О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Общество  17 октября 2011 15:42:09

Скільки коштує розбещення неповнолітніх?

Скільки коштує розбещення неповнолітніх?
 Близько 20 тисяч доларів потрібно для того, щоб в Україні, на рівні обласного центру, «відкупитися» від слідчих та судді й уникнути покарання за розбещення дитини. Принаймні, так стверджує жінка, чию шестирічну доньку, за її ж словами, розбещував колишній співмешканець. Тим часом вітчим своєї провини не визнає і каже, що переслідував благородну виховну мету…

Історія шестирічної дівчинки з Черкас, яка щойно пішла в перший клас, хоч і не стосується скандальних «вершків» політикуму, приватного чи ділового життя олігархів або ж державних таємниць, але є не менш резонансною і важливою. З точки зору прав дитини, людини та й взагалі нормального життя в цій країні. Такі справи ставлять діагноз системі, роблять зріз так званого «розвитку громадянського суспільства», корумпованості правоохоронців, судів і по суті виявляють слабкі місця й структури, яким реформа, так би мовити, тільки сниться.

 

Держава «кришує» «секс-злочинців»?

Офіційна статистика справ за статтями 155 та 156 ККУ (відповідно, «Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості» й «Розбещення неповнолітніх»), очевидно, не розкриває реальних масштабів проблеми, а, швидше, говорить про великі тіньові процеси і «прикриття», зокрема, і в секс-бізнесі. Так, у 2010 році за статтями 155 і 156 порушено, відповідно, 52 і 207 кримінальних справ, а за 6 місяців 2011 року – відповідно, 37 і 157.

Керівник міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна» Катерина Левченко підтверджує, що сутенери в Україні ведуть неповнолітніх і малолітніх повій до судово-медичних експертів і купують висновок про те, що діти вже досягли статевої зрілості, тож секс із ними є законним.

За інформацією Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової, в нашій країні кожна п’ята порушена кримінальна справа, пов’язана зі злочинами проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, де потерпілими є малолітні та неповнолітні діти, закривається, а злочинці фактично уникають покарання. І тут ідеться, як правило, про зґвалтування. Якщо ж на гальмах можуть «спустити» справу, де фігурує згвалтування дитини, факт якого, здавалося б, не так вже й складно довести, то за справу розбещення без зґвалтування мало хто й береться. Адже це - величезна праця і професіоналізм слідчих.

 

20 тисяч доларів – теоретична вартість звільнення від правосуддя

Ольга Г. – мама потерпілої дівчинки. 18 липня цього року жінка дізналася, що її, так би мовити, громадянський чоловік Микола П. не відвів доньку в дитсадок. Дитина виявилась в синцях і з кров’ю на обличчі. Лише наступного дня дівчинка розповіла мамі, що дядя не тільки бив її, а й щипав за статеві органи. І робив це вже не вперше за останні півроку. Втім, залишимо ці всі жахливі подробиці, як і те, що й куди запихати він примушував дитину, криміналістам і суддям. Ольга написала заяву в міліцію. Порушили кримінальну справу за ст. 156 ч. ІІ «Розбещення неповнолітніх». Чоловіка затримали і він провів 10 днів у слідчому ізоляторі. Проте Придніпровський районний суд Черкас звільнив його на підписку про невиїзд. Ольга розповіла, що її колишній хвалиться спільним друзям, що заплатив за «волю» 5 тисяч доларів. Ще 15 тисяч заплатить суддям - і «все буде гаразд».

Судовий процес відбудеться вкінці жовтня 2011 року. Тим часом представники міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна» та коаліції молодіжних громадських організацій Черкаської області заявили, що є ознаки того, що справу хочуть тихенько закрити.

Микола П. наразі зізнався тільки в тому, що хапав дитину за статеві органи. Це доводить і судово-медична експертиза. Але, за словами чоловіка, такі в нього методи виховання, і сексуального ніякого підтексту в цьому немає. Він ось уже чотири місяці працює в Черкасах торговим представником компанії, яка реалізовує м’ясні вироби (до того був безробітним). На телефонні дзвінки довго не відповідав. Але коли врешті взяв слухавку, то відмовився від будь-яких коментарів. Після того, як його випустили на волю, він зібрав свої речі і переїхав із однокімнатної квартири в Черкасах до батьків у районний центр. Водночас кожного дня їздить до Черкас, проїжджаючи міст через Дніпро і долаючи 36 кілометрів. Поки ми через агентства нерухомості з’ясовували, чи не виникли такі незручності у чоловіка через бажання продати квартиру для різних фінансових операцій абощо, виявилося, що житло таки продали. Люди, які мешкають поряд з квартирою, де жили Микола та Ольга з дівчинкою, підтвердили, що квартиру нещодавно продали, і в неї змінилися власники. За даними агенцій нерухомості, однокімнатна квартира без ремонту в цьому районі Черкас коштує 20-25 тисяч доларів. Це, звісно, не доводить провину чоловіка чи корупцію в суді, але, як мінімум, викликає низку питань в темі 20-тисячних хабарів за «очищення» від розбещення.

Довести розбещення без зґвалтування в Україні складно

Юристка коаліції молодіжних громадських організацій Черкаської області Тетяна Кавальчук переконана, що слідству і суду важче з’ясувати, чи співмешканець просто побив дитину, чи побив задля задоволення власної сексуальної пристрасті. Якщо нанесення тілесних ушкоджень довести відносно легко, то сексуальну мету при відсутності зґвалтування - украй важко. Ускладнює розслідування і правосуддя в цьому випадку чимало речей. По-перше, такі справи є інтимними, травматичними для психіки й нерідко потерпілі або їх батьки не хочуть про них говорити. Крім того, очевидно, що дитяча психологія в такому віці ще не мислить категоріями «закон», «злочин», «кримінальна відповідальність», «ув’язнення», «суд», «потерпілий» «свідчення потерпілого» і так далі, а прагне якнайшвидше забути неприємні моменти і більше нікому не розповідати про них. Та й витрати на доведення того, що дитина постраждала, чималі: та ж вартість судово-медичної експертизи, послуги адвокатів…

І тут дуже багато залежить від якості проведення слідчих дій та їх швидкості. Якщо перший раз допитати дитину відразу після інциденту, а другий  - через 1-2 місяці, то показання можуть відрізнятися, бо у 80 % дітей, потерпілих від злочинів сексуального характеру, вмикаються захисні психологічні механізми. За словами головного спеціаліста відділу консультаційної роботи Черкаського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Віталія Сухенка, який був присутній під час роботи слідчого із постраждалою дитиною, дитину так і не змогли «розкрити» до кінця. «Я підозрюю, вона може розповісти набагато більше… Те, що там розбещення – це однозначно», - сказав В. Сухенко. Його дивує формулювання підозрюваного про те, що він знущався над дівчинкою із виховною метою. «З виховною метою можна взяти ремінь чи лозину. А насильство сексуального плану залишає більш сильний відбиток на особистості, ніж будь-яке інше насильство: проблеми в сім’ї, неправильний стереотип поведінки, формування певних страхів та фобій», - пояснив він. Тим часом, дівчинка вже стала агресивнішою і, за словами її мами, часто ображає хлопчиків та дівчаток.

 

Ця «маленька» справа – вихід на катастрофічні проблеми держави

Врешті, як би не завершилася ця кримінальна справа, фактично вона – вихід на дуже серйозні проблеми в державній системі, в діяльності цих самих правоохоронних органів, судів, навіть в масовій культурі, стереотипах мислення  тощо.

 

1. Законодавство

Сьогодні воно захищає, як не парадоксально, не всіх дітей, а лише тих, хто не досяг «статевої зрілості». Навіть назва статті 155 ККУ вказує на це. Що суперечить і здоровому глузду, і положенням міжнародних документів, зокрема Конвенції ООН про права дитини та Факультативному протоколу по боротьбі з торгівлею дітьми, дитячою проституцією та дитячою порнографією, який доповнює цю Конвенцію. Виправити ситуацію може ініціатива «Ла Стради» й проект законодавчих змін народного депутата Віктора Шемчука, які пропонують змінити назву статті на «Статеві зносини з особою, яка не досягла 16 років». Поки що ж факт статевої зрілості вирішується судово-медичною експертизою. Відповідно, діти у віці від 13-14 до 16 років дуже рідко потрапляють під категорію осіб, які не досягли статевої зрілості, що таким чином, легалізує секс з ними. Напрошується висновок, що певні державні структури «кришують» секс-торгівлю, щоб сутенери без зайвих клопотів купували в судово-медичних експертів висновки, що з 14-16-річними дітьми можна законно займатися сексом. Не говорячи вже про «розбещення» та домагання.

2. Система «вирощування» кадрів МВС

Жоден учбовий заклад системи МВС України не готує кадри для роботи у кримінальній міліції у справах дітей, Кілька років тому лише відкрили таку спеціалізацію в Київському університеті внутрішніх справ України, Загалом незрозуміло, що відбувається із реформуванням системи навчання майбутніх правоохоронців. Департамент кримінальної міліції у справах дітей взагалі ліквідований. Створені на його базі в системі центрального апарату управління та відділ, які підпорядковуються різним департаментам, навіть узгодити між собою діяльність поки неспроможні. Тож правоохоронці не готові до роботи з дітьми - як тими, які скоїли правопорушення, так і з потерпілими або свідками злочинів.

3. Технічне і технологічне забезпечення міліції

Застаріла як технічна база правоохоронців, так і загалом система документування та доведення таких злочинів.

4. Нездатність ідентифікувати «м’якші» випадки сексуального насильства

В Україні ситуація виглядає таким чином, що правоохоронці по суті визнають і хоч-не-хоч розслідують випадки повністю очевидних зґвалтувань. Натомість сексуальні домагання і переслідування та інший сексуальний тиск у формі грубого «заохочення» прямим текстом чи фізичним впливом сприймаються правоохоронцями фактично як «дитячі забавки».

5. Сексуалізація життя в масовій культурі

Суспільству через кіно, ЗМІ, рекламу і навіть виховання нав’язують мислення відвертого сексизму, коли жінка сприймається переважно як сексуальний об’єкт.

6. Відсутність «зелених кімнат» та дружньої до дітей атмосфери

Ця проблема, звісно, випливає з пунктів 2-3. В системі МВС поки немає «зелених кімнат» та доброзичливих, дружніх до дитини умов. Взагалі відсутній цивілізований механізм опитування дітей правоохоронцями. Усе це нашою міліцією зазвичай скептично розглядається як «випендрьож» і непотрібні «заморочки» Західного світу. На відміну від багатьох «цивілізованих» країн, у нас не діє спеціальна система допиту дитини в так званих «зелених кімнатах» та за допомогою відповідної техніки. Саме за такі спеціальні кімнати, зроблені на кшталт дитячих, де проводиться дружня бесіда з дитиною, тривалий час бореться правозахисна організація «Ла Страда - Україна». Однак тут необхідні ще затрати й облаштування сусідньої кімнати з венеціанським склом (одностороннім баченням), відеосистемами та відповідним записом, де спостерігають за всім процесом інші фахівці-криміналісти та психологи. Усе це - частина ювенальної юстиції, з якою чомусь бореться частина депутатського корпусу. Хоча президент і підписав в травні цього року Указ, яким затвердив концепцію кримінальної юстиції у справах неповнолітніх.

Однак для реалізації цих процедур потрібні ще зміни до кримінально-процесуального кодексу України, що стосуються «допиту свідка», «допиту неповнолітнього свідка» та «допиту потерпілого», а також, щоб враховувалися як докази відеозаписи. Тож знову виходимо на «дірки» в законодавстві. Тим часом, за словами Катерини Левченко, про створення «зелених кімнат» відзвітувалися ще в 2009 році, але фактично тільки пофарбували приміщення в зелений колір. Належно оснащена така кімната лише одна на всю Україні - в Солом’янському РУВС м Києва. Та й зроблена вона не державою, а благодійною фундацією ЮНІДЕА та тою ж «Ла Страдою». Вони ж роблять таку кімнату в Одесі, планують відкрити і в Харкові. Але зрозуміло, що цього замало, щоб впливати на ситуацію в усій країні.

7. Розповсюдженість фізичного покарання дитини

В Україні надто багато прихильників і «практиків» фізичних покарань дітей. Зазвичай не існує «межі» таких покарань, і все це, так чи інакше, закінчується психологічними травмами і більш складними проблемами і злочинами.

8. Традиційне, ментальне прагнення приховати «сімейні» злочини

Тут спрацьовує і страх жінки залишитися самотньою, «неповноцінною», незабезпеченою всіма матеріальними благами. Крім того, часто в конфліктних сімейних ситуаціях звинувачують не батьків, а дітей як «малих, нерозумних і неслухняних», тому на якісь протиправні вчинки батьків у суспільстві дивляться «крізь пальці». У згаданій нами справі чітко простежується цей соціальний фактор і менталітет. Ольга прожила з Миколою рік у цивільному шлюбі. Чоловік, за словами Ольги, багато випивав, гуляв, часто ображав її та дитину. Більше того - бив і якось навіть ребра поламав. А доньку часто ставив у куток і змушував годинами там стояти на колінах. «Коли я виходила з дому, вона постійно питала, куди я йду, коли повернуся, казала: «Мама, не лишай мене з дядьою Кольою», згадує жінка. Але ж попри все це матір продовжувала з ним жити, а дитина все більше віддалялася від неї та всіх інших. Дівчинка, очевидно, зрозуміла, що ділитися своїми проблемами немає сенсу. Навіть психолог Віталій Сухенко зауважив: «Дитина з чужими людьми веде себе більш відкрито. А в стосунках із мамою є певні складнощі». «Але тут не можна нікого звинувачувати, це поширено...» - додав він. Звичайно, не варто звинувачувати матір ані в закритості дитини, ані тим більше в ситуації, що склалася, але  чи не потрібно було щось робити до «точки біфуркації» - інше питання. Дитина, врешті, не розказала нікому про перший випадок розбещення. А про другий розповіла після того, як мати її побила ремнем (що встановила й експертиза).

9. Відсутність правової культури в суспільстві та медіа для належної оцінки, висвітлення та упередження злочинів із розбещення дітей та насильства над ними

Достатньо одного прикладу - загальнодержавне відоме ЗМІ надрукувало обставини цієї справи не лише із вказуванням ім’я та прізвища підозрюваного (може виправдовуватися на підсвідомому рівні), але, що головне – з ім’ям та прізвищем мами та дитини. Тобто ніхто не подумав навіть про психологічні наслідки цього для дитини (якщо через кілька років вона (чи хтось із її друзів) введе в google своє ім’я, то цей матеріал, очевидно, не дуже потішить).

10. Корупція в усій державній системі, поширена і в правоохоронних органах та судах

Правоохоронна система перетворилася на такі собі ринкові відносини: хто більше заплатить – на боці того й закон. В цій системі потерпілий має матеріально «стимулювати» правосуддя і слідкувати, щоб його «стимули» були більші, аніж «стимули» злочинця.

Екс-правоохоронець: «За покарання треба заплатити»

Підсумовуючи всі факти, можна сказати, що існує одна проблема, яка об’єднує і провокує всі інші – це звичайна відсутність державної політики захисту дітей та її концепції. Щодо випадку із дівчинкою з Черкас, то перспективи кримінальної справи і судового процесу, так би мовити, зсередини, тобто очима колишнього працівника міліції, виглядають не надто оптимістично. Так, екс-правоохоронець інкогніто дещо привідкрив механізми провадження таких справ: «У нас кримінальні справи порушуються за ознакою доцільності. Якщо б це були багаті люди, відкрили б і довели до кінця кримінальну справу, не задумуючись. Я так розумію, що тут сім’я така, що мати заплатити не може. Тобто, якщо мати не заплатить… Якби вона заплатила, то ставлення було б інше, винного б покарали. Бо велику роль грає економічний фактор»

Ми звернулися за коментарем також і до Тетяни Монтян. Правозахистниця, мати чотирьох дітей і відомий адвокат, яка не особливо церемониться у виборі лексики, прокоментувала те, що в пресі озвучено прізвище й ім’я постраждалої дитини: «Що зроблено - те зроблено. Насправді піар корисний для таких справ та тримає в тонусі продажних правоохоронців.» Одночасно вона вважає, що дитині потрібен психолог в будь-якому випадку, а також - зміна місця проживання. Врешті, Тетяна доволі емоційно і образно робить свій вердикт: «Мама права, як на мене - я б так само робила, тільки б взагалі вбила б нафіг…»

 

Віта Середа, для ТЕМИ

 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 6738
delete
Вікторія Кобиляцька
Вікторія Кобиляцька, Черкассы, свободный журналист "ХайВей" 

Теги

Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +1
Всего комментариев: 1, Всего рецензий: 3
Читайте также

Росія ігнорує листи українського омбудсмена по справі ГрибаРосія ігнорує листи українського омбудсмена по справі Гриба

Російська Федерація не відповіла на жоден із 5 листів українського омбудсмена Валерії Лутковської у справі українця Павла Гриба, обвинуваченого у підг ...

Роздрібна торгівля в Україні за 9 місяців зросла на 8,8%Роздрібна торгівля в Україні за 9 місяців зросла на 8,8%

В Україні (без урахування тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, р. Севастополя та частині зони проведення АТО на Донбасі) оборот ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

20:16 17/10/11
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Sveta Rybalko Харьков
Нарешті фахова журналістика! Актуально, змістовно, грунтовно, висвітлені різні аспекти проблеми.
Рада Вам, Вікторія!
05:59 18/10/11
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
yarina Киев
Правоохоронна система перетворилася на такі собі ринкові відносини: хто більше заплатить – на боці того й закон. В цій системі потерпілий має матеріально «стимулювати» правосуддя і слідкувати, щоб його «стимули» були більші, аніж «стимули» злочинця.
15:33 09/11/12
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Леся Одинець Тернополь
чдова журналістська робота

Комментарии

yarina Киев
Рекомендує цей матеріал. Чому? Рекомендую.
06:00 18/10/11

Live

8 мин. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Восьмерка

13 мин. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Давно такого не було

1 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Давно такого не було

2 час. назад

Зурла Лоци комментирует материал Восьмерка

2 час. назад

Зурла Лоци комментирует материал Восьмерка

2 час. назад

Зурла Лоци комментирует материал Зірка

2 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Давно такого не було

3 час. назад

Виктор Чиянов публикует статью Обнажила осень слово...

3 час. назад

Вікторія Івченко комментирует материал ПАРОДІЙНЕ: Пісенька трьох американських банкірів (переклад з англійської і навпаки)

3 час. назад

Писатель77 комментирует материал Давно такого не було

3 час. назад

Писатель77 комментирует материал Давно такого не було

4 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Давно такого не було

5 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Давно такого не було

5 час. назад

Volodymyr Seleznyov публикует статью Коротка історія ватника

5 час. назад

Petro Boriwiter комментирует материал Давно такого не було

7 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Давно такого не було

7 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Давно такого не було

7 час. назад

Родослав Корченюк комментирует материал Давно такого не було

8 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Давно такого не було

8 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Давно такого не було

8 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Давно такого не було

8 час. назад

Ltna Prikolova комментирует материал Зірка

8 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал Восьмерка