О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

Экология  5 марта 2012 19:49:36

Рецензія на конкурсне завдання міжнародного відкритого містобудівного конкурсу «Дніпровські перлини». Концепція збереження та розвитку Дніпровських островів

 

 

«Для того щоб  зберегти зубра треба його відстрілювати»

З «приємного» спілкування з мисливцями

 

Пишучи цю рецензію не буду укривати, що я людина в справі збереження островів максимально заангажована, адже в практиці природоохоронних організацій до яких я належу, справа боротьби за збереження дніпровських островів у Києві, починаючи з 2003 р. посідає одне з головних місць. З того часу вдалося спільними зусиллями і завдяки сприятливому збігу обставин відбити не одну атаку на ці неповторні скарби, а також накопичити низку матеріалів про історико-культурну та природничу цінність окремих елементів зеленого намиста Дніпра. 

Про конкурс під романтичною назвою «Дніпровські перлини», в тій чи іншій мірі чуло багато киян. Адже він дуже добре рекламувався, а підведення підсумків супроводжувалося справжньою інформаційною помпою. Одразу зауважу що я і низка моїх колег - природоохронців в цьому випадку вимушені грати невдячну роль Баби-Яги, яка, як відомо, проти (див. http://kiev.pravda.com.ua/columns/4f16bdb48c4ff/). Адже не тільки ми, але й багато хто з простих киян, навчений сумною правдою київської містобудівної лихоманки і не безпідставно побоюється з боку міських чиновників та ділків нової спроби сягнути «лихим оком» на ці поки що непорушені природні території. Тим більше, що за весь час проведення конкурсу йшлося про якогось «кота в мішку», адже конкурсне завдання, в якому було окреслено головні вихідні пункти та ідеологічні засади для можливих конкурсних рішень залишався для громадськості недосяжним. Його можна було отримати лише після реєстрації як учасник конкурсу з пред’явленням документів на право займатися подібною діяльністю. Аж ось конкурс відшумів, тріумфально визначено переможців, у їх головах та на планшетах виросли якісь незрозумілі об’єкти та «сюрреалістичні» рішення співіснування природи та людини. Переможець конкурсу - румунська архітекторка відверто заявила, що вперше відвідала Київ лише приїхавши на церемонію отримання премії. І тільки після цього у відповідь на численні звернення осіб, що критикують цей конкурс нам вдалося отримати від керівництва Головкиївархітектури та організаторів конкурсу те саме конкурсне завдання, яке ми тут спробуємо прорецензувати.

Конкурсне завдання надано нам українською мовою (англомовний варіант наскільки ми можемо судити аналогічний українськомовному), воно займає 61 сторінку формату А 4. Нажаль з перших сторінок видно поверхневість та неуважність проробки матеріалу. Так, вже на першій мапі, яка показує район, охоплений конкурсом, наявні численні неточності та помилки. Так зокрема неадекватно показані абриси острова Великий Північний та острова Зелений (коси Оболонської затоки), а острів Лопуховатий (назва походить від озера Лопуховате, простіше кажучи від лопухів) підписаний як «Лапуховатий».

img-1

img-2

Північна частина київського острівного архіпелагу в конкурсному завданні та в реальності

 

Подібні помилки наявні і у південній частині схеми. Зокрема відсутня дамба на острів Водників та, що вже принципово, Жуковим островом названо Козачу косу, яка приєдналася до нього приблизно у 1960 р.

 

img-3

img-4

Південна частина київського острівного архіпелагу в конкурсному завданні та в реальності

Те що подана картина суперечить нижче поданій супутниковій мапі також нікого не хвилює. Натомість в якості Жукова острова на ній також вперто подається та сама Козача коса.

Але підемо далі. Перший розділ «Правила та умови» визначає зокрема мету конкурсу: «Виявити кращі ідеї та авторів концепції збереження та розвитку Київських островів». Одразу постає логічне питання навіщо для цього проводити містобудівний конкурс? Адже острови апріорі це не територія для містобудування. Це цінні в природному плані, повененебезпечні об’єкти позбавлені головних комунікацій. Вирішувати їх долю мають спеціалісти з паркового будівництва, природоохоронці, історики, дизайнери, спеціалісти інших галузей, і вже в останню чергу архітектори у класичному розумінні цього слова.

Теж саме стосується і завдань: «

·        привернути увагу професіоналів та широкої громадськості до проблеми незадовільного стану Київських островів;

·        запропонувати дієві засоби розв’язання цієї проблеми на основі дбайливого ставлення до природи, міста та майбутніх поколінь;

·        залучити до участі в Конкурсі та його організації найкращих вітчизняних та іноземних фахівців у сфері архітектури, містобудування, ландшафтного дизайну, екології та природоохорони;

·        консолідувати зусилля органів влади, фахівців і громадськості та створити прецедент їх прозорої й ефективної співпраці у вирішенні проблем столиці».

Та очікуваних результатів: «

·        збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів;

·        відтворення порушених природних комплексів;

·        створення умов для ефективного туризму, спорту, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах;

• інтеграція пропозиції Конкурсної концепції перспективного розвитку території до основних документів, які регламентують розвиток Києва, насамперед – до Генерального плану Києва 2025, який наразі перебуває на стадії розробки».

Ознайомлення з усіма вихідними положеннями свідчить, що конкурс був спрямований прямо кажучи не за адресою. Адже кола фахівців спеціалістів по різних аспектах проблематики долини Дніпра у Києві створено так і не було. Чого варта лише зухвала заява про залучення «кращих вітчизняних та іноземних фахівців з екології та природоохорони». Натомість справу віддали у руки проектантів з-за кордону єдиним зв’язком яких з реальністю було власне рецензоване конкурсне завдання.

Але може в конкурсному завданні вже враховано комплексну думку усього так добре окресленого у завданнях кола фахівців? Спробуємо пошукати думку спеціалістів істориків, екологів, природничників, гідрологів, кліматологів та дизайнерів в даному конкурсному завданні. І не знайдемо, бо вся довідкова інформація не тільки фрагментарна, але що саме головне анонімна. Бібліографії і посилань просто немає. Натомість є окремі позбирані в надрах Інтернету відомості. До речі в конкурсному завданні активно декларується захист авторського права учасників конкурсу, втім авторське право авторів, яким належить використана у конкурсному завданні інформація, відверто попирається. Головним чином її анонімністю. Не буду приховувати, що в цьому завданні я побачив і свої матеріали і звісно ж без відповідного посилання. Зокрема в блоку В «Об’єкт та завдання на проектування» пункт Історія цілий блок періодизації історії дніпровських островів взятий з мого матеріалу, який доступний за посиланням http://h.ua/story/123138/

img-5

Пункт «історія» взятий з даної статті на Хайвеї без посилання http://h.ua/story/123138/ (стаття від 25.08.2008)

 

Одразу зауважу, що особисто я дуже радий з того, що ці матеріали використані, що організатори конкурсу почерпнули хоча б трохи пам’яткоохоронно-екологічної ідеології, проте в разі якщо організатори конкурсу не виходять на контакт і не залучають (як це задекларовано в завданнях), а лише використовують опубліковані матеріали (на що звичайно мають повне право) треба це робити правильно з відповідним посиланням.

Відсутність посилань зокрема не дозволяє також зрозуміти, чому число цінних з точки зору тваринного світу островів обмежується островами Муромець, Лопуховатий, Ольжин та Козачий. Особливо звертаємо увагу на той факт, що тут знову дивовижним чином зникає один з найбільших і найцінніших з усіх точок зору дніпровських островів – Жуків.

Надзвичайно добре, що в конкурсному завданні сформульовані деякі із численних складових екологічного значення острівного архіпелагу: «Територія островів входить до регіональної екологічної мережі м. Києва, а також інтегрується до національної екологічної мережі в складі Дніпровського екологічного коридору. Острови містять цінні природні та історико-культурні комплекси, на яких виявлені рідкісні представники флори і фауни, занесені до Червоної Книги та Європейського Червоного списку. Деякі острови є важливою складовою міграційних шляхів багатьох птахів», але де ж дозвольте спитатися усі інші екологічні складові цінності? Варто було б згадати такі практично важливі як повенезахисна та водоочищувальна.

Безперечним позитивом даного конкурсного завдання є посилання на наявність об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) , які існують в межах долини Дніпра у Києві. Втім воно також зроблено поверхнево і не професійно. Зокрема не зрозуміло що таке «Національний заказник «Жуків острів» (категорії національного заказника у вітчизняному законодавстві немає, а «Жуків острів» є ландшафтним заказником місцевого значення), а також до якого об’єкту природно-заповідного фонду належить розлогий пункт «Зонування островів».

img-13

«Національний заказник «Жуків острів»? Що ж принаймні Жуків острів нарешті на своєму місці

Ми як природоохоронці можемо здогадатися, що імовірно був використаний фрагмент якоїсь з численних природоохоронних пропозицій по створенню національного парку «Дніпровські острови», чи реанімації існуючого тут регіонального-ландшафтного парку з такою ж назвою (рис. 11 у конкурсному завданні) Але проектант міг сприйняти це як настанову до всіх згаданих попередньо об’єктів ПЗФ, хоча для кожного з них (окрім РЛП «Дніпровські острови) зонування не застосовується. А може він це сприйняв ще якось?

Подана на рис. 11 інформація безумовно відображає об’єкти які мають бути включені в заповідну зону РЛП чи НПП «Дніпровські острови», в той же час вона не відповідає сучасному стану досліджень, згідно яким на таке саме включення заслуговують й інші ділянки заплави, в тому числі такі ізольовані від міста як острів Міжмостний, Оболонський та деякі інші. Також звертаємо увагу на те, що для практичної реалізації заходів по островам необхідні також мапи просторового поширення рідкісних видів тварин, рослин та грибів, які мають зберігатися незалежно від того попадають вони у виділені заповідні зони чи ні. Усі ці питання можна було б вирішити, якби задекларована завданнями конкурсу експертна група була зібрана.

img-6

Інтереси збереження цієї рідкісної рослини – вужачки конкурсними проектами не враховані, бо схема її детального поширення проектантам надана не була

 

Безумовним плюсом є те, що автори конкурсного завдання згадали про водоохоронні зони, втім гідно подиву те за яким принципом вони їх виділяли на дніпровських островах. Авторам слід було б розуміти, що у випадку островів розташованих на найбільшій річці України слід виділяти водоохоронну зону за нормами для великої річки, а не в залежності від розміру міжострівної протоки чи внутрішнього озера. Зауважимо також, що у конкурсному завданні повністю відсутнє поняття про ландшафтну унікальність долини Дніпра у Києві. Кожен, хто оглядає панораму долини Дніпра з будь-якого з київських оглядових майданчиків може сам оцінити як легко зіпсувати цей краєвид необережно поставленим об’єктом чи знищенням частини зелених насаджень.

img-7

Світлини в конкурсному завданні наочно презентують нам сучасну унікальну ландшафтну гармонію дніпровської долини

img-8

 

Водночас конкурс зовсім не обмежив брутальних спроб її порушити. Фрагменти проектів переможців конкурсу

 

img-9

 

img-10

 

Нажаль майже повністю відсутня історико-культурна та археологічна проробка району, що є об’єктом конкурсу. Таким чином з впевненістю можна казати, що з збереженням цього компоненту цінності жоден з проектів не відповідає.

img-11

В конкурсному завданні практично відсутня проробка пласту історико-культурної спадщини і відповідні схеми об’єктів. На знімку будинок бакенщика на Трухановому острові – пам’ятка вже не існуючої професії, один з об’єктів можливого скансену поселення Водників

 

Дуже поверхневі і довідкові матеріали, що надавалися проектувальникам по окремим головним островам. Впадає в око відсутність яких-небудь схем розміщення об’єктів цінності та існуючих господарських об’єктів на цих островах. Без цього проектувальнику просто не обійтися. Особливо актуально це у випадку таких великих островів як Муромець чи Труханів. Окремо слід зазначити знову ж таки вперте подавання проектувальникам Козачої коси замість острова Жуків. При цьому від проектантів умовами конкурсу вимагалося подати робочий план по кожному з головних островів. Як вирішили це питання конкурсанти залишається для нас загадкою.

Взагалі можна підсумувати, що учасникам конкурсу було подано значно спрощену інформацію про сучасну специфіку та цінність архіпелагу Дніпровських островів, що в свою чергу призвело до не можливості врахування ними цих особливостей. Це перекладає відповідальність за майбутні конфлікти на тих, хто готував відповідне обґрунтування.

Втім, якщо навіть закрити очі на це, головною проблемою і даного конкурсу а відповідно і розробленого конкурсного завдання до того є практична відсутність визначення якоїсь процедури згідно якій київські чиновники будуть дотримуватися як отриманих в результаті конкурсу проектів, так і закладених в довідково-базових матеріалах принципів. Адже таке дотримання ніякими юридичними документами чи навіть єдиним затвердженим проектом-переможцем не гарантується. Натомість в конкурсному завданні ми знаходимо таке: «Замовник Конкурсу має право залучати до підготовки після конкурсного проекту авторів проектних пропозицій (конкурсних проектів), які отримали заохочувальну премію. Переможець Конкурсу має переважне право на подальше розроблення проекту благоустрою та планування території. З переможцем Конкурсу укладається угода на розробку проекту першого етапу реалізації в порядку передбаченому Законом України «Про здійснення державних закупівель» за процедурою закупівлі в одного учасника». З цих фраз абсолютно не зрозуміло, що ж в кінці кінців буде реалізуватися на практиці, проект що переміг, гібрид проектів чи взагалі щось інше, лише освячене піаром від проведеного міжнародного конкурсу? Як буде реалізоване на практиці оце: «в розважальній зоні: культурно-пізнавальний комплекс, молодіжний клуб-кафе з дискотекою, площа масових гулянь з зеленим театром, комплекс Аквапарк, комплекс Океанаріум, відкриті майданчики, об’єкти громадського харчування, громадські туалети та ін.». Варто ще раз наголосити, що для вирішення суто організаційних моментів благоустрою території та охорони цінних природних умов дніпровських островів викидати солідні гроші на містобудівельний конкурс не було жодної потреби. Натомість була потреба створити групу експертів з даного питання та підготувати детальну професійну основу для реалізації заходів з включення дніпровських островів у реалії великого міста, що розвивається. Той факт, що така група не була створена, дозволяє казати про чергову спробу реалізувати щось на зразок минулих планів «реконструкції», будівництва ВІП-зон, чи створення так званих «комунальних підприємств», за допомогою яких острови намагалися і намагаються «освоїти». Тож, екологічній громадськості та киянам потрібно уважно стежити, щоб не проґавити чергового бетонно-розважального монстра, якого нам можуть подарувати за результатам авторитетного міжнародного конкурсу.

img-12

Координатор з питань охорони біологічного різноманіття та створення об’єктів природно-заповідного фонду України Київського-еколого-культурного центру, к.б.н. Парнікоза І.Ю.

Використано фото з конкурсного завдання, з планшетів проектів-фіналістів, власні фото автора, фінальне фото Іванець В.

Подробиці щодо топографії, історичного шляху та живого світу долини Дніпра у місті Києві, а також проблем і загроз її існуванню шукайте у нашій монографії «Київські острови та прибережні урочища на Дніпрі – погляд крізь століття».

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 2799
Отредактировано: 21-06-2013 [04:34]
delete
Іван Парнікоза
Іван Парнікоза, Киев, свободный журналист "ХайВей"

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +1
Всего комментариев: 1, Всего рецензий: 1
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

08:21 06/03/12
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Майстерно написаний ,емоційний матеріал про серйозну проблему. Мені як киянці ця тема дуже близька. Дніпровські острови необхідно рятувати ,тож дякую за те ,що не лишаєтеся осторонь!

Успіху Вам!

Комментарии

Маклюк Юлія Ирпень
Рекомендует этот материал.
09:01 06/03/12

Live

............

6 час. назад

ivp_paster рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

6 час. назад

ivp_paster рекомендует материал Ректор НМАУ віддав премії студентам!

.........

13 час. назад

viktor trigub публикует статью Планетарний бас Анатолій Кочерга отримав звання Почесного професора НМАУ

...

14 час. назад

Влочега рекомендует материал Ректор НМАУ віддав премії студентам!

14 час. назад

Влочега рекомендует материал Реальнiсть....

14 час. назад

Влочега рекомендует материал Рiзноманiття осенi

14 час. назад

Влочега рекомендует материал Украiна i я.....

14 час. назад

Влочега рекомендует материал ВТОМЛЕНИЙ ДЕНЬ...

15 час. назад

Влочега рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

...

17 час. назад

Горбатюк Микола публикует статью Мої передвиборчі обіцянки на уявних \"Біг-мордах\":

18 час. назад

Алекс Скиталец рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

19 час. назад

viktor trigub публикует статью Ректор НМАУ віддав премії студентам!

...

1 дн. назад

Вікторія Івченко публикует статью \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"