О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Биография  10 марта 2015 05:11:39

Береза, названа в честь українця

Береза, названа в честь українця

Береза Клокова (Betula klokovii Zaverucha).
Береза Клокова (Betula klokovii Zaverucha).

Старше покоління цінителів української поезії пам’ятає поета Доленґо, родом з Сумщини. В сімдесятих роках XX століття він часто друкувався в літературних журналах. У когось, моживо, на полиці стояли і його збірки…

Та мало хто знає з поцінувачів його творчості, що в честь поета названа (!!!!!) береза. Точніше, - його справжнім прізвищем. Це – Береза Клокова (Betula klokovii Zaverucha). Вона – на ілюстрації, що відкриває цю замітку. Про саму березу – читайте в кінці цієї оповідки.

А чому в честь Клокова?

Михайло Васильович Клоков
Михайло Васильович Клоков

М. В. Клоков в першу чергу був ученим ботаніком, доктором біологічних наук. А поезія? То для душі…

М.В. Клоков народився у Лебедині в 1896 році. Після закінчення Харківського університету в 1921 році, залишився там працювати. Так ось про вченого.

В описах деяких лікарських рослин можна зустріти “розширення” ботанічної назви латиною – “Klok”. Для “пересічного” читача та частка назви нічого не каже. А для ботаніків стає відразу зрозумілим, про що йдеться. Справа в тому, що “розширення” вказує на авторство наукового опису рослини, відмінного від усталених. А “Klok” і є пам'ять про вченого, який, як ботанік-систематик, описав понад 600 нових видів квіткових рослин. У том числі багато таких, що були занесені до “Червоної книги України. Рослинний світ”. А це, зокрема, й такі:

aстрагал дніпровський (Astragalus orysthenicus Klok.) та aстрагал крейдолюбний (A. cretophylus Klok.); волошки: Стевена (Centaurea steveniana Klok.), великопридаткова (C. appendicata Klok.), донецька (C. donetzica Klok.), Конки (C. concae Klok.), Пачоського (C. paszoski Kotov ex Klok.), первинногерберова (C. protogerberi Klok.), первинноперлинна (C. protomargaritacea Klok.); ковила: відоремлена (Stipa disjuncta Klok.), гірська (S. oreades Klok.), гранітна (S. graniticola Klok.), дніпровська (S. borysthenica Klok. ex Prokudin.), закарпатська (S. transcarpatica Klok.).

В цілому ж, наукова діяльність М.В. Клокова була пов’язана з розробкою теоретичних та методологічних питань ботаніки. В заслугах ученого розширення знань спеціалістів про географічні раси рослин, як про елементарні основні природні одиниці в еволюції рослинного світу. І саме ці знання лягли в основу нової науки – фітосидології.

Його перу належить понад 140 наукових праць. Він є автором наукових термінів “сувиддя” (великий вид) і “філон” (малий вид). Ці еволюційні поняття стали продовженням роботи над давніми концептами генетиків: “ліннеон” (великий вид), “жорданон” (елементарний вид) і “біотип” (локальна форма).

А березу на честь вченого назвали його учні.

* * *

На початку я згадав М.В. Клокова, як поета Доленґо. Тому, думаю, було б дивним, щоб не згадати і за поезію Михайла Васильовича.

Публікувати поезії Михайло Доленго почав у 1919 році. Окремими книжками були видані кілька збірок. Перша “Блакитна жалоба” вийшла в 1920 році в Харкові. Остання – за рік до смерті поета.

У переліку назв збірок є й така: “Цілюще зілля” (1945). Згадую її тому, що Доленґо багато своїх віршів присвячував рослинам. Щодо цього, один із характерних таких віршів, на мою думку, є:

МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ БІР

Братки - фіалка жовто-біло-синя -

Під соснами. І в хмарній піні день,

А жайворонки співу не зупинять.

Ти, вгору подивившись, далі йдеш,

Де стовбури густішають, як натовп:

Онуки, діти, знов батьки й діди.

Нога вгрузає в мох, і ягелю багато.

"Котяча лапа" квітне. Підожди.

Тут десь ховається - дивись - грушанка.

У неї ж листя свіже цілий рік.

Смаглявий фарфор - цвіт її. Щоранку

Він тихо пахне саме в цій порі.

Сон перецвів. Супліддя волохате -

Хвостів покручених чудний клубок.

Таке цибате у букеті в хаті

Нагадує туманність між зірок.

Зірки жовтіють п'ятипелюсткові,

Запалені опівдні й на піску -

Горить життя, завжди напоготові

До краю вести лінію палку.

1935 - 1936

* * *

Береза Клокова (Betula klokovii Zaverucha) – реліктова. Як вузьколокальний вид, - поширена в Кременецьких горах. Це філіал природного заповідника Медобори.

Популяція цієї берези невпинно зменшується. Через слабке насіннєве відновлення. Тому її природоохоронний статус виду — зникаючий. Аби зберегти популяцію, - необхідна допомога людини. Зокрема, дерево рекомендують вирощувати в ботанічних садах.

Самі гори, безперечно, є окрасою краю. А це території Тернопольської та частково Рівненської областей між долинами річок Ікви і Кутянки та Вілії (всі – басейн Прип’яті). Довжина гір 65 км, ширина 12-20 км. Середня висота становить 350-400 м. Максимальна — 408 м. Серед гір є така, що служить окрасою самого Кременця. Її здавна оцінили художники, а пізніше фотографи.

...
...

На старовинному знімку гора-останець Бона. Її висота над рівнем моря – 397 метрів.

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 746
delete
Петро Осипенко
Петро Осипенко, Киев, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +2
Всего комментариев: 5, Всего рецензий: 2
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

13:14 10/03/15
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
дуже цікава і пізнавальна стаття
15:02 10/03/15
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Александр1979 Харьков
 

Комментарии

Рекомендует этот материал.
13:14 10/03/15
Приємно!
Велике дякую за оцінку і рекомендацію.
13:41 10/03/15
Александр1979 Харьков
Рекомендует этот материал.
15:04 10/03/15
Дякую!
smile
15:26 10/03/15
Доленго: автобіографічний сонет:
ГОДИНИ
В тайзі блукав я і в пустині,
На різній бачив висоті
Полярну зірку. На меті
Мав те, що маю і донині.
Вглядався я в простори сині,
В зелені, в сиво-золоті,
Вивчав скарби рослинні ті
У Казахстані й на Волині.
Малий там чи великий труд,
Аби на спільну побудову.
Хай все людський оцінить суд,
І треба починати знову.
У глиб та вгору шлях один -
Щаблі напружених годин.
1950-ті роки
05:46 11/03/15

Live

4 мин. назад

Khomiaklit комментирует материал Підсумки року з подачі штатної соціології

6 мин. назад

Khomiaklit комментирует материал Підсумки року з подачі штатної соціології

1 час. назад

Жиго публикует статью Навіщо, пані, Вам планета?

2 час. назад

Писной Андрей публикует статью ГОЛОС

2 час. назад

Petro Boriwiter рекомендует материал Підсумки року з подачі штатної соціології

2 час. назад

Влочега рекомендует материал Загадки Мавринского майдана ч.1

2 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

2 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

2 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

2 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

3 час. назад

Влочега рекомендует материал Підсумки року з подачі штатної соціології

3 час. назад

Влочега рекомендует материал Не будь юрбою!

3 час. назад

Назар Слюсар комментирует материал Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

3 час. назад

Назар Слюсар комментирует материал Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

3 час. назад

Назар Слюсар комментирует материал Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

3 час. назад

Khomiaklit публикует статью Підсумки року з подачі штатної соціології

4 час. назад

antov рекомендует материал Загадки Мавринского майдана ч.1

4 час. назад

antov пишет рецензию на публикацию Загадки Мавринского майдана ч.1

4 час. назад

Марина Шамсутдинова публикует статью Разговор с Пушкиным

6 час. назад

Володимир Бровко публикует статью Загадки Мавринского майдана ч.1

6 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Гибридный закон гибридной войны

6 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"

6 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Как дело " о сепаратизме" превратилось в дело" предателей-мент
ов" сдавших Мариуполь"