30 червня 2009 року. Виставки в Україні:
http://www.personal-plus.net/326/5054.html
СИМОНУ ПЕТЛЮРІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ
№ 24 (326) 24 — 30 червня 2009 року
Cимон Петлюра – визначний політичний та державний діяч доби українських національно-визвольних змагань ХІX cт. До визначення ролі Симона Петлюри у державотворчому процесі долучилися науковці, спроможні показати реальний його образ, зокрема доктори історичних наук С. Литвин „Суд історії”, 2001 р., В. Сергійчук „Симон Петлюра”, 2004, „Симон Петлюра Статті. Листи. Документи, 1999 р. Наші сучасники мають визнати свого героя, якому завдячуємо за проявлений патріотизм, національну свідомість та гідність.

Життєве кредо Симона Петлюри визначалося власними його думками: „В українську державність ми віруємо, українську державність ми сповідуємо, в її неминучості ми переконані. Для нас вона є до певної міри живою реальністю, бо ідею ми носимо в серці, бо її духом, потребами овіяне все життя” (Симон Петлюра).

Ідея його боротьби за незалежність полягала у актуальному й у наші дні запитанні: „Чи ж зумієш ти, Народе Український, оцінити все, що вже зроблено ним для щастя Рідного Краю, чи ж зумієш ти віддячити своєму ліпшому Синові за всю його надлюдську працю для твого „добра”? (В.Корольов, „Народний герой Симон Петлюра”, 1919 р.)

З нагоди 130-ї річниці від Дня народження С. Петлюри за сприяння генерального директора Міжнародного бібліотечно-інформаційного центру ім. Ярослава Мудрого Бродської Л.О. та старших бібліотекарів Прокопенко Н.І., Рог Л.В. на кафедрі українознавства МАУП розгорнуто книжково-ілюстративну виставку „Шляхами боротьби і звитяг”. Гортаючи сторінки його життя і діяльності, студенти, молоді науковці мають змогу познайомитися з життям і діяльністю провідника української нації, чільника УНР, полум’яного патріота України Симона Петлюри.



К. Соколовська,
кандидат історичних наук, світлина Миколи Степанця

4 февраля 2012 года
30 июня – 8 июля 2009 года

О разнице между датами автор пишет:
«… прошла 2 года назад, но, к сожалению, мало кто о ней слышал.»
У автора явно не лады из летоисчислением.
В заголовке слово – «Фоторепортаж».
Как можно слышать выложенные в интернет фотографии (НЕ АВТОРОМ!) – не знаю. Думаю, их можно только увидеть.
«… я не побоюсь этого слова» - простонародное словосочетание, с оттенком юмора, - выпадает из текста общим объемом в 1660 знаков. При этом в этом количестве знаков читаем:
Вот к примеру
А вот здесь можно
А вот здесь про то
А вот здесь Информация (так и есть в тексте – с большой буквы)

И заключительная фраза:
В общем, это надо знать и видеть.

Согласен с автором. Видеть только в 5-м разделе. Поэтому оценку не ставлю.

Сьогодні  обережно потрібно виставляти будь-які документи, що стосуються періоду ОУН-УПА з наступних причин:

1) Польський історик Гжегош Мотика (доктор історичних наук, співробітник НАН Польщі, член Наглядової ради Інституту національної пам’яті Польщі), у 2005 році у Варшаві видав книжку «Служби безпеки Польщі і Чехословаччини проти українців 1945-1989 рр.», де він у вступній статті зазначає, що напередодні розпаду СРСР спецслужби Польщі та Радянського Союзу організували «злив» у ЗМІ маси документів з метою очорнити український націоналізм.

На його думку саме такі "документи", наприклад,  були використані   Віктором Поліщуком «Гірка правда. Злочинність ОУН-УПА (сповідь українця)» про події на Волині у 1943 році.

2) Ця тема  вимагає вивчення достовірності  документів, вивчення і освітлення  причин,  якими  були викликані дії різних сторін, та об'єктивне висвітлення, в яких умовах ОУН/УПА боролась за утворення Української держави.

Я прочитала роботу Віктора Поліщука. Цінним там є описані причини українсько-польського конфллікту, які закладалися в передвоєнний період:

1)політикою польського уряду по відношенню до українців: соціальний , релігійний гніт, приниження за національними ознаками, переслідування вільнодумства, пацифікація, жорстокість у в'язницях, фізичне знищення українців, яке розпочали поляки у 1941 році. 

2) терористичними  актами ОУН у передвоєнні роки у відповідь на утиски польського уряду.

3) ідеологією ОУН на створення Української держави і відділення від Польщі.

 За словами В.Поліщука, це не оправдовує Волинську різню. Не оправдовує, але поясннює, як легко можна було викликати спалах різні з обох боків.

Прочитала в книзі і спогади очевидців про різню  українців і поляків. Автор приводить в основному приклади з  української сторони. Мені хотілося довідатися, що про цю книгу думають історики.

Історик Гінда наводить думку польського історика Мотики, спеціаліста з Волинського питання у Польщі, на якого я посилаюся вище:

"Так, польський історик Гжегош Мотика (доктор історичних наук, співробітник НАН Польщі, член Наглядової ради Інституту національної пам’яті Польщі), який є одним із авторитетних дослідників Волинської трагедії як у Польщі, так і Україні відносить працю Поліщука за класифікацією до «позанаукових».

Більше того, у 2005 році у Варшаві під його редакцією вийшла книжка «Служби безпеки Польщі і Чехословаччини проти українців 1945-1989 рр.», де він у вступній статті зазначає, що напередодні розпаду СРСР спецслужби Польщі та Радянського Союзу організували «злив» у ЗМІ маси документів з метою очорнити український націоналізм, серед них і спогади поляків, котрі проживали на Волині під час війни.

Чимало з цих спогадів були сфабриковані й не підтверджувалися документально. Саме ці спогади зі ЗМІ, пише Мотика, згодом використав у своїй книжці Поліщук."

 Михайле, коментарі з переходом на особистості, - це причина непорозумінь в дискусіях на Хайвеї. 

Я не буду ніколи в коментарях писати, що Вам чи будь-кому слід робити.

А от як вшановують пам'ять загиблих на Волині, можу вам розповісти, оскільки там буваю. Візьмемо, для прикладу, містечко Ківерці Волинської області.  На Меморіалі слави  9 травня покладають вінки до могил загиблих солдатів радянської армії і кладуть вінки до могил воїнів УПА.

 Михайле, я ніде не заперечувала факту Волинської трагедії і приводила приклад дослідження російського вченого Гогуна, який писав, що "От рук УПА погибло, по разным оценкам, от 50 до 100 тысяч поляков в 1943-1944 годах". 


Читать полностью: http://h.ua/story/348858/#ixzz1lPYIqlST

Я відповіла Вам в коментарі під тою роботою, яка, на мою думку,  причина польсько-української трагедії, а також написала, що ніхто ще не порахував, скільки насправді загинуло поляків і українців, оскільки  немає доступу до архівів, а також додала в коментарі вище,  що частина документів, як стверджує навіть польський історик, доктор історичних наук  Мотика, були сфальсифіковані з метою дескридитації ОУН/УПА.