О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Проза  15 сентября 2013 00:28:49

Автор: Marchuk Nadia

ДЗВІНКА ТА ДАНИЛКО

 

21

Робота в підземних лабораторіях Непобора кипіла. Майже половина науковців погодилися підписати з ним «Угоду про нерозголошення» й тепер працювала під керівництвом професора Брока. Вони виготовляли міні біокомп'ютери й вводили туди програму, яку їм дав Великий Мольфар. І хоч деяких учених час від часу брали сумніви, чи правильно вони зробили, що погодилися на таку роботу, але потім їм згадувалися величезні суми грошей, які обіцяв їм видати по закінченню експерименту Непобор, й вони починали працювати ще завзятіше. За три тижні сотні біокомп'ютерів були готові.

Непобор викликав до себе Толигніву.

– Слухаю, – сухо привіталася та, залетівши в його печеру на своїй парадній мітлі. – Чого на цей раз бажаєте, о Великий Мольфаре?

– Є для тебе невеличке завданнячко, – Непобор походжав по печері, час від часу потираючи руки. – Ти маєш бути на святі Вітру.

– Це неможливо! – фиркнула Толигніва. – На вході усіх гостей перевіряють. Ми не можемо зайти до Селища повітруль без дозволу.

– Знаю! – обірвав її Непобор. – Охоронців я візьму на себе – вони тебе пропустять.

– Але чому саме я  повинна там бути?

– Бо ти – вродлива й розумна жінка.

– О, дякую, Великий Мольфаре! – присіла в реверансі Толигніва. – Хоч раз за триста років нашого спілкування ви мене похвалили. А то я вже починала сумніватися, чи й справді я жінка, чи таки безмозка курка, як ви мене зазвичай називаєте.

– То я для порядку, – посміхнувся Непобор. – Зате ти тепер – дуже досвідчена відьма вищої кваліфікації. Критика пішла тобі на користь.

– Ой, мабуть, вам треба від мене щось особливе, – коли ви так лагідно зі мною розмовляєте, – й собі посміхнулася відьма.

– Ти вгадала. У тебе буде особливе завдання. Ти маєш взяти образ повітрулі й проникнути на їхнє свято. Там ти дещо для мене зробиш. Точніше, не для мне – а для нас усіх… Ми маємо повернути світ до нормального стану!

– Як це? – здивувалася Толигніва. – Одне маленьке завдання й світ кудись уже повернеться? Як це можливо?

– Ще й як можливо! – гордо сказав Непобор. – Але поки що йди й вчися бути повітрулею. Політай трохи без своєї мітли, а то вже геть розлінилася!

– Я не можу… Я вже років двісті просто так не літала…

– Ну, тобі не обов’язково вміти робити якісь складні піруети – зроби так, щоб могла перепурхнути від одного святкового столу до іншого. Ото й усе.

– А навіщо ж це все таки треба? – насмілилася запитати чаклунка.

– Розкажу напередодні свята.

– А як-кщо я н-не сп-равлюся? – від страху, що раптом охопив усе її єство, почала заїкатися Толигніва. – А можна, це малесеньке завданнячко виконає якась друга відьма?

– Не можна! – відрізав Непобор. – Ти вже використала один раз своє право на відмову виконати мій наказ, забула? Тепер ти маєш робити все, що я тобі накажу!

– Добре, добре, я все пам’ятаю, о Великий Мольфаре. – Відьма позадкувала до виходу з печери. – Я все зроблю як слід, можете й не сумніватися!

– А я й не сумніваюся! – широко й зловіще посміхнувся Непобор. – Ти ж не хочеш доживати віку звичайною жінкою, втративши усі свої магічні знання… Бувай.

– На все д-добре, пане Непоборе. – Толигніва вклонилася на прощання й хутко вилетіла з печери. Піт градом котився по її великому чолу – так їй чогось було страшно.

22

Данилко разом зі Дзвінкою та Вербавкою репетирували свою інсценізовану розповідь про визволення Вербавки. Діти зібралися за селом біля містка через струмочок. Місточок правив їм за сцену, глядачами були Білобока Карківна та світлячки, що літали понад артистами й темнішали, як тільки ті починали фальшивити, або як тільки Данилко починав дофантазовувати те, чого насправді не було.

– Виходь, Вербавко! – урочисто проголошував Данилко й простягав руку над уявною деревиною, де начебто була захована Вербавка, – я звільняю тебе!

– Не "я", а "ми" – поправляла його Дзвінка. – Ми тоді разом руки на ту зрубану деревину поклали…

– Не уявляю, як т-такий х-хвальк-ко може бут-ти рятівником світу! – прокаркала сорока Білобока.

– Що вона сказала? – звернулася Дзвінка до Вербавки, яка одна з усіх трьох одна могла розуміти мові птахів.

– Що Данилко напевне нікого ніколи не врятує – йому буде ніколи за хвальковитими розповідями про самого себе.

– Та це ж я так, для кращого впливу на слухачів нашої вистави, – почервонів хлопчик, – Вербавко, скажи їй…

– Вона нас розуміє, ти забув?

– От якби ще й мову птахів вивчити, – замріяно вимовила Дзвінка. – Але мама каже, що це право ще треба в Світу заробити.

– Заробимо колись! Подумаєш! Великого діла! – заявив Данилко. Я ж навчився ставати деревом! І цього навчуся.

– Згадай, як тобі нелегко було це зробити, – сказала Вербава. – Он у Дзвінки відразу вийшло!

– Ти просто їй краще підказала!

– Ну добре, добре, не сваріться, нам же треба все добре відрепетирувати до післязавтра! – втрутилася в суперечку Дзвінка. – Данилку, давай тепер повторимо, як ви з Вербавкою до печери Великого Мольфара зайшли, а я вся така перелякана на сторожі стояла…

– Ви заходили до печери Великого Мольфара? Та як ви тільки посміли? – почули діти за спинами голос якоїсь жінки й всі враз обернулися поглянути, хто ж то був.

Вони так захопилися розмовою, що не помітили, як до них підійшла пані Ганна. За руку вона вела свого маленького сина – того самого хлопчика, якого вона носила на лікування до Великого Мольфара. Схоже, тепер малюк почував себе пречудово, в усякому разі він уже навчився ходити.

– Привіт, Артурчику! – Дзвінка присіла навколішки перед малюком й простягнула йому цукерку, та хлопчик чомусь поглянув на неї вороже й відсахнувся.

– Не лізь до моєї дитини, нечиста сило! – Ганна підхопила малюка на руки. – Зійдіть з містка, щоб я пройшла й до вас не доторкнулася.

Почувши слова Ганни Дзвінка вмить вибухнула плачем.

Данилко не міг цього так стерпіти:

– Це ж чому ви її образили? – сказав він, загородивши прохід на місток. – Яка вона вам «нечиста сила»? Що вона вам поганого зробила?

– Вона – донька повітрулі! – скрикнула Ганна.

– Повітрулі вже давно допомагають людям! Вони не допускають ураганів, смерчів, торнадо!

– Ага, це все казочки… – зло посміхнулася Ганна. – Тих торнадо в наших краях і так ніколи не буває! Повітрулі – нечисть, вони Бога не визнають.

– Це ж хто вам таку дурницю сказав, – вступила до розмови  Вербавка, що весь цей час намагалася триматися поза Данилком. – Ми дуже вдячні Богу або, як у нас в лісі кажуть, Світу за наше життя!

– А це ще що за зелена нечисть? – спалахнула Ганна. – Геть з дороги! Не хочу з вами навіть розмовляти, щоб гріха не набратися!

– Я – душа дерева, мавка! – гордо відповіла Вербавка. – Дерева живі! Вони мають душу! Я – її втілення у образі людини!

– Свят-свят! – перелякано перехрестилася Ганна.

– Що ж ви, тітонько Ганно, – крізь сльози промовила Дзвінка. – Нас боїтеся, а до самої темної сили – Великого Мольфара пішли за допомогою! Тепер душа вашого синочка може загинути!

– Тепер він може ходити! – скривилася Ганна. – Що ти там розумієш, мала! Геть з дороги!

Ганна ринулася на місток, діти відступили убік, даючи їй шлях. Хлопчик чомусь розревівся й рюмсав доти, доки їх не стало видно.

– Не плач, Дзвінко, – обійняла подругу Вербавка, – є люди, які нічого не розуміють у тому, як влаштований наш прекрасний світ! Ці люди просто сліпі, як каже мій дідусь! Вони думають, що вони – найрозумніші, усе знають, усім керують.

– Ти бачила, які злі очі у цього малого? – запитав Данилко. – Хтозна, що тепер з ним буде…

– Бідолашний, – зітхнула Дзвінка. – Слухайте, щось мені перехотілося репетирувати. Ходімо додому. Розкажемо, як уже вийде.

– Пішли, – погодився Данилко. – Та вже й обідати пора. Вербавко, ти з нами?

– Ні, я теж додому – засміялася мавка. Мені мамин обід смакує більше!

– Ну, бувай! Завтра зустрічаємося зранку на цьому ж місці для останньої репетиції!

– Гаразд! Бувайте! – Вербавка помахала їм ручкою й тихесенько попливла-полетіла понад травою у напрямку до лісу.

– Адью! Адью! – прокаркала й собі Білобока Карківна й полетіла услід за Вербавкою.

Дзвінка ж з Данилком помалу почимчикували в село. Проходили повз хату тітки Ганни – Дзвінка аж зіщулилася, пригадавши недавню розмову. Потім була хата дядька Вовчика і його сина Жорика, де ще нещодавно хазяйнувала чаклунка Толигніва й де вони знайшли Вербавку.

– Стій, я зрозуміла! – раптом ляснула себе по лобі Дзвінка. – Ганна жила поруч з Толигнівою-Галиною! Ото ця відьма її й навчила, що мавки чи повітрулі – нечисть, і що дитину треба віднести на лікування до Непобора! Це Галина, ця лиха відьма!

– Це ж хто тут мою маму відьмою називає? – почули вони раптом обурений хлоп’ячий голос.

Хвірточка відчинилася й до них на вулицю вийшов Жорик, одягнутий у яскраво-жовту майку й сірі потерті шорти. В руках він тримав палицю. – Ану, повтори, що ти сказала!

– Вибач, – Дзвінка відступила за спину Данилка. – Якби я знала, що ти це почуєш, то я б нічого такого не сказала… Бо мені було б тебе жаль… Але, раз ти вже почув, то можу повторити: твоя мачуха, на жаль, насправді є чаклункою Толигнівою.

– Ах ти ж, мала нахабо! – зашипів Жорик й кинувся на Дзвінку з палицею.

Данилко спритно перехопив удар однією рукою й сам устиг ударити Жорика в живіт.

– Хлопці, припиніть! – благала Дзвінка. – Жорику, Данилка не можна бити, йому післязавтра на Святі Вітру виступати!

– Не можна бити? – ще більше розсердився Жорик. – А мою мамку можна ображати?!

– Я ж вибачилася! Крім того, правда – це не образа!

– Пусти мене! – відбивався Жорик від Данилка, який був хоч і меншим, але більш вертким бійцем. – Я хочу їй вмазати!

– Я – за неї! – кричав Данилко, махаючи кулаками, – дівчат бити не можна! Це ганьба!

Хлопці продовжували лупити один одного, аж поки їх не розтягли в різні боки Андрійко та Віталик, що вчасно сюди нагодилися. Забіяки попадали знесилено на придорожню траву.

– Нічия! – констатували інші хлопчаки, що позбігалися подивитися на бійку.

– Ходімо додому, Дзвінко, – помалу підвівся за допомогою Андрійка Данилко. – Не реви, все нормально…

– Ага, нормально! У тебе остільки синців! – схлипнула Дзвінка.

– У нього більше! – задоволено сказав Данилко, глянувши на Жорика, котрий все ще лежав, відсапувався. – Я фактично переміг!

– Ми ще побачимо, хто кого! – підхопився й собі на ноги Жорик. – Це не остання наша зустріч, малий!

– Це хто тут – малий? – знову ринувся на нього з кулаками Данилко, але той хутко забіг до свого двору й зачинив за собою хвіртку.

Хлопці аж розреготалися – так кумедно виглядав втікаючи товстунчик Жорик.

– Спасибі вам, хлопці, що ви їх розтягли, – подякувала Дзвінка, – а то б вони тут до ночі вовтузилися б!

– А за що ви завелися, пацани? – запитав Віталик.

– А, пусте! – відмахнувся Данилко, – потім якось розкажу. – А зараз додому треба – вмитися, та й голодний, як собака.

– Ну, давайте! – хлопці розбіглися хто куди по своїх справах, а наші герої помалу попленталися до рідних домівок.

– Правильно ти зробив, що не розказав про Толигніву, – прошепотіла до Данилка Дзвінка.

– Я ж не без клепки в голові, – засміявся Данилко. – Нащо їм про те знати? У них – свої справи, у нас – свої.

Далі буде.

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 7929
delete
Marchuk Nadia
Marchuk Nadia, Чернигов, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +3
Всего комментариев: 11, Всего рецензий: 3
Читайте также

За фактом прийому вбивці Вороненкова до лав Нацгвардії призначена службова перевірка, - ШкірякЗа фактом прийому вбивці Вороненкова до лав Нацгвардії призначена службова перевірка, - Шкіряк

За фактом прийому вбивці екс-депутата Державної думи Російської Федерації Дениса Вороненкова Павла Паршова до лав Національної гвардії України признач ...

Российский журналист рассказал, как Путин просчитался с ТрампомРоссийский журналист рассказал, как Путин просчитался с Трампом

Российский журналист Александр Сотник считает, что президент России Владимир Путин допустил стратегическую ошибку, делая ставку на главу Белого дома Д ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

13:29 15/09/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Кочубей Ніна Прилуки
У казковому просторі все так, як і в людей. :) Інтриги, ревнощі, суперечки і т.п. Але ж тут обов"язково перемагає Добро.
Успіхів, Надю! Цікава казка і добротна робота.
Marchuk Nadia Чернигов
Так, Добро переможе! :)
Дякую!
22:27 18/09/13
00:22 16/09/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Влада Киев
 
Marchuk Nadia Чернигов
Щиро вдячна!
Рада бачити на своїх сторінках! :)
22:28 18/09/13
00:26 16/09/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Sveta Rybalko Харьков
гарна робота.
Marchuk Nadia Чернигов
Дуже дякую, Світлано! :)
22:28 18/09/13

Комментарии

Кочубей Ніна Прилуки
Рекомендует этот материал. Почему? Читайте, насолоджуйтесь, допоможіть автору побачити книжку надрукованою. Для цього потрібні кошти. Тож хто може, будь ласка, посприяйте цьому. Що ж поробиш, коли у нас все так...
13:34 15/09/13
Marchuk Nadia Чернигов
Дякую за підтримку!
Я вже й не пишу номер рахунку, однак ніхто не допомагає... Хто хотів, уже допоміг, але ж то - крапля в морі...
Та нічого, якось воно буде, бо ж рукописи не горять!)
18:46 15/09/13

Рекомендує цей матеріал.

19:19 15/09/13
Ivanova Кировоград
Не могла відірватись від прочитання, дякую Вам.
14:31 16/09/13
Marchuk Nadia Чернигов
Дякую щиро!
Навіть не думала, що справді так цікаво! :)
22:29 18/09/13
Yaric Полтава
Рекомендует этот материал.
18:49 16/09/13
Marchuk Nadia Чернигов
Щиро вдячна! :)
22:29 18/09/13
Сподобалось. Таку казку є бажання читати власній дитині. Чекаю продовження.
20:10 20/09/13
Marchuk Nadia Чернигов
Дуже дякую! Хотілося справді написати щось світле, добре... Хоча зло подолати не так легко, як у всіх казкових історіях.)
00:59 21/09/13
Рекомендует этот материал. Почему? Добра, цікава казка
20:11 20/09/13
Мясники " Лугандонии " стремятся к реваншу не только в Киеве
Лид-текст
Прочтите книгу "Донецкая мафия" и вы содрогнётесь от преступлений теневых и сегодня "политиков" без начального образования и с купленными дипломами. Но их сила в огромном количестве серости в жизни и
Мясники Януковичи - Ахметовичи воспитали для себя паскудный преступный клан - " Лугандонов " !

Вот один из подвигов их воспитанников : " Результатом кропотливой оперативно-розыскной работы сотрудников Добропольского отделения Красноармейского отдела полиции стало задержание злоумышленника, который в середине ноября на улице сорвал золотую сережку с 76-летней местной жительницы.

(Тварей, живущих на бизнесе младоянуковича" - шапочном очень много, они то и есть основа силы "оппоблоков" и их мясников, развязавших войну в Крыму и на Донбассе и сегодня "гумконвоями" ахметовичей-путиновичей удерживают бандитов в Донецке и Луганске, мечтая о возврате на троны, в Украине, повсеместно )

Пенсионерка рассказала правоохранителям, что всё произошло так быстро, что она даже не сразу поняла, что стала жертвой грабителя. Она услышала какой-то щелчок, а потом поняла, что осталась без сережки.

Около двух недель понадобилось полицейским, чтобы установить и задержать злоумышленника. Правоохранители провели ряд оперативно-розыскных мероприятий, а также проверили ранее судимых и лиц, находящихся под административным надзором. В результате грабитель был пойман. Им оказался 33-летний местный житель, который уже привлекался к уголовной ответственности за аналогичное преступление.

По словам злоумышленника, когда он увидел серьги на ушах женщины, то сразу решил завладеть одной. Мужчина тихо подошел сзади к старушке и слегка ударил ее по уху, застежка расстегнулась, и он сорвал украшение. В этот же день фигурант сдал золотое изделие в ломбард, за что получил 1060 гривен.

Свою вину в совершенном преступлении мужчина полностью признает. По данному факту открыто уголовное производство по ч.1 ст.186 «Грабеж» Уголовного кодекса Украины. Санкция статьи предусматривает наказание в виде лишение свободы на срок до 4 лет."

Когда я слушаю выступление лидеров "Опписблока" , то вспоминаю их подвиги времён до и после януковича. Мясник - теневой премьер, сам бандит в прошлом и настоящем, учит народ и СМИ как вернуть их любимых , к власти вновь. Работать , укрепляя экономику Украины, совместно с другими политсилами Ахметовы и Колесниковы не могут, они , как и тупые преступные рабиновичи, не имеют настоящего образования, но шлейф своих преступлений они уже забыли. А власть даёт им картбланш и судит Корбанов !

Они "победили" в Кривом Роге и Мариуполе фальсифицировав выборы и считают эту "победу" началом своего реванша.


Читать полностью: http://h.ua/story/424662/#ixzz3tFoPa2Gc
12:55 03/12/15

Live

3 мин. назад

Евгений Вермут удаляет комментарий к материалу ПОСЛЕСЛОВИЕ (блокнот) от Евгений Вермут

3 мин. назад

Евгений Вермут комментирует материал ПОСЛЕСЛОВИЕ (блокнот)

6 мин. назад

Евгений Вермут комментирует материал МОНОЛОГ ОГРАБЛЕННОГО ИНВАЛИДА

12 мин. назад

Вікторія Івченко комментирует материал Про майбутнє відродження України

16 мин. назад

I.Htoz`ivsalo рекомендует материал ПОСЛЕСЛОВИЕ (блокнот)

29 мин. назад

Жанна Жабкина комментирует материал ДОРОГА В НЕБО

31 мин. назад

Жанна Жабкина комментирует материал ПОСЛЕСЛОВИЕ (блокнот)

33 мин. назад

I.Htoz`ivsalo рекомендует материал МОНОЛОГ ОГРАБЛЕННОГО ИНВАЛИДА

38 мин. назад

Жанна Жабкина комментирует материал ПОСЛЕСЛОВИЕ (блокнот)

1 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал УСТРЕМЛЕННОСТЬ (пародия, Юрий Ермоленко)

1 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал ЩАСТЯ ЗНАЙДЕ ТЕБЕ

1 час. назад

antov комментирует материал НІКЧЕМИ ВСІХ ЧАСІВ

1 час. назад

antov комментирует материал ЩАСТЯ ЗНАЙДЕ ТЕБЕ

1 час. назад

Евгений Вермут комментирует материал ДРЯХЛОСТЬ

1 час. назад

Евгений Вермут комментирует материал ИВАНОВСКОМУ ВИТЕ (еще с "гражданки")

1 час. назад

antov удаляет комментарий к материалу ЩАСТЯ ЗНАЙДЕ ТЕБЕ от antov

1 час. назад

Топал-паша рекомендует материал ИВАНОВСКОМУ ВИТЕ (еще с "гражданки")

1 час. назад

Топал-паша рекомендует материал ДРЯХЛОСТЬ

1 час. назад

Топал-паша комментирует материал Евровидение по-донецки?

2 час. назад

Евгений Вермут комментирует материал ДРЯХЛОСТЬ

2 час. назад

Джудит Алибабаевна рекомендует материал ДРЯХЛОСТЬ