О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

Экология  11 февраля 2012 11:18:31

Малі острови на Дніпрі. Частина друга

 

Река времен в своем стремленьи

Уносит все дела людей

И топит в пропасти забвенья

Народы, Царства и царей.

Г. Державин

 

 

img-1

 

Острів Міжмостний (назва запропонована нами, № 6, див розташування тут) – в минулому, що добре помітне на мапах ХІХ ст., являв собою видовжений півострів острова Муромець, розташований у гирла каналу прокладеного між Трухановим островом та Муромцем. Цей канал був створений саперами у 1777 р. і носив назву «Пробитець». Станом на початок ХІХ ст. він перетворився на широку протоку між островами, яку називали власне Чорториєм, на відміну від заострівного рукава Десни, який називали Десенка. Саме в такому значенні вживаються ці топоніми станом на середину ХІХ ст., зокрема гідрологом М. Максимовичем, який керував роботами з регуляції Дніпра в Києві. У 1851 р. Чорторий було перекрито греблею. На місці Чорторию таким чином з часом утворився перешийок між островами. Було перекрито також протоки, які перетинали Муромець: Небішівську та Бобровню. Такою ситуація показана станом на мапах 1894, 1896, 1903 та 1910 рр.

 

img-2

 

img-3

 

img-4

 

img-5

 

 

На мапі 1930 р. ми бачимо ситуацію в районі суч. Міжмостного майже без змін,

 

img-6

 

Втім в цей час Міжмостний також додатково був з’єднаний з Муромцем двома дамбами, які добре помітні на мапі 1943 р. Цікаво також, що затока по трасі колишнього «Пробитця» - Чорторию, в цей час отримала назву – затока Чорторий. З такою назвою вона фігурує і на деяких сучасних мапах.

 

img-7

 

У 1943 р. на о. Муромець з боку лівого берега, був прокладений міст, який пройшов трасою колишнього перешийку. Останній з півночі сполучав Міжмостний з Муромцем. У 1943-44 р. по трасі цього мосту і далі на правий берег (траса суч. Московського мосту) діяла радянська переправа.

 

img-8

 

img-13

 

img-61

Радянська переправа (А) через острів Муромець на німецькому аерофотознімку січня 1944 р.

 

Картографія 40-х рр. представляє острів як вкритий луками. Наявність дамб та мосту дозволяла мешканцям прилеглих сіл вивозити звідси сіно.

Станом на 1945-1978 р. Міжмостний зберігав зв’язок з Муромцем. Точно встановити коли острів втратив цей зв’язок по картографічних матеріалах важко. Імовірно це відбулося у 1976-78 рр. внаслідок підняття рівня води у Дніпрі у зв`язку з будівництвом Канівського водосховища. Фрагменти південної дамби збереглися до наших днів. Натомість північна дамба імовірно затоплена.

 

img-9

 

На лоції 1982 р. ми Міжмостний представлений як відокремлений острів. Присутня і затока Чорторий.

 

img-10

 

Наразі острів Міжмостний повністю ізольований від Муромця та лівого берега. Зважаючи на це на ньому наявні лише окремі стоянки рибалок. Від колишніх лук не лишилося й сліду.

 

img-11

img-56

 

Наразі на острові панують заплавні ліси, сформовані тополею чорною, осикою, вербою білою, в’язом гладеньким та ін. В північній частині острова виявлено навіть велике дерево липи серцелистої. Загалом це дерево рідко трапляється на заплаві. В тутешньому лісі чітко виражений перший ярус деревостану, представлений велетенськими 60-70 річними екземплярами тополі чорної чи осокора. В чагарниковому ярусі найчастіше трапляються свідина криваво-червона, крушина ламка та аморфа чагарникова. Стовбури дерев та чагарників обплітають пагони дівочого винограду п’ятилисточкового та хмелю, чим тутешні ліси ще більше нагадують «тропічні джунглі». Одразу помітно, що сюди не дотягнулася всюдисуща рука «ката лісів» – лісника чи зеленбудівця. Деревостани острова натуральні, про що свідчить наявність дерев усіх вікових груп. Змучені життям велетні валяться, щоб дати в свою чергу можливість розвиватися численним грибам, мікроорганізмам та забезпечити схованки для тварин. Їх місце одразу заступають молоді дерева. Існування лісу не переривається. Наявність старих, а інколи сухостійних дерев з численними дуплами створює тут надзвичайно сприятливі умови для гніздування птахів та схованки кажанів. З заходу у тіло острова вдаються неглибокі затоки зарослі по берегам щільною прибережною рослинністю. Це справжній рай для молоді риб, водоплавних птахів та коловодних ссавців, таких як водна полівка, бобер чи норка. А, коли дивишся на спокійну гладь сучасної затоки Чорторий, не віриться, що колись тут вирувала дніпровська протока. (Зимову фотогалерею острова див. тут).

img-12

 

Острів мало порушений рибаками, біля його берегів ще не має плавучих «шанхаїв». Втім острів знаходиться у небезпеці. Адже з початку 2000-років розробляються плани щодо будівництва мостів та господарського освоєння цього острівця, чого з в жодному випадку допустити не можна. Натомість у розробленому групою акад. НАНУ Т. Л. Андрієнко обґрунтуванні на національний парк «Дніпровські острови» пропонувалося включити цей острів до складу заповідної зони парку.

Острів Малий Гідропарк (№7,  див. тут– являє собою східну частину Венеціанського острова (Гідропарку). Необхідно зазначити, що сам Венеціанський вперше став островом лише на короткий період з 1877 по 1884 рр. пізніше було збудовано три загати на Русанівській протоці, внаслідок чого вона перетворилася на ланцюжок озер.

 

img-14

 

Вдруге і до сьогоднішнього часу Венеціанський став островом у 1960 р. після штучного поглиблення Русанівської протоки. Хоча звичайно і раніше урочище перетворювалося на острів щорічно під час дніпрових розливів. Під час цих розливів вода заповнювала внутрішню протоку Венеціанського. Входячи в острів з північного сходу, ця протока одразу повертала під гострим кутом на схід. Суч. Малий Гідропарк власне складав ліву губу початку цього рукава, яка згодом була «відмита» від Венеціанського та перетворилася на окремий острів, який ми бачимо на мапі 1960 р.

 

img-15

 

Незважаючи на те, що Малий Гідропарк станом на 1961 р. являв собою окремий острів, на мапах пізнішого періоду він інколи позначався досить умовно, інколи навіть як півострів.

 

img-16

 

img-17

 

Наразі острів Малий Гідропарк як і острів Міжмостний перетворився на вкритий заплавним лісом заповідний куточок, тож не дарма розробники першого проекту НПП «Дніпровські острови» пропонували включити його до заповідної зони.

 

img-18

img-19

img-57

Печерська коса

Характеризуючи малі острови Дніпра необхідно також згадати про так звану  Печерську косу (назва наша, №8, див. тут). Існує припущення, що вона відклалася переважно з матеріалу розмитої Почанинської коси. Найранішим відомим нам її зображенням є мапа 1774 р., де ця коса показана навпроти лаврської цитаделі вище гирла малої річки Неводничі.

 

img-20

Втім на частині мап сер.-кін. ХІХ ст. її взагалі не показано, що значно утруднює датування її динаміки. Втім на тих мапах, на яких її зазначено, вона зберігає положення навпроти лаври та напівкруглі абриси

 

img-21

 

img-22

 

Суттєві зімни фіксуємо на початку ХІХ ст. Імовірно внаслідок розмивання та перевідкладання Печерська коса змістилася нижче по течії в районі гирла р. Неводничі. Змінилися також її абриси.

 

img-23

 

На мапі 1812 р. на цій мілині показано відхід двох мостів (наплавних): так званого «Нового мосту» та мосту «Поточного року». Переправи прикривають розташовані на косі укріплення бастіонного типу. Чи були вони зведені, чи залишилися тільки на плані нам не відомо.

 

Аналогічно ситуація виглядає і на мапі ж 1833 р. Де показано що верхня частина мілини піддається розмиву. Натомість зазначено нове гирло р. Неводничі, яка тепер вимушена була пробивати собі шлях до Дніпра через косу, а також так звана Петербурзька дорога до переправи.

 

img-24

 

Станом на середину кінець ХІХ ст. продовжувалося розмивання та перевідкладання коси нижче за течією Дніпра. Абриси її змінилися з напівкруглих до витягнуто-трикутних.

 

img-25

 

Будівництво Дарницького залізничного мосту сприяло подальшому розмиванню Печерської коси, від якої станом на 1896 р. залишилася невелика за площею коса від Волов`ячої гори (територія музею ВВВ) до стременеспрямовуючої дамби Дарницького мосту.

img-26

 

Станом на першу половину ХХ ст. ситуація тут стабілізувалася. Мапи початку ст. показують на Печерській косі прачечну військового госпіталя. Починаючи з 1914 р. тут, на місці колишньої Наводницької переправи зводилося один за одним три дерев’яні Наводницькі мости.

 

img-27

 

Останній з них зведений у 1935 р. (так званий Божок) було спалено 1941 р. при відступі радянських військ. 1937 р у гирлі Неводничів також розпочалося будівництво капітального Наводницького мосту (майбутнього мосту ім. Є. Патона). У 1941 р. радянськими саперами в північній частині коси також було зведено понтонну переправу.

 

img-28

 

При німцях на опорах незавершеного Наводницького мосту було побудовано тимчасовий Міст фон Рейхенау (Brcke von Reihenau), позначений на мапі 1943 року.

 

img-29

 

img-30

Міст було підірвано німцями під час боїв за Київ восени 1943 р. Після визволенняя Києва в листопаді 1943 року саперними частинами Радянської Армії був споруджений низьководний Наводницький міст, який проіснував до весни 1944 р. З 1944-го по 1953 р. діяв висоководний міст.

 

img-31

 

Її доля змінилася у зв’язку з будівництвом капітального Наводницького мосту (мосту ім. Є. Патона). При цьому було розібрано попередній Наводницький міст.

 

img-32

 

За два роки до завершення мосту, вже проводилися заходи з благоустрою прилеглої до нього території. Печерський виконком 4 жовтня 1951 р. ухвалив рішення закласти коло мосту «парк для трудящих міста та району».

 

img-33

 

Так у 1951 р. виник суч. Наводницький парк (довгий час відомий як парк ім. Примакова). За своїм плануванням парк є стандартним зразком регулярного планування з «круглим залом» центр якого оточують багаторічні пірамідальні тополі, а в самому серці знаходиться клумба з хвойними насадженнями. Радянська назва парку походить від встановленого тут бюста цього радянського військового діяча (1970, скульп. Ф. Коцюбинський, арх. І. Шмульсон), який вже давно треба перенести до музею.

В 1960–1970 р.р. тривало закінчення спорудження дніпровської набережної, яка простягнулася від Гавані до моста імені Євгена Патона. Керівником проекту став арх. В. Беспалий, консультант інж. В. Осьмак. У 1980-ті роки набережна була реконструйована.

Згодом тут також розмістили скульптурну групу 1982 р. на честь засновників Києва (Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь), яка стала одним з символів столиці України (Скульп. В. Бородай, арх. М. Фещенко).

 

img-34

 

 

Наразі Наводницький парк площею 13.82 га належить до одного з найбільш мальовничих та відвідуваних киянами. Цьому сприяють як затишні алеї з висадженими місцевими та екзотичними видами дерев та чагарників так і популярність пам’ятника засновникам Києва серед подружніх пар. Зважаючи на це необхідно оголосити його парком-пам`яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. 

img-60

 

Острів Верби або Малий 

Наразі більш вірно казати острови Малий або Верби, адже колись єдиний, цей острів наразі складається з окремих частин (№9, положення див. тут). Імовірно утворився внаслідок перевідкладанння матеріалу розмитої верхньої частини острова, який ми асоціюємо з згадуваним у XVI ст. Микільским (Оскорянським) островом (пізніше одним з групи так званих «Галерних островів», а наразі Великий Південний), а також загадкового півострова, т.з. «хвоста» Венеціанського острова, що добре помітний на мапах 1886 рр. 1903, 1905 та 1914 р.

 

img-35

 

Зважаючи на присутність цього «хвоста» на мапах, починаючи з кін ХІХ ст., можна припустити, що його формування відноситься до періоду після будівництва Дарницького залізничного мосту. Можливо його формування також пов’язане з посиленням течії через Русанівську протоку, яка активно функціонувала з 1877 по 1884 р. та відкладанням алювіальних наносів у відповідності до нових напрямків річкових струй.

На основі мапи, яку датовано 1903 р. берегова лінія Венеціанського, на якій показана без «хвоста» можна припустити, що на початку ХХ ст. він був розмитий, а матеріал перевідклався у вигляді мілини-острова посередині русла вище Дарницького залізничного мосту.

img-36

Оформлений острів з історичною назвою Верби бачимо на детальній схемі долини Дінпра 1914 р. 

img-62

Острів Верби (1) на детальній схемі долини Дніпра 1914 р. 

Що ж стосується  зображення "хвоста" на пізніших мапах, зокрема 1905 та 1914 р., то імовірно тут відображено контакт острова Верби та Венеціанського в низьку воду.

 

img-37

 

На німецькій мапі 1918 р. Венеціанський острів не має цього півострова. Натомість в цьому місці навпроти верхньої частини сучасного острова Великий Південний, помітна розлога мілина.

 

img-38

 

На фрагменті топозйомки Києва 1925 р. ми бачимо, що нижче тодішнього Наводницького дерев’яного мосту наявна мілина-острів.

 

img-40

 

img-39

 

img-41

 

Втім як відображено на мапах 1931-32, 1935-36, 1943 рр. ця мілина не вивищувалася над водою. Лишень у південно-західного узбережжя Венеціанського острова показаний невеличкий витягнутий з півночі на південь острівець – імовірно верхівка мілини, яка вивищувалася над водою. Його можна відшукати і на раніш вказаному аерофотознімку. Втім те що ці мілини існували і навіть враховувались при розробці Генерального плану 1936 р. доводить їх зазначення  на проробках рельєфу та опорних схемах.

 

img-42

 

img-43

Станом на 1950 рік жодного скільки не-будь великого острова між мостом Патона та Дарницьким залізничним мостом над поверхнею води не помітно.

 

img-44

 

Станом на 1959-1960 рр. великий за площею піщаний масив лише частково зарослий заплавною рослинністю видно між мостами Патона та Дарницьким залізничним мостом.

 

img-45

img-46

 

Цікаво, що не пізніше 1964-го р. з правого берега в районі сучасного Наводницього парку в сторону Венеціанського острова було побудовано три перпендикулярні до берега шпори з каменю. Імовірно вони мали охороняти берег в районі нового мосту Патона від розмивання.

Можливо ці шпори були зведені разом з мостом у 1953 р., що дозволяє датувати розвиток вищезазначених мілин та появу острова Малий над поверхнею води 1953-1959 рр.

 

img-47

 

Після будівництва Канівського водосховища у 1974-76 рр. рівень води піднявся і колишній великий острівний масив поступово зник під водою. При цьому над поверхнею води залишилися лише його найвищі частини.

 

img-48

 

Внаслідок розмивання, ці найвищі частини колишнього острова Малий утворили між мостом Патона та Дарницьким залізничним мостом три острівці, які ми наразі знаємо як острів Малий.

 

img-49

img-50

 

Імовірно з побудовою вищевказаних шпор з боку правого берегу пов’язане виникнення розлогої мілини по всій протяжності головного русла від суч. Мосту Метро до мосту Патона. Комплексна ситуація з розвитком мілин добре помітна на мапі 1978 р.

 

img-51

img-52

 

Після будівництва Канівського водосховища і підняття рівня води і мілини і шпори опинилися під водою. Втім подекуди їх присутність досі видає буйний розвиток вищої водної рослинності.

 

img-53

 

img-59

 

Необхідно зазначити, що надводні та підводні частини колишнього острова Малий та вищерозташованих мілин становлять собою цінний природний комплекс посеред головного річища Дніпра у центрі української столиці. Адже мілководні добре прогріті мілини – улюблене місце нагулу риб. Тут також розвивається цінна прибережно-водна та занурена водна рослинність. В районі островів Малий існують великі зарості реліктового водяного горіха та глечиків жовтих. Під час осіннього спаду води мілини активно використовують для відпочинку пролітні птахи.

img-58

 

img-55

 

На самих же островах групи Малий розвинені мало порушені (острови відвідуються тільки власниками плавзасобів та рибалками) заплавні деревостани з осокора та верби білої за участі аморфи чагарникової та верби гостролистої. Зважаючи на це цей куточок «Київської Амазонії» має залишитися недоторканим, включивши його до заповідної зони національного природного парку «Дніпровські острови». 

Продовження див тут.

 

Науковий співробітник історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця», к.б.н.

Парнікоза І. Ю.

 

Висловлюємо також щиру подяку Ярині Макожур за надані картографічні матеріали та зауваження до тексту нашого матеріалу.

В статті використано також матеріали наступних джерел:

Климовський С. І. Соціальна топографія Києва XV- середини XVII сторічча. К.: Ситлос. – 2002. – 230 с.

Архів ЦДАГОУ - фонд 1, опис 30. - с. 780.

ЦАКФФД за http://486.livejournal.com/31268.html

http://reibert.info/forum/showthread.php?s=10b85820d5d6f4460d63875259f388ff&t=1082&page=17

http://photohistory.kiev.ua/

http://oldkiev.io.ua/

 

Подробиці щодо топографії, історичного шляху та живого світу долини Дніпра у місті Києві, а також проблем і загроз її існуванню шукайте у нашій монографії «Київські острови та прибережні урочища на Дніпрі – погляд крізь століття».

 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 6406
Отредактировано: 12-02-2015 [09:08]
delete
Іван Парнікоза
Іван Парнікоза, Киев, свободный журналист "ХайВей"

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +7
Всего комментариев: 7, Всего рецензий: 4
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Що ж, він того вартий!)
12:16 11/02/12
13:11 11/02/12
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Сказать что материал интересный, увлекательный и познавательный – значит не сказать практически ничего. Понял это, только прочитав вторую работу автора на эту тему. В работу вложена душа, написано с огромной любовью к родному краю, которая волей-неволей передается читателю. Цель статьи не просто в изложении фактического и картографического материала.
17:44 13/02/12
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
lusi 'Киев'
 
08:13 14/02/12
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
yarina 'Киев'
Грамотна і цікава публікація. Пізнавально і читається з великим інтересом.
08:26 14/02/12
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Дуже цікавий пізнавальний матеріал, що показує глибокі знання автора.

Комментарии

Рекомендует этот материал.
13:11 11/02/12
Aleksandr Tork Киев
Рекомендует этот материал. Почему? читал с большим удовольствием, материал познавательный...
16:52 11/02/12
Евгeний Киев
Рекомендует этот материал.
09:13 12/02/12
Рекомендует этот материал.
10:35 12/02/12
lusi Киев
Рекомендует этот материал.
17:44 13/02/12
yarina Киев
Рекомендує цей матеріал. Чому? Рекомендую. Цікава публікація.
08:14 14/02/12
Рекомендует этот материал. Почему? Рекомендую, бо розширює знання про знайомі місця
08:28 14/02/12

Live

............

5 час. назад

ivp_paster рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

5 час. назад

ivp_paster рекомендует материал Ректор НМАУ віддав премії студентам!

.........

12 час. назад

viktor trigub публикует статью Планетарний бас Анатолій Кочерга отримав звання Почесного професора НМАУ

...

13 час. назад

Влочега рекомендует материал Ректор НМАУ віддав премії студентам!

14 час. назад

Влочега рекомендует материал Реальнiсть....

14 час. назад

Влочега рекомендует материал Рiзноманiття осенi

14 час. назад

Влочега рекомендует материал Украiна i я.....

14 час. назад

Влочега рекомендует материал ВТОМЛЕНИЙ ДЕНЬ...

14 час. назад

Влочега рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

...

16 час. назад

Горбатюк Микола публикует статью Мої передвиборчі обіцянки на уявних \"Біг-мордах\":

17 час. назад

Алекс Скиталец рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

19 час. назад

viktor trigub публикует статью Ректор НМАУ віддав премії студентам!

...

1 дн. назад

Вікторія Івченко публикует статью \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"