О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

Экология  16 января 2012 19:12:04

У СЕРЦІ УКРАЇНИ

див.  також Абсолютна заповідність - природохоронна ідея ХХІ ст.

З серії “Новий злет природно-заповідної справи на Україні”

Попередню частину див. тут.

 

«Широкою долиною між двома рядками розложистих верб тече по Васильківщині невеличка річка Роставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка. Між вербами дуже виразно й ясно блищить проти сонця висока біла церква з трьома банями, а коло неї невеличка дзвіниця неначе заплуталася в зеленому гіллі старих груш. Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь»

І. С. Нечуй-Левицький. Микола Джеря

 

Київщина, Черкащина та Полтавщина – це Середня Наддніпрянщина, серце України, територія на якій існує найчистіша українська мова та де збереглися типові українські краєвиди, знайомі нам з сторінок Кобзаря чи оповідань І. С. Нечуя-Левицького. Донедавна ганебним залишався факт наявності у цьому регіону єдиного крихітного за своєю площею Канівського природного заповідника, що був створений ще у 1923 р. та відсутності жодного національного парку.

img-1

Жодного національного парку не мала, ні столична Київщина, ні надзвичайно привабливі за своїми природними скарбами Черкащина та Полтавщина. Ситуація виправилась лише на переломі 2009-2010 рр., коли було розширено Канівський природний заповідник, створено низку нових національних парків, а також ботанічний сад у м. Хорол та ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Христанівський».

 

img-3

 

Надзвичайно позитивною подією стало розширення перлини природи Наддніпрянщини – Канівського природного заповідника (Черкаська область). УП №2/2010 від 01.01.2010 р., йому передано додатково 6615,6 га земель. Довгий час цей один з найменших заповідників України потребував розширення. Тож наразі включення характерних для Середнього Подніпров’я угруповань грабово-дубових лісів по перифірії існуючого заповідника (в межах Пекарівської, Хмільнянської та Яблунівської сільських рад, Канівського району), частини території Трахтемирівського півострова (в межах Григорівської сільради, Канівського району), та ділянок лівобережної заплави (Бубново-Слобідської сільської ради Золотоніського району) дозволили значно збільшити репрезентативність заповідника, як практично єдиного у середньому Подніпров’ї еталону збереженої дикої природи.

img-4

 

Національний природний парк «Білоозерський» загальною площею 7014,44 га був створений Указом Президента № 1048/2009 від 11.12.2009 р. на території Переяслав-Хмельницького району Київської області та Канівського району Черкаської області. Парк розташований на лівобережній боровій терасі р. Дніпро. Його екосистеми представлені переважно різного типу сосновими лісами, інколи з домішкою дуба та інших листяних порід та досить багатим травостоєм. Назва урочища і парка походить від реліктового Білого озера розташованого на боровій терасі в межах парку. В рослинності присутні також прибережно-водні та водно-болотяні угруповання. Необхідність створення тут НПП була викликана тим, що цей багатий на популяції великих ссавців куточок природи Наддніпрянщини досі використовується як елітне «Білоозерського мисливське господарство» спеціалізованого лісомисливського господарства «Регіон», яке фінансується за рахунок платників податків.

 

img-5

 

img-6

 

Трансформація цього господарства в НПП не вимагає додаткових витрат. Втім може призвести до того що ця територія буде слугувати збереженню популяцій тварин та реалізації рекреаційних потреб мешканців регіону.

Національний природний парк «Залісся» загальною площею 14836 га (усі з вилученням) створено 11 грудня 2009 р. згідно з Указом президента України № 1049/2009 на території Броварського району Київської області та Козелецького району Чернігівської області. Необхідно зазначити, що головною мотивацією щодо створення цього національного парку була можливість швидкої трансформації режиму добре фінансованої та організованої державної резиденції  у режим національного парку, а також необхідність охорони ділянки типового лівобережного комплексу багатих соснових лісів, в яких мешкає популяція найбільшого ссавця Європи – зубра.

img-7

Але незважаючи на створення тут національного парку, його адміністрація продовжує діяти як лісомисливське господарство, що не тільки дискредитує ідею національного парку та кривдить громадян України (які не мають можливості милуватися його природою та спостерігати за тваринами), але й створює реальну загрозу збереженню тут зубра, чисельність якого у зв’язку з варварськими комерційними полюваннями в Україні скоротилася катастрофічно. Необхідно зауважити, що незважаючи на зусилля екологічної громадськості та Держслужби заповідної справи В. Януковичем було загальмовано та саботоване створення ще одного НПП «Дніпровсько-Тетерівський», що мав взяти під охорону екосистеми Київського Полісся.

Добре збереженні екосистеми пониззя р. Сула потрапили під охорону в НПП «Нижньосульський». Цей парк загальною площею 18635,11 га (з них 1315 га з вилученням) створено на території Глобинського, Оржицького та Семенівського районів Полтавської області, Чорнобаївського району Черкаської області.

Територія парку включає т.з. Сульську затоку, яка утворилася після затоплення водами Кременчуцького водосховища низовини у гирлі р. Сула, що впадала в Дніпро двома рукавами. Територія парку має велику цінність для збереження мало порушених екосистем Середнього Придніпров’я, а також фрагменту Дніпровського міграційного коридору. Обстеження науковців виявили, що територія парку слугує місцем прольоту значної кількості водоплавних та гідрофільних птахів серед яких такі цінні види, такі як сірий журавель, сіра гуска, велика біла та руда чаплі та багато ін.

 

img-8

 

Численні гідрофільні птахи також гніздують тут. Парк потребує термінового налагодження заповідного режиму, адже в останні роки проявляється тенденція до зменшення різноманіття та чисельності гідрофільних птахів, які охороняються на міжнародному, національному та регіональному рівнях, в Сульській затоці. Із 13 видів рідкісних птахів, що регулярно траплялись під час сезонних міграцій, гніздились і зимували у 80-90-ті р. минулого століття, в 2010 р. виявлено лише орлана-білохвоста, шуліку чорного, скопу, журавля сірого, гоголя, мартина каспійського, кроншнепа великого та деркача.

Сульська затока – цінний об’єкт для відтворення популяцій риб Середнього Подніпров’я, окрім чисельних звичайних дніпрових видів тут трапляються такі рідкісніші, як синець, головень, щипавка та ін. Нажаль рибні запаси парку варварські винищуються. Так 01.11.2011 р. Державна екологічна інспекція в Черкаській області виявила на території парку браконьєрську сітку довжиною 1 км.

img-9

 

Територія парку має також велике історико-культурне значення. Адже по її берегам виявлено пам’ятки скіфської доби. Історичну атмосферу надсулянського краю творить і спогад про криваву бойню 1596 р. під Солоницею, поблизу Лубен. Наявність мальовничого ландшафту та неповторний історичний шарм роблять Нижнє Посулля куточком України, який заслуговує на дбайливу охорону.

Цінні природні комплекси Лівобережного Лісостепу на території Пирятинського району Полтавської області згідно УП № 1046/2009 увійшли до знов створеного НПП «Пирятинський» площею 2028,42 га. З них 5555,14 га земель з вилученням. Найбільший скарб цього національного парку становить р. Удай - найбільша права притока Сули. Довжина її - 327 км.

 

img-10

 

На ділянці парку річка має незруйновану заплавну систему. Русло дуже звивисте, рясно заросле болотною рослинністю. Багатою є фауна долини Удаю. Науковцями виявлено тут 400 видів безхребетних, 27 риб, 117 птахів. До Червоної книги України занесено 15 видів.

 

img-11

 

Сучасному парку передувало створення низки об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, кожен з яких мав свою неповторну цінність. Зокрема, на території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Леляківський" сформувався дуже цікавий та унікальний ентомокомплекс. Тут під час дослідження було відмічено 8 червонокнижних видів комах. Найбільш цікавими були дані про вусача великого дубового та лярри анафемської – за останні 45 років це п’ята та шоста, відповідно, знахідки цих комах в Україні.

У рослинному покриві парку відмічено 715 видів судинних рослин, з яких 14 -  занесено до Червоної книги України. Серед них пальчастокорінник м`ясо-червоний, півники угорські, змієголовник Рюйша та ін.

 

img-12

 

Багата історико-культурна спадщина цього краю. Це об’єкти Березова Рудка, Полкостень, Кроти. П’ять поколінь Закревських розбудовували маєток у Березовій Рудці, зробивши його перлиною садово-паркової архітектури ХVIII ст. – початку XIX ст.

 

img-13

 

До архітектурного - паркового ансамблю входить також і оригінальна споруда каплиця – піраміда, збудована в центральній частині села у 1899 р.

 

img-14

 

Історично щасливому збігу обставин завдячує флора і фауна урочище "Бурти". Тут в Х-ХІІ ст. стояв літописний давньоруський город "Полкостень". Масивні оборонні вали городища перетворили його територію на неугіддя, непридатні для оранки. Таким чином, протягом близько 800 років ця земля не знала плуга і перетворилася на своєрідний резерват, де збереглися елементи степових екосистем. Натомість пам’ятка природи “Старий шлях” являє собою ділянку стародавнього чумацького шляху з Прилук до Пирятина і характеризується високим рівнем біологічного різноманіття і репрезентує собою типові ландшафти лісостепу України.

 

img-15

img-16

 

Зважаючи на наявність мальовничих краєвидів, цінної природної та історико-культурної спадщини НПП «Пирятинський» вже в стані запропонувати своїм відвідувачам низку туристичних маршрутів.

 

img-17

 

Національний природний парк «Пирятинський» являє собою рідкісний приклад того, коли місцева влада не тільки підтримувала, але й активно боролася за створення НПП.

Знаменним є також створення нового заказника загальнодержавного значення «Христанівський» площею 1705,2 га, у тому числі 1233,2 га у Лохвицькому районі Полтавської області (УП № 1042/2009). Створення таких заказників останнім часом було рідкісною подією. І це при тому, що за належного охоронного режиму, заказники можуть забезпечувати охорону природних комплексів краще ніж регіональні ландшафтні парки (РЛП) чи навіть НПП. Заказник розташований в околицях с. Христанівка - (правий берег р. Сули) і репрезентує долину річки в околицях с. Бодаква та заболочену ділянку нижче с. Бодаква до притерасних масивів вільшаників. Тут представлені підвищений правий берег із остепненими та широколистяно-лісовими ділянками, заплавна частина із старицями, рукавами з водними та прибережно-водними комплексами, високо-травними та низько-травними болотами, чагарниковими, луками, місцями засоленими, а також притерасна частина із вільховими лісами.

Степова рослинність приурочена до крутосхилів правого корінного берега р. Сули із заростями чагарників. На відкритих ділянках формуються лучні різнотравно типчакові степи. Рослинність і флору широколистяних лісів складають нагірні діброви. Тут виявлено барвінок малий - реліктовий вид, який охороняється в Полтавській області. Вільхові лиси займають знижені перезволожені ділянки в притерасній частині, на уступі борової тераси. На обводнених ділянках поширені чагарникові болота та ценози високотравних боліт. В перехідній смузі до лук знайдені два види лучно-болотних орхідей, що занесені до Червоної книги України.

 

img-18

 

На ділянці вздовж основної долини р. Сули та чисельних заток добре виражена прибережно-водна рослинність, а на лучних ділянках-різноманітна лучна рослинність. Загалом для території заказника вказується 13 рідкісних видів флори (лісових, лучно-болотяних та водних).

Також у заказнику мешкають 256 видів наземних хребетних (14 видів занесено до Червоної книги України), 191 вид птахів (11 видів занесено до Червоної книги України). Серед ссавців виявлено 44 види, 3 види занесені до Червоної книги України, 4 види - до Європейського червоного списку та 3 регіонально рідкісні. Серед плазунів відмічено 6 із 11 видів, серед земноводних – всі 10 видів Полтавщини. Територія заказника репрезентує гармонійне поєднання мальовничих ландшафтів долини р. Сули із типовим різноманітним рослинним світом, яка є важливим ядром Сулинського екокоридору національної екологічної мережі.

Указом Президента № 1041/2009 створено також ботанічний сад загальнодержавного значення у м. Хорол Полтавської області площею 18 га. Завданням ботанічного саду є збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори. Ботанічний сад створений у заповідному урочищі “Дубовий гай”, де знаходяться сторічні дуби, ставки та гідротехнічні споруди.

Розповідь про інші новостворені національні парки шукайте тут.

 

В статті використано фото А. Подобайла, Д. Іноземцевої, К. Войцехівського, з сайту http://khopyor.moy.su/forum/30-165-2 та автора.

Див. також http://www.day.kiev.ua/270762

http://sozocentre.org.ua/actions/nijnosulsky/

Про національні парки Сходу України див. "НА СХОДІ УКРАЇНИ"

Про національні парки над Дністром і Бугом, див. "Між Дністром і Бугом"

Науковий співробітник історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця», к.б.н.

Парнікоза І. Ю.

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 10112
Отредактировано: 22-11-2013 [18:59]
delete
Іван Парнікоза
Іван Парнікоза, Киев, свободный журналист "ХайВей"
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +6
Всего комментариев: 8, Всего рецензий: 6
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

20:06 16/01/12
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
yarina 'Киев'
Надзвичайно цікава стаття і майстерно висвітлена тема. Фотографії якісно підібрані. Читається з інтересом. Цінна публікація, яка дає можливість задуматись не тільки політикою , але ще в Україні існує природа, яка жде від нас вдячності і її зберігання.
23:15 16/01/12
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Таня Бідзіля 'Тернополь'
Новий злет природно-заповідної справи.
Так тільки щоб не закінчився падінням(
08:24 17/01/12
06:12 17/01/12
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Дуже хороша з добре підібраними світлинами стаття. Пізнавальна і корисна.
10:09 17/01/12
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Очень полезная работа автора, материла интересный и познавательный, богато иллюстрирован, что оживляет статью и создает эффект присутствия. Написано грамотно, читается легко, остаются приятное впечатление. Особенно начало порадовало, именно этот отрывок когда-то учили на экзамен по литературе, пробудили приятные воспоминания. Спасибо автору за его труд.
Дякую) Цей уривок в мене завжди стоїть в голові, коли мандрує Наддніпрянщиною)))
11:09 17/01/12
А у меня он часто всплывает в памяти, когда домой приезжаю...
12:52 17/01/12
15:45 17/01/12
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Sveta Rybalko 'Харьков'
Ретельно підготовлена публікація! Не тільки інформативна стаття, а й містить критичний погляд на сучасний стан національних парків. Вдало підібрано візуальний матеріал. По всім позиціям - відмінно!
17:18 20/01/12
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Пізнавальна, цікава розповідь з гарними фото.

Комментарии

Саме таку мету і переслідує ця серія дати елементарну енциклопедичну інформацію про нові парки (що важко зараз знайти в купі) та змусити замислитися над їх долею)))
20:15 16/01/12
yarina Киев
Рекомендує цей матеріал. Чому? Рекомендую.
Територія заказника репрезентує гармонійне поєднання мальовничих ландшафтів долини р. Сули із типовим різноманітним рослинним світом, яка є важливим ядром Сулинського екокоридору національної екологічної мережі.
20:06 16/01/12
Таня Бідзіля Тернополь
Рекомендует этот материал. Почему? Позитивною подією стало розширення перлин природи.
23:17 16/01/12
Гарний вірш)
08:23 17/01/12
Таня Бідзіля Тернополь
20:50 20/01/12
Рекомендует этот материал.
10:09 17/01/12
Рекомендует этот материал. Почему? Цікавий матеріал і чудові світлини...)))
13:31 18/01/12
Рекомендует этот материал.
17:18 20/01/12

Live

............

6 час. назад

ivp_paster рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

6 час. назад

ivp_paster рекомендует материал Ректор НМАУ віддав премії студентам!

.........

13 час. назад

viktor trigub публикует статью Планетарний бас Анатолій Кочерга отримав звання Почесного професора НМАУ

...

14 час. назад

Влочега рекомендует материал Ректор НМАУ віддав премії студентам!

15 час. назад

Влочега рекомендует материал Реальнiсть....

15 час. назад

Влочега рекомендует материал Рiзноманiття осенi

15 час. назад

Влочега рекомендует материал Украiна i я.....

15 час. назад

Влочега рекомендует материал ВТОМЛЕНИЙ ДЕНЬ...

15 час. назад

Влочега рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

...

17 час. назад

Горбатюк Микола публикует статью Мої передвиборчі обіцянки на уявних \"Біг-мордах\":

18 час. назад

Алекс Скиталец рекомендует материал \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"

20 час. назад

viktor trigub публикует статью Ректор НМАУ віддав премії студентам!

...

1 дн. назад

Вікторія Івченко публикует статью \"Принцесо зачаровна, не бійся...\"