О проекте ХайВей

Публикуйте на ХайВей свои статьи, фото, видео.

Получайте рецензии и комментарии от сообщества ХайВей на свои публикации.

Зарабатывайте деньги на публикациях.

Общайтесь с интересными людьми.

 

Общество  9 февраля 2011 23:53:50

ЛЬВІВСЬКА КЛУМБА (Алегорія)

ЛЬВІВСЬКА КЛУМБА

(Алегорія)

 

   Своїми думками бажаю поділитися передусім з молодими львівянами, яким жити і розбудовувати державу майбутнього, бо люди похилого віку живуть за звичай навичками здобутими на протязі життя, що часто густо стають штампами, перешкодами, і не дають рухатися вперед.

 

      Про квіти ніколи не чула грубих, неохайних слів. Квіти прикрашають наші оселі, вулиці, установи, квіти є оздобою весільних суконь, святкового народного вбрання, вони надихають художників, поетів створювати яскраві твори… Квіти часто-густо символізують ту чи іншу націю, культуру, мову, естетичні ідеали.

      Львівська клумба не є винятком. Ви ніколи не замислювалися – які квіти характерні для нашого міста, міста з строкатою історією, наповненою багатоголоссям народів, що заселяли його? Леополіс на латині близький італійцям, Львув - полякам, Ільов – вірменам, Лемберик – євреям, Лемберг – австрійцям, німцям. Які тільки квіти не зростали, не квітнули на ній!

      Але останнім часом я помітила, що на львівській клумбі ростуть лише жовтогарячі чорнобривці. Красиві квіти, але де поділося те різномаїття, таке характерне для Львова?!

      Ми багато і самовпевнено розповідаємо про український Львів, про династію Романовичей,  що пішла від князя Романа Волинського, не бажаючи звертати увагу на тісні родинні зв’язки, в першу чергу з польськими королями, а також королівськими сімями Угорщини, Чехії, литовськими князями.

      Сам Данило Галицький був онуком польського короля Болеслава ІІІ Кривоустого.

      По археологічним дослідженням відомо, що задовго до Данила Галицького вірмени прийшли на ці землі, назвали гори Карпатами, що з вірменської означає «чорні камені», побудували на місті старого Львова свою церкву святителя Миколая (не збереглася), заступника подорожніх і купців. Амстердам, Венеція і Червленські землі (так називалася в ті часи Галичина) – це три світові вірменські центри.

      До речі, дружина славнозвісного князя Данила складалася з дисциплінованих, витривалих вірмен. А першим війтом у збудованому Львові був німець Бартоломій Штехер.

      Не хочу нікого ображати, але історія цікава не інтерпретаціями, а фактами. Відомо, середньовічний Львів був побудований німецькими колоністами, але після великої пожежі у 1527 році згорів до тла. Також Данило Галицький «привів» євреїв-сафардів з Візантії і Київської Русі.

 

      По перепису на 9.12.1931 р. у Львові проживало 312 231 людина. Населення поділялося по конфесійним ознакам. Так римо-католики складали 50,5%, моїсеєві(іудеї) – 31,9%, греко-католики – 15,9%, православні – 0,3%, інші – 1,4%. Причому рідною мовою населення Львова були: польською розмовляли - 63,5%, ідиш – 24,1%, українською – 7,8%, руською – 3,5%, іншими мовами розмовляли – 1,1%.

      Якщо людину символічно уявити квіткою, то на Львівській клумбі минулих часів розцвітали найрізноманітніші у світі квіти, послухайте тільки імена цих людей: Іван Франко (до речі, батько славнозвісного письменника і мислителя був за походженням німцем Яковом Франком), Богдан-Ігор Антонич, Марія Конопницька, Ванда Василевська, Олександр Фредро, Леопольд фон Захер-Мазох, Станіслав Лем, Михайло Грушевський, Юзеф Зиморович, Іван Крип’якевич, Мейер Балабан, Франц Ксав’єр Вольфганг Моцарт, Моррис Розенталь, Соломія Крушельницька, Лесь Курбас, Стефан Банах, Рудольф Вейгель, Мартин Бубер, військовий радник Мао Цзедуна Якуб Розенфельд, Шимон Візенталь, Олекса Новаківський… У Львові у ХVІ ст. працював і похований першодрукар , литвин за походженням, Іван Федоров. У Львові також жили і працювали Бальзак, Шолом-Алейхем, Мойсей Йозеф Рот. Син відомого композитора Йогана Штрауса служив у львівському гарнізоні, Шмуель Агнон, лауреат Нобелівської премії з літератури, працював декілька місяців у єврейській газеті. Та цих квітів, яскравих, унікальних і неповторних просто не перелічити!

      На жаль бачу, відчуваю, що більшість сучасних львів’ян не мають жодного поняття про місто в якому живуть. Висновок напрошується сумний: Львів - місто з втраченим генофондом, а ті покоління, що прийшли на зміну, не знають навіть географічних назв районів: Софіївка, Снопків, Кастелівка, Новий Світ, Комтурівка, Вулька…

 

      Для нас, сучасних львів’ян, красиве каміння лише декорації існування-проживання. Ми ніби і не причетні до нього, поводимося, як окупанти. Але красиве каміння не може жити без наповнення людським духом, соспівчуттям.

      Кожне історичне місто має свою національну модель. Львів унікальний і в цьому сенсі, бо має аж три національні моделі, правда, не рівноцінні по часу! Перша – Львів історичний (з часів заснування до 1939р.), друга – Львів радянський (1939-1991 рр.), третя – Львів український (1991 - …). Є можливість порівняти, яка клумба органічніша, яскравіша, привабливіша для Львова.

     

      Жовтогарячі чорнобривці – чудові квіти, але чи не обкрадаємо ми себе і прийдешні покоління, коли обмежуємося вибором тільки однієї квітки для Львівської клумби. Поміркуємо з любов’ю!

 

Вікторія Ковальчук, 8.02.2011

 

 

 

 

 

 

  

   

     

 

Публикацию прочитали

Количество просмотров: 1851
delete
Виктория Ковальчук
Виктория Ковальчук, Львов, свободный журналист "ХайВей" 
Для того, чтобы оценить статью, Вас необходимо войти в систему
Право оценивать рецензии на ХайВей можно получить от редакции сайта по рекомендации одного из журналистов ХайВей
Рекомендаций: +1
Всего комментариев: 1, Всего рецензий: 0
Укажите свой e-mail адрес, если Вы хотите получать комментарии к этому материалу
Подписаться

Для того, чтобы опубликовать сообщение в этой теме, Вам нужно ввойти в систему.

Рецензии

Комментарии

Богдан Горгота Запорожье
Рекомендує цей матеріал. Чому? бо живемо надією, що категоричність, яку сьогодні перетворили в досить прибутковий бізнес, таки відійде в минуле...
22:29 10/02/11

Live