О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Интервью  23 сентября 2011 14:54:46

ОЛЕКСАНДРІВКА, КИЇВ, МАРСЕЛЬ, ВАШИНГТОН

    Вашингтон від Олександрівки, що на Кіровоградщині, за тисячі кілометрів. І, здавалося б, що може поєднувати столицю Сполучених Штатів Америки, у якій більш ніж півмільйона жителів, та маленьке містечко у центрі України, позначку про яке не знайдеш ні на одному глобусі?! А зв’язок таки є! Це наш земляк, який народився і виріс в Олександрівці, а зараз з сім’єю мешкає у США - Василь Васько.

  Американці, які з ним працюють, це ім’я та прізвище вимовляють на свій лад: „Васіл Васко”. Та то вже не велика різниця, залишається основне – його корені йдуть звідси, де неспішно несе свої води Тясмин, де ліс тулиться до житлових будинків, де мелодійно звучить українська мова.

  Василь її не забув, хоча зараз постійно розмовляє англійською або французькою.Закінчивши Київський медичний інститут імені Богомольця, розпочав там же роботу на кафедрі анатомії та ендокринології. А заодно навчався в аспірантурі. Підготував і захистив кандидатську роботу в Україні.

  Тоді і зайнявся вивченням французької. А коли випала нагода пройти стажування у Франції, охоче згодився. Працював він декілька років з перервами у Марсельському університеті і готував другу кандидатську роботу, яку згодом успішно захистив французькою мовою. Це мені розповіла мама Василя Марія Григорівна, колишній відомий лікар-хірург у районі, колишній головний лікар Олександрівської центральної районної лікарні.

 А що було потім? Про це запитала вже безпосередньо у Василя, коли він днями гостював у маминому затишному будинку під Олександрівкою, на одній з вулиць села Бірок.

  - Наша сім’я поїхала у Сполучені Штати Америки. Поїхала тому, що там знайшла роботу моя дружина. Реґіна до цього працювала в українському представництві Міжнародного банку реконструкції і розвитку. І взяла участь у конкурсі на заміщення посади безпосередньо у його штаб-квартирі, яка знаходиться у Вашингтоні. Вона виграла його і її запросили туди на постійне місце роботи.

  В цей час я був у Марселі. Реґіна зателефонувала мені і сказала, що по приїзді у Київ мої валізи розпаковувати не будемо, нас чекає знову дорога.

  - Якої теми стосувалася твоя кандидатська робота у Марселі?

 

На порозі батьківського дому.
На порозі батьківського дому.
 - Щитовидної залози. Справа у тому що першу кандидатську роботу по цій темі в Україні я захистив у 1992 році. А до цього, як відомо, у 1986 році трапилася аварія на Чорнобильській АЕС. А  через рік після мого захисту пішли масові захворювання на рак щитовидної залози. Тому моя тема кандидатської стала актуальною і мені довелося продовжити наукові дослідження і поповнити її новою інформацією, що стосується  вже не анатомії щитовидної залози, а  патології щитовидної залози. У 1994 році я поїхав на стажування у Францію. І якраз там займався цією ж темою, але в іншому контексті -  патології. А невдовзі мені запропонували підготувати нову кандидатську роботу, яку потрібно було захищати і у Франції, і в Україні. Це здійснювалося у рамках проекту, який дозволяв українським дипломам бути нарівні з дипломами європейських країн. Я написав і захистив цю кандидатську. Захищав перед комісією, в яку входили українські, французькі та швейцарські науковці. Планував згодом вже в Україні також пройти ці всі етапи, але... дружина повідомила новину.

  - Реґіна вирушила за океан, твердо знаючи, що її вже чекають на роботі. А ти?

  -  Ми прилетіли у США у кінці серпня 2001 році. А 11 вересня цього ж року, як відомо,  трапилися терористичні акти у Нью-Йорку на Всесвітній торговий центр і Пентагон. Це все відбувалося, можна сказати, на наших очах. Я якраз привіз дружину на роботу, вона піднялася на шостий поверх і в цей час всьому персоналу штаб-квартири повідомили про евакуацію з будівлі. Коли вона зайшла у приміщення, я помітив, що на задньому сидінні Реґіна забула свій ноутбук, тому від’їжджати не поспішав, чекав, коли вона вийде і забере його. Тому мій автомобіль стояв якраз навпроти приміщення. Вона вибігла, і ми поїхали додому. А в цей час у місті вже блокувалися автомобільні стоянки, метро...

 

З найріднішою людиною - мамою.
З найріднішою людиною - мамою.
Нам поталанило, ми виїхали з міста. Та навкруги бачили жахливу картину. По величезних хайвеях (хайвей - дорога тільки для автомобілів, траса верхнього рівня, яка дозволяє автомобілем добратися із одного району міста в інший за мінімальний час, на якій немає ні світлофорів, ні лежачих поліцейських, ні інших перепон для швидкого руху, примітка автора), шість смуг в одному напрямку і шість у зворотному, бігли люди. Вони, налякані, тікали з міста, бо не знали, що може трапитися   будь-якої хвилини. Страшно було і тим, хто рухався в автомобілях, адже по радіо постійно звучала інформація про те, що два літаки розбилися об хмарочоси-близнюки Всесвітнього торгового центру у Нью-Йорку, третій знищив частину Пентагону,  четвертий літак не досяг мети й розбився на полях Пенсильванії приблизно за 15 хвилин польоту до столиці — Вашингтону. Припускають, що цей літак мали спрямувати на Білий Дім або Капітолій. А в цей час над Вашингтоном кружляють ще з десяток літаків, чиї вони невідомо, їх місія – також.  Тож нашій сім’ї довелося пережити й це.

  Стосовно ж роботи... Перші мої кроки у цьому напрямку - звернення в Американську тіреоїдну асоціацію. Саме там займаються тими ж дослідженнями, над якими я працював в Україні і у Франції.. І мене взяли у науково-дослідний центр ендокринної хірургії і молекулярної лабораторної діагностики. Тому роботу мені вдалося знайти протягом тижня. У Києві я досліджував звичайні функції щитовидної залози, у Марселі – мутацію щитовидної залози, а у Вашингтоні мене цікавить молекулярний механізм раку щитовидної залози.

  - При зарахуванні на посаду твій диплом Київського медичного інституту та дві кандидатські роботи були враховані?

  - Враховані були. І все. Що ти знаєш і що ти вмієш, треба було доводити на практиці. У Сполучених Штатах Америки не вірять написаному і сказаному. Є диплом про вищу освіту – добре, захистив  дві кандидатські роботи – чудово. Молодець! Але зараз, будь ласкавий, доведи свої знання і  вміння у конкретній діяльності. Ти можеш мати диплом, але ніколи не знайти роботу або мати диплом і знайти роботу. Це все залежить від того, що ти вмієш на практиці.

  - Тут править пані удача?

  - Ні! Це просто та ситуація, коли ти повинен усвідомити, що все, що було до цього – нуль, а ти повинен по-новому доводити, хто ти і на що ти здатний. Доведеш, з тобою будуть працювати.

  - Тобі таки запропонували роботу...

  - Так! Я потрапив у групу, де вже працювали американець, японець та грек. Дуже великий вплив на моє становлення у цьому колективі здійснив чомусь саме японець. Чому? Бо, як з’ясувалося згодом, я не повторював те, чого мене навчили чи в Україні, чи у Франції, а реально оцінював те, що зробив вчора чи сьогодні, і зовсім неупереджено  аналізував результати свого досліду. Це досить складно, казати те, чого від тебе не чекають колеги, а те, що ти реально бачиш. Мото, так звати японця, часто мені повторював, що йому не цікаво чути те, що кажуть всі, йому цікаво  почути зовсім іншу думку. Я дуже вдячний йому за таке моє „перевиховання”.

  На початку життя в Америці у нас у сім’ї був лише один автомобіль. Схема мого робочого дня була така – вранці я відвозив дружину у Міжнародний банк, звідти їхав у свою лабораторію, після роботи заїжджав за Реґіною, і ми поверталися додому. Словом, був „прив’язаний” до дружини. Мото якось мені каже: „А чому Реґіна не їздить сама на роботу? Це їй буде зручніше. А тебе на роботу буду забирати я.” „Добре!” – погодився я. „Чудово, тоді о 4.30 я чекаю тебе біля твого будинку”, - зрадів японець.

  І перші роки я працював у лабораторії з раннього ранку до пізньої ночі, без вихідних. Не раз тоді запитував себе, чому я цим стільки часу займаюся? А відповідь досить проста – мені, як і Мото, подобається цим займатися. Якщо ж робота не до душі, навряд чи я витримав би такий шалений ритм. Та й зараз, приміром, якщо у мене експеримент, то про суботу та неділю вдома доводиться забути. Але ти не можеш вже це зупинити, бо тобі цікаво!

   На ці дослідження держава витрачає величезні кошти. Наша лабораторія має абсолютну свободу у їх використанні. Хоча державі відомо, що 95 відсотків наших розробок мають нульовий або негативний результат. Але ті 5 відсотків, які залишилися...

  - ... є цінними.

  - Не знаю, чи є вони цінними, але це просто інший, новий, погляд на вивчення тих проблем, якими ми займаємося.

   Наша група вивчає рак. Як всі знають, є первинна стадія раку і є метастаз (переміщення, зміна положення) - віддалене вторинне вогнище патологічного процесу, яке викликане переміщенням (пухлинних клітин, мікроорганізмів) з первинного вогнища хвороби через тканини організму. Переміщення може відбуватися через кровоносні (гематогенні метастази) або лімфатичні судини (лімфогенні метастази), або всередині порожнин тіла (імплатаційні метастази — наприклад, у черевній або грудній порожнині). Процес утворення метастазів називається метастазуванням. Людина не помирає від первинної стадії раку, вона у більшості випадків помирає від того, що ракові клітини поширюються навколо.

  Ми досліджуємо спочатку пухлини, потім метастази. Зокрема, останні роки  спостерігаємо, як ці клітини „мандрують” організмом від первинної стадії до вже розвитку метастазів. Виявляється, класичне лікування зупиняє рух клітин в одному організмі, але не зупиняє в іншому. Що заважає іншому організму вилікуватися? Зокрема, якими саме медичними препаратами, навіть далекими від онкології, можна зруйнувати конкретні метастази?  Тому ми проводимо ретельні клінічні дослідження саме  медичних препаратів, які вже відомі, та їх вплив на метастази в різних організмах. А основна тема дослідів – попередження розвитку метастазів.

 - Ти так з тією групою, з якою починав, зараз і працюєш?

 - Я підтримую найтісніші контакти з нею, але ми не разом. Мої  колишні колеги зараз займаються дослідницькою діяльністю в університеті Каламбуса штату Огайо. Коли постало питання про їх перехід туди, я також дав згоду і протягом двох років співпрацював з ними. Але щодня з Вашингтона їздити за 350 миль у Каламбус на роботу і назад можна.., але не протягом довгого періоду. Тому довелося відмовитися від роботи з ними.

  І тому я прийняв пропозицію і працюю зараз у закладі, який є аналогом нашої військової академії, але у США. Цей заклад готує військових лікарів та лікарів-спеціалістів в окремій галузі медицини. Безпосередньо я працюю з майбутніми лікарями-ендокринологами. У мене є своя група студентів, з якими я досліджую рак щитовидної залози. Отже, виходить, що від моменту закінчення медінституту я вже 25 років вивчаю цю проблему. Але зараз  презентації з цієї теми не готую, це право передав вже своїм підлеглим. Мені було дуже приємно, коли у минулому році  у Парижі мій учень одержав приз кращого молодого дослідника у цій галузі. А моя учениця у цьому році одержала грант від  Американської тіреоїдної асоціації. І це, повірте, дуже приємно, я за них радий. Радий більше, ніж за себе.

  - Медицина у США на високому рівні?

  - Так. І справа тут не лише у новітніх медичних досягненнях, а у ставленні медичних працівників до пацієнта. Звичайно, як і у інших країнах, є хороші лікарі і не дуже. Але у будь-якому випадку цей, не дуже хороший лікар, зробить все, що необхідно хворому. Та навіть санітарка, якщо, їй, образно кажучи, потрібно зробити чотири кроки, вона ніколи не зробить п’ять.  Але й три собі не дозволить. Треба чотири, значить, всього чотири. Тобто, вони роблять те, що потрібно. І так всі – лікарі, медсестри, санітарки... Саме це створює досить високий рівень лікування пацієнтів.

  - Якими рисами характеру треба бути наділеним, щоб українцеві, або людині іншої національності, вижити в Америці?

  - Цілеспрямованістю! При цьому обов’язково мати роботу та бути готовим 24 години на добу нею займатися. І головне – знати, для чого ти це робиш.

  - Ви з дружиною обоє з України. У  вашому домі є щось, що нагадує рідні краї?

  - Мені здається, наш будинок – суцільна Україна. Картини українських художників, фотографії найкрасивіших місць Києва та рідних, статуетки, різні поробки українських умільців...

 - Страви українські вдома Реґіна готує?

  - Дружина дуже смачно готує, особливо борщ, але робить це раз у тиждень, на вихідних. Жінка, яка о 7-й ранку їде на роботу і о 21-й повертається, реально не може приділяти багато уваги кухні. Біля плити часто порядкують наші діти. Тимофію – двадцять три роки, Алісі – шістнадцять. Син  працює у страховій компанії, де займається комп’ютерними технологіями, донька ходить у десятий клас, і у них просто більше вільного часу.

   -  А які предмети у школі подобаються Алісі?

   - Їй цікаві всі предмети, окрім математики. У неї фантастичні здібності до вивчення іноземних мов.  Донька, приміром, не просто добре володіє англійською. Вона знає найменші акценти мови, які вживають у різних штатах Америки. Донька шість місяців провела у Болівії – заговорила іспанською, всього два тижні була у Німеччині – і вивчила німецьку. А ще вона обожнює коней, тому з захопленням відвідує кінну секцію.

  - Олександрівку  згадуєш?

  - В основному вночі... Прийдеш втомлений, здавалося б, швидше у ліжко. Ляжеш, а заснути чомусь, чи проблеми якісь, чи труднощі хвилюють,  не можеш,... Ось тоді у пам’яті відроджую дитячі спомини... Я не пам’ятаю скільки тоді мені було років – п’ять-шість... Біжу влітку босоніж піщаною вулицею... Лагідний пісок проступає крізь пальці, і від цього якесь незвідане тепло наповнює все тіло... І так спокійно стає на душі... Ось, згадуючи цю приємну картинку з  мого олександрівського життя, я й  спокійно засинаю...

 

 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 7119
Отредактировано: 23-09-2011 [23:05]
delete
Галина Шевченко
Галина Шевченко, Александровка, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +5
Всего комментариев: 5, Всего рецензий: 5
Читайте также

В Украине назначили еще один дополнительный поездВ Украине назначили еще один дополнительный поезд

Публичное акционерное общество "Укрзализныця" назначило дополнительный поезд "Одесса-Харьков на период пасхальных праздников. Об этом говорится в сооб ...

Пенсии поднимут больше, чем на 1000 гривен, но не всем:  детали грядущего осовремениванияПенсии поднимут больше, чем на 1000 гривен, но не всем: детали грядущего осовременивания

Пенсии хотят пересчитать по показателю средней зарплаты за последние три года ...

Грузини вимірюють інфляцію індексом хачапуріГрузини вимірюють інфляцію індексом хачапурі

Середня вартість приготування одного стандартного імеретинського хачапурі в Грузії в лютому склала 3,66 ларі, що на 6,2% більше в порівнянні з лютим 2 ...

Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

19:57 23/09/11
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Таня Бідзіля Тернополь
Цікава розмова з цікавою людиною.
Галина Шевченко Александровка
Дякую. Дійсно, якщо цікавий співрозмовник, то і матеріал виходить чудовий.
22:27 23/09/11
Таня Бідзіля Тернополь
Талановитий журналіст. best
17:13 24/09/11
20:34 23/09/11
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Sveta Rybalko Харьков
Дуже гарне, цікаве інтерв"ю. Динамічно. Гарне оформлення.
Галина Шевченко Александровка
Дякую. З Василем цікаво розмовляти.
22:28 23/09/11
21:51 23/09/11
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Larisa Potapova Днепропетровск
Спасибо за интересное интервью!
Галина Шевченко Александровка
А Вам спасибо за рецензию. Мне просто попался интересный собеседник.
22:31 23/09/11
Larisa Potapova Днепропетровск
smile smile smile
14:27 26/09/11
Галина Шевченко Александровка
Дякую.
14:32 26/09/11
Галина Шевченко Александровка
Дякую за підтримку!
07:42 24/09/11
03:38 24/09/11
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
yarina Киев
- Якими рисами характеру треба бути наділеним, щоб українцеві, або людині іншої національності, вижити в Америці?

- Цілеспрямованістю! При цьому обов’язково мати роботу та бути готовим 24 години на добу нею займатися. І головне – знати, для чого ти це робиш.

Комментарии

Таня Бідзіля Тернополь
Рекомендує цей матеріал. Чому? "І справа тут не лише у новітніх медичних досягненнях, а у ставленні медичних працівників до пацієнта."
19:57 23/09/11
Larisa Potapova Днепропетровск
Рекомендует этот материал.
21:51 23/09/11
yarina Киев
Рекомендує цей матеріал. Чому? - Олександрівку згадуєш?

- В основному вночі... Прийдеш втомлений, здавалося б, швидше у ліжко. Ляжеш, а заснути чомусь, чи проблеми якісь, чи труднощі хвилюють, не можеш,... Ось тоді у пам’яті відроджую дитячі спомини... Я не пам’ятаю скільки тоді мені було років – п’ять-шість... Біжу влітку босоніж піщаною вулицею... Лагідний пісок проступає крізь пальці, і від цього якесь незвідане тепло наповнює все тіло... І так спокійно стає на душі... Ось, згадуючи цю приємну картинку з мого олександрівського життя, я й спокійно засинаю...
03:38 24/09/11
Галина Шевченко Александровка
Мені також подобаються ці його слова. Дякую.
07:44 24/09/11
Евгeний Киев
Рекомендует этот материал. Почему? Хороший материал, жаль только что неправильно оформлен заголовок
11:10 24/09/11

Live

31 мин. назад

Жанна Жабкина комментирует материал МИССИЯ МЕРЕЖКОВСКОГО

33 мин. назад

Жанна Жабкина комментирует материал МОИ ТАРАКАНЫ

33 мин. назад

Жанна Жабкина комментирует материал МОИ ТАРАКАНЫ

36 мин. назад

Жанна Жабкина комментирует материал ДОРОГА В НЕБО

45 мин. назад

Василий Грозин комментирует материал Основной способ защиты интересов

46 мин. назад

Василий Грозин удаляет комментарий к материалу Основной способ защиты интересов от Василий Грозин

58 мин. назад

antov комментирует материал Лірична історія

1 час. назад

Топал-паша рекомендует материал МОИ ТАРАКАНЫ

6 час. назад

Григор Новохатько комментирует материал Лірична історія

6 час. назад

Григор Новохатько комментирует материал Лірична історія

7 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал ДОРОГА В НЕБО

7 час. назад

Геннадий Москаль комментирует материал КАК НАС ДУРЯТ...

8 час. назад

ivp_paster пишет рецензию на публикацию КАК НАС ДУРЯТ...

8 час. назад

Леонид Жмурко комментирует материал 4:20. Синий кит

8 час. назад

Леонид Жмурко комментирует материал 4:20. Синий кит

8 час. назад

ABC публикует статью Медленно текущий процесс.

8 час. назад

Noch публикует статью Шоколад

8 час. назад

Noch публикует статью Тайная аптека

8 час. назад

Noch публикует статью Замковый колодец

8 час. назад

Восстановление Донбасса публикует статью Кабмин и Рада подвергли дискриминации более 100 тысяч предпринимателе
й Донбасса

8 час. назад

маргарита Малеваная публикует статью Українська кліника отримала міжнародний сертифікат

8 час. назад

Засніжена Душа комментирует материал Ангельське