О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Общество  20 февраля 2011 16:12:41

НЕ ХОЧУ ЖИТИ В ХОХЛЯНДІЇ

 

НЕ ХОЧУ ЖИТИ В ХОХЛЯНДІЇ!

(лист-роздуми художника)

 

Ці роздуми написані декілька років назад, але я хочу поділитися ними з ХайВеєм, бо залишаються актуальними

 

     Ще на початку нашої Незалежності, коли парадоксально поєднувалися економічні кризи (втрати грошових збережень, купони, закриття підприємств, ріст безробіття) і високі сподівання на культурне відродження, мене неприємно вразила коротка розмова з однією із службовців ЖЕКу. На моє тихе зітхання, що, на жаль, наступили не легкі часи для художників, „жеківська” пані впевнено відповіла: „Так, людям потрібні ковбаса, а не картинки”.

     От коли треба було бити на сполох! Але всі ми, творчі працівники, були засліплені яскравими подіями, свіжим подихом свободи, кардинальними змінами в житті, які нібито обіцяли перерости в Українське диво. Дива не сталося. А справдилося пророцтво „жеківської касандри”. Я спробувала уявити світ без краси, і вийшло щось брутальне, вульгарне, бридке. З острахом відчула, що ми крокуємо в цьому напрямку: „картинки” купуються добре, якщо мають присмак смаженого, вареного, перченого. Споживацька, або як я її обізвала – клозетна цивілізація нагло і жорстко відтісняє Культуру на задвірки. Ще багатій Джордж Сорес визнав, що ринок завжди є аморальним. А ми, художники всіх напрямків і жанрів, не спромоглися відокремити „пшеницю від полови”, забули, що саме слово художник походить від старослов’янського худогь- вправний,вмілий,досвідчений, обізнаний, будівничий. Культура в Україні стала служницею політики і бізнесу. Всі казки зараз повинні починатися не зі слів „жили-були дід та баба”, а „якщо ви мене оберете депутатом”.

 

     Художнику не властиво красномовити з трибун привселюдно, він схильний вести тиху, зосереджену розмову фарбами, лінією, вишуканою формою. Я теж думала все життя присвятити цій цнотливій, чарівній справі…

     Але наступив час, коли не хочеш, не можеш і не маєш права мовчати. Коли ринковими засобами митців витискають із їх природнього середовища: за допомогою економічних важелів забирають творчи майстерні, виганяють на вулицю видавництва, книгарні, закривають бібліотеки, кінотеатри, віддають на поталу музеї. Цей загальний перелік можу продовжити безліччю конкретних прикладів. За 16 років у нашій країні було знищено кілька тисяч книгарень, уся кіноіндустрія включно з кінотеатрами та кіностудіями. В країні, яка ще у ХУІІ сторіччі дивувала європейців загальною грамотністю (читайте „Подорож Антиохійського Патріарха Макарія в Україну в середині 17-го століття, описане його сином архідияконом Павлом Алеппським”), сьогодні видається лише одна книга на трьох громадян.

     У сучасній Україні одна книгарня припадає на 100 тисяч населення. У Польщі – на 10 тисяч. У Києві 40 театрів, у Львові – 9, у Лондоні – 400.

     Місця на газетних шпальтах не вистачить, щоб перелічити всі кричущі факти знищення Культури. Приведу міркування головного редактора інформаційного бюлетеня „Точка опори” Ольги Айвазовської: „Злу тільки і потрібно, щоб добрі люди нічого не робили! Влада є лише такою, якою ми дозволяємо їй бути. Якщо ми спокійно спостерігаємо за знищенням останніх осередків духовності, значить, ми породжуємо ще більшу культурну Руїну.

     Можна говорити впівголоса, а можна створити дієву систему порятунку того, що ще можна врятувати”.

 

     30 листопада 2007 року у приміщенні Києво-Могилянської академії відбулися Надзвичайні збори „Україна – зона культурного лиха”. Мета зібрання – створити спільноту, яка зможе стати рухом спротиву актам вандалізму, знищення Культури.

     Я зареєструвалась на сайті www.cultura.net.ua, бо збиралась до Києва по видавничим справам і була рада взяти участь в цих зборах.

     Хотілося знайти адекватний образ, що символізував би сучасне становище нашої Культури, зокрема у рідному місті Лева. Розбиті ліхтарі, поламані лавочки, перевернуті урни зі сміттям, зіпсуті написами не кращого ґатунку стіни будинків, розстрощенне скло на трамвайних зупинках – це ще у 80-ті далекі було не новиною, і, навіть, отримало символічну назву у культурологів – „культура хамства”.

     А от сучасну алегорію становища нашого культурного буття підказав мені шановний Йосип Антонович Садовський, відомий скульптор, заслужений діяч мистецтва України, голова Спілки художників м.Львова 1981-1991рр.

     Львівська Спілка художників давно піднімала питання про будівництво виставочного залу для львівських художників перед обласною і Верховною радами, а також перед громадськістю міста, починаючи з головування Емануіла Миська.

     У 1987 році була прийнята постанова Ради міністрів про виділення коштів з резерву Ради Міністрів на будівництво „Виставочного залу” для Львівської організації Спілки художників України. Там же виділялось декілька приміщень для роботи правління цієї організації. Місце виділили біля палацу Потоцького, щоб це був єдиний художній комплекс разом з Картинною галереєю.

     Було знесено два аварійних будинки по вул.Коперніка. Архітектурний проект – екологічно вдало вписався відносно оточуючих історичних забудов і тепер становить одне ціле (арх. Каменщик Василь Вікторович).

     У 1996 році відбулось відкриття цього виставочного залу під назвою Львівський палац мистецтв, але з недоробками – не було встановлено на фасаді шість погрудь видатних українських митців (Федір Сенькович, майстер Пінзель, Олекса Новаківський, Тарас Шевченко, Михайло Бойчук, Олександр Архипенко). Вони вже були виготовлені на Львівській кераміко-скульптурній фабриці, але ще не були готові кронштейни для їх встановлення на фасаді у готових нішах. Всі погруддя були виконані у 1995-96рр. львівськими   відомими скульпторами: Теодосією Бриж, Іваном Самотосом, Емануілом Миськом, Йосипом Садовським, Миколою Посікірою, Любомиром Яремчуком. Деякі з скульптур зараз знаходяться у Палаці мистецтв (Пінзель, Шевченко), деякі у майстернях авторів та на кераміко-скульптурній фабриці. Там же є і кронштейни для установки погрудь.

 

     Святе місце порожнім не буває. Нещодавно, десь восени, проходила повз Палац мистецтв, і як завжди з сумом глянула на порожні, безголосі ніши, під ними зухвало блищали шикарні авто, бо відбувався черговий автосалон в нашому Палаці. Скульптурний символ – св. євангеліст Лука, який по переказам був також і художником, завершував цю алегорію, і його спокійний, надмирний образ ніби віщав з свого п’єдесталу про наше зубожіння. Культура стала вторинною на тлі економічних негараздів та перманентних політичних криз.

 

     Надзвичайні збори зібрали багато цікавих, шанованих людей. Зброя інтелігенції – це передусім чесність, щирість і гостре, проникливе слово. Вразив виступ Вадима Скуратівського, кінокритика, члена-кореспондента Академії мистецтв України. Чому наша держава не вибудує свій особистий шлях розвитку, соціально спрямований устрій? Постхристиянська Європа не є прикладом наслідування для нас, в культурному розтині вона нічого доброго, позитивного не пропонує. Гей паради?! Трухлявий сморід постмодернізму? Мистецтво – це здібність, вміння співчувати. А сучасне, європейське мистецтво передусім презентує суміш пристрастей. Воно перетворює людину на гурмана відчуттів. Мистецтво постхристиянської доби живиться фактично з двох джерел: вбивство і секс.

     А ми, українці, не повинні забувати, що на початку цивілізації мистецтво було релігійним, тобто символічною мовою Культури – царини духа.

     Коли я слухала доповідь Тетяни Нечай, представника Ліги екскурсоводів України, здавалося, що чую модернову сюрреалістичну оповідку. За пару років у Києві збудовано понад 30 церков, але „меценати”, що купували ділянки під храми і будували їх, „прихвачували” землі трохи більше ніж потрібно було під церкви, а на залишкових площах вибодували казіно, нічні клуби і подібні заклади, мабуть начисто забувши народну мудрість, що не можна змішувати грішне з праведним.

 

Мистецтво для мене, особисто, це інструмент, засіб осмислення буття, пошук правди і сутності. Може тому, так хочуть можновладці заточити інтелігенцію в прокрустове ложе, щоб не ятрили голос сумління. З лозунгів, що оформляли залу засідання кинулися в очі:

                       „Ющенко! Прокинься! Культура гине!”

                            та веселенький, бадьорий:

                     ”Табачники” – не доводьте до коліївщини!”

     На секції образотворчого мистецтва, модератор Євген Карась, галерист, голова Комітету „Культура проти вандалізму”, президент Асоціації діячів сучасного мистецтва запропонував створювати народні дружини для захисту художніх майстерень, артгалерей, музеїв, книгарень і інших установ культури від рейдерства, чуже і німе, лукаве для мене слово, тому, вибачте, скажу прямо – від розбійницького захоплення. У Львові, слава Богу, ще до цього не дійшло, але ж всі пересічні громадяни знають, що риба гниє з голови.

 

     Я не хочу жити в Хохляндії, бо прагну жити в Україні. Ви знаєте таку країну? В ній молочні ріки і медові береги, і люди усміхнені і гостинні, вони пригощають запашним теплим хлібом і добрим словом, і діти їхні чистенькі і здоровеньки читають цікаві книжки з чудовими малюнками, і дороги в Україні прямі і стрімкі, і старовинні будівлі відреставровані, доглянуті, і вулиці помиті і чисті, і дахи не протікають, і міста потопають в квітах і парках, і здається, що ангели спустились з небес і накрили своїми білосніжними крилами цю країну від негод і всіляких криз.

 

P.S.  Від повноти серця глаголють вуста.

      Художники інтравертні особистості, вони звикли працювати на самоті й в тиші, і коли вже вони починають піднімати галас, то це означає тільки одне – суспільство хворе, сподіваюсь не смертельно…

 

         З повагою до всіх небайдужих львів’ян Вікторія Ковальчук.

             

 

 

 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 2130
delete
Виктория Ковальчук
Виктория Ковальчук, Львов, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +7
Всего комментариев: 13, Всего рецензий: 5
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

19:33 20/02/11
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Могу с уверенностью сказать, что после развала промышленности,армии, милиции, медицины пришёл черёд святого-святых - культуры! Начало этому положил и сделал половину дела именно тот, кого ради культуры и возрождения выбрал народ - Виктор Ющенко! А теперь можно задать себе вопрос - ради чего было выходить из состава СССР? Вышли ради возрождения нации, но через 20 лет результат полностью получился противоположным! Так кого винить в том, что отобрали двадцать лет развития у одного из самых культурных и образованных народов Европы?
И до Ющенко культуру усиленно гробили и при Кучме.

Жена его даже не знала, в какую сторону открываются двери в национальной филармонии.

Развал культуры начался оновременно с началом самостоятельного пути Украины. Еще в 1992 году было принято Радой положение о том, что стране нужен закон о культуре и что (обратите внимание!) в бюджете страный на нужды культуры должноотводиться 6% средств.

Увы, закон о культуре (и совсем не такой, какой должен быть) был принят лишь через 18 лет, а из бюджета всегда выделялось на культуру мненее одного процента.

Библиотеки активно начали закрываться при Кучме.

При первом премьерстве Януковича облгосадминистрации стали изымать из местнных музеев картины и возвращать их уже приходилось при помощи СБУ и при том же Ющенко...

Еще до Ющенко была спрятана от народа коллекция музея завода художественного стекла. Не исключаю, что президентскими распоряжениями эти экспонаты превратились в подарки для высоких гостей страны. Музейные фонды же людям неизвестны: взять из них что-то - ничего не стоит...

При Ющенко практика развала культуры продолжалась. Так что валить все беды исключительно на него - это не совсем правильно...
20:25 20/02/11
Гава ТВ Киев
"Жена его (Кучмы) даже не знала, в какую сторону открываются двери в национальной филармонии. "
Не напомните, душка- Алексеюшка, когда состоялась реконструкция упомянутого здания? Могу напомнить - завершилась в 1996. И даты периода президентства Кучмы могу подсказать - 1994—2005.
Опять врете, Смирнов, и опять - глупо. Хотя, возможно, и хитро врете: может и правда Людмила Кучма про двери филармонии мало знала, тем более в какую их сторону открывают, - для нее и сейчас они открыты и кем-то придерживаются. smile

А в своем "экскурсе развала культуры" странно вы до времен княжеских не дошли - сколько ж тогда было уворовано!.. Странно еще что и Ющенко для "развала" чего-то досталось, но, Бог даст, - да и для прочих хватит - во, все сыпется, все валится...
05:06 21/02/11
С дверями в филармонию это было именно так, а не по версии Гавы ТВ, который не в курсе.

Это же факт, между прочим, вполне на официальном уровне был предан гласности на ежегодной коллегии Министерства культуры Украины директором Крымского музыкально-драматического театра (цитирую дословно): "О какой культуре в Украине может идти речь, если супруга президента страны не знает, в какую сторону открываются двери в Национальной филармонии?"

Чрезмерные поиски лжи там, где ее нет приводят к печальным заболеваниям...
09:54 21/02/11
Садовник
Опаньки!!!!!!!
Я, честно сказать , впервые ТАКОЕ вижу :)))))) :

"Это же факт, между прочим, вполне на официальном уровне был предан гласности на ежегодной коллегии Министерства культуры Украины"

ЖУТЬ!
И КТО???!!!
- Директор Крымского муз-драм театра!!!!!!!
( выше только музы с аполлонами... )

"О какой культуре в Украине может идти речь, если супруга президента страны не знает, в какую сторону открываются двери в Национальной филармонии?"

Я например, ВООБЩЕ НЕ ЗНАЮ как выглядит эта дверь
Хотя уверен, что уровень развития культуры в стране совершенно не зависит от
а)размера дверей на филармонии
б)способа их открывания-закрывания
в)допуска супруги первого лица государства
к информации относительно функционирования
дверей на филармонии.

ИТД

Констатируем факты :

Директор КМДТ - МУДАК , если считает что об уровне культуры можно судить по тому критерию
который он представил на коллегии

СмирнофЪ - того же поля ягода....



зы ннндэ......... прикольно с вами, ребята!
10:31 21/02/11
21:21 20/02/11
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
04:47 21/02/11
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Гава ТВ Киев
Одна огромная ошибка - начав творить, считать себя творцом и ждать подобного ему поклонения. Когда Он творил - у Него не было помощников. Ни государства, ни общественности, даже критиков не было. Может потому и допустил такое - все хотят кушать, а способ пропитания изобретают сами.
21:26 21/02/11
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
15:02 03/03/11
Журналистское мастерство
Язык и стиль
Форма подачи
Общее впечатление
Я не хочу жити в Хохляндії, бо прагну жити в Україні.

Комментарии

Рекомендует этот материал. Почему? "„картинки” купуються добре, якщо мають присмак смаженого, вареного, перченого. Споживацька, або як я її обізвала – клозетна цивілізація нагло і жорстко відтісняє Культуру на задвірки."
Я теж хочу жити в Україні і вірила, що десь є ще такі, як я. Вам точно вдалося сказати це, я навіть відчула Ваш біль (Мені так здається)
19:59 20/02/11
Рекомендует этот материал.
21:26 21/02/11
Дуже влучно.
Хтось мріяв про Україну з достатком, освітченними інтелегентними людьми, високою культурою та потужною наукою, а хтось збудував Хохляндський узурпат з антинародним неофеодальним режимом, знищивши все добре, що було в СРСР, створивши лише лихе.
20:22 20/02/11
Гава ТВ Киев
А не потому-ли так, что одни мечтали, а другие - строили? (Так и у вас написано) read
05:08 21/02/11
Я не хочу жити в Хохляндії, бо прагну жити в Україні.
20:23 20/02/11
Рекомендует этот материал.
20:28 20/02/11
stalker Киев
Уже 20 лет , каждый день, каждый год, на все лады, со всех подворотен поют погребальную Украине. Причем, все, кто только хочет и где только можно. А она, как ни странно, все живет и живет.
Вот ведь незадача!
16:35 23/02/11
Рекомендует этот материал.
22:30 23/02/11
Гава ТВ Киев
Рекомендует этот материал. Почему? За искренность и беспомощность, оправданную мечтательностью.
04:47 21/02/11
Влочега Львов
Рекомендует этот материал.
14:52 03/03/11
Гава ТВ Киев
"Українське диво". можно и с маленькой буквы писать, а вот Кассандра - имя собственное. („жеківської касандри”). wink
04:50 21/02/11
Садовник
Статья выдержана в тоне "плача ярославны" по
непродающимся картинам\книгам\прочим произведениям.... чему виной " аморальный
рынок" и повсеместная брутальная аморальность.
Ну и жена презика понятно..........
( это уже из комментов )


Хотя, если честно, тема такая, что и язвить
не особенно хочется.

НО

\ " Художники інтравертні особистості, вони звикли працювати на самоті й в тиші, і коли вже вони починають піднімати галас, то це означає тільки одне – суспільство хворе, сподіваюсь не смертельно… "\



Так от, якщо "художники " здіймають галас,
особливо на тему "недостатньості" чого небудь
це означає тільки те, що ім ( інтравертним особистостям ) НЕ ВИСТАЧАЄ КОВБАСИ
(точніше, коштів на неї)


Так вы ребята определитесь:
Либо " аморальный рынок" либо " высокоморальное
политбюро" ( любой идеологии )
Другого не дано.
О том, что "культуре" ( в кавычках, потому как
это совецццкое понятие, советское и автора ... ) будет гаплык, с развалом СССР и
его идеологической опоры было понятно ВСЕМ
способным думать.
И никто более не будет подавать "культуру"
"вместо колбасы" и "дешевле колбасы"
Ее будут потреблять " после колбасы"

Что до " украинского - хохляндского" , то вообще
эта "тема" пришита искуственно.



"Постхристиянська Європа не є прикладом наслідування для нас, в культурному розтині вона нічого доброго, позитивного не пропонує. Гей паради?! Трухлявий сморід постмодернізму? Мистецтво – це здібність, вміння співчувати. А сучасне, європейське мистецтво передусім презентує суміш пристрастей. Воно перетворює людину на гурмана відчуттів. Мистецтво постхристиянської доби живиться фактично з двох джерел: вбивство і секс."

Гляди-ка! Разобрались............
И кто бы мог подумать?! Не прошло и 25 лет!!!



" А ми, українці, не повинні забувати, що на початку цивілізації мистецтво було релігійним, тобто символічною мовою Культури – царини духа."

Угу..... і так майже 2000 років.
( между прочим, "политбюро" еще ТО! )
Наскільки розумію, ТЕПЕРЬ ВОНО погано
продається ......


Самое время уединившись подумать о роли и "доле"
интелигенции, во всех траблах на постсоветском
пространстве.
11:02 21/02/11
Рекомендует этот материал. Почему? ... тому що теж болить..
15:02 03/03/11

Live

23 мин. назад

Геннадий Гентус комментирует материал Путешествие Нанны в Ниппур

25 мин. назад

Геннадий Гентус рекомендует материал Путешествие Нанны в Ниппур

31 мин. назад

Геннадий Гентус комментирует материал В споре должна рождаться истина!

33 мин. назад

Геннадий Гентус комментирует материал философия души

34 мин. назад

Геннадий Гентус рекомендует материал философия души

36 мин. назад

Геннадий Гентус комментирует материал философия души

50 мин. назад

Boriwiter Petro комментирует материал В споре должна рождаться истина!

52 мин. назад

Boriwiter Petro комментирует материал В споре должна рождаться истина!

52 мин. назад

Сергей Кувалда комментирует материал На воре Путине и кокошник горит!

1 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал На воре Путине и кокошник горит!

1 час. назад

Сергей Кувалда комментирует материал На воре Путине и кокошник горит!

1 час. назад

Литвиненко Анатолий комментирует материал В споре должна рождаться истина!

1 час. назад

Александр Шмыго комментирует материал Роман со смертью (главы 1-4)

1 час. назад

Koshka комментирует материал Роман со смертью (главы 1-4)

1 час. назад

Александр Шмыго комментирует материал Роман со смертью (главы 1-4)

1 час. назад

Александр Шмыго рекомендует материал Роман со смертью (главы 1-4)

2 час. назад

Koshka публикует статью Роман со смертью (главы 1-4)

2 час. назад

Белка Белкина комментирует материал философия души

2 час. назад

Лена Веселова рекомендует материал Похвальное слово Христианским языкам

2 час. назад

Лена Веселова рекомендует материал Храм

2 час. назад

Лена Веселова комментирует материал философия души