Прослухав сьогодні записи Забзалюка. З кожним новим висновком співрозмовників ніби щось обривалося у душі. Таке відчуття, ніби опинився на краю прірви і логічних варіантів врятуватися вже немає. Від цієї безвиході ламається звичне світосприйняття, мозок панічно шукає рішення і вже готовий до найрадикальніших дій.

По суті, річ не в тім, що підкуп депутатів відбувався з-за усіх президентів, і не в тім, що про це усі здогадувалися, але не бажали вірити чуткам. А у тім, що навіть гра без правил має свої правила. Те ж, що відбувається в нашій державі сьогодні,  за межами людського розуміння. Записи Забзалюка фактично легітимізували злочинність діючої влади. Якщо навіть майбутні народні депутати є для них «рабами», то що говорити про простих людей, що живуть на 1000 грн. на місяць і ще й за рахунок яких перебіжчикам в Раді виплачується 500 тис. дол. разово та по 25 тисяч щомісяця!!!???  Таке ставлення зіграє «злий жарт» із діючою владою і прикладами тому багата історія.

 Якщо з-за часів Кучми влада, захопившись нарощуванням первинного капіталу, остаточно втратила зв'язок із народом та контроль за реальною ситуацією в державі десь у 2002-му, (за часів Ющенка взагалі ніхто нічого не зрозумів), то за Януковича влада вже з самого початку навіть не намагається якось відреагувати на потреби народу та усвідомити те, що вона є ЧАСТИНОЮ цього ж, а не російського, американського, ізраїльського чи будь-якого іншого народу.  Тепер жодне, навіть найдрібніше, рішення влади не може бути сприйнятим на віру. Оцінка її дій, як тимчасового явища, лише посилиться. Вибори подарують багато несподіванок.