О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Интервью  4 ноября 2013 18:00:15

«Дзвінка та Данилко» Надії Марчук = Любов, Віра, Надія, Мудрість...

Цього року була дуже довга зима... Пам'ятаєте цей сніжно-морозний березень? Ах, як хотілося тоді станцювати танго зі спекотним літом! А літо... Раз! І пролетіло... Помахавши на прощання нам павутинками і поплакавши осіннім дощем... До чого я зараз згадую? Та просто розмова ця відбулася ще влітку, коли я прочитала першу главу чудової дитячої казки «Дзвінка та Данилко» Надії Марчук. Я давно знаю Надію по спілкуванню на сайті «ХайВей» (http://h.ua/profile/53805/), та не змогла пройти повз цікаву історію (http://h.ua/story/376504/). У цій казці є все. Любов, Віра, Надія, Мудрість... Вчора я вирішила перечитати початок, і... не змогла зупинитися, поки не дочитала до останньої крапки. Добре, що Надія вже опублікувала останню главу першої історії в інтернеті. Є продовження, але... Такі книжки повинні бути доступні діткам в реальному світі, а не віртуальному... Колись я вже писала на тему вимирання книговидання: залишаться тільки подарункові екземпляри та дитячі книги. Дитині необхідно читати з аркуша, а не екрану. Доторкатися до чарівного світу серцем і розвивати свою фантазію завдяки дивовижно виписаним образам... Дорослі, ми ж ввібрали з молоком матері, що хороша книга — найкращий подарунок! А хороша дитяча книга — вагомий внесок у наше майбутнє! Казка «Дзвінка та Данилко» зайняла третє місце на Першому Всеукраїнському Конкурсі дитячої літератури «Золотий лелека», але не була видана... Криза чи щось там ще... Причину завжди можна знайти, але наші дітки так і не мають можливості увійти в цей казковий світ...

Надія Марчук — не тільки талановитий письменник і поет. Вона дуже сильна і розумна Людина. Спілкуючись з нею, розумієш, що Надія — не тільки ім'я, але і девіз усього її життя...

Надія Марчук
Надія Марчук

   – Надіє, Ви закінчили школу із золотою медаллю та інститут з червоним дипломом. Що дало Вам у житті бажання добре вчитися? Що б Ви побажали сьогоднішнім випускникам?

– Вчитися для мене було — як дихати! Завжди хотілося знати більше й більше. І зараз це бажання не зникло, багато читаю…
Сьогоднішнім випускникам побажала б не помилитися з вибором професії. Не найпрестижнішу обирати, а ту, до якої горнеться серце. Наприклад, я з дитинства хотіла бути вчителем. У школі на всіх перервах пояснювала комусь з однокласників домашні завдання. Влітку в дворі гуртувала навколо себе дітей, розповідала казки, вигадувала якісь історії. А також, звісно, грали в хованки, у «Солов’я-розбійника» й т.п. Діти намагалися повільніше бігати, щоб я встигала за ними на своїх милицях. 
Батьки наполягали, щоб я стала бухгалтером, було таке училище для інвалідів. А в педінститут, казали, мене не візьмуть. На щастя, моєї хвороби (множинна дисплазія суглобів) не було в списку суворої лікарки з медпункту педінституту й вона дозволила мені вступати. І я жодного разу не пошкодувала про свій вибір. У школі почувалася, як рибка у воді.
Уроки, два драмгуртки, театр КВК… Цікаво ж! Досі шкодую, що стан здоров’я погіршився (сильний біль у хребті) і я не можу більше працювати. 

– У нашій школі теж був театр... У мене дуже яскраві спогади, пов'язані з ним... Творчість у шкільні роки допомагає розвивати особистість. Та й ставлення до світу виховує в більш гармонійній атмосфері. Які Ви ставили п'єси? 

– За 11 років роботи в школі я з дітьми поставила близько 20 вистав. З молодшою групою це, звісно, були казки. Старші ставили класику. Лесю Українку, Старицького, Мольєра, Шоу…
Мама допомагала з костюмами, тато малював декорації. Вистави часто ставили не лише у школі, а й районному РБК. Завжди вигравали районні огляди шкільних драмгуртків.
Акторів я підбирала з різних класів. Складно було репетирувати, адже багато дітей поспішали після занять на автобуси до своїх сіл. Тому репетирували часто просто на перервах. Уявіть собі, з якою швидкістю мені треба було спуститися з третього поверху, де був мій лінгафонний кабінет, на перший до актового залу, провести репетицію, й знову – на третій. І все це – за 35 хв. великої перерви! ? Але, дякувати Богу, жодного разу я не впала в шкільних коридорах чи на сходах. Усі й досі дивуються, як це учні, які гасають на перервах, ніколи мене не збивали з ніг…
Звісно, я ризикувала, але воно того було варте! Наш шкільний театр був чудовий! З багатьма своїми колишніми акторами й досі дружу, вони допомагають мені по життю. 

Актори вистави "Попелюшка"
Актори вистави "Попелюшка"

– Я знаю, що видавництва не хочуть видавати вірші нових авторів за свої гроші. Воліють, щоб автори самі платили за своє бажання мати свої книги. Як думаєте, щось зміниться в цьому плані? Кому потрібна в Україні нова поезія?

– Навряд чи щось зміниться. Як каже мій тато, поети стають потрібними державі лише після своєї смерті, тоді з них можна зробити кумирів, поставити на п’єдестал… Поезія має обмежений попит, тому, гадаю, видавництва й не беруться за видання, невигідно. Тут потрібна підтримка держави. 

– Ви стали дипломантом відомого конкурсу «Коронація слова» за п’єси «Мавка» и «Калина та песиголовці». Які були пропозиції щодо цих п’єс? Про що вони? 

– Пропозицій поки що не було ніяких… «Мавка» — це в деякій мірі осучаснений рімейк «Лісової пісні» Л.Українки. Перша моя спроба у цьому жанрі. Написана в доброму класичному стилі… Твір задовгий, як для сучасного театру, навряд чи його поставлять. Але мені так шкода скорочувати!
«Калина та песиголовці» – відгук моєї душі на страшні бабусині розповіді про голодомор 1933 року в їхньому селі. Це теж віршована п’єса, яка пронизана Біблійними й фольклорними мотивами. Не вважаю свій твір досконалим, але чомусь видається, що цю п’єсу колись неодмінно вивчатимуть у школі. Вже є наукові дослідження, доповіді по цій драмі. Зараз цю річ взяв до постановки театр української діаспори у США «Гомін». Можливо, колись поставлять і в наших театрах. Але – не при цій владі…

– Я читала глави Вашої чудової дитячої повісті «Пригоди Дзвінкі та Данилка». Знаю, що вона зайняла третє місце на Першому Всеукраїнському конкурсі дитячої літератури «Золотий лелека». Чому ж книжка досі не видана?

– Видавництво «Грані-Т», яке проводило конкурс й мало б видати книгу, заявило, щоб я почекала, «поки мине криза». Я вже й продовження написала, а вони все мовчать, хоча запевняли, що твір їх дуже цікавить і навіть просили віддати їм авторські права на багато років.
Шукаю зараз меценатів для видання книги, бо чомусь думаю, що видавництва просто не ризикнуть видавати такий великий твір (до 350 сторінок) невідомої авторки. Розмістила своє прохання про допомогу й на сайті ХайВей. На жаль, поки що мало хто відгукнувся… Мабуть, при цій владі люди дійшли до такого зубожіння, що шкода й гривень сорок на книгу потратити… 
Але щиро вдячна усім, хто надіслав кошти й тим, хто читає, рецензує, критикує…

– У Вас таке красиве ім'я — Надія! Якщо з надією дивитися в завтрашній день, ми зможемо побудувати в Україні краще життя?

– Вірю, що зможемо! Просто тому, що не може бути вічно погано. Бо зло минуще, а добро завжди у підсумку перемагає. Власне, на цій філософії основані усі мої твори!
 

* * *
Зневіри хвиля б’є в чоло,
І світ темніє на очах,
І все кричить: "Кохання не було!
То був лиш страх самотності! 
Лиш страх!"
Могутній океан чека грози,
Суцільний морок і нещадний вітер…
І під дощем маленької сльози
Ніхто на гордих віях не помітить…
12.01.1995.
    
* * *
В людини є два приводи, щоб жити:
Любов і ненависть.
Але любов сильніш!
Її, звичайно, можна загубити,
Зневажити, продати десь за гріш…
Але любов’ю
      можна воскресити,
А ненавистю
       ти не воскресиш…
8.02.1995.
   
ЗУСТРІЧ

Цей Білий Дух зробити щось хотів –
Відворожить тебе, відчаклувати.
А ти сказав, що з-поміж диво-снів
І сам найкращий вмієш вибирати.
Ти вибрав той, в якому я жила,
Тобі були потрібні мудрі очі.
Я довго плавилась, я цілий вік росла,
А ти чекав мене щодня й щоночі.
Я вимітала із душі пісок,
Каміння зверхності, що їх дарує розум.
І з важко так досягнутих висот
До тебе бігла по ранкових росах.
О, дякую, що вибрав ти цей сон!
Пустеля гір в мені квітками вкрилась,
І Білий Дух таки до нас зійшов,
І серце на хвилинку зупинилось.
15.03.1998.

МРІЯ

Порухом легким вмикається світло,
Сходяться друзі з усіх сторінок…
Думка змагається в швидкості з вітром
І перша сягає зірок.
І на балу у кімнаті безлюдній
Музику чути, шепіт і сміх.
Місце лишаю на лаві підсудних –
Рівна між рівних, а ворог утік.
Ворог утік від меча Дон Кіхота,
Вимір тут інший, тут зло не живе,
Швидко знаходжу свого Ланцелота,
В танці свободи веде він мене.
Може, хтось скаже, що все це химера,
Бути не може цього на Землі?
Гляньте, як променем ніжним Венера
Світло моє повертає мені.
Порухом легким тут твориться диво,
Тільки б бажання у серці жило.
Кожна людина в цім світі щаслива –
Інших тут ще не було. 
24.03.1998.

* * *
Мені не вірилось, що – вечір.
Я не дивилась у вікно.
А вже самі вкладались речі
І тихо чарувались сном.

А я затрималась в чеканні
Натхнення написать слова,
І написала, як востаннє:
Я вже жива! Я знов жива!
24.03.1998.

СТІНА

Плачемо ми не по тому,
    по чому тут мусили б плакати…
Ще прокидається Сонце, а ми – уже ні.
Поодинокі із нас відбивають
          гордині злі напади,
Решта ж покірно та гордо 
     крокує услід Сатані.
Непереможене "я" 
     не зливається з іншими,
Кажемо всі про любов, 
  та у серці любові нема…
Поодинокі із нас
           ще змагаються вірою й віршами,
Решту від Сонця і Світу 
          ховає незрима Стіна.
Падає тінь від Стіни – 
   смокче душі невпинно,
Крики приречених чують
         вже, може, й зірки…
Ми ж – мов поглухли.
Себе переконуєм в тім, що не винні.
І непомітно та швидко
збігають останні роки…
23.12.2005.

СВОБОДА? НАВІЩО? 

Вже жертви змирилися 
 з участю жертв і чекають
Приходу катів, переселення
в «кращі світи»…
За що засудили до страти – 
   вони вже не знають,
Окрім ешафоту не знають, куди їм іти.
Свобода? Навіщо?
Щоб знову відчути страждання?
Щоб думати знову і рішення
знову приймать?
А смерть – це так просто: 
        лише посміхнутись востаннє
І Богові душу невинну чи грішну віддать.
Таких епізодів в історії повно, 
це звично…
Здається, що люди – живі,
           а насправді – мерці.
Їх золото манить на ті ешафоти заклично,
Їх влада стрічає з сокирою радо в руці.
Так нації йдуть в небуття,
   так зникають народи,
Кумирів знаходять й покірно
           бредуть слід у слід.
Заради крихких насолод 
     тут підписують з чортом угоди
Заручники хибних уявлень про те,
          як влаштований світ...
2008.

МОЛИТВА

Кривавим тереном увитий
Померти заживо не дай!
Дозволь мені правдиво жити –
Не як рабі своїх бажань!
Не як прислужниці гордині,
Не як господарці марнот,
Не як хранителькою скрині
Так і не здійснених чеснот!
Не дозволяй посіять вітер
Нечесних вчинків, слів гнилих,
Не дай не чути Душу Світу,
Не бачити очей Твоїх.
Не дай підняти на людину
Меча образ своїх пустих,
Не дай молитись до загину
І не за те, і не за тих…
Не дай впокоритися страху,
Не вірити, що Ти – воскрес,
І не піти колись на плаху,
Як Ти тоді пішов на Хрест!
Не дай саму себе спалити
У вогнищах дрібних турбот.
Не дай ні миті не любити!
Не дай свій зрадити народ.
Не дай мені життя пустого,
Чіпких обіймів суєти.
Не дай 
          не зрозуміти 
      Слова,
Яким 
       творилися 
           світи…
15.04.2012.

Після вистави  "За двома зайцями"
Після вистави "За двома зайцями"

Я дуже прошу всіх, кому небайдужа хороша українська дитяча література, допоможіть видати казку «Дзвінка та Данилко» Надії Марчук. І Ваші діти, внуки і правнуки, скажуть Вам спасибі!

Перша історія «Дзвінка та Данилко» http://h.ua/story/376504/

Електронна адреса Надії Марчук: nadmarch@gmail.com

Номер гривневого рахунку в Пріват Банку Надії Марчук: 5211537412389087

Всім меценатам — книжка з автографом Надії в подарунок! Добрі справи чекають нас, Друзі!

Фото з особистого архіву Надії Марчук

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 3871
Отредактировано: 04-11-2013 [18:13]
delete
Светлана Балагула
Светлана Балагула, Киев, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +16
Всего комментариев: 46, Всего рецензий: 13
Читайте также

Ярмоленко: "Да, меня пригласили на матч сборной мира против легенд "Атлетико"Ярмоленко: "Да, меня пригласили на матч сборной мира против легенд "Атлетико"

Полузащитник киевского "Динамо" Андрей Ярмоленко действительно получил приглашение на матч сборной миры против легенд "Атлетико". ...

Сегодня у мусульман начинается РамаданСегодня у мусульман начинается Рамадан

Сегодня, 27 мая, у мусульман начинается Рамадан, месяц обязательного поста. За этот месяц в дневное время суток они отказываются от приема пищи, питья ...

НЕВІДОМІ РОЗТРОЩИЛИ ВХІД ДО ОФІСУ ТЕЛЕКАНАЛУ «ДО ТЕБЕ» У КРАМАТОРСЬКУНЕВІДОМІ РОЗТРОЩИЛИ ВХІД ДО ОФІСУ ТЕЛЕКАНАЛУ «ДО ТЕБЕ» У КРАМАТОРСЬКУ

Це сталося близько 22 години у п᾽ятницю, 26 травня. Як видно з камер відеоспостереження, до офісу філії ПАТ «Національна суспільна телерадіокомп ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

19:18 04/11/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
"Якщо з надією дивитися в завтрашній день, ми зможемо побудувати в Україні краще життя?

– Вірю, що зможемо! Просто тому, що не може бути вічно погано. Бо зло минуще, а добро завжди у підсумку перемагає" - "... правдиво жити – Не як рабі своїх бажань!" - Так, не може бути завжди погано...
Не як прислужниці гордині,
Не як господарці марнот,
Не як хранителькою скрині
Так і не здійснених чеснот!

Читать полностью: http://h.ua/story/390112/#ixzz2jhL5j73U
Не як рабі своїх бажань!
Не як прислужниці гордині,
Не як господарці марнот,
Не як хранителькою скрині
Так і не здійснених чеснот!

Читать полностью: http://h.ua/story/390112/#ixzz2jhL5j73U
Спасибо, Татьяна!!! :)
19:31 04/11/13
19:47 04/11/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Содержательная статья о прекрасном, талантливом и сильном человеке.
Спасибо, Катя! smile ...
19:53 04/11/13
20:33 04/11/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Замечательная и нужная статья о сильном и талантливом человеке)))
Спасибо, Лена! :)
21:05 04/11/13
22:46 04/11/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Дякую, Світлано, за цікаве, актуальне та важливе для Надії Марчук інтерв'ю.
Я вірю, що книга вийде друком, тому що вона того варта.
Так, Наталія, я теж в це вірю! Дякую... :)
12:46 05/11/13
08:37 05/11/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Дуже цікава робота.
Дякую, Володимир! :)
12:46 05/11/13
Спасибо, Олеся! :)
12:47 05/11/13
09:31 05/11/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
ЛЮБОВ МАЩЕНКО Чернигов
Цікава, багатогранна, добра стаття про неординарну Людину, талановитого Автора, надійного Друга.
Дякую щиро, пані Світлано, за можливість ще раз доторкнутись душею і серцем до багатої, життєстверджуючої творчості Надії.
Підтримую і сподіваюсь на підтримку .
Надія - дивовижна Людина! Дякую... confused ...
12:48 05/11/13
11:15 05/11/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
такие вещи нужны, как воздух!

может, кто-нибудь задумается над вечными ценностями.
Сейчас мало кто думает о детях, а ведь это наше будущее! Спасибо, Иришенька... smile ...
12:49 05/11/13
14:12 05/11/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Хорошая тема, нужная.
Спасибо, Алёша! Очень нужная... Детки сейчас все в играх да инете... А толку от этого совсем нет...
15:01 05/11/13
18:01 05/11/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Sveta Rybalko Харьков
Дякую, Світлано, що познайомили читачів з автором ХВ - Надією Марчук, чиї твори для дітей ми всі із задоволенням читали. Часто журналісти ХВ не уявляють, які сильні й красиві люди знаходяться по той бік монітору. Сподіваюся, що ця публікація нагадає, що не варто витрачати життя (і цей ресурс) на дріб"язок, а чудові твори Надії знайдуть видавця, або спонсора.
Дякую, Світлано! Мені дуже подобається ця казка... Вірю, що вона буде видана! А в житті так багато важливого, що шкода витрачати час на різні суперечки ...
21:02 05/11/13
20:57 05/11/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Зурла Лоци Ужгород
 
Спасибо, Зурла! :)
21:03 05/11/13
23:21 05/11/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
ivp_paster Тернополь
Добре структуроване і читається легко. Виважена, цікава і грамотно викладена стаття.
Дякую!!! :)
19:21 06/11/13
ivp_paster Тернополь
Прошу ґречно, будь-ласка!
20:32 17/11/13
11:10 06/11/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Леся Одинець Тернополь
Подяка пані Світлані за матеріал. Досить цікаво і корисно
Дякую!!! :)
19:21 06/11/13

Комментарии

Рекомендует этот материал. Почему? "Дитині необхідно читати з аркуша, а не екрану"
19:20 04/11/13
Да, но не все это понимают.... К сожалению... Спасибо за рекомендацию! :)
19:32 04/11/13
Рекомендует этот материал. Почему? И вам Света, и Наде творческих успехов, здоровья и счастья!
19:48 04/11/13
Спасибо!!! Здоровье - это уже очень много... А если ещё и успех есть... Это и правда - счастье! :)
19:54 04/11/13
Marchuk Nadia Чернигов
Надзвичайно дякую, Світланко, за намагання допомогти, за твоє велике чуйне Серце...
20:09 04/11/13
Спасибо, Надя... Ты написала замечательную книгу для детей! Я очень хочу, чтобы она была издана. wink ...
21:07 04/11/13
Рекомендует этот материал.
20:33 04/11/13
Спасибо!!! wink ...
21:07 04/11/13
Рекомендует этот материал. Почему?
Про прекрасного українського автора Надію Марчук, яка потребує допомоги у видавництві цікавої дитячої книги "Дзвінка та Данилко".
22:48 04/11/13
Спасибо, Наталья!!! :)
14:00 05/11/13
Рекомендует этот материал.
08:37 05/11/13
Спасибо!!! :)
14:00 05/11/13
Олеся, мы все - люди... С разными судьбами и настроением... Но мы - люди! Спасибо... smile ...
14:02 05/11/13
ЛЮБОВ МАЩЕНКО Чернигов
Рекомендує цей матеріал. Чому? Всім небайдужим.
09:32 05/11/13
Дякую!!! :)
14:02 05/11/13
ЛЮБОВ МАЩЕНКО Чернигов
"...Але любов’ю
можна воскресити,
А ненавистю
ти не воскресиш…" - Якщо співставити по життю Надії, ці слова можна назвати девізом. Всїм поспівчувати і обов"язково чимсь допомогти, підтримати, іноді пожурити (як виявляється пізніше, для твоєї ж користі).Допомагає всім бажаючим діткам у навчанні, піклується про котенят, собачат (діти ж і поприносять, підберуть викинутих - і до Наді)
Молода людина, але настільки мудра, що стираються всі вікові перепони в спілкуванні з нею.
Задумуюсь, скільки коштів їй потрібно щомиті, щоб хоч трохи підліковуваться, краще харчуватися, а вона купує консерви для тварин (бо вони корисніші!)))) dknown ),складає на видання книг, а потім роздаровує...
Я в захваті від цієї сильної харизматичної особистості!
10:10 05/11/13
Я теж ... Надія - дуже сильна і талановита Особистість. Я дуже хочу, щоб її мрія здійснилася...
14:05 05/11/13
Marchuk Nadia Чернигов
Любо, та поки що лише одного цуцика принесли, то в дитинстві більше носили))
А то люди подумають, що в мене тут цілий зоопарк :)
Дякую за добрі слова!
23:40 05/11/13
ЛЮБОВ МАЩЕНКО Чернигов
А як сидиш на телефоні, шукаєш бажаючих, прилаштовуєш, їдеш громадським транспортом за 50 км у ветлікарню лікувати, сидиш ночами над хворою тваринкою???
Я просто сказала в двох словах.)))Про тебе можна писати довго і красиво. smile
08:23 06/11/13
Marchuk Nadia Чернигов
Ну, ми ж у відповіді за тих кого приручили...)
Думаю, усі нормальні люди поступали б так само.
Так уже вийшло, що ці три котики в мене є і маю про них дбати.
Якби й не дбала, то однак на книжку не назбирала б і однак на ліки
не вистачало б))
То надто дрібні гроші...
Дякую!
15:31 06/11/13
ЛЮБОВ МАЩЕНКО Чернигов
А чому "так уже вийшло" ? Це ж прекрасно, коли вони є...Я б теж хотіла...І хіба ж хто не розуміє, що тих твоїх копійок не вистачить?.Мала на увазі, що все твоє життя - для інших.
19:51 06/11/13
Marchuk Nadia Чернигов
До речі, що я не пам"ятаю, щоб щось "роздаровувала", окрім звичайних стандартних подарунків друзям на дні народження... Треба ж якось і жити, не лише книги видавати. Але то все - з пенсії, кошти, надіслані мені на видання - недоторканні. То, Любочко, ти щось не так зрозуміла з моїх розповідей...
Але дякую за намагання мене похвалити!)
15:42 06/11/13
ЛЮБОВ МАЩЕНКО Чернигов
"складає на видання книг, а потім роздаровує..." - Надю, книги видавала і дарувала - раніше. Хіба не так? Я хотіла коротенько про твоє безрозмірне серце...
Може щось переплутала, вибач.
19:44 06/11/13
Marchuk Nadia Чернигов
А, ти мала на увазі книги! А вийшло, що нібито гроші роздаровую, то я й захвилювалася, що ж про мене люди подумають, які ті гроші дають))
Так, звісно, найближчим людям я подарувала збірки своїх віршів, вважаю, це нормально, так і треба. Хто б не подарував?
Гаразд, облишимо тему, можемо й по телефону все обговорити, не тут))
Дякую!
21:14 06/11/13
Рекомендует этот материал.
11:15 05/11/13
Спасибо, Иришенька! :)
14:02 05/11/13
Рекомендует этот материал.
14:12 05/11/13
Спасибо!!! :)
15:01 05/11/13
Так, це дуже добре! Дякую... confused ...
20:57 05/11/13
WG Прага
Рекомендует этот материал.
20:10 05/11/13
Дякую!!! :)
20:57 05/11/13
Зурла Лоци Ужгород
Рекомендует этот материал. Почему? Допоможемо видати книжку!!!!
20:58 05/11/13
Так!!! Дякую... :)
21:04 05/11/13
Рекомендує цей матеріал. Чому? Надія дає нам шанс. А людина з шансом непереможна.
22:47 05/11/13
Так! Дякую... :)
19:22 06/11/13
На здоровя.
20:17 06/11/13
Marchuk Nadia Чернигов
Надзвичайно дякую усім рецензентам за такі добрі слова про мене... Розчулили до сліз!
23:07 05/11/13
smile bravo
20:17 06/11/13
ivp_paster Тернополь
Рекомендує цей матеріал.
23:21 05/11/13
Дякую!!! :)
19:23 06/11/13
Александр1979 Харьков
Рекомендует этот материал. Почему? дуже цікаво, про цікаву людину - від цікавої людини)))
23:22 05/11/13
Дякую!!! :)
19:23 06/11/13
Дякую!!! :)
19:23 06/11/13
Капелька Ровно
Рекомендует этот материал. Почему?
16:09 06/11/13
Дякую!!! :)
19:23 06/11/13
Рекомендует этот материал.
20:56 08/02/17

Live

3 мин. назад

viktor trigub пишет рецензию на публикацию Одноповерхова Новомиколаївка не забута

19 мин. назад

Anatolij Avdeev публикует статью Одноповерхова Новомиколаївка не забута

38 мин. назад

Житель из Харькова комментирует материал Шепоче світ чужими голосами

51 мин. назад

Вікторія Івченко рекомендует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

58 мин. назад

Вікторія Івченко комментирует материал ОДНА В КІНОЗАЛІ

1 час. назад

Сергей Власов рекомендует материал СТАТЬ БЫ…

1 час. назад

Житель из Харькова рекомендует материал Шепоче світ чужими голосами

2 час. назад

Житель из Харькова комментирует материал Шепоче світ чужими голосами

6 час. назад

viktor trigub рекомендует материал Ошибка поэтессы

6 час. назад

viktor trigub пишет рецензию на публикацию ОНИ БОРОЛИСЬ С КОММУНИЗМОМ Книга 2 Гл.1 ч.5-4

6 час. назад

sdv публикует статью Як витік інформації змусив бойовиків назвати імена полонених українських розвідників

6 час. назад

viktor trigub пишет рецензию на публикацию Як витік інформації змусив бойовиків назвати імена полонених українських розвідників

7 час. назад

sdv публикует статью Як витік інформації змусив бойовиків назвати імена полонених українських розвідників

9 час. назад

Геннадий Москаль рекомендует материал ЕРЕТИК

9 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал ЛЮБИ МЕНЯ

10 час. назад

Alik Bahshi комментирует материал 2017, Украина не упусти шанс!

10 час. назад

Геннадий Москаль рекомендует материал ЛЮБИ МЕНЯ

11 час. назад

Володимир Бровко публикует статью ОНИ БОРОЛИСЬ С КОММУНИЗМОМ Книга 2 Гл.1 ч.5-4

11 час. назад

ivp_paster пишет рецензию на публикацию С днем филолога вас!

11 час. назад

надия мацкая олейник комментирует материал Conditio sine qua non

11 час. назад

надия мацкая олейник рекомендует материал Conditio sine qua non

11 час. назад

Геннадий Москаль рекомендует материал Марині Порошенко час зробити зарядку з Петром!

11 час. назад

Julie Trini комментирует материал ЛЮБИ МЕНЯ