У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського відбулася виставка картин «Духовні скарби» присвячена 145-літтю від дня народження митрополита Української греко-католицької  церкви Андрея Шептицького.

Відомо, що він вступив на владичий престол митрополита Галицького, архієпископа Львівського і єпископа Кам’янця-Подільського у віці 35 років, церемонія інтронізації відбулася 17 січня 1901 року, в переддень Навечер’я Богоявлення, в архікатедральному соборі Святого Юра у Львові. Митрополит двічі відвідав Росію та Білорусь. Сприяв розбудові Російської греко-католицької церкви. Створив апостольський вікаріат для вірних греко-католицької церкви у Боснії, а в 1908 направив туди для місійної діяльності ченців-студитів. Також Шептицький добився призначення єпископа для США, а в 1921 — для українських поселенців у Канаді,у Бельгії створив східну гілку ордену бенедиктів. Митрополит був ініціатором Велеградських з’їздів. Також митрополит віданно займався меценатством. На його кошти придбано будівлю, в якій розмістилася художня школа Олекси Новаківського, а також майстерня Модеста Сосенка та Осипа Куриласа. Шептицький надавав стипендії молодим українським митцям для здобуття художньої освіти у кращих навчальних закладах Європи. Заходами Комісії охорони природи при Науковому товаристві ім. Шевченка митрополит дав розпорядження утворити на землях Львівської митрополії заповідник кедрових лісів на горі Яйко, що біля Підлютого, та заповідник степової рослинності біля Чортової Гори на Рогатинщині. То були одні з перших природних заповідників  у Західній Україні. 

У музеї людно, відвідувачі задумано дивляться на картини. Приємно, те, що народ не байдужий до історії. Преосвященний Владика Кир Микола Сімкайло, який у співпраці з Ярославою Ткачук, директором музею, став ініціатором цієї виставки, каже: «Нам хотілося показати нашому духовенству та людям, що митрополит Андрей Шептицький є прикладом доброти, правдивості. Він для нас є своєрідним дороговказом. Показав, як жити, як діяти, як бути вірним Богові, як  любити свою Батьківщину. Митрополит будучи графом, міг зробити зовсім іншу кар’єру. Збільшити своє багатство і сьогодні б про нього говорили, як про людину, що мала великі достатки. Але він залишився вірним народові, він жив для нього і творив. Він був і залишився чоловіком першої величини не тільки на Західній Україні, але й у всьому світі. Всім відомо, щоб він ховав євреїв  у той смутний час. Єврейська громада України визнала митрополита Шептицького Праведником світу. Ще б хотів зазначити, що митрополит заслуговує неабиякої уваги за те, що сприяв розбудові Російської греко-католицької церкви. Створив апостольський вікаріат для вірних греко-католицької церкви у Боснії. За ініціативою Шептицького було засновано Львівську греко-католицьку академію, Богословське наукове товариство, Український католицький інститут церковного з’єднання ім. Митрополита Рутського. Честь і хвала Шептицькому за його доброчинність».  

Наостанок Владика Кир Микола Сімкайло  зазначив: « Виставка, є наче символом вдячності за труд, хороші справи, які робив Шептицький. Ми будемо і надалі відмічати знаменні дати митрополита, оскільки, він залишив пособі великий слід. Я вважаю, що наш народ повинен брати з нього приклад, адже таких людей на сьогоднішній день не вистачає».

Андрей Шептицький своїми діями показує, що нам потрібно більше тепла та любові  мати у своїх серцях. Адже добро живе вічно, а зло не живе. Коломийсько-Чернівецька єпархія  УГКЦ намагається збирати усі пам’ятки про тих людей, які залишили пособі вагомий слід. Владика Кир Микола Сімкайло бажав звернутися до громадян з проханням приносити до музею ті пам’ятки чи дорогоцінні історичні речі, які заслуговують на увагу та пам’ять. Адже ми повинні цінувати своє минуле для того, щоб творити гідне майбутнє.

Олена Козаченко