Джордж Буш: "Заспокойтеся, хлопці та дівчата, все під контролем!"

Не зайвим, мабуть, буде коротко нагадати у чому, власно, полягає проблема. Отже, згідно з думкою науковців Організації Об’єднаних націй та національних академій наук «великої вісімки», середня температура на нашій планеті з кінця дев’ятнадцятого сторіччя зросла на 0,6 ± 0,2 °C. Також, згідно з їх висновками, «більша частина потепління за останні 50 років викликана діяльністю людини», в першу чергу, викидами так званих парнікових газів (тобто тих, що викликають парніковий ефект), таких, як окис вуглецю (CO2) та метан (CH4). Теплові електростанції, автомобілі, фабричні труби та т.ін. разом на рік викидають до атмосфери біля 22 міл’ярдів тонн оксиду вуглецю й інших газів, а тваринництво, вживання добрив, тощо додають ще чверть міл’ярда тонн метану на рік. Якщо так триватиме й надалі, то, згідно з математичними моделями, середня температура Землі може зрости на величину від 1,4 до 5,8 °C до 2100 року.

Ну то й що, спитає хтось, хіба погано, що поряд з вишнею у мене в садку ростимуть банани та авокадо, а врожаї можна буде збирати двічі на рік, як в Греції? На жаль, не все так просто. Адже, як очікується, зростання температури на планеті призведе до інших кліматичних змін – підняття рівня Світового океану, зростання кількості і потужності повеней, засух, ураганів та інших мало приємних явищ, знизяться врожаї, впаде їх якість, зникне велика кількість біологічних видів. Коротше кажучи, вчені погрожують, як-то кажуть, глобальним «капцом і ужосом».

Деяки вчені зазначають, що причиною потепління може бути не парниковий ефект, а, наприклад, зростання активності сонця. Так, один з російських вчених стверджує, що на Марсі теж стає тепліше і незабаром, можливо, на червоній планеті і справді будуть цвісти яблуні. Інша гіпотеза, «нє мудрствуя лукаво», постулює, що потепління – це, взагалі-то, нормальне явище, адже ми живемо в кінці міні-льодовикового періоду, і те, що стає тепліше – то навіть добре. Як це добре, ми вже побачили вище, і що б насправді не викликало потепління, чи то активне сонце, чи парникові гази, бажано (м’яко кажучи) було б його зупинити.

Найкращі уми людства, аби зарадити спільній проблемі, до цього часу вигадали безліч дуже дорогих і майже нереальних для втілення способів. Так, неназвані розумники запропонували повністю відмовитися від вживання яловичини – адже, як наводилося вище, у глобальному потеплінні чимала частка вини лежить на великій рогатій худобі, велетенські стада якої залишають по собі гори лайна, яке, розлагаючись, викидує метан у повітря. Мабуть, щоб не залишати жодних сумнівів, у тому, що худоба винна, були проведені відповідні розрахунки, які показали, що лише одна корова щорічно виробляє стільки парникового газу, скільки викидається до атмосфери у процесі горіння чотирьох цистерн бензину! Логіка зрозуміла – менше худоби, менше парніковий ефект. Але скажіть чесно, ви насправді ладні відмовитися від улюбленої котлети, навіть якщо знатимете, що, аби отримати її, доведеться направити на зустріч з Посейдоном Ню-Йорк та Санкт-Петербург? От я ж про це і кажу... До того ж, якщо ви не є фанатом творога-тоффу та соєвого молока, то не зайвим буде нагадати і про те, що головки сиру не ростуть на деревах, а пляшки кефіра не з’являються повесні на грядках...

Модифікацію «коров’ячого» метода запропонували науковці з Австралії. Вони, в свою чергу, начебто з’ясували, що в шлунку корови живуть одноклітинні організми, які допомогають тварині перетравлювати рослинну їжу, але, разом із тим, саме вони найбільш відповідальні за надмірну кількість метану, що з’являється з корови. Аби вижити шкідливих потвор з нутрощів рогатої худоби, мозковиті хлопці з країни кенгуру винайшли якусь вакцину, після застосування якої кількість метану, що виробляє корова, зменшується майже на 90%, і при цьому «покращується якість м’яса та молока». Отже, бідолашний споживач опиняється між Сциллою та Харибдою – або повністю відмовлятися від яловичини та молокопродуктів, або вживати іх після того, як корову наколять, з вашого дозволу, «вакциною» досить сумнівного походження, начебто нам було мало курчат, нашпигованих по саму горлянку гормонами росту та антибіотиками...

Все це дуже сумно, адже хочеться поїсти і нормального мяса, і нормального молока попити. Чи нема ще чогось, запитаєте ви? Звичайно, є. Профессор з університета Арізони Роджер Енджел, мабуть, великий пошановувач телячих реберець, вирішив залишити корів у спокої і вигадав значно технологічніший та більш достойний вченого мужа спосіб порятунку людства. Отже, ця, без сумніву, видатна людина запропонувала затемнити Землю за допомогою супутників-дзеркал, виведених на висоту близько 1,5 мільйона кілометрів у точку Лагранжа L1. Супутники мають сформувати облако з віссю на прямій Сонце-Земля і відхиляти достатню кількість соняшних променів, щоб компенсувати глобальне потепління. Значна перевага цього способу полягає в тому, що він діятиме незалежно від того, чим викликано глобальне потепління - адже, погодьтеся, було б дуже неприємно повбивати всіх корів чи накачати їх якоюсь гидотою, а потім дізнатися, що корови-то, взагалі, і ні до чого... Отож, все б було чікі-пікі, але реалізація плану професора Енджела коштуватиме приблизно 100 міл’ярдів вічнозелених президентів щороку (!!!) – уявіть, скільки пива можна випити, заїдаючи відбивною котлетою з теляти! ;) Багато? Звичайно, але як ви гадали, скільки може коштувати виготовлення та технічне обслуговування 20 трильйонів супутників діаметром у півметра?

Хитруваті японці, здається, вигадали, як позбутися принаймні власного зайвого оксиду вуглецю – вони хочуть ховати його під океаном на глибині більш за кілометр. У країні сонця, що сходить, СО2 планують закачувати у водоносні горизонти, де вона розчинятиметься, формуючи так звану «надкритичну», тобто перенасищену газом, рідину, існування якої можливо виключно в екстремальних умовах планетарних надр. Все б нічого, але ані про те, куди дівати парникові гази «імпортного» походження, ані що робити в разі, колі «похована» отрута почне вилазити якою-небудь діркою з іншої сторони земної кулі, не повідомляється.

Отже, куди не глянь – все не те. Мабуть, з повного відчаю, втративши останню надію в людський розум, колишній міністр оборони Канади (з 1963 по 1967 р) Пол Хельєр (Paul Hellyer) виступив із закликом до урядів всіх країн світу заради порятунку планети від глобального потепління придати гласності «передові технології, отримані у представників позаземних цивілізацій». Вісімдесятирічний дідуган стверджує, що зелені окасті гуманоїди мають екологічне паливо і якісь надтехнології, що дозволяють мандрувати між зірками; і сильним світу цього відомі названі секрети, але вони їх ховають від простих громадян, аби тим спокійніше спалося. Якщо ви гадаєте, що містера Хельєра вразив старечий маразм, то не завадить привести той факт, що ще 1967 року він офіційно відкрив космодром для літаючих тарілок в штаті Альберта, тому справа, мабуть не в його поважному віці. Крім того, на користь Пола Хельєра говорять слова його колеги, більш знаного нами – теж колишнього міністра оборони, але вже Сполучених Штатів, у 2000 – 2006 роках, - Дональда Рамсфельда. Так, на одній із прес-конференцій він зазначив: «Повідомлення, у яких йде мова про щось, чого не було, завжди цікавлять мене, оскільки ми знаємо, що є щось, чого ми не знаємо, але нам про це невідомо. Ми також знаємо, що є речі відомі, але про які ми не знаємо, тобто ми знаємо, що є речі, про які ми не знаємо, що вони нам відомі» І скажіть ще, що він мав на увазі не прибульців та іх засекречені технології! =))) І хоча, здається, кому б ще володіти великими урядовими таємницями, як не міністрам оборони найвпливовіших держав світу, питання, чи можна у боротьбі з глобальним потеплінням розраховувати на прибульців, залишається відкритим.

І от, коли вже, мабуть, залишився лише один останній невикористаний спосіб порятунку – звертатися з молитвами безпосередньо до Господа (цей спосіб, правду кажучи, теж вже було запропоновано, зокрема, Свідками Ієгови), божевільним айнштайнам з країни кока-коли та хот-догів спала на думку геніальна за своєю простотою ідея: позбутися глобального потепління... підірвавши його атомними бомбами. Аби зайвий раз не хвилювати і так занадто нервових грінпісівців, метод охрестили «компенсацією глобального потепління за рахунок навмисного розсіювання дрібного пилу у верхніх шарах атмосфери».

Пригадавши прислів’я «кол колом вишибають», наші благодійники вирішили боротися з однією страшилкою – глобальним потеплінням – за допомогою іншої – ядерної зими. Дійсно, якщо викиди парникових газів (звідкіля б вони не з’являлися – чи то з труби металевого комбінату, чи з дупи вола) призводять до потепління, а атомні взриви – до запилення атмосфери, інтенсивного поглинання соняшного випромінення (в тому числі і «зайвого», викликаного підвищеною сонячною активністю) пилом і, через це, до похолодання, то чи потрібно обмежувати потужності промисловості всілякими ідіотськими-кіотськими протоколами, якщо можна вирішити всі проблеми, підірвавши декілька ядерних бомб? Все, що необхідно – це правильно розрахувати потужність... Можна не сумніватися, що цей план особливо впав в око керівникам супердержави, адже з якого боку не глянь, ідея вельми корисна – і власну промисловість в кривду не даш, і планету врятуєш, і застарілих озброєнь позбудешся, а в ідеалі (чому б і ні, заради-то щастя всього людства?) під галас можна і якусь з держав «осі зла» нагодувати атомними грибами... Залишається тільки сподіватися, що для боротьби з перенаселенням Землі заокеанськи мудреці вигадають менш радикальний спосіб...

Бач, як воно виходить: хоч круть, хоч верть, а дядечко з Вашінгтона все одно кмітливіший за всіх. То чому б тобі просто не взяти гаманця та не податися до найближчого МакДональдсу за великим бутербродом з двома котлетами з яловичини – можливо, саме в ньому «вєлікая сєрмяжная правда»?