О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Наука  30 августа 2013 20:55:43

Автор: Олег Будзей

Кам’янець мовознавчий

«ТОВСТУН-ВСЕЗНАЙКА»

Обкладинка другого видання енциклопедії «Українська мова», 2004 рік
Обкладинка другого видання енциклопедії «Українська мова», 2004 рік
Коли ми хочемо швидко, але глибоко й всебічно дізнатися про щось, то беремо до рук енциклопедію. Зокрема, на всі насущні запити з такого неозорого моря як українська мова нам дає відповідь енциклопедія, яка так і називається — «Українська мова». Вона побачила світ 2000 року. Шлях до цього 760-сторінкового «товстуна» і «всезнайки», що містить 1797 статей і 242 ілюстрації, був довгим і нелегким.

Про те, як виник задум і починалася робота над енциклопедією, ще 27 серпня 1992 року кам’янчанам і гостям міста повідав доктор філологічних наук Олександр Тараненко. Його доповідь на міжнародній науково-практичній конференції «Культура України та слов’янський світ», що проходила в Кам’янці-Подільському з нагоди свята «Слов’янське коло», так і називалася: «Слов’янські мовні енциклопедії і створення енциклопедії «Українська мова».

Олександрові Онисимовичу взятися за роботу над енциклопедією, як кажуть, сам Бог велів: 1991 року він став першим директором новоствореного академічного Інституту української мови. Тож не дивно, що редколегію енциклопедії очолили Олександр Тараненко та Віталій Русанівський (1931—2007), директор ще однієї поважної та потужної академічної установи — Інституту мовознавства імені Олександра Потебні.

Олександр Тараненко
Олександр Тараненко
Спільними зусиллями обох інститутів задум — стаття за статтею — став утілюватися в життя, аж доки 15 липня 2000 року виплеканого «первістка» накладом 5000 примірників не було підписано до друку у видавництві «Українська енциклопедія» імені Миколи Бажана. Друге видання вийшло 2004 року, третє — 2007 року, четверте — 2011 року.

Низку статей енциклопедії «Українська мова» присвячено мовознавцям, письменникам, які зробили істотний внесок у розвиток української мови, мовознавчої науки тощо. Серед цих достойників є й ті, що народилися в Кам’янці-Подільському або в місті над Смотричем навчалися, працювали. Ось про них ми надалі й поведемо мову.

БАТЬКО «Ґ»

Мелетій Смотрицький
Мелетій Смотрицький
Почнемо наш огляд із Мелетія (до постригу в ченці — Максима) Смотрицького. Вже від самого прізвища (чи то від містечка Смотрич, чи то від річки Смотрич, що дала назву містечку) повіяло чимось рідним, подільським.

Мелетій Смотрицький прославився передусім тим, що 1619 року вийшла друком його «Граматика» — один із найвидатніших творів старожитнього слов’янського мовознавства. Двісті років — аж до першої чверті ХІХ століття — «Граматика», написана подоляком, була основним підручником церковнослов’янської мови, витримала багато видань. Досить сказати, що Михайло Ломоносов якраз «Граматику» Мелетія Смотрицького разом з «Арифметикою» Леонтія Магницького називав «воротами своєї ученості».

Цікавим для нас буде й те, що саме в «Граматиці» Мелетій Смотрицький уперше ввів до алфавіту як самостійну літеру Ґ — на позначення дзвінкого проривного задньоязикового приголосного звуку. Свавільно вилучена 1933 року з української абетки, літера Ґ повернулася до нас через 57 років — в третьому виданні «Українського правопису».

А ще у своїй «Граматиці» Смотрицький встановив правила вживання великої букви, розділових знаків, правила переносу тощо. Як зазначено в енциклопедичній статті про вченого, «багато з його правил орфографії й пунктуації зберігають чинність у сучасній українській літературній мові».

На жаль, відомі ще не всі обставини життя видатного мовознавця, письменника, церковного й освітнього діяча. Так, в енциклопедії вказано тільки ймовірний рік його народження — 1577. Місце народження Мелетія енциклопедія теж подає неоднозначно — містечко Смотрич або місто Кам’янець-Подільський. До речі, в Кам’янці-Подільському гродським писарем (у замку) працював батько Мелетія — Герасим Смотрицький, який теж залишив помітний слід в історії як родоначальник нового етапу української полемічної літератури.

11 жовтня 1979 року в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (нині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) відбувся науковий симпозіум, присвячений 400-річчю з дня народження Мелетія Смотрицького і 360-річчю виходу в світ його «Граматики». Серед учасників наукового зібрання було чимало відомих українських мовознавців, зокрема: професор Михайло Жовтобрюх, згадуваний уже Віталій Русанівський — згодом дійсний член Національної академії наук України.

БАТЬКО АПОСТРОФА

Чи знаєте Ви, що першим, хто ввів апостроф в українську мову, був кам’янчанин Каленик Шейковський? Сталося це 1860 року в Києві, де 25-річний Каленик, уродженець Кам’янця-Подільського, випускник Подільської духовної семінарії, навчався на історико-філологічному факультеті університету.

Щоб уявити, яким колись був український правопис, наведемо уривок із вірша Тараса Шевченка «Думка», але так, як то було надруковано у першому виданні «Кобзаря» (1840 рік):

Серце вьяне, нудыть свитом

Якъ пташка безъ воли —

На що жь мени краса моя,

Колы нема доли!

Тяжко мени сыротою

На симъ свити жыты —

Свои люды якъ чужіи:

Ни съ кым веселытысь.

Кам’янець мовознавчий
Цей правопис, в якому сучасні українські «і» та «и» передавалися через відповідні російські «и» та «ы», дістав назву «ярижка». 1876 року російський уряд визнав ярижний правопис за обов’язковий для українців. Але перед тим чимало українських діячів (Олексій Павловський, Михайло Максимович, Левко Боровиковський, Олександр Корсун, Микола Гатцук та інші) запропонували низку варіантів українського правопису. Пантелеймон Куліш 1856 року в «Записках о Южной Руси» вперше завів правопис, в якому сучасні «і» та «и» цими ж літерами і зображувалися. Щоправда, через «і» передавалося також «ї». Куліш залишив твердий знак на кінці слів і часто після губних і «р» («пъють»). Запропонований правопис згодом стали називати кулішівкою.

Кам’янчанин Шейковський, навчаючись у Києві, замислив і став втілювати в життя дві важливі справи: по-перше, видати серію етнографічних книжечок «Быт подолян» (1860 року побачили світ два перші випуски), по-друге, укласти словник української мови (перший випуск першого тому «Опыта южнорусского словаря», що містив слова на А та Б, видруковано 1861 року). Ось для чого Каленику Васильовичу треба було розв’язати проблему українського правопису. Студент відштовхнувся від варіанту Олексія Павловського, автора першої граматики живої української мови («Грамматика малороссийского наречия», подано до друку 1805 року, надруковано 1818 року). Взявши за основу правопис Павловського (в якому сучасне «и» передавалося через «ы», «і» — через «і», а «є» через позабутий нині ять), Шейковський відкинув твердий знак, увів спеціальні літери для позначення звуків «дж» і «дз». У цьому правописі вперше замість твердого знака з’явився апостроф. Звісно, це ще не був апостроф у сучасному розумінні цього слова. Але, принаймні, значок апострофа з’явився.

Учитель гімназій в Перемишлі та Станіславові Євген Желехівський, укладаючи «Малорусько-німецький словар» (перший том побачив світ 1882 року), модифікував кулішівку. Мовознавець активно користувався лексикографічним надбанням попередників, зокрема, словником Шейковського. Очевидно, звідти він запозичив і апостроф для свого правопису, який широко поширився в Галичині та Буковині під назвою «желехівка».

ПЕРШИЙ ІСТОРИК ФОНЕТИКИ

Павло Житецький
Павло Житецький
Для одного з основоположників українського мовознавства Павла Житецького (1837— 1911) першим місцем роботи після закінчення історико-філологічного факультету Київського університету стала Кам’янець-Подільська чоловіча гімназія. Тут він у 1865—1868 роках викладав російську мову та словесність. У Кам’янці-Подільському в Павла Гнатовича народився син, названий на честь діда Гнатом. Гнат Житецький (1866—1929) теж став відомим українським ученим. Правда, нивою його головних інтересів було не мовознавство, як у батька, а літературо- та книгознавство, історія.

Що ж до батька, то Павло Гнатович, переїхавши 1868 року до Києва, глибоко поринув у вивчення історії української мови. Так, 1876 року він видав першу в українському мовознавстві велику працю з історії фонетики української мови. Ще одна вагома заслуга Павла Житецького: він першим показав значення «Енеїди» Івана Котляревського для формування нової української літературної мови. Розробив учений і свою правописну систему, яка мала впив на правопис знаменитого чотиритомного «Словаря української мови» під редакцією Бориса Грінченка. Павло Гнатович також допомагав Борисові Дмитровичу упорядковувати й готувати словник до друку. Тож не дивно, що в передмові до першого тому Грінченко висловив глибоку подяку Житецькому.

ДВА ГІМНАЗИСТИ — ДВІ ДОЛІ

Євген Онацький
Євген Онацький
Згадаємо ще двох учених, які на початку ХХ століття навчалися в Кам’янець-Подільській гімназії. Це член-кореспондент Академії наук УРСР Борис Ларін (1893—1964) і на рік молодший дійсний член Української вільної Академії наук Євген Онацький (1894—1979). Борис був уродженцем Полтави, а Євген — Глухова, але доля на деякий час закинула обох до міста над Смотричем.

Борис Олександрович одним із перших в Україні став вивчати мову міського населення. Він був одним з авторів підготовки «Атласу української мови». Правда, головні заслуги Ларіна як вченого лежать у сфері російської історичної лексикології та лексикографії.

Євген Дементійович з 1919 року перебував у еміграції: спершу в Італії, а з 1947 року — в Аргентині. 1941 року в Римі він видав перший «Українсько-італійський словник». 1977 року цей словник було перевидано. Того ж року з’явився і «Італійсько-український словник» Євгена Онацького. Справжнім подвигом ученого стала самотужки укладена ним чотиритомна «Українська мала енциклопедія», видана у 1957—1967 роках у Буенос-Айресі.

ПОЛІГЛОТ

Борис Ларін
Борис Ларін
Тепер трохи детальніше розповімо про Ларіна. Академік Дмитро Лихачов писав: «Якщо потрібно було би вказати найхарактернішу особливість Бориса Олександровича Ларіна як ученого-ерудита, то варто було би сказати, що він був найосвіченішим лінгвістом нашого часу. Так вважали і лінгвісти старшого покоління і його учні».

Борис Ларін був поліглотом. Він знав усі слов’янські мови, литовську та латиську, основні західноєвропейські та класичні, серед них і санскрит.

В автобіографії Борис Ларін зазначив: «Народився 5 (17) січня 1893 року в місті Полтаві в родині вчителя, що пізніше став священиком. Батько помер у січні 1930 року, мати померла 1937 року. Навчався в Кам’янець-Подільській гімназії (1902—1906), потім у Київській колегії Павла Галагана (1906—1910), нарешті, в Київському університеті на історико-філологічному факультеті (1910—1914)».

У тій же автобіографії Борис Олександрович зазначив, що від серпня 1914 року до червня 1922 року викладав у середніх школах Києва, а далі Петрограда, 1919 року почав викладати у вищій школі: в педагогічному інституті в Петрограді, а з 1924 року — в Петроградському університеті.

Як засвідчуються архівні дані (їх оприлюднив Олександр Завальнюк у книзі «Історія Кам’янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 роки)», виданій 2006 року), Борис Ларін 1 липня 1919 року був призначений приват-доцентом кафедри порівняльного мовознавства Кам’янець-Подільського державного українського університету, а 31 лютого (так у книзі!) 1920 року звільнений з посади. Борис Олександрович в автобіографії не згадує про викладання в цьому університеті. Це і зрозуміло: в радянські часи зазначати про працю в «реакційному кублі націоналістів» було небезпечно. Але те, що українська мова та література були тоді в колі інтересів Бориса Ларіна, свідчать опубліковані ним рецензії: 1918 року — на книгу Миколи Сумцова «Начерк розвитку української літературної мови», 1920 року — на першу збірку віршів Павла Тичини «Сонячні кларнети».

І насамкінець процитуємо ще один абзац зі статті Лихачова про Ларіна: «У науковій роботі він цінував насамперед людей, як об’єкт вивчення, і тому особливо цікавився живою розмовною мовою, а в розмовній мові — мовою міською, «міськими діалектами». Він увів у науку вивчення «міських діалектів», дав цій галузі мовознавства напрямок і метод».

МОВОЗНАВЕЦЬ ІЗ СУПРУНКІВЦІВ

Григорій Голоскевич
Григорій Голоскевич
У 20-х роках ХХ століття дуже популярним був «Український правописний словничок з короткими правилами правопису» Григорія Голоскевича. Це був перший і довгий час найкращий і найповніший орфографічний словник української мови, що містив 40 тисяч слів. Упродовж 1914—1930 років він витримав сім видань. Приємно, що уклав цей словник наш земляк. Народився Григорій Костянтинович 4 листопада 1884 року в селі Супрунківці нинішнього Кам’янець-Подільського району, 1905 року закінчив Подільську духовну семінарію, далі продовжив освіту в Петербурзькому університеті.

Голоскевич із 1922 року працював в Інституті української наукової мови Всеукраїнської академії наук. Але радянська влада не могла пробачити вченому, що свого часу він був членом Української Центральної Ради. Тож 17 серпня 1929 року Григорія Костянтиновича заарештували. Вироком особливого складу Верховного суду УРСР від 19 квітня 1930 року за участь у діяльності контрреволюційної організації «Спілка визволення України» (вигаданої більшовиками) Голоскевича засудили до п’яти років ув’язнення. Він відбував покарання спочатку в Ярославлі, потім у Тобольську, де 1935 року покінчив життя самогубством. Реабілітували безпідставно репресованого вченого тільки 11 серпня 1989 року.

ПОДАРОВАНА КАРТОТЕКА

Іван Огієнко
Іван Огієнко
Одним із фундаторів і першим ректором університету в Кам’янці-Подільському був видатний український мовознавець Іван Огієнко (1882—1972).

Після довгих і страшних років забуття праць великого ученого та сподвижника, паплюження його імені Іван Огієнко з кожним роком уже потужніше повертається до нас. Одним із першим кроків до цього стала проведена 1992 року в Кам’янці-Подільському науково-практична конференція «Духовна та науково-педагогічна діяльність Івана Огієнка в контексті українського національного відродження». На ній, зокрема, з доповіддю «Іван Огієнко — видатний мовознавець України» виступив відомий український мовознавець Андрій Бурячок.

Працюючи в Кам’янці-Подільському, Іван Огієнко став одним з ініціаторів створення та фундатором «Історичного словника української мови». Роздобувши відповідні кошти, він доручив знаному мовознавцеві Євгену Тимченку (1866—1948), якого запросив для викладання в університеті, почати укладати картотеку задуманого словника. Упродовж року було записано 30 тисяч карточок. 1920 року Кам’янець-Подільський університет подарував ці матеріали Українській академії наук.

РИМУЙ, ЯК ВЕЛИКІ

Усі, хто пише вірші, знають, в яких творчих муках часом доводиться шукати риму до потрібного слова. 1979 року цю проблему було знято в кардинальний спосіб: побачив світ «Словник українських рим» Івана Гурина (у співавторстві з Андрієм Бурячком).

Майбутній фольклорист і лексикограф Іван Гурин (1905—1995) після закінчення Ржищівського педагогічного технікуму отримав направлення на роботу в Жванець нинішнього Кам’янець-Подільського району. Тут у 1926—1929 роках він працював учителем суспільствознавства та географії в місцевій семирічці. У Жванці Іван Іванович одружився з учителькою біології й хімії Вірою Олійник. 1931 року він заочно закінчив Кам’янець-Подільський інститут соціального виховання. До виходу на пенсію працював учителем української мови й літератури на теренах аж семи областей України.

Іван Гурин із дружиною Вірою та сином Олесем. Близько 1933 року
Іван Гурин із дружиною Вірою та сином Олесем. Близько 1933 року

Іван Іванович підготував словники рим багатьох українських поетів. 1992 року побачив світ його «Словник рим Євгена Гребінки». У рукописах залишилися словники рим Івана Котляревського, Левка Боровиковського, Петра Гулака-Артемовського, Тараса Шевченка, Маркіяна Шашкевича, Леоніда Глібова, Лесі Українки...

СЛОВНИКИ НА ВСІ СМАКИ

Марія Пилинська
Марія Пилинська
Звісно, наведеними вище іменами та прикладами не вичерпуються кам’янецькі сторінки українського мовознавства. Так, із Кам’янцем-Подільським тісно пов’язані імена Сергія Іваницького та Федора Шумлянського, які 1918 року видали у Вінниці двотомний «Російсько-український словник».

Уродженкою Кам’янця є перекладачка Марія Пилинська (1898—1976), яка з поетом Іваном Вирганом уклала російсько-український фразеологічний словник.

Ще один уродженець Кам’янця Віктор Брицин 1991 року став доктором філологічних наук, а 1996 року у співавторстві з Олександром Тараненком видав «Російсько-український словник (сфера ділового спілкування)». Вікторів батько — Михайло Брицин — свого часу працював у Кам’янець-Подільському педагогічному інституті, 1967 року захистив докторську дисертацію «Юридична термінологія в східнослов’янській писемності до XV століття», високо оцінену вже згадуваними Михайлом Жовтобрюхом і Борисом Ларіним.

Авторами підручника з української мови для другого класу (перевидавався декілька разів) були доценти з Кам’янець-Подільського педагогічного інституту Феодосій Середа та Михайло Стефанцев. Професор, заслужений працівник освіти України Надія Грипас (1928—2005) із цього ж вишу написала в співавторстві посібник-довідник «Українська мова», підручник «Сучасна українська літературна мова» (друге видання побачило світ 2000 року), рекомендований студентам I—V курсів усіх спеціальностей.

Як бачимо, крапку в темі «Кам’янець і мовознавство» ставити ще рано...

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 8982
Отредактировано: 31-08-2013 [07:50]
delete
Олег Будзей
Олег Будзей, Каменец-Подольский, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +3
Всего комментариев: 4, Всего рецензий: 4
Читайте также

Финкомпании кредитуют должников по ипотеке и автокредитамФинкомпании кредитуют должников по ипотеке и автокредитам

67% украинцев, обращающихся в финкомпании за краткосрочными кредитами в 2-4 тыс. грн., имеют негативную кредитную историю из-за больших долгов перед б ...

ДТП в Харькове: опубликовано видео первых секунд после жуткой аварииДТП в Харькове: опубликовано видео первых секунд после жуткой аварии

Люди, оказавшиеся на месте происшествия, бросились помогать пострадавшим ...

Как научиться вставать рано утром без усилий и изменения распорядка дняКак научиться вставать рано утром без усилий и изменения распорядка дня

Есть несколько хитростей, которые помогут вам сделать за день больше дел ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

06:32 31/08/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
viktor trigub Киев
 
23:22 31/08/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
ivp_paster Тернополь
Докладно-багата і детально-широка, корисна і цікава інформація: - відкриває, захоплює і поглиблює знання...
02:45 01/09/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Sveta Rybalko Харьков
Ще один чудовий нарис, несподівана тема. І мовознавчі знахідки, тепер, зрозуміло, звідки))) Фахово, цікаво, гарно оформлено.
05:14 01/09/13
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
yarina Киев
Цікаво, красиво оформлено.

Комментарии

Володимир Олесин Каменец-Подольский
Рекомендує цей матеріал.
22:29 30/08/13

Рекомендує цей матеріал.

22:29 31/08/13
ivp_paster Тернополь
Рекомендує цей матеріал. Чому?
Рекомендую!
23:23 31/08/13
yarina Киев
Рекомендує цей матеріал.
05:14 01/09/13

Live

3 час. назад

Зурла Лоци комментирует материал Зірка

4 час. назад

Елена Итальева комментирует материал Давно такого не було

4 час. назад

Елена Итальева комментирует материал Давно такого не було

4 час. назад

Елена Итальева комментирует материал Давно такого не було

4 час. назад

Елена Итальева комментирует материал Давно такого не було

4 час. назад

Елена Итальева комментирует материал Давно такого не було

4 час. назад

Елена Итальева комментирует материал Давно такого не було

4 час. назад

yarina рекомендует материал Давно такого не було

4 час. назад

Елена Итальева комментирует материал Давно такого не було

4 час. назад

Елена Итальева комментирует материал Давно такого не було

4 час. назад

yarina рекомендует материал Чи є прізвище в англійської королеви?

4 час. назад

Елена Итальева рекомендует материал Давно такого не було

4 час. назад

yarina рекомендует материал Пані Осінь

4 час. назад

yarina пишет рецензию на публикацию Подружка Влади Литовченко очолить Нацмузей у Пирогові?

4 час. назад

yarina рекомендует материал Я днів старих творив запас...

6 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Портнов и ссакашвили; РФ и Лугандоны подкоп под... Президента!

7 час. назад

Максим Донбасенко комментирует материал Портнов и ссакашвили; РФ и Лугандоны подкоп под... Президента!

7 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Портнов и ссакашвили; РФ и Лугандоны подкоп под... Президента!

7 час. назад

Володимир Олівець комментирует материал Зірка

8 час. назад

Володимир Олівець комментирует материал Червоно-чорне

8 час. назад

Максим Донбасенко комментирует материал Портнов и ссакашвили; РФ и Лугандоны подкоп под... Президента!

8 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал Портнов и ссакашвили; РФ и Лугандоны подкоп под... Президента!

8 час. назад

Максим Донбасенко комментирует материал Портнов и ссакашвили; РФ и Лугандоны подкоп под... Президента!