О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Международная политика  12 февраля 2015 11:34:21

Україна та ігри велетнів

 

Більшість ЗМІ оцінюють теперішні події в Україні або ж явно необ’єктивно, або ж дуже поверхнево. І дивуватися тут не варто – в справі задіяні значні політичні та економічні інтереси. Переважно все пояснення зводиться до культурно-ментальних відмінностей мешканців Донбасу від решти України, «параноїдальнотсі» Путіна, імперських амбіцій Росії. Варто більш зважено і ґрунтовно підійти до питання «чому так відбувається?», адже лише відповівши на нього можна спробувати скласти сценарії розвитку подій, які однозначно, впливають на усі сфери суспільного життя та діяльність окремих осіб. Як оцінити відокремлення АРК від України в загальному, та як, у цьому контексті, бути з майновими питаннями приватних осіб та бізнесу зокрема? Чи допустилися стратегічної помилки компанії, в першу чергу закордонні, які за місцерозташування своїх офісів, виробничих чи складських баз вибирали Донецьк (як наприклад авіаперевізних WizzAir), чи все ж спрогнозувати збройний конфлікт на Донбасі було неможливо ? Чи для передбачення подальшого розвитку подій потрібна лише невідома загалу інсайдерська інформація?

Україна та ігри велетнів

В листопаді у Львові вперше (і це теж через ситуацію в країні) проходила конференція Лімуд, що традиційно охоплює широкий спектр загально гуманітарних питань. Чи то разом, чи то здебільшого по окремості, такі лідери суспільної думки, як Ярослав Грицак, Тарас Возняк, Мирослав Маринович, Вікторія Ковальчук, Остап Дроздов. Середовище вільної інтелектуальної дискусії сприяє відкиданню стереотипів,створює можливість  глибше зазирнути в перспективи регіону в контексті глобальної геополітики. І так можна написати не одну надзвичайно цікаву книжку, захистити не одну дисертацію, та не вдаючись до особливої деталізації хотілося б коротко поділитися з колегами деякими роздумами, які можуть наштовхнути на переосмислення та глибокий пошук відповідей на питання, які ставить перед нами час.

ОТОЖ...

Для того аби розуміти сучасність, треба збагнути її витоки. Тож перенесімося спершу в 19 ст. в часи королеви Вікторії. Величезна Британська імперія, контролюючи п’яту частину суходолу, маючи найбільші виробничі потужності, виступала практично єдиною світовою потугою. Конкуренції фактично не існувало: США лише прощалися з рабством і починали набирати силу, Німеччина проходила непростий процес об’єднання незалежних «державок», Франція не могла оговтатися від революційно-наполеонівського минулого, Австрія була поглинутою вирішенням внутрішніх проблем. Росія звісно пробувала продовжувати екстенсивне розширення своїх володінь, між нею та Великобританією навіть зав’язалася т.зв. «велика гра» за панування на середньому та далекому сході, та загалом, сама по собі не могла підважити основи британського світового порядку. Це був справжній золотий вік острівної монархії, а водночас найстрімкіший виток глобалізації, пам’ять про який збереглася й збережеться – адже до другої половини дев’ятнадцятого століття час в кожному місті був свій: у Львові – львівський, в Бучачі – бучацький. Кожного сонячного дня годдинакарі підводили стрілки на вежах ратуш та соборів рівно опівдні, коли сонце досягало зеніту. Лише така потуга, як Британія змогла не без користі для людства, хоча й в першу чергу, для самої себе, переломити цю багатовікову традицію, встановивши єдиний глобальний відлік часу – по Гринвічу. 

Попри всі успіхи на економічному, соціальному, культурному та військовому фронтах англійська еліта (і зокрема мислителі) на лаврах не спочивали, адже усвідомлювали – в світі все перемінне. А власне їм зміни були б зовсім недоречними! То ж основним питанням міністрів королеви Вікторії було: «Як зробити так, аби все лишилося так, як воно є». Відповідь проста: слід не допускати виникнення нових центрів ваги, які своїм економічним, соціально-культурним, військовим впливом могли б дорівнятися Імперії. Таким центром ваги міг стати союз Німеччини та Росії (мова не йде про політичний , формальний союз, натомість про їх економічну та суспільну інтеграцію), який би об’єднав технології першої з ресурсним потенціалом другої.  То ж ці два, сусідні на той час, світи треба було роз’єднати, і не лише посварити їх між собою, але й віддалити один від одного… Тобто утворити певний «санітарний коридор».

Україна та ігри велетнів

В ході Першої світової війни план реалізувався – Німеччина і Росія втратили спільний кордон, а між ними утворився цілий ряд незалежних країн – Румунія, Угорщина, Чехословаччина,  Польща, країни Прибалтики. Звісно не варто применшати прагнення народів до отримання незалежності, їх часто дійсно героїчної боротьби, однак без допомоги «великого  брата» - контрольованої британцями Антанти, їх шлях до мети був би іншим. Україна теж могла тоді посісти гідне місце в «санітарному коридорі», однак не змогла утрвалитися як держава через числені помилки своїх лідерів, відсутність державницької традиції, а також через  свою орієнтованість на Німеччину. Остання зовсім не хотіла опинитися в оточенні країн, в тій чи іншій мірі, контрольованих Британією. Однак програш Рейху, означав і згортання його проетів. Натомість  пост-османській Туреччині з її реформами  Ататюрка, все ж було надано шанс зміцнитися, аби охороняти південні рубежі від Росії, яка до речі на них всерйоз зазіхала – на столах генералів Ніколая ІІ розроблялися плани захоплення Стамбулу – визволення Константинополя. 

Друга світова докорінно змінила стан речей: не стало Німеччини, не стало й «санітарного поясу». Європа лежала в руїнах. Тому не дивно, що роль центру англосакського світу перейшла  з Великої Британії до США. Найбільший фінансовий центр світу, який на зорі Нового часу перемістився з Венеції у Антверпен, звідти в Лондон, в 20 столітті в Новий Йорк, а в 21 – знову в Лондон… Як відомо, історія має властивість повторюватися… Важливо тальки вловити її цикл. Може видатися, що після відлиги 90-тих знову розпочалися заморозки холодної війни між сходом та заходом. Чи радше після того, як холодна війна відійшла в минуле, знову маємо тяжіючих одне до одного Німеччину (котра тепер виступає в купі з Францією – разом вони кістяк ЄС) та Росію і, якби це образливо не звучало, «санітарний коридор», котрий підтримується англосаксами, і вздовж якого час-від часу виникають конфлікти – Вірменія, Чечня, Грузія, Сирія, Україна… Ось чому остання знаходить підтримку саме серед подібних собі сусідів по коридору: Польщі, Литви, Туреччини, навіть в певній мірі (як не дивно), Білорусії (!), а не у значно могутнішої Німеччини. Та, навпаки, виражаючи «глибоку занепокоєність», все ж закликає: «треба зрозуміти Росію, треба зрозуміти Путіна».  Бо їй потрібні російські ресурси, а Росії – німецькі технології та інвестиції… Щоправда є й певні відмінності нинішньої ситуації від ситуації, що мала місце в міжвоєнний період. Польща, Угорщина, прибалтійські республіки, через європейську інтеграцію вже примкнули до Німецько-Французького панєвропейського проекту. Вони визначилися, перестали бути на роздоріжжі, що є надзвичайно важливим для їхнього економічного та соціального розвитку. Однак в культурно-ментальному плані англосакський світ досі зберігає на них домінуючий вплив. Ретроспекція часів холодної війни підсилюється й тим, що режим в Росії не приймає тієї об’єктивної реальності, в якій вона вже не є наддержавою, не є основним економіко-політичним центром сучасного світу, як то США (англосакський світ), ЄС (євроконтинентальний світ) та Китай. До кого ближча РФ в цьому трикутнику – до Європи чи Піднебесної? Питання непросте. При цьому Росія є найбільшою і найсильнішою з держав-ревізіоністів (разом з Іраном, Венесуелою, до певної міри Аргентиною), які використовуючи часто навіть авантюрні методи, прагнуть змінити світовий порядок, покращивши свою позицію.

Україна та ігри велетнів

Отож велика гра світових велетнів продовжується, слабшим же ж державам лишається хіба що вміло маневрувати, аби іскри від ударів мечів гігантів цілком їх не спалили, аби не зостатися «розчавленим» між молотом і ковадлом. Цього самого правила, певне, слід дотримуватися й підприємцям та інвесторам, що провадять свої інтереси на стиках різних світів.

Звісно це лише «стислий витяг» з геополітичної ситуації, який можна було б викласти на кількох сторінках друкованого тексту. Хтось скаже, що викладене занадто поверхнево відображає дійсність, не висвітлює різних кутів зору, однак кожна модель – це спрощення реальності, і лише за рахунок цьому спрощенню стають зрозумілими акценти та тенденції.

20.11.2014 р.                                                                Віто Надашкевич

Опубліковано в "Економіко-правові виклики 2015 року", НАНР, 15 січня 2015 року

Використання матеріалу лише з посиланням на автора та "Економіко-правові виклики 2015 року", НАНР


На сторожі авторського права стоїть Закон і Юридична компанія "Ло Крафт" http://lawcraft.com.ua/ ( Law Craft LLC)

 


 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 1537
delete
Віто Надашкевич
Віто Надашкевич, Львов, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +1
Всего комментариев: 11, Всего рецензий: 1
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

20:02 12/02/15
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Якісна журналістська праця. Цікаво і легко написана, насичена інформацією і ретро ресурсом, що свідчить про професійний рівень автора. Деякі моменти викликають на дискусію, але журналіст, ніби виправдовуючись закінчив свій допис влучною думкою, чим і зняв деякі сумніви у рецензента: "Хтось скаже, що викладене занадто поверхнево відображає дійсність, не висвітлює різних кутів зору, однак кожна модель – це спрощення реальності, і лише за рахунок цьому спрощенню стають зрозумілими акценти та тенденції."

Читать полностью: http://h.ua/story/414993/#ixzz3RYSJsE7z

Комментарии

Вла Рин Полтава
Росія, зі своїми амбіціями, за будь-яку ціну намагається зберегти видимість сильного гравця на міжнародній арені. Якби Путіну вдався проект Тайожного союзу, то за півроку-рік сталася б ще одна геніальна злука - Німеччина(або ЄС), Росія(ТС), Китай. Це об'єднання докорінно змінило б економічну і політичну карту світу. Англосаксам залишалося б лише втертися рукавом. smile
12:02 12/02/15
ко ко Одесса
Багато про великих гравців теоретично і дуже мало про своїх практично)))
15:48 12/02/15
Читать надо и между строк. Статья написана с подтекстом. Исторические события действуют по закону аналогий, не зеркально, но буквально отражаясь в будущем. Украина - разменная монета на мировой рулетке азартных игроков - смысл материала. Как вы думаете?
15:49 13/02/15
К сожалению Украина дала себя втянуть в противостояние между мировыми игроками. Украина стала марионеткой и жертвой в этой игре. Безусловно некоторые, как они себя называют элиты, наживаются на этом процессе и как всегда за счет обнищания своего народа.
18:31 13/02/15
Господин хороший, согласна полностью, только элитой их нельзя называть - мафия.
19:43 13/02/15
Действительно, только Бог может этот ужас остановить. Наше дело молиться и отделять пшеницу от плевел, не поддаваться зомбированию.
19:45 13/02/15
Віто Надашкевич
На сторожі авторського права стоїть Закон і Юридична компанія "Ло Крафт" http://lawcraft.com.ua/ ( Law Craft LLC)
Виктория Ковальчук
На сторожі авторського права стоїть Закон і Юридична компанія "Ло Крафт" http://lawcraft.com.ua/ ( Law Craft LLC)
Madramor
Читать надо и между строк. - тобі рекомендує "виктория"
LOL LOL LOL
15:58 13/02/15
дівчата з одного компа думають інакше... smile
19:03 13/02/15
Да, господин, за мысль будем в ответе, если она станет основой деянию и за каждое написанное и сказанное слово.
19:47 13/02/15
Донбасс хотел, чтобы его услышали. Он наполовину советский и интернациональный, но это наши люди, мы не захотели его послушать-услышать, в конце концов пойти навстречу - это же народ, работники, шахтёры, металлурги, техническая и научная интеллигенция! Как мы могли отказаться от диалога?! В ответ , как чёрт из табакерки выскочила Фарион и провизжала, что никакого русского шахтёрам не видать! Вот они и восстали! Вспомните как Донбасс только не обзывали и чего ему только не желали, та же Смерть с косой вещала, что колючей проволокой обнести и всё выжечь! Разве можно ТАКОЕ про свой народ было говорить?!!! А теперь уже это не наш народ, столько горя и беды они выпили, что - никто не будет забыт, и ничто не будет забыто. И я их понимаю, хотя ненависть, которая зашкаливает у этих людей, не разделяю. Ненависть - плохой советчик.
21:48 13/02/15
Согласна полностью с вашими выводами. Я тоже этого хочу! Да, только кто из олигархии нас послушает - на Донбассе завязано много капиталов. Но надежда... умирает последней.
22:58 14/02/15

Live

2 час. назад

Александр Ткач публикует статью ДОБРОВОЛЬЦЫ 2014 ГОДА... - КТО ОНИ?

3 час. назад

Сергей Геращенко публикует статью Дали