О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Жизнь журналиста  3 ноября 2014 13:34:47

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

 

Десь так я хотів назвати наступну за «Скромный бард и пророк» літературну замальовку, але в світлі подій що відбулися у моєму житті вирішив, що так варто назвати цей своєрідний репортаж-екскурсію вулицями давнього українського міста Житомир.

 

Одразу перепрошую у вибагливої публіки за якість і композицію запропонованих фотографій та тексту – це скоріш подорожні нотатки, чим щось більш серйозне…

 

Ідея поїхати до славетного міста Житомир у мене виникла ще минулого року. «Чому?» - може спитати допитливий читач. Так ось – відповідь на це питання доволі проста – цікава поетеса та есеїстка, яка там мешкає!!! Власне, моє «навернення» на україномовний ґрунт та якомога ширше використання української мови – що тут, на ХВ («у Віртуалі»), що «у Реалі» (не плутати з відомим іспанським футбольним клубом:) – відбулось саме завдячуючи її Текстам – що на ХВ, що на інших ресурсах мережі Інтернет. Можливо, Людина без частинки Української Душі може сказати що все це оманливе, непереконливе – що тексти і пишуться заради читачів – але ж то – хто як читає і яки струни це зачіпає у душі кожного окремого читача чи співрозмовника…

 

На той час, до Майдану – виходячи на вулиці мого рідного міста Харкова мені було не важко помітити – Українська Мова – перебуває в місті у вкрай тяжкому стані. На вулицях міста було важко почути не лише літературну, а й звичайний суржик… Звісно, роки і століття русифікації давалися взнаки… І навіть здобуття Україною юридичної незалежності – лише трохи загальмувало цей неприродній процес витіснення природної, Рідної мови українців Слобожанщини – української, іншою – імперською мовою… До того додавалося байдуже ставлення центральної влади до діяльності різного роду організацій – по ментальному зросійщенню – місцевого люду… В останні роки, особливо при владі Януковича, так само почали переривати транспортне сполучення з іншими регіонами України… Ні, я не кажу про зменшення кількості потягів до інших міст України (хоча і це мало місце), і навіть не подорожчання квитків – я кажу про дещо інше… Візьмемо, для прикладу – лише два маршрути: Харків-Полтава та Харків-Бєлгород. Я не хочу займатись фактологією – наведу лише загальне враження… До електрифікації цих напрямів що до Бєлгороду, що до Полтави ходили прямі приміські потяги (дизелі, як їх називали), після електрифікації – до Бєлгороду почала ходити ПРЯМА (себто, без пересадки) електричка, а от до Полтави – лише з пересадкою… Тобто, від Харкова до ст. Огульці – одна, від ст. Огульці до Полтави – інша… Звісно, у пасажирських потягах – значно дорожчій квиток, чим у приміській електричці!!! Маємо що маємо – до міста у іншій державі дістатися дешевше та зручніше чим до сусіднього міста України… Це до факторів які «прислужилися» до протягу русифікації чи навіть відвертого російщення місцевого люду…. Звісно, намагання обмеження руху людей, а головно – ідей, поміж різними регіонами України – це очевидні «здобутки» режиму Януковича… Думаю, що і у інших регіонах України, в той же час обмежувався рух залізничного транспорту поміж областями, але саме на Сході, на початку весни 2014 року українці наочно побачили – для чого «це» відбувалося та впроваджувалося…

 

Саме тому, ознайомившись із творчім доробком авторки під псевдонімом Агата Арґентум, з тими її текстами що вона публікувала на Хайвеї та інших ресурсах (до того) – я вирішив перейти у спілкуванні на українську... Багато думок та роздумів які вона висловлювала свого часу – з іншого регіону, у інші часи – співпали з моїм баченням проблеми ширшого застосування та популяризації застосування Української мови на теренах історичної України… Звісно, не наполягаю на тому – що той шлях який «пройшов» я – є найбільш вірним та правильним, в житті кожної Людини (якщо вона звісно Людина, а не щось інше) буває хтось хто справляє незабутнє враження, та назавжди полишає слід у Долі…  Власне, для того Людина і творить – для себе, для того щоб донести свій внутрішній світ до оточення та читачів… Але – є й ті, хто впритул не бачать та не чують, з чим саме до них звертаються…

 

Бурхливі події кінця 2013, та не менш трагічні (особливо для Сходу) події початку 2014 – які так чи інакше зачепили більшість громадян України, особисті проблеми стали на заваді того щоб омріяна поїздка та (не хочу здатись занадто банальним) омріяна зустріч відбулась раніше… Однак, у серпні з’явилася нагода, яка і реалізувалася у вересні…

 

Звісно, приділяти увагу у подорожніх нотатках розрахованих на широкий загал особистісному спілкуванню двох авторів Хайвею – це є не дуже правильно… Як то кажуть - всьому своє місце і час… Але – своєї точки зору я не змінив, тому повторювати аргументи наведені вище – вважаю зайвим…

Через це, присвячу цей текст самій мандрівці…

 

Невеличкий відступ.

 

Щодо української національної символіки.

Як відомо, принаймні, нам, мешканцям Українського Сходу – агресія путінської рф йде передусім проти українського в Україні, але при цьому панівні кола рф визначили ті території – де ця агресія буде відбуватись найперше… В тому числі – тими територіями було визначено Українській Схід, частина населення якого розпалена брехливими відомостями щодо Майдану, власними оманливими уявленнями про реальність і міфи минулого, під впливом російського телебачення – мала б відмовитись від українського громадянства та звернутись до інших цивілізаційних проектів… Як виявилось – у багатьох областях українського сходу – ця частка населення виявилася насправді кричуще малою, а навіть там де подібні «погляди» тимчасово взяли гору – без «зелених чоловічків» з рф – не обійшлося… Тому і довелося, і доводиться містянам східноукраїнських міст – «доводити» своїм співгромадянам з інших регіонів та «посилати» відчутний сигнал назовні – що вони Українці, частина української політичної нації – масованим застосуванням візуальних символів українськості  - прапорів та іншої україноцентричної символіки… Тобто – у Харкові – це демонстрація політичної позиції, і ще донедавна – можливість небезпеки від агресії збоку людей задурених російською пропагандою чи й взагалі проплачених з-закордону титушок… Щодо приналежності, наприклад, Житомирщини – до української України ні в кого сумнівів (в купі з Кремлем) – ніколи не було, і у всіх тих територіальних розкладах що їх виголошували різні неоімперці рф – Житомирщина як територія можливого захоплення – не фігурувала… Але – не буду приховувати – приємно їхати автобусом «Київ-Житомир» і споглядати на розміщений у водія український прапорець, на численні прапорці обабіч дороги – встромлених в огорожу, прив’язаних до стовпів, розміщених на будинках чи у вікнах… У Харкові – знову ж, донедавна – за українській прапор у вікні можна було дочекатись каменюки з вулиці (якщо поверх дозволяв), а тут – це демонструє українській патріотизм власника… Думаю що за вікна господарям осель по цій трасі не треба хвилюватися, хіба що тоді, коли російські танки подолають опір захисників Чернігова та Києва, при можливій відвертій агресії рф проти України…

 

Щодо прапорців у машинах чи автобусах – то у Харкові зараз швидше той у кого немає в машині українського прапорця – може виявитись людиною задуреною російською пропагандою, чим у тому ж Житомирі… Тому у мене не було сумнівів у патріотичній позиції мешканців Житомира – ні до поїздки, ні після неї… Сподіваюсь, що і у тих пересічних мешканців Житомира з якими я спілкувався – так само не виникло сумнівів у тому що Харків’яни – ЗА Україну… Принаймні, не думаю, що різні там «ХНР»-вці стали би в доволі зросійщеному місті (це я про Житомир) послуговуватись виключно українською мовою… Оскільки у Житомирі – так само є важкий наслідок державної русифікації часів СРСР, але я переконаний – мешканцям цього міста потрібно докласти набагато менше зусиль (у порівнянні з тими ж харків’янами) для повернення у лоно україномовності…

 

Трохи історії… цього разу – самого міста Житомир.

 

Перша згадка про це місто у літописі – 1240 рік, у зв’язку з монголо-татарською навалою. Є різні версії походження міста, наприклад як центральне поселення одного з древлянських племен – житичів. За цією версією місто це «місто житичів». У деяких документах – Житомель, Житомль, що дає підстави філологам виводити назву міста від власного імені Житом і суфікса присвійності –ль. Ім’я Житом може бути скороченням імені Житомер («той що міряє жито, хліб», до речі, ринок у центрі міста носить назву Житнього Ринку). Є ще версія що засновник міста був воєводою князів Аскольда і Діра, і після загибелі цих князів, не  став на службу до їх вбивці Олега – а разом з відданими йому воїнами пішов у ліси Древлянської  Землі, де у 884 році заснував поселення якому дав своє ім’я.... Так воно було чи ні – достеменні відомості про це загубились у сивих віках…

 

У Житомирі народились – письменник В. Короленко (до речі, Харківська обласна наукова бібліотека носить його ім’я), конструктор космічних ракет С. Корольов (багато співробітників якого навчались у сучасному Харківському Національному Аерокосмічному університеті «ХАІ»), піаніст С.Ріхтер, поет О. Ольжич.

 

Думаю, колеги по цьому сайту, окрім вже згаданої Людини, назвуть ще пару тамтешніх «портальців» що мешкають у Житомирі, і періодично публікують різні коментарі та тексти… Як на мене – часом коментарів у них відчутно більше… Але про це – згодом…

Тіні
Тіні

 

Як відомо, старий жарт гласить що театр починається з вішалки, а от місто – з вокзалу, у моєму випадку Автовокзалу.

 

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

Домовившись про зустріч заздалегідь – зустрів свою візаві, точніше зустрілись наші тіні…. До того зустрічались та довго спілкувались лише наші цифрові тіні – такі собі рядки слів, які складались в електроні листи, відлуння голосів у скайпі, десять символів телефонного номеру говорили замість кожного з нас, віртуальні віддзеркалення у моніторі… І от – ЗУСТРІЧ. На асфальті вулиці, під гарячим українським сонцем, одним вересневим днем… Такі от вони в нас «дикі» тіні…

 

 

Торгівельно-розважальний центр «Глобал». Приємно здивував майданчик перед входом – оригінальна композиція з виробів-прикрас ковальського мистецтва… Взагалі, любов до ковальських прикрас дещо споріднює Житомир з Донецьком… Але про це – далі…

В самому ТРЦ «Глобал» мою увагу привернув своєрідний фонтанчик, вода там тече згори вниз – але ілюзія протилежного повна….

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

 

Будинок Головпоштамту – начебто, будинок як будинок, нічого особливого – але які прикраси-барельефи прикрашають перший поверх з вулиці… Історія пошти – викладена митцем радянських часів… Так, на жаль, дещо політизована – але ж збереглась… Тим і цікава – вже як зразок радянської зовнішньої реклами…

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

(цікаве розташування вазонів із квітками – 1654, 1919, 1941-45… мабуть – не випадково…)

От тільки вандали не змінюють свою суть, вона в них однакова – що на Сході, що на Заході… Рівно як і бідність «Укрпошти» - бо, як я бачу, грошей на відновлення пошкодженого немає… Навіть на центральній вулиці міста…

Місцевий  вуличний вернісаж… але, за браком часу – фото «на бігу»…

Навпроти – такий собі непримітний відреставрований будиночок… саме такі будиночки і прислужилися до зросійщення українських міст… Будинок - не будь якого, а «російського музичного товариства» побудований 1905 року… Чого ж тоді дивуватися – засиллю російської мови… (до речі – реставрований у часи міського голови Житомира – «регіонала»).

 

 

Пам’ятник Корольову і поруч тимчасовий Стенд-Меморіал Небесної Сотні… Серед них є і харків’янин. Чесно зізнаюся – навіть такого Меморіалу у Харкові немає. На жаль!!! Але я переконаний – що  і у Харкові з’явиться місце пам’яті про Небесну Сотню….

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

 

 Будинок Житомирської міської ради… Побудовано на початку 20 сторіччя – оформлено як таку собі Ратушу,  великий годинник органічно вписано у цю концепцію… Досить вдало, як на мене… Навіть не скажеш, що до радянської влади це приміщення займало «Товариство взаємного кредиту» (не Черноморск, звісно – з його «1-е, 2- е Общества Взаимного Кредита» – це за Ильфом та Петровим :) До речі, серед пайщиків Товариства був і мировий суддя Петро Косач (батько Лесі Українки).

Пішохідна вулиця у центрі міста… Прикрашена кованими ажурними арками… Знову «любов» до ковальських прикрас… Але – гарно!!! У Харкові такої пішохідної вулиці немає…

Українська мова – живе та перемагає!!! Графіті українською на таку небуденно-буденну тему – кохання до якоїсь Насті та шаурми одночасно – у Харкові не зустрінеш… Що правда – частина «графіті» у Харкові на подібні теми написано навіть не російською, а табуйованою мовою… Але звісно – не на центральних вулицях, а у пролетарських окраїнах… Хоча і у Житомирі зустрічаються графіті російською мовою… Але їх і без мене вже публікували інші «портальці»…

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

 

Так само як і таких патріотичних маршруток чи мікроавтобусів у Харкові – не зустрінеш… Хоча на окремих приватних автомобілях подібні вишивані стрічки вже є!!! І це – Позиція!!!

Ще один Меморіал Небесної Сотні – при Кафедральному Соборі УПЦ КП.

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

Житомирській міській книжковий магазин «Світ Книги» - продовжує працювати. Харківській «Книжный Мир» - було ліквідовано досить давно… Але що характерно – саме тоді коли до влади у місті прийшов «регіонал» Добкін… До того якось викручувались, існували…

Звичайний житомирській тролейбус… І така собі звичайна зовнішня реклама на ньому – рекламується  російська лапша швидкого приготування «Роллтон»… Місто «заробляє» гроші – нічого «такого» не подумайте…

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

Загальний вигляд площі Перемоги. Радянський танк Т-34 і Спасо-Преображенській кафедральний собор (УПЦ МП).

Побільше би таких наліпок… ні, не у Житомирі, а у Харкові… а то  ще зустрічаються такі особі які продовжують твердити як ті папуги «Голодомора не было, это хохлы себя сами ели»… Думаю, що у Житомирі представників таких поглядів набагато менше чим у Харкові, але нагадувати про трагедію Українського Народу – Голодомор 1932-33 років потрібно!!!

 

Сам Спасо-Преображенській кафедральний собор, побудований у 1874 році як головний кафедральний собор Волинської губернії… Пам’ятник архітектури. Діючий. Знімати у соборі мені спочатку заборонили, але – після наведених мною аргументів – дозволили фотографувати що завгодно… Головне було – щирою українською мовою попросити… і російськомовна бабця – не встояла…. А те що я з Харкова, а це храм Московського Патріархату у Житомирі – це другорядні аргументи були… але – переконливі…

Єдине чого я не зрозумів – у чому щиросердно каюсь… це підпису до цієї ікони - «Священномученик», це якійсь місцевий церковний подвижник часів розгулу боротьби з церквою більшовиків у 20-ті роки… Здається, такі подвижники ще не є канонізованими «Священомучениками», а лише «Новомучениками»… По канонам – замало часу пройшло… Але – може я чимось не проникся?…

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

 

Продовжуємо прогулянку вулицями міста. Пам’ятний знак про свого часу отриманий містом Орден Трудового Червоного Прапору – стоїть і «прикрашає» вулиці… В той час як у Харкові – Пам’ятник встановленню радянської влади в Україні (т.з. «П’ятеро несуть холодильник») був зруйнований ще у 2011 році . Офіційно – «розібрано», насправді – знищено… Це вже під керівництвом «любителя памятников ленину» регіонала Кернеса…

Місцевий фонтан. Мені пощастило – зранку і десь до другої пополудні в той день – у Житомирі не було подачі холодної води… Але фонтан – працював…

Вийшовши на площу я не зміг не звернути увагу на таку красу… і такий несмак… На цій фотографії вони межують одне з одним. Під красою я маю на увазі величезний прапор України на стіні будинку за автомобілем, а під несмаком – власне, сам автомобіль. Щедро прикрашений кованими гілками (знову «любов» до ковальства), своєрідної форми, він вочевидь «призначений» для перевозки молодят – але ця «карета» викликає інші почуття… Ну, дуже вже не по справжньому виглядає цей засіб переміщення з пункту «А» у пункт «Б», як щось з набору для ляльки Барбі, іграшкове. Але як відомо – українська «Барбі» живе в Одесі, а от автомобіль для неї чомусь опинився у Житомирі… Може, проїздом? :)

Ось відео (не моє) де знято ті самі місцини... 

https://www.youtube.com/watch?v=MeViBTvGkZQ

Не буду повторюватись – але такого у Харкові я не бачив – ні першого, ні другого… Хіба що пощастило…

 

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

До речі – на цій же площі стояв місцевий пам’ятник Леніну. Що від нього залишилось – добре бачимо. Навіть місце де власне він впав – на початку 2014 – у підніжжя постаменту – залишено у такому ж самому вигляді… Як на мене – це дещо занадто «натуралістично». «Замазати» цементом це місце – було би більш гарно з естетичної точки зору, а так, з боку – це виглядає як звичайне недбальство… І до тимчасового Меморіалу оборонців Незалежності України, які загинули в боях на Сході – розміщеному на колишньому постаменті – це погано пасує… Але, цілком можливо, є і інші думки щодо збереження цієї вибоїни в гранітних сходах, та місця розміщення Меморіалу.

Будинок Обласного Драматичного Театру ім. І. Кочерги. Як бачимо по афішах – музикальне життя у місті вирує…

 

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

Ось ми і дійшли до пам’ятного знаку на честь заснування Житомира. Його було поставлено на місці розташування найдавнішого майдану Житомира – Ринок, до 1100 річниці заснування міста (у 1984 році). Саме на цьому місці у давньому Житомирі кипіло життя, тут знаходився центр міста – Замок, Ратуша.

Вага каменю – 78 тон. Валун знайдено на території Житомирського району. Як і всіх пам’ятників – у цього «валуна» є автор – ним значиться якійсь архітектор Перевозник П. А. Ці, а також інші відомості можливо з великим трудом прочитати на мармурових дошках розмішених на постаменті навколо пам’ятного знаку.

Час невблаганно штовхає далі… Хрестовоздвиженська церква, 1900 року побудови. Під час радянської та до-януковічскої влади – у цьому приміщенні розміщався Житомирській Музей природи, але у 2011 році будинок передали УПЦ Московського патріархату. Начебто, через знайдені під час археологічних розкопок на території музею мощі якогось подвижника. Щодо долі музею – то він  добровільно «переселився» у вигляді «законсервованих» фондів – у підвали цієї церкви, вкупі зі скелетом мамонта. Ілля Ільф та Євгеній Петров у своїй творчості згадують «Храм Спаса-на-картошке» у вигаданому місті Арбатові, зголоситься – «Храм Гундяева-на-мамонті» звучить значно «гучніше», хай простить мене Господь… З розповіді місцевої церковної служки – подальша доля музею туманна… Ну, ви мабуть розумієте – у підвалі церкви батюшка хоче розмістити Нижній Храм, а там замість цього – скелет мамонта на повний зріст… Так і функціонує церква – на поверхні - мощі святого, у підвалі – рештки тварин. Щось мені це нагадує, це «протистояння» Дарвіна та церковного погляду на еволюцію… Свого часу, ще коли християнство не було державною релігією Риму та Візантії, саме так, у підвалах збирались християне на свої богослужіння, та й підчас радянської влади – десь так, підпільно… Тепер маятник пішов у інший бік – тепер вже науковці-природознавці витіснені з поверхні у катакомби та підвали…. Хіба можна повторювати помилки радянської влади? «Вони нічого не забули та нічого не навчились» - фраза сказана по відношенню до інших історичних колізій – набуває нового звучання у цьому випадку.

 

«Побувати в Римі і не бачити Папи Римського – неприпустимо», всім відомий крилатий вислів. Що ж, Житомир не Рим, тому доведеться обмежитись лише оглядом місцевого римо-католицького костьолу, тим більш що він 1746 року закладки…

Хоча, ось пам’ятник видатному римському Папі – Іоанну-Павлу Другому… Тому, навіть у Житомирі – можна побачити Папу Римського… чи, хоча б його пам’ятник.

Католицька церква проти абортів.

Пам’ятна дошка на честь  фундаторів храму (наскільки я розумію).

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

 

Фотографій з середини костьолу немає не через заборону знімати, а через те що на той час у костьолі були лише прихожани, а «бігати» по храму і шукати когось у кого можна спитати дозвіл на фотозйомку, заважаючи людям спілкуватися з Богом – не було прийнятним… Тому і не має…

Краєзнавчий музей  - був на ремонті, і зовні – також. (я так зрозумів, що це в нього останнім часом – перманентний стан) . Тому лише фотографія давньої замкової гармати…

 

Повертаємось на площу Перемоги, до танка Т-34… Коло єдиного житомирського трамвайного маршруту – «пл. Перемоги – Льонокомбінат». І тут же, на зупинці білборд – з рекламою Інтернет партії України. До речі, у Харкові – реклами цієї партії не бачив, лише «Опозиційний блок» та «Сильна Україна»… Цікаво, до чого це? Мабуть до проблем з толерантністю та  вільним політичним простором – на Сході України.

Вигляд вагону з середини. (трамвайних вагонів такого типу – діючих – у Харкові – я не бачив з кінця 80-х)

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

Дерев’яний будинок на дві хати.

Хай пробачать мене власники помешкання, але не зупинитись і не сфотографувати такі незвичні прикраси вікон я не міг. Це цікаво у тому сенсі – що у моєї бабусі на Полтавщині – так само міжвіконний простір прикрашали іграшки – але ялинкові (шари, та ще щось таке)… І тут – та сама «традиція»…

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

 

Житомирській ботанічний сад при Агроекологічному Університеті.

Центральна алея Саду.

Зразок «місцевої» флори.

Цікаве оголошення, чи не так? Там написано «Купатися та ловити рибу заборонено». Власне, не знаю як купатися, але ловити п’явок – я точно там не збирався і вам не раджу. Хоча – здається у цьому ставку саме гірудотерапією і можна займатися – тобто ловити п’явок на себе :) Тим більш – за «штраф у 50 рублів»… Про що на табличці так само «вгадується»… Де ж я у 2014 році в Україні знайду 50 радянських рублів, чи навіть білоруських…  Російські можна, теоретично, купити в обміннику – але якось не патріотично… :)

Колода з Ботанічного Саду, патріотично прикрашена варіантом Тризуба.

Центральна садиба Ботанічного Саду.

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

 

Власник голуб’ятні вигулює своїх підопічних. Це вже окраїна міста. У нас, в Харкові, на окраїнах – інше на парканах пишуть (табуйованою лексикою). Тут – інакше… Що ж, у кожного – свої смаки…

Навернений з Харкова або Дике Полювання в Древлянському Краї.

 

Власне, це майже все… За одним виключенням. Я вже згадував що окрім Агати Аргентум, у Житомирі живуть ще двоє авторів нашого порталу – Зурла Лоці та Іришенька Лазур.

Тут потрібно згадати що ще одна авторка сайту – Злата Біневіч – останнім часом у коментах – пропонує зустрітись різним авторам – від «навічнозабанених» до «не банених», переважно киянам, оскільки і сама мешкає у Києві.

Так от, будучі в Житомирі я вирішив наслідувати її прикладу і запропонувати їм зустрітись – погомоніти… Свого часу у них виникли якісь непорозуміння з Агатою, після – зі мною. Як людина що здатна йти на примирення – я зв’язався засобами зв’язку з ними і виклав свою пропозицію.

 

Не вдаючись у подробиці – отримав категоричну відмову, під приводом «Небажання плутати реальне та віртуальне життя», та «Розчаруванні у проекті Хайвей»… Не знаю як вам, шановні колеги, але мені якось дивно чути від таких саме Громадських Журналістів – що Хайвей - це лише віртуальне життя… То може це таки свідчення кризи порталу, чи лише творчої кризи окремих його авторів… До того ж, якось не чемно відмовляти у зустрічі Людині яка проїхала пів України, колезі… Це до речі – не єдиний випадок, з іншими Людьми таке також траплялося… Тенденція, одначе…

 

От і виникає питання – чи Громадсько-Літературний портал Хайвей зараз, чи, виключно, майданчик для «віртуального» життя – різних віртуальних створінь – «тролів», «клонів», «фейків», анонимів… до чого тоді тут журналістика?

 

Такий ось своєрідний  репортажний «звіт про подорож не без моралі» з’явився у наверненого на україномовний ґрунт у Харкові житомирською україномовною поетесою за допомогою Інтернету, про «дике полювання» в столиці давнього українського Древлянського краю – Житомирі.

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 3586
Отредактировано: 20-11-2014 [16:32]
delete
Александр1979
Александр1979, Харьков, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +17
Всего комментариев: 73, Всего рецензий: 6
Читайте также

Під час протестів у Франції затримано три людиниПід час протестів у Франції затримано три людини

У Франції під час протестів проти результатів виборів президента були затримані три людини. Про це повідомляє AFP, посилаючись на інформацію від місце ...

«Мама, я не плачу, просто дубль Месси в глаз попал...»«Мама, я не плачу, просто дубль Месси в глаз попал...»

В статусах Sports.ru продолжают обсуждать великое класико. ...

Ну и кто лучший игрок мира?Ну и кто лучший игрок мира?

Давайте подумаем еще раз. ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

19:43 03/11/14
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Дуже цікаво прочитати враження від мого міста від гостя з іншого регіону. На деякі звичні речі наче дивишся іншими очима.
Окрема дяка за проведені паралелі між двома містами, -- Житомиром та Харковом )

Думаю, не зайві і міркування автора стосовно того, чим для кожного з нас може бути віртуальне спілкування. -- майданчиком для тролінгу чи місцем для творчої реалізації. співпраці та нових контактів. Звісно ж, кожен обирає для себе сам.

Спасибі за цікавий і якісний журналістський матеріал.
20:22 03/11/14
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Дякую "наверненому на україномовний грунт" за цікавий репортаж:)
Сподобалась розповідь про Хрестовоздвиженську церккву та фото з кафедрального собору.
Також такі маленькі деталі, як іграшки на міжвіконні, та ковані прикраси у місті - надають публікації ще більшого колориту (авто - дійсно, жахливе:)))
20:33 03/11/14
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
1. Майстерно.
2. Жвава тема.
3. Наведена переконлива аргументація.
4. Корисно, цікаво, переконливо.
22:48 03/11/14
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Александр Рак Макеевка
Дійно якісній та цікавий АВТОРСЬКИЙ матеріал, яких зараз так небагато на хайвеї.
Тому й заслуговує на найвищі оцінки, незважаючи на розбіжності в поглядах на деякі
наведені автором факти.
23:02 03/11/14
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Ирина Берёза Винница
Отличный материал и автору незачем скромничать. Интересно, познавательно, живо изложено, богато иллюстрировано. И очень по-человечески.
23:35 04/11/14
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Віктор Марініч Энергодар
Чудово, тому враження подібне власному відвідуванню Житомира.

Комментарии

Рекомендует этот материал.
14:10 03/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за рекомендацію...
19:04 03/11/14
Cristi Neo Киев
А где трофеи, скальпы? wink evil smile
14:21 03/11/14
Cristi Neo Киев
Рекомендует этот материал. Почему? Настоящая экскурсия!
14:21 03/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за рекомендацію. Так вже вийшло:)
19:05 03/11/14
Cristi Neo Киев
smile
20:58 03/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за рекомендацію. Принаймні, саме таке бажання було...
19:05 03/11/14
Рекомендует этот материал.
17:54 03/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за рекомендацію
19:05 03/11/14
Рекомендует этот материал. Почему? Олександре, ходять чутки, що приїжджим немає що подивитися, бо, мовляв, провінційне місто. Гарна подорож, цікава розповідь, та чудові світлини на згадку про мандрвіку. Ви спростували ті чутки. Дякую за екскурсію.
19:26 03/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за рекомендацію.

Харків - це так само - провінція... але подивитись є на що:)

Так само і Житомир - лише дуже умовно можна назвати провінцією... є на що подивитись...

Без гарного екскурсовода - не було би такої чудової екскурсії... Тому і Екскурсоводу - треба дякувати:)))
19:32 03/11/14
Так само і Херсон.. провінція. Але теж є цікавинки. smile

Ви обидва молодці, вдала прогулянка по місту вийшла. Буде що згадати. best
20:06 03/11/14
Ти не нафотографувала в останню поїздку нічого цікавого? ;)
20:11 03/11/14
ні, не подумала про це. dknown
20:13 03/11/14
Александр1979 Харьков
шкода
20:19 03/11/14
Александр1979 Харьков
І справді? Може і Ви розкажете про поїздку smile
20:15 03/11/14
Хто, я чи Люсі? Бо коментар до мене потрапив... ))
20:19 03/11/14
а ти у Херсон їздила? Коли? smile
20:23 03/11/14
А ти запрошуєш? Ні, не була ані у Херсоні, ані в Харкові... cry херсонщину лище проїжджала, і не раз, ото у усе "бувала" )))
20:34 03/11/14
я сама у гостях була confused
19:55 04/11/14
Александр1979 Харьков
smile
20:25 04/11/14
Cristi Neo Киев
А я была! Но очень давно. crazy Еще когда совсем маленькая была. А потом как-то не ездили в те края. dknown Симпатичный город! best
20:45 03/11/14
Александр1979 Харьков
Люсі "згадала" Херсон, Ви, Агато - поїздку - от я і спитав у Люсі:)))) а коментар потрапив - Вам:))) Всі дороги та коментарі ведуть до Житомира:)))
20:23 03/11/14
"пороблено"(с) LOL
20:36 03/11/14
у мене світлин не має зараз "свіженьких", щоб екскурсію організовувати. wink
20:21 03/11/14
Александр1979 Харьков
Варто лише було спробувати... і Пам'ять залишиться - на дуже довго... а згодом - і "підновити" можна буде smile
20:15 03/11/14
А я довго не можу почистити пам'ять фотоапарата, бо люблю мати напохваті усі такі згадки про мандрівки ))
20:23 03/11/14
Александр1979 Харьков
І це чудово... бо, пам'ять зберігається - не лише в нас самих... але і в наших душах
20:34 03/11/14
Рекомендует этот материал. Почему? Цікавий матеріал про міста, про мандрівки, та про людське спілкування ))
19:44 03/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за рецензію та рекомендацію:))) А так само за цікаву екскурсію Вашим рідним містом, шановна Агата Аргентум.
19:48 03/11/14
Взагалі, особисто я вважаю, що добре. коли люди не застрягають на "віртуальній стадії", і не вважають це якимось "потойбіччям", куди можна лише приходити реалізовувати якісь свої комплекси, а потім шалено боятися "відгуку" з віртуалу )

Просто зараз є багато засобів для спілкування. й ми завжди можемо обрати ті, що найзручніші на даний момент )) особисто я була щиро рада колись потрапити до Львова на Книжковий ярмарок саме за запрошенням з ХВ smile
19:54 03/11/14
Александр1979 Харьков
Так у тому ж і проблема - що якщо реалізовувати лише комплекси - то де ж там людина... бо, людські комплекси - це ще не вся особистість... А боятися "реалу" чи виходу з "віртуалу" у реал - до Реальних Людей та Справжньої Творчості - не варто...

Саме так і відбувається:))) Буду щиро радим коли Ви колись потрапите до Харкова - саме через це запрошення з ХВ smile Від мене smile
20:09 03/11/14
Усім страхам треба дивитися в очі, -- це по-перше )))

Ну і дійсно, -- спілкування, -- одна з найважливіших складових людського буття ) Без діалогу багато втрачається...
14:40 04/11/14
Александр1979 Харьков
найстрашніші саме ті страхи - приводу для яких - немає!!!

цілком погоджуюсь - спілкування і зробило можливим творення Людини... бо, без нього людство могло залишитись лише високоорганізованими, але - тваринами...
15:00 04/11/14
Отут раптом (особливо у контексті подій на ХВ) згадалися слова Ліни Костенко:

"Подивишся, - і щовоно таке?
Не допоможе й двоопукла лінза.
Здається ж, люди, все у них людське,
Але душа ще з дерева не злізла"(с)
23:30 05/11/14
Александр1979 Харьков
Людина "складається" - з Тіла, Розуму та Душі!!! І варто розвивати їх не лише гармонічно, але й у гармонії один до одного... щоб ГАРМОНІЙНА та Цілісна Особистість була... а не так як у цьому вірші - не видно, та й ще Душа по цю пору на дереві ховається від Людей... чи ще десь... але неодмінно - щоб хованка розміщувалась вище Людського росту:))) А вже звідти можна кидатись гнилими бананами та словами... які можуть поранити не гірше за кулі...
18:35 06/11/14
той, хто ховається на дереві, в принципі, не зовсім віддає звіт своїм діям.. При цьому, то вже й не зовсім людина...
14:26 19/12/14
Александр1979 Харьков
а чи була? бо, Людина складається - з Тіла, Розуму та Душі... Тіло людське, розум начебто також, а от Душа - не дуже... Але ж саме Душа - робить Людину Людиною, а не Розумним Біороботом....
14:30 19/12/14
Александр1979 Харьков
цікаво - і чим?
14:46 19/12/14
Цікава розмова ))

А дійсно... іще душу можна -- вбити, загубити/згубити, ошукати... он щойно у коментарях спало на думку, як у Костенко -- "відморозити душу"... спалити, зрештою.. О! Іще продати можна...
15:01 19/12/14
Александр1979 Харьков
ага... і як очевидно - для сторонніх спостерігачів - продати, але задарма...
15:09 19/12/14
Сам об'єкт ми не бачимо, але вже знаємо набір його характеристик та що із ним можна зробити ;))
15:21 19/12/14
Александр1979 Харьков
так ото ж... бо, Людина без Душі - це наче й людина, але чи може вона відчувати по-людськи? мабуть, ні... і чи людина...
15:06 19/12/14
Тому й полюють нелюди на душі.. щоби скуштувати -- а що воно таке? )
15:20 19/12/14
Александр1979 Харьков
і серед людей є нелюди... бо, як же без цього...
15:47 19/12/14
Александр1979 Харьков
та да... бо, інакше - ніяк!!!
15:46 19/12/14
Рекомендует этот материал.
20:23 03/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за рецензію та рекомендацію... я взагалі вважаю - що суть - вона у деталях:))) от деталям і приділяв увагу:))) Бо, місто складається з різних деталей - з Людей та предметів:))) Про ті принади що по різному впливають на різних містян - я і написав... Бо, там - різні Люди та особи мешкають, у тому місті
20:38 03/11/14
Рекомендует этот материал. Почему? Глибока переконлива розповідь...
Єдино, як на мене, треба було б розбити хоча б на дві частини...
Та це - особисте враження....
20:38 03/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за рецензію та рекомендацію. Можливо, але я вважав що потрібно викласти "резони" до поїздки:)
12:18 04/11/14
Александр Рак Макеевка
Рекомендует этот материал.
22:48 03/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за схвальну рецензію та рекомендацію. Коли чесно - то Ви мене приємно здивували... Власне, варто залишатись Людьми при будь-яких зовнішніх "розкладах"... Ще раз дякую.
12:28 04/11/14
Ирина Берёза Винница
Рекомендует этот материал. Почему? Побольше бы таких очерков.
23:02 03/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за рецензію та рекомендацію. Дякую:))) за побажання - але це не завжди залежить від авторського бажання, а лише від того як складеться Доля:))) Втім, сподіваюсь - що Ви так само зможете створити такий нарис:))) чи не такий:)))
12:35 04/11/14
Геннадий Москаль Днепропетровск
Рекомендует этот материал.
23:14 03/11/14
Геннадий Москаль Днепропетровск
Цікава розровідь. Добре , коли люди мають змогу спілкуватись у реалі. Чи й собі кудись поїхати? smile
01:36 04/11/14
Александр1979 Харьков
Так Ви ж розповідали що у вас була екскурсія на м'ясопереробний комбінат... От і розкажіть - бо, я на таких підприємствах ніколи не був...
12:37 04/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за рекомендацію...
12:35 04/11/14
Рекомендует этот материал. Почему? Очень понравился материал.С интересом читала,рассматривала фотографии и радовалась общению людей.
23:20 03/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за рекомендацію. Власне через спілкування та заради спілкування Людей - він і був створений:)))
13:30 04/11/14
Лукша Брест
Рекомендует этот материал.
16:27 04/11/14
Александр1979 Харьков
Вялікі дзякуй спадар Лукша за Вашу рэкамендацыю.
16:48 04/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за рекомендацію.
21:31 04/11/14
Віктор Марініч Энергодар
Рекомендует этот материал.
23:35 04/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за рецензію та рекомендацію. Радий що Вам сподобалось - і Місто, і Текст:)
15:25 06/11/14
Рекомендует этот материал. Почему? Як завжди з запізненням, але дуже рекомендую! Олександре, велике Вам спасибі за отримане задоволення від тексту:), варто уваги:)
12:17 12/11/14
Александр1979 Харьков
Дякую за рекомендацію. Нічого Ви не спізнились, навпаки дуже вчасно:)

Дуже радий що Вам сподобалось... Цей текст народився саме через приємні відчуття - тому повинен нести їх далі... Добре що це справдилось...

Дякую. :)
14:46 12/11/14
Дуже люблю деревлян! Але не була у Житомирі, бо мені він не здається деревлянським: все більше у Коростені та Олевську, у Овручі та у Полісському заповіднику шукала. А ось у вас побачила житомирську хату! Так вона таки й не деревлянська! Отже: треба їхати подивитися самій... )))
23:54 17/12/14
Александр1979 Харьков
Ну, в кожного своє уявлення - про те що чим є... Для мене - Житомир виявився Деревлянським, чим він виявиться для Вас - залежить від Вас та Нього!!!

дякую за репліку)))
14:18 19/12/14
Рекомендует этот материал. Почему? цiкава подорож та думки...
23:52 24/09/15
Александр1979 Харьков
Дякую за рекомендацію...

Так, подорож була цікава... Дуже радий що вам сподобались мої думки...
13:16 26/09/15

Live

6 мин. назад

Максим Донбасенко комментирует материал Оцінка відповідності України критеріям приєднання до ЄС

50 мин. назад

Іван_Галенко комментирует материал Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

56 мин. назад

Іван_Галенко комментирует материал Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

58 мин. назад

Іван_Галенко комментирует материал Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

1 час. назад

Іван_Галенко пишет рецензию на публикацию ОНИ БОРОЛИСЬ С КОММУНИЗМОМ Гл.5 ч.4

1 час. назад

Вікторія Івченко комментирует материал Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

1 час. назад

Вікторія Івченко комментирует материал Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

1 час. назад

ivp_paster пишет рецензию на публикацию Оцінка відповідності України критеріям приєднання до ЄС

1 час. назад

Іван_Галенко рекомендует материал Заплітала вітер у волосся...

1 час. назад

ivp_paster комментирует материал Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

1 час. назад

Іван_Галенко рекомендует материал Як Сексизм врятував людство від Апокаліпсису

1 час. назад

ivp_paster рекомендует материал Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

1 час. назад

Іван_Галенко комментирует материал Як Сексизм врятував людство від Апокаліпсису

1 час. назад

XoXo публикует статью 5 лайфхаков: Как из остатков вкусного можно приготовить ещё вкуснее

1 час. назад

ivp_paster пишет рецензию на публикацию Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

2 час. назад

Володимир Олівець комментирует материал ГУЧНОмовне

2 час. назад

Іван_Галенко комментирует материал Оцінка відповідності України критеріям приєднання до ЄС

2 час. назад

Влочега рекомендует материал Оцінка відповідності України критеріям приєднання до ЄС

2 час. назад

Іван_Галенко комментирует материал Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

2 час. назад

Влочега пишет рецензию на публикацию Оцінка відповідності України критеріям приєднання до ЄС

2 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

2 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Щодо майбутніх стосунків України і НАТО з Російською Конфедерацією

2 час. назад

Іван_Галенко комментирует материал Оцінка відповідності України критеріям приєднання до ЄС