О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Культура  16 июня 2013 18:02:58

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

На зламі століть

Na przelomie wiekow

 

(частину 3 див. тут http://h.ua/story/378168/)

(czesc 3 patrz tutaj http://h.ua/story/378168/)

 

150 річчю від дня народження В. Городецького присвячується

Poswiecam 150 rocznicy urodzin Wladyslawa Horodeckiego

 

Волею долі творчий доробок одного з найвідоміших і найпопопулярніших київських архітекторів минулого належить Україні, Польщі та Ірану. Кожна з цих країн може пишатися архітектурною спадщиною, яку він залишив».

Д. Малаков, «13 київських зустрічей з Городецьким»

Zrzadzeniem losu tworczy dorobek jednego z najbardziej znanych i najpopularniejszych kijowskich architektow przeszlosci nalezy do Ukrainy, Polski i Iranu. Kazdy z tych krajow moze cieszyc sie spuscizna architektoniczna, ktora on po sobie zostawil”.

D. Malakow, „13 kijowskich spotkan z Horodeckim”

«Проходжу коло нього майже кожним разом, коли буваю в столиці України, але тільки одного сонячного дня пополудню, коли повітря було чисте, як склянка джерельної води, а небо блакитне як на прапорі України, звернув увагу на те, що цей костел...кричить!»

К. Войцеховський, «Костел, який кричить»

Przechodze kolo niego niemal za kazdym razem kiedy tylko zdarzy mi sie byc w stolicy Ukrainy, ale dopiero pewnego slonecznego popoludnia, gdy powietrze bylo czyste jak szklanka zrodlanej wody, a niebo blekitne jak na fladze Ukrainy, zwrocilem uwage na to, ze kosciol ten … krzyczy!

K. Wojciechowski, „Kosciol, ktory krzyczy”

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Після поразки січневого повстання царська влада провела чистку адміністративного апарату в значній мірі окупованого поляками. Участь католицького духовенства у січневому повстанні стала претекстом для розриву у 1866 р. конкордату з Римом. Втім польське життя Києва не притихло вже в 70-х роках ХІХ ст. повстало Товариство польської молоді у Києві (Stowarcyzszenie polskej mlodziezy w Kijowe). У 1884 році закладено Корпорацію студентів поляків (Korporacije studentow Polakow) на чолі якої став брат майбутнього Президента Польщі – Станіслав Нарутович (Stanislaw Narutowicz).

Новий наплив поляків до Києва розпочався під час будівельного буму на переломі ХІХ та ХХ ст. В цей час в Києві мешкало 17 тис. поляків, а в 1909 р. це число зросло до 44 тис. Поляки займали також багато важливих посад, а Йосиф Йосифович Завадський (Juzef Zawadski) навіть був міським головою. Він походив з Вільнюса, орендував типографію університету св. Володимира та керував нею 30 років. Але найпомітніший слід в обличчі тогочасного Києва залишили архітектори, зокрема деякі польського походження: В. Городецький, І. Ледуховський та ін. В цій частині нашого циклу ми розкажемо вам про польську колонію Києва перелому ХІХ-ХХ ст. та її внесок у розбудову міста над Дніпром.

Po upadku powstania styczniowego wladza carska przeprowadzila czystke w aparacie administracyjnym w znacznej mierze opanowanym przez Polakow. Udzial duchowienstwa katolickiego w powstaniu stal sie pretekstem do zerwania konkordatu z Rzymem w 1866 roku. Jednak polskie zycie w Kijowie nie zamarlo i juz w latach 70-tych XIX wieku powstalo Stowarzyszenie Mlodziezy Polskiej w Kijowie. W 1884 roku zallozono Korporacje Studentow Polakow, na czele ktorej stal brat przyszlego prezydenta II Rzeczpospolitej – Stanislaw Narutowicz.

Nowy naplyw Polakow do Kijowa rozpoczal sie podczas boomu budowlanego na przelomie XIX i XX wieku. W tym czasie w Kijowie mieszkalo 17 tys. Polakow, a w 1909 roku ich liczba wzrosla do 44 tysiecy. Polacy sprawowali takze wiele waznych funkcji, a Jozef Zawadzki byl nawet prezydentem miasta. Pochodzil z Wilna, dzierzawil drukarnie Uniwersytetu sw. Wlodzimierza i kierowal nia 30 lat. Jednak najwyraniejszy slad w wizerunku owczesnego Kijowa pozostawili architekci, zwlaszcza ci polskiego pochodzenia, W. Horodecki, I. Ledochowski i inni. W tej czesci naszego cyklu opowiemy wam o polskiej wspolnocie w Kijowie na przelomie XIX i XX wieku oraz jej wkladzie w rozbudowe miasta nad Dnieprem.

Архітектори

Architekci

 

Життя міста неможливо собі уявити без архітекторів. Тоді під час будівельного буму кін. ХІХ-поч. ХХ ст. вони буквально на очах змінювали обличчя Києва. З архітекторів польського походження та і зодчих взагалі перш за все слід згадати уславленого Володислава Городецького.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Володислав Городецький – пам’ятник у Київському пасажі

Wladyslaw Horodecki – pomnik na kijowskim pasazu

 

Про цього архітектора зараз в Україні написано вже досить багато. Особливо варто згадати досконалі праці Д. Малакова. Тому тут ми лише коротко скеруємо вас до деяких дійсних споруд та споруд, що, на жаль, вже не існують, що їх подарував місту Городецький. Без сумнівів найвизначнішою спорудою, яку він подарував католицькій громаді, а з нею – і всьому місту, є Другий костел, освячений на честь св. Миколая.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Костел св. Миколая – найпомітніша споруда Нової Забудови. Чудовий приклад псевдоготичного стилю кін. XIX-поч. XX ст. (Велика Васильківська, 75).

Kosciol sw. Mikolaja – najokazalszy obiekt Nowej Zabudowy. Wspanialy przyklad neogotyckiego stylu konca XIX-poczatku XX wieku (u. Wielka Wasilkowska 75)

 

Костел св. Миколая споруджений 1899-1909 рр. на замовлення римо-католицької громади Києва. Будівництву передував представницький конкурс, за підсумками якого першу премію отримав архітектор П. Гіппіус, другу – студент Петербурзького інституту цивільних інженерів Станіслав Воловський. Замовники обрали для втілення конкурсну роботу Воловського.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Композиція "Вбивство св. Войцеха". Kompozicja zabojstwo sw. Wojceha

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Фрагменти оздоблення костелу

Elementy zdobnicze kosciola

 

Виконавцем робіт запросили київського зодчого Володислава Городецького, який творчо переробив проект. Через обмеженість коштів, які збиралися шляхом пожертв, будівництво тривало майже десять років. Коімтет будови костелу знаходився по вул. Прорізній,13 (будинок не збергіся). З огляду на складні умови (високий рівень ґрунтових вод), була розроблена спеціальна конструкція фундаменту на бетонних набивних палях за прогресивною технологією київського інженера Антона Страуса, застосованою у таких масштабах уперше в Європі.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Костел св. Миколая на листівці поч. ХХ ст.

Kosciol sw. Mikolaja na widokowce pocz. XX wieku

 

Костел споруджений з використанням новітніх матеріалів, якими тоді були залізобетон (з нього зроблено усі перекриття, зокрема, склепіння центрального нефа системи "ганнебік" при прольоті у 17 м. має товщину всього 8 см.), штучний граніт, теракотове обличкування тощо. Зокрема, зі штучного каменю виконано усе багате архітектурне та скульптурне оздоблення будівлі, автором якого є давній співавтор Городецького Еліо Саля. Одночасно з костелом у спрощених псевдоготичних формах зведено триповерховий будинок причту. Освячення та урочисте відкриття костелу св. Миколая відбулося 6 грудня 1909 р. Першим його настоятелем став ксьондз Ян Юзеф Змігродський.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

План костелу св. Миколая

Plan kosciola sw. Mikolaja

 

Об'ємно-просторова композиція храму – хрестова у плані базиліка з трьома невами, розвиненим трансептом, двома баштами на західному фасаді та сигнатуркою у середохресті є типовою для середньовічних європейських костелів. Таким є і декор – майстерна і достовірна готична стилізація, яка яскраво втілює образ готичного храму. Сучасники вбачали у Миколаївському костелі подобу віденської Votiv Kirche (1856). Домінуючий у композиції західний фасад має три стрілчасті портали, тимпани яких прикрашені барельєфами на релігійні теми. Центральна вісь акцентована великим вітражем-трояндою та трикутним фронтоном над ним. Споруда відрізняється досконалістю пропорцій, чистотою композиційного задуму, виразним моделюванням деталей.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Фасад костелу, фото поч. ХХ ст.

Fasada kosciola, fotografia z poczatku XX wieku.

 

Радянська влада зареєструвала "синдикат" (громаду) костелу у березні 1921 р. З 1936 р. богослужіння у храмі припинилися через відсутність ксьондза. У березні 1938 р. рішенням міськради костел було закрито й призначено під "використання для громадських потреб". Представники влади познімали хрести, ікони, начиння, дзвони, скульптури, частину вітражів, демонтували також і орган. Частина цього майна потім була знайдена на кіностудії ім. О. Довженка. В 1943 р. інтер'єр споруди сильно постраждав від пожежі, яка, за переказами, виникла від майна, що зберігалося тут.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Костел св. Миколая, 1944 р.

Kosciol sw. Mikolaja w 1944 rok

 

Після війни у будівлі костелу розмістили Київський обласний державний архів. Тут також було розміщено радіоглушильну станцію, яка мала перешкоджати мешканцям Києва слухати західні "радіоголоси". В 1954-1957 рр. проводилися реставраційні роботи будівлі, під час якої були зняті залишки старих вітражів. В 1956 р. споруду визнали пам'яткою архітектури, однак 1963 р. це рішення було скасовано.

Після урядової ухвали (1979) про створення тут "Будинку органної та камерної музики" костел 1979-1980 рр. був відреставрований з пристосуванням під нову функцію (архітектори Олег Граужис, Є. Осадчий та ін.). На місці вівтаря було встановлено новий великий орган. Викопаний під концертною залою у попередні роки підвал (на місці поховань) було переобладнано на цокольний поверх. Під час розчистки підвалу було знайдено одну з втрачених скульптур – архангела Гавриїла.

У квітні 1991 р. будівлю було внесено до списку споруд, які мають залишатись у власності держави та не підлягають передачі релігійним громадам. Та католицька громадськість не погодилася з таким рішенням влади і наполягала на поновленні своїх прав. З вересня 1991 р. біля стін колишнього костелу стали відправляти служби за католицьким обрядом. Перша така служба відбулася 29 вересня Яном Кріпаном, настоятелем парафії св. Олександра. Невдовзі був досягнутий компроміс між представниками держави і католицької церкви: було погоджено, що під одним дахом будуть співіснувати католицька парафія та "Будинок органної і камерної музики". Урочисте відкриття костелу відбулося 4 січня 1992 р., першу службу очолював єпископ Ян Пурвинський. Незважаючи на це, настоятелі костелу продовжують молитися за повернення костелу, чи їм так заважає та музика?

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Наразі костел св. Миколая опинився у сучасному будівельному оточенні

Obecnie kosciol sw. Mikolaja znajduje sie w otoczeniu nowoczesnych budynkow

 

Хотілося б також відзначити, що виконаний за всіма канонами готичного стилю Миколаївський костел являє собою єдиний такий виразний зразок його новітнього застосування у Києві. Зважаючи на це, він є свого роду навчальним посібником для вивчення цього стилю та унікальною пам’яткою, яка надає цій частині Києва неповторного та, може, навіть загадкового обличчя.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

В архітектурі Миколаївського костелу присутні всі основні елементи готичного стилю

W bryle kosciola sw. Mikolaja obecne sa wszystkie podstawowe elementy stylu gotyckiego

Та повернемося до В. Городецького. Свою кар’єру у Києві він розпочав зі зведення на поч. 90-х рр. XIX ст. усипальниці родини барона Штейнгеля, побудованої на цвинтарі Аскольдова могила, насправді тут збереглися рештки якоїсь споруди, які потребують детальнішої ідентифікації. В 1895-1896 p. він розробив проект "Південноросійського машинобудівного заводу" на вул. Жилянській, 107.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Комплекс "Південноросійського машинобудівного заводу" на вул. Жилянській 107

Kompleks „Poludnioworosyjskiej Fabryki Budowy Maszyn” na ul. Zytomierskiej 107

Проектуючи корпуси заводу, архітектор не оговтався від загальноприйнятих тоді принципів і схем промислових підприємств, але висока якість проектування та виконання будівельних робіт послугували і майбутнім поколінням.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Забудова садиби Меринга

Zabudowa siedziby Meringa

Наприкінці XIX ст. Городецький став одним з активних учасників розвитку Києва: він розробив проект нових вулиць у центрі міста на місці колишньої садиби Меринга (Михайлівської, Ольгинської, Мерінгівської та Нової), став автором кількох споруд на Миколаївській (сучасній Городецького) вулиці (будинок київського відділення Російського сільськогосподарського комісіонерства "Работник", меблевої фабрики І. Кімаєра).

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок київського відділення Російського сільськогосподарського комісіонерства "Работник" – перший поверх зведено за проектом Городецького

Budynek kijowskiego oddzialu Rosyjskiego Towarzystwa Rolniczego „Robotnik” – parter wybudowano wedlug projektu Horodeckiego

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Реклама товариства "Работник", кінець, ХІХ ст.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Фасадний будинок – все, що збереглося від колишньої меблевої фабрики І. Кімаєра

Budynek fasadowy – to wszystko co zachowalo sie z dawnej fabryki mebli I. Kiamyera

 

Поблизу розташований перебудований будинок колишнього готелю «Континенталь», в якому В. Городецький проектував інтер’єри.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Колишній та сучасний вигляд будинку готелю «Континенталь» на вул. Городецького, 5

Dawny i obecny wyglad budynku hotelu „Continental” na ul. Horodeckiego 5

 

За його проектом був побудований будинок Л. Бендерського – повних шість поверхів на вул. В. Васильківській, 25.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок Л. Бендерського на вул. В. Васильківській, 25

Budynek L. Benderskiego na ul. W. Wasilkowskiej 25

 

До 1897-1898 p. належить проект надбудови і добудови старого двоповерхового будинку для страхового товариства «Росія» на розі Хрещатика і Прорізної.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Так званий «Будинок лицаря» - садиба страхового товариства «Росія» на розі вул. Хрещатика і Прорізної, 28/2. Знищений 1941 р. На іншому фото сучасний вигляд цього фрагменту Хрещатика

Tak zwany „Budynek rycerza” – siedziba Towarzystwa Ubezpieczeniowego „Rosja”, na rogu Chreszczatyku i ul. Proriznoj 28/2. Zniszczony w 1941 roku. Na innej fotografii obecny wyglad tego fragmentu Chreszczatyku.

 

Під час київської сільськогосподарської і промислової виставки 1897 p., влаштованої на схилах Черепанової гори, більше уваги привертали два проекти Городецького – павільйони графів Потоцьких. Саме проект В. Городецького визнали кращим, коли московський архітектор Бойцов відмовився від роботи над проектом міського музею старожитностей і мистецтв.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Колишній музей старожитностей, наразі – Національний художній музей України

Dawne Muzeum Starozytnossci, obecnie Narodowe Muzeum Sztuki Ukrainy

Важливим фактором при будівництві музею стало широке застосування бетону і цементу. В 1898 р. у Києві на Куренівці діяв завод  "Фор", зведений в 1898 р. у Києві на Куренівці за проектом В. Городецького (вул. Кирилівська, 102). Він належав цьому архітектору. Тож він активно рекламував застосування цементу та бетону в своїх неординарних спорудах. Варто лише пригадати скульптури з бетону на будинку з химерами, костелі св. Миколая чи будівлі музею українського образотворчого мистецтва. З 1898 року завод налагодив виробництво найкращого на той час портланд-цементу. Завод випускав також залізобетонні вироби, мозаїчні плитки для підлоги, порожнистий камінь та цементно-піщану цеглу .

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Місце, де розміщувався бетонний завод «Фор», та його сучасний вигляд

Miejsce gdzie znajdowala sie fabryka betonu „For”, oraz jego wspolczesny wyglad

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Проект заводу "Фор"

В 1898-1902 p. на вул. Ярославів вал, 7 за його проектом побудована караїмська кенаса. Ця унікальна екзотична будівля викликала чимало схвальних відгуків.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Караїмська кенаса на старій листівці та її сучасний вигляд

Kenesa karaimska na starej widokowce oraz jej wspolczesny wyglad

 

Саме після виставки 1897 p. В.  Городецькому – вже добре відомому і шанованому київському архітекторові – і випала честь зводити вже описаний костел св. Миколая.

Та найвідомішою київською спорудою В. Городецького став власний будинок архітектора на вул. Банковій, 10. Будинок мав форму куба з характерним для модерну еклектичним використанням різних стилів. Його фасади оформлені скульптурними прикрасами роботи Е. Саля на теми стародавніх міфів і полювання, виконані з цементу. Оскільки у той час цемент не був ще популярним, Городецький використовував його з метою реклами.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок з химерами, який збудував для себе Володислав Городецький – вул. Банкова. „Dom z Chimerami”, ktory wybudowal dla siebie Wladyslaw Horodecki – ul. Bankowa, 10

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Чудові скульптурні оздоби Е. Саля

Wspaniale ozdobne rzezby autorstwa E. Sali

 

Інтер'єри будівлі були оформлені екзотичними сюжетами. "Київська газета" від 4 грудня 1903 р. називала будинок "зразком архітектури нового стилю". Дуже швидко дивовижний витвір Городецького став однією з видатних архітектурних пам'яток Києва.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Леді з будинку з химерами відповідають передовій жіночій моді того часу

Panie z budynku z chimerami odpowiadaja najnowszej kobiecej modzie tego czasu

 

Маловідомо, що сюжет цього будинку В. Городецький імовріно перейняв від так званого "Африка-хаус" в Гамбургу, який звів в 1899 р. ахітектор М. Халлер (Скібицька, 2011).

В. Городецький вважається також автором низки склепів на Байковому кладовищі Києва, а також звів склеп Лелявського на цвинтарі Видубицького монастиря, а також склеп Козакевичів.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Склеп родини Тишкевичів на Байковому кладовищі

Kaplica rodziny Tyszkiewiczow na Cmentarzu Bajkowa

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Склеп Козакевичів на цвинтарі у Пуща-Водиці

Kaplica Kozakiewiczow na cmentarzu w Puszczy-Wodycy

 

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

 

Ще один склеп на Байковому кладовищі, авторство якого приписується В. Городецькому

Jeszcze jedna kaplica na Cmentarzu Bajkowa, ktorej autorstwo przypisuje sie W. Horodeckiemu

Городецький був не тільки архітектором, він також виступав в іпостасі модельєра жіночих суконь та декорацій та костюмів для театру Соловцова.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Городецький виступав також модельєром суконь та декорацій

Horodecki byl takze projektantem sukni i dekoracji

 

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Книга В. Городецького "В джунглях Африки"

 

Після революції і захоплення влади більшовиками, втративши свою нерухомість і не маючи у нових умовах ніяких засобів до існування, Городецький 1920 р. емігрував до Варшави. У Польщі він почав працювати у Міністерстві громадських робіт архітектором. Він розробляє проект курорту у Хелі, реставрує палац у Вишнівці, пошкоджений під час Першої світової війни.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Курорт у Хелі, передвоєнні фото

Kurort w Helu, fotografia przedwojenna

 

Окрім Городецького у Києві того часу активно працювали й інші архітектори польського походження. На жаль, про них ми знаємо незрівнянно менше. Іваницький Карл Людвігович (06.11.1870-1940) – вихованець Львівської політехніки. В 1894-1919 рр. жив у Києві. Тут за його проектами побудовані прибудова до кахляного заводу Й. Анджейовського на вул. Фрунзе (Кирилівська), 64 (1896).

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будівля колишньої фабрики будівельної кераміки – власність польського громадського діяча Йосафата Анджейовського – вул. Фрунзе, 64.

 

Gmach dawnej fabryki ceramiki budowlanej, wlasnosc polskiego dzialacza spolecznego Jozafata Andrzejowskiego – ul. Frunze, 64

Будівля колишньої фабрики будівельної кераміки перебуває наразі в критичному стані. Проте і зараз можна оглядати виразні кахельні прикраси на фасадах цієї руїни. Підприємство засноване 1875 р. було найвідомішим виробником кахлів. Воно спеціалізувалося на високохудожніх грубах і камінах. Цими виробами прикрашено інтер’єри колишніх прибуткових будинків, що збереглися досі: Ярославів Вал, 1 та 14, Володимирська, 61/11, та Банківська, 10 (Малаков, 2009).

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Керамічні грубки-вироби фабрики І. Анджейовського

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Грубка -вироб в будинку В. Городецького на Банковій, 10

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Й. Анджейовський

Jozafat Andrzejowski

 

Цей архітектор збудував також прибутковий будинок на вул. Богдана Хмельницького, 32, де знаходилася його власна контора.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Прибутковий будинок збудований 1913 р., що використовувався як офіс місцевого філіалу акціонерного товариства Варшавської фабрики столових меблів (Garde Meuble) „Z. Szczerbinski i Spolka”. Тут мешкав автор проекту цього будинку – архітектор та громадський діяч Кароль Іваницький. У наш час житлово-офісне приміщення – вул. Б. Хмельницького, 32. Kamiennica czynszowa, wzniesiona w 1913 r. , wykorzystywana jako lokal miejscowego oddzialu spolki akcyjnej Warszawskiej Fabryki Mebli Stylowych (Garde Meuble) „Z. Szczerbinski i Spolka”. Tu mieszkal autor projektu budynku - architekt i dzialacz spoleczny Karol Iwanicki. Obecnie lokal mieszkalno-biurowy, ul. B. Chmielnickiego, 32

 

Найбільшою його справою мала стати побудова третього костелу св. Йосифа Обручника на Подолі (Юрківська, 3). Вперше проект костелу св. Йосифа, розроблений Каролем Іваницьким, що був дієцезіальним архітектором, був поданий на затвердження 1910 р. як проект римсько-католицької каплиці у садибі Кароліни Ярошинської на вул. Юрківській, 1 (наріжна частина садиби пізніше відокремилася, й у К. Ярошинської залишилася ділянка № 3, друга від рогу вул. Кирилівської, нині – Фрунзе). Проект затверджено лише наприкінці 1913 р., того ж року відбулося закладання. Костел мав еклектичні риси з елементами псевдороманського стилю, був асиметричним, з майже 40-метровою вежею. За Оленою Горбик, будівництво зупинила Перша світова війна, хоча у споруди вже був виведений гранітний цоколь. Втім, 1920 р. громаду костелу було зареєстровано радянськими органами як Синдикат римо-католицького костелу імені св. Йосифа на вул. Юрківській, 3, ймовірно, у приміщенні частково збудованого храму. У переліку київських костелів 1925 р. він вже не значиться.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Місце, де будувався, та ескіз проекту костелу св. Йосифа на Подолі

Miejsce gdzie byl budowany, oraz szkic projektu kosciola sw. Jozefa na Padole

 

Найбільш загадковим і у той самий час одним з найбільш виразних київських архітекторів є Ігнацій Казимирович Лєдуховський (роки життя невідомі). Яскравий представник інтернаціонального (декоративно-флореального) напрямку стилю модерн. З атрибутованих споруд Лєдуховського: особняк з хірургічною клінікою доктора медицини П. Качковського на вул. Гончара, 33 (1907), прибуткові будинки на вул. С. Петлюри, 8 (поч. ХХ ст.) та Ветрова, 19 (1907-1911) та 21 (1910-1911).

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Клініка Качковського на вул. О. Гончара, 33

Klinika Kaczkowskiego na ul. O. Honczara 33

 

Клініка Качковського без сумнівів є одним з найвиразніших будинків у Києві. Для міської садиби затисненого вузькими межами сусідніх землеволодінь, який, до того ж, поєднувався у функціях з амбулаторією та лікарнею, обрано оригінальний прийом вивільнення у забудові одного з торців. Цим самим формувався бічний садовий фасад з відкритою терасою кабінету господаря на рівні другого поверху та наріжна заокруглена частина. Напівциркульна форма плану кутових приміщень повторена у центральному вузлі внутрішніх сходів, які є композиційним ядром будинку і об’єднують навколо себе згруповані обабіч себе приміщення дворової та фасадної частини. Ця тема також обіграється у центральних прорізах першого та другого поверху.

Садиба Качковського чудово ілюструє лінію тогочасного модерну, пов’язану з ірраціональними, органічними основами формотворення. Це виявлено як у взаємній компоновці повільно текучих конструктивних об’ємів, так і виборі фасадної пластики та облаштуванні внутрішніх приміщень. У авторських скульптурних оздобах фасадів, виконаних скульптором Ф. Соколовим, переважають органічні мотиви, де ретельно переплетені реальні істоти та міфічний світ. У загальному змістовному наповненні образотворчої частини декору прочитується містичний ірраціоналізм готичної традиції, введення теми захисту домашнього вогнища та людського життя взагалі, на сторожі якого стоять звабливі сирени у центральному фронтоні, рикаючий лев на куті тераси, пара загадкових маскаронів (Фауст і Маргарита?) обабіч головного входу.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Фрагменти оздоби клініки Качковського

Detale zdobnicze kliniki Kaczkowskiego

 

Модельовані у реалістичній манері рельєфні квіти латаття, з м’ясистих стебел яких ніби звиті балюстради вікон другого поверху, квіткові пласко-рельєфні панно із зображенням каштанових гілок передають розкіш та витонченість природних форм, їх вітальну енергію. Відтворення органічних структур у модерні, що притаманно флоральному (декоративному) модерну, виявилося особливим чином у садибі Качковського. Оформлення дворового проїзду з однією колонкою у вигляді оголеної кістки (натяк на професію лікаря-хірурга?) та малюнок ажурних ґрат, що є парафразом відомого паризького Castel Beranger (1894-1898) архітектора Гектора Гемара, який був сміливо висаджений Ледуховським на київський ґрунт.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Фрагмент інтер’єру клініки Качковського

Fragment wneetrz kliniki Kaczkowskiego

 

Будинок на Вєтрова, 19, що вписаний до щільної однобічної забудови фронту вулиці, теж має свої особливості. Стильові форми модерну використані на фасаді у вигляді орнаментальних ліпних вставок вишуканого малюнку, які акцентують фриз, надвіконні та міжвіконні площини.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Прибутковий будинок на вул. Вєтрова, 19

Kamienica czynszowa na ul. Wietrowa 19

 

У порівнянні з цим сусідній будинок Лєдуховського (будинок лікаря М. Трофімова) на Вєтрова, 21 відображає початок розвитку класицистичних впливів на розвиток стилістики модерну, її «очищення» від вигадливого багатослів’я та нестриманої пластичної деформації форм раннього етапу. Він вирішений Лєдуховським, як односекційне садибного типу прибуткове житло з однією квартирою на кожному з первісно трьох поверхів. Після надбудови 1950 р. четвертого поверху первісну композицію автора було порушено.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок лікаря М. Трофімова на Вєтрова, 21

Budynek lekarza M. Trofimowa na ul. Wietrowa 21

 

Інколи Лєдуховському приписують також чудовий прибутковий будинок А.А. Червінського на вул. Костельній, 7 (1913 р.). Червінський, який також мав польське походження, відкрив у Києві виробництво мідної вуглекислоти та займався ацетиленовим освітленням.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Прибутковий будинок А.А. Червінського на вул. Костельній, 7 (1913 р.)

Kamienica czynszowa A.A. Czerwinskiego na ul. Koscielnej 7 (1913 r.)

 

На авторство Ледуховського вказують і у випадку будинку С. Чоколової на вул. Великій Житомирській, 32 (1911-1912). Це односекційне садибного типу апартаментне житло з однією квартирою на кожному з первісно трьох поверхів стало прикрасою вулиці. Надбудовою було знищено виразну об’ємність будинку та рельєфи у його верхній частині. Окрасу даного будинку становлять численні рельєфи, зокрема, зображення гілок каштану, античного сюжету «хлопчик на гусці», змій, а також вакхічні сцени та сцени полювання.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок С. Чоколової на вул. Великій Житомирській, 32 до надбудови

Budynek S. Czokolowej na ul. Wielkiej Zytomierskiej 32, do czasy nadbudowania

 

Слід згадати також архітектора Г. Гая – автора проекту Бессарабського ринку. Цей ринок побудований 1910-1912 р. на гроші відомого цукрозаводчика Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету у заповіті. Архітектором виступив Генрік Ґай, а здійснював проект архітектор Михайло Бобрусов. Скульптурне оздоблення виконали учні українського скульптора Ф.П. Балавенського, які навчалися у Київському художньому училищі, - Т.В. Руденко-Щелкан (декоративне панно на фасаді), і А. Теремець (горельєф «Селянин з волами» і декоративне зображення гусей на металевих воротах), П.В. Сніткін (горельєф «Молочниця»). Урочисте відкриття ринку у присутності вищого керівництва міста і краю відбулося 3 (16) липня 1912 р.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Бессарабський ринок на старому фото і зараз

Rynek Besarabski na starej fotografii i obecnie

 

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

На вул. Лисенка, 6 ми можемо побачити ще один будинок, спроектований київським архітектором польського походження Валеріаном Куліковським. Це – управління Південно-Західної залізниці

Na ul. Lysenki 6 mozemy zobaczyc jeszcze jeden budynek zaprojektowany przez kijowskiego architekta polskiego pochodzenia Waleriana Kulikowskiego. Jest ot dyrekcja Kolei Poludniowo-Zachodnich

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок, в якому мешкав архітектор, повстанець 1863 р. Р. Валеріан Куліковський – вул. Михайлівська, 15.

Dom, w ktorym mieszkal architekt, powstaniec 1863 r. R. Walerian Kulikowski – ul. Mychajliwska, 15

 

Мандуруючі містом 

Після ознайомлення з київськими архітекторами польського походження, проїдемося вулицями міста і ознайомимося з вцілілими та не вцілілими будинками, що пов’язані з життям польської громади Києва на зламі ХІХ-ХХ ст. Допоможе нам у цьому мапа «Польські адреси Києва» видавництва «Дух і літера».

Відвідавши Київський національний університет «Київський політехнічний інститут», пригадаємо, що тут вчився Войцех Святославський, який був не тільки здібним хіміком, але й активно був заангажований до тогочасної політичної діяльності. Він був членом вищезгаданої Корпорації студентів поляків. Організації в орієнтації соціалістичної. Цікавився філософією та економікою. Виступав з лекціями на ці теми. Друкував політичні прокламації та допомагав таємним студентським організаціям. В Київському політехнічному інституті на агрномічному факультеті (старий корпус) навчався і видатний діяч Холмщини - Антін Васинчук. 

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Корпус Київського національного університету «Київський політехнічний інститут», де працював хімік Войцех Святославський. Korpus Kijowskiego Uniwersytetu Narodowego „Kijowski Instytut Politechniczny”, gdzie pracowala chemik Wojciech Swietoslawski

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польський хімік Войцех Святославський

Polski chemik Wojciech Swietoslawski

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Місце, в якому знаходився будинок, де діяли товариства поляків, діяв Польський театр. Вид на листівці поч. ХХ ст. Будинок зведений 1891-1901 р. (арх. М. Казанський) для великої концертної зали слов’янських пісень. У решті-решт були облаштовані кілька окремих залів. Тут знімали приміщення польський клуб «Огниво» (закладений 1905 р.), Польський промислово-технічний клуб, знаходився «Новий Польський Театр». Будинок не зберігся. Вул. Хрещатик, 1

iMiejsce, w ktorym stal dom, gdzie dzialaly stowarzyszenia Polakow, dzialal Teatr Polski. Wyglad wg widokowki pocz. XX w. Budynek wzniesiony w latach 1891 – 1901 (arch. M. Kazanski) dla olbrzymiej hali koncertowej piesni slowianskich. W budynku wyposazono kilka osobnych sal. Tutaj wynajmowali lokale: polski klub „Ogniwo” (zalozony w 1905), Polski Klub Przemyslowo-Techniczny, wystepowal „Nowy Polski Teatr”. Gmach nie zachowal sie – ul. Chreszczatyk, 1

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Місце, в якому знаходився Польський театр – вул. Зеньковецької, 8.

Miejsce, w ktorym znajdowal sie Teatr Polski – ul. Zankowieckiej, 8

 

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок, в якому мешкала Станіслава Висоцька, бували Я. Івашкевич, Я. Станіславський – вул. Гончара, 43

Dom, w ktorym mieszkala Stanislawa Wysocka, bawili J. Iwaszkiewicz, Jan Stanislawski – ul. Honczara, 43

 

Станіслава Висоцька – акторка, режисер, театральна діячка. Народилась у Варшаві. В 1911-1920 р. мешкала у Києві на вул. Столипінській (Гончара), 43. Організувала (1916) та керувала польським експериментальним театром «Studio» на вул. Круглоуніверситетській, 10, де реалізувала нові сценічні ідеї. В 1919 р. вчила акторській майстерності у Театральній академії на вул. Золотоворітьській, 3.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок польського театру «Studio», спочатку був приватною віллою. В 1916 р. був перебудований на театральне приміщення на 100 глядачів. Трупою керувала С. Висоцька. З театром (діяв до 1918 р.) співпрацювали актори Ю. Остерва, С. Ярач, Н. Млодзейовська, письменники Ю. Івашкевич, С. Віткевич та ін. Наразі бюро комісії ЄС – вул. Круглоуніверситетська, 10

Budynek Polskiego Teatru „Studio”, byl najpierw prywatna willa. W 1916 r. zostal przebudowany na lokal teatralny z sala dla publicznosci na 100 widzow. Zespolem kierowala S. Wysocka. Z teatrem (dzialal do roku 1918) wspolpracowali aktorzy: J. Osterwa, S. Jaracz, N. Mlodziejowska, pisarze J. Iwaszkiewicz, S.I. Witkiewicz i inni. Obecnie biuro komisji UE - ul. Kruhlouniwersytecka, 10

 

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Ю. Остерва

J. Osterwa

 

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок римсько-католицького благодійного товариства – вул. Мала Житомирська, 8 Lokal Rzymskokatolickiego Stowarzyszenia Charytatywnego - ul. Mala Zytomierska, 8

 

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок Київського кола Польських жінок, вул. Б. Хмельницького, 26.

Lokal Kijowskiego Kolka Kobiet Polskich – ul. B. Chmielnickiego, 26

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок Клубу польського гімнастичного товариства, вул. Січових Стрільців, 12.

Lokal Klubu Polskiego Towarzystwa Gimnastycznego – ul. Strzelcow Siczowych, 12

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Прибутковий Будинок Ф. Міхельсона (арх. Ф. Сичугов, О. Шилле, 1891 р.). В 1891-1901 рр. місце розміщення малярської школи Миколи Мурашка, в якій навчався К. Малевич. В 1910-х р. приміщення жіночої гімназії ім. Вацлави Перетякович, де навчали польської мови. Під час І світової війни у гімназії працював Я. Корчак. Наразі будинок перебудовано для комерційного закладу – вул. Володимирська, 47.

Budynek wzniesiony jako kamienica czynszowa przedsiebiorcy F. Michelsona (arch. F. Syczugow, O. Szile, 1891 r.). W latach 1891-1901 lokal Szkoly Malarskiej Mykoly Muraszki, w ktorej studiowal K. Malewicz. W pierwszej dekadzie XX w. lokal Gimnazjum Zenskiego im. W. Peretiatkowicz, w ktorym uczono jezyka polskiego. Podczas I Wojny Swiatowej w Gimnazjum pracowal J. Korczak. Obecnie budynek zostal przebudowany dla zakladu komercyjnego – ul. Wolodymirska 47

 

Януш Корчак (Генрик Гольдшміт, 1878-1942) – письменник, педагог, лікар. Народився та мешкав у Варшаві. У роки І світової війни кількаразово відвідав Київ. В 1915 р. гостював у Гімназії Вацлави Перетякович. В 1917 р. працював у польських закладах для дітей на вул. Богавутівській та Володимирській. Саме тут він написав книжку «Як кохати дитину». У Польщі займався будинком для єврейських сиріт. Написав численні праці з педагогіки та дитячі твори. В 1940 р. опинився у Варшавському гетто та був замучений у концтаборі Треблінка.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

У 2012 р. Янушу Корчаку у Києві на будинку на вул. Володимирська, 47 відкрили меморіальну таблицю

W 2012 roku na budynku przy ul. Wolodymirskiej 47 odslonieto tablice pamiatkowa poswiecona Januszowi Korczakowi

З 2016 р. одна з київських вулиць носить назву Януша Корчака.

 

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок польських шкіл та освітніх інституцій, побудований 1910 р. (арх. М. Артинов) для приватної гімназії М. Стельмашенки. В 1917-1918 р. тут містилася польська університетська колегія, у 20-поч. 30-х р. ХХ ст. діяла польська школа-колегіум ім. Ф. Кона. Пізніше будинок був перебудований на банк, наразі – Міністерство юстиції – провул. Рильский, 10

Dom polskich szkol i instytucji oswiatowych, wzniesiony w 1910 r. (arch. M Artynow) dla prywatnego gimnazjum M. Stelmaszenki. W latach 1917-1918 miescilo sie tu polskie kolegium uniwersyteckie, w latach 20-ych i na poczatku 30-ych dzialaly: polska szkola i kolegium nauczycielskie im. F. Kona. Pozniej budynek przebudowano na bank, obecnie Ministerstwo Sprawiedliwosci – zaulek Rylski, 10

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польська книгарня і бібліотека наукова – вул. Пушкінська, 11

Polska ksiegarnia i biblioteka naukowa – ul. Puszkiska, 11

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Редакція часопису «Дзеннік Київський» і польської друкарні – вул. Прорізна, ріг вул. Пушкінської, 1

Redakcja gazety „Dziennik Kijowski” i polska drukarnia – ul. Prorizna, rog ul. Puszkinskiej, 1

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Редакція часопису «Дзеннік Київський» і польської друкарні, вул. Хрещатик, 36.

Redakcje gazety „Dziennik Kijowski” i polska drukarnia – ul. Chreszczatyk, 36

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Приміщення редакції часопису «Люд Божий» - вул. Костельна, 5

Lokal redakcji czasopisma „Lud Bozy” - ul. Koscielna, 5

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок Торгової школи, в якій діяло Польське студентське коло, а у наступному -  Київського інститут народного господарства, де навчався писар Ігор Неверли (сучасний педагогічний університет ім. Драгоманова), бульвар Тараса Шевченка, 14. Тут також вчився провідний український діяч Холмщини - Антін Васинчук

Budynek Szkoly Handlowej, w ktorej dzialalo Polskie Kolko Studenckie, a nastepnie Kijowskiego Instytutu Gospodarki Narodowej, gdzie studiowal polski pisarz Igor Newerly (obecny Uniwersytet Pedagogiczny im. Dragomanowa) – bulwar Tarasa Szewczenki, 14. Tutaj rowniez studuowal wibitny dzialacz ukrainski na chelmczyznie Antoni Wasynczuk

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок Інституту Шляхетних панн, де навчалися і польки, у тому числі, дочка М. Чайковського. Тут, як вже вказувалося раніше, містилась і католицька каплиця (наразі -  міжнародний центр культури та науки) – вул. Інститутська, 1

Budynek Instytutu Szlachetnie Urodzonych Panien, gdzie studiowaly Polki, w tym corka M. Czajkowskiego. Tutaj takze miescila sie kaplica rzymskokatolicka (obecne Miedzynarodowe Centrum Kultury i Sztuki) – ul. Instytucka, 1

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок Першої Київської гімназії, діючий від 1812 р., побудований 1846-1850 р. (архітектор А. Беретті), в якому вчилося багато польських діячів: В. Ліпінський, Генрик Юзефський, поет Х. Глінка – бульвар Тараса Шевченка, 14

Budynek Pierwszego Gimnazjum Kijowskiego, dzialajacego od 1812 r., wzniesiony w latach 1846 – 1850 (arch. A. Beretti), w ktorym uczylo sie wielu dzialaczy polskich: W. Lipinski, Henryk Jozewski, poeta X. Glinka - bulwar Tarasa Szewczenki, 14

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок Другої Київської гімназії, в якій вчився Болеслав Лесмян (наразі приміщення транспортного закладу) – бульвар Т. Шевченка, 18

Budynek Drugiego Gimnazjum Kijowskiego, w ktorym uczyl sie Boleslaw Lesmian (obecny lokal zakladu komunikacji) - bulwar Tarasa Szewczenki, 18

 

Болеслав Лесмян – поет, театральний діяч, один з найбільш новаторських авторів нової польської літератури ХХ ст. Народився у Варшаві. В 1887 р. його батько став чиновником управління Південно-Західної залізниці у Києві. Тут Болеслав мешкав до 1901 р. Навчався у ІІ Київській гімназії, а також Київському університеті св. Володимира. У Києві розпочалася його літературна діяльність у вузькому колі російських, польських та українських модернистів. Спочатку мешкав на вул. Паньківській, а з 1892 р. – на вул. Лисенка, 1.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок, в якому мешкав Б. Лесмян, – вул. Лисенка, 1

Dom, w ktorym mieszkal B. Lesmian – ul. Lysenki, 1

 

Болеслав Лесмян, окрім свого поетичного таланту, прославився феноменальною популярністю у жінок. Що притягало їх до нього? Точно не слава – бо відомим він став тільки після. Не відрізнявся він і зовнішнім виглядом: малорослий (мав 1,55 м. росту і часто казав, що замінив би свій талант на пару додаткових см.), горбатий, лисий, з приводу чого знайшов спосіб, щоб вживлювати волоси на золотих волосках, який зрештою покинув, з кривим носом. А, тим не менше, дуже популярний.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Болеслав Лесмян

Boleslaw Lesmian

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок четвертої київської гімназії, в якій вчився Я. Івашкевич – вул. Велика Васильківська, 96. Збудований 1897-1898 рр. (архітектор М. Чекмарьов). Гімназія розташована поблизу від костелу Св. Миколая, що на той час притягало сюди поляків

Budynek Czwartego Gimnazjum Kijowskiego, w ktorym uczyl sie J. Iwaszkiewicz – ul. Welyka Wasylkiwska, 96. Wzniesiony w latach 1897-1898 (arch. M. Czekmariow). Sasiedztwo z kosciolem sw. Mikolaja przyciagalo do Gimnazjum Polakow.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Ярослав Івашкевич

Jaroslaw Iwaszkiewicz

 

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок київської художньої школи, в якій навчався З. Пронашко та інші польські художники – вул. Воровського, 2.

Budynek Kijowskiej Szkoly Artystycznej, w ktorej studiowal Z. Pronaszko i inni polscy malarze – ul. Worowskiego 2

 

На вулиці Лютеранській звернемо увагу на нижню частину вулиці, що спускається на Хрещатик. До 1941 р. тут знаходилося два будинки. В одному з них (Лютеранська, 1) знаходилася видавнича фірма Леона Ідзіковського (1827-1865).

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Місце локалізації бібліотеки та книгарні фірми «Леон Ідзіковський», балетного класу «Центростудії», де навчала хореографії Броніслава Ніжинська – вул. Хрещатик, ріг вул. Лютеранської 1 (будинок не зберігся після руйнування Хрещатика 1941 р.)

Miejsce lokalizacji biblioteki i ksiegarni firmy «Leon Idzikowski», klasy baletowej «Centrostudii», gdzie uczyla choreografii Bronislawa Nizynska – ul. Chreszczatyk, rog ul. Luteranskiej 1 (budynek nie zachowal sie po wyburzeniu Chreszczatyka w 1941 r.)

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Герсілія Ідзиковська (Бухаревич)

Hersylia Idzikowska (Buharewicz)

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Реклама книгарні фірми «Леон Ідзіковський», зокрема творів В. Висоцького (з його портретом)

Rekalama  ksiegarni firmy «Leon Idzikowski», zwlasza tworow W. Wysockiego (z jego portretem)

 

Герсілія Ідзиковська (Бухаревич) (1892-1917) – дружина Леона Ідзиковського (1827-1865) – засновника відомого київського видавництва, яке повстало 1895 р. Після смерті чоловіка довгий час вела фірму. Створила при видавництві велику бібліотеку та колекцію нот. Видавництво рекламувало польську поезію та музику. Видавало воно також твори українських композиторів.

На іншому боці вул. Лютеранської знаходився будинок, де містилася фотографічна студія іншого відомого киянина-поляка – Володимира Висоцького.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

 

Місце, де знаходилася фотостудія польського фотографіка та поета Володимира Висоцького, - вул. Хрещатик, ріг вул. Лютеранської 1 (будинок не зберігся після руйнування Хрещатика 1941 р.). Детальніше про постать В. Висоцького див. тут: http://h.ua/story/346593/

Studio fotograficzne polskiego fotografika i poety Wlodzimierza Wysockiego - ul. Chreszczatyk, rog ul. Luteranskiej 1 (budynek nie zachowal sie po wyburzeniu Chreszczatyka w 1941 r.). Wiecej o W. Wysockim tutaj: http://h.ua/story/346593/

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Місце, де знаходилися готель і кав’ярня «Француа» - вул. Б. Хмельницького, 17, ріг вул. Володимирської, 47. Заклад організував виходець з Варшави Франтишек Голомбек, популярний серед польської людності. Спочатку це була одноповерхова будівля, до початку ХХ ст. надбудована до 3 поверхів, зараз на цьому місці зведено торговий центр

Miejsce po hotelu i kawiarni «Francois» - ul. B. Chmielnickiego, 17, rog ul. Wolodymirskiej 47. Zaklad prowadzony przez warszawiaka Franciszka Golabka, popularny wsrod ludnosci polskiej; dom poczatkowo jednopietrowy, do pocz. XX w. nadbudowany do 3 pieter. Obecnie na tym miejscu wzniesiono centrum handlowe.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будівля національної філармонії (давній будинок купецького зібрання), в якому концертували І.Й. Падеревський, К. Шимановський, скрипаль Павло Кохановський та інші. Gmach Filharmonii Narodowej (dawniej dom kupiecki), w ktorym koncertowali I. J. Paderewski, K. Szymanowski, skrzypek Pawel Kochaski oraz inni polscy muzycy, a w czasach wspolczesnych spotkal sie z Kijowianami papiez Jan Pawel II - ul. Zjazd Wolodymirski, 1

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Кароль Шимановський

Karol Szymanowski

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будівля національної опери України, в якій перебував І.Й. Падеревського, працювала хореограф Броніслава Ніжинська, співак Беліна-Скупевський та ін., – вул. Володимирська, 50

Gmach Opery Narodowej Ukrainy, w ktorym goscil I. J. Paderewski, pracowala choreograf Bronislawa Nizynska, spiewak Stefan Bielina-Skupiewski i inni – ul. Wolodymirska, 50

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Ігнатій Падеревський

Ignacy Paderewski

 

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будівля Київського літературно-мистецького товариства – вул. Рогнідинська, 1 (вигляд на фото кін. ХІХ ст., в якому організовано урочистості на честь класиків польської культури. У них приймали участ відомий наразі як «Замок Барона», у неороманському стилі, арх. М. Добачевський. Володар -  гр. М. Подгурський був відомим підприємцем, був відзначений на київській сільськогосподарській та промисловій виставці 1897 р. Наразі офісне приміщення – вул. Ярославів Вал, 1

Kamienica czynszowa hr. Michala Podgorskiego, wzniesiona w latach 1896-1898, w stylu neoromanskim, arch. M. Dobaczewski. Wlasciciel, hr. M. Podgorski byl znanym przedsiebiorca, zostal odznaczony na kijowskiej wystawie rolniczej i przemyslowej w 1897 r. Obecnie lokal komercyjny – ul. Jaroslawiw Wal, 1

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок «ЮРОТАТ» колишнього «Южнорусского общества торговли аптекарскими товарами», заснованого у Києві 1881 р. Споруджено 1898-1899 рр. коштом аптекаря-поляка Адольфа Марцинчика за проектом польського архітектора Олександра Хойнацького (вул. С. Петлюри, 16/108)

Budynek „JUROTAT” dawnego Poludnioworosyjskiego Towarzystwa Handlu Towarami Aptecznymi, ktory wybudowano w Kijowie w 1881 roku, na koszt aptekarza-Polaka Adolfa Marcinczyka wedlug projektu polskiego architekta Aleksandra Chojnackiego (ul. S. Petlury 16/108)

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок, в якому мешкав благодійний діяч Леонід Янковський, координатор побудови костелу Св. Миколая – вул. Прорізна, 9

Dom, w ktorym mieszkal dzialacz charytatywny Leonard Jankowski, koordynator budowy kosciola p.w. sw. Mikolaja – ul. Prorizna, 9

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок, в якому громадський діяч Юзеф Хойновський 1899 р. організував приватний музей старожитностей (зібрання нараховувало понад 2500 експонатів), – вул. С. Петлюри, 10. В 1901 р. колекція була подарована товариству Прекрасних мистецтв «Zacheta» у Варшаві (колекція збереглася)

Budynek, w ktorym dzialacz spoleczny Jozef Chojnowski prowadzil prywatne muzeum starozytnosci (zbior liczyl ponad 15 tys. eksponatow) – ul. S. Petlury, 10, w 1901 roku kolekcje podarowano Towarzystwu Zachety Sztuk Pieknych w Warszawie (kolekcja zachowala sie)

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок, в якому мешкав польський письменник та громадський діяч Іоахім Бартошевич, ред. „Dziennika Kijowskiego” – вул. Прорізна, 18

Dom, w ktorym mieszkal polski pisarz i dzialacz spoleczny Joachim Bartoszewicz, red. „Dziennika Kijowskiego” - ul. Prorizna, 18

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок, в якому мешкав В’ячеслав Ліпінський (Вацлав Ліпінський), – вул. Б. Хмельницького, 52

Dom w ktorym mieszkal Wiaczeslaw Lypynskyj (Waclaw Lipinski) – ul. B. Chmielnickiego, 52

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

В’ячеслав Ліпінський – відомий українсько-польський громадський діяч

Wiaczeslaw (Waclaw) Lipinski – znany ukrainsko-polski dzialacz spoleczny

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок, в якому мешкав польський публіцист та громадський діяч Станіслав Cтемповський, – вул. Б. Хмельницького, 30. Dom w ktorym mieszkal polski publicysta i dzialacz spoleczny Stanislaw Stempowski – ul. B. Chmielnickiego, 30

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок, в якому мешкав Володимир Високович, – вул. І. Франка, 34. Dom w ktorym mieszkal Wlodzimierz Wysokowicz – ul. I. Franki, 34

 

Володимир Високович (1854-1912) був спеціалістом в галузі епідеміології та патоморфології і автором понад 80  наукових праць, у тому числі монографій та підручників, організатором жіночого медичного інституту в Києві. Народився у шляхетській родині на Поділлі. В 1895 р. – професор Київського університету. Неодноразово ставав на чолі експедицій, що мали боротьбу з чумою та холерою. Численні службові обов’язки поєднував з громадською діяльністю, зокрема, на користь польської спільноти. Цікаво, що саме він давав медичні поради В. Городецькому перед його поїздкою до Африки. Мешкав на вул. Нестерівській (І. Франка), 34. Похований на Байковому кладовищі.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Володимир Високович

Wlodzimierz Wysokowicz

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок засновника Київської дерматологічної клініки лікаря Людвіга Гурецького (Ludwiga Goreckiego) (1825-1885), бульвар Т. Шевченка, 4б (флігель). 1874 р. Архітектор О. Шілле

Budynek tworcy Kijowskiej Kliniki Dermatologicznej, lekarza Ludwika Goreckiego (1825-85), bulwar T. Szewczenki 4b, (skrzydlo). 1874 r. Architekt O. Schiele

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Людвиг Гурецький

Ludwik Gorecki

В Києві практикував також доктор медицини-поляк - Й. - Б. М. Гарлінський. Його прибутковий будинок в стилі модерн 1907-1908 рр. (арх. Й. Зекцер) на Ярославовому валу, 4 містив на першому поверсі водолікарню з панісонатом "Квісісана" ("Інститут фізичних методів лікування Й.М. Гарлінського з пансонатом для хворих"). Перший поверх мав мармурові східці й загалом гарний декор в стилі модерн. Він був присутній до другого поверху, а далі, де розміщувалися звичайні квартири прибуткового будинку, східці були гранітними.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок Інституту фізіотерапевтичних методів лікування доктора Юзефа Гарлінського, лікаря та польського громадського діяча, вул. Ярославів вал, 4

Lokal Instytutu Fizjoterapeutycznych Metod Leczenia Dr Jozefa Garlinskiego, lekarza i polskiego dzialacza spolecznego, ul. Jaroslawiw Wal, 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок хірургічного і терапевтичного шпь поміж інших О. Глінка та Б. Лесмян. Почесними членами товариства були обрані Г. Сенкевич та піаніст та композитор А. Коницький

Lokal Kijowskiego Stowarzyszenia Literacko-Artystycznego – ul. Rohnidynska, 1 (wyglad ze zdjecia konca XIX w., w ktorym urzadzano imprezy ku czci klasykow kultury polskiej. Uczestniczyli w nich m.in. O. Glinka i B. Lesmian. Honorowymi czlonkami Towarzystwa zostali wybrani H. Sienkiewicz, pianista i kompozytor Ant. Konicki.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Колишня садиба родини М. Добрачевського, потім – Р. Гавінського, 1858-1861 рр. Архітектор Ф. Голованов. Осередок польської культури. Тут 1900-1910 рр. проходили зустрічі польських літераторів, вул. М. Лисенка, 2

Dawna siedziba rodziny M. Dobraczewskiego, pozniej – R. Hawrynskiego, lata 1858-1861, architekt F. Golowanow. Ossrodek kultury polskiej. Tutaj w latach 1900-1910 odbywaly sie spotkania polskich literatow, ul. M. Lysenki 2

 

 

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок (збудований 1893-1898 рр., арх. М. Гарденін), в якому мешкав О. Глінка, в якого гостювали О. Яблоновський, письменник Ст. Пшебишевський, – вул. Гончара, 24

Dom (wzniesiony w latach 1893-1898, arch. M. Gardenin), w ktorym mieszkal Otto Glinka (u ktorego goscil A. Jablonowski, literat St. Przybyszewski). – ul. Honczara, 24

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Отто Глінка

Otto Glinka

 

Отто Глінка – журналіст та громадський діяч. Публікував твори у польській пресі під псевдонімом “Mikolaj Trzaska». Видавав газету «Наша Пшишлосць» (“Nasza przyszlosc”). Працював у Києві в управлінні Південно-Західної залізниці, був учасником київських інтелектуальних клубів. Помешкання О. Глінки на вул. Мало-Володимирській (О. Гончара) було неформальним осередком польської спільноти. Його син Ксаверій був польським поетом та опублікував спогади про Київ.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Станіслав Пшебишевський

Stanislaw Przybyszewski

 

Що стосується Станіслава Пшебишевського, то він багаторазово гостив у Києві, зокрема, у помешканні О. Глінки, де користувався великим визнанням. Кілька його творів було поставлено на сцені російського драматичного театру «Соловцов» (суч. Театр ім. І. Франка)

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок родини Прахових, в якому мешкали митці Михайло Врубель та Вільгельм Котарбінський, – вул. Десятинна, 14.

Dom rodziny Prachowych, w ktorym mieszkali artysci Michal Wrobel i Wilhelm Kotarbinski – Dziesiecinna 14

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Вільгельм Котарбінський

Wilhelm Kotarbiski

 

На постаті художника-символіста В. Котарбінського (1849-1921) слід зупинитися, адже його розписи прикрашають не одну київську будівлю. З ними ми можемо зустрітись у Володимирському соборі – це, зокрема, композиції «Таємна вечеря» та «Вхід у Єрусалим» (разом з братами Свідомськими) у південному нефі, у північному – «Розп’яття» та «Суд Пілата», 4, 5 та 6 дні творіння, а також композиція «Преображення Господнє».

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

«Преображення Господнє» - композиція у Володимирському соборі

„Przemienienie Panskie” o kompozycja w soborze sw. Wlodzimierza

 

Пензлю В. Котарбінського належать також розписи у будинках Терещенка та Ханенка, які гармонійно поєдналися з експонованими творами мистецтва.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Плафони вестибюлю Національного музею Тараса Шевченка на билинні теми пензля В. Котарбінського

Plafony w westybulu Narodowego Muzeum Tarasa Szewczenki, na nim prace pedzla W. Kotarbiskiego

 

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Ще одним будинком, де мешкав Котарбінський, був будинок готелю Прага, що на вул. Володимирській, 36

Jeszcze jednym budynkiem, w ktorym mieszkal Kotarbinski, byl budynek Hotelu Praga, polozony na ul. Wolodymirskiej 36

 

Проте 1920 р. у ньому стало небезпечно і художник саме тоді прийняв запрошення Емілії Львівни Прахової перебратися до них на вищевказану вул. Десятинну, 14.  Детальніше про майстра див тут http://www.youtube.com/watch?v=9EZhKYnTPsw

Необхідно обов’язково також оглянути будинок Подгорського (також відомий під назвою «Замок барона») - садиба на перетині Театральній (нині вул. Лисенка) та Ярославового Валу. Дата спорудження: 1896-1897. Парадний вхід влаштований не просто з вулиці, а через ворота, фланковані статуями крилатих демонів, що утримують еркер. На порозі гостей зустрічає привітальний напис «Salve», зроблена в мозаїчній підлозі в техніці «терацо». На другому і третьому поверхах розміщувалися десятикімнатна квартири. Їх стелі прикрашала ліпнина. Особливо прикрашали квартири кахельні вироби київської фабрики поляка І. Анджеєвського. У бік двору виходили приміщення для прислуги, згруповані в два рівні, з невисокими стелями і маленькими віконцями. Ці «служби» з кухнями мали окремі чорні сходи, по яких заносили продукти, дрова для опалення та кухонних плит, виносили сміття і золу. З цього боку будинок має сім поверхів.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Прибутковий будинок гр. Михала Подгурського, побудований 1896-1898 рр. Серед кияниталю, де працювали поляки і діяло Польське лікарське товариство – вул. Пушкінська, 22а

Budynek szpitala hirurgicznego i terapeutycznego, gdzie pracowali Polacy i dzialalo Polskie Towarzystwo Lekarskie – ul. Puszkiska, 22a

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок римсько-католицького шпиталю ім. Станіслава Сирочинського (в 1910 та 2012 р.), збудований та підтримуваний завдяки внескам та пожертвам польської громади (арх. К. Іваницький, 1913-1914). Названий на честь померлого філантропа, державного діяча Станіслава Сірочинського. Складався з відділів хірургічного та терапевтичного. Наразі будинок інституту нейрохірургії – вул. Майбороди, 32. Budynek szpitala rzymskokatolickiego im. Stanislawa Syroczyskiego wzniesiony i prowadzony dzieki skladkom i darowiznom wspolnoty polskiej (arch. K. Iwanicki 1913-1914 ). Nazwany ku czci zmarlego filantropa, dzialacza panstwowego St. Syroczynskiego. Skladall sie z oddzialow chirurgicznego i terapeutycznego. Obecnie bydynek instytutu neurochirurgii – ul. Majborody, 32

Серед заслужених киян-поляків слід згадати також Венантія Бурдзинського  - незмінного секретаря Київського товариства любителів природи (розміщувалося на вул. Володимирської 51. Будинок не зберігся.), першого директора Київського зоопарка, а  також засновника та першого директора Варшавського зоопарку. Похований В. Бурдзинський у Варшаві на кладовищі Повонзки. Розташуванння могили див. тут. На честь Бурдзинського названо стра черешні та тополі на території зоопарка, оголошені пам'ятками природи місцевого значення.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Будинок Київського товариства любителів природи на вул. Володимирської 51

 

Некрополь

Nekropolia

Як зазначалося раніше, нове Байкове кладовище виникло в якості компенсації за розташовані на Печерську за Васильківською рогаткою різнонаціональні цвинтарі. У 80-х р. XIX ст. цвинтар було розділено і розширено, виникло два Байкових — «Старе» кладовище ліворуч від дороги і «Нове», де ховали з 1880 р. На "Старому" кладовищі 1841 р. було збудовано дерев'яну Дмитрівську церкву, яка після побудови теперішньої Вознесенської церкви була розібрана.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Схема Байкового кладовища, 1894 р. Позначено католицьку, лютеранську та православну частини

Plan Cmentarza Bajkowa, 1894 r. Zaznaczono czesc katolicka, luteranska i prawoslawna

 

«Нове» огороджене кам'яною стіною, яка має входи-брами, стилізовані під церкву, костел і кірху. В 1884 р. на його території збудовано кам'яну Вознесенську церкву. Також на території Нового кладовища знаходиться церква Воскресіння Словущого УПЦ (МП).

До католицької польської частини на новому кладовищі веде стилізована під готичний стиль брама з латинським написом на фасаді: «Благословенні померлі, що відішли до Бога». Ще не так давно у цьому написі бракувало кількох літер. Нещодавно завдяки діяльності польських організацій у Києві вони були відновлені.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Вхідна брама католицької частини Нового кладовища з написом: «Благословенні померлі, що відішли до Бога»

Brama wejsciowa na katolicka czesc Nowego Cmentarza z napisem: „Blogoslawieni umarli, ktorzy odeszli do Boga”

На території Байкового кладовища розташовано біля двадцяти старих склепів. Склеп має площу 9 м та висоту 2 м. Всі склепи різні. Їх об'єднує лише структура – маленька кімнатка, куди могли зайти люди, які хотіли пом'янути померлих, і огороджене решіткою підземелля, де і знаходилися труни. Багато склепів було побудовано відомими архітекторами: Володиславом Городецьким, Володимиром Ніколаєвим та іншими.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Склеп лікаря Людвига Гурецького у радянські роки був практично знищений

Kaplica lekarza Ludwika Goreckiego w czasach radzieckich byla praktycznie zniszczona

 

Всі ці склепи унікальні, бо були побудовані за давніми традиціями, відповідних віровизнанням померлих, - православними, католицькими, лютеранськими. На превеликий жаль, всі записи було знищено під час Другої світової війни.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Склеп графа де Вітте ( авторства того ж В. Городецького) )колись мав стрілчастий готичний верхівку, яка перегукувалася з верхівкою костелу св. Миколая. Наразі його втрачено

Kaplica hrabiego de Vitte miala kiedys spiczasty gotycky szczyt, ktory harmonizowal z wiezami kosciola sw. Mikolaja. Obecnie niestety zawalila sie

 

Сьогодні склепи знаходяться у надзвичайно занедбаному стані. На деяких збереглися написи, але всі усипальниці розкриті та пограбовані. Існує версія, що у склепах люди ховалися під час війни. Пізніше вони слугували притулками для безхатьків.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Нагробок Сирочинського

Nagrobek Syroczynskiego

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Нагробок родини Радлінських

Nagrobek rodziny Radlinskich

 

З видатних представників київської полонії на кладовищі поховані художник Вільгельм Котарбінський (Нове Байкове кладовище), мати київського поета та фотографа Володимира Висоцького, граф Маурицій Понятовський (Hr. Mauricy Poniatowski), професор Володимир Високович (Wlodzimerz Wysokowycz), ксьондз Петр Жмигородський (Piotr Zmygorodski) (1834-1910) – пробощ (настоятель) київської парафії, прелат Житомирської капітули, Ципріан Улашин (Cyprian Ulaszyn) – колишній маршалок Ліповецького полку, Феофіла Гівлінська-Скальска (Teofila z Hiwlinskich Skalska) (1840-1924), Леон Ідзіковський (Leon Idzikowski), полковник Владислав Бірон (Wladislaw Biron).

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Могила художника Вільгельма Котарбінського

Grob malarza Wilhelma Kotarbinskiego

 

Про місця останнього спочинку видатних киян-поляків ви можете більше довідатися, відвідавши спеціальну виставку у національному історико-архітектурному музеї «Київська Фортеця» чи за посиланням http://www.kresy.pl/zobacz-kresy,fotorelacje?zobacz/groby-dobrych-polakow-kijowian-

У кін. ХІХ-поч. ХХ ст., як вже згадувалось, у Києві функціонувало вже два католицьких костели, каплиці при навчальних закладах. Окрім того, у Києві існувала громада маріавітів – сектантського руху у римо-католицькій церкві, який виник 1893 р. у Польщі та знайшов підтримку у деяких католиків Києва, Одеси та Варшави. У довіднику адрес за 1914 р. наводитися каплиця цієї секти за адресою вул. Бульварно-Кудрявська (сучасна Воровського), 34. За цією адресою містилася садиба П. Рогальського, в якій було споруджено двоповерховий будинок (арх. А. Краус, 1894) з флігелем (арх. О. Шилле, 1882). У цій садибі і орендувалося приміщення під каплицю. Садиба не збереглася, вона була знесена 1986-1989 рр. Цікаво, що ця секта мала своє поле для поховання на Лук’янівському кладовищі, що стало другим після Байкового кладовищем, де ховали представників різних конфесій. На відміну від Байкового кладовища Лук’янівське наразі є національним заповідником, архів його пережив війну.

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Схема Лук’янівського цвинтаря, 1900 р. Позначено маріавітську ділянку

Schemat Cmentarza Lukianowskiego, 1900 r. zaznaczono kwartal mariawicki

 

***

Лише огляд місць пов’язаних з життям та діяльністю київської польської громади перелому ХІХ-ХХ ст. показує яким різноманітним і багатогранним було її життя, а також який вагомий внесок внесла київська «Полонія» в життя міста над Дніпром. Проте входило у свої права жорстоке ХХ ст, що несло війни та важкі випробування (див наступну частину тут).

Sam przeglad miejsc zwiazanych z zyciem i funkcjonowaniem kijowskiej spolecznosci polskiej na przelomie XIX i XX wieku pokazuje jak roznorodne i wieloaspektowe bylo jej zycie, a takze jak znaczy wklad wniosla kijowska „Polonia” w zycie miasta nad Dnieprem. Ale nadchodzilo juz okrutne XX stulecie, ktore nioslo ze soba wojny i czas powaznych prob (kolejna czesc czytaj tu).

 

Використано власні фото автора, К. Войцехівського, Д. Вишневського, Л. Шевченка, С. Джоновича, а також матеріали електронних продуктів:

Wykorzystano fotografie wlasne, K. Wojciechowskiego, D. Wiszniewskiego, L. Szewczenki, S. Dzonowicza, a takze materialy z zasobow elektronicznych:

Kalnicki M. Polske adresy Kijowa. – Duch I Litera, 2010.

Храми Києва, Енциклопедія. ІІ вид. 3 Media ltd., 2002.

Киев на старинной открытке. Конец ХIX – начало ХХ вв.

Матеріали національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця»

http://www.old.kiev.ua/image

http://www.antipapism.kiev.ua/index.php?mid=3&f=reed&bid=10&tid=142

http://www.dk.com.ua/post.php?id=723

http://www.istpravda.ru/bel/reconstructions/3465/

Pawlak Monika „Z pochodzenia Polak, z duszy Ukrainiec, a z fantazji Pers”

 http://gwiazdapolarna.com/kultura_10_10_Horodecki.html

Fuksa Janusz Wspomenniaz Kijowa XI Architekt Horodecki 

Groby dobrych Polakow-Kijowian 

Скібицька Т. Київський архітектурний модерн (1900-1910-і роки). – Л.: Центр Європи, 2011. -232 с.

Польський поет, фотограф і киянин Володимир Висоцький… такий український http://h.ua/story/346593/

Те саме польською: http://www.kresy.pl/publicystyka,wydarzenia-tygodnia?zobacz/polski-poeta-fotograf-i-kijowianin-wlodzimierz-wysocki-jest-ukrainski

Телефільм про загадкову долю та вічно живу творчість художника-символіста Вільгельма Котарбінського

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%A3%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D1%96

Fuksa J., Dragin B. Sluzyl Polsce i nauce // Dziennik Kijowski – 5 (396) – 2011 – S. 6.

У Києві відкрито меморіальну дошку Янушу Корчаку

Когда в Киеве всюду звучала польская речь

Історія костелу св. Миколая 

Польські кола в Київській торгівельній школі

Ковалинський В.В. Київські мініатюри. Книга восьма: Історія Київського зоопарку, 2009 - К.: Купола – 336 с. 

 

Висловлюємо також подяку К. Войцеховському, Д. Вортману, Т. Пархоменко, Г. Заворотній.

Dziekuje rowniez K. Wojcehowskiemu, D. Wortmanowi, T. Parchomenko, G. Zaworotnej

Науковий співробітник історико-архітектурного пам'ятника-музею «Київська фортеця»

Парнікоза І.Ю.

Pracownik naukowy Muzeum-Pomnika Historyczno-Kulturalnego „Kijowska Forteca”

I.J. Parnikoza 

 

Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4
Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4
Польські сліди Києва Частина 4 / Polskie slady w Kijowie Czesc 4

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 6613
Отредактировано: 30-09-2018 [22:53]
delete
Іван Парнікоза
Іван Парнікоза, Киев, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +3
Всего комментариев: 2, Всего рецензий: 0
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

плеханов Киев
Рекомендует этот материал. Почему? Рекомендую. Блестящая экскурсия по польскому Киеву
11:51 17/06/13
Рекомендует этот материал. Почему? Велика праця.
20:39 17/06/13

Live

1 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

2 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал стих Сергея Лебедева и Юрия Мельника "К нам Ангелы Бога на помощь спешат"

2 час. назад

Khomiaklit рекомендует материал ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

2 час. назад

Khomiaklit пишет рецензию на публикацию ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

2 час. назад

Khomiaklit рекомендует материал ЖИТТЯ НЕ ДЛЯ ВКРАЇНИ

3 час. назад

Алекс Скиталец рекомендует материал ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

3 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал ВИР БРЕХНІ В УКРАЇНІ

3 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Перундень

3 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

4 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Достижения «Запорожстали» вошли в Книгу рекордов Украины

4 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Комбинат «Запорожсталь» подтвердил соответствие международным стандартам

4 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал стих Сергея Лебедева и Юрия Мельника "К нам Ангелы Бога на помощь спешат"

4 час. назад

Ганка Гличка публикует статью Йде листопадова пора

4 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Запорожские дети поздравили металлургов с юбилеем «Запорожстали»

4 час. назад

Дмитрий Шилин публикует статью Ростислав Шурма поздравил ветеранов с 85-летием «Запорожстали»