О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Культура  20 июля 2012 16:05:30

ДІАЛОГИ ПІД ОДНИМ ВЕЛИКИМ ДАХОМ або Тиждень у Літній школі у Польщі.

А ВЧИТЕЛІ ТА УЧНІ ХТО?

  Про Кшиштофа Чижевського можна розповідати довго. Він - практик ідей, поет, есеїст, культурний анімато, видавець, мандрівник, директор Центру «Пограниччя культур, мистецтв, народів», президент європейської мережі літературних центрів Європи – HALMA, художній керівник підготовки заявки м. Любліна на звання Культурної столиці Європи, ініціатор і президент Ради Конгресу культури Східного партнерства... А ще - автор книжок «Шлях пограниччя», «Лінія повернення» і «Підручника з діалогу. Довіра та ідентичність».  Словом, людина з багатим досвідом у галузі культури. І його лекції хотілося слухати до безкінечності.

 

ДІАЛОГИ ПІД ОДНИМ ВЕЛИКИМ ДАХОМ  або Тиждень у Літній школі у Польщі.
Як власне і виступи англійця, який зараз мешкає в Іспанії,Криса Болдвіна та француза, який викладає у Бельгії, Жана-П’єра Дуру. Крис виступає як режисер і драматург у багатьох європейських театрах. Він зажив міжнародної слави як викладач театральної майстерності й постійно читає лекції в Роуз Бруфорд коледж), Центральній школі декламаторського і театрального мистецтва (Лондон) і Королівській театральній академії (Мадрид). Автор багатьох книжок англійською та іспанською мовами, до недавнього часу головний консультант Фонду «Нова культура» (Болгарія) і банку La Caixa (Барселона). Сьогодні він керує власним колективом і продовжує свою режисерську та драматургічну діяльність, й охоче ділився своїм досвідом з учасниками Літньої школи. Варто додати, що Крис людина життєрадісна і весела, з чималим запасом гумору. Тож його виступи проходили у теплій, дружній атмосфері.

 

ДІАЛОГИ ПІД ОДНИМ ВЕЛИКИМ ДАХОМ  або Тиждень у Літній школі у Польщі.
Жан-П’єр - фахівець у галузі культурного менеджменту і розвитку мереж. Протягом двадцяти років консультує працівників третього сектора, спираючись на власний досвід роботи в мережах. Юрист за освітою, закінчив Католицький університет у Лувені (Бельгія), в якому зараз викладає на факультеті економіки і суспільних наук. Директор Асоціації Marcel Hicter, яка проводить програму «Європейський диплом у галузі менеджменту в культурній галузі» за підтримки Ради Європи, ЄС і ЮНЕСКО. Засновник мереж ENCATC (Європейська мережа навчальних центрів управління культурою) та ORACLE (Європейська мережа регіональних менеджерів культури), співавтор кількох книжок. Він вчив нас  бути лідером. створення і менеджмент організації; мережа партнерських зв’язків; фінансування; місцеві та міжнародні стратегії; організація місцевості.

ДІАЛОГИ ПІД ОДНИМ ВЕЛИКИМ ДАХОМ  або Тиждень у Літній школі у Польщі.
Різні погляди на культуру, різні шляхи до її удосконалення з одною метою – зробити цей світ кращим і добрішим. Таким був лейтмотив виступів цих культорознавців, а також  діячів у галузі культурного життя Грузії та Білорусі.

Та скоріше, це були не виступи, а діалоги, до яких вони залучали всіх учасників школи. І, хоча мали вже чималий досвід, прислухалися до думки кожного, навіть недавнього студента,  та підштовхували до нових задумів та ідей. І все це  проходило у невимушеній обстановці з гумором і активним обговоренням. А ще була практика! Учасники пропонували свої ідеї і демонстрували, як у реальному житті можна їх реалізувати.

Організатори школи потурбувалися про доброзичливу, гостинну атмосферу, щоб всім (вік учасників від двадцяти двох років до шістдесяти) тут було затишно і комфортно. Тож, не дивлячись, що уроки тривали з десятої ранку до десятої години вечора, ні втоми, ні байдужості ніхто не відчував. Умови на заняттях цілком демократичні – хочете – сидіть на стільці, хочете – сидіть на підлозі або траві, якщо на природі, хочете – лежіть... Це справа кожного учасника.  І у Літній школі, впевнена,  кожному було цікаво!

 

ДІАЛОГИ ПІД ОДНИМ ВЕЛИКИМ ДАХОМ  або Тиждень у Літній школі у Польщі.
Взяти хоча б нашу, українську команду, до складу якої ввійшли дев’ять учасників – з різних регіонів, різних за віком, місцем роботи та вподобаннями.  Активні  і непосидючі чиновники від культури Наталія з Дніпропетровська, Олена з Павлограда та Тетяна з Луцька, життєрадісні, з чималим запасом гумору керівники громадських організацій Світлана з Вінниці та Володя з Донеччини, скромна і навіть сором’язлива недавня студентка  Наталія з Івано- Франківська… Та вже у першу годину спілкування ми стали одною командою, якій під силу будь-яке завдання. Одностайним рішенням команди було підготувати та продемонструвати учасникам з різних країн святкування  Івана Купала.  Виявляється, подібне свято відзначають також і у Грузії, і у Польщі, і у Білорусі. Але проходить воно не так, як у нас, з 6 на 7 липня, а з 21 на 22 червня – у ніч рівностояння. Наша команда ретельно дотрималася всіх традицій – були і вінки, і багаття, і навіть Дідух...

 А згодом, українська команда продемонструвала ще й проект свята під назвою „Лебедина вірність”, народжений вже тут, у Красногруді.  Сценарій писали, можна сказати, на ходу. Але все відтворили до дрібниць – пару лебедів (акторам стали у пригоді білі скатертини), пара наречених („обручки” замінили блискучі обгортки з цукерок)... Гості свята гуляли „стежкою закоханих”, кидали записки у „скриньку кохання”, в’язали стрічки надереві вірності”... Міжнародні експерти високо оцінили проект і запропонували реалізувати його вже на українській землі. Чи вдасться? Покаже час.

 

ДІАЛОГИ ПІД ОДНИМ ВЕЛИКИМ ДАХОМ  або Тиждень у Літній школі у Польщі.
Якщо вже говорити про учасників Літньої школи, то варто згадати і Румі – собаку Кшиштофа. Бо без цієї милої, доброзичливої тварини не проходило ні одне заняття. Румі вів себе як справжній господар - впевнено, але жодного заняття не пропустив, завжди лежав тихо і слухав розмови. А от чи розумів він їх, ніхто не знає. 

 

ДАВАЙ ПОГОВОРИМО...

На Україні є хороше прислів’я „Не купуй хату, а купуй сусідів”.  Це розуміється, як немає значення, яка буде у тебе житло, головне, щоб хорошими були люди поряд. Адже вони завжди першими відгукуються на біду, і першими розділяють радість.

 Україні, думаю, з сусідами поталанило. А скільки спільного між собою в українців, у білорусів, поляків! Навіть мова схожа. Приміром, українське привітання „Доброго ранку!” польською звучить „День добри!”,  білоруською -„ Добрий ранец!”.  Українське «будь-ласка», білоруською – «колі ласка», а у Польщі початок будь-якої розмови не обходиться без «проше». Є й досить цікаві звучання слів, зокрема, польською  магазин – склеп, донька – цурка, автомобіль – самохід, білоруською танцювати – танчити, будильник – пробуджайник, магазин - крамар, крісло – фатель, господарка – сподариня, є – йось, скакати – скокать...

А танок «полька» навіть у нинішній час танцюють і у Польщі, і в Україні, і в Білорусі.

 Не варто приховувати, що і національний напій для цих країн є спільний – горілка. Якщо далі на Захід, то німці і чехи віддають перевагу пиву, французи – вину. В Україні, Білорусі та Польщі незмінний продукт будь-якого застілля  – сорокаградусна.

ДІАЛОГИ ПІД ОДНИМ ВЕЛИКИМ ДАХОМ  або Тиждень у Літній школі у Польщі.
Історії у всіх цих країн та ще й Грузії  схожі – вони спадкоємці „комуністичного ладу”. Шістдесятирічний викладач з Білоруського університету Олесь переповів мені розповідь його бабусі. До Великої Вітчизняної війни вона мешкала  в одному з білоруських сіл на кордоні з Україною, де тоді панував голод. Білоруси не жили в розкоші, але, що таке голодомор, вони не знали, мали все необхідне на столі. Якось до бабусиної хати прибився виснажений, худий чоловік з України і попросив їсти. Вона нагодувала його і  дала з собою і сала, і зерна. Та дивлячись на дуже схудлого  чоловіка, запропонувала лишитися на день.

-          Ні, піду, моя сім’я умирає..., - відповів він і пішов з села. А бабуся ще довго бідкалася, чи встиг той чоловік принести їжу своїй родині, чи зумів сам дійти.

  Грузини ж зараз навпаки – згадували недавнє минуле. Коли Росія наклала ембарго на продукти з Грузії, то саме Україна і Білорусь прийшли на допомогу й імпортували до себе тисячі тонн фруктів. За це братнім країнам вони вдячні і сьогодні.

 Про це вели розмови учасники Літньої школи й наголошували, що минуле, хороше воно чи погане, не варто забувати і будувати... нові стосунки.  Таким був лейтмотив першого уроку.

 Другий – урок добросусідства.  Ніхто нікого  не повинен повчати. Життя міняється і міняє наш менталітет. Кожна країна йде зараз своїм шляхом.  А ми повинні запозичувати один в одного лише все добре і позитивне. Тому можлива практика створення спільних проектів. Це буде на користь всім країнам.

Третій  – урок нової  культури. Час вимагає нових ідей і проектів, зокрема, направлених на поширення в Україні принципів та підходів європейської та світової політики в галузі культури. Змінилися сьогодні вимоги і до лідерів – людей, які нестимуть у маси раціональні погляди, а ще згуртовуватимуть навколо себе однодумців. Ми повинні стати такими – вільно думати, вільно висловлювати свої думки, вільно творити.

Найменше, що цікавило учасників Літньої школи діалогу, -  політика. Правда, якось пожартували, а чому б нам на якийсь час не помінятися президентами.

-          О, тоді б всім у вашій країні довелося стати на ковзани і взятися за ключки. Бо наш Лукашенко зараз активно пропагує хокей і тому зводить льодові палаци, - зазначив білорус Діма.

-          А у нас модно тепер грати в  регбі. Тож, кому дістанеться Саакашвілі, готуйтеся одягти спеціальне екіпірування,  - посміхнулася грузинка Ія.

Не втрималися й українці.

-          Янукович у нас любить великий теніс… А ось один з його синів обожнює ралі. То, до кого прийде український президент, поспішайте отримати водійські права і підшукуйте відповідні автомобілі, - з посмішкою сказали вони.

Словом, у школі ми не лише гарно провели час у спілкуванні, а й здобули нові знання. Тому туди, у Красногруду, ще раз хочеться повернутися, щоб сказати всім спасибі за те, що підштовхнули до нового життя, що не дали байдужості прорости у наших серцях, що подарували нових друзів у різних країнах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 2390
Отредактировано: 23-07-2012 [20:56]
delete
Галина Шевченко
Галина Шевченко, Александровка, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +1
Всего комментариев: 4, Всего рецензий: 1
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

21:41 20/07/12
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Діти дивляться позитивно на життя і вчаться будувати позитивне майбутнє. Добре, що вони сьогодні спілкуються в таборах, на сайтах. В результаті зникають штучні перепони, звдені історією.
Галина Шевченко Александровка
У Літній школі діалогу вчилися люди, яким від 22-х до 60-ти. І саме їх вчили бути "дітьми вітру" - вільно думати, вільно висловлювати свої думки, вільно спілкуватися. Ось таке спілкування краще за будь-які сайти! Дякую, Наталіє, за розуміння.
00:37 21/07/12
Дорослим це потрібно більше, ніж молоді, оскільки саме у дорослих тягар минулого не дає часто знайти спільну мову.
08:10 21/07/12
Галина Шевченко Александровка
Згідна цілком!
13:11 21/07/12

Комментарии

Рекомендует этот материал. Почему?
Молодь різних країн знаходить спільну мову
21:41 20/07/12
Галина Шевченко Александровка
Так, не дивлячись на наші національності, спільну мову було знайдено!
00:38 21/07/12
В іграх люди різного віку стають однолітками.)))
08:10 21/07/12
Галина Шевченко Александровка
Це правда!
13:11 21/07/12

Live

24 сек. назад

Алекс Скиталец комментирует материал Перундень

21 мин. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

24 мин. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

37 мин. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

46 мин. назад

Джо Сондерс комментирует материал Большая приватизация: еще ничего не продали, а "схемы" уже наладили

51 мин. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

1 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал Перундень

1 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

1 час. назад

viktor trigub пишет рецензию на публикацию Про зірвані провокації спецслужб бойовиків та наклепника Гриценка

1 час. назад

viktor trigub публикует статью Власниця сільського генделика очолила символічний музей?!

1 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Перундень

2 час. назад

Харламов Виктор Георгиевич публикует статью Первый снег рукой скупой нам брошен

2 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

3 час. назад

Алекс Скиталец комментирует материал Перундень

3 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

3 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

18 час. назад

Сергей Павлюченко комментирует материал Перундень

18 час. назад

Сергей Павлюченко рекомендует материал Перундень

18 час. назад

Сергей Павлюченко комментирует материал Перундень

18 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

19 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень

19 час. назад

Белка Белкина комментирует материал Перундень