О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Проза  8 января 2014 20:57:51

Ізоляція-2014

Вона йшла вулицями міста, роздивляючись почужілі будинки, людей, дерева, небо. Екзистенція гнітила яскравістю й галасом буття. Особливо - - неподалік від школи, де саме була перерва й бігали, галасували та на повні груди раділи життю іще не залякані дорослістю діти.

...І до чого оця весна посеред зими, коли усе вже наготувалося до упокореного вмирання? До чого цей галас, ці геть весняні пахощі від ще вчора напівмертвих гілок дерев? До чого цей черговий спалах надії?.. І отой спогад, болючіший над життя -- про навіки втрачене червневе надвечір'я... коли трохи втомлений і прибитий пилом за день ясмин прокидається, коли сонце іще не зайшло, а наче трохи подобрішало до створінь земних; коли так само, як і зараз, зі шкільного подвір'я лунають галас і крики, і хтось вже вертає додому на старенькому велосипеді, а з динаміка на стовпі лунає якась мелодія...

Так, тоді не було яскравих вітрин і нав'язливих реклам, тоді музика була не у комфортних емпе-три, що вже так звично й зручно ізолюють нас від світу, а у неоковирних радіолах і транзисторах... Чи отак -- у динаміках на стовпах...

Так, і там було нещастя, і був біль... Як і завжди у людей. От тільки... менше було можливості із цим заховатися й потрапити в ізоляцію…

…Ізоляцію власного мовчання.

Ізоляція-2014

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 2036
delete
Агата Аргентум
Агата Аргентум, Житомир, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +15
Всего комментариев: 107, Всего рецензий: 0
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

Рекомендует этот материал.
21:05 08/01/14
Дякую, Павле, що заглянули ))
21:16 08/01/14
Дякую, Олександре.... ))
... тут і проникливі читачі потрібні ;))
21:16 08/01/14
Вони тут є...;)
21:17 08/01/14
Рекомендует этот материал. Почему? парадоксальна самотність(
21:21 08/01/14
дякую, Жанно ))

Але ж ми живемо у світі абсурду... Найбільш прямо про це сказав Камю, і зараз нічого не змінилося, бо абсурд керує скрізь і усім.

Можливо, парадоксально те, що за більшої кількості засобів контактувати збільшується і кількість тих дверей, які людина може зачинити..... Назважди чи лише на час..
21:26 08/01/14
Так. Ще ніколи засоби зв*язку не були такими різноманітними та доступними. Однак в наш час масової коммунікації багато людей відчувають себе самотніми(незалежно від віку)
21:42 08/01/14
Отож... чим більше "дверей", тим більше й випадків, що хтось зазирне елементарно знічев'я. І часом такий досвід геть не сприяє відкритостіу подальшому.
22:26 08/01/14
Cristi Neo Киев
Скайп, интернет, мобилки и что угодно. Получается что иногда и отдохнуть не выходит. И когда общения много, не все и обдумаешь. А так можно необдуманное слово сказать. Или невниманием кого обидеть. И выходит что связи много, а связка рвется.
23:14 08/01/14
Дуже гарно й лірично сказали, Олесю ))Ті ж думки, але вже Ваша пізнавана струна )))
16:00 09/01/14
Olivets Киев
Агатонько, не ізолюйтеся в навушниках, ХайВеї чи томиках Камю! Виходьте надвір і комунікуйте!
22:02 08/01/14
Олівчику, та ж хіба усі твори мають бути інтроспективними?...
Це по-перше.

А по-друге, як вважаєте, що маєте рацію, то чи не варт було б у подібних випадках розуватися?... Чи Адам так і ходить -- роздягнений, але в черевиках? wink
22:11 08/01/14
Olivets Киев
не зовсім зрозумів, але Адаму- Адамове, а Агаті Агатине.
22:22 08/01/14
"не зовсім зрозумів"
--------------

Бачу dknown Схоже, Ви також вимірюєте творчість художню ідеологічними поглядами автора? ;))

Менше з тим: одне з двох -- або людина висловлюється щодо твору як такого без перенесення на особу автора, або... перечитує уважно і вирішує зі своїм сумлінням, як їй поводитися.

Фарисейство не терплю у будь-яких його проявах.
22:42 08/01/14
Cristi Neo Киев
Бывает. Человек дверью ошибся! wink smile
13:27 09/01/14
Трапляється. не варто затримувати )
13:42 09/01/14
Cristi Neo Киев
Рекомендует этот материал. Почему? ...І до чого оця весна посеред зими, коли усе вже наготувалося до упокореного вмирання? До чого цей галас, ці геть весняні пахощі від ще вчора напівмертвих гілок дерев? До чого цей черговий спалах надії?.. І отой спогад, болючіший над життя -- про навіки втрачене червневе надвечір'я...

Читать полностью: http://h.ua/story/396562/#3001340#ixzz2pq9my7ea
22:19 08/01/14
Дякую, Крісті, що прочитала )))
22:24 08/01/14
Лилит Киев
Рекомендует этот материал. Почему? Дуже гарне есе, Агато. А ось ці рядки мені особливо сподобалися: "І отой спогад, болючіший над життя -- про навіки втрачене червневе надвечір'я... коли трохи втомлений і прибитий пилом за день ясмин прокидається, коли сонце іще не зайшло, а наче трохи подобрішало до створінь земних; коли так само, як і зараз, зі шкільного подвір'я лунають галас і крики, і хтось вже вертає додому на старенькому велосипеді, а з динаміка на стовпі лунає якась мелодія..."

Читать полностью: http://h.ua/story/396562/#ixzz2pqjhrxJm
00:42 09/01/14
Спасибі, Ліліт, за такий відгук і щире прочитання)))
...щодо червневого надвечір'я... десь я вже побіжно про нього згадувала у котромусь з етюдів... Певно, то вже особистий "якір" ;))
12:03 09/01/14
Лилит Киев
Оцей "особистий якір" і є самим цінним. До речі, є такі усталені образи, які можуть довго кочувати по різним текстам, і довго не приїдаються.
17:31 09/01/14
Бо це щось дуже своє, і викликає цілий спектр почуттів чи картину, де ти просто опиняєшся...
23:13 09/01/14
Лилит Киев
Так, це щось "дуже своє", саме цим ми відрізняємося одне від одного, будь-кому іншому туди немає входу. Його не було б зовсім, якби не наші спроби написати, що там, за твоїми зачиненими дверима відбувається. Живопис також будується навколо цього "занадто особистого" Перше, що мені спадає на думку, це жіночі портрети Модільяні. Колись мені здалося, що він не грається, малюючи їх саме так, а насправді так бачить їх.
10:51 10/01/14
Саме унікальністю людина й цікава. Кожен вихоплює з оточуючої дійсності щось своє, і у особливому ракурсі. І коли спробуєш подивитися очима іншої людини на буття, сприймаєш щось начебто зовсім нове... немовби заново роздивляєшся, більш опукло й багатогранно... Чиєсь бачення може здатися дуже незвичним, від чогось "заболять очі", а до чогось повертаєшся знову і знову, і наче й там намагаєшся упізнати і щось своє.
Бувають такі речі -- у літературі, живописі, музиці, що спочатку наче відштовхують. Але водночас до них тягне, бо хочеш розпізнати ту дійсність.
13:59 10/01/14
Лилит Киев
Ага, все так. Тому кожен із нас і обирає "свого" письменника, художника та охоче занурюється у їхні світи.
14:20 10/01/14
Рекомендует этот материал. Почему? До чого цей галас, ці геть весняні пахощі від ще вчора напівмертвих гілок дерев? До чого цей черговий спалах надії?.. І отой спогад, болючіший над життя -- про навіки втрачене червневе надвечір'я... коли трохи втомлений і прибитий пилом за день ясмин прокидається, коли сонце іще не зайшло, а наче трохи подобрішало до створінь земних; коли так само, як і зараз, зі шкільного подвір'я лунають галас і крики, і хтось вже вертає додому на старенькому велосипеді, а з динаміка на стовпі лунає якась мелодія...
10:20 09/01/14
Дякую, Люсі )) Ви з Ліліт обрали най...тоншу ноту у цьому клавірі ;))
11:59 09/01/14
Зурла Лоци Ужгород
Ізоляція в 14 році така ж сама як і десять років тому. Чи двадцять. Втікання від себе у себе. Це знайомо кожному, мбуть. Тільки не кожний може це виразити в красивих словах.
10:51 09/01/14
Згодна)) Скільки існує людство, стільки воно й повторює себе ж... Змінюється антураж, а сценарій той самий.
11:57 09/01/14
Зурла Лоци Ужгород
Рекомендует этот материал.
10:51 09/01/14
Дякую, Лоци )))
11:56 09/01/14
Одне змінює й доповнює інше. Оптиміст без хвилин роздумів і навіть зажуреності -- не зовсім повноцінна людина.
11:52 09/01/14
Щиро дякую Вам, Олесю ))
..так, пишеться часто більше, аніж думалося спочатку, а прочитань може бути -- іще більш.

Стосовно напівсонних гілок -- ваша версія більш лірична і м'яка... Гілочки дерев дійсно наче чекають можливості знову розквітнути -- дай їм лише тепла і води ))) Але тут сенс більш екзистенційний...
11:46 09/01/14
Рекомендует этот материал.
13:27 09/01/14
Дякую, Ірино, за інтерес ))) smile
13:43 09/01/14
впізнанний стиль Автора)))
13:28 09/01/14
Лоци мне сказал: давай я тебе что-то прочту, а ты догадайся, кто написал. я догадалась))))
13:45 09/01/14
Навіть так? ))) цікаво )))А от самого Лоци wink часом не те щоб не упізнаєш, але досить несподівано буває мандрувати між оповідками з єврейського життя, екзотичними інтер'єрами та проникливо-гострою українською прозою )))
13:53 09/01/14
он вообще любит читать вслух: и своё, и чужое)))
15:14 09/01/14
Любов до слова )))Особливо добре, що завжди поряд є слухач smile
15:46 09/01/14
и очень внимающий LOL
16:42 09/01/14
Рекомендує цей матеріал. Чому? ізоляція мовчання...
19:49 09/01/14
Або -- мовчазна ізоляція...
...коли світло, пахощі, звуки -- мов стороннє втручання...
21:58 09/01/14
Я б ще це назвав ізоляцією забуття, або ізоляцією нірвани.
22:01 09/01/14
Цікаві образи... але хіба нірвана це ізоляція? це вже небуття... а забуття -- то начебто щось трохи інше.
22:11 09/01/14
Настільки добре із буддизмом не знайома, але саме про "розчинення" чула. Та я не вважаю небуття-розчинення ізоляцієб, бо -- як я це сприймаю -- це водночас буття-ніде і небуття-скрізь.... Коли є розчиненість, відсутня відмежованість ;))
22:37 09/01/14
От про Шрі Ауробіндо читати доводилося. Але східні практики дійсно дуже складні -- там багато відгалужень чи паралельних течій, та й саме світовідчуття -- це треба внутрішньо "перебудуватися", щоб сприймати...Це таки непросто, але цікаво ))

А оці терміни для мене поки що -- китайська грамота wink dknown
23:24 09/01/14
Геннадий Москаль Днепропетровск
Это типа смайлики здесь? Правда их маловато, чтобы описать то , что хочешь сказать, только read придать окраску сказанному. crazy wink LOL
23:44 09/01/14
Схоже, дехто вже у нірвані wink Чи навіть у нірвакальпсамадхі crazy
Шинха, я вірно скопіювала? wink
23:48 09/01/14
Геннадий Москаль Днепропетровск
Друзі, щось це я якось ... не розумію crazy smile
00:04 10/01/14
Я теж поки... не дійшла до стану отого... про який Шинха говорив )))

..Взагалі, якщо казати про сприйняття культури, то мені ближчий Китай, аніж Індія. наскільки знаю, буддизм сповідують у обох країнах. Певно, він має якісь відмінності у своїх течіях?
00:20 10/01/14
дякую, Шинха))
От прагматизм мене більш цікавить. Багато в чому ірреальність релігій може негативно впливати на самовизначення людини як особистості, а надто -- в соціумі...
Особисто моє враження (можливо й хибне?), що особливості релігійного світогляду китайців допомогли їм у державотворення.
16:12 10/01/14
Я б не казав, що нірвана це небуття. Нірвана скоріше схожа на повну ідилію(повне задоволення всіх потреб), і для тіла вже не має різниці, чи воно матеріальне, чи уявне.
20:12 10/01/14
Славiк Полтава
Рекомендует этот материал. Почему? Віє сумом, але то не сум )
19:54 09/01/14
Ні, не сум... а що? ;)))

Рада бачити на блозі ))
21:53 09/01/14
Славiк Полтава
Ностальгія, мабуть.
00:59 10/01/14
Ностальгія за собою.. ;))
14:00 10/01/14
Славiк Полтава
А я то думав... що за тим часом... )
20:13 10/01/14
Та ні ))) просто раніше у когось було дитинство, у когось - молодість.. Звісно, що щось тут є глибоко своє, особистісне.. попри увесь зовнішній антураж )))
Але є і те зовнішнє, що також людьми керує...
Цей етюд точно поза політикою ;)) тут інше... )
23:43 10/01/14
Славiк Полтава
ну то вірно) до чого ж тут політика, сама естетика того часу була здається іншою і відношення оточуючих, я його й не застав то зовсім, але мій пост совковський час все ж мав якісь елементи того з радіо на стовбах
23:49 10/01/14
А у мене дитинство таки лишилося іще там... ;)
В принципі, і не шкодую за часами як такими... один рік чи інший -- не має такої вже ваги.
Щось означає саме наповненість.. А вона часом і за один день може бути такою, що усе життя потім згадуватиметься...
00:09 11/01/14
Славiк Полтава
Правда, бувають моменти, що лишають штамп, відбиток вірніше )
А моя душа навіки у селі Теплівка, на кордоні Полтавської і Київської областей ) і дома в Пирятині, в моєму районі, він схожий на те село ) от саме природа і ліси і посадки наповнюють, поля, простори... дають волі, дають сили і віри, і мрій ) ну то для мене )
00:25 11/01/14
Ліси.. )))
..вперше і зовсім несподівано зрозуміла, що таке відчуття рідної землі, після поїздки на море... я з Житомирського Полісся..
Так от, коли вертаєшся звідти, де було і гарно, й цікаво, а от бачиш у вікні потіга краєчок ліса... тут вже нічого не додати... То дійсно щось глибинно рідне))
а на Полтавщині іще не була, тільки на Черкащині ))
01:10 11/01/14
Славiк Полтава
Полтавщина різна... )
01:42 11/01/14
Славiк Полтава
але на ліси не бідна ) як з мого Пирятина в бік сумщини то горбиста і лісиста така) а так скрізь поля... села, міста ))) пром зони... багата на водні ресурси, такі бувають ставки красиві ) але то треба шукати, біля трас небагато і в основном пересохші річки... а на житомирщині як з ріками ?
01:46 11/01/14
У нас з річками, здається, непогано ))
Сам Житомир стоїть на гранітній плиті, тому береги річки Тетерів місцями скалисті... є гарні пейзажі) А по області загалом -- річки, озера, -- більші чи менші.. Лісів багато, особливо на півночі.. Де ліса вирубають, місцевість заболочується (( Поки що це не дуже масово іще..
21:11 12/01/14
Юрий Пелих Запорожье
Рекомендует этот материал.
20:00 09/01/14
Дякую, Юрию ))))) smile
21:51 09/01/14
Юрий Пелих Запорожье
smile
22:16 09/01/14
Юрий Пелих Запорожье
Ізоляція часом стає такою болючишою - що хочеться говорити хочаб щось, аби тільки відчути, що поруч є люди, що є той самий "зв'язок"
20:05 09/01/14
Так, і часом це треба зробити через "не можу" й "не хочу".
...Бо втекти можна занадто далеко ))))))
21:51 09/01/14
Юрий Пелих Запорожье
Втеча - необхідний будь-кому напрямок, аби мати можливість порівнювати... і приймати правільний вибір ))
22:15 09/01/14
Втеча як відстороненість на певний час. Щоб роздивитися збоку...
Але коли шляхів втечі забагато, людина може й заблукати у лабіринті...
22:40 09/01/14
Юрий Пелих Запорожье
Але саме так вона бачить, що треба повернутись...
23:56 09/01/14
..і потрапляє прямісінько до Мінотавра... wink
00:00 10/01/14
Юрий Пелих Запорожье
Але це принаймні шлях! А не безнадійне блукання без цілі...)
00:07 10/01/14
Звісно... Принаймні, є шанс допомогти Мінотаврові wink
00:21 10/01/14
Юрий Пелих Запорожье
LOL LOL LOL
00:27 10/01/14
Зробити добру справу, це не смішно wink
00:36 10/01/14
Юрий Пелих Запорожье
Добру? Я вважав так: оскільки Мінотавр - то чудовиське, яке їсть людей, то провадити людину до нього - це привести її на смерть... Ну, якщо тільки це не Тесей )))
00:48 10/01/14
Усе вірно, Юрію...

...сидить голодний і самотній Мінотавр... То чи не добра справа -- нагодувати його? wink
00:55 10/01/14
Юрий Пелих Запорожье
Мммм... на тему Мінотавра є одне гарне оповідання у Борхеса...)
01:08 10/01/14
Не читала (( Зараз знайшла... цікавий погляд. Оце і є -- про добровільну ізоляцію...
Дякую, що сказали про цей твір smile

І добраніч wink
01:13 10/01/14
Юрий Пелих Запорожье
Добраніч! wink
01:16 10/01/14
Лилит Киев
Мені добре відомо це переживання. Але воно вчить, як це не банально, цінувати іншу людину тільки за те, що вона людина, і ти можеш поговорити із нею хоча б про що-небудь.
23:06 09/01/14
Так, Ліліт... Ви відчули... ))
00:01 10/01/14
Рекомендує цей матеріал. Чому? Дуже зворушливо і романтично. Хоча, на мою думку, не варто сумувати за тими часами - хіба що за минулими юнацькими роками.
20:17 09/01/14
Дякую Вам, Григоре, що прочитали )))

Ні, то не конеретно за тими часами сум... швидше, порівняння антуражу, що оточував людину тоді й зараз... Зараз більша свобода, в тому числі і для втечі... І саме для цього нею зараз і користуються чи не найбільш.
21:46 09/01/14
Якщо ти маєш на увазі фізичну втечу за кордон - то нехай собі тікають: чистішою буде свята українська земля smile
22:41 09/01/14
LOL
Ні, я мала на увазі свободу ізоляції... Втк=ечу в нікуди))
А за кордон... ті, що так і не навчилися поважати цю землю і країну, чомусь не дуже й поспішають звідси тікати, на жаль.
22:47 09/01/14
Геннадий Москаль Днепропетровск
Рекомендует этот материал. Почему? Детство,молодость всегда ярче и насыщеннее, чем зрелые годы,и, прежде всего, природной тягой к общению и познанию окружающего мира. С годами всё более человек включается в борьбу за выживание, карьерный рост и т.д и т.п... Стремительно развивающиеся средства коммуникации предлагают массу услуг, заменяющих живое общение между людьми, навязывают стереотипы мышления потребителя информации, а отнюдь не источника, отсюда и возникает ощущение одиночества и изолированности.
На самом деле, наш мир, хоть и несовершенен, но прекрасен, необходимо только избавиться от лени, позвоните друга, сходите в баньку, на футбол, зайдите на такой сайт, как , например, ХВ и пообщайтесь, хоть и с "оцифрованными", но людьми, ищущим такого же общения, как и Вы.
Всё зависит ТОЛЬКО ОТ НАС!!!
23:24 09/01/14
Вітаю, Геннадію і дякую за такі цікаві і вірні думки ))) smile
Так -- усе просто -- взяти і подзвонити... Але ж -- я вже тут казала про шляхи втечі ))) раптом телефон виявляється розрядженим чи без грошей на рахунку wink Баньки закриті через санітарні роботи на водоканалі, а футбол не усім до вподоби... dknown І в результаті -- маємо те, що маємо (С)
І -- при усьому цьому -- таки так: усе залежить від нас smile
23:46 09/01/14
Геннадий Москаль Днепропетровск
crazy Та то вже глобальна катастрофа!!! (шютка cool )
А взагалі-то інколи самотність (на деякий час) і не завадить, щоб зібратись з думками, осмислити сітуацію, зробити аналіз своїх помилок, та ін. Я, наприклад, у такому разі тікаю подалі від людей кудись подалі на природу і повертаюсь, коли мені стає бракувати спілкування та "людских страстей". І - життя іде далі, барвисте. smile
00:00 10/01/14
А от побути на природі -- це дійсно допомагає "повернутися до себе". без людей. без галасу... коли починаєш усе чути трохи інакше.. щиріше... без якоїсь надуманості та того, що вимагає соціум.. ..і не стільки вимагає, як спотворює. І люди перестають бути собою...
00:15 10/01/14
Геннадий Москаль Днепропетровск
Взагалі-то я колись вирішив...
Є такий вислів - "жизнь - театр - а люди в нём актёры"
Так от, я собі сказав, а навіщо мені це? Я перестав говорити те, що було треба в тій чи іншій ситуації. Знаєш, стало набагато все легше та прогнозованнішим. Життєві тролі відпали, а друзі як були, так і є. smile
00:35 10/01/14
а навіщо мені це?
---------------------

Мудро ))) коли не намагаєшся бути "як треба комусь", то й навколо з'являються більш справжні люди... Так, і з ними можуть бути непорозуміння, конфлікти. Але усе це можна вияснити -- по-людськи... а не лише "про людське око" та на загал...

"Життєві тролі"... гмм... цікаве визначення smile best
00:51 10/01/14
Ирина Берёза Винница
Рекомендует этот материал. Почему? Вы удивитесь, Агата,. но изоляция тоже нужна. Жизненно необходима...
00:07 10/01/14
Ні, Ірино, не здивуюся ))) Але... це не має переходити у хронічний стан. Якщо весна хвилює, а не дратує, тоді усе знову гаразд і можна повертатися)))

Дякую, що завітали ))
00:12 10/01/14
Спок Сумы
Рекомендует этот материал. Почему? Чудово написано.
Э над чим замислитись smile
01:00 10/01/14
Дякую Вам, Спок ))) smile
01:08 10/01/14
Александр1979 Харьков
Рекомендует этот материал. Почему? головне - і в мовчанні, і в спілкуванні - залишатись Собою, Особою, Особистістю...

але, іноді - мовчання більш промовисте ніж слова...

якось так, коли зупинитись...
16:29 10/01/14
Дуже гарно сказано, Олександре... )))

Дякую за таке вдумливе сприйняття і власну позицію.
16:42 10/01/14
Александр1979 Харьков
smile вмієте, Ви - пані Агато - "підкидати" питання...
17:19 10/01/14
Kerri K Днепропетровск
Рекомендует этот материал.
08:16 18/01/14
Дякую Вам )))
20:35 19/01/14

Live

3 мин. назад

antov публикует статью ПАТРІОТИ, СОРОКИ І КЛОНИ…

9 мин. назад

Petro Boriwiter комментирует материал У питанні миротворців на Донбасі Кремль тримає паузу. Демонструє, що остаточне слово за ним

1 час. назад

Жиго публикует статью Бруківка. Вечір.

1 час. назад

sdv публикует статью У питанні миротворців на Донбасі Кремль тримає паузу. Демонструє, що остаточне слово за ним

2 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич комментирует материал И крестики, и нолики... из школы

2 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Куда спешить Варфоломею?

2 час. назад

Кагановский В комментирует материал cc

2 час. назад

Кагановский В комментирует материал Часть 4. «ХОЖДЕНИЕ ПО МУКАМ»

7 час. назад

Олександр Франчук комментирует материал Російська помилка лідерів західного світу

7 час. назад

Фишман Наталья комментирует материал Часть 4. «ХОЖДЕНИЕ ПО МУКАМ»

7 час. назад

Фишман Наталья комментирует материал cc

7 час. назад

Фишман Наталья комментирует материал cc

7 час. назад

Фишман Наталья комментирует материал Часть 4. «ХОЖДЕНИЕ ПО МУКАМ»

7 час. назад

Геннадий Балашов публикует статью Куда спешить Варфоломею?

8 час. назад

я девачка Сирожа рекомендует материал Часть 4. «ХОЖДЕНИЕ ПО МУКАМ»

8 час. назад

я девачка Сирожа рекомендует материал НАЧАЛАСЬ ПОДГОТОВКА К 5 МАЯ, ГРАЖДАНЕ?

8 час. назад

я девачка Сирожа комментирует материал cc

8 час. назад

я девачка Сирожа рекомендует материал cc

8 час. назад

я девачка Сирожа комментирует материал Часть 4. «ХОЖДЕНИЕ ПО МУКАМ»

9 час. назад

Белка Белкина рекомендует материал Страсти Деревянного Человека

9 час. назад

Белка Белкина рекомендует материал cc

12 час. назад

Игорь ГОНЧАРЕНКО публикует статью cc

13 час. назад

Pavel Gandyara рекомендует материал Часть 4. «ХОЖДЕНИЕ ПО МУКАМ»