мин. назад

Вікторія Івченко публикует статью "ДВЕРЬ ВО ТЬМЕ". ИЗ РОБЕРТА ФРОСТА (перевод с английского).

6 мин. назад

Евгений Вермут комментирует материал ЛИСТИК

10 мин. назад

Евгений Вермут комментирует материал ЛИСТИК

12 мин. назад

Евгений Вермут комментирует материал ЛИСТИК

1 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал ЛИСТИК

2 час. назад

Ишак Мельник комментирует материал Садюга

2 час. назад

Ишак Мельник комментирует материал Садюга

2 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Садюга

3 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Град Поля не Екатерины весь

3 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Перундень

3 час. назад

Ишак Мельник комментирует материал Страх перед місяцем... - там були подарунки від богів

3 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Страх перед місяцем... - там були подарунки від богів

3 час. назад

Ишак Мельник комментирует материал Первый снег рукой скупой нам брошен

3 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Первый снег рукой скупой нам брошен

3 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Две вершины

3 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Она была весны красивей

3 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Ах, сколько дураков на свете этом

3 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Правильність висновків...

3 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал Англійська народна пісенька про Павучка Ітсі-Бітсі. ПЕРЕКЛАД З ВАРІАЦІЯМИ НА ТЕМУ

3 час. назад

Ишак Мельник рекомендует материал ЛИСТИК

4 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал ЛИСТИК

11 час. назад

Вікторія Івченко публикует статью Англійська народна пісенька про Павучка Ітсі-Бітсі. ПЕРЕКЛАД З ВАРІАЦІЯМИ НА ТЕМУ