О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Политика  15 октября 2014 14:54:55

КУЛЬТУРА І ТЕХНОКРАТІЯ

КУЛЬТУРА І ТЕХНОКРАТІЯ

(Лекція прочитана вчителям львівської вечірньої школи)

Свій виступ я розділяю на три аспекти, три пункти чи розділи:

1) Культура і мистецтво 21 ст.

2) Книга і нові технології

3) Буквар і дитяча книга

КУЛЬТУРА І ТЕХНОКРАТІЯ
   
КУЛЬТУРА І ТЕХНОКРАТІЯ

 1) Культура і мистецтво 21 ст.

 У короткій лекції можна тільки торкнутися цих глобальних понять, але й оминути неможливо, тим більше, що головний акцент хочу зробити на унікальності українського «Буквара».

Мені дуже близьке розуміння культури по Шпенглеру – це символічно проявлена система, в якій реалізує себе відповідна душа.

Засади культури не тотожні розуму! У кожної культури є своя власна душа, що реалізується через буття багатьох індивідуальностей (помітьте не індивідуумів).

Душа кожної культури унікальна, я відчуваю, що належу до слов’янської культури, символи якої надихають, гріють. Звідки це відчуття? З ди-тин-ства! От приклад: я дуже люблю прикрашати малюнки орнаментами, вони насичені символами і часто-густо змістовні. Орнаменти, здається мені, в’ються стрічками в моїх жилах з кров’ю. У початковій школі було прийнято колись оформляти домашні роботи бордюрами – орнаментованими лінійками. Скільки їх намалювала мені моя мама – не злічити! Причому, вона завжди старалася створювати їх тематичними, на тему весни, осені, літа, Нового року, на тему різних казок! Як це було цікаво і повчально для мене.

Що відбувається сьогодні – нівелювання національної душі (до речі, з націоналізмом немає нічого спільного. Націоналізм - ідеологія і напрямок політики). І я це вам доведу простими, дохідливими антитезами, майже декларативно:

Культура по своїй суті релігійна (згадати малюнки на стінах печер) – цивілізація  безрелігійна.

Культура національна – цивілізація інтернаціональна.

Культура заснована на нерівності, на якостях – цивілізація рухається до рівноправ’я, стверджується на кількостях.

Культура живе до того часу, поки вона зберігає глибокий, інтимний зв'язок з людською душею. Душа культури живе не сама по собі, а лише в душах людей, що живуть змістами і цінностями данної культури.

Якщо культура перестане притягувати і надихати людські душі, вона приречена на занепад. Тому істерики націоналістів-радикалів недоречні. Важливіше, щоб на виставки, вистави, бібліотеки, форуми ходили, цікавилися пересічні, «прості» люди! От на чому треба зосереджувати увагу ідеологічним бійцям!

Індустріально-асфальтова цивілізація з коренем вириває живе дерево культури.

Ви заперечите мені: «Гасло – назад до природи, себе не виправдало, одиниці ідуть від цивілізації в «ліси»…» Але я не закликаю повертатися у печери, я закликаю вчителів, викладачів, ідеологів, політиків частіше дивитися у Небо (з великої літери). Дорослих, дітей необхідно кликати до Неба, бо живемо в час Великої Жуйки, що присипляє здібність аналізувати, спостерігати, вчитися.

Живемо в час технократичної цивілізації. Вдумайтеся – техно – кратичної, тобто влади техніки. Використовуючи методи нейролінгвістичного програмування, посилання на низьких частотах сигналів, що гальмують вольові прояви людини, а також засмічуючи інформаційний простір псевдо культурними «цінностями», людей перетворюють у біороботів, без права вибору, іржавий гвіздок у стіні визнають геніальним твором мистецтва… Спрацьовує ефект «компоту».

У майже кожного художника є своє особисте гасло, яке визначає напрямок творчої дороги. Моє: «Усім вистачить місця під сонцем, головне, щоб тінь від нас не була занадто темною і довгою».

Митцю важко бути не заангажованим, але є риска – червона ватерлінія, за яку не можна переступати, бо там починається руйнація душі. Один раз злукавив, виправдав хиби, другий, третій, а там пішло-поїхало, звик…

Мистецтво – сфера, що межує з духовним світом і є проявом нашого спілкування з невидимим. Мені дуже близьке тлумачення середньовічних схоластів – те, що виходить з під рук художника є відображенням божественного в людській реальності, свідомості.

Моє гасло народилося із поваги до роботи художника, незалежно від ступеню обдарованості, як своєрідний заклик орієнтуватися на вічні цінності життя, на красу, гармонію Божого творіння. Більше світла, більше тепла посилати у світ широкий! Мистецтво є здібністю співпереживати, співчувати засобами побудови художнього образу. Хай акакії акакієвичі приходять на наші виставки і отримують заряд позитивних емоцій, надію, що вони не самотні у холодному світі панування грошей і марнославства… Старенька Європа вже пройшла свій шлях постмодерну, і тепер відкашлює його смердючі залишки без істинності і без-образності. А ми з хворобливим захватом прямуємо роздивлятися криваві муляжі Хьорста, людиноподібних мавп у терновому вінку, і ламаємо мозки, щоб це значило?

У мене є ще один вислів дороговказ: «Митець – вісник, а не садівник власної пихи». Вісник, що віщає про світ йому дарований. Пам’ятаєте слова О. Довженка про калюжу, у якій одні помічають брудну воду, інші – віддзеркалення неба?.. У київської поетки Б. Бойко є щемні рядки: «Очі у мене близькозорі, але бачу зорі…»

Згадую казку Андерсена «Нове плаття короля». Споглядаючи за нашим життям-буттям, так і кортить за хлопчиком вигукнути: «Але ж король голий!»

Є стільки сьогодні приводів протестувати! Але протест не має наслідків, якщо ти сам не прагнеш і не вимагаєш від себе досконалості. Візьміть сучасні події на Україні, якщо вершники Майдану не будуть до себе вимогливими, то Майдан так і залишиться у історії України, як криваве збройне, стихійне повстання…

Інколи буває так боляче, що починаєш «приколюватися». Тоді з’являються коти філософи, собаки клумби, кульбаби з горнятками кави, літаючі дерева, сни целофанових пакетиків тощо. Гей, дорослі люди, згадайте дитинство, неосяжний світ під канапою, близьке небо! Де дідусева драбина? Залізу по ній до місяця!

Знайомий художник сказав: «Сьогодні йдеться про переоцінку цінностей».

Ні, не згодна, варто наголосити, що сьогодні відбувається ВТРАТА цінностей. За «булку з ковбасою» ми втрачаємо людяність, а таки риси, як скромність, смиренність, доброчесність, цнотливість сприймаються скоріше за нікчемний анахронізм. Герої дня – бандити, шахраї, повії, хіба що з приставкою «супер».

Час Маленького принца, жертовної любові, християнських чеснот минув? Питаю всіх! У відповідь – закехане дихання поспішаючого люду.  Сідаю за стіл і поринаю у світ наївний і радісний, простий, як ковток молока чи сонячний зайчик на мережаній фіранці.

Взагалі «приколістів» на світі, слава Богу, дуже і дуже багато у всіх сферах життя, просто, інколи, люди не завжди признаються у цьому…

Наступний аспект

2) Книга і нові технології.

Як я вже казала, бундючно і пишно відсвяткувавши міленіум, ми з механічної доби стрибнули у технократичну.

Не можу не підкреслити, що наука мені чимось нагадує магію, ми викликаємо з надр землі, космосу невідомі до кінця сили і енергії, заставляємо їх служити собі, не передбачаючи наслідків.

Але Фауст може викликати Мефістофеля, а відіслати назад вже не в змозі. «Господар на годину» стає «рабом на вічність».

Тисячоліттями розвивалася книга від різаної берести, грецьких дощечок з стилами, папірусів і сувоїв до книжкових блоків в палітурках і обкладинках.

І раптом,  на протязі декількох десятиліть техновибух – електронна книга. Зручно – бібліотека займає небагато місця, швидкий пошук інформації і т. п.

Що відбувається з дітьми у підлітковому віці? «Вибухово» ростуть, організм не встигає адаптуватися з викликами росту, наслідок – сколіозі, падає зір і т. п. хвороби.

Аналогічно відбулося і з суспільством – комп’ютеризація, інтернет відучили людину вдумливо і багато читати. Тепер ковзнув оком, ухопив сюжет – цього й досить. В мене є власні думки і міркування щодо цих проблем, але це не тема бесіди.

На генетичному рівні людина впізнає книгу, гортає її сторінки, відчуває запах паперу, друкарської фарби, поринає в світ окремішній, роздивляється ілюстрації, поринає у світ роздумів, міркувань внутрішньої людини…

Зрозуміло, що течія еволюції віднесла нас вже далеко від затишної бухти старої книги, але виховувати дітей треба на старих, добрих книжках і довше втримувати їх увагу на традиційній книзі. Пам'ять дитинства – підвалини і фундамент на якому людина будує своє прийдешнє.

Якось в одному з інтерв’ю мене запитала журналіст: «Нині побутує думка, що дитяча книжечка має бути перш за все комерційним продуктом, а її першорядна роль формування світогляду маляти, ніби за завісами. Чи можна цьому протидіяти? І яким має бути «обличчя» новонародженої дитячої книжечки?

Питання дуже болюче. Перш за все – книга не є продуктом, наша мова засмічена споживацькими термінами, що викривляють суть речей. Книга – ВИТВІР, створений цілим колективом ентузіастів і професіоналів, що люблять свою справу. Від цього треба відштовхуватися, на це треба орієнтуватися. Не буду оригінальною, коли скажу, що ідолом сучасності стали гроші, вони заступили тонку постать духовності і звідти з’явилася потвора – кіч, обивательський смак натовпу, вибачте, сільський гламур.

Коли малюю для дітей, то ніколи не намагаюсь підлаштуватися під них, це, по-перше й неможливо, радше навпаки: ніби беру їх на руки і хочу підняти над землею, над життєвою заяложеністю. У моїх «дитячих» малюнках присутні роздуми, можливо і недосяжні для дитини, але сильнішою, ніж розуміння, є та любов, з якою малюю картинки для неї.

Світогляд дитини формується не тільки книжками, а передусім щільністю духовного простору у якому дитя розвивається. Треба мати мужність і високі орієнтири, щоб чорне  і біле називати своїми іменами. Це одна з передумов протидії комерціалізації нашого життя.

«Обличчя» дитячої книжки повинно бути добрим, фантасмагоричним, несподіваним і… здоровим, з рум’янцем.  Подобаються вишукані, деталізовані ілюстрації в розкішних виданнях, але часто ловлю себе на тому, що з насолодою роздивляюся «простенькі» книжечки з наївними, трохи незграбними, але теплими і дотепними малюнками. Зразу відчутно, скільки любові вкладено у них.

Що стосується електронної книги – не можу не підкреслити, що людство не готове адекватно сприймати нові форми подачі літератури, повторюся – читання електронки не має того сакрального змісту, що читання традиційної книги. Звідси спостереження  - сучасна людина довше 5-10 хвилин не може утримати увагу на будь-чому.

3) Український Буквар    

КУЛЬТУРА І ТЕХНОКРАТІЯ

Святкова і одночасно сумна історія. Десь наприкінці 90-х  видавництво «Світ» запропонувало мені проілюструвати Буквар. Я підозрювала, що це робота не проста, але виявилося - це найскладніша з всіх можливих по ілюструванню книга. Недарма вже з середини праці прийшлося підключати добрих художників, бо не встигала всього зробити. Повинна перерахувати їх імена: І. Ключковська, К. Зенич, З. Юськів, Г. Кузнєцов. Але всі новації вдалося втілити у життя. Буквар витримав 9 перевидань, незважаючи на всі перепони столичних чиновників від освіти.

Коротко про маленькі  і великі відкриття українського Буквара.

Хотілося створити дійсно український Буквар, не схожий на російський-польський-англійський.  

КУЛЬТУРА І ТЕХНОКРАТІЯ

Запропонувала редактору Галині Луцак ввести до книжки розгорнуту абетку – кожній літері по розгорту. А літеру намалювати як своєрідну енциклопедію у картинках, старалася як найбільше намалювати зображень , що починаються с ілюстрованої букви. Дякую п. Луцак, вона у всьому мене підтримувала, хай спочиває з миром, бо вже душа її упокоїлася. 

КУЛЬТУРА І ТЕХНОКРАТІЯ

Ввела асоціативний ряд. Що це таке? Хотілося, щоб дитина запам’ятовувала букву не механічно, а образно. От, наприклад, літера У по звучанню нагадує виття вовчика, чи курликання журавлів восени: «У-у-у…», літера О – звучить, коли ми в захваті від чого-небудь: «О-о-о! Здорово!» і т. п. Крім того ввела асоціативні піктограми літер: віночок нагадує літеру О, А – будівельну подвійну драбину, С – серп, І – свічечка тощо. Ввела на сторінки з абеткою декоративні килимки, де візерунки змістовні і відповідають значенню літер: килимок для В з волошками, для Г з глечиками і т. д. Знаючи, що Буквар – перший підручник дитини, розуміла, що треба наситити його картинками, бо діти (та й дорослі, по секрету, теж) люблять картинки. Тож ввела цілу галерею тематичних малюнків: пори року відповідно до літер – зима-З, літо-Л…, пори доби – вечір-собака, ранок-півень - символічно намалювала домашніх тварин, символи українського народу – грушу, хату-обійстя, калину, а карту України намалювала у вигляді розлогого дерева, що виросло з Софії Київської. Обкладинка теж має символічне значення, як і абетка: зображена літера Б у вигляді казкового будинку і літерки-людоньки, що живуть там – той вийшло, що Буквар, це Будинок де живуть Букви!. А на зворотній стороні – споконвічне дерево життя, що піднімається з глека наповненого традиційним пейзажем великої України з хатками під золотою стріхою. А на дереві замість квітів і листя – буковки! 

КУЛЬТУРА І ТЕХНОКРАТІЯ

У щоденнику колись написала: «Передивилась Буквар - 2 роки працювала над ним і все одно не встигла довести роботу до кінця. Але ідея матеріалізована, і багато образів вже живуть своїм самостійним життям.

Хотілося, бажалося, щоб Буквар став сімейною книгою, і не тільки на ті півроку, коли дитина вчиться читати. Тому так багато в цій книзі малюнків, насичених деталями, інформацією.

«С чего начинается Родина? С рисунка в твоём Букваре…» Так, дійсно! Це ж перша СЕРЙОЗНА книга дитини, наукова, підручник. Але Буквар може взяти в руки і несвідоме дитинча, щоб порадіти зі свята кольорів, і батько, і мати, щоб відволіктися від сірої буденності і за малюнками розказати малечі СВОЮ казку, ніким ще не написану.»

Ці записи були зроблені у той час, коли вийшли перші видання Буквара. З часом, чиновники Міністерства освіти безжально пошматували його: вилучили більшість сторінкових ілюстрацій, стандартизували формат…

Я не педагог, не вчитель, але мене чомусь часто питають, як віднайти місточок від дорослого до дитячого серця?

Місточка не треба шукати. Його нема, бо нема прірви, що розділяє дорослу людину від дитини. У кожній людині живе дитина. Мені багато років, в мене є життєвий досвід, багато читала, багато дивилася і бачила, так, що зір зіпсувала (жарт), слухала, чула, аж вуха в’яли – от і вся різниця між дитиною і дорослим. Якщо багато образ набралося, якщо вважаєш, що заслуговуєш набагато більше ніж маєш, якщо гадаєш, що тебе ніхто не розуміє – така людина, дійсно, не зможе намалювати хорошу книжку для дитини, спілкуватися з нею. Пиха заважає створювати дитячі малюнки, та й просто радіти життю. Художник розуміє, що, як вже поцілував тебе Бог – твоя місія не прагнути слави й добробуту, а поділитися тим, що тобі дано…

 

 

 

     

КУЛЬТУРА І ТЕХНОКРАТІЯ
КУЛЬТУРА І ТЕХНОКРАТІЯ
КУЛЬТУРА І ТЕХНОКРАТІЯ

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 5007
Отредактировано: 15-10-2014 [14:57]
delete
Виктория Ковальчук
Виктория Ковальчук, Львов, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +10
Всего комментариев: 15, Всего рецензий: 4
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

18:19 15/10/14
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Ирина Берёза Винница
Прекрасный и очень важный материал.Тот, кто пренебрегает культурой - убивает душу, память и способность любить. Без всего этого человек всего лишь биологический механизм. Или, как раньше модно было говорить, "человеческая масса".
18:56 15/10/14
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
"Боже, як гарно..." - найперше, що відчула, переглядаючи ілюстрації. Стільки цікавих ідей плюс якісне їх втілення... Вийшла, дійсно, "сімейна книга", хочеться роздивлятися малюнки ще й ще, розгледіти їх найменші деталі.
Справжній буквар-казка для дітей (та дорослих:)
Браво, Вікторіє!
20:20 15/10/14
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Оце і є справжній, а не декларативний, патріотизм.

Надзвичайно вдала рробота і змістовна, цікава стаття.
Зі слова, з культури формується і ментальність народу, й закони соціуму. Більшість політиків вважає це вторинним, неважливим. Але, занехаявши виховання, втратимо майбутнє.
07:05 17/10/14
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Александр1979 Харьков
 

Комментарии

Рекомендует этот материал. Почему? Надзвичайно красиві книжкові ілюстрації. Такий буквар запам*ятається людині назавжди. Текст глибокий, водночас незарозумілий.
18:00 15/10/14
Ирина Берёза Винница
Рекомендует этот материал. Почему? Прекрасным слогом о прекрасном в наших душах и нашей жизни.
18:21 15/10/14
Рекомендует этот материал. Почему? Зроблено з любов*ю.
18:56 15/10/14
Рекомендует этот материал. Почему?
Понятна озабоченность автора. Но пункт 2 раскрыт недостаточно полно. Никогда «В» Украине больше не будет «инженеров по металлу». «Инженеры» будут, но «по металлобрухту»…
19:34 15/10/14
В Україні буде Все, а ось Росії самої не буде.
19:44 15/10/14
Liding Львов
Ванька-дурак, такого примитива, как ты мы заменим роботом. Поверь, всё то, что может сделать с металом идиот-совок, робот сделает быстрей и качественней, кретинчик. LOL
20:02 15/10/14
«…такого примитива, как ты мы заменим роботом. Поверь…»

Верю, Вла-Чега-Сан…
20:18 15/10/14
Рекомендує цей матеріал.
19:42 15/10/14
Liding Львов
Рекомендує цей матеріал.
20:02 15/10/14
Рекомендует этот материал. Почему? Якісна й варта поваги та уваги робота.
20:20 15/10/14
Дякую дорогі Агато, Жанно, Ірино за хороші оцінки моєї праці. Є стимул далі іти...
21:54 15/10/14
Така робота гідна уваги й поширення )
20:59 17/10/14
Рекомендує цей матеріал.
04:12 16/10/14
Александр1979 Харьков
Рекомендует этот материал.
07:05 17/10/14
Дякую за рекомендації. Дякую за все...
22:58 18/10/14

Live

30 мин. назад

Дмитрий Шилин публикует статью В Запорожье в День открытых дверей в инженерной академии школьники общались с металлургами

54 мин. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Комбинат «Запорожсталь» открыл сезон поставок водным транспортом

57 мин. назад

Виктория Ковальчук публикует статью ГУСІНЬ МОТЯ, ВІЙНА І ЛЮБОВ (Правдива казочка)

2 час. назад

antov удаляет комментарий к материалу ПАТРІОТИ, СОРОКИ І КЛОНИ… от antov

8 час. назад

Хрыстя Задунайская комментирует материал Ольга Ефремова: первая победа, но борьба продолжается

8 час. назад

Просто Юрий рекомендует материал Ольга Ефремова: первая победа, но борьба продолжается

8 час. назад

Просто Юрий рекомендует материал Как в так называемой «народной» над народом издеваются или «ДНР» наизнанку.

9 час. назад

Просто Юрий рекомендует материал Как в так называемой «народной» над народом издеваются, или «ДНР» наизнанку

9 час. назад

Просто Юрий комментирует материал Как в так называемой «народной» над народом издеваются, или «ДНР» наизнанку

9 час. назад

Просто Юрий рекомендует материал Как в так называемой «народной» над народом издеваются, или «ДНР» наизнанку

9 час. назад

Наталья Фишман рекомендует материал У питанні миротворців на Донбасі Кремль тримає паузу. Демонструє, що остаточне слово за ним

9 час. назад

Хрыстя Задунайская комментирует материал ПУТИН НАЧАЛ «ТИХУЮ» КАПИТУЛЯЦИЮ, ГРАЖДАНЕ?

9 час. назад

Наталья Фишман рекомендует материал Що тобі написати, скажи...

9 час. назад

Наталья Фишман рекомендует материал Бруківка. Вечір.

9 час. назад

Хрыстя Задунайская рекомендует материал «Нулевая» декларация: у #Порошенко по-новому зарятся на доходы украинцев

9 час. назад

Наталья Фишман рекомендует материал ПУТИН НАЧАЛ «ТИХУЮ» КАПИТУЛЯЦИЮ, ГРАЖДАНЕ?

9 час. назад

Хрыстя Задунайская рекомендует материал Правозахисник знайшов рецепт повернення до України 300 млрд податкових боргів олігархів – відео

9 час. назад

Наталья Фишман рекомендует материал ПАТРІОТИ, СОРОКИ І КЛОНИ…

9 час. назад

Хрыстя Задунайская рекомендует материал Биопогода, ультрафиолетово
е облучение